Н.І. Гордієнко аудит І ревізія конспект

Вид материалаКонспект

Содержание


Загальноекономічний контроль
Фінансово-господарський контроль
Зміст і організація контрольно-ревізійної роботи
Контрольно-ревізійна робота
Централізована форма
Децентралізована форма організації
Змішана форма організації контрольно-ревізійної роботи
Вибіркові ревізії
2. 2. Планування контрольно-ревізійної роботи
2.3. Зміст і задачі комплексної ревізії
2.4. Узагальнення результатів комплексної ревізії і прийняття рішень за її результатами
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6   7
Тематичні контрольні перевірки — засіб періодичного оперативного господарського контролю виконання об'єднаннями, підприємствами однорідних господарських операцій, наприклад, використання матеріальних, трудових і фінансових ресурсів, забезпечення збереження власності. Тематичні перевірки подібні до поточних, але проводяться з більш широкого кола показників конкретної теми із застосуванням методів економічного аналізу, обчислювальної техніки та залученням спеціалістів різного профілю не систематично, а періодично у міру потреби. Якщо в процесі поточного обстеження застосовуються основному методи фактичного контролю, то при тематичних перевірках використовуються планово-нормативна і, договірна інформація, дані бухгалтерського обліку, хронометражних спостережень, вибіркових інвентаризацій цінностей тощо.

Ревізія — метод заключного (ретроспективного) контролю, що дає можливість зробити всебічну оцінку виробничої і фінансово-господарської діяльності щодо виконання виробничих і фінансових планів, витрачання матеріальних і трудових ресурсів, результатів комерційної діяльності за ревізований період.

Виходячи із змісту економічного контролю, періодичності, інформаційного забезпечення і форм здійснення виділяють загальноекономічний і фінансово-господарський контроль.

Загальноекономічний контроль має такі об'єкти дослідження: виконання планів економічного і соціального розвитку країни, регіону; .задоволення життєво важливих потреб людей; динаміку ціноутворення; кон'юнктуру ринку; використання ресурсів країни, регіону та інші великомасштабні національні програми народногосподарського значення, тобто здійснюється на макроекономічному рівні.

Фінансово-господарський контроль досліджує фінансово-господарську діяльність підприємців у сфері виробництва, обміну і споживання суспільне необхідного продукту на мікроекономічному рівні.

Усі види економічного контролю взаємно пов'язані і зумовлені між собою, спрямовані на успішний розвиток економіки для задоволення життєвих потреб людей.

  1. ЗМІСТ І ОРГАНІЗАЦІЯ КОНТРОЛЬНО-РЕВІЗІЙНОЇ РОБОТИ


2.1. Класифікація ревізій


Функціонування системи фінансово-господарського контролю, в якій здійснюється контрольно-ревізійна робота, залежить від раціональної організації. Організація передбачає впорядкованість взаємодії окремих елементів контрольно-ревізійної роботи, що знаходяться в функціональній залежності. Необхідність в організації контрольно-ревізійної роботи з'являється у зв'язку з тим, що виникає потреба в доцільній спрямованості виконання контрольних процедур і взаємному погодженні однорідних за технічним характером процесів, здійснюваним колективом працівників. Їхні дії координує фахівець-ревізор, на якого покладається і узагальнення результатів контрольно-ревізійної роботи.

Контрольно-ревізійна робота - це сукупність трудових процесів, пов'язаних з виконанням контрольно-ревізійних процедур, а також з створенням необхідних умов для їх проведення.

За організаційним принципом контрольно-ревізійна робота може будуватися за двома формами: централізованої і децентралізованої.

Централізована форма передбачає зосередження контрольно-ревізійних працівників в ланці функціонального управління. Перевагою централізованої форми організації є її об'єктивний характер і краще використання фахівців, обчислювальної та організаційної техніки.

Недолік цієї форми організації контрольно-ревізійної роботи полягає у віддаленості контрольного органу від підприємств, що знижує оперативність контролю.

