Виховання патріотизму та національної самосвідомості справа вкрай необхідна І дуже непроста

Вид материала

Содержание

Подобный материал:

1 2 3

Розділ VІ. Опис власного досвіду

23 лютого 2007 року наша школа відзначала 13-річчя з дня заснування «Козацького куреня».

За час існування нашого осередку його школу пройшли більше 60 юнаків . Скільки за цей період підкорено міст і сіл України (велопоходи ) , відвідано музеїв , культурних та духовних святинь , скільки вивчено і проспівано українських та козацьких пісень , прочитано книг , скільки зроблено підходів до перекладини та гирі , посаджено дерев , скільки відбулося зустрічей з цікавими людьми , проведено виховних заходів… Надзвичайно багато . І це ще не повний перелік роботи , яку ми проводимо . Підтвердженням цьому є три фотоальбоми « Козацький літопис» , відеоматеріали ( є мрія зняти окремий фільм про історію нашого осередку) .

Інколи виникають запитання . Навіщо ми це робимо? Що нам це дає ? Чи не марно все це ?

Щоб дати відповіді на ці та інші запитання потрібно визначитись з основним завданням, яке стоїть перед школою . Для мене воно зрозуміле – виховати справжнього , національно свідомого громадянина України із загальнолюдськи-

ми , моральними , духовними та культурними цінностями ;підготувати його до сучасного життя і який би завжди стояв на позиціях національних інтересів своєї країни . Це для сьогодення надзвичайно важливо і актуально . Тому , що досить поспостерігати сьогодні , як шукають спільну мову державні мужі , які спекуляції ведуться навколо рідної мови , як важко відновлюється історична справедливість , як поводить себе молодь на дискотеках , в громадських місцях . Тоді стає зрозумілим і очевидним , що не все гаразд у нашому суспільстві . А якщо бути точним і справедливим – національна ідея , яка є символом консолідації , беззаперечною умовою існування будь –якої держави , в Україні не спрацьовує . Повсякденно чуємо , що в нас немає або не вистачає професіоналів своєї справи , недостатньо професіоналів – політиків , тому й такі наслідки .

Я категорично з цим не погоджуюсь. У нас достатньо таких людей , ще й за кордон постачаємо . На моє глибоке переконання , у нас не вистачає справжніх українських професіоналів , не вистачає справжніх українських політиків . В ці поняття я вкладаю такі складові як патріотизм , порядність , чесність , моральність . Людина з такими рисами не зможе дозволити своїм рукам залізти в державну «кишеню» , не буде заради власних рейтингів « рвати» країну на шматки , не наважиться обзивати свій народ «бандерівцями» ,не заперечуватиме факти Геноциду проти власного народу, не буде зневажати свою рідну мову . Вона буде горда тим , що народилась у цій країні і буде працювати на її благо на будь-якому рівні . Так живе і мислить весь цивілізований світ.

Тож повертаюсь до своїх питань . Відповідь проста і очевидна . Ми, нарешті, повинні почати виховувати та формувати нове покоління , покоління справжніх українців . Освіта повинна носити дійсно національний характер . Про це багато написано , безліч звітів , інформацій , конкурсів . А результат ? !

В нашій школі це питання ми намагаємось вирішити при допомозі козацької педагогіки.

Певно , не випадково кращі педагоги України усіх часів ( Ф. Прокопович , Г.Сковорода , К. Ушинський , Г. Ващенко , А. Макаренко , В. Сухомлинський та інші ) в козацькій педагогіці черпали натхнення , наснагу і одержували благословення народної мудрості на видатні здобутки , на подвиг на освітянській ниві .

“ Епоха козацтва створила багатогранну , глибоку духовність , що стала гордістю і окрасою української національної культури . Її освітньо – виховний , емоційно – естетичний потенціал покладено в основу не лише козацької національної системи виховання . Козацтво було , в кращому розумінні цих понять , аристократією національного духу , високоморальною елітою своєї нації. Палкий український патріотизм козаків був могутнім стимулом до державотворчого і незалежного життя”.(Українська козацька педагогіка / У кн.:Основи національного виховання.- К., - с. 61)

Козацька педагогіка основну мету виховання реалізувала різними засобами.

Найбільш характерними були уклад побуту життя в сім’ях українців , особливо тих , хто якимось чином був причетним до козацтва , або мешкав у козацькому краї , чиї діти відвідували козацькі навчальні заклади , в яких набували духовного і фізичного розвитку .

