Уметодичному пораднику містяться рекомендації щодо здійснення краєзнавчої діяльності бібліотеками птнз. Методичний порадник призначений для бібліотекарів птнз
| Вид материала | Документы |
- Навчально-методичний центр професійно-технічної освіти, 1466.42kb.
- Майстерність педагогічного працівника птнз створюється не на порожньому місці, а спирається, 491.6kb.
- Моніторинг психологічного супроводу навчально-виховного процесу в птнз, 53.42kb.
- Оздоровчий біг як джерело зміцнення здоров'я в системі самостійних занять учнів, 422.79kb.
- Ні рекомендації щодо його практичного використання під час підготовки до усної співбесіди, 2637.09kb.
- Уметодичному посібнику подаються рекомендації щодо вибору теми науково-дослідницької, 910.76kb.
- Організація тематичних заходів до Дня українського козацтва, 25.74kb.
- С. Б. Якуніна розробила навчальний посібник з вищої математики для ІІІ ступеню навчання,, 894.72kb.
- Моніторинг стану виховної роботи в птнз у 2010 році, 44.59kb.
- Методичні рекомендації щодо структури, змісту та обсягів навчальних та навчально-методичних, 669.45kb.
від 01.10.2010р. № 132-12/07
Навчально-методичний центр професійно-технічної освіти
у Херсонській області
Деякі аспекти краєзнавчої роботи
бібліотеки ПТНЗ
Методичний порадник
на допомогу бібліотекарям ПТНЗ
Херсон – 2010
Я.І.Андрейко. Деякі аспекти краєзнавчої роботи бібліотеки ПТНЗ
Укладач: Андрейко Ярослава Іванівна, методист навчально-методичного центру професійно-технічної освіти у Херсонській області, спеціаліст І категорії.
У методичному пораднику містяться рекомендації щодо здійснення краєзнавчої діяльності бібліотеками ПТНЗ.
Методичний порадник призначений для бібліотекарів ПТНЗ.
Розглянуто та рекомендовано для використання у виховному процесі радою НМЦ ПТО
Протокол № 6 від 07 вересня 2010р.
Стрижнем усієї системи виховання в Україні є національна ідея, яка відіграє роль об’єднуючого, консолідуючого фактора в суспільному розвиткові, спрямованому на вироблення життєвої позиції людини, становлення її як особистості, як громадянина своєї держави. Національний характер виховання полягає у формуванні молодої людини як громадянина України незалежно від її етнічної приналежності.
Велику роль у національному вихованні відіграє виховання любові до рідної землі, свого краю.
Відновити історію сім’ї, повернутись обличчям до її забутих традицій, звичаїв, залучити до прадідівських ремесел, навчити дбайливо ставитися до природи, пам’яток історії і культури краю, мови, літератури, фольклору, народної творчості – ось одне з головних питань у роботі бібліотеки.
Виставкова робота
Останнім часом почав зростати інтерес читачів до краєзнавства, тому бібліотекарям варто влаштовувати Дні краєзнавства.
Особливої уваги в бібліотеках заслуговує організація і популяризація краєзнавчого фонду. Раціональними є краєзнавчі кутки. Завдання їх – зосередити потрібний читачеві матеріал в єдиному місці, що дозволить самостійно ним користуватись.
Варто в бібліотеках створювати краєзнавчі кутки трьох типів:
- тематичні (пов’язані з місцевими подіями; природознавчі);
- меморіальні (присвячені одній особі, групі осіб);
- загального характеру.
За браком приміщення часто в бібліотеках немає можливості зібрати краєзнавчі видання і організувати краєзнавчий куток. Для наочної популяризації краєзнавчої літератури у даному випадку радимо використати площадки сходів або хол: пропонуємо організувати розгорнуту постійно діючу книжкову виставку “Херсонщина – мій рідний дім”, на якій представити видання, що висвітлюють історичний шлях краю, його природу, екологічні проблеми, а також художні твори про край. Доповнити виставку можна ілюстративним матеріалом, фактичними і статистичними даними про розвиток економіки і культури області, району. Зриме уявлення про пам’ятки і пам’ятні місця краю надасть відповідна карта-схема, вміщена поруч. Крім постійної виставка має змінні частини, де експонуються матеріали з актуальних питань: болючі точки екології, новини літературного життя тощо.
Максимально розкрити краєзнавчий фонд, наблизити його до користувачів, наочно представити широке і різноманітне коло наявних у бібліотеці краєзнавчих матеріалів допоможе система наочної популяризації видань.
Традиційно бібліотеки використовують форми роботи, що склалися вже за багато років: книжкові виставки (найбільш розповсюджена форма), виставки-експозиції (де разом з книгами експонуються інші предмети, твори народних умільців), краєзнавчі календарі (інформують про краєзнавчі дати і події та пропонують літературу відповідної тематики: “Імена в історії Херсонщини”, “Херсонщина: золоті степи, сині води, щедрі люди”, “Так починалося: з історії рідного краю”, “Пам’ятають сиві таврійські степи”. Можна організовувати комплексні довготривалі виставки, присвячені краю в цілому. Інколи вони мають такі заголовки: “Вивчай свій край”, “Краю мій, ти – частка Батьківщини”, “Чи знаєте ви своє місто?”, “Земля під чумацькими зорями”, “Таврійська пектораль”, “Будь благословенна, земле рідна!”, “О Тавріє, мій материнський край”, “Мій кореню і джерело моє” тощо.
Для популяризації краєзнавчих документів бібліотеки використовують виставки нових надходжень, які рекламують усі краєзнавчі документи.
Персональні виставки присвячуються видатним діячам краю.
Виставки до знаменних дат знайомлять з документами, присвяченими краю.Прикладом такої виставки може бути виставка-роздум “Старовинний наш Херсон”, яку варто підготувати за розділами:
- Витоки заселення краю;
- Літопис міста;
- Історія, вкарбована у камінь;
- Пам’ять вулиць;
- У подорож з путівником;
- Херсон в художній літературі.
Інтер’єр виставки прикрашають фотографії мальовничих куточків Херсона, цитати-вислови про рідний край видатних земляків-діячів минулого і сучасності тощо.
Нині бібліотечна практика збагатилася новими видами виставок, серед яких виставка-подорож “Стежками рідного краю”, виставка-вікторина “Відкрий для себе рідне місто”, виставка-вернісаж “В щедрій долі степовій не міліють джерела Дніпрові”, “Краю мій, оспіваний в віршах”, виставка-історична подорож “Справи козацькі”, інформаційні вітрини “Таврійська мозаїка”, “Херсонщина газетним рядком” тощо.
