Geum.ru

Фізкультурно-оздоровчі заходи у режимі дня учня птнз

Вид материалаДокументы
Подобный материал:
Василенко В.М.,

керівник фізичного виховання

Харківського поліграфічного центру

професійно-технічної освіти


Фізкультурно-оздоровчі заходи у режимі дня учня ПТНЗ


У сучасних умовах, коли зниження духовного потенціалу та здоров'я молоді, особливо підлітків, стає відчутною реальністю, необхідність орієнтованості на формування духовних потреб, здорових звичок, фізичного загартування, в цілому здорового способу життя є одним із пріоритетних напрямів у розробці концепції виховання дітей і молоді у національній системі освіти.

«Фізичне виховання - утвердження здорового способу життя як невід'ємного елемента загальної культури особистості. Повноцінний фізичний розвиток особистості, формування її фізичних здібностей, зміцнення здоров'я, гармонії тіла й духу людини й природи - основа виховання».

У наш стрімкий вік фізкультура і спорт набувають значення вирішальних чинників серед усього комплексу умов, що визначають оптимальну життєдіяльність людини.

Проблема формування здорового способу життя належить до вічних в історії людства.

Фізичне виховання молоді в Україні є предметом вивчення не тільки педагогіки, медицини та гігієни, а також соціальної педагогіки, яка розглядає фізичне виховання як важливу складову з огляду перш за все оздоровлення дітей, які перебувають під опікою соціально-педагогічних інституцій.

Всебічний історико-філософський та психолого-педагогічний аналіз наукової літератури дозволив дійти висновку, що фізичне виховання має великий вплив на планування особистості людини в підлітковому віці.

Бути здоровим - природне бажання і прагнення людини, її неусвідомлена потреба. Здоров'я - основа всіх наших справ і починань, трудових і творчих звершень, сподівань, надій на майбутнє. Відсутність здоров'я, повна або часткова, забирає у людини багато повсякденних радощів активного життя, праці, кохання, тому в усі часи здоров'я було і залишається основною сутністю людського існування.

Здоров'я — це стан повного фізичного, духовного і соціального благополуччя, а не лише відсутність хвороб чи фізичних вад. Питання наявних знань та інформації щодо проблем здоров'я є першими і необхідними передмовами усвідомлення підлітками цінності здоров'я і здорового способу життя.

Ситуація із станом здоров'я населення в Україні погіршується. Однією з причин цього є низький рівень знань переважно більшості людей щодо фундаментальних законів раціонального формування, збереження і зміцнення свого власного здоров'я впродовж усього життя, зневажливе й нерідко безвідповідальне становлення до цієї єдиної онтологічної цінності, якою природа нагороджує людину разом з життям. Єдиним способом розв'язання проблеми є кардинальна зміна поглядів людини на причини і наслідки здоров'я, формування основ здорового способу життя. І в цьому ми, як педагоги, повинні їм допомогти.

Одним із найважливіших елементів способу життя в цілому є поведінка, стиль життя, правильне розуміння поняття - сенс життя, що впливає на здоров'я окремої особи або на здоров'я тих чи інших соціальних груп населення.

Сенс життя — світоглядне і філософське поняття, яке містить сукупність уявлень про сутність людини, цілі та цінності її існування, а також можливі й допустимі способи і шляхи їх реалізації. Сенс життя - це прийнятий людиною ідеал її буття. Як і сутність людини, сенс її життя історично-конкретний. Він визначається характером соціально-культурного середовища, ступенем розвитку суспільства і особистості, окремих сфер їхнього буття. Звіти Всесвітньої організації охорони здоров'я свідчать, що захворювання на стани, пов'язані із способом життя людини, є причиною 70 - 80 % смертності у розвинутих країнах. Кількість захворювань, пов'язаних із способом життя, зростає через те, що мають місце негативні зміни, особливо підлітків, у розумінні сенсу життя. Розвиток цивілізації породжує такі зміни в способі життя, які підвищують ступінь ризику виникнення захворювань серцево-судинної системи, онкологічних захворювань, ожиріння. Безпосередньо впливає на здоров'я через спосіб життя поведінка людини. Щоб вплинути на поведінку підлітка, необхідні зусилля з боку самої дитини, сім'ї та навчального закладу.

