Програма на тему: «Розвиток толерантної особистості як основа формування гармонійного індивіда»

Вид материала

Диплом

Содержание 2. Вправа “Молекула” (5 хв.) Тема. Межі толерантності Мета Тема. Підсумкове заняття Мета Перший варіант. Другий варіант. До уваги тренера! Список використаної літератури Принцип добровільної участі у групі. Доброзичлива, відкрита атмосфера. Правило СТОП. Буковинська толерантність як українознавча категорія Риси толерантності особистості 1. Знання самого себе. 4. Потреба у визначеності. 5. Орієнтація на себе - орієнтація на інших. 6. Схильність до порядку. 7. Здатність до емпатії. Хто похвалить себе краще від усіх

Подобный материал:

• Регіональна програма «Спортивний майданчик» на 2011-2014 роки смт. Білогір’я, 50.04kb.
• Методичні рекомендації, 353.85kb.
• Розвивальне навчання як основа формування творчої особистості, 27.17kb.
• Фізкультурно-оздоровчі заходи у режимі дня учня птнз, 81.93kb.
• Запорізького обласного комітету з професійно-технічної освіти, 215.61kb.
• Програма для загальноосвітніх навчальних закладів, 690.75kb.
• Опис модуля напрями – со,, 30.15kb.
• Назва реферату: Методологічна схема процесу формування потреб та реального споживання, 224.65kb.
• В. В., Рябченко Л. О. Формування економічної свідомості І ставлення до грошей у процесі, 135.19kb.
• Програма Співбесіди для вступу на Спеціальність 01010601 Соціальна педагогіка, 71.34kb.

2. Вправа “Молекула” (5 хв.)

Мета: активізувати учасників групи та підвищити їх емоційний настрій.

Хід роботи: Учасники підводяться та виходять на середину зали. Тренер дає команду: “Молекули об’єднатися по 2”. Учасники шукають собі пару, потім по три (учасники відповідно утворюють трійки). Числа можна називати не по порядку. Тренер повинен слідкувати за якістю виконання завдання. У результаті тренер називає таку цифру, яка б була б ідеальною при розподілі на групи для наступної гри.

3. Вправа «Спробуй зрозуміти мене» (15 хв.)

Мета: зрозуміти думки і почуття співрозмовника, його думку.

Процедура проведення: Учасники сидять у колі. Ведучий пропонує кожному по черзі коротко розповісти про ситуацію, коли з ним учинили несправедливо (інтолерантно). Сусід, що сидить ліворуч, має переказати цю історію якомога точніше, а також спробувати зрозуміти і передати почуття оповідача. Автор історії оцінює, зокрема, точність переказу. Вправу можна проводити по колу.

4. Вправа «Очі в очі» (10 хв.)

Мета: концентрація на думках і почуттях іншої людини.

Процедура проведення: учасники діляться на пари. Упродовж 3 хвилин партнери мовчки дивляться один одному в очі, намагаючись зрозуміти думки і почуття, ніби спілкуючись очима. Потім учасники діляться своїми відчуттями з групою.

Питання для обговорення:

• Чи вдалося комусь зрозуміти одне одного без слів?

• Які почуття відчувають люди під час тривалого контакту очима?

• Чи виникає відчуття розуміння, довіри, духовної близькості? Домашнє завдання. Учасникам зачитується Загальна декларація прав людини. До наступного заняття їм необхідно ретельно ознайомитися з її змістом.

5. Притча про інваліда (5 хв.)

Одного дня їхала молода людина на новому прекрасному «ягуарові». Він був у відмінному настрої і наспівував якусь мелодію. Раптом побачив він дітей, що сидять край дороги. Молода людина обережно об'їхала їх і зібралася знову набрати швидкість, але у цей момент він почув, як в машину ударився камінь. Молодий чоловік зупинив машину, вийшов з неї і, схопивши одного з хлопчиськ за комір, почав його трясти з криком:

• Негідник! Якого біса ти кинув в мою машину камінь! Ти знаєш, скільки коштує ця машина?
  