Зацікавить користувачів бібліотеки виставка-експозиція “Краєзнавчий портрет міста (району)” за окремими розділами:
- Знатні люди краю;
- Наші фольклорні обереги;
- Природні парки: гордість та краса;
- Збережемо довкілля заради життя.
Виставкова робота передбачає не лише безпосередній показ книг та інших краєзнавчих документів, а й використання багатьох елементів наочності, а саме: макети, моделі, різноманітні предмети, символи, емблеми, що мають відношення до теми виставки. Для яскравого розкриття змісту представлених документів використовуються також ілюстративні матеріали (портрети, декоративні елементи), цитати, анотації.
Для розкриття змісту окремих розділів, виставок можна використовувати бібліотечні листівки. Ця форма масової інформації розроблена з метою ознайомлення читачів зі знаменними та пам’ятними датами, цікавими подіями, людьми, пам’ятками історії та культури.
На звичайному аркуші паперу друкується коротка довідка про ту чи іншу подію, пам’ятник, особу, тут же розташовані фотографії.
Комплексні заходи популяризації краєзнавчих документів
Бібліотечне краєзнавство має свою специфіку, якій найбільше притаманні комплексні форми популяризації краєзнавчих документів, серед яких: краєзнавчі дні (тижні, місячники); краєзнавчі читання; читацькі конференції; презентації; диспути; літературні вечори; зустрічі з відомими людьми краю, вченими, краєзнавцями; конкурси на кращого знавця краю; “Гра-мандрівка” по рідному краю; клуби та об’єднання краєзнавців. З’явилися і нові форми роботи: слайд-розповідь, радіо-прем’єра книги, краєзнавчі аукціони та турніри, “звукові” виставки.
Популярними серед користувачів залишаються традиційні форми – читацькі конференції, диспути, обговорення тем з краєзнавства. Особливістю використання цих форм у краєзнавчій роботі бібліотек є те, що основою для їх проведення може стати окрема цікава публікація або цикл статей краєзнавчого змісту, опублікованих у місцевій пресі, або полеміка, організована редакцією місцевого радіо чи телебачення.
Крім універсальних заходів, що сприяють рекомендації книг, бібліотечна практика створила ряд таких, які спеціально призначені для ознайомлення з життям краю та літературою про нього. До них відносяться свята-реставрації, що відроджують народні традиції та обряди (“Українська народна кухня”, “Стародавні народні свята” та ін.); цикли заходів, присвячені знатним місцевим родинам, представники яких внесли значний вклад у розвиток краю та всієї країни. В арсеналі бібліотек м. Херсона: історико-поетичний альманах “Запалимо свічку пам’яті”, краєзнавчі уроки “Подорож у давнину”, краєзнавчий телетайп “Перлини Таврійської землі”, краєзнавчий марафон “Місто моє рідне”, зустріч-діалог “Наш район: минуле і сучасне”, історична екскурсія “Да, скіфи ми!”, подорож-бесіда “Пройдемося вулицями міста”, краєзнавчий діліжанс “Аура міста і доля героя”, краєзнавчий брейн-ринг “Дні і роки: історії кроки”, урок історичної пам’яті “Пам’ятаємо історію рідного краю”, вернісаж “Природа мого краю в минулому і сьогодні” тощо.
До найбільш популярних краєзнавчих заходів відносяться:
“Мій родовід та край”. Багато людей почали шукати свої раніше загублені коріння: збір відомостей про своїх предків, визначення їх внеску в громадське та культурне життя краю та країни, реконструкція власних родоводів, вивчення історії сімей. У зв’язку з цим посилюється інтерес до історичної та краєзнавчої літератури, особливо з генеалогії.
Гра-подорож по рідному краю (“На книжкових сторінках по рідному краю”, “Гортаючи книжкові сторінки, ми подорожуємо по краю”) – один з найцікавіших засобів поєднання інтересу до краю з літературою про нього. В процесі проведення гри книга стає як джерелом, що стимулює інтерес до краю та до “подорожі” по ньому (спочатку по книжкових сторінках, а потім – реально), так і засобом закріплення та поглиблення знань, отриманих під час реальних подорожей. Практичне значення таких ігор багатопланове. Вони привертають увагу до різних сторін життя області, її минулого або майбутнього; відкривають чи популяризують нові туристичні маршрути; з’єднують аматорів подорожей, залучають в їхні лави нових членів; роблять реальні подорожі по області більш продуманими, свідомими, підкріпленими книжковими знаннями та досвідом.
Вечір запитань та відповідей “Є питання – даємо відповідь” – засіб залучення користувачів бібліотеки у пізнавальну діяльність до активізації читання краєзнавчої літератури.
Про тему зустрічі відвідувачі книгозбірні повідомляються заздалегідь. До початку заходу збираються питання, що потім систематизуються. Після короткого вступного слова ведучого присутнім задається перше питання і бажаючі повинні дати на нього відповідь. По кожному питанню ведучий узагальнює відповіді. він також рекомендує, що можна додатково прочитати з цього питання, називає цікаві бібліографічні посібники.
Вечір цікавого краєзнавства – дуже перспективний засіб залучення молоді до краєзнавства через використання науково-популярних книг та статей, написаних у жанрі “цікава наука”.
Ознайомленню з історією краю, його традиціями сприяє робота краєзнавчих клубів, створених у бібліотеках. Краєзнавчий клуб – різновид клубів за інтересами – добровільне об’єднання людей, які цікавляться історією рідного краю.
Робота клубу може проводитись у формі засідань або екскурсій, крім того, обидві форми можуть об’єднуватися. Для розгляду бажано брати одну конкретну тему. Під час засідань клубу розглядаються малодосліджені чи спірні питання, виникають дискусії, полеміка, які стають додатковим приводом для поглибленого вивчення теми.
Серед форм краєзнавчої інформації – тематичні та фактографічні папки - “досьє”, “книжки-саморобки”, де акумулюються матеріали з різноманітних тем (“Людина в історії та житті села, міста”), адресна інформація (імена та адреси активних учасників місцевого краєзнавчого руху, людей, зацікавлених історією свого краю, адреси обласних та місцевих краєзнавчих товариств, клубів, рад, а також музеїв, місцевих видавництв); проведення “Інформин”, Днів інформації, бібліографічних оглядів, Днів краєзнавчої літератури, виставок-переглядів тощо.