Децентралізована форма організації, контрольно-ревізійної роботи характеризується зосередженням контрольно-ревізійного апарату у вищестоящій організації по підвідомчих об'єднань і підприємств. При цій формі, керівник вищестоящої організації має можливість більше впливати на дотримання нормативно-правових актів підвідомчими підприємствами, забезпечення збереження власності, раціональне витрачання ресурсів.

За характером виконання контрольних функцій розрізнюють бригадну, індивідуальну і змішану форми організації контрольно-ревізійної роботи.

При бригадній формі контрольно-ревізійні дії виконує група фахівців різних професій, організаційно представлених у вигляді; тимчасової бригади контролерів, сформованої для проведення конкретної контрольно-ревізійної роботи (ревізії, тематичної перевірки і т.п.). Бригадна форма організації контрольно-ревізійної роботи дозволяє всебічно перевірити діяльність підприємства шляхом виконання різних контрольно-ревізійних процедур за допомогою обчислювальної техніки, що підвищує оперативність і якість контролю, скорочує терміни його проведення, сприяє швидкому усуненню недоліків у господарській діяльності.

При індивідуальній формі організації контрольно-ревізійні роботи вона виконуються одним виконавцем-ревізором. У зв'язку з обмеженими можливостями такого контролю ця форма організації застосовується при проведенні „тематичної перевірки, службового розслідування, ревізії господарської діяльності організацій і невеликих установ (кооперативів, орендних і малих підприємств).

Змішана форма організації контрольно-ревізійної роботи застосовується за участю працівників відомчого, державного, суспільного контролю, банківських і фінансових органів. Вона є різновидом бригадної форми організації, але відрізняється більшою об'єктивністю, у зв'язку з чим змішана форма організації контрольно-ревізійної роботи має широке застосування при комплексних ревізіях і наскрізних тематичних перевірках великих виробничих об'єднань.

Поєднання різних організаційних форм контрольно-ревізійної роботи є необхідною умовою підвищення дієвості і ефективності контролю.

Основним завданням контрольно-ревізійної роботи є контроль за виконанням державного замовлення на виробництво продукції, економним використанням матеріальних, трудових і фінансових ресурсів, збереженням усіх видів власності, правильністю постановки бухгалтерського обліку, станом контрольно-ревізійної роботи, а також за перетином фактів приписок, недостач і розкрадання, марнотратства і безгосподарності.

Ревізії є формою подальшого фінансово-господарського контролю. Характеризуються вона і відрізняються від інших форм контролю тим, що при перевірці об'єктів використовуються різні джерела інформації, методичні прийоми і контрольно-ревізійні процедури, а висновки базуються на документально достовірних доказах. Виявлені недоліки і порушення законодавства і нормативно-правових актів, які регулюють господарську діяльність, мають адресність в частині матеріальної і юридичної відповідальності. Крім того, для ревізій характерна конкретність у визначенні розміру збитку, втрат, недостач цінностей і обгрунтованість системою доказів, (первинні документи, відомості інвентаризацій, пояснювальні записки матеріально-відповідальних осіб і ін.).

Ревізії виробничої і фінансово-господарської діяльності підприємств класифікують по певних ознаках.

У залежності від відомчої підлеглості ревізії поділяються на відомчі проводяться працівниками одного відомства на підвідомчих підприємствах своєї системи; внутрігосподарські - працівниками виробничого підприємства, об'єднання при ревізії діяльності внутрішніх підрозділів (виробничих одиниць, цехів, дільниць і ін.), зовнішні - здійснюються органами державного і суспільного контролю; змішані - організуються відомчим державним, і суспільним контролем.

По організаційних ознаках ревізії можуть бути: планові, тобто проводяться по заздалегідь розробленому і затвердженому плану; позапланові - організуються в терміни, непередбачені затвердженим планом ( при стихійному лихі, незадоволеній роботі підприємств, у випадках - розкрадання цінностей і ін.); перманентні (від лати. permanent - постійний, безперервний ) - ведуться безперервно контрольним апаратом виробничого об'єднання, підприємства на структурних підрозділах (виробничих одиницях, цехах і ін.);