Geum.ru

Про проект програми економічного, соціального та культурного розвитку Херсонської області на 2012 рік та

Вид материалаДокументы
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   15

ВСТУП


Програму економічного, соціального та культурного розвитку Херсонської області на 2012 та прогнозні макропоказники економічного і соціального розвитку області до 2014 року (далі – Програма) підготовлено за пропозиціями структурних підрозділів обласної державної адміністрації, територіальних органів міністерств та інших центральних органів виконавчої влади на підставі головних положень і завдань програми Президента України В.Ф.Януковича «Україна - для людей», Стратегії розвитку України до 2020 року «Україна 2020. Стратегія національної модернізації», програми економічних реформ на 2010 – 2014 роки «Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава», щорічного послання Президента України В.Ф.Януковича до Верховної Ради України «Модернізація України – наш стратегічний вибір».

Законодавчим підґрунтям для розроблення Програми є Закон України “Про державне прогнозування та розроблення програм економічного і соціального розвитку України” та постанова Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2003 року № 621 “Про розроблення прогнозних і програмних документів економічного і соціального розвитку та складання проекту державного бюджету” (зі змінами), розпорядження Кабінету Міністрів України від 04 жовтня 2006 року № 504-р “Про схвалення Концепції вдосконалення системи прогнозних і програмних документів з питань соціально-економічного розвитку України”.

Програма визначає цілі соціально-економічного розвитку області на 2012 рік, основні завдання та заходи щодо досягнення головної мети – зростання добробуту і підвищення якості життя населення за рахунок забезпечення позитивних структурних зрушень в економіці, підвищення її конкурентоспроможності як основи для збалансованого зростання соціальних стандартів та показників економічного розвитку.

Завдання та заходи Програми сформовано відповідно до стратегічних цілей Стратегії економічного і соціального розвитку Херсонської області до 2015 року, затвердженої рішенням обласної ради від 28 листопада 2008 року № 781, з урахуванням завдань у відповідних галузях і сферах діяльності та спільних заходів за пріоритетними напрямами, які здійснюватимуться у наступному році згідно з Угодою щодо регіонального розвитку Херсонської області між Кабінетом Міністрів України та Херсонською обласною радою.

З метою сприяння забезпеченню оптимального балансу інтересів держави, найманих працівників і власників, подальшого поглиблення та вдосконалення партнерства між органами виконавчої влади, роботодавцями і профспілками області цілі та завдання, визначені Програмою, реалізовуватимуться шляхом їх тісної співпраці.

Програма є основою для формування та раціонального використання фінансових ресурсів відповідно до визначених цілей і завдань соціально-економічного розвитку області.


І. Соціально-економічний розвиток області у 2011 році


Характерною ознакою 2011 року є проведення в області структурних реформ, запроваджених Президентом України В.Ф.Януковичем, із закладанням фундаменту стійкого і довгострокового економічного зростання.

Впровадження заходів, спрямованих на стабілізацію економічного і соціального розвитку області, об’єднання всіх гілок влади навколо спільних проблем та інтересів дозволило забезпечити позитивні результати.

За підсумками 10 місяців 2011 року обсяг валової сільськогосподарської продукції порівняно з відповідним періодом 2010 року збільшився на 25,5%, у тому числі продукції рослинництва – на 33,5%, тваринництва – на 0,9%.

Спостерігається тенденція щодо збільшення питомої ваги сільськогосподарських підприємств у структурі виробництва валової сільськогосподарської продукції. За січень – жовтень поточного року в порівнянні з відповідним періодом 2010 року вона зросла на 1,2 відсоткового пункту і склала 46,6%.

В порівнянні з січнем - вереснем 2010 року зросло виробництво зернових та зернобобових культур на 58,2%, соняшнику – на 33,1%, овочів – на 40,5%, плодоягідних культур – на 83,9%, винограду – в 2 рази.

Розширено посіви озимих культур. Станом на 03 жовтня поточного року озимі зернові культури посіяно на площі 336,1 тис.га, що становить 127% до показника 2010 року.

