Ну, а пока – зима…
Вид материала | Документы |
- Зима: Здравствуйте, гости дорогие!, 41.47kb.
- Информация о результатах муниципального этапа областной выставки «Зима в натюрморте», 28.34kb.
- Сказка это место, где мечтает оказаться каждый ребенок, 113.53kb.
- Дмитрий и Надежда Зима Тайна имени Диагностика кармы имени Часть Имя, карма и психоанализ, 8188.89kb.
- Дмитрий и Надежда Зима Тайна имени Диагностика кармы имени Часть Имя, карма и психоанализ, 8188.98kb.
- Короткие рассказы про зиму Зима, 23.31kb.
- Родная природа в творчестве поэтов 20 века, 178.48kb.
- Оприроде мы знаем достаточно, 362.11kb.
- «Русская зима. Лигачево», 27.34kb.
- Гаврилов Д. А., Брутальский Н. П., Авдонина Д. Д., Сперанский, 446.39kb.
Закінчивши у 1986 році Харківський національний університет радіоелектроніки (ХНУРЕ) та отримавши диплом фахівця видавничої справи, Неллі Антонівна успішно вирішувала на практиці виробничі завдання, розвиваючи професійні і лідерські якості у галузі комп’ютерної верстки.
У 1995 році Н.А. Купіна почала працювати в нашому університеті, пройшовши шлях від коректора до інженера комп’ютерного набору, а згодом – провідного інженера комп’ютерного набору видавництва.
Її працьовитість, завзятість та самовідданість є прикладом для наслідування. Ініціативності, енергійності і креативності цієї молодої жінки, які вкрай необхідні в щоденній роботі видавництва, можна позаздрити, та це й недивно, адже вона завжди згуртовує біля себе викладачів, співробітників, друзів, яким подобаються її щира усмішка, слушна порада, допомога в будь-якій ситуації. Неллі Антонівну можна віднести до категорії людей, які вважають, що професійний успіх залежить насамперед від неї самої. Своєю невгамовною енергією вона не лише здобула прихильність і авторитет серед колег та досягла успіхів у професійній діяльності, а і виростила доньку-красуню, яка, до речі, закінчила ХНАДУ з червоним дипломом. Звичайно, робота, сімейні обов’язки, як і у кожної жінки, забирають багато часу, але Неллі Антонівна зуміла організувати своє життя так, що у неї вистачає часу і на спілкування з сім’єю, і на виконання своїх професійних обов’язків. Вона бездоганно демонструє високий професіоналізм, компетентність і глибоку відданість справі. Чуйна жінка і прекрасний працівник, яка випромінює оптимізм, упевненість і спокій – ось секрет її професійного успіху. Це людина, яка дійсно знає свою справу і є прикладом для інших, тому й була неодноразово нагороджена за багаторічну сумлінну працю Почесними грамотами різного рівня.
До речі, Неллі Антонівна – різностороння особистість. Якби вона не стала фахівцем комп’ютерного набору, то була б прекрасною майстринею вишивки. Візерунки, якими вона прикрашає речі побуту, вражають фантазією та оригінальністю і є справжньою окрасою її життя.
Шановна Неллі Антонівно, вітаємо Вас з ювілеєм! Зичимо міцного здоров’ я, добробуту і довголіття. Нехай у Вашій родині завжди панують затишок і злагода, світлим буде кожен день, а віддані друзі – надійною опорою!
Колектив видавництва
Історичні знахідки
Докопатися до істини
24 листопада у Харківському національному університеті імені В.Н. Каразіна відбулася наукова конференція-презентація «Проблеми дослідження й охорони культурно-історичної спадщини України. Підсумки польових досліджень у 2011 році».
Слідчі докопуються до істини, копачі до колодязів води, а археологи... до історичної істини. Але якщо копачі колодязів копають грунт поодинці, а слідчі взагалі цього не роблять, відбуваючись абстрактними дедуктивними ланцюжками Шерлока Холмса, то археологи діють цілими науковими експедиціями і процес копання в землі для них більш ніж реальний.