Дні спеціаліста можуть бути повністю присвячені краєзнавчій літературі та адресовані користувачам, що широко використовують її в своїй професійній та громадській діяльності. Так, Дні спеціаліста до дня музейного працівника можуть мати назву “У вимірах часу”, “Історія не знає умовностей”, День спеціаліста до Всесвітнього дня охорони історико-культурної спадщини “Археологічні перлини Херсонщини”, День спеціаліста до дня вчителя “Гортаючи історії сторінки”, “У світі нового дня. Херсонщина на сторінках періодичних видань” тощо.
Дні краєзнавця можна присвятити темам “Економіко-географічна характеристика краю” (для вчителів географії), “Дореволюційні джерела по вивченню історії краю” (для вчителів історії).
Інформаційну роботу, в тому числі з краєзнавства, бібліотеки можуть проводити, використовуючи інформаційні бюлетні, стінгазети; в газеті можна організовувати рубрики “Місцевий хронограф: дати, події, ювілеї міста (району)” чи історичний календар “Імена в історії Херсонщини”.
Краєзнавство як дійовий засіб патріотичного
виховання молоді
Завдання і зміст краєзнавчої роботи в бібліотеках
Пріоритетним напрямком виховання дітей та молоді в національній системі освіти є патріотичне виховання. На рівні із системою освіти велика роль у процесі формування ідеології патріотизму у молодого покоління належить саме бібліотекам. Який же патріотизм, з якими якостями і рисами ми повинні формувати його у молоді? Серед характерних ознак патріотизму визначається:
- розуміння і сприйняття української ідеї;
- сприяння розбудові державної незалежності;
- засвоєння національних цінностей: української культури, мови, прищеплення шанобливого ставлення до історичної пам’яті;
- військово-патріотичне виховання тощо.
Але одне з чільних місць належить вихованню любові і дбайливого ставлення до рідної землі, – своєї “малої батьківщини”, її історії, поваги до народних традицій і звичаїв, фольклору, любові до рідної природи. Нема в людини місця дорожчого, ніж те, де вона народилась, землі, на якій зросла. Щоб по-справжньому любити рідний край, його слід добре знати, необхідно вивчати його історію, мову, культуру. У зв’язку з цим одним з пріоритетних напрямів патріотичного виховання молоді є краєзнавство.
Саме краєзнавча робота має посісти важливе місце в діяльності бібліотек з тим, щоб за допомогою краєзнавчих матеріалів сприяти вихованню у молоді патріотизму, національної свідомості, високої моральності.
Напрямки краєзнавчої діяльності бібліотек
Основою краєзнавчої роботи є формування фонду краєзнавчої літератури, який включає в себе книги, статті про область в цілому, інші краєзнавчі документи, в яких висвітлюється економічний стан краю, історичні і культурні особливості району, міста, екологічні проблеми, а також твори місцевих письменників, публікації про знатних людей краю і таке інше.
Доцільно створити банки даних з історії, економіки, культури, екології краю. Це можуть бути папки-досьє, до яких включаються вирізки газетних і журнальних статей краєзнавчої тематики, літописи рідної землі, альбоми про рідний край тощо. Максимально розкрити краєзнавчий фонд, наочно представити різноманітне коло наявних у бібліотеці краєзнавчих матеріалів може допомогти, наприклад, цикл книжково-ілюстративних виставок:
- виставка-подорож “Стежками рідного краю”;
- виставка-вікторина “Відкрий для себе рідне місто”;
- фото-виставка “Квітни, мій краю, Херсонська земля”;
- виставка-реклама “Нові матеріали про рідний край”;
- виставка-спогад “Мій край - моя історія жива” з розділами:
Стрінки історії розповідають (про історичне минуле краю);
Рідний край - гордість моя (про славетних земляків);
Земля квітучої краси (про екологію);
У вінку духовної краси Херсонщини (культура, літературне життя);
Наших оберегів кольори (народні традиції, звичаї, побут, фольклор).
Радимо розгорнути постійно діючу виставку “Немає кращої землі, ніж та, що зветься рідним краєм”, на якій представити видання, що висвітлюють історичний шлях Херсонщини, етнографію, її природу, екологічні проблеми, дані про розвиток економіки і культури, суспільно-політичне життя, новинки художньої літератури. Доповнити виставки можуть портрети, фотоальбоми, літописи краю, а також предмети народної творчості, побуту, вишиті українські рушники, гончарні вироби та ін.
Більшої ефективності роботі краєзнавчої спрямованості нададуть вечори запитань та відповідей, ділових зустрічей з представниками обласних, районних рад, фахівцями-краєзнавцями, працівниками музеїв, під час яких читачі зможуть отримати “живу” інформацію про суспільно-політичний та економічний стан у регіоні.
Знайомству з історією рідного краю, його культурою допоможуть краєзнавчі клуби, лекторії “Краєзнавець”, “Херсонські джерела”, “Берегиня”, формами роботи яких можуть бути зустрічі-діалоги зі знатними земляками, краєзнавцями, літературознавцями, письменниками. Радимо організувати диспути, уроки історичної пам’яті “Пам’ятаймо нашу історію», “Хто ми, звідки родом?”, історичну подорож “Мій край, мій народ, його минуле”.
Особливе місце в роботі бібліотек з патріотичного виховання слід відвести героїчним сторінкам нашого краю. Ми повинні зберегти вдячну пам’ять про тих, хто захистив край від фашистського поневолення. В бібліотеках можна використати багатий арсенал форм і методів роботи до дня визволення Херсонщини, як от: зустрічі з ветеранами, вечори вшанування, вечори пам’яті, уроки мужності, історико-патріотичні альманахи, години безсмертя на теми: “Привітаймо визволителів нашого краю”, “Відважні сини Таврії, “Їм вклоняється земля Херсонщини”. “Збережемо пам’ять про подвиг земляків”, “За цвіт життя завдячують селяни полеглим і посивілим солдатам” тощо.
Велич кожного краю в людях, які тут живуть, і особливо в тих людях, які своїми справами зробили внесок у розвиток науки, культури краю. Багато видатних людей, що прославляли Херсонщину, народилися і виросли в області: О.Петрусенко, О.Спендіаров, М.Куліш. Пам’ять зберігає імена видатних людей, які створювали історію, славу, культуру краю: Г.Потьомкіна, Ф.Ушакова. І.Ганнібала, Д.Говарда, Ф.Фальц-Фейна, О.Шовкуненка, Б.Лавреньова, усіх тих, хто будував, захищав і розвивав наш край.