Навчання збільшує навантаження на організм дитини. Виникає необхідність засвоєння та переробки потрібної інформації, а значить, підвищується напруження організму. Діти менше рухаються, більше сидять, в результаті чого виникає дефіцит м'язової діяльності. Це призводить до порушення статури, зору, підвищення артеріального тиску, накопичення зайвої ваги. Виходячи з цього, нашим першочерговим завданням є масове охоплення дітей та підлітків регулярними заняттями фізичною культурою та спортом, розвиток у них сили, витримки, швидкості та інших фізичних якостей. Фізична культура сприяє профілактиці дитячого травматизму шляхом впровадження раціонального фізичного навантаження в руховий режим. Фізичні вправи мають велике значення для розвитку кісткової системи. Заняття фізкультурою служить надійним профілактичним засобом проти багатьох хвороб. Позитивний вплив фізичних вправ виражається і в розвитку доброти, життєрадісності, енергійності, впевненості в собі.

Процес формування здорового способу життя у підлітків засобами фізичного виховання буде ефективним за умов:
  • Програмування духовного саморозвитку підлітків засобами фізичного виховання і корегування його в системі урочної та позаурочної діяльності з фізичної культури;
  • Систематичного включення підлітків у різноманітну колективну, групову, індивідуальну діяльність громадянського спрямування;
  • Єдності загальнокультурного і фізичного розвитку та загартування підлітків.

Досвід роботи навчальних закладів де введено більше годин фізкультури, показує, що збільшення часу для занять фізкультурою не тільки поліпшує фізичний розвиток учнів, а й сприяє підвищенню їх успішності з інших шкільних предметів. Чергування занять фізичними вправами з розумовою працею забезпечує швидке відновлення працездатності.

У процесі фізичного виховання навчальний заклад вирішує такі завдання:
  • Зміцнення здоров'я, сприяння правильному фізичному розвитку учнів;
  • Оволодіння фізкультурно-спортивними знаннями;
  • Формування рухових умінь і навичок;
  • Розвиток рухових якостей (сили, спритності тощо);
  • Виховання моральних якостей (сміливості, наполегливості, дисциплінованості, колективізму тощо) ;
  • Формування естетичних якостей (статури, культури рухів і т.п.)
  • Формування звички до систематичних занять фізкультурою і спортом;
  • Формування гігієнічних умінь і навичок.

Сьогодні суспільство по-новому ставиться до складових здоров'я та формування здорового способу життя, зокрема молодого покоління. Цим питанням приділяють увагу різні науки: медицина, гігієна, охорона здоров'я, екологія, педагогіка, психологія, фізична культура і нова наука - валеологія. Формуванню здорового способу життя в учнівської молоді, формуванню цілісних орієнтацій підлітків на здоровий спосіб життя, організації здорового способу життя школярів, медико-біологічним та психолого-педагогічним основам здорового способу життя присвячені наукові праці та посібники. У школах викладається курс валеології - науки про здоровий спосіб життя. Формування здорового способу життя підлітків - важлива складова державної політики. У формуванні свідомості та культури здорового способу життя саме підлітків полягає першочергове завдання, оскільки саме у молоді роки відбувається сприйняття певних норм та зразків поведінки, накопичення відповідних знань та вмінь, усвідомлення потреб та мотивів, вивчення ціннісних орієнтацій, інтересів та уявлень. Одним із найважливіших показників здорового способу життя є обсяг фізичних навантажень. Показники рухової активності впливають на визначення здорового способу життя. Хронічний дефіцит р'ухової активності став сьогодні реальною загрозою здоров'ю та нормальному фізичному розвитку учнів. Щоб виключити негативний вплив гіпокінезії на дитячий організм, потрібна рухова активність.