• Пробачте мене, містер, — відповів хлопчик. — У мене не було наміру заподіяти шкоду вам і вашій машині. Річ у тому, що мій брат - інвалід, він вивалився з коляски, але я не можу підняти його, він дуже важкий для мене. Вже декілька годин ми просимо допомоги, але жодна машина не зупинилася. У мене не було іншого виходу, окрім як кинути камінь, інакше ви б теж не зупинилися. Молодийчоловік допоміг усадити інваліда в крісло, намагаючись стримати сльози.
  
• Потім він пішов до своєї машини і побачив вм'ятину на новеньких блискучих дверях, що залишилася від каменя. Він їздив багато років на цій машині, і всякій раз говорив «ні» механікам на пропозицію відремонтувати цю вм'ятину на дверцях, тому що вона кожного разу нагадувала йому про те, що якщо ти проігноруєш шепіт, в тебе полетить камінь.
  

6. Рефлексія заняття (5 хв.)

• Чи важко поставити себе на місце іншої людини і зрозуміти її переживання?

• Які групи людей особливо мають потребу у співчутті, підтримці й розумінні?


Заняття 9

Тема. Межі толерантності

Мета: допомогти зрозуміти і відчути межі толерантної поведінки; знайти критерії, що визначають допустимість толерантної поведінки в тому чи іншому випадку; розвивати здатність до критичного аналізу, самостійність мислення; розвивати соціальне сприйняття.

Тривалість: 2 год.

Хід роботи

1. Вправа «Азбука морзе» (5 хв.)

Мета: розвиток навичок міжособистісної взаємодії.

Учасники стоять у колі. Ведучий пропонує відтворити уривок з добре відомої пісні чи вірша. Кожен по черзі вимовляє по одній букві слова. Наприкінці слова — усі встають, на розділовий знак — тупотять ногою, наприкінці рядка — плескають у долоні. Хто помиляється — вибуває з гри.

2. «Устигни вставити слово» (15 хв.)

Учасники гри кидають один одному м'яч. Той, хто кидає, називає якийсь іменник, а той, кому адресований м'яч, має швидко назвати дієслово, що підходить за змістом. Хто говорить нісенітницю - вибуває з гри. Той, хто правильно підібрав дієслово, називає свій іменник і кидає м'яч іншому учаснику тощо. Гра ведеться у швидкому темпі.

3. Обговорення Декларації прав людини (15 хв.)

Мета: ознайомлення підлітків із Загальною декларацією прав людини; обговорення питань щодо порушення прав людини і людської гідності; усвідомлення особистої відповідальності кожної людини за дотримання прав усього людства; розуміння того факту, що порушення прав людини є однією з форм нетерпимості.

Процедура проведення: ведучий ініціює обговорення Загальної декларації прав людини на основі запитань:

• Які права людини найчастіше порушуються?

• Які інтолерантні дії найчастіше ведуть до порушення прав людини?

• Які наслідки порушення прав людини ви можете назвати?

• Які права людини порушуються у випадку етнічних конфліктів?

• Які дії, на вашу думку, повинні починатися у випадку порушення прав людини?

• Чи може конкретна людина вплинути на дотримання прав людини? Якими способами?

4. Вправа «Кодекс толерантності» (10 хв.)

Мета: створення «Кодексу толерантної особистості».

Процедура проведення: ведучий пропонує учасникам групи на основі Загальної декларації прав людини створити «Кодекс толерантної особистості». Кожен учасник відзначає в Декларації 10 статей, що, на його думку, найважливіші для створення «Кодексу толерантної особистості». Потім кожен з учасників обґрунтовує чому саме обрані номери статей є вагомими уформуванні толерантної

особистості. Тренер узагальнює основні статті, що є вагомими у формуванні толерантної особистості.

5. Вправа «Судове засідання» (25 хв.)

Мета: прийняття рішень на основі «Кодексу толерантної особистості».

