Ну, а пока – зима…
| Вид материала | Документы |
- Зима: Здравствуйте, гости дорогие!, 41.47kb.
- Информация о результатах муниципального этапа областной выставки «Зима в натюрморте», 28.34kb.
- Сказка это место, где мечтает оказаться каждый ребенок, 113.53kb.
- Дмитрий и Надежда Зима Тайна имени Диагностика кармы имени Часть Имя, карма и психоанализ, 8188.89kb.
- Дмитрий и Надежда Зима Тайна имени Диагностика кармы имени Часть Имя, карма и психоанализ, 8188.98kb.
- Короткие рассказы про зиму Зима, 23.31kb.
- Родная природа в творчестве поэтов 20 века, 178.48kb.
- Оприроде мы знаем достаточно, 362.11kb.
- «Русская зима. Лигачево», 27.34kb.
- Гаврилов Д. А., Брутальский Н. П., Авдонина Д. Д., Сперанский, 446.39kb.
Традиції та звичаї
День кафедри обліку та аудиту
Наш ХНАДУ популярний не тільки в Україні, але й за рубежем. Серед студентів кафедри обліку та аудиту громадяни Німеччини, Росії, Білорусії, Марокко, Туркменистану і багатьох інших країн. Зараз у нашому університеті навчається 804 іноземних студенти, з них 456 прийнято цього року. Багато з них нині навчається саме на кафедрі обліку та аудиту, більшість із яких приїхали з Туркменистану.
Щоб ближче познайомитися з культурою та звичаями цієї середньоазіатської країни спільними зусиллями ми підготували й провели День кафедри обліку та аудиту з символічною назвою: «А у нас... А у нас...».
Виявляється в Туркменистані, так само як і в Україні, російська мова також поширена. Багато сімей між собою спілкуються обома мовами – державною та російською, тобто поняття «суржику» їм теж знайоме. В Україні не кожний мешканець Сходу країни може зрозуміти жителя із Заходу, так як і в Туркменистані. Ми навіть перевірили українок, запросивши їх на «здибанки». Ну а суржик Туркменистану перевіряв наш ведучий концерту, студент групи ЕА-43 Перман Аширов.
У цій середньоазіатській державі велика увага приділяється культурі, все більше й більше відкривається театрів, музеїв. Нещодавно, наприклад, відкрився театр ім. О.С. Пушкіна, й туркменським студентам приємно відвідувати, щоправда з деякою ностальгією, харківський театр ім. О.С. Пушкіна. До речі, в столиці України м. Києві встановлено пам’ятник туркменському філософові й поетові Махтимкулі. На Дні кафедри ми змогли насолодитися уривками з його творів, прочитаними туркменською і російською мовами. А акторська майстерність студентів-туркменів просто захопила усіх присутніх на цьому святі. Настільки яскраві й точні образи були підібрані, а почуття міри та володіння аудиторією просто вражали...
Становлення власної економіки в 90-ті роки також були ідентичні. У Туркменистані також були мільйонери, пошук своєї валюти і боротьба за її стабільність. Познайомилися ми і з національною валютою Туркменистану – манат, порівнявши її з нашою гривнею.
Не обійшлося й без тестування. А як же інакше? Адже ми навчаємося за кредитно-модульною системою. Ведучі свята, поділившись усім, що встигли засвоїти під час навчання, вирішили провести тест на уважність серед викладачів кафедри обліку та аудиту. Дружний і згуртований колектив цієї кафедри не розгубився, і впевнено його здав.
Але найцікавішим було те, що ми, віртуально, звичайно, побували на екскурсії в Ашгабаті. Професійно підготовлене слайд-шоу та бездоганні коментарі ведучих зробили свою справу. Усім нам дуже захотілося побачити все на власні очі. А наприкінці свята ми подарували можливість нашим студентам (і українцям, і туркменам) насолодитися чистотою й мелодійністю української мови. Для учасників цього культурно-виховного заходу прозвучала пісня: «А у нас на Україні».