В усіх категоріях господарств збільшилися обсяги реалізації на забій худоби та птиці у живій вазі на 0,2%, виробництва яєць – на 15,7%, зросло поголів’я птиці на 2,4%. Поголів’я корів у сільськогосподарських підприємствах збільшилося на 3,1%.

Обсяг обороту роздрібної торгівлі за січень – вересень 2011 року становив 10085,6 млн грн, що на 13,2% більше ніж за відповідний період минулого року. Середньомісячний оборот роздрібної торгівлі на душу населення збільшився на 29,9% і склав 1029,7 грн.

Обсяг реалізованих послуг підприємствами області становив 1966,6 млн грн, що на 6% більше показника за відповідний період 2010 року.

На кожного мешканця області реалізовано послуги на суму 1809,4 грн, або 106,5% до показника за відповідний період минулого року.

Обсяги перевезення вантажів зросли на 20,8% за рахунок перевезення вантажів залізничним (+28,7%) та автомобільним (+15%) транспортом, вантажооборот збільшився на 4,7%.

Забезпечено в повному обсязі розрахунки за спожиті електроенергію, природний газ та надані житлово-комунальні послуги.

Суб’єктами господарювання за рахунок усіх джерел фінансування протягом 9 місяців поточного року освоєно 1621,9 млн грн інвестицій в основний капітал, що на 53,6% більше ніж за відповідний період 2010 року.

У сфері зовнішньоекономічної діяльності обсяги експорту перевищують обсяги імпорту, і сальдо зовнішньої торгівлі залишається позитивним. Коефіцієнт покриття експортом імпорту складає 1,8. Загальний обсяг зовнішнього обігу товарів та послуг підприємств області за січень – вересень поточного року збільшився на 20,7% проти відповідного періоду 2010 року і становив 475,3 млн дол. США.

Основу товарної структури експорту області складають продукти рослинного походження (30,3%), недорогоцінні метали та вироби з них (21,4%), машини, обладнання та механізми (16%), готові харчові продукти (14,9%).

Доходи загального фонду місцевих бюджетів збільшилися на 5,5% порівняно з планами, затвердженими місцевими органами влади, та на 12,5% проти відповідного періоду минулого року. Додатково до плану місцевими бюджетами області мобілізовано 41,3 млн грн. Забезпечено виконання дохідної частини місцевих бюджетів усіма бюджетами міст і районів області.

Надходження до Пенсійного фонду України по області збільшилися на 15,2% проти показника за січень – вересень 2010 року.

Недоїмка по страхових внесках до Пенсійного фонду станом на 01 жовтня 2011 року скоротилася на 7,6% порівняно з показником станом на 01 січня 2011 року.

У порівнянні з початком року кількість зареєстрованих безробітних зменшилася на 37%, або на 4,2 тис. осіб, і станом на 01 жовтня 2011 року склала 7,1 тис. осіб, рівень зареєстрованого безробіття скоротився на 0,6 відсоткового пункту і становив 1,1% населення працездатного віку.

Протягом року створено 24,5 тис. нових робочих місць, або 144,1% до річного завдання.

Середньомісячна заробітна плата, нарахована на одного штатного працівника, у січні – вересні 2011 року порівняно з відповідним періодом минулого року підвищилася на 14,2%. Темпи приросту заробітної плати, вищі за середньообласний показник, зафіксовано в сільському господарстві, мисливстві та пов’язаних з ним послугах (+20,7%), промисловості (+21,4%), будівництві (+29,5%), на підприємствах транспорту і зв’язку (+15,4%), операціях з нерухомим майном, орендою, інжинірингом та наданням послуг підприємцям (+20,5%), в державному управлінні (+21,7%).

Рівень реальної заробітної плати (з урахуванням зміни рівня споживчих цін по області) збільшився на 3,1%.

Обсяг реалізованої промислової продукції становив 6324,1 млн грн, що на 15,2% більше показника за 9 місяців 2010 року.