Процедура проведення: ведучий пропонує учасникам групи уявити, що вони - громадяни країни, у якій усі судові рішення по цивільних і кримінальних справах приймаються на основі виробленого «Кодексу толерантності». З-поміж учасників обирається суддя, прокурор, адвокат і присяжні засідателі (3-5 осіб). Адвокат є захисником підсудного, прокурор -звинувачувачем, присяжні засідателі після обговорення між собою виносять своє рішення, а суддя зачитує вирок. У суді розглядається кілька справ (додаток 10).Ведучий використовує на свій розсуд будь-які ситуації із запропонованого переліку. Для слухання кожної справи може висуватися новий склад суду. Щодо кожної справи суд має прийняти спеціальне рішення.

Після завершення вправи учасники групи обговорюють важливість дотримання законів толерантності та критерії допустимості чи неприпустимості толерантної поведінки в різних життєвих ситуаціях.

6. Вправа "Розмова через скло" (10 хв.)

Учасники розбивається на пари. Одним парам ставиться завдання спробувати без слів запросити інших в кіно; другим - з'ясувати завдання з математики. Причому пари не повинні знати, що пропонувалось іншим. Учасники намагаються домовитись поміж собою таким чином, немов між ними знаходиться товсте скло, через яке вони не можуть почути один до одного.

Обговорення: розпитати підлітків, чи зрозуміли вони один одного, чи змогли домовитись. У найбільш успішних гравців з'ясувати, як це їм вдалось.

7. Рефлексія заняття (5 хв.)

• Чи може інтолерантна поведінка бути виправданою?

• Якщо так, то в яких випадках?

• У яких сферах життя проблема толерантності - інтолерантності стоїть найгостріше?

8. Вправа "Похвала по колу" (5 хв.)

Учасники по черзіговорять один одному компліменти, побажання, щодо приємного проведення вільного часу, реагують і приймаютьїх.


Заняття 10

Тема. Підсумкове заняття

Мета: спільне обговорення результатів тренінгу; одержання зворотного

зв'язку від групи; підбиття підсумків, прощання з учасниками тренінгу.

Тривалість: 1 год.

Хід роботи

1. Вправа "Валіза" (15 хв.)

Мета: повторення й узагальнення пройденого.

Один із підлітків-учасників виходить із приміщення, інші починають "збирати йому в дорогу валізу", в яку складають позитивні якості, які група особливо цінує в цій людині; те, що допоможе їй під час спілкування з іншими.

Але учаснику, який "від'їжджає" обов'язково нагадують, що буде "заважати йому в дорозі": ті негативні якості, яких йому треба позбутися, аби життя його покращилося. Потім тому, хто "від'їжджає" і хто весь цей час знаходився поза приміщенням, в якому відбувається тренінг, зачитують і передають увесь список корисних порад. Далі процедура повторюється за участю наступного члена групи доти, поки всі підлітки не отримають свою "валізу".

2. Вправа «Коло «зворотного зв'язку» (10 хв.)

Мета: одержання зворотного зв'язку від групи, обмін почуттями і враженнями.

Процедура проведення: ведучий пропонує учасникам по колу висловити свої думки з наступних тем:

• Що найбільше запам'яталося, сподобалося в тренінгу?

• Яка тема була особливо актуальною, цікавою?

• Чи потрібні, на ваш погляд, подібні тренінги для підлітків?

• Які питання щодо обговорення теми «Толерантність» було б цікаво обговорити в подібному циклі занять?

• Як ви збираєтеся використовувати те, чого навчилися у групі?

3. Вправа «Поема про толерантність» (5 хв.)

Мета: узагальнення отриманого досвіду, зворотний зв'язок про тренінг.

Процедура проведення.

Перший варіант. Усі учасники одержують по аркушу і фломастеру. Кожен учасник пише на своєму аркуші короткий рядок, яким починатиметься поема (наприклад: «толерантність - це повага і впевненість у тому, що тебе розуміють», «це можливість знайти друзів», «таким коли-небудь стане нам світ», «толерантність - це непросто!» тощо). Ведучий збирає в учасників їхні аркуші та зачитує їх один за одним як поему.