Тож, ласкаво запрошуємо на кафедру обліку та аудиту, де вас навчать не лише бездоганно розбиратися в тонкощах сучасної економіки, але й цікаво проводити дозвілля.
Марина Барбашевич,
ст. гр. ЕА-42
Сучасні технології
Автомобілі та електроніка
Автотранспортні засоби ХХІ ст. повинні бути економічними та екологічно чистими. В усіх розвинутих країнах реалізуються державні програми з розвитку екологічного та економічного транспорту. До найбільш перспективних автотранспортних засобів відносять електромобіль. Але його джерела енергії – тягові акумуляторні батареї – поки що не можуть конкурувати з бензином, газом або дизельним паливом за щільністю енергії.
Сьогодні конкурентоспроможний і порівняно екологічно чистий автотранспортний засіб можна розробити за схемою гібридного електромобіля з синергетичною силовою установкою, що включає двигун внутрішнього згоряння, електричний двигун, перетворювач та накопичувач енергії.
Проблемі створення екологічно чистих та економічних автотранспортних засобів і була присвячена II Міжнародна науково-технічна конференція «Автомобіль та електроніка. Сучасні технології», яку нещодавно провела кафедра автомобільної електроніки.
У роботі конференції взяли участь понад 100 досвідчених фахівців, викладачів, молодих вчених, студентів та аспірантів з України, а також представники зарубіжних країн.
Учасники конференції обмінялися науковими досягненнями та набутим досвідом, поспілкувалися під час секційних засідань та розширили творчі зв’язки для співпраці за такими напрямками:
– перспективні напрямки розвитку автомобільної електроніки;
– теорія та практика створення екологічно чистого автомобіля;
– математичне моделювання транспортних процесів і систем;
– інформаційні технології та інтелектуальні системи на транспорті;
– сучасні технології діагностики систем та агрегатів транспортних засобів;
– сучасні електромагнітні технології формовки і ремонту автомобільних кузовів;
– інновації та навчально-методичне забезпечення в галузі автомобільної електроніки, електричних систем та комплексів транспортних засобів.
Особливий інтерес у гостей конференції викликала екскурсія в лабораторію комп’ютерної діагностики, яка оснащена новітніми стендами комп’ютерної діагностики автомобілів та акредитована на проведення їх технічного огляду. В лабораторії гібридних автомобілів гості мали можливість проїхатися на серійному автомобілі Toyota Prius та провести дорожні випробування гібридного автомобіля з синергетичною силовою установкою, який розроблений на кафедрі автомобільної електроніки на базі вітчизняного автомобіля Таврія.
Слід відзначити високий рівень доповідей і результативність обговорення. Найбільш перспективні напрямки доповідей були пов’язані з:
– підвищенням економічності та екологічної безпеки транспортних засобів, що досягається за рахунок впровадження гібридних силових установок та використанням електромобілів;
– використанням сучасної елементної бази електронних пристроїв та досягнень інформаційних технологій, які вирішують нові задачі технічної діагностики та управління безпекою;
– підвищенням екологічної безпеки, економічності та технологічного рівня обробки металевих конструкцій і, зокрема, автомобільних кузовів за рахунок впровадження електромагнітних технологій.
Учасники конференції дійшли думки, що пріоритетними напрямками наукових досліджень у галузі автомобільної електроніки є:
– тяговий електропривід гібридних та електромобілів. Силові електронні пристрої. Накопичувачі та перетворювачі енергії;
– методи структурної та параметричної оптимізації автомобільних силових установок і, в першу чергу, гібридних силових установок. Методи та засоби оптимального, адаптивного та робастного управління системами та агрегатами транспортних засобів. Застосування новітніх досягнень сучасних інформаційних технологій та елементів штучного інтелекту в задачах управління, ідентифікації, діагностики та прогнозування;
– електромагнітні технології обробки металевих конструкцій і, зокрема, формовки автомобільних кузовів.