Хочеться зазначити, що форми роботи бібліотеки різні, але мета єдина: протиставити хибним «цінностям» справжні зразки духовної культури, допомогти учням зробити правильний моральний вибір у житті. У проведенні всіх заходів бібліотека повинна тісно взаємодіяти з викладачами, майстрами в/н.
Перед нами, освітянами, велике поле учнівських душ, яке необхідно засіяти знаннями, добром, творчою любов»ю до Вітчизни.
Сіймо добротно, оскільки лише при такій умові наблизимо краще майбутнє народу.
Додаток 1
Орієнтовна тематика книжкових виставок
з питань краєзнавства
Я до тебе, мій краю, моя Батьківщина, незрадливу любов крізь життя пронесу
1. Шляхами болю й перемоги.
2. Майбутнє рідного краю в твоїх руках.
3. Із слова починається людина,
Із мови починається мій рід.
4. Козацька слава Херсонщини.
5. Літературне мистецтво краю.
6. Наших оберегів кольори.
Історія нашого крою
1. Землі квітучої краса.
2. Стежками рідного краю.
3. Поетичне слово степового розмаю.
4. Село моє, для мене ти єдине...
У цім краю, де серцю рідна пристань
1. А в серці тільки ти, єдиний,
мій коханий рідний краю.
2. Тут все священне, все твоє,
Бо зветься просто - рідним краєм.
3. Щедрий голос природи змалку слухаю я.
4. Історія мого села.
5. Хай не міліє джерело.
Будемо оберігати й шанувати прадавні криниці
1. Як білих журавлів, як первоцвіт ранковий,
Як старовинний спів рятуймо рідне слово.
2. Серпанками легенькими,
Казками та легендами повито рідний край.
3. Народ скаже, як зав’яже.
4. Люблю, коли народ співає мій,
Душа стає і світла, і натхненна.
Моя земля, земля моїх батьків
1. Хай квітне у щасті мій рідний край.
2. Кольори мого роду.
3. З уст жителів мого села.
4. Скарбниця багатовікової мудрості.
Додаток 2
Чи знаєш ти свій рідний край?
Краєзнавча вікторина
1. Звідки взялась назва міста Херсон?
(На честь давньогрецької колонії Херсонес)
2. На місці якого зруйнованого укріплення було побудовано місто Херсон?
(Укріплення Олександер Шанц)
3. Хто керував будівництвом Херсона у 1778 р, коли було закладено першій камінь міста ?
(І.А. Ганнібал)
4. Ім’я новоросійського генерал-губернатора, одного з засновників Херсона, прах якого поховано в Катерининському (Спаському) соборі?
(Князь Потьомкін-Таврійський)
5. Кому належать слова “Мій дід будував Херсон”? (О.С. Пушкіну)
6. Який торговий шлях проходив по Дніпру повз майбутній Херсон за часів Київської Русі?
(Торговий шлях “із варяг в греки”, який зв’язував Балтійське море з Чорним)
7. Як раніше називалась центральна площа Херсона - площа Свободи?
(Ярмаркова)
8. Як називався перший військовий корабель, який був побудований на Херсонській верфі?
(“Слава Катерини”)
9. Як раніше називалась головна магістраль м. Херсона - проспект Ушакова?
(Говардівська, Поштова)
10. Хто з видатних російських полководців під час російсько-турецької війни очолював оборону Чорноморського узбережжя?
(О. Суворов)
11. Назвіть точну дату визволення м. Херсона від німецько-фашистських загарбників?
(13 березня 1944р.)
12. Хто очолював підпільну комсомольську організацію “Патріот Батьківщини”, яка виникла у Херсоні на початку Великої Вітчизняної війни?
(Ілля Кулик)
13. Який район нашої області називають “районом героїв”?
(Голопристанський - 14 героїв Радянського Союзу)
14. На якій вулиці в м. Херсоні знаходився будинок, де народився Б.Лавреньов?
( Нині вулиця Горького. 1)
15. Назвіть відомого херсонського поета, журналіста, який народився в Чаплин ці? Його перша поетична збірка - “Озимина”.
(В. Кулик)
16. Відомий херсонський поет, його творчий доробок - поетичні збірки “Смаглява Таврія”, “Я - Сиваш”, “Степові люди”, “Озериця”, “Добрина”, “Портрет з дороги”.
(М. Братан)
17. Народний художник України, який народився й жив в м. Херсоні. Його ім’я присвоєно херсонському художньому музею.
(О. Шовкуненко)
18. Назвіть корисні копалини, що залягають на території області.
(Цементні та цегляно-черепичні глини, сіль, торф, газ)
Додаток З
Програма краєзнавчого циклу
“Барви рідного краю”
Мета: вивчення рідного краю, його історії, народних традицій, фольклору, культурної спадщини, природи та мистецтва.
Завдання: виховувати в учнівської молоді патріотичні почуття, гордість за свою рідну землю, прищеплювати шанобливе ставлення до історії, традицій. Збагачення духовності особистості через засвоєння надбань культури рідного краю.
Основні напрямки, зміст і форми роботи:
І. Історичне краєзнавство
Тут все священне, все твоє, бо зветься просто - краєм рідним
Зміст роботи: роль краєзнавства у вивченні духовних витоків міста, краю. Моє місто (село) - частка України. Історичні відомості про край в цілому, його назву, історичний шлях від далекого минулого до сьогодення. Ознайомлення з літописними джерелами про край, історико-краєзнавчою літературою.
Форми роботи: книжкові виставки, дні міста, села, історичні мандрівки, уроки краєзнавства, краєзнавчі читання, вікторини, літературно-краєзнавчі альманахи, екскурсії в краєзнавчий музей міста та історичними місцями області “Сторінки минувшини рідного краю”, “Люблю над Дніпром своє місто зелене”, “Моє село, для мене ти єдине”, “Моє місто не старіє, моє місто розквіта”. “Мій рідний краю, ти Батьківщини частка”, “Історичне обличчя міста (села)”.