Другий варіант. Кожен учасник пише свій рядок, потім передає аркуш сусідові ліворуч і той дописує свій рядок, що продовжує поему тощо. Після того, як кожний напише по одному рядку на аркуші, закінчена поема повертається ведучому.

Поему можна розмножити й роздати всім учасникам тренінгу.

4. 
   Вправа "Фотографія на пам'ять" (5 хв.)
   

Тренер ("фотограф") розставляє підлітків-учасників на близькій відстані один від одного, при цьому кожен повинен займати певне місце.

Ведучий пояснює, чому він розставив учасників саме таким чином, розказує історію удаваної фотографії. Після цього "фотограф" займає заздалегідь підготовлене місце серед інших учасників. "Фотографія на пам'ять" готова.

4. Вправа «Реалізація сподівань» (10 хв.)
   

Тренер пропонує учасникам дати відповіді на запитання:

• Чого ти чекав (ла) від тренінгу?
  
• Чи відповідало те, що відбувалося під час проведення тренінгу, твоїм очікуванням?
  
• Яка вправа, інформація найбільше сподобалися, запам’ятались?
  
• Чи змінився (лась) ти як людина і особистість протягом проведення тренінгу? Якщо змінився (лась), то як саме?
  
• Чи бувало тобі нецікаво на заняттях? коли?
  
• Що з того, що ти отримав (ла) у групі під час занять, ти можеш використати у своєму повсякденному житті сьогодні?
  
• Що ти хотів би побажати собі? іншим учасникам тренінгу? тренеру?
  

На завершення тренінгового заняття влаштовується чаювання.

До уваги тренера!

Після завершення заняття тренер узагальнює та аналізує результати учнівських відповідей, враховує результати опитування для організації подальшої роботи.


СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ


1. Декларацияпринциповтолерантности // Вектолерантности: Научно-публицистическийвестник. – М.: Изд-во МГУ, 2001г.

2. Замедлина Е. А. Конфликтология: Учеб. посібник. – М.: Издательство РИОР, 2005 г.

3. Практикум по возрастнойпсихологии: Учеб. Пособие/ Под. Ред. Л.А. Головей, Є.Ф. Рибалко. - СПб. 2002.

4. Практикум по дифференциальнойпсиходиагностикепрофессиональнойпригодности. Учебноепособие / Под. заг. ред. В.А. Бодрова. – М.: ПЕР СЭ. 2003.

5. Рогов Є.І. Настільна книга практичного психолога. – М.: Владос, 1998

6. Станкин М. И. Психологияобщения: курс лекций. – М.: Московскийпсихолого-социальныйинститут; Воронеж: Издательство НПО «МОДЭК», 2000г.

7. Фопель К. Сплоченность и толерантность в группе. Психологічні ігри та вправи. Пер. з нім. – М.: Генезис, 2006 г.

8. Щеколдіна С. Д. Тренінг толерантності. - М.: «Ось-89», 2004.


Додаток 1

Базові правила групової роботи

Участь у груповій роботі впливає на формування особистості підлітка, підвищення комунікативного рівня. У зв'язку з цим уже на першому занятті необхідно прийняти етичні правила групової роботи, що сприяли б створенню комфортної, довірливої, безпечної обстановки у групі, і дотримувати їх упродовж усього тренінгу. Нижче наводяться базові правила, однак група може доповнити цей перелік своїми правилами (наприклад: висловлювати власну точку зору на поставлені запитання, не спізнюватися, говорити по черзі тощо).

• Конфіденційність. Усе, про що говориться у групі щодо конкретних учасників, не повинне стати надбанням третіх облич (варто пояснити підліткам, що в особливих випадках ведучий може виносити інформацію за межі групи для збереження благополуччя самої дитини чи інших членів групи).

• Принцип добровільної участі у групі. Члени групи можуть не брати участі у тих чи інших вправах. Учасник має право вийти з групи, заздалегідь оголосивши про своє рішення ведучому і всім учасникам.