Матеріали конференції опубліковані в електронному науковому спеціалізованому журналі «Автомобіль. Електроніка. Сучасні технології», №3, 2011р.
Конференція сприяла розширенню спілкування наукової і виробничої спільноти та встановленню прямих ділових зв’язків між фахівцями у галузі створення екологічно чистих автотранспортних засобів, автомобільної електроніки, систем керування, сучасних інформаційних технологій та надала нового імпульсу розвитку автомобільної галузі як в Україні, так і в зарубіжжі.
О.П. Смирнов,
доцент кафедри
Улучшение бетона
Бетон. Как атом – он неисчерпаем!
Казалось, что известен он давно,
Давно изучен он, казалось, но,
Но мы его упорно улучшаем…
Пытаемся составы изменить,
Все глубже погружаемся в структуру,
И внутрь него вставляем арматуру,
Его частей связующую нить!
Находим всевозможные добавки,
И вносим в свойства нужные поправки,
И все затем, чтоб мог он дольше жить,
Чтоб легче уплотнить могли мы смеси.
Труд этот незаметный много весит,
Чтобы бетон подольше сохранить!
Александр Космин
Ветеран
Любимец дома, член семьи –
Порою кошка иль собака,
У нас любимец Пресс, однако,
У нас пристрастия свои.
Наш Пресс на месте постоянно,
Всегда готовый послужить.
Ему б таким и дальше быть,
Но вдруг он замер как-то странно…
У Пресса отказал насос,
О нем в делах забыть пришлось,
Нам очень жалко ветерана.
Ведь скольких он перевидал,
Путевку в жизнь он стольким дал…
Судьба, достойная романа!
P.S. Пресс починили, подлечили,
И для работы вновь включили.
Пускай работает и впредь...
Любимый будем Пресс иметь!
Александр Космин
Наші вітання
Керівник. Науковець. Викладач
У грудні виповнилося 60 років з дня народження завідувача кафедри автомобілів, професора Валерія Івановича Клименка. Так склалося, що в один рік співпало дві ювілейні дати – 80 років з дня заснування кафедри і 60 – її керівникові.
Валерій Іванович пройшов шлях формування особистості, починаючи з Трубчевського політехнікуму, служби в лавах Збройних Сил, а з 1973 року –студента ХАДІ. Через п’ять років (жовтень 1978 р.) його вже було зараховано на посаду інженера НДС кафедри автомобілів. Уся його трудова біографія пов’язана з рідною кафедрою. В грудні 1985 року йому присвоєно вчений ступінь кандидата наук. З 1997 року – завідувач кафедри автомобілів. Обійнявши цю посаду, Валерій Іванович поставив перед собою амбітне завдання – не лише зберегти, а й примножити високі досягнення, набуті за попередні роки. І, як показали наступні 14 років, йому разом з колективом кафедри вдалося успішно здійснити задумане.
У 1998 році він став лауреатом Державної премії України в галузі науки і техніки.
19 червня 2003 року – професором ХНАДУ.
Це лише деякі моменти його трудового життя.
Ми попросили членів кафедри сказати декілька слів про ювіляра.
Ректор університету, проф. А.М.Туренко.
– Валерія Івановича я знаю як студента автомобільного факультету, і не просто студента, а хорошого студента!
Так склалося, що після навчання я запропонував йому роботу на кафедрі автомобілів. Валерій Іванович мій перший аспірант. Він дуже працьовита людина. Вміє поєднувати науку з виробництвом, підтримує тісні зв’язки із заводами, які випускають продукцію, розроблену кафедрою.
Темою його кандидатської дисертації було дослідження двоконтурного гальмівного приводу автомобілів сімейства КаМАЗ, які тільки почали з’являтися на автопідприємствах м. Харкова.
Якщо в експлуатаційників виникали проблеми з гальмівними приводами, то Валерій Іванович поспішав на допомогу.