ІІ. Природничо-географічне краєзнавство
Чарівний світ природи - окраса й гордість нашого краю
Зміст роботи: місцезнаходження краю, міста (села). Вивчення головних вулиць, площ міста, з якими пов’язані видатні історичні події. Вивчення пам’яток живої і неживої природи: печери, озера, парки, плавні, скіфські кургани, заказники і таке інше.
Форми роботи: бесіди-огляди. мандрівки по рідному місту, екскурси в природу, краєзнавчі альманахи, які можуть мати назви “Таємниці степових курганів”, “Тихі провулки старого міста”, “Пам’ятки природи - споконвічні духовні острови”, “Місцеві природно-історичні святині, обереги нашої духовності”.
ІІІ. Архітектурне краєзнавство
Диво рукотворне
Зміст роботи: вивчення та збереження унікальних пам’ятників, будівель, церковних споруд, архітектурних пам’яток міста та області. Видатні археологи Херсонщини: В.Гошкевич, М.Оленковський, І.Фабріціус, А.Добровольський.
Форми роботи: архітектурні подорожі, усні журнали, заходи до Дня архітектора, книжкові виставки, екскурсії цікавими і пам’ятними місцями області “Архітектурні краєвиди Херсонщини”, “Скарби нетлінні”, “Кам’яна музика віків”, “Перлини архітектури півдня України”, “Археологічні пам’ятки рідного краю”.
IV. Народознавче краєзнавство
Мудрості та долі берегиня - бабусина скриня
Зміст роботи: вивчення фольклору та побуту земляків, пісень, легенд про рідний край, обрядів, звичаїв, традицій, вшанування пам’яті предків, “дерево роду”. Розвиток української народної культури: ремесел, декоративно-ужиткового мистецтва.
Форми роботи: уроки народознавства, народознавчі свята, клуби “Берегиня”, родинні свята, обрядові вітальні, фольклорні свята, українські вечорниці, народознавчі вітальні, виставки декоративно-ужиткового мистецтва “Кольори мого роду”, “Таланти рідного краю”, “Аукціон народної мудрості”, “Богатий умільцями херсонський край”, “Народні митці та умільці Херсонщини”, “Калина з маминої пісні”, “Християнські свята в житті та побуті земляків”.
V.Літературне краєзнавство
Співці зачарованих степів
Зміст роботи: ознайомлення з діяльністю діячів літератури, пов’язаних з рідним краєм, вивчення творчості письменників-земляків.
Форми роботи: літературні зустрічі з письменниками, вечори поезії, літературно-музичні вітальні, години літературного краєзнавства, презентації нових поетичних збірок “Натхненне слово про рідний край”, “Дивоcвіт любові” (за інтимною лірикою поетів-земляків), “Диво, диво, дивина” (свято гумору за творчістю місцевих авторів І. Гайдая, М Каляки). “Поезія степового розмаю” (огляд сучасної херсонської поезії), “Поезія - завжди неповторність, якийсь безсмертний доторк до душі”.
VI. Мистецьке краєзнавство
Перлини херсонського мистецтва
Зміст роботи: рідний край в образотворчому мистецтві, історія живопису, діяльність місцевих художників, пов’язаних з рідним краєм, відвідування картинних галерей, художніх виставок, вивчення музично-театрального мистецтва рідного краю, творчості місцевих композиторів, співаків, акторів драмтеатру.
Форми роботи: художньо-пізнавальні години, мистецькі подорожі, години живопису, мистецькі діалоги, літературно-мистецький салон, вечори-портрети, музичні ікебани, пісенні вернісажі “В країні рідного мистецтва”, “Живописна Херсонщина”, “Голоси чистого срібла”, “Лине пісня таврійського краю”, “Таланти твої, Херсонщина”, “Бенефіс-знайомство з молодими виконавцями”, “У вінку духовної краси Херсонщини”, “Корифеї херсонської сцени”.
VII. Екологічне краєзнавство
Херсонський степ заквітчаний, сяйливий
Зміст роботи: формувати екологічну культуру, вивчати проблеми екології зокрема вашого регіону, природа рідного краю, її захист і охорона, виховання екологічної культури, любов до навколишнього середовища, формувати уявлення про навколишній світ, рослинність, тварин свого краю. Знайомство з заповідниками і заказниками. Зникаючі рослини і тварини краю, їх охорона.
Форми роботи: дні довкілля, дні екологічних знань, екологічні години, екологічні марафони, екологічні рейди, екологічні круїзи, екологічні диспути, діалоги “Збережемо наш край блакитним і зеленим”, “Плавні Дніпра, історія і реалії”, “Чи можливо зберегти перлину степу - Асканію-Нова”. “Заповідними стежками Херсонщини”, “Заповідні куточки Херсонського краю”, “Занесені до Червоної книги”, “Екологія мого міста (села)”, “Краса і біль Херсонщини”, “Природа навколо нас”, “В ім’я вічної щедрості природи”.
Додаток 4
Стежками степової Еллади
Турнір краєзнавців
Ремарка для організаторів: У змаганні беруть участь дві команди, кожна з яких висуває для участі в окремих турах по 2-3 представники (І – “історики”, ІІ – “архітектори”, ІІІ – “натуралісти” або “природознавці”, ІV – “мистецтвознавці”, V – “літературознавці”).
Ведуча І: Херсонщина… Мій рідний край. Моя маленька батьківщина. Неозорі степи, густі сади й виноградники. Край пшениці й рису, овочів і тонкорунного вівчарства.
Читець:
Люблю я свій прекрасний край,
Його річки глибокі,
Його степи широкі…
(М. Чернявський)
Ведуча ІІ: У степах півдня України Херсонщина – справжня перлина. Тут на сотні кілометрів простяглися узбережжя Чорного і Азовського морів, Дніпра й Інгульця, безліч озер, заплави, острови, прекрасні місця для відпочинку.
Якщо пливти по Дніпру на південь уздовж високого правого берега, вимальовується, розкинувшись майже на півтора десятка кілометрів, старовинний, овіяний славою, оспіваний у віршах поетів, сонячний Херсон.
Херсон – одне з найстаріших міст півдня України. Розташований недалеко від гирла Дніпра, він має виключні природні можливості для того, щоб бути красивим, ошатним, благоустроєним.
Читець:
Я люблю Херсон, зелене місто,
За степи, за молоду траву,
Що у нас шумить трикутне листя,
Як ідеш на річку Кошову.
