15. Методичні прийоми документального контролю
| Вид материала | Документы |
- Тема 6 Стратегічне управління як реалізація цільового підходу, 270.15kb.
- Дисціпліна "Контролінг" вивчає методичні прийоми до формування та прийняття управлінського, 682.71kb.
- Методичні прийоми активізації пізнавальної діяльності (активні та інтерактивні) школярів, 325.87kb.
- Теоретичні І методичні основи оцінки ефективності державного фінансового контролю, 234.69kb.
- Тема економічний контроль суть І завдання економічного контролю. Принципи організації, 198.85kb.
- Тема: Творчі здібності металів, 121.72kb.
- 1: Сутність, мета та завдання внутрішньогосподарського контролю, 72.98kb.
- Індивідуальні прийоми роботи вчителя, 327.39kb.
- М. Рабигер Режиссура документального кино и «Постпродакшн», 1711.86kb.
- М. Рабигер Режиссура документального кино и «Постпродакшн», 1710.73kb.
| 15. Методичні прийоми документального контролю. У процесі функціонування фінансово-господарський контроль сформував свій метод у с-мі прикладних економічних наук. Метод фінансово-господарського контролю у здійсненні своїх ф-цій харак-ся використанням загальнонаукових і власних методичних прийомів контролю розширеного відтворення суспільного необхідного продукту. Метод – це спосіб дослідження, який визначає підхід до об’єктів, що вивчаються, планомірний шлях наукового пізнання і встановлення істини. Метод ревізії фінансово-господарської д-сті підприємств грунтується на науковому діалектичному методі пізнання явищ, процесів, фактів. У зв’язку з цим ревізія є с-мою способів і прийомів фактичного і документального контролю, за допомогою яких дослід-ся і перевіряється фінансово-господарська д-сть під-ва, забезпечується перевірка збереження цінностей на об’єктах та відповідність їх даним. Діалектичний матеріалістичний метод є істинно науковим методом пізнання світу. | До методів фактичного контролю відносять: інвентаризація, контрольні заміри робіт, вибіркові та суцільні спостереження, технологічний контроль, експертизи різних видів, службове розслідування, експеримент. Всі ці методи фактичного контролю застосовуються в дослідженнях інших економічних наук (управління, маркетинг, фінансування, кредитування та ін.). | 16. Прийоми фактичного контролю. Контрольні заміри робіт-прийом фактичного контролю, що застосовується установами банків при перевірці виконаних будівельно-монтажних робіт, а також іншими контролюючими органами при проведенні фактичного контролю обсягів виробництва, робіт і послуг. Цей методичний прийом використовують також на транспорті, в торгівлі, промисловості. Технологічний контроль(ТК)-прийом контролю інженерної і технічної підготовки вир-ва, а також якості прод-ї, яку випускають, її відповідності технічним умовам, що перевіряють відділ технічного контролю(ВТК) та інші служби під-ва в процесі попереднього, поточного і заключного контролю вир-ва. Одним із видів ТК є контрольний запуск сировини і матеріалів у вир-во для перевірки оптимальності технології вир-ва, обґрунтованості норм витрат матеріальних ресурсів і повноти виходу гот. прод-ї. Хіміко-технологічний контроль(ХТК)-прийом контролю якості сировини і матеріалів, які викор-ся у вир-ві прод-ї, а також якісних характеристик виробів. У громадському харчуванні застосовується для встановлення калорійності, смакових якостей, повноти додержання рецептур страв та ін. якісних і кількісних пок-ів прод-ї. здійснюється цей вид контролю лабораторним аналізом, перевіркою прод-ї на технологічному конвеєрі, фінішній стрічці та ін. способами. | Експертизи різних видів-прийоми експертних оцінок, що застос-ся технологічними, судово-бухгалтерськими, криміналістичними, товарознавчими та іншими експертизами при досл-ні спеціальних питань, пов’язаних з фінансово-господарським контролем. До експертиз вдаються тоді, коли у складі ревізорів немає відповідних фахівців, або за виявленими ревізією правопорушеннями порушено