У Валерія Івановича готова до захисту докторська дисертація, завершення якої з ряду причин трохи затяглося, але у мене є надія і впевненість в тому, що її буде захищено, адже Валерій Іванович заслуговує того, щоб йому було присвоєно науковий ступінь доктора технічних наук.
Я вважаю, що Валерій Іванович має сили та енергію для того, щоб досягти поставленої цілі, треба тільки деякий час. Тому бажаю йому наблизити цю ціль якомога скоріше.
Проректор з наукової роботи, професор В.О. Богомолов.
– Я пам’ятаю Валерія Івановича з комітету комсомолу. Він уже тоді користувався заслуженою повагою.
На кафедру автомобілів я прийшов у 1982 році, Валерій Іванович уже закінчував кандидатську дисертацію з гальмівного приводу. Він відкривав цей напрямок. До нього прислухалися спеціалісти Кременчуцького автомобільного заводу: В.М. Португальський, Ф.І. Бобровник, М.А. Строєв. Разом з Леонідом Рижих ми часто бували на КрАЗі. Ми йому вдячні за те, що ввів нас до конструкторського середовища. Сума договорів на виконання робіт з КрАЗом сягала 100 тисяч карбованців, це дуже багато на той час. Основною темою був пневмопривід, а гальмівні механізми – на другому місці. Валерій Іванович йшов як локомотив, а ми вже за ним. Завдяки наполегливості Валерія Івановича була налагоджена співпраця з білоруською школою. Основну увагу білоруси звернули на нас після отримання нами Державної премії та захисту дисертацій Клименком і Рижих. Прислухались до нашої школи фахівці Мінського автозаводу, КамАЗу, КрАЗу – провідні автозаводи колишнього СРСР.
Особисто вдячний Валерію Івановичу за життєву мудрість. Я вважаю, що він є достойним продовжувачем того, що заклав А.Б. Гредескул. Йому повезло, адже у нього були хороші наставники. І йому надзвичайно поталанило, що в нього є такий учитель – Анатолій Миколайович Туренко. Вони доповнюють один одного в спільній роботі. Впевнений, що захист докторської дисертації відбудеться і це буде логічним продовженням його шляху.
Завдяки йому кафедра знаходиться на вершині розвитку і в майбутньому має гарні перспективи.
Бажаю нашому ювілярові сил і здоров’я для досягнення цих цілей.
Декан автомобільного факультету, проф. М.М. Альокса.
– Валерія Івановича я вперше зустрів у жовтні 1973 року. Тоді молодих комуністів направляли працювати в комсомол. Мене, аспіранта кафедри автомобілів, вибрали секретарем комсомольського бюро автомобільного факультету, а Валерія Івановича – комсоргом групи А-13. З тих пір доля нас не роз’єднувала. Жили ми в одному гуртожитку тільки в різних кімнатах. По віку у нас невелика різниця, трохи більше двох років. Він поступив до нас після технікуму і служби в Збройних Силах.
У період моєї роботи секретарем комітету комсомолу ХАДІ в 1974 – 1976 роках він був членом комітету комсомолу (відповідав за побут студентів). Особливо запам’яталися його прискіпливі перевірки їдальні та буфетів. Хоч був він студентом, але ставилися до нього з повагою. В 1974 році він працював водієм на Цілині в складі студентської автоколони, в 1975 році був комісаром, в 1976 р. – командиром студентської автоколони на будівництві хімкомбінату в м. Первомайському Харківської області, а в 1977 році –командиром об’єднаного будзагону в колгоспі ім. Чапаєва Харківської області.
Багато часу він проводив в лабораторії швидкісних автомобілів. За розробки моделей легкових гоночних автомобілів двічі нагороджений знаками ЦК ВЛКСМ «НТТМ».
Не раз брав участь в організації автопробігів по містах СРСР з профорієнтаційною та виховною цілями.
Валерій Іванович – організатор традиційних зустрічей випускників ХНАДУ серед своїх однокурсників і більше всього приїжджають саме з його випуску.