Щоб охопити учнів систематичними заняттями фізичними вправами -треба виховати у дітей потребу фізичного удосконалення. Вирішення цього завдання потребує передусім посилення виховної роботи спрямованої на формування у кожного школяра цієї потреби. Особливе значення виховної роботи пояснюється тим, що потреба - це психологічний стан, який характеризує потяг особистості до конкретних дій, які сприймаються як необхідна умова існування. Таким чином, учителі в процесі виховання повинні планомірно формувати у дітей саме такий стан, який характеризується як потяг до виконання фізичних вправ з метою розвитку своїх здібностей, зміцнення здоров'я.' Без усвідомлення бажання потреби самих підлітків удосконалювати свої фізичні можливості неможливо успішно здійснювати їхнє фізичне виховання.

Формування у наших учнів розумних потреб, в тому числі і потребу фізичного удосконалення, є складним та багатогранним педагогічним процесом. Характер потреб і процес їх формування – залежить від багатьох впливів на дитину з боку навчального закладу та батьків, засобів масової інформації, літератури. При цьому сам учень повинен стати активним учасником процесу формування особистих потреб, від його свідомості та активності залежить успіх у цій справі.

Сьогодні у дітей помітні позитивні зміни у прояві свого ставлення до фізичного удосконалення. Вони залежать від рівня потреб, що розвиваються.

Так у одній групі учнів, що зовсім недавно були байдужі (25%), з'явився потяг до занять фізичними вправами. У другої (40%) - розвинулося справжнє бажання шляхом систематичних вправ досягти гарної успішності з фізкультури. У третьої (35%) - виникло бажання досягти високих спортивних результатів шляхом систематичних тренувань, строгого виконання режиму дня. У цьому зростає зацікавленість підлітків, що спрямована на фізичну досконалість, здоровий спосіб життя.

У роботі фізичного виховання сім'я та навчальний заклад повинні бути однодумцями. Батьки, вчителі, майстри виробничого навчання повинні організувати, заохочувати заняття фізичною культурою, піклуватися про їх всебічний розвиток та підвищення спортивної майстерності.

Одне з центральних завдань фізичної культури - виховання особистості. Правильно поставлена робота дає змогу виховати відповідальність, почуття обов'язку, колективізму, дружби. Фізична культура впливає на розумовий розвиток учнів. Фізичні вправи через всі системи організму стимулюють розумову активність, діють на кору головного мозку. Встановлено, що після короткочасних інтенсивних навантажень поліпшується пам'ять, увага та мислення. Для того, щоб виховати постійну необхідність у регулярних заняттях фізичними вправами, яка повинна перейти у звичку, потрібно обов'язково досягти розуміння учнем необхідності таких занять для досягнення успіхів у навчанні, житті та праці.

Практичне приучення дітвори до систематичних занять фізкультурою є вирішальною умовою вироблення у них потреби фізичного удосконалення. Потреба формується через звичку. Адже звичка - це сформована навичка, виконання якої стало необхідністю. Звичка, як відомо,виробляється в результаті багаторазового повторення даної дії, вчинку. У зв'язку з цим потрібно добиватися такого поєднання різних форм занять, при якому вони стають обов'язковими компонентами режиму для кожного учня.

Зміцнення та збереження здоров'я учнів - головне завдання фізичного виховання. Виконання цього завдання здійснюється шляхом систематичного залучення учнів до рухової діяльності, проведення фізичних тренувань з метою збільшення функціональних можливостей організму, заповнення вільного часу дітей заняттями, фізичними вправами, що є одним з засобів відвернення їх від поганих звичок та пропагандою здорового способу життя.

Наша мета – допомогти нашим учням знайти своє місце в житті, зрозуміти його прагнення, інтереси, дати йому змогу розвиватися як особистості, вирости стійкими в сучасному світі і не відступати перед труднощами.