Ось і 2011 року харківські дослідники організували аж 13 археологічних експедицій, які досліджували минуле від доби пізнього палеоліту і аж до XVII ст. на території Харківської та сусідніх областей України, а також у Криму. Найцікавіші знахідки кожної з експедицій цьогорічного польового сезону можна було побачити на виставці в музеї історії університету, яка відкрилася одночасно з початком роботи конференції і експонувалася майже місяць. Пощастило відвідати цю виставку і нам під час лекції з історії й культури України доц. каф. українознавства А.М. Домановського.
Відразу зазначимо, що виділити найцікавішу знахідку чи вітрину просто неможливо – такими різними і своєрідними вони були, відбиваючи кожна свою добу в історії людства на землях України. Найдавніші часи сивого палеоліту – близько 15 тис. років тому – було представлено вітриною експедиції, яка здійснює дослідження стоянки-майстерні біля с. Кам’янка. Головні знахідки палеолітичної експедиції – крем’яні знаряддя праці та заготовки для них, які виготовлялися шляхом розколювання і відщеплювання.
Значно пізнішими є інші експедиції, які переносять нас вже в добу заліза –Ι тис. до н.е. Це, перш за все, розкопки, які стосуються скіфської доби VII – IV ст. до н.е. на території Бєльського городища, біля с. Новоселівка. Зі знахідок експедицій привертають увагу вістря стріл, прикраси, уламок кістяного псалія (частина кінської збруї), оформленого у славнозвісному скіфському звіриному стилі. Але найбільше запам’яталися нам схожі на дитячі іграшки маленькі глиняні зображення тваринок, які археологи називають зооморфними статуетками.
Пізніші часи вже нашої ери пізньоримського періоду – ранньої доби великого переселення народів досліджувала Германо-Слов’янська археологічна експедиція, найцікавішою знахідкою якої став гончарний горн (споруджений просто у ґрунті), у якому випалювалися керамічні вироби. Інші експедиції досліджували пам’ятки салтівської археологічної культури VIII – IX ст. (поселення ремісників Мохнач з яскравим артефактом – фігурним вістрям списа), Верхньо-Салтівський катакомбний могильник і могильник біля с. Кіцевка (представлені яскравими знахідками прикрас – кульчиків-сережок, намиста, браслетів, перснів), а також розвідки вздовж Сіверського Дінця, селища П’ятницьке-І, де було досліджено середньовічне житло з рештками кам’яної печі, призначеної для опалювання приміщення.
Найближчі ж до наших днів часи XVI – XVII ст. на теренах Слобожанщини досліджувала археологічна експедиція, яка розкопувала Цареборисівську фортецю, засновану за часів інтенсивного заселення нашого регіону. Найяскравішою знахідкою експедиції став севський чех – російська спеціальна срібна монета, яка переважно карбувалася у 1687 р. у м. Севськ (нині Брянська обл.) і призначалася для ринку України і Брянщини, а також для сплати за службу учасникам Першого Кримського походу (1687 р.).
Нарешті, ще дві експедиції здійснювали археологічні розкопки в Криму. Це експедиції кафедри історії стародавнього світу і середніх віків ХНУ ім. В.Н. Каразіна «Цитадель» під керівництвом нашого викладача А.М. Домановського) і «Чембало». Перша з них продовжила дослідження фортифікаційного об’єкта на території городища Херсонесу Таврійського (м. Севастополь). Зі знахідок експедиції відразу привертає увагу череп дельфіна-азовки, якого, виявляється, візантійці споживали в їжу, а також фрагмент мармурового напису, молівдовули (свинцеві підвісні печатки, якими, немов пломбами опечатувалися важливі документи), ручка херсонеської амфори ІV – III ст. до н.е. з клеймом місцевого астинома, фрагмент римської легіонної черепиці з клеймом, а також світильники, які заправлялися оливою і використовувалися для освітлення приміщення.