Збільшили обсяги виробництва промислової продукції підприємства з оброблення деревини та виробництва виробів з деревини (+26,7%), виробництва іншої неметалевої мінеральної продукції (+12,6%), металургійного виробництва та виробництва готових металевих виробів (+38,9%), машинобудування (+4,9%).

Однак протягом поточного року динаміка промислового виробництва характеризувалася скороченням обсягів до відповідного періоду минулого року, подолати спад виробництва та стабілізувати ситуацію в промисловому секторі економіки не вдалося. Індекс промислового виробництва за січень – вересень 2011 року склав 92,3%.

Разом з позитивними змінами залишаються проблемними такі напрямки діяльності: скорочення обсягів будівельних робіт (87,2%), введення в експлуатацію загальної площі житла (57,3%), прямих іноземних інвестицій (99,4% до обсягу на початок року), утримання низького рівня середньомісячної заробітної плати (1923 грн), наявність заборгованості із заробітної плати (19,5 млн грн), значна питома вага збиткових підприємств (44,5%).

У гуманітарній сфері забезпечено збереження мережі закладів охорони здоров’я, освіти та культури.

В рамках реформування галузі охорони здоров’я з початку поточного року 503 заклади охорони здоров'я первинної ланки передано до складу міських та центральних районних лікарень і переведено їх на фінансування з районного бюджету.

Збережено тенденцію щодо стабілізації показника захворюваності на туберкульоз та смертності від нього. Проводиться своєчасне виявлення хворих на туберкульоз та лікування їх на амбулаторному етапі в усіх лікувально-профілактичних закладах області.

Завдяки введенню в дію новобудови обласного онкологічного диспансеру збільшено питому вагу хворих онкологічного профілю, охоплених спеціалізованим лікуванням. Зважаючи на своєчасну ранню діагностику та комплексне лікування, відслідковується зниження показника смертності населення від злоякісних новоутворень.

Позитивні тенденції спостерігаються відносно оновлення та поповнення матеріально-технічної бази лікувально-профілактичних закладів. Підвищується рівень лікувально-діагностичної допомоги населенню області. Поліпшено доступність населення до лабораторного (аналіз крові загальний, аналіз крові на цукор та аналіз сечі), інструментального (ультразвукового, флюорографічного, електрокардіографічного та рентгенологічного) обстежень.

У лікувальних закладах області впроваджуються нові високотехнологічні методи лікування.

Проведено оптимізацію мережі закладів освіти області. Впродовж двох останніх років створено 41 освітній округ, в тому числі 23 - у 2011 році, що дало можливість уникнути масового закриття або ліквідації навчальних закладів.

Відновлено діяльність 8 дошкільних навчальних закладів.

Питома вага дітей, охоплених дошкільною освітою, зросла на 3 відсоткових пункти порівняно з початком року і становила 78%. Належну увагу приділено створенню умов для здобуття дошкільної освіти дітьми п’ятирічного віку.

Вжито заходів щодо організації гарячого харчування учнів загальноосвітніх навчальних закладів. Безоплатними обідами забезпечено всіх дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, з малозабезпечених сімей та учнів 1 - 4 класів.

Забезпечено організацію підвезення 100% учасників навчально-виховного процесу, які проживають за межею пішохідної доступності.

Здійснюються заходи щодо реформування Херсонської загальноосвітньої школи-інтернату І-ІІІ ступенів ім. Т.Г.Шевченка та Калінінської спеціальної школи-інтернату І-ІІ ступенів № 2 Херсонської обласної ради.

Поліпшується матеріально-технічна база закладів освіти. Здійснено капітальний ремонт 107 освітянських об’єктів, або 83% від їх загальної кількості.

Підвищенню якості, конкурентоспроможності освіти в області сприяє широке запровадження інформаційно-комунікаційних технологій у загальноосвітніх навчальних закладах. Забезпеченість шкіл сучасними комп’ютерними комплексами складає 93% від потреби.

