5. Практикум з правопису української мови (факультатив) 8-9 кл

Вид материалаПрактикум

Содержание


Основи науки про мову
Укладач:  О.В.Заболотний
Рецензенти: Н.М.Грабар
Пояснювальна записка
Зміст навчального матеріалу
Ключові поняття
Природа, сутність, функції мови (9 год)
Ключові поняття
Походження й розвиток мови (11 год)
Письмо (8 год)
Зміст навчального матеріалу
Структурні елементи мовної системи. Розділи науки про мову.
Мови світу, вивчення та класифікація їх (10 год)
Світочі науки про мову
Орієнтовні теми колективних творчих проектів
Орієнтовні теми для дискусій та обговорень
Учні повинні вміти
К-сть год.
Природа, сутність, функції мови (9 год)
Походження та розвиток мови (11 год)
...
Полное содержание
Подобный материал:
  1   2   3

Перелік програм курсів за вибором, факультативів, гуртків з української мови та літератури для організації допрофільного та профільного навчання в ЗНЗ


1).Посібник. Українська мова та література. Програми факультативних та спеціальних курсів. 7-11 класи. - Київ. – Редакція журналу «Дивослово». - 2007. Цей посібник містить такі програми:

Українська мова

1. Стилістика сучасної української мови (факультатив) 10-11 кл.

2. Лексика української мови ( факультатив) 7 кл.

3. Українська фразеологія (факультатив) 8 кл.

4. Основи риторики ( факультатив) 10 (11) кл.

5. Практикум з правопису української мови (факультатив) 8-9 кл.

6. Ділова українська мова (факультатив) 10 ( 11) кл.

7. Культура мови та стилістика української мови (факультатив) 8-9 кл.

8. Лексикографія української мов (факультатив). 9 кл.

9.Фразеологія української літературної мови (факультатив) 11 кл.

Українська література:

10.Український фольклор ( спеціальний курс). 10 ( 11) кл.

11.Українська усна народна творчість ( факультатив). 7-11 кл.

12.Основи теорії літератури( спеціальний курс). 10-11 кл.


2). Посібник. Програми спецкурсів та факультативів з української мови. Київ.- Видавничий дім «Шкільний світ».- 2006. . Цей посібник містить такі програми:

13. Комунікативно-функціональний синтаксис української мови

( факультатив) 8-9 кл.

14.Мова як генетичний код народу ( факультатив). 9 кл.

15. Комп’ютерна лінгвістика ( факультатив). 11 кл.

16.Фразеологія української літературної мови (факультатив). 11 кл.

( філологічний профіль).

17.Основи науки про мову ( спеціальний курс). 10-11 кл.

18.Цікава етимологія. Програма гуртка. 7 кл.


3). Посібник.Українська література. Програми факультативів та спецкурсів. Київ. - «Шкільний світ». - 2007. Цей посібник містить такі програми:

19.Аналіз ліричного твору ( факультатив). 8(9) кл.

20. Основи теорії літератури (спецкурс).10-11 кл. (філологічний профіль).

21. Українська постмодерна література ( фаукультатив).10-11 кл.

( філологічний профіль).

22. Сучасна українська література ( факультатив).10-11 кл.


4). Програми поглибленого вивчення словесності у середній загальноосвітній школі. Київ. - 1995. Цей посібник містить такі програми:

23. Український музей книги.

24. Словники: наука і культура.

25.Вступ до мовознавства.

26. Історія розвитку письма.

27. Україно-російський і російсько-український переклад.

28. Лексикологія і фразеологія.

29.Поетична енергія слова.


5). Програми, надруковані у фахових виданнях:

Українська мова

30.Основи журналістики ( факультатив). //Українська мова й література в середніх школах, гімназіях, ліцеях та колегіумах.- №3.-2007; //Українська мова та література.- число 18-19, травень 2008.

31.Практична стилістика та літературне редагування ( спеціальний курс). 10-11 кл. //Українська мова й література в середніх школах, гімназіях, ліцеях та колегіумах.- №3.-2007.

32.Етика ділового спілкування 10(11) кл. //Методичні діалоги. - №4. – 2008.

33. Культура ділового спілкування ( факультатив). 8(9) кл. //Методичні діалоги. №10. – 2007.

34.Основи культури мови ( факультатив).10-11 кл. . //Методичні діалоги. - №9. – 2007.