Експедиція «Чембало» продовжила дослідження генуезької фортеці Чембало (XIV – XV ст.) на території сучасного м. Балаклава. Увагу дослідників цього року привернула найбільша башта фортеці, яка виконувала роль водосховища і могла містити одночасно понад 560 куб. м води, що постачалася до неї водогоном з джерела. Вода з башти, швидше за все, призначалася для кораблів, які виходили в море з Балаклавської бухти. Перекриття ж башти, яке було абсолютно пласким, цілком можливо, могло використовуватися як рівна бойова площадка для встановлення камнеметів. На користь цього припущення свідчать знахідки кам’яних метальних ядер у башті, а також той факт, що експедиція раніше вже досліджувала майданчик для метальної машини, на якому було знайдено понад 200 кам’яних ядер – справжній «ядерний арсенал» фортеці Чембало.
Виставка залишає незабутнє враження живого дотику до минулого, а завдяки поясненням і коментарям нашого викладача німі артефакти немов би починали говорити, розповідати про життя давніх людей, які ці предмети виготовляли, користувалися ними, зберігали, ламали і ремонтували, губили і викидали... Вони дозволяють уявити і жінку, власницю яскравого розмальованого намиста, і немовля з браслетиком на руці, і чоловіка-воїна з бойовою сокирою. А найцікавіше ж те, що ці речі на багато століть пережили своїх власників, що колись кожним з представлених на виставці предметів користувалася людина з власними проблемами і переживаннями, прагненнями і бажаннями. І ми, на жаль, нічого не знаємо про цих людей, окрім того, що зберегли нам археологічні артефакти. Археологи роблять добру справу не лише тому, що в буквальному сенсі слов, «докопуються» до істини, але й тому, що відшукують, поновлюють, досліджують, відтворюють і зберігають пам’ять про давно забутих людей минулого (збережену нехай і «анонімно»), пам’ятати про яких тепер будемо і ми.
Ось так ми і «прогуляли» лекцію під час екскурсії в минуле на виставці знахідок харківських археологічних експедицій 2011 р., дізнавшись про історію й культуру народів, які мешкали на території України, немов би безпосередньо від них самих, бо «наочні посібники», погодьтеся, було в кінцевому підсумку надано саме ними.
Максим Степанов, гр. Ад-11,
Едуард Попов, гр. ПС-11,
Кирило Мехтієв, гр. РК-11
Юридична консультація
Про корупційні дії і корупцію
Верховна Рада України ухвалила Закон України «Про засади запобігання і протидії корупції в Україні». За ухвалення цього рішення проголосували картки 277 народних депутатів із 322 зареєстрованих у сесійній залі.
Ухвалений закон дещо чіткіше визначає коло суб’єктів відповідальності за корупційні правопорушення. Зокрема, до числа таких суб’єктів додатково включені Голова, заступник Голови, секретарі секцій Вищої ради юстиції, члени Вищої ради юстиції, члени Центральної виборчої комісії. Таким чином, до кола суб’єктів відповідальності за корупційні правопорушення закон відносить Президента України, Голову Верховної Ради України, його Першого заступника та заступника, Прем’єр-міністра України, Першого віце-прем’єр-міністра України, віце-прем’єр-міністрів України, міністрів, інших керівників центральних органів виконавчої влади, які не входять до складу Кабінету Міністрів України, та їхніх заступників, Голову Служби безпеки України, Генерального прокурора України, Голову Національного банку України, Голову Рахункової палати, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, Голову Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Голову Ради міністрів Автономної Республіки Крим; народних депутатів України, депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, депутатів місцевих рад тощо.
Закон також установлює обмеження (використання службового становища, одержання дарунків, роботи близьких осіб, фінансового контролю) для посадових осіб, юридичних осіб публічного права, які одержують заробітну плату за рахунок державного чи місцевого бюджетів.
У законі запроваджується положення, яке визначає конфлікт інтересів на публічній службі та порядок його врегулювання. Передбачається обов’язок ужиття особою, яка уповноважена на виконання функцій держави, заходів до недопущення будь-якої можливості виникнення конфлікту інтересів. Така особа також зобов’язується повідомити безпосереднього керівника (у разі його наявності), організацію за місцем роботи, орган, на який покладається проведення спеціальної перевірки такої особи, про наявність особистих інтересів чи обставин, що можуть призвести до невиконання чи неналежного виконання нею своїх посадових обов’язків.