цивільну чи кримінальну справу. Експертиза проектів і кошторисної документації-прийом перевірки технологічного рівня, прогресивності норм і нормативів, орг-й та індустріалізація будів-ва, відображених у проектно-кошторисній документації на спорудження об’єктів і придбання обладнання, яке потребує і не потребує монтажу. Здійснюють експертизу спеціальні підрозділи підп-в-замовників проектно-кошторисної документації, а на великих будовах-спецііальні державні установи. Службове розслідування-сукупність прийомів перевірки додержання службовими особами, а також робітниками і службовцями нормативно-правових актів, що регулюють виробничі відносини у різних ланках. |
| 17. Способи перевірки документів. Вибіркові спостереження-прийом статистичного контролю якісних характ-к господ-го процесу. Використовується у фінансово-господарському контролі тоді, коли суцільний контроль технічно неможливий (при визначенні дефектів товарів, які надійшли у торгівлю; часу, витраченого покупцем на придбання товару тощо). Суцільні спостереження- прийом статистичного контролю фактичного стану об’єктів, які вивчають, наприклад, проведення хронометражних спостережень при контролі норм виробітку, використання робочого часу працівників за звітний період тощо. При вибірковому способі із всієї сукупності опер-й і док-в перевіряють тільки їх частину (у тому числі за декілька днів у кожному місяці). Вибірка під час ревізії-це процес вибору й аналізу частини всієї сукупності даних з метою одержання відповідної оцінки. Для ефективності вибіркового методу доцільно забезпечити надійну вірогідність відбору док-в і записів на рах.бух.обліку в облікових реєстрах, поділити їх на окремі однорідні групи, які назив-ся сукупністю. | Для представлення сукупностей уся облікова документації розбивається на однорідні масиви даних за різними ознаками (залежно від хар-ру докум-в, бухгалтерських записів, матеріально відповідальних осіб). При вибірковій перевірці масових док-в необхідно також визначити періоди, в яких порушення найбільш ймовірні. У цьому випадку особливу увагу звертають на перевірку док-в останніх місяців кварталу або року, під час проведення інвентаризації цінностей, коштів і розрахунків, на записи операцій, де найчастіше можуть виникати порушення. Результати вибіркових інвентаризацій оформляють актом, який викор-ся для поширення вибіркових спостережень на всю генеральну сукупність, тобто всі товарно-матеріальні цінності, піддані перевірці. Операції з коштами і їх рухом, непродуктивні в-ти, операції, пов’язані з розрахунком з бюджетом, док-ти і записи на рахунках, де відображаються рез-ти інвентаризації, а також заключні записи при складанні річного звіту перевіряють суцільним способом. Комбінований метод поєднує прийоми суцільної і вибіркової перевірки облікової документації у взаємозв’язку цих прийомів. Ревізор, виходячи з конкретних ситуацій, змісту док-в і залишків цінностей в облікових реєстрах і керуючись Інструкцією про порядок проведення ревізій і перевірок держ-ю контрольно-ревізійною службою в Україні, визначає послідовність прийомів і способів контролю фінансово-господарських операцій. | 43 Норм. акти та джерела інф-ції контролю опе-цій з запасами Аудит здійснюється відповідно до таких норм. Актів:1.ЗУ про оподаткування приб. п-в від 28.12.94;2.Порядок визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення матер. цінностей, затверджений КБМ від 22.01.96;3.Інструкція про інвентаризацію ОЗ, ТМЦ, грош. коштів, документів і розрахунків, затверджениа наказом Мінфіну;4.Типові форми облікових документів з б/о сировини та матеріалів;5.Типові форми облікових докум. З МШП;6.ПСБО9 „Запаси”;7.Порядок ведення о. приросту балансової вартості покупних товарав(крім активів що підлягають амортиз.ЦП)матер. сиров.комплектуючих виробів та напівфабрикатів на складах, у незаверш.в-віі залишках гот.про-ції; | 8.Лист ДПА Укр.”Деякі питання подат. Обліку”;9.Порядок проведення до оцінки залишків ТМЦ, затвер. КМУ;10.Положення про порядок укладки і реалізації про-ції, що залежалась, з групи товарів широкого вжитку і про-ції вироб.-тех.призначення. Джерела інф.: баланс п-ва(Ф1),регістри синтетичного обліку запасів(Головна книга, відомості руху запасів,Журнали-ордери №3,5,5а,6);аналіт.регістри о.ТМЦ(картки складського обліку ,рахун.-фартури). |