З 01 вересня 2011 року створено умови для здобуття загальної середньої освіти в навчальних закладах області 1393 учням-інвалідам проти 1296 у минулому році.

В галузі культури здійснено заходи щодо охорони та збереження об’єктів культурної спадщини, виконання капітальних та поточних ремонтів закладів культури і мистецтв, поповнення фондів обласних бібліотек, проведення всеукраїнських, регіональних, обласних фестивалів та конкурсів.

Відновлено роботу сільського клубу в с. Більшовик Голопристанського району та Малошестернянського сільського Будинку культури Високопільського району.

Збільшилася кількість туристично-екскурсійних маршрутів з різноманітною тематикою, що дозволяє скласти чітке уявлення про віхи історичного та культурного життя Херсонщини.

Створюються сприятливі умови для розвитку сільського «зеленого туризму». В області налічується 43 сільські садиби, що приймають туристів; впроваджуються проекти туристичного кластеру «Зелені хутори Таврії», сільського зеленого туризму «Сиваські грязі – Божа аптека».

У 2012 році продовжиться реалізація в області державної політики, спрямованої на відновлення та закріплення тенденції стійкого соціально-економічного розвитку області з зростанням добробуту та якості життя населення Херсонщини.

Відповідно до результатів соціально-економічного розвитку області та наявних регіональних проблем у Програмі визначено цілі, завдання та основні заходи на 2012 рік в умовах впровадження державою реформ, які потребують нових підходів до використання економічного, людського та природно-ресурсного потенціалу регіону, для досягнення якісно нового рівня ефективності і конкурентоспроможності економіки та життя населення.


ІІ. Головні проблеми розвитку економіки і соціальної сфери області

У сфері фінансових ресурсів:

- зниження обсягів виробництва та реалізації через відсутність державних замовлень;

- висока вартість кредитних ресурсів для поповнення підприємствами обігових коштів;

- висока енерго- та матеріалоємність виробництв, збільшення вартості сировинних матеріалів і енергоносіїв;

- скорочення ринків збуту товарів, домінування в експорті сировинних товарів;

- низький рівень та відсутність стимулів до інноваційної діяльності, обмеженість інвестиційних можливостей підприємств;

- накопичення збитків при тривалому технологічному процесі виробництва, неповній зайнятості потужностей або припиненні основної діяльності;

- несвоєчасне отримання державних дотацій на перевезення пільгових категорій громадян транспортними підприємствами.


У сфері поліпшення бізнес-клімату та залучення інвестицій:

- значне звуження джерел для інвестицій через кризові явища, які відбувалися;

- несприятливий бізнес-клімат для залучення інвестицій;

- нерозвиненість механізмів державно-приватного партнерства;

- відсутність ефективних механізмів із залучення інвестицій і захисту прав інвесторів;

- суперечливість і недосконалість чинних нормативно-правових актів, що регулюють діяльність суб’єктів підприємництва, в тому числі з видачі документів дозвільного характеру;

- обмеженість фінансових ресурсів, у тому числі кредитних;

- складність доступу до матеріальних ресурсів, що знаходяться в державній і комунальній власності (земельні ділянки, нежилі приміщення, устаткування, інженерні комунікації);

- недостатня розвиненість інфраструктури підтримки малого підприємництва;

- незадовільний рівень професійних знань і досвіду починаючих підприємців щодо ведення підприємницької діяльності в сучасних умовах.