Закон чіткіше визначає поняття «близькі особи». Так до близьких осіб відносяться: подружжя, діти, батьки, рідні брати та сестри, дід, баба, онуки, усиновлювачі, усиновлені, а також інші особи, які спільно проживають, пов’язані спільним побутом і мають взаємні права та обов’язки із суб’єктом відповідальності за корупційні правопорушення.
Також дано визначення «члени сім’ї». Це особи, які перебувають у шлюбі, їхні діти, особи, які перебувають під опікою і піклуванням, інші особи, які спільно проживають, пов’язані спільним побутом, мають взаємні права та обов’язки, у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі.
При заповненні декларації суб’єктом відповідальності за корупційні правопорушення члени сім’ї мають бути внесені до неї.
Закон також встановлює зразок бланка декларації про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру. У цьому бланку передбачено подання відомостей про закордонне майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру.
Крім того, закон захищає гарантоване Основним Законом держави право на свободу заняття підприємницькою діяльністю і виключає фізичних осіб – підприємців із числа тих, хто може бути притягнутий до відповідальності за корупційні правопорушення.
Закон також конкретизує умови, коли на членів окружних/територіальних та дільничних виборчих комісій, а також на помічників-консультантів народного депутата України на громадських засадах можуть поширюватися обмеження, встановлені антикорупційним законодавством. Таким чином, обмеження, передбачені проектом Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції в Україні», поширюватимуться на членів окружних/територіальних та дільничних виборчих комісій, а також на помічників-консультантів народного депутата України на громадських засадах лише під час виконання ними своїх функцій.
Закон чіткіше визначає й коло суб’єктів, які можуть здійснювати заходи щодо запобігання та протидії корупції. До їх числа віднесені: Президент України, Верховна Рада України, Кабінет Міністрів України, а також органи державної влади у межах повноважень, визначених законом. При цьому координація реалізації органами виконавчої влади антикорупційної стратегії, яка визначається Президентом України, здійснюється у порядку, встановленому законом, спеціально уповноваженим органом з питань антикорупційної політики. Такий орган створюється (визначається) Президентом України.
Координація ж такої діяльності правоохоронних органів здійснюється Генеральним прокурором України та підпорядкованими йому спеціалізованими прокурорами.
У Законі передбачається, що органам державної влади, органам місцевого самоврядування забороняється одержувати від фізичних, юридичних осіб безоплатні майно та послуги.
Цим законопроектом чіткіше визначено правовий режим дарунка (пожертви). Крім того, передбачено вичерпний перелік випадків, коли отримання дарунка забороняється. Зокрема, згідно зі статтею 718 Цивільного кодексу України дарунком можуть бути рухомі речі, в тому числі гроші та цінні папери, а також нерухомі речі, майнові права, якими дарувальник володіє або які можуть виникнути у нього у майбутньому. Запропонована норма встановлює заборону, зокрема, на дарунки від юридичних і фізичних осіб за рішення, які приймаються в їхніх інтересах, а також коли особа, яка дарує дарунок, є підлеглою особою.
Заборона також поширюється на всі випадки одержання дарунка у зв’язку з використанням особою службових повноважень та пов’язаних із цим можливостей. Натомість дозволяється отримання дарунка, вартість якого не перевищує 50 відсотків мінімальної заробітної плати. При цьому обмеження у вартості дарунка не поширюється на дарунки, які даруються близькими особами, а також на випадки одержання загальнодоступних знижок на товари, послуги, загальнодоступних виграшів, призів, премій, бонусів.
Новелою цьоого законопроекту є те, що дарунки, одержані особами, уповноваженими на виконання функцій держави, як дарунки для державних органів або органів місцевого самоврядування є відповідно державною чи комунальною власністю. Таким чином, усі отримані посадовою особою дарунки повинні бути передані державі або органу місцевого самоврядування. У разі порушення цього правила дії посадової особи можуть розцінюватися як привласнення державного майна. В такому випадку особа притягується до кримінальної відповідальності у визначеному кримінальним законодавством порядку.