(Арон Копштейн)
Ведуча І: Любов до рідного краю – одне з освячених віками найчистіших людських почуттів. “Мала вітчизна тягне до себе, до неї весь час повертається пам’ять, вона приходить у сни і в роздуми. Природа отчого краю, побут земляків, традиції, казки, пісні багато в чому формують характер людини. Перше почуття любові виникає одночасно і до батьків, і до отчого дому”, - писав Костянтин Кудієвський.
Ведуча ІІ: Сьогодні, шановні херсонці, як ви зрозуміли, наша зустріч присвячена рідному краю. Не можна уявити собі прогресивну людину нашого часу, серце якої лишилося б байдужим до рідної природи, до історії свого краю, до життя його людей.
Ми з вами здійснимо подорож історичними пам’ятками Херсонщини, пройдемося старовинними вуличками нашого міста, помилуємося природою та чудовими краєвидами рідного краю, пригадаємо історичні події, що розгорталися на території Гілеї й Таврії.
“Перлина півдня”
І тур, історичний
Ведуча І: Історія краю Херсонського веде в глибінь віків. Тут жили кімерійці, скіфи, таври й сармати, анти, уличі й печеніги… І досі залишилися назви селищ – Артаташ, Кара-Куями, Бехтери, Каланчак, Чонгар – свідчення давніх поселень татар, турків, греків...
Кілька століть тривала боротьба російського й українського народів за визволення споконвічно належних їм степів причорноморських. І коли в кінці 17 ст. запекла боротьба проти Туреччини увінчалася успіхом, постало питання про заселення Причорномор’я й Приазов’я, яке супроводжувалось будівництвом міст як адміністративних і портових центрів. Так виникли Херсон і Берислав, Каховка і Генічеськ, Олешки...
Ведуча ІІ: Історія Херсонщини багата на події, на видатних людей, які перебували на її території. Тому наш конкурс безпосередньо буде пов’язаний з історичним минулим краю.
Увага, запитання:
1. Хто був першим літописцем нашого міста?
а) Ганнібал І.А.
б) Корсаков М.І.
в) Дерібас О.М.
Далі ведучі по черзі озвучують запитання, а журі оцінює правильність та повноту відповідей учасників по у трибальній системі: повна і правильна відповідь – 2 бали; неповна або не зовсім точна – 1 бал; неправильна – 0 балів.
2. Назвіть регіон України, де перетинаються загальновідомий шлях “із варяг у греки” і Чумацький шлях?
а) Миколаївщина
б) Херсонщина
в) Кіровоградщина
3. Яка із перелічених козацьких фортець була збудована на території Херсонщини турками?
а) Запорозька Січ
б) Нова Січ
в) Кам’янська Січ
4. Про які історичні події розповідають численні могили та знамениті “кам’яні баби”, розташовані на території Херсонщини? Про перебування у гирлі Дніпра:
а) кипчаків (“половців лукоморських”)
б) аланів
в) печенігів
5. Біля якого населеного пункту Херсонської області знаходилося в давнину гирло Дніпра?
а) біля Каланчака
б) біля Новотроїцького
в) біля Верхнього Рогачика
6. У 1696 р. на місці села Покровське турки збудували фортецю Кіл-Бурун (російський варіант - Кілбурн). В перекладі це означає:
а) ”довгий ніс”
б) ”маленький ніс”
в) ”гострий ніс”
7. Назвіть могилу, яка до розкопок була найбільшою могилою України, а можливо і всієї Європи, з якою пов’язана “золота лихоманка” населення навколишніх сіл:
а) Херсонська могила
б) могила Козел
в) могила Огуз
8. Який із островів за своєю формою нагадує Херсонську область?
а) Сардінія
б) Сицилія
в) Сахалін
9. Відомий давньогрецький історик Геродот із Галікарнаса, що відвідав Скіфію у 5 ст. до н.е., залишив відомості про її природу й життя населення в четвертій книзі своєї “Історії в дев’яти томах”. Яку назву мала ця книга?
а) Мельпомена
б) Терпсихора
в) Талія.
10. Хто такий Боплан і яке він має відношення до Херсонщини?
(Гійом-Левассер де Боплан – французький королівський інженер. Одним із джерел з топоніміки та гідроніміки Херсонщини є його карти, а його “Опис України” був задуманий як пояснення до карт, але фактично став самостійним твором).
Вулички старовинного міста
ІІ тур
Ведуча І: Як і мешканці інших міст України, херсонці дбайливо зберігають пам’ять про тих, хто залишив слід в історії рідного міста – їхніми іменами називають вулиці і проспекти, парки та сквери, на їх честь споруджують пам’тники, відзначають меморіальними дошками місця їх перебування. У назвах вулиць відбита більш ніж двохсотлітня історія міста. У цьому переконує простий перелік: вулиця Суворова та проспект Ушакова, вулиці Тараса Шевченка, Пушкінська, Дем’яна Бєдного, Володимира Маяковського, площа Ганнібала… Поряд з новобудовами красуються і старовинні пам’ятники, що нагадують про героїчне минуле нашого міста. Це і херсонська фортеця, і Катерининський собор, будівля Адміралтейства і старовинні церкви. Вулицям міста, пам’ятникам архітектури XVIII і першої половини XIX ст. присвячено наступний тур.
Запитання ІІ туру:
1. Яку назву мала у XVIII-XIX ст. центральна частина нашого міста і чому?
(Купецька або Грецька, бо там проживало грецьке купецтво).
2. Нинішня вулиця нашого міста – Жовтневої революції, під час заселення Херсона переселенцями мала іншу назву. Вона була названа на честь талановитого організатора, політичного діяча, високоосвідченої людини, Херсонського військового губернатора. Яку назву мала ця вулиця?
(Рішельєвська, на честь французького герцога Армана Еммануеля де Рішельє.)
3. Назвіть головну вулицю дореволюційного Херсону.
(Богородицька, а з другої половини ХІХ ст. - Суворовська).
4. Проспект Ушакова у XVIII ст. мав назву Поштова вулиця. Звідки походить ця назва?
(Нею проходив поштовий тракт на Миколаїв).
5. Назвіть найдавнішу церкву Херсона, яка і до сьогоднішнього часу зберегла свій первісний вигляд. Звідки походить її назва?
(Греко-Софіївська, була закладена 16 червня 1780 р.; названа так у зв’язку з заселенням краю греками і здійсненням так званого Грецького проекту).
6. Під час закладення парку в Херсоні у 1869 р. був посаджений знаменитий дуб. Хто його посадив?
(Імператор Олександр ІІІ).