У сфері розвитку сільського господарства:

- важкий фінансово-економічний стан господарств, дефіцит оборотних коштів, висока зношеність низькопродуктивної сільськогосподарської техніки призводять до спрощення технології виробництва і, як наслідок, до зменшення урожайності сільськогосподарських культур, що у свою чергу збільшує собівартість продукції і при низьких цінах призводить до збитковості;

- зниження родючості ґрунтів, їх деградація внаслідок екстенсивного використання сільськогосподарських земель, розораність яких перевищує 90%, порушення структури сівозмін з наданням переваги просапним культурам над культурами суцільного способу посіву, монокультури, зменшення площ багаторічних трав та зернобобових культур тощо;

- складний меліоративний стан зрошуваних земель (розвиток іригаційної ерозії, підтоплення, засолення), спричинений недостатністю фінансування реконструкції та модернізації зрошувальних систем;

- наявність в інтенсивному обробітку малопродуктивних ґрунтів, які необхідно використовувати під кормові угіддя шляхом посіву бобово-злакових сумішей;

- непрогнозованість ціноутворення основних видів сільськогосподарської продукції;

- нерозвиненість інфраструктури ринку, особливо овоче-баштанних культур;

- недостатня державна фінансова підтримка виробництва сільськогосподарської продукції;

- незадовільний технічний стан внутрішньогосподарських зрошувальних систем спричинений відсутністю фінансування на їх реконструкцію та модернізацію.


У сфері виробництва харчових продуктів та напоїв:

- недостатність власних обігових коштів та капітальних вкладень у модернізацію виробничих потужностей, розширення асортименту та нарощування обсягів виробництва;

- зростання цін на енергоносії (електроенергія, газ), що негативно впливає на собівартість продукції та її конкурентоспроможність.


У сфері розвитку промислової галузі:

- невідповідність між виробничими потужностями промислових підприємств та ємністю внутрішнього ринку;

- низький рівень переробки та висока ресурсозатратність виробництва, консервативний технологічний уклад, обмежена платоспроможність суб'єктів внутрішнього ринку, недостатня потужність фінансово-кредитної системи, недосконале нормативно-правове забезпечення;

- високий рівень амортизації основних засобів промислових підприємств, який складає до 60%;

- відсутнє державне замовлення на продукцію сільськогосподарського машинобудування, яке передбачено багатьма програмами розвитку вітчизняного сільського господарства;

- відсутність державної підтримки у створенні нової сільськогосподарської машинобудівної продукції не дає можливості вирішення актуальних проблем як в агропромисловому комплексі області, так і України в цілому, у тому числі імпортозаміщення;

- відсутність будівництва повнокомплектних суден як в області, так і в Україні, що обумовлене наявністю митних зборів, податку на додану вартість на імпортне устаткування і матеріали, які використовуються при будівництві судів, і що, у свою чергу, знижує конкурентноздатність українського суднобудування;

- відсутність державної підтримки вітчизняного товаровиробника, що передбачає наявність державних замовлень, фінансову компенсацію покупцям складної сільськогосподарської техніки і участь в лізингових програмах вітчизняних виробників;

- недосконалість системи професійно-технічної освіти з підготовки кваліфікованих кадрів, особливо по професіях, що вимагають підготовки й набуття практичних навичок на виробництві протягом 5-7 років (токарі, фрезерувальники, слюсарі-інструментальники, наладчики).


У сфері розвитку транспорту, дорожнього господарства, інформаційного простору, телекомунікацій і зв’язку:

- незадовільний стан дорожнього господарства та автомобільних доріг через недостатнє фінансування дорожньої галузі;

- збільшення внаслідок постійного недофінансування кількості об’єктів незавершеного будівництва, завершення яких в майбутньому потребуватиме додаткових капіталовкладень;

- невідповідність діючим стандартам і нормам більшості автодоріг, побудованих у післявоєнні роки та реконструйованих на окремих ділянках у 70-80 роках минулого століття;

- низький рівень фінансового забезпечення, що виділяється співзасновниками на підтримку місцевих засобів масової інформації та висвітлення діяльності органів влади.


У сфері розвитку інноваційної діяльності:

- невідповідність темпів розвитку і структури науково-технічної та інноваційної сфери попиту на передові технології з боку економіки області;

- відсутність фінансування науково-технічної та інноваційної сфер;

- відсутність дієвих економічних стимулів, які б заохочували суб’єктів господарської діяльності області здійснювати технологічну модернізацію своїх підприємств шляхом активного запровадження нових науково-технічних розробок;

- міграція фахівців високого рівня та науковців.