• Доброзичлива, відкрита атмосфера. Неприпустимі агресивні дії і висловлювання учасників стосовно одне одного. Члени групи можуть говорити про свої почуття, але не повинні давати оцінки (насамперед негативні) поведінці і висловлюванням інших.

• Правило СТОП. Учасники групи мають право утримуватися від висловлюваню на одне чи два запитання тренера під час заняття.


Додаток 2

Визначення поняття толерантності

Красивими великими літерами напишіть ці визначення на ватмані в такий спосіб: на одному боці слова «Толерантність — це...», а на іншому — визначення. Перед початком заняття прикріпіть ватман на дошку чи на стіну так, щоб на лицьовому боці було написано «Толерантність — це...». Після виступів представників підгруп поверніть їх іншим боком.

Толерантність це:

1 Співпраця, дух партнерства.

2 Готовність приймати чужу думку.

3 Повага людського гідності.

4 Повага прав інших.

5 Прийняття іншого таким, яким він є.

6 Здатність поставити себе на місце іншого.

7 Повага права бути іншим.

8 Визнання різноманіття.

9 Визнання рівності інших.

10 Терпимість до чужих думок, вірувань і поведінки.

11 Відмовлення од домінування, заподіяння шкоди і насильства.


Додаток 3

Буковинська толерантність як українознавча категорія

Толерантність - поняття універсальне. Воно потребує осмислення і як категорія філософська, культурологічна, етнопсихологічна, психолінгвістична категорія, і як категорія соціолінгвістична. Кожен етнос по-своєму розуміє значення категорії толерантного співжиття у суспільстві, виробляє систему морально-етичних правил людських взаємостосунків, які закріплюються у процесі історичного рої-витку. Таким чином категорія толерантності стає народознавчою і країнознавчою.

Толерантність передбачає передусім необхідність визнавати за кожною людиною право жити, мислити й чинити так, як вона хоче, як їй подобається. Толерантність у стосунках між людьми чи народами загалом означає терпимість, поблажливість до інакшості, до іншого способу мислення, іншої мови чи іншої релігії. Дотримання елементарних вимог толерантності має „принципове значення і своєрідну цінність даного виміру людського спілкування". Людям важливо, те, щоб їх не тільки „терпіли", „витримували", але ще й, крім цього, поважали. До загального змісту толерантності „імператив поваги додає утвердження ціннісного статусу іншого, віддання належного йому як суб’єктові репрезентантові смислових і творчих потенцій людяності".

Аспекти категорійних характеристик толерантності залишаються поки що не з'ясованими, як також мовні засоби вираження кате­горії толерантності. Зокрема, особливо актуальними сьогодні є питання про відображення категорії толерантності в національно-мовній картині світу певного соціуму.Особливо важливим вважаємо звернення уваги на вияви толерантності в полікультурному середовищі Букови­ни, що є своєрідною моделлю України.Міжнаціональна злагода у Буковинському краї є найціннішим спадком, до якого мають відношення десятки чи й сотні попередніх поколінь і справжня цінність якого перевірена часом та історією.

"Буковина - модель України" - саме так назвав одну із своїх статей політолог, кандидат історичних наук І.Буркут. Автор дово­дить, що наша держава Україна є своєрідною моделлю Буковини, в якій різноманітність ландшафтів доповнюється різнобарвністю етні­чної та конфесійної мозаїки її багатомільйонного населення.