7. До 1828 р. Успенський собор був звичайною приходською церквою. Як вона називалася?
(Успенська купецька церква, тому що знаходилася в купецькій частині міста)
8. Що розміщувалось до 1941 року в будівлі, яку займає теперішній Краєзнавчий музей?
(Будівля окружного суду, збудована у 1892 р.)
9. Навпроти Краєзнавчого музею знаходиться старовинна будівля – пам’ятка архітектури. Зараз там розміщується художній музей ім. О.Шовкуненка. Для чого було збудовано цю споруду?
(Будівля міської Думи, збудована у 1905 р.)
10. Яке призначення мав первісно будинок по вулиці 21 січня, в якому зараз знаходиться центральний міський відділ реєстрування шлюбів громадян?
(Його спорудили у 1896 р. для Херсонської громадської бібліотеки; розташовувалась там до 1987 р.).
Багатоликий світ херсонської природи
IІІ тур
Ведуча ІІ: До самої води схиляються верби, перешіптується очерет, на широкому лататті погойдуються сліпучо-білі й золотаво-жовті водяні лілії, линуть пахощі м’яти та незабудок...
Застиг білий лелека, чатує на необережну рибку. А над вербами, у голубій високості, завис мисливець-шуліка. Зграйка сполоханих горобців зашуміла над заростями, кудись заспішив одинокий ворон, гучно пролопотіла крилами важка дика качка, понад самою водою пролітають красені-баклани, працьовиті дятли невтомно довбуть вербову кору. А он, на зеленій галявині, пасеться олениха з гарненьким оленям.
Ведуча І: Ось така вона – Херсонщина. Багатий, сонячний край, із своїми чудовими краєвидами, рідкісними рослинами й тваринами, неозорими степами. Наступний наш конкурс буде пов’язаний з природою рідного краю.
Запитання IІІ туру:
1. До якого відомого місця нашого краю мають відношення ці поетичні рядки:
“Вдихаю трунок
із степів неораних…
Оазо степова,
Незаймана, нерукотворна…”
(Л. Куліш)
(Біосферний заповідник “Асканія-Нова”).
2. Що простягалося колись від Каховської ГЕС до гирла Дніпра на площі майже 200 тис. га?
(Олешківські піски).
3. Назвіть острови, що тягнуться вздовж узбережної зони Херсонської області.
(Джарилгач, Довгий, Бірючий).
4. Який зональний тип рослинності переважає в Херсонській області?
(Степ).
5. Усім вам знайома міжнародна природоохоронна організація “Грінпіс”. Чи відомо вам, коли і з якою метою приїздили представники цієї організації на Херсонщину?
(У 1994 р. – в Херсон, з приводу екологічних проблем Дніпра).
6. Що в перекладі з давньогрецької означає Гілея?
(“Земля під густим лісом”).
7. Хто був засновником Асканії-Нової, її першим власником?
(Пруський герцог Ангальт-Кеттен, у 1841 р.).
8. Назвіть озеро, яке є одним із 4-х унікальних водойомищ Землі і знаходиться на території Херсонської області?
(Сиваш).
9. ”Трохи менша від ворони голова і верхня частина шиї чорні, але восени і зимою голова біла. Спина – блакитно-сіра, решта пір’я – біле, ноги червоні. Молоді птахи – бурі, з чорною полосою на хвості. Перелітки і кочові птахи. Гніздо будують на землі”. Якому птаху, що мешкає на території нашого краю і підлягає охороні, належить ця характеристика? Українське товариство охорони птахів оголосило 1996-й роком цього птаха.
(Чорноголова чайка).
10. Чи відомо вам, що Херсонщині належить першість в Україні щодо площі заповідних земель? Назвіть найкрупніші охоронні території, розміщені в нашій області.
(Новоасканійський та Чорноморський заповідники, Азово-Сивашське мисливське господарство).
“Землі батьківській – гімн мистецький”
ІV тур
Ведуча І: Художник – то завжди людина, котра живе у своєму світі. Та водночас це буття неможливе без традицій, без товаришів по цеху. Наша земля має неабиякі традиції: ще на межі ХІХ-ХХ століть у Херсоні як губернському центрі створили товариство красних мистецтв, до якого ввійшли такі пізніше відомі художники, як Георгій Курнаков, Леонід Брюммер, Олексій Шовкуненко. В 20-ті роки ХХ століття у Херсоні працювала асоціація художників Червоної України, яка займалася оздобленням міста, відкриттям нових студій для молоді.
Ведуча ІІ: Мистецький пульс краю не стихав ні на мить ні в часи відчаю та болю, ні в години миру та розквіту. Наш наступний конкурс присвячений Херсонщині мистецькій.
Запитання IV туру:
1. Уродженець Білозерки Херсонської області, український та російський актор і режисер кіно, виконавець головної ролі у фільмі “Судьба человека”.
(Сергій Бондарчук)
2. Для Катерининського собору було спеціально замовлено 6 скульптур святих відомому російському скульптору. Назвіть його ім’я.
(Г.Т. Замараєв)
3. Під час збирання народних пісень Д.І. Яворницький побував на Херсонщині і записав тут ряд фольклорних творів. Назвіть деякі з них.
(пісня “А в городі та в Тамані”, “Запорожці, ви добрі молодці”, “Ой, у Січі, у Самарі, там був козак Чалий”, “Ой, не знав козак, ой, не знав Супрун та де славоньки зажити”).
4. Наш земляк, український живописець ХІХ ст., один з ініціаторів і засновників Товариства південноросійських художників, ім’я якого було несправедливо забуто. Його родинне ім’я дало назву одному з курортних міст Херсонщини.
(Микола Львович Скадовський).
5. Український кінорежисер, сценарист, письменник, один із своїх фільмів присвятив будівникам міста Нова Каховка та Каховської ГЕС.
(Олександр Петрович Довженко, “Поема про море”).
6. Виконавець ролей Нагульнова (“Поднятая целина”), Нехлюдова (“Воскресение”); режисер фільму “Любовь земная”. Назвіть цього кіноактора і режисера, який народився на Херсонщині.
(Євген Матвєєв).
7. Назвіть відомого російського і українського актора, основоположника сценічного реалізму в російському та українському театральному мистецтві. У серпні 1846 р. він виступав на сцені Херсонського театру.
(Михайло Семенович Щепкін).