Бажаю йому творчої наснаги, доброго настрою та ще багато-багато років керувати кафедрою.
Професор кафедри В.М. Алексєєнко.
– Знаю В.І. Клименка зі студентської лави як людину виключно активну і не байдужу до того, що коїться навколо неї.
Під час навчання він обіймав керівні посади у комсомольській організації інституту, відмінно навчався і залишився працювати на кафедрі автомобілів. Тут він пройшов шлях від інженера до завідувача.
Брав активну участь у відкритті і становленні спеціальності «Автомобіле- і тракторобудування», за якою кафедра автомобілів зараз є випускаючою.
Підготовка інженерів-конструкторів вимагала серйозного розширення і модернізації навчальної бази. За безпосередньої участі Валерія Івановича на кафедрі створено комп’ютерний клас з сучасним обладнанням. Крім стаціонарних навчальних установок, є ходова лабораторія на шасі сучасного автобуса із сучасним обладнанням.
Бажаю шановному Валерію Івановичу міцного здоров’я і всього найкращого у роботі і вдома.
Професор кафедри Л.О. Рижих.
– Валерія Івановича знаю більше 35 років. Ми навчались на одному факультеті. В ті студентські роки ми займались різними громадськими та комсомольськими роботами. Будучи лідером автомобільного факультету, Валерій Іванович, з його невтомною енергією і великими організаторськими здібностями, знаходив час для роботи в конструкторському бюро при ЛША. Поряд з В.К. Нікітіним він створював нові спортивно-гоночні автомобілі. Це захоплення він проніс через всі роки, незалежно від того які посади обіймав.
Так склалися у подальшому наші долі, що після закінчення інституту своє трудове життя Валерій Іванович розпочав на кафедрі автомобілів і в результаті мені запропонував також займатись наукою під керівництвом А.М. Туренка. Маючи на той час вже достатній досвід в організації наукової діяльності на кафедрі, він щедро ділився своїми знаннями, за що я йому вдячний. Так був сформований цілий науковий напрямок, у якому ми працюємо разом і дотепер.
Хочу особисто відзначити його щирий характер, невтомну енергію, організаторські здібності, загострене почуття соціальної справедливості, любов до праці: за ці якості його поважають і люблять співробітники, викладачі та студенти університету. Під керівництвом Валерія Івановича кафедра залишається провідним науковим колективом у галузі динаміки гальмування транспортних засобів не тільки в Україні, але і в країнах СНД. Як вчений він має велику кількість наукових праць і відомий в автомобільній промисловості не тільки в СНД, а і в далекому зарубіжжі. Всі свої знання і досвід він повністю вкладає в підготовку інженерів-конструкторів для автомобільної промисловості і кадрів високої кваліфікації.
Будучи співкерівником цілого наукового напрямку, робить достойний внесок в отримання передових наукових результатів, за що і був удостоєний звання лауреата Державної премії України в галузі науки і техніки. Його високі людські якості дозволяють бути одним із основних лідерів в університеті. Всі ці успіхи не могли відбутися без підтримки його родини: дружини Тетяни і синів. Вони в повній мірі сприяли розкриттю його людських якостей і таланту науковця та керівника.
Бажаю нашому ювіляру міцного здоров’я на довгі роки, залишатись таким же молодим, веселим і невтомним трудоголіком. А ще – подальших успіхів і процвітання, сімейного щастя, затишку і тепла! Ви цього заслуговуєте в повній мірі!
Заступник завідувача кафедри, доц. А.І. Шилов.