Унікаль­ність Чернівецької області, - зазначає І.Буркут, - полягає в тому, що тут можна побачити Україну в мініатюрі - від високих гір до розло­гих степів. Путильський і Вижницький райони символізують со­бою весь Карпатський регіон, Кіцманський та Заставнівський дуже подібні до Галичини, частина Новоселицького і Хотинського - до Поділля. А степові Сокирянський і Кельменецький райони нагадують Схід України. Є у нас навіть свій аналог Криму - Герцаївський, частина Глибоцького та Сторожинецького районів. І хоч ця подіб­ність більше демографічна, ніж, звичайно, географічна, спільною с проблема збереження єдності і соборності всіх громадян України під єдиним державним національним прапором, основаної на спіль­ності історичної долі і толерантності міжнаціонального спілкування,

На толерантність міжнаціональних стосунків на Буковині звер­тають увагу і історики. Наша Чернівецька область України - це унікаль­ний край, в якому поєдналася історична доля північної частини Буковини та Бессарабії, де віддавна співіснують і співпрацюють українці, румуни, молдовани, поляки, євреї, німці, росіяни та інші. Життя в них завжди будувалося на толерантності до різної національної принале­жності, різного соціального походження, до релігій і мов.

Кожен народ зберігав і розвивав протягом тисячоліть свої духовні і культурні надбання, шанував свої звичаї і традиції. На Чернівецьких вулицях упродовж століть звучали мови цих народів. Внутрішнє чуття поваги один до одного диктувало потребу знання кількох мов. У результаті стало звичним явище, що пересічний і здебільшого не надто й в минулому буковинський селянин і міщанин вільно володіє декількома мовами. Чи не в цьому секрет особливого толерантного морально-психологічного клімату, в якому виховувалися покоління буковинців, формувалися "норми побутової, громадської поведінки, які успішно дозволяють не просто співіснувати, але й плідно, і конструктивно взаємодіяти різним національним громадам, творити спільне і краще життя".

Традиції спільної толерантної долі сформувалися тут упродовж історичного розвитку і були започатковані, очевидно, ще в період Київської Руси, коли Буковина входила до Галицько-Волинського князівства. Місцеві етноси слов'янського та романського походження знаходили спільну мову у спілкуванні, у боротьбі проти зовнішніх ворогів зокрема проти татарсько-турецької навали, та відстоюючи своїнаціональні права в умовах іноземного панування.

На формування толерантних міжнаціональних стосунків, безперечно впливала і авторитетна думка громадсько-політичних діячів, письменників - представників різних етносів, які розуміли попри різні суперечливі моменти у трактуванні історії Буковинського краю важливість збереження дружніх стосунків і тих традицій співжиття, які виробили і зберегли попередні покоління буковинців як особливої поліетнічної спільноти.

Українці завжди відзначалися високою культурою спілкування, добротою, щирістю, емоційністю, ласкавістю, делікатністю, тактовністю, ввічливістю, толерантністю. Культура спілкування українців завжди співвідносилася з християнсько-етичними нормами, що передбачали систему настанов народної етнопедагогіки з приводу того, і як поводити себе у спілкуванні з іншими людьми, як будувати міжособистісні стосунки.

Додаток 4

Риси толерантності особистості

Отримавши визначення «толерантності», ми знайомимо учнів з рисами, якими має бути наділена толерантна люди­на? Опираємося на дослідженнях Г.Оллпорта, який визначив основні особистісні риси толерантної лю­дини:

1. 
   знання себе;
   
2. захищеність;
   
3. відповідальність;
   
4. потреба у визначеності;
   
5. орієнтація на себе — орієнтація на інших;
   
6. схильність до порядку;
   
7. здатність до емпатії;
   
8. почуття гумору.
   

Додаток 5

Лекція «Чим відрізняється толерантна особистість від інтолерантної»

(підготовлена на основі робіт Г. Оллпорта)


Розподіл людей на толерантних та інтолерантних є досить умовним. Крайні позиції зустрічаються рідко. Кожна людина у своєму житті робить як толерантні, так і інтолерантні вчинки. Проте, схильність поводитися толерантно чи інтолерантно може стати стійкою особистісною рисою, що й дає змогу розрізняти толерантні та інтолерантні особистості й характеризувати їх.

1. Знання самого себе. Толерантні люди більше знають про свої достоїнства й недоліки. Критично ставлячись до себе, вони не прагнуть у всіх своїх негараздах звинувачувати оточуючих.