У сфері розвитку туристично-рекреаційного комплексу:

- низька ефективність діючих механізмів залучення інвестицій у будівництво і реконструкцію об'єктів туристичної та курортно-рекреаційної сфер. В районах не відпрацьовано механізм реєстрації, супроводження та прогнозування інвестиційних проектів у курортно-туристичній галузі.

Неповністю проведено інвентаризацію земельних ділянок рекреаційного призначення з визначенням профілю їх використання.


У сфері розвитку освіти і науки:

- відсутність оптимальної мережі дошкільних та загальноосвітніх навчальних закладів;

- неврегульованість фінансового забезпечення позашкільних навчальних закладів, які фінансуються з місцевих бюджетів;

- недостатній рівень забезпечення загальноосвітніх навчальних закладів сучасними технічними засобами навчання;

- незадовільна матеріально-технічна база інтернатних закладів;

- низький рівень заробітної плати науковців;

- низьке матеріально-технічне забезпечення наукових досліджень;

- відсутність активної популяризації і фінансової підтримки інноваційних проектів, розроблених вченими Херсонської області, негативно позначається на престижності наукової діяльності;

- практично не оновлюється матеріально-технічна база професійно-технічних навчальних закладів, для навчально-виробничого процесу використовується застаріле обладнання;

- недостатній якісний склад педагогічних працівників, особливо майстрів виробничого навчання;

- складнощі з організацією проходження виробничої практики учнів та з працевлаштуванням випускників, які пов’язані зі скороченням виробництва та із зменшенням кількості робочих місць.


У сфері розвитку медичного обслуговування населення:

- низький рівень надання медичних послуг;

- диспропорції з доступу до медичних послуг на рівні міських і сільських територій;

- високий рівень смертності від хвороб серцево-судинної системи, онкологічної патології, туберкульозу і СНІДу.


У сфері культури і духовності, охорони культурної спадщини:

- незадовільний матеріально-технічний стан закладів культури у сільській місцевості;

- низький рівень поповнення фондів новими надходженнями, організації передплати періодичних видань згідно з нормативами, впровадження сучасних інформаційних технологій, вирішення питання вдосконалення матеріально-технічної бази, зокрема закладів сільської місцевості;

- незадовільний стан упровадження новітніх технологічних процесів в облікову роботу з фондами музеїв, деякі із них потребують модернізації та капітальних ремонтів;

- не вирішеним залишається питання проведення ремонтно-реставраційних робіт обласного Палацу культури.


У сфері розвитку житлово-комунального господарства:

- високий рівень зношеності мереж водопостачання (40,9%) та водовідведення (40,5%);

- наявність 20 населених пунктів області, що користуються привізною водою;

- руйнування 20 будинків «гнучкої» конструкції м.Херсона;

- підтоплення територій селищ та міст;

- незадовільне поводження з твердими побутовими відходами.


У сфері збереження та раціонального використання природних ресурсів:

- деградація земель;

- забруднення водних (поверхневих і підземних) об’єктів;

- поводження з небезпечними відходами, пестицидами та агрохімікатами;

- відсутність закріплених на місцевості меж об'єктів природно-заповідного фонду, що створює підґрунтя для різних порушень (зміни площі та конфігурації меж, самозахоплення земель природно-заповідного фонду тощо);

- загроза затоплення та підтоплення близько 300 населених пунктів та близько 100 тис. га сільськогосподарських угідь області.


У сфері управління об’єктами спільної власності територіальних громад області:

- недостатня захищеність прав власності територіальних громад області;

- застосування діючих орендних ставок за використання нерухомого майна спільної власності територіальних громад області не завжди відповідають фактичній орендній платі, яка склалася на аналогічних сегментах ринку орендних відносин в області;

- відсутність достатньої фінансової підтримки підприємств, установ та організацій, що належать до спільної власності територіальних громад області.