35. Пропедевтичний курс риторики 5-7 кл. //Українська мова й література в середніх школах, гімназіях, ліцеях та колегіумах.- №5.-2008.

Українська література

36.Українська публіцистика ( факультатив). 10-11кл. ). //Українська мова й література в середніх школах, гімназіях, ліцеях та колегіумах.- №3.-2008.

37. Основи віршування ( спеціальний курс). //Українська мова й література в середніх школах, гімназіях, ліцеях та колегіумах.- №1.-2008.

38.Український гумор як складова ментальності українського народу.10-11 кл. //Українська мова й література в середніх школах, гімназіях, ліцеях та колегіумах.- №4.-2008.

39.Сучасна українська література ( факультатив).10-11 кл. //Українська мова та література.- число 2-4, січень, 2007.

40.Гурток «Живе слово». 5-7 кл. //Українська мова й література в середніх школах, гімназіях, ліцеях та колегіумах.- №5.-2008.


6). Програми спецкурсів для для ліцеїв та гімназій гуманітарного профілю. Українська мова та література. 8-11 класи. – Київ - «Перун».- 1996. Цей посібник містить такі програми:

41.Культура мови і стилістика української мови ( спецкурс) 10-11 кл.

42.Мова як генетичний код народу ( спецкурс). 9-11 кл.

42.Сучасна риторика. ( спецкурс). 8-11 кл.


7).Українська література. Факультативні курси. 7- 11 кл. – Київ.- «Перун». - 1996. Цей посібник містить такі програми:

43. Світ дитини в українській класичній прозі. 7 кл.

44.Українська народна поезія. 8 кл.

45.Становлення нової української літератури. 9 кл.

46.Тарас Шевченко й українська поезія XІX ст. 10 кл.

47.Тенденції розвитку української поезії XX ст.

48. Літературна казка. 7 кл.

49.Науково-фантастична літературадля дітей та підлітків. 8 кл.

50.Основи виразного читання. 8 кл.

51.Усна народна творчість. 9 кл.

52.Міфологія. 9-11 кл.

53.Розвиток української драматургії. 10 кл.


Уклала методист ПОІППО О.П.Коваленко


ОСНОВИ НАУКИ ПРО МОВУ

ПРОГРАМА 
спеціального курсу для 10-11 класів 
філологічного профілю загальноосвітніх навчальних закладів

Рекомендовано листом Міністерства освіти і науки України від 17.11.2006 №1/11-6285

Укладач:  О.В.Заболотний завідувач відділу роботи з обдарованими дітьми Київського ОІПОПК, учитель Сквирського ліцею, заслужений учитель України.

Рецензенти: Н.М.Грабар, завідувач навчально-методичного кабінету української мови та літератури Київського обласного інституту післядипломної освіти педагогічних кадрів.

В.І.Цимбалюк, кандидат педагогічних наук, учитель української мови і літератури Сквирського ліцею, заслужений учитель України; 
К.В.Плівачук, кандидат педагогічних наук, завідувач кафедри педагогіки Інституту економіки і права Міжнародного відкритого університету розвитку людини "Україна".

 

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

Мова є універсальним засобом передачі інформації про природу, про всі сторони життя людства, а також про саму себе, відображенням культури суспільства й кожного його представника. Тому знання не лише самої мови, а й знання про мову надзвичайно важливі для розвитку як окремо взятої особистості, так і суспільства в цілому. Мовознавство як одна з гуманітарних наук є частиною культурології і так чи інакше пов'язана з багатьма іншими науками, особливо в наш час, коли простежується тенденція до взаємозближення наук.

Об'єктом дослідження мовознавства є мова і мовлення в різноманітних формах і виявах. Значення його в тому, що воно пояснює історію виникнення й розвитку мови, процеси фонетичних, морфологічних, синтаксичних і лексичних змін, відношення мовленнєвого процесу до мислення, дає визначення і з'ясовує ті основні лінгвістичні поняття й терміни, що використовуються для наукового аналізу мовного матеріалу.

На необхідності набуття уже в шкільному віці бодай мінімальних знань з мовознавства наголошували провідні вітчизняні лінгвісти та лінгводидакти. Запропонований спеціальний курс для учнів загальноосвітніх навчальних закладів є своєрідним узагальненням на теоретичному рівні знань про природу і сутність мови. Він допоможе старшокласникам пізнати внутрішні закони розвитку мови, зрозуміти її роль у національній самоідентифікації особистості, сформувати цілісні уявлення про особливості мовних явищ, визначити місце рідної мови в єдиній світовій мовній сім'ї, поглянути на мову як на один із найважливіших чинників формування людської свідомості.

Окремі елементи мовознавства викладаються в курсах рідної та іноземних мов, проте вони не дають цілісного уявлення про сучасну лінгвістику. Навіть короткий курс загального мовознавства сприятиме формуванню правильних уявлень про мову, мови і мовознавство.

Програма спеціального курсу "Основи науки про мову" охоплює такі основоположні питання мовознавства, як природа й сутність мови; структура мови; походження та закономірності розвитку мов; виникнення й розвиток письма; класифікація мов світу за походженням і будовою; зв'язок мовознавства з іншими науками.

Основна мета спеціального курсу - формувати в учнів наукове розуміння сутності мови як суспільного явища, закономірностей її розвитку та функціонування, виробити в них філологічне мислення.

Завдання спеціального курсу:
  • дати системне уявлення про мовознавство;
  • виробити компетенції наукової характеристики мов світу;
  • ознайомити з поняттєво-термінологічним апаратом мовознавства;
  • розвинути вміння застосовувати термінологію мовознавства до здобутих знань про рідну та іноземні мови;
  • дати ґрунтовні знання про природу, сутність, походження мови та письма;
  • навчити правильно розуміти мовні явища та аналізувати їх;
  • формувати духовний світ учнів, виробляти цілісні світоглядні   уявлення,   загальнолюдські   ціннісні орієнтири.

Багато термінів, які використовуються в мовознавстві, уже відомі учням, але серед них чимало нових, що їх треба засвоїти. Старшокласники мають не тільки здобути теоретичні знання про мову, її розвиток, а й осмислити, практично опанувати теоретичний матеріал, виконуючи різноманітні вправи і завдання, навчитися узагальнювати та пояснювати мовні явища, робити висновки.

Вивчаючи пропонований курс, учні мають зрозуміти, що в сучасному мовознавстві, як і в усіх інших науках, зокрема гуманітарних, є різні погляди вчених на мовні факти і явища. Це слід брати до уваги під час розв'язання проблемних ситуацій, проведення занять-диспутів, розробки колективних та індивідуальних творчих проектів. Основні форми роботи з учнями: лекція, семінар, конференція, творча дискусія з використанням найновішої літератури. Програма містить перелік орієнтовних тем для колективних творчих проектів, для дискусій і обговорення; за цими темами можна пропонувати учням готувати наукові повідомлення та реферати.

Зрозуміло, що мовознавство з усіма його відгалуженнями й різноманітними зв'язками - досить складна наука, тому ця програма передбачає вивчення передусім загальних питань мовознавства. Учитель у разі потреби може частково розширити чи, навпаки, звузити тематику, а також змінити запропоновану орієнтовну кількість годин на вивчення тієї чи іншої теми.

Спеціальний курс розрахований на вивчення у 10-х та 11-х класах філологічного профілю протягом 70 год (35 год на рік, одне заняття на тиждень).

10 клас 
Усього - 35 год: год.на тиждень; 
З год - резерв для використання на розсуд учителя

Зміст навчального матеріалу

Вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів

Мовознавство як наука про мову (2 год)

Мовознавство як наука про мову, що вивчає різні мови світу в їх давньому й сучасному стані. 
Завдання науки про мову: виявлення, встановлення законів природи, будови, функціонування, формування й розвитку мови. 
Розділи науки про мову (фонетика, фонологія, морфологія, синтаксис, діалектологія, історія мови, стилістика, етимологія тощо) та предмет їхнього дослідження. 
Теоретичне і практичне мовознавство (викладання мов, практика перекладу, лексикографія тощо). 
Конкретне мовознавство (україністика, германістика, романістика тощо) та загальне мовознавство. 
Основні проблеми мовознавства (загальне ознайомлення): суть мови і мислення, походження мови і зв'язок між історією мови та історією суспільства; місце мовознавства в системі наук; методи дослідження складових частин мов, взаємодія їх і становлення; встановлення і наукове пояснення структурних елементів мови -звуків, слів, їхніх форм, речень; класифікація мов, що є у світі. 
Виникнення й розвиток науки про мову (короткий огляд). 
Місце мовознавства серед інших наук. 
Зв'язок мовознавства з філософією, логікою, психологією, археологією, історією, етнографією, біологією, фізикою, математикою.
Ключові поняття: мовознавство, лінгвістика, теоретичне і практичне мовознавство, конкретне та загальне мовознавство.

Учень: називає предмет та завдання вивчення мовознавства; пояснює зв'язок мовознавства з іншими науками, зокрема філософією, логікою, психологією, історією тощо; розрізняє конкретне мовознавство і загальне, теоретичне і практичне;знає основні проблеми мовознавства; знає основні етапи розвитку науки про мову.

Природа, сутність, функції мови (9 год)

Природа і сутність мови. Три погляди на сутність мови: трактування мови як явища біологічного; трактування мови як явища психічного; трактування мови як явища суспільного. 
Мова як знакова система в низці інших знакових систем. Універсальність мови як засобу спілкування. Доцільність використання немовних знаків як допоміжних засобів спілкування. 
Відмінність мови від немовних способів передачі інформації (зорових, слухових), її переваги. 
Мова і мислення. Проблема співвідношення між мовними і розумовими процесами. Дві помилкові тенденції щодо взаємовідношення між мовою і мисленням: ототожнення й розмежування цих понять. Мова і мовлення. Протиставлення мова - мовлення (загальне явище - конкретне явище; загальноприйняте, стабільне, довговічне - динамічне, випадкове, унікальне; суспільне - індивідуальне; психічне - психофізичне). 
Мова як суспільне явище, що виникає в колективі людей для задоволення потреб порозуміння, яке існує й змінюється разом із життям і розвитком суспільства. 
Залежність розвитку і функціонування мови від стану розвитку і функціонування суспільства. 
Мовна політика як свідомий вплив суспільства (держави) на мову. Цілеспрямовані урядові заходи. Мовні сфери, яких торкається політика. 
Соціолінгвістика як мовознавча дисципліна, що вивчає вплив суспільства на мову і вплив мови на суспільство. 
Функції мови в суспільстві: комунікативна, мислетворча, експресивна, емоційна, волевиявлення, естетична, гносеологічна, акумулятивна, етнічна. 
Причини звуження функцій і вмирання конкретних мов. 
Загальнонародний характер мови та її диференціація: діалект, просторіччя, літературна мова.
Ознаки літературної мови: писемність, унормованість, загальноприйнятість, наявність писемно-книжного та усно-розмовного різновидів. 
Ключові поняття: мова як знакова система, мова, мислення, мовлення, мова як явище суспільне, мовна політика, соціолінгвістика, літературна мова.

Учень: знає природу й сутність мови; характеризуємову як явище біологічне, психічне, суспільне; аргументовано доводить універсальність мови як засобу спілкування; мотивує необхідність використання немовних знаків як допоміжних засобів спілкування; визначає переваги мови над немовними засобами спілкування; розкриваєпроблему взаємовідношення між мовою і мисленням; розрізняє поняття "мова" і "мовлення";сприймає мову як явище суспільне; аргументованодоводить залежність розвитку і функціонування мови від стану розвитку і функціонування суспільства; оцінює урядові заходи щодо ефективності чи неефективності їхнього впливу на повноцінне функціонування мови в суспільстві;розуміє суть мовної політики; знає, що таке соціолінгвістика; називає й аналізує функції, які виконує мова в суспільстві; розуміє значення мови в житті суспільства; пояснює, у чому полягає значення мови як найважливішого засобу пізнання, спілкування і впливу; розуміє роль, яку відіграє мова у збереженні духовних надбань народу; називаєпричини звуження функцій і вмирання конкретних мов; пояснює твердження "Мова - генетичний код народу"; називає ознаки літературної мови;розрізняє поняття "загальнонародна мова" і "літературна мова"; знає й аналізує вислови про мову відомих наукових, громадських та літературних діячів.

Походження й розвиток мови (11 год)

Походження мови і виникнення конкретних мов. Легенди про походження мови. Гіпотези щодо походження мови: звуконаслідувальна, вигукова, договірна, еволюційна, гіпотеза жестів, біблійна. Теорії моногенезу (походження всіх мов від однієї мови) та полігенезу (наявність декількох центрів походження людини і відповідних мов). Розвиток мови під впливом зовнішніх чинників: розвитку економіки, політики, науки, культури. Основні етапи розвитку української мови. Сучасний стан розвитку й функціонування української мови. Українська мова як державна. Проблема двомовності. Конституція України про мови в Україні. Мовна політика в сучасній Україні. Українська мова у світі. Міжнародна Конвенція ООН про мови. Ключові поняття:полігенез, моногенез, двомовність, державний статус української мови.

Учень: знає різні гіпотези походження мови;мотивує власний погляд щодо походження мови;розрізняє поняття "моногенез" і "полігенез"; знає, як розвивалася українська мова у процесі історичного становлення українського суспільства та його культури; адекватно оцінює сучасний стан української мови й особливості її функціонування;аналізує мовну політику в Україні; знає статті Конституції України, що стосуються функціонування, розвитку і захисту мов в Україні; розуміє роль української мови як державної в Україні; знаєосновні положення Конвенції ООН про мови; аргументовано доводить свої твердження з теми.

Письмо (8 год)

Письмо як система умовних графічних знаків для передачі повідомлень. Його відмінність від звукової мови. Значення письма в історії суспільства. Найдавніші писемні пам'ятки, які дійшли до нашого часу. Найдавніші пам'ятки української писемності. Передумови виникнення письма. Предметне письмо. Чотири основні етапи розвитку та відповідні їм типи графічного письма: піктографічне (малюнкове) письмо, ідеографічне (символічне), складове, буквено-звукове. Графіка як наука, що вивчає різні системи рукописних або друкованих знаків, вироблених усією історією писемності. Алфавіт як сукупність розташованих у певному порядку букв, що вживаються для запису відповідної мови. Значення алфавіту. Чотири сім'ї алфавітів (латинська, слов'янська, арабська, індійська). Орфографія та її принципи. Особливості піктографічного письма. Піктограма - знак (малюнок), що застосовується у піктографічному письмі для позначення конкретних предметів, істот. Піктографічне письмо в доісторичному Єгипті, Іспанії, у сучасних племен Північної Америки, Австралії, Центральної Африки. Особливості ідеографічного письма, його розвиток на ґрунті піктографії. Ідеограма - умовний знак, символ ідеографічного письма, що служить для відтворення поняття. Відмінність піктограм від ідеограм. Ідеографічне письмо в Китаї. Китайські ієрогліфи. Особливості складового (силабічного) письма. Силабема - знак, що служить для передачі певного складу в будь-якому багатоскладовому слові. Складове письмо в сучасній Японії. Особливості буквено-звукового (алфавітного) письма. Буква -графічний знак для передачі звука. Поява буквено-звукового письма як логічний розвиток складового письма. 3 історії слов'янського письма. Кирилиця як основа для розвитку сучасних слов'янських систем письма (української, білоруської, російської, болгарської, сербської). Реформи письма в Україні. Початки книгодрукування. Українські першодрукарі (С.Фіоль, І. Федоров). Ключові поняття: письмо, писемна пам'ятка, піктограма, ідеограма, графіка, алфавіт, сім'я алфавітів.

Учень: знає, що таке письмо та передумови його виникнення; з'ясовує значення письма в історичному розвитку суспільства; називаєнайдавніші писемні пам'ятки, які збереглися до нашого часу; знає, що таке предметне і графічне письмо; визначає етапи розвитку графічного письма;знає, що таке графіка, алфавіт та усвідомлює їхнє значення; називає чотири сім'ї алфавітів; визначає особливості   піктографічного   письма, орієнтується щодо його поширення у світі; знає, що таке піктограма, наводить приклади піктограм;розрізняє піктограми й ідеограми; визначає    особливості      складового      письма, орієнтується щодо його поширення в сучасному світі; знає, що таке силабема; визначає особливості буквено-звукового письма, з'ясовує особливості його розвитку; мотивує   появу   буквено-звукового   письма   як логічний розвиток складового письма;знає історію слов'янського письма; називає тарозрізняє види письма в період Київської Русі: устав, напівустав, скоропис; розуміє суть реформ письма в Україні; називає перші друковані книги в Україні.

Робота над темами, визначеними учителем (3 год)

Повторення та узагальнення вивченого (2 год)