8. За наполяганням князя Потьомкіна біля центрального входу в Катерининський собор було поставлено скульптури святого апостола Павла з мечем і святого Петра з ключами від раю. Навіщо це було зроблено?
(Херсон на той час повинен був стати “південним Петербургом” і собор символізував один із перших кроків на цьому шляху. Потьомкін хотів фігурами біля входу нагадати, що ключі від Півдня (тобто земного раю) дісталися після запеклих боїв, були здобуті мечем).
9. У 1912 р. в Херсоні відкрився музей образотворчих мистецтв. У його заснуванні була велика заслуга пропагандиста образотворчого мистецтва, художника, ініціатора створення і Миколаївського художнього музею ім. В.В. Верещагіна, що відкрився двома роками пізніше. Назвіть ім’я цього художника.
(А. Гедроєць).
10. Які місця Херсонщини можна вважати “колискою авангарду”?
(місто Херсон і с. Чорнянка Каховського району).
Херсонщина літературна
V тур
Ведуча І: З Херсонщиною пов’язані життя та діяльність багатьох видатних діячів літератури. Дехто з них жив і працював тут, інші бували проїздом. Але в пам’яті кожного залишилися хвилюючі враження та спогади про природу краю, його людей. Вони знайшли відображення у художніх творах, листах, мемуарах.
Ведуча ІІ: Отож, пройдемося подумки деякими літературними стежками, побуваємо на поетичних перехрестях і спробуємо іншими очима поглянути на знайомі місця.
Головне – це просто уявити собі легку ходу Пушкіна нашими вулицями, смуток Фета, нудьгу Белінського, ностальгію Хетагурова, уявити, що вони тут були і попереду було життя – велике і прекрасне.
Ведуча І: Останній тур нашого змагання буде присвячений життю і творчості видатних письменників, поетів, драматургів, що не обминули своєю увагою наш край.
Запитання:
1. Назвіть знаменитого українського режисера, художнього керівника театру “Березіль”(1922-1933), що у 1930 році гастролював уперше в Херсоні.
(Лесь Курбас).
2. Видатний драматург ХХ ст., “український Шекспір”, життя і діяльність якого пов’язані з Херсонщиною.
(Микола Куліш).
3. Відомий актор і режисер драматичного театру в Херсоні у 1907 році.
(О.Шумський).
4. Багато відомих письменників, поетів перебували в нашому краї проїздом, але цей відомий російський поет провів роки на Херсонщині: з нашим краєм пов’язана трагічна історія його кохання. Особиста драма, мов підземне джерело, живила його лірику, надавала його віршам гостроти і поетичності. Про кого йде мова?
(Афанасій Фет).
5. З якою історичною подією пов’язане перебування Л. Толстого на Херсонщині?
(Кримська війна 1853-1856 р.)
6. У червні 1899 р. жителі губернського Херсона могли зустріти на вулицях чоловіка невисокого зросту у “сірій черкесці, чесучовому бешметі та сірій папашці”, з кинжалом на боці. Газета “Юг” повідомляла, що приїжджий оселився у “Гранд-отелі”, розташованому на центральній площі міста. Про кого йдеться?
(Коста Хетагуров – осетинський поет, письменник, художник).
7. Коли проходиш проспектом Ушакова, обов’язково звернеш увагу на меморіальну дошку на одному з будинків. На ній зазначено: “У цьому будинку у серпні-вересні 1891 року жив великий російський письменник…” Колись тут містилася нічліжка. В ній оселився молодий письменник. Вийшовши з Одеси влітку 1891 р., він ішов від села до села, заробляючи на хліб випадковою роботою. Біля села Прогної (тепер с. Геройське Голопристанського району) він працював на соляних промислах. Назвіть цього письменника.
(О.М. Горький).
8. Кому з українських письменників-гумористів, який неодноразово побував у нашому краї в 50-х роках, належить вислів “Хто – в Крим, а я – у Кринки”?
(Остапу Вишні).
9. Творчість одного з українських прозаїків так тісно пов’язана з нашим краєм, що майже всі його великі романи грунтуються на матеріалах про Херсонщину і її трудівників. Назвіть ім’я і твори цього письменника.
(Олесь Гончар; “Берег любові”, “Перекоп”, “Таврія”, “Тронка”).
10. Пам’ятають бруковані вулиці Херсона, як ними крокував відомий російський поет, один із засновників російського футуризму. В автобіографії “Я сам”, згадуючи поїздку в грудні 1912 р. на Херсонщину, він лаконічно писав: “На Різдво завіз Д.Д. Бурлюк до себе в Нову Маячку (Чорнянку). Привіз “Порт” та інше. З Маячки повернулись якщо з невиразними поглядами, то з видточеними темпераментами”. Про кого йдеться?
(Володимир Маяковський).
Журі підводить підсумки та нагороджує переможців турніру.
Післяслово
Ведуча І: Ось такий казковий наш край, де все пашить простором, степом, морем та свіжим повітрям, а історія його круто настояна не лише на легендах, казках, а й на історичній правді про героїчне минуле і сьогодення народів, що населяють ці місця.
Ведуча ІІ: Любі друзі, ми впевнені у тому, що ваш інтерес до рідного краю буде посилюватися, і ми ще неодноразово зустрінемось з вами у краєзнавчих літературних мандрівках та змаганнях. Ми вдячні вам за приємне спілкування!
Література
1. Бойко М.Ф., Кваша С.В. Херсонщина: географія рідного краю.- Херсон.- 2001.
2. Бахматов С. Ключ врат Днепровских (история Потемкинского острова Херсона) //Новый фаворит.- 2004.-апр.-С.34.
3. Дяченко С. Румянцевский тупик (ул. Михайловича г. Херсона) //Новый фаворит.- 2004.-апр.-С.4
4. Ефимова Л. Судьба человека и судьба его дома (об истории здания муз. шк. №1 г. Херсона) Такі справи.- 2004.-17-23.черв.-№13.-С.7.
5. Маяцький Г. Чорноморський біосферний заповідник. –Херсон.- 2004.
6. Ситник Г. Шкільна бібліотека і шкільні технології. – Рівне, 1997. - 200с.
7. Скорохода А. В моей судьбе ты стала главной, родная улица моя...(об ул. Суворова г. Херсона) // Гривна.- 2004.-№18.-С.6.
8. Україна очима чужоземців (географія-історія-етнографія) (сценарій уроку) //Краєзнавство, географія, туризм.-2006.-№41.-С.15.