| 46 Контроль повноти оприбуткування та правильності оцінки запасів(З) При перевірці повноти оприбуткування З за наявності документів, які підтверджують їх придбання, аудитор проводить вибіркові взаємні звірки господ. договорів, накладних, рахун.-фактур та облікових регістрів щодо ідентичності низки показників: номенклатури, ціни, к-сті, дат оприбуткування. Оцінка запасів може проводитися за такими методами: 1.за с/в перших за часом надходження запасів (FIFO);2.за с/в останніх за часом надходження запасів (LIFO);3.за середньозваженою с/в;4. за цінами продажу,5 за нормативними витратами; 6.за ідентифікованою с/в відповідної одиниці запасів. | . Також потрібно звернути увагу на правильність проведення переоцінки ТМЦ. Уцінювати З необхідно тоді, коли вони морально чи фіз. Застаріли, втратили свою перв .вартість .Як правило вони списуються тоді коли п-во знає,що зможе їх якісно викорис. чи продати .Уцінювати запаси потрібно до чистої вартості реалізації – виз-ся по кожній одиниці запасів шляхом віднімання від очікуваної ціни очікув. витрати на завершення в-ва і збуту.Дооцінка балансової вартості запасів вище їх балансової вартості не допускається. | 45 Перевірка стану складського г-ва та забезпечення збереження матер. Запасів(З) п-ва На підставі журналу реєстрації довіреностей та первинних документів ревізор перевіряє своєчасність оприбуткування матер. цінностей. Важливим завданням ревізії є перевірка повноти оприбуткування матер. цінностей. При надходженні матер. цінностей зіставляють назву та к-сть оприбуткованих матер. цінностей з даними супроводжувальних документів. У разі виявлення недостачі складають акт прийому, який підписується представником постачальника та незацікавленою особою. Ревізор зобов'язаний звернути увагу на випадки складання прийомних актів та перевірити їх обґрунтованість. Акти вважають обґрунтованими, якщо вони приймаються постачальником або задовольняються арбітражним судом. У всіх інших випадках дані акти вважаються безпідставними. Особливо детальній перевірці підлягають опе-ції, які пов'язані з придбанням матер. цінностей підзвітними особами. Практика роботи показує, що на цій ділянці є значні зловживання. Ревізор перевіряє правильність визначення первісної вартості запасів, що надходять на п-ство. Відповідно до П(С)БО 9 первісною вартістю запасів, придбаних за плату, є с/в, яка складається із таких фактичних витрат: сум що сплачуються згідно з договором постачальнику (продавцю) за вирахуванням непрямих податків; сум ввізного мита;сум непрямих податків, які пов’язані з придбанням запасів і не відшкодовуються підприємству;транспортно-заготівельних витрат ;витрат, які безпосередньо пов'язані з придбанням запасів і доведенням їх до стану, в якому вони придатні для використання із запланованою метою. | Необхідно пам'ятати що транспортно-заготівельні витрати, включаються до с/в придбаних З або заг. сумою .відображаються на окремому субрахунку рахунків обліку запасів. Ще одним методом перевірки є інвентаризація. При перевірці аудитор встановлює, чи по всіх матер. Відповідальних особах та за який період проводились інвентаризації, коли ці особи були в черговій відпустці з передачею матер. Цінностей ін. працівникам. Під час проведення інвер-ції аудит. Збирає докази про правильне здійснення всіх процедур, проводить контрольні перевірки – звертає увагу на багато вартісні, застарілі та пошкоджені цінності, вивчає правильність відображення в обл.. З,які належать третім особам, встановлює достовірність виз-ння залишків цінностей, документів, які відображають рух З. При перевірці організації контролю за зберіганням, використанням і погашенням достовірностей аудитор:1.з’ясовує чи не було випадків передачі довіреностей іншим особам, зміни назви постачальників;2.перевіряє дані графи „Відмітка про використання довіреностей „Журналу о. довіреностей з даними первинних документів з оприбуткування З на складах,виз-чає чи своєчасно здаються до бухгалтерії невикористані довіреності. |