Другим дієвим засобом був козацький фольклор , різні жанри якого несли собою народну виховну мудрість , мораль і моральність , “зодягнуті” у високо художні і народні пісні , думи , балади , прислів’я і приказки , легенди , перекази , казки , замовлення і закликання , голосіння і ворожіння , міфологію і демонологію , народні звичаї і обряди , традиції і ритуали тощо.

А це свідчить про невичерпність джерельної бази козацької мудрості , яка у всі часи існування національної школи з певних причин використовувалась недостатньо в педагогічному процесі навчальних закладів і в сімейному вихованні.

З позицій часу можна визначити основну мету козацької педагогіки , яка була покликана вирішити ряд глобальних проблем , а саме :

- Зберегти основні риси українського етносу . Незалежність , непримиренність до ворогів і разом з тим – великодушність і щиросердна доброта до людей інших народів . А ще викривальний , ущипливий і разом з тим м’який гумор , уміння сміятися над власними недоліками і недоліками друзів .

Однак , сказати про натуру запорозьких козаків тільки це , значить , не сказати нічого , бо українське козацтво - то цілий світ , товщелезний прошарок національної педагогічної культури …

Поширити кращі основні ідеї козацької педагогіки по всіх населених пунктах Козацької республіки , дійти до кожного навчального закладу , до кожної родини , щоб мудрість і майстерність виховання дітей , підлітків , українців стало надбання нації .
Непохитно і невтомно вдосконалювати сутність й особливості національного характеру українців , які були відомими іншим народам своєю працьовитістю і миролюбивим норовом ( за всю історію від античних часів до сьогодення українців ні разу ні на кого не нападали першими )…
Підтримувати у майбутньому високий рівень морального ( шляхетного , лицарського ) виховання молоді , яка будь–якої хвилини була б готова захистити свою незалежну Україну , рідну матір , сестру , дружину , наречену , свою сім’ю і Священну Землю колишнього Війська Запорозького…

Козацька педагогіка – то невичерпні за кількістю чарівні легенди і міфи , перекази і народні оповідання , казки і народні драми , то думи , пісні , народні усмішки , особливо про козацьке життя ..( Федоренко Д. Мудрість козацької доби / / Кривий Ріг : ПП Вид. дім 1999. – с.132-133)

Аналіз цих перлин козацької творчості дає можливість встановити основні завдання козацької педагогіки , які конкретизують мету виховання. Ними є :

- готувати фізично загартованих , з міцним здоров’ям , мужніх воїнів – захисників рідного народу від чужоземного поневолення ; виховувати в підростаючих поколінь український національний характер і світогляд , національні і загальнолюдські цінності ; формувати високі лицарські якості , пошану до старих людей , прагнення до милосердя .(Українська козацька педагогіка / У кн.:Основи національного виховання.- К., - с. 62)

Складовою частиною Козацької педагогіки правомірно вважати : українську козацьку духовність , козацьку філософію , козацький світогляд , козацький характер , козацьку естетику , козацьку правосвідомість та козацьку ідеологію.(Руденко Ю. , Руденко В. Виховання в учнів лицарської духовності / / Рідна школа , 1996. - №7 – с.51- 64)

Багатолітній досвід козацької педагогіки підтверджує її ефективність і результативність , адже це на її засадах зросли славнозвісні в історії України лицарі , герої “начальники усіх козаків та перші гетьмани” , як називає їх професор Дм. Дорошенко , канівський та черкаський староста , Остап Дашкович , черкаський староста Семен Полозович , хмельницький староста ( на Поділлі) Прясла Ланцкоронський та ін.(Дорошенко Д. Назв. Праця – с.77 )

А національні герої України Семен Палій , Северин Наливайко , Іван Богун , Іван Сірко , Богдан Хмельницький , Максим Кривоніс , їх послідовники Устим Кармалюк , Лук’ян Кобилиця , Олекса Довбуш та сотні , тисячі інших славетних теж виколисані і зрощені в мудрості козацької педагогіки , загартовані в походах і битвах , зміцнені любов’ю близьких і рідних , облагороджені добротою і плодючістю землі . випещені благодатним сонцем , благословенні зорями чумацького шляху …

Це про них , про тисячі безім’яних козацьких богатирів – звитяжців , талановитий український народ склав безсмертні думи , билиці , пісні , легенди, перекази , казки , приказки і прислів’я та твори інших жанрів фольклору , на яких виховувалося не одне покоління нащадків незборимих запорожців .