Цим законом установлюються обмеження мати у безпосередньому підпорядкуванні або бути безпосередньо підпорядкованими у зв’язку з виконанням повноважень близьким особам. Це обмеження стосується Президента України, Голови Верховної Ради України, його Першого заступника та заступника, Прем’єр-міністра України, Першого віце-прем’єр-міністра України, віце-прем’єр-міністрів України, міністрів, інших керівників центральних органів виконавчої влади, які не входять до складу Кабінету Міністрів України, та їхніх заступників, Голови Служби безпеки України, Генерального прокурора України, Голови Національного банку України, Голови Рахункової палати, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, Голови Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Голови Ради міністрів Автономної Республіки Крим тощо.
Законом передбачається пряма заборона відмовляти фізичним або юридичним особам в інформації, надання якої передбачено законом, надавати недостовірну чи не в повному обсязі інформацію.
Законом передбачається ведення Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні правопорушення, – єдиної бази даних, в якій зосереджуватимуться відомості про всіх осіб, яких притягнуто до відповідальності за вчинення корупційних правопорушень.
Закон вступив у силу 1 липня 2011 року, крім положення, що стосується декларування витрат, яке набирає чинності з 1 січня 2012 року.
Ю.М. Нещеретний,
ст. викл. каф.
економічної теорії та права
Поради лікарів
Обережно, грип!
Грип − гостре інфекційне вірусне захворювання дихальних шляхів, що входить до групи гострих респіраторних вірусних інфекцій (ГРВІ). Періодично розповсюджується у вигляді епідемій та пандемій (захворюваність грипом переважає взимку). У наш час виявлено більше 2000 варіантів вірусу грипу, які розрізняються між собою антигенним спектром.
Грип має симптоми, схожі з іншими гострими респіраторними вірусними інфекціями (ГРВІ), але є набагато небезпечнішим. Тому перші ж симптоми ГРВІ вимагають особливої уваги. Найчастішим ускладненням грипу стає пневмонія, яка іноді може лише за 4 – 5 днів призвести до смерті хворого. Серцева недостатність також нерідко розвивається внаслідок ускладнень грипу.
Джерелом інфекції є тільки хвора людина (з останніх годин інкубаційного періоду по 4 – 5-й день хвороби). Механізм передачі інфекції − повітряно-крапельний. Хвора людина, навіть із легкою формою грипу, становить небезпеку для оточуючих упродовж усього періоду прояву симптомів, що в середньому складає 7 діб.
Імунітет після перенесеного грипу дуже нестійкий, можливі повторні захворювання навіть упродовж одного року; це зумовлено тим, що різні типи та підтипи, а також серологічні варіанти збудника не утворюють один проти одного пересічного імунітету та значно змінюють імуногенні властивості, що робить щеплення проти грипу досить неефективним.
Захворювання протікає у вигляді епідемій, що виникають кожні 2 – 3 роки. Характерна виражена сезонність грипу – зима, початок весни. У ХХ сторіччі людство пережило три пандемії грипу. Внаслідок найгіршої з них – епідемії іспанського грипу – 1918-го року загинуло від 50 до 100 мільйонів людей. Внаслідок пандемій 1957 і 1968 рр. загинуло від одного до двох мільйонів людей. Сьогодні ситуація є такою, що звичайний вірус сезонного грипу спричиняє до 500 тисяч смертей щороку, лише в Сполучених Штатах Америки близько 36 тисяч смертей.
В Україні випадки смерті від грипу реєструють лише тоді, коли вірус лабораторно виділяють з патологоанатомічного матеріалу. Наприклад, за епідемічний сезон грипу 2007 – 2008 років в Україні офіційно зареєстровано всього 3 летальних випадки.
Екстраполяція кількості летальних випадків у розвинутих країнах Заходу на Україну свідчить, що кількість смертей від грипу за час епідемії щороку може складати 2 – 7 тисяч осіб. Зокрема, в середньому щороку від діагнозу ГРВІ, грипу або бронхолегеневої інфекції в Україні помирає від 180 до 200 дітей віком до одного року.
Симптоми, що вимагають лікування вдома.
При появі перших симптомів грипу хвора людина обов’язково повинна залишатися вдома, щоб не провокувати ускладнення власної хвороби і не наражати інших людей на небезпеку, смертельну для деяких з них. Такими симптомами є: підвищена температура тіла, біль у горлі (фарингіт), кашель, нежить, біль у м’язах.