| 44.Способи вив-ння опе-цій з запасами 1)згідно з П(С)БО 9 «Запаси» на п-ві можна використовувати один із 6 методів оцінки З або декілька одночасно. Але при цьому слід уточнити, що «для усіх одиниць б/о З, що мають однакові умови використання, застосовується тільки один із наведених методів».Різнойменні та різнотипні запаси не заборонено облікувати різними методами, але при цьому слід аргументовано підтвердити відмінність в умовах їх використання. Слід мати на увазі, що при зміні специфіки господ. д-сті можлива зміна облікової політики, яка може проявлятися у зміні методів оцінки запасів при їх списанні. Оцінка запасів може проводитися за такими методами:1.за с/в перших за часом надходження запасів (FIFO);2.за с/в останніх за часом надходження запасів (LIFO);3.за середньозваженою с/в;4. за цінами продажу,5 за нормативними витратами; 6.за ідентифікованою с/в відповідної одиниці 2) Якщо є випадки відпуску матеріальних цінностей за вимогою, то в кожному окремому випадку необхідно виз-ти систематичність такого відпуску, конкретних виконавців. | Перевіряючи відпуск матер. цінностей стороннім особам, ревізор перевіряє підставу відпуску матер. цінностей та умови їх реалізації. При цьому необхідно перевірити дані первинних документів, пов'язаних з відпуском матеріалів з даними перепустки на вивіз продукції, своєчасність зарахування виручки тощо. Під час ревізії матеріальних цінностей слід обов'язково врахувати залишки незавершеного виробництва. До цих залишків не мають бути включені:1 матеріали, комплектуючі та деталі, що отримані цехами, але не розпочата їхня обробка;2.забраковані деталі та напівфабрикати. 3)Також необхідно звернути увагу на правильність проведення переоцінки товарно-матеріальних цінностей. Уцінювати З необхідно тоді, коли вони морально чи фіз. Застаріли, втратили свою перв .вартість .Як правило вони списуються тоді коли п-во знає, що зможе їх якісно викорис. чи продати.Уцінювати запаси потрібно до чистої вартості реалізації – виз-ся по кожній одиниці запасів шляхом віднімання від очікуваної ціни очікув. витрати на завершення в-ва і збуту.Дооцінка балансової вартості запасів вище їх балансової вартості не допускається. Та інші | 29.Завдання,порядок проведення та джерела інформації контролю касових операцій(КО). Аудит КО являє собою перевірку операцій п-ва,пов’язаних з обігом готівки у процесі здійснення фінансово-господарської д-ті з метою встановлення правильності їх проведення відповідно до чинного законодавства України. Обіг готівки в Україні регулюється такими нормативними та законодавчими документами:1.Інструкцією “Порядок ведення КО у народному господарстві України”. 2.ЗУ “Про застосування електронних контрольно-касових апаратів у сфері торгівлі,громадянського харчування і послуг”. Джерела інформації для аудиту КО: 1.узагальнюючі регістри обліку і звітності (Головна книга,баланс). 2.синтетичні регістри обліку КО,грошових коштів(журнал-ордер №1,№2 та відомості №1а, №2а). 3.синтетичні регістри обліку розрахунків з підзвітними особами (Журнал-ордер №7). 4.аналітичні і первинні документи з обліку КО (Касова книга,прибуткові та видаткові касові ордери, чеки та отримання готівки, виписки банку). 5.зовнішні документи (повідомлення банків про встановлення ліміту каси та ін.). Аудит КО п-ва рекомендується проводити в кілька етапів: | 1.Раптова перевірка – перевірка і перерахунок усіх грошей та цінностей,які знаходяться в касі. 2.