– У 1991 році після Куп’янського автотранспортного технікуму я поступив на перший курс автомобільного факультету ХНАДУ (тоді ще ХДАДТУ). Лекції з будови автомобілів нам читав доцент Валерій Іванович Клименко. Цілком природно, що я почав порівнювати його з викладачами технікуму. Спочатку мені здалося дивним, що конструкцію агрегатів він малює на дошці. «Навіщо? – думав я, – з плакатами ж набагато краще!». Вже зараз я розумію, що побудова математичної моделі або проектування нового агрегату починається саме з розрахункової схеми. Крім того, схематичне подання конструкції дозволяє відокремити непотрібну інформацію і розвиває творче мислення. Мене вразила якість рисунків – вони виглядали як креслення. На дошці був повний порядок і, як наслідок, порядок був у конспектах. Після закінчення університету в 1996 році я поступив до аспірантури і вже під керівництвом Валерія Івановича почав працювати над дисертацією.
Валерій Іванович є керівником, який чуйно ставиться до кожного на кафедрі, завжди знає не лише про тонкощі нашої роботи, але й сімейні обставини. Хоча й на його долю за ці роки випало багато випробувань, це не позначилося на роботі. Кафедра залишається однією з найкращих в університеті, плідно працює і в навчально-методичній роботі, і в науковій, поповнюється матеріально-лабораторна база, діє спортивна команда ЛША, створена студентська команда «Shell Eco-marathon» та багато іншого.
Бажаю Валерію Івановичу здоров’я, творчого натхнення, сімейної злагоди та благополуччя. З ювілеєм!
Ось такі теплі слова привітання нашому шановному ювіляру ми почули від його колег, друзів та учнів.
Так сталося, що 60-річний ювілей Валерія Івановича практично співпав з 80-річчям від дня заснування самої кафедри (жовтень 1931 р.). На початку листопада цього року наш колектив урочисто відзначив ювілей кафедри, згадавши пройдений трудовий і творчий шлях. Ректор університету А.М. Туренко, поздоровляючи колектив кафедри з 80-річчям від дня її заснування, назвав нашу кафедру гордістю університету. Це свідчить про те, що кафедра дійсно має вражаючі здобутки, у тому числі й за останні роки. Так, кафедра автомобілів два роки поспіль за підсумками навчально-організаційної, навчально-методичної та наукової роботи займає перше місце на факультеті. А в 2010 – 2011 навчальному році автомобільний факультет у цілому посів перше місце серед усіх факультетів університету. Отже, кафедра автомобілів, виборовши перше місце на факультеті, є лідером серед усіх випускових кафедр університету. Як сказав декан автомобільного факультету, професор М.М. Альокса: «Такого розквіту кафедра автомобілів ще не мала». І немовби салютом на честь таких досягнень прозвучали у 2011 р. і три успішні захисти кандидатських дисертацій нашими аспірантами за тематикою згаданої вище наукової школи, і встановлений рекорд України з енергоефективності на автомобілі «ХАДІ-34», що брав участь у міжнародних змаганнях «Shell Eco-marathon».
Ось такий подарунок колектив кафедри підніс своєму завідувачу до його ювілею.
Сьогодні на кафедрі панує дружна, творча обстановка, як, власне, і всі попередні роки, коли завідувачем був професор А.Б. Гредескул – обстановка взаємоповаги і взаємодопомоги між усіма 62 нашими працівниками. Як Валерію Івановичу вдається таку обстановку підтримувати, незважаючи на те, що склад кафедри суттєво змінився – невідомо. Мабуть це його особистий секрет. Ми готові з успіхом пройти наступну акредитацію нашої спеціальності, зустріти і втілити в життя очікувану чергову реформу, пов’язану із запровадженням європейської кредитно-трансферної системи організації навчального процесу. Необхідний досвід і знання ми маємо. Колектив кафедри під керівництвом свого завідувача дивиться у майбутнє впевнено, іде в нього з новими планами та ідеями, тому що має необхідний творчий потенціал і вчених, які здатні втілити в життя найсміливіші мрії і новації.
Бажаємо нашому шановному Валерію Івановичу міцного здоров’я і наснаги, подальших успіхів у науковій, викладацькій та громадській роботі.
Так тримати!
В.П. Сударь,
доцент кафедри автомобілів
Вимога часу