Маючи будь-який з цих симптомів, не варто виходити з дому навіть заради візиту до лікаря, його слід викликати додому. Призначене лікарем симптоматичне лікування у домашніх умовах може бути достатнім для одужання. Якщо стан хворого не погіршується, необхідно продовжувати лікування вдома до повного зникнення симптомів.
Симптоми, що вимагають термінової госпіталізації.
Якщо стан хворого погіршується, не варто зволікати із госпіталізацією, оскільки тепер під загрозою перебуває його життя. Необхідно викликати швидку медичну допомогу, якщо виявлені будь-які з цих симптомів: сильна блідість або посиніння обличчя; ускладнене дихання; висока температура тіла, що довго не знижується; багаторазове блювання та випорожнення; порушення свідомості – надмірна сонливість чи збудженість; болі у грудній клітці; домішки крові у мокротинні; падіння артеріального тиску.
Продовжувати лікування вдома за наявності цих симптомів небезпечно. Затримка із госпіталізацією може призвести до смерті хворого.
Ускладнення грипу.
Частота виникнення ускладнень захворювання відносно невелика, але у разі їх розвитку вони можуть становити значну небезпеку для здоров’я хворого. Середньоважкі, важкі і гіпертоксичні форми грипу можуть стати причиною серйозних ускладнень. Причинами виникнення ускладнень при грипі можуть бути такі особливості інфекційного процесу: вірус грипу має виражену капіляротоксичну дію, здатний пригнічувати імунітет, руйнує тканинні бар’єри, полегшуючи тим самим агресію тканин резидентною флорою.
Розрізняють декілька основних видів ускладнень при грипі:
– легеневі: бактеріальна пневмонія, геморагічна пневмонія, формування абсцесу легенів, утворення емпієми, респіраторний дистрес-синдром;
– позалегеневі: бактеріальні риніти, синусити, отити, трахеїти, вірусний енцефаліт, менінгіт, неврит, радикулоневрит, ураження печінки, синдром Рея, міокардит, токсико-алергічний шок.
Найчастіше летальні результати при грипі спостерігаються серед дітей молодше 2 років і людей похилого віку старше 65 років.
У поточному році в Україні дозволені до застосування вакцини для профілактики грипу в епідемічному сезоні 2011 – 2012 рр.:
Інфлексал В/inflexal® V. Вакцина для профілактики грипу віросомальна полівалентна інактивована рідка, Швейцарія;
Гриппол® плюс. Вакцина для профілактики грипу тривалентна інактивована полімер-субодинична, Росія;
FLUARIX™/ФЛЮАРИКС™. Інактивована спліт-вакцина для профілактики грипу, Німеччина;
ІНФЛУВАК®/INFLUVAC®. Вакцина для профілактики грипу, поверхневий антиген, інактивована, Нідерланди;
ГРИППОВАК. Вакцина для профілактики грипу інактивована центрифужна рідка А(H1N1), А(H3N2) і В, Росія;
ВАКСІГРИП/VAXIGRIP. Спліт-вакцина для профілактики грипу інактивована рідка, Франція;
ГРИППОЛ® ПЛЮС. Вакцина для профілактики грипу тривалентна інактивована полімер-субодинична, Україна (фасування з форми «in bulk» російського виробництва);
Інтанза 15/Інтанза 9 (Intanza 15/Intanza 9). Спліт-вакцина для профілактики грипу інактивована рідка, Франція.
Інформацію щодо замовлення та придбання вакцин можна отримати в ДОРП «Обласний аптечний склад».
Лікування ГРВІ та грипу – складна проблема, тому його має визначати лікар. Не варто займатись самолікуванням, оскільки це небезпечно. При своєчасному і правильному лікуванні хвороба закінчується повним одужанням.
Для лікування грипу можуть використовуватися тільки лікарські препарати із доведеною активністю проти вірусу грипу, лише вони здатні вплинути на вірус грипу: припинити його розмноження в організмі. Вчасне використання таких медикаментів за призначенням лікаря здатне скоротити період видужання, полегшити перебіг хвороби та запобігти розвитку ускладнень.
Відноситися з повагою до свого здоров’я – обов’язок кожної людини! Будьте обережні та здорові!