Перевірка правильності заповнення первинних касових документів та ведення касової книги – перевірка:-правильності заповнення касових ордерів; -реєстрації касових ордерів у журналі реєстрації касових документів;-наявності однієї касової книги на п-ві;-порядку її ведення. 3.Перевірка встановленого ліміту каси та додержання його п-вом – перевірка касової книги ін. регістрів обліку на предмет перевищення встановленого ліміту каси. 4.Перевірка наявності проведення інвентаризації каси – перевірка актів інвентаризацій каси; дотримання вимог нормативних документів,які регулюють порядок проведення інвентаризації. 5.Перевірка правильності видачі готівки з каси – перевірка: -використання готівки на цілі,для яких вона одержана в установі банку; -видачіготівки на поточні потреби п-ва залежно від к-сті працівників та її використання. 6.правильність оприбуткування готівки – перевірка: -повного оприбуткування готівки від реалізації продукції за готівку; -повного оприбуткування готівки у касі при отриманні готівки з розрахункового рахунка; -повернення підзвітних сум, депонованої заробітної плати. 7.Перевірка достовірності обліку КО – звірка даних первинних, аналітичних та синтетичних документів з даним звітності з метою визначення її повноти та достовірності. |
| 30.Порядок організації та проведення раптової ревізії каси. Перший етап аудиту КО передбачає проведення раптової ревізії каси з повним поаркушним перерахунком усіх грошей та інших цінностей,що знаходяться у касі п-ва (векселів,зобов’язань). При цьому слід скласти відомість інвентаризації каси та обов’язково зафіксувати результати раптової ревізії каси в робочих документах. Далі аудитор повинен вивчити питання своєчасності проведення інвентаризації каси, наявності випадків раптових інвентаризацій кас керівництвом підприємства. Інвентаризацію каси належить проводити не рідше одного разу на квартал, у строки, встановленні керівництвом п-ва. Раптові ревізії каси також необхідні і є важливим документом внутрішньогосподарського контролю дотримання касової дисципліни. Для цього вивчаються накази керівництва п-ва про проведення інвентаризації каси та визначення складу комісії, звіти інвентаризаційної комісії та інвентаризаційні відомості. | 35.Мета і завдання контролю операцій з необоротними активами. Основними завданнями і мета аудиту є встановлення:1.Правильності документального оформлення і своєчасного відображення в обліку операцій з основними засобами,їх надходження,внутрішнього переміщення і вибуття.2.Перевірка правильності розрахунку,своєчасного відображення зносу (нарахування амортизації) основних засобів.3.Контроль за витратами на капітальний ремонт.4.Перевірка правильності відображення в обліку фінансових результатів від вибуття (в тому числі ліквідації) основних засобів.5.Контроль за збереженням основних засобів.6.Перевірка правильності проведення індексації основних засобів. | 37.Нормативні акти та джерела інформації контролю операцій з необоротними активами.Джерелами інформації для аудиту ОЗ Є: 1.Баланс(форма №1). 2.Звіт про фінансові результати та їх використання (Ф2). 3.Звіт про фінансово-майновий стан підприємства (Ф3). 4.Синтетичні регістри обліку ОЗ (Головна книга,журнал-ордер№13). 5.Первинні документи з обліку ОЗ:інвентарні картки,акти приймання-передачі,введення в експлуатацію,ліквідації,відомості індексації балансової вартості ОЗ. Нормативна база,яка регулює функціонування ОЗ,складається з таких законодавчих та нормативних документів. 1.”Норми амортизації на повне відновлення ОЗ”. 2.”Про порядок проведення індексації балансової вартості ОЗ підприємств, організацій і установ”. 3.”Порядок відображення в б.о. і звітності збільшення балансової вартості ОЗ на суму витрат,пов’язаних із закінченим капітальним ремонтом”. | 4.Постанова КМУ”Про проведення індексації балансової вартості ОФ та визначення розмірів амортиз.відрахувань на повне їх відновлення”. 5.ЗУ”Про оподаткування прибутку підприємств”. 6.ЗУ”Про внесення змін до ЗУ”Про оподаткування прибутку підприємств”. 7.Положення (стандарт) б.о. 7 “ОЗ”. |