Психологи дійшли висновку, що в толерантної особистості значно більший розрив між «Я-ідеальним» (тобто, уявленням про те, яким би «Я» хотів стати) і «Я-реальним» (уявленням про те, який «Я» є), ніж у інтолерантної людини (у якої

«Я-ідеальне» і «Я-реальне» практично збігаються). Толерантні люди краще знають самих себе, причому не тільки свої достоїнства, а й недоліки, тому менш задоволені собою. У зв'язку з цим потенціал для саморозвитку в них вище. Інтолерантна людина зауважує в себе більше достоїнств, ніж недоліків, тому у всіх проблемах частіше схильна обвинувачувати оточуючих.

2. Захищеність.Інтолерантній людині важко жити у згоді як із самою собою, так і з іншими людьми. Вона побоюється свого соціального оточення і навіть себе, своїх інстинктів. Над нею ніби нависає відчуття постійної погрози. Толерантна людина зазвичай почувається безпечно. Тому вона не прагне захищатися від інших людей і груп. Відсутність погрози чи переконаність, що з нею можна справитися — важлива умова формування толерантної особистості.

3. Відповідальність.Інтолерантна людина вважає, що події, які відбуваються, від неї не залежать. Вона не владна над долею. Вона переконана, наприклад, що багато подій пояснює астрологія, їй легше думати, що щось відбувається із нею, а не нею. Толерантні люди, навпаки, переконані, що доля залежить не від розташування зірок, а від них самих. Толерантні люди не перекладають відповідальність на Інших, вони несуть її самі. Інтолерантні прагнуть зняти із себе відповідальність за те, що відбувається з ними і довкола них. Ця особливість пов'язана з прагненням в усьому звинувачувати інших і лежить в основі формування забобонів у ставленні до інших груп — не я ненавиджу і заподіюю шкоду іншим, це вони ненавидять і заподіюють мені шкоду.

4. Потреба у визначеності. Інтолерантні особистості поділяють світ навпіл - на чорне і біле. Для них не існує півтонів, є тільки два типи людей - погані і гарні, тільки один правильний шлях у житті. Вони наголошують на розбіжностях між «своєю» і «чужою» групами. Вони не можуть ставитися до чогось нейтрально: усе, що відбувається, або схвалюють, або ні. Толерантна людина, навпаки, визнає світ у його різноманітті і готова вислухати будь-яку думку.

5. Орієнтація на себе - орієнтація на інших. Виявилося, що толерантна особистість більше орієнтована на себе в роботі, у фантазіях, творчому процесі, теоретичних міркуваннях. У проблемних ситуаціях толерантні люди схильні звинувачувати себе, а не оточуючих. Такі люди прагнуть до особистісної незалежності більше, ніж до приналежності зовнішнім інститутам і авторитетам, тому що їм не потрібно за когось ховатися.

6. Схильність до порядку. Психологи з'ясували, що інтолерантна людина надто великого значення надає охайності, гарним манерам, ввічливості. Для неї важливо, щоб в усьому був порядок. Для толерантних людей ці якості не представляють такої великої цінності і відходять на другий план.

Нацисти надзвичайно важливу роль відводили цій чесноті. Гітлер проповідував аскетизм. Відповідно до нацистських переконань усе життя людини повинно проходити згідно з протоколом. Євреїв постійно звинувачували в непорядності, аморальності, неохайності.

Інтолерантна людина не тільки любить порядок узагалі, вона особливо любить соціальний порядок. У своєму прагненні належати партії, національності, угрупованню вона знаходить безпеку і визначеність. Ця приналежність дає їй захист від постійного занепокоєння.

7. Здатність до емпатії. Здатність до емпатії визначається як соціальна чутливість, уміння давати правильні судження про інших людей.

8. Почуття гумору. Почуття гумору і здатність посміятися над собою - важлива риса толерантної особистості. У того, хто може посміятися над собою, менша потреба відчувати перевагу над іншими.


Додаток 6

Хто похвалить себе краще від усіх

Мої кращі якості	Мої кращі риси	Мої здібності й таланти	Мої досягнення

Додаток 7