Тому цілком виправданим є визначення козацької педагогіки як енциклопедії національного виховання , до якого все більше схиляється вітчизняних і зарубіжних вчених , викладачів педагогічних навчальних закладів , ліцеїв і гімназій , учителів загальноосвітніх шкіл усіх рівнів і типів .( Федоренко Д. Мудрість козацької доби / / Кривий Ріг : ПП Вид. дім 1999. – с.134-135)

Тож , на мою думку, молоде покоління повинне сприйняти свою історію, провести її через себе , тобто самоідентифікуватись. А завдання вчителя,

школи –допомогти їм в цьому . В основі нашої роботи в школі лежать такі основні напрямки : туристсько – краєзнавча робота , вивчення історії та традицій періоду козаччини , козацького фольклору , пропагування здорового способу життя , екологічне виховання . Для того , щоб досягти мети, молодь повинна якнайбільше побувати в знакових історичних місцях . Це наближує їх до тих подій , вони намагаються відтворити історичні реалії . Чому канадці чи американці українського походження , приїжджаючи за тисячі кілометрів в Канів на Чернечу гору, падають на коліна , по обличчях в них котяться сльози , а вони цілують землю біля пам’ятника Т.Г. Шевченку ? Дивлячись на них , відчуваєш, ніби комахи ворушаться по всьому твоєму тілі , а волосся на голові піднімається вгору. А наша молодь , яка живе за якихось 100 км, і не намагається відвідати ці святі місця . Пам’ятаю , як ми з хлопцями у 2005 році піднялись на Говерлу . Перед нами сходив канадець українського походження ( пізніше ми з ним познайомились і довго спілкувались ). Коли ми зійшли на саму вершину, то побачили , як він впав знесилений . Я ніколи в житті не бачив такого радісного і одночасно втомленого обличчя ( наш стан і почуття були такими ж ). Він сказав чистою українською мовою : « Я це зробив ! Це мрія мого життя ! Це Говерла !». Я дивився на очі і обличчя своїх хлопців , їм нічого більше не потрібно було говорити і пояснювати . А Чигирин , гетьманська столиця Б.Хмельницького , музей , церква , три криниці… Сотні уроків , розповідей не замінять того , що там можна побачити і відчути хоча б один раз ( ми з козаками були 2 рази ) . Це і є невеликі епізоди справжньої , конкретної роботи , без яких дуже важко досягти головної мети . Тому я переконаний , що козацька педагогіка є одним із найефективніших та доступних засобів національного виховання .

В.І. Кураш , директор Вікнинської загальноосвітньої школи І-ІІІ ст.

Катеринопільської районної ради Черкаської області

Вікнинська ЗОШ І-ІІІ ступенів Катеринопільської районної ради Черкаської області

Сценарій козацького свята

Прийом в козаки

Л.В.Сущенко,

педагог-організатор.

М.Г.Дзюнь,

вчитель, керівник гуртка

„Козацькими стежками”

Мета: перевірити готовність до вступу в осередок молодих юнаків,виховувати почуття гордості називатись “козаком”, формувати високі лицарські якості.

Святково прибраний шкільний зал.Вишикувані козаки з козацькими клейнодами(булава,хоругва,бунчук,перначі).В центрі залу плакат з надписом:

„ Так ось вона Січ!

Ось те гніздо, звідки вилітають

усі ті горді й дужі, як леви!

Ось звідки розливається воля й козацтво

на всю Україну!”

М.В.Гоголь

Звучать пісні на козацьку тематику.

Свято починається національним Гімном України.

Кошовий отаман: Дорогі друзі!

Наше свято співпало з річницею нашого козацького осередку.Основою цього свята є прийом молодого поповнення до лав козаків.Подали заяви і пройшли необхідний термін випробування хлопці...

(зачитується список юнаків).

Зараз подивимось,як вони підготувались до цього екзамену.

(Кошовий задає питання новобранцям, такі, як -Чому ти вирішив вступити в”Козацький курінь”? та ін.)

Кошовий отаман:

-А зараз перевіримо як ви знаєте історію козацтва

(новобранці з козацької шапки дістають по три питання і дають відповіді на них).

Джура з річним стажем: -Не погано ви знаєте історію козацтва, якщо вступите до нашого осередку – знатимете ще більше.

Добре, з історією ми вже вияснили, тепер перевіримо ваші уміння з фізичної підготовки(хлопці виконують вправи на перекладині).

Кошовий отаман:

-А тепер подивіться , що можуть джури з річним стажем

(джури виконують вправи на перекладині).

-При виконанні заліку ці джури будуть переведені в стан молодих козаків, а хто особливо відмітиться, одержить посвідчення з відзнакою.

-Як відомо,пісня є душею народу .Український народ має їх у своїй скарбниці незліченну кількість(звертається до новобранців).

- А чи вмієте ви співати?

Хлопці:

-Вміємо.

Кошовий отаман:

-Ану,утніть якоїсь!

(Хлопці співають пісню”Ой на горі просо, сидить зайчик”.Козаки голосно сміються).

Кошовий отаман:

-А тепер послухайте яких пісень співають козаки

(Козаки з козацької шапки дістають номерки з назвами пісень, з 10 пісень звучать 2-3 пісні).

Кошовий отаман( до новобранців)

-Хлопці, а зможете затанцювати?

(хлопці танцюють твіст)

Козаки:

-Хіба це танець?Ось як танцюють козаки!(танцюють танець”Гопак”)

Кошовий отаман:

А що, панове козаки, чи згідні новобранці поповнити наш курінь?

Козаки:

-Не дуже, але нехай.

Кошовий отаман:

-Чи згодні ви, щоб до куреня прийняли...(зачитує список новобранців)?

Козаки:

-Згода!Добре!Слава!(підкидають шапки вгору)

(із залу виходить студент Уманської с/г академії, колишній учень школи)

Студент:

-Дозвольте і мені, панове, річ держать!

Кошовий отаман:

Хто такий?

Студент:

-Я студент Уманської с/г академії.

Кошовий отаман:

-Кажете ,студент? Це добре.Нам потрібні освічені люди.Перевіримо,як він опановує премудрості наук.

Козак:

- Пане отамане!Дозволь мені перевірити його знання по риториці.Як відомо,він навчається на агрономічному факультеті.Нехай складе вірш про гарбуза!

Студент:

-„Ходить гарбуз по городу...”

Кошовий отаман:

-Добре, молодець!

Другий козак:

-А тепер нехай повіршує про буряки...

Студент:

-„Буряки рядочками, стеляться листочками...”

Кошовий отаман:

-Чудово! З українською мовою у нього порядок.Перевіримо, як він розбирається у вищій математиці.Хто в нас сильний математик?

Третій козак:

-Я.Скільки буде, якщо до двох щук додати два карасики?

Студент:

-Буде дві щуки.

Кошовий отаман:

-Правильно.Але поясни чому?

Студент:

-Щука їсти хоче.

Кошовий отаман:

-Панове козаки.У цьому залі є пофесор хімії.Може її попросимо на допомогу?

Козаки:

-Правильно, батьку!

Кошовий отаман:

-Слово надається дійсному члену Вікнинського і почесному члену Радчиського університетів...(Називає учителя хімії школи)

Учитель хімії:

-Що буде,якщо до H2O додати пшоно?

Студент:

Козацька каша!

Писар:

-Шановні добродії Ви знаєте мене, як знавця іноземних мов.Дозвольте я його запитаю щось по-турецьки.Впевнений, тут він уже не викрутиться.

Кошовий отаман,

-Добре, запитуй!

Писар:

-Ein und цweinцiq, vir und virцiq?

(студент задумався)

Студент:

-Відповідь готова:”Ein, цvei- Poliцei

drei, vier- Briqadir”

Писар:

-Відповідь правильна.Він сказав із стамбульським акцентом”Не тратьте ,куме, сили, спускайтеся на дно”.

Пропоную по швидше прийняти(називає ім”я студента) до куреня, а то присутні в залі можуть подумати, що він розумніший за нас.

Козаки:

-Прийнять!Згода!Добре!(підкидають шапки вгору)

Кошовий отаман:

-Всі новобранці пройшли необхідний термін випробування і довели свою здатність носити ім”я козака.Слухайте отаманський універсал.

(Зачитує універсал.Вручає посвідчення козакам відповідного зразка.)

Представник райдержадміністрації:

-Панове козаки!Слава про ваші діяння дійшла до держадміністрації .З нагоди вашого свята голова райдержадміністрації повелів мені привітати вас зі святом і вручити вам цю корогву.Впевнений, що ви будете берегти її чистоту, дотримуватись правил козацької честі, захищати інтереси нашої держави і сприяти її розбудові.

Кошовий отаман:

-Ми дуже зворушені цією високою честю і зараз заприсягнемо перед прапором.

Отаман зачитує присягу.Всі повторюють.Кошовий отаман підходить до до прапора, цілує і бере в свої руки.Козаки по черзі підходять до прапора і схиляють коліно.Отаман передає корогву хорунжому.

Всі співають „Молитву за Україну”

ВЕД:

Сьогодні в школі нашій свято,

Сьогодні все козацтво тут.

Ми хочемо вас привітати.

І наш концерт подарувати.

ВЕД:

Із цим святом кожного вітаємо

Й Симоненка слово вам прочитаємо.

Нашої заслуги в тім не бачу,

Нашої не знаю в тім вини,

Що козацьку бунтівливу вдачу

Нам лишили предки з давнини.

Нам і те не добавляє слави,

Що вони від чужоземних сил

Заступили землю кучеряву

Горами високими могил.

Бо коли,закохані в минуле,

Прокуняєм свій великий час,

Наша лінь нікого не розчулить,

Слава ж та відмовиться від нас.

Спогади, докучливі, як нежить,

Що тій славі принесуть нове?

Тільки тим історія належить,

Хто сьогодні бореться й живе.

В.Симоненко

(Виходять хлопчики , учні молодших класів)

1.Доземний уклін вам усім:

І худеньким, і товстим,

І високим , і низьким,

Усім нашим гостям дорогим.

Звучить пісня на мотив козацької пісні „Гей ви , стрільці січовії”

1.Ми сюди прийшли сьогодні, раз два, три

Вас, козаки, привітати раз, два, три

І цю пісню веселеньку

Вам в дарунок заспівати раз, два, раз , два, раз, два, три.

2.Ще ми хочем вам сказати:раз, два, три

„Ви не дуже зазнавайтесь, раз, два, три

Бо ми вміємо співати,

Й свої сили показати раз,два,раз, два, раз, два, три.

3.Гляньте ви на нас, козаки раз, два, три

Ми маленькі ще вояки раз, два, три

Ми ростемо вам на зміну

Постараємось Вкраїну нашу вільну зберегти.

1 хлопчик(підходить до козака і бере за чуб)

- Беру тебе за чуб, щоб був міцний, як дуб!

2 хлопчик:

-Щоб від тебе відлітали кулі, як мої кулаки(б”є кулачками)

3 хлопчик(смикає козака за вуха)

- Смикну тебе за вуха,щоб отамана слухав!

(Отаман бере малого хлопчика на руки зі словами)

Отаман:

-Дай Боже, тобі здоров”я в ручки,в ніжки і в животик трішки!

Привітання від учителів.

Пісня „Чи й у вас , як у нас...”(Мелодія довільна)

1.Чи й у вас, як у нас, є у школі козацтво?

І це чистая правда, не обман

Вчитель фізики наше очолює братство

Наш Василь Іванович- отаман

2.А це є тільки в нас, що директор танцює

З козаками весь час „Гопака”

І на радах козацьких міркує, мудрує,

Бо козацька педагогіка така

3.А козаки у нас і веселі, й кмітливі;

Допоможуть в біді залюбки...

Та чи є ще такі- і стрункі, і вродливі,

Як в Вікнянському коші козаки?

4.Дорогі козаки, вас вітаєм із святом

Хочем вам від душі побажать:

І здоров”я, і щастя багато, багато

І веселую вдачу тримать!

ВЕД:

Козаки-оборонці рідної землі,православної віри і рідної мови.Ми хочемо, щоб ви, закінчивши нашу школу, не забували про це, куди б не закинула вас доля.

Коли забув ти рідну мову,

Біднієш духом ти щодня,

Ти втратив корінь і основу,

Ти обчухрав себе до пня.

Коли в дорогу ти збирався,

Казала мати, як прощавсь,

Щоб і чужого научався,

Й свого ніколи не цуравсь.

Blog

Виховання патріотизму та національної самосвідомості справа вкрай необхідна І дуже непроста

Содержание