| 38.Методика ревізії операцій надходження та вибуття необоротних активів. ОЗ надходять до п-ва з різних джерел: віл постачальників за плату, засновників у вигляді внеску до статутного фонду, передаються іншими суб’єктами підприємницької д-сті безкоштовно. Одиницею обліку ОЗ є інвентарний об’єкт.Кожному інвентарному об’єкту незалежно від його знаходження(в експлуатації або на складі) присвоюється інвентарний номер. Інвентарні номери повинні проставлятися на всіх первинних документах, які є підставою для відображення в обліку їх наявності або руху. У зв’язку з цим аудит ОЗ необхідно починати з перевірки збереження ОЗ. Вона здійснюється шляхом проведення інвентаризації ОЗ.Інвентаризацією встановлюється наявність та технічний стан об’єктів ОЗ. Наступним етапом аудиту є перевірка правильності відображення в обліку руху ОЗ. Первинним документом ,що є підставою для введення в експлуатацію ОЗ є акт приймання-передачі (ф.№ОЗ-1). Акт повинен складатися при введенні кожного окремого інвентарного об’єкта. На кожний об’єкт слід виписувати інвентарну картку,що є регістром аналітичного обліку ОЗ, і дозволяє контролювати їх наявність у місцях зберігання. | Вибуття ОЗ відбувається шляхом їх реалізації, безкоштовної передачі у разі їх повного фізичного чи морального зносу, остаточного вибуття з ладу або загибелі. Перевірка реалізації або безкоштовної передачі ОЗ починається з ознайомлення з рішенням на вчинення п-вом відповідних дій. Залежно від підпорядкованості п-ва цей документ може бути протоколом загальних зборів засновників, дозволу фонду Державного майна Укр.,відповідного п-ва чи відомства. Після цього аудитор вивчає акти прийому-передачі, в яких повинен бути вказаний відповідний адресат їх передачі. При перевірці ліквідації у зв’язку із зносом або пошкодженням розглядаються акти на ліквідацію ОЗ. Наступним етапом є перевірка відображення в обліку порядку ліквідації (реалізації) або надходження ОЗ. Залежно від форм власності п-ва (держ. або недерж.) визначається порядок порядок обліку. На останньому етапі аудиту руху ОЗ перевіряється відповідність первинних документів синтетичним регістрам обліку. Для цього звіряються дані інвентарних карток обліку ОЗ з даними журналу-ордеру №13, Головної книги та фінансової звітності п-ва. | 4.По організаційним формам контроль поділяєтся на : 1) єдиний (позавідомчий):
1) - здійснюється держ. органами управління та контролю, а також адмін. органами за діял.-ю всіх без винятку юр. та фіз. осіб 2) - здійсн. Міністерствами, комітетами, відомствами,... за діял.-ю підпор. їм. п-ств, орг-й і установ 3) - незалежний контроль, який здійсн. Спеціалістами з ек.освітою, які мають ліцензію на право здійсн.ауд. робіт та сертифікат аудитора. Він здійсн. на замовлення власн.,інвесторів, кредиторів за діял. юр.осіб з метою підтвердження фін.зв. 4) - виконується всередині п-ств,орг-й,установ силами КР груп, а також в процесі здійсн. вир.-госп. діял-ь,амін.апаратам п-ств. | 5.В залежності від часу проведення к-ль поділ. на: - попередній - поточний (оперативний) - наступний Попередній контроль здійсн. перед проведенням госп.дія-сті, перед прийняттям управл.рішень. Об’єктами цього к. є: вн.-госп. ...;проект-кошторисна док-я;ін вест.проекту; первинна докя здійсн. госп.дія-ті Оперативний к. здійсн. з метою виявлення в процесі госп.дія-сті п-ства негат.факторів, порушень, відхилень, які можливо виявити тільки в процесі здійсн. такого к-лю. Операт.к. на місці здійсн. госп. опер-й посад. Особи, які несуть відповідальність за їх здійснення Наступний к. здійсн. після заверш. госп. оп. на підставі дослідж. і анал. первин. док. управлінського, заг.-госп. та бухгалт. напрямків, накопич. регістрів Б.О., фін., под. та статист. звітн. Наступний к. може здійсн. у формі ревізії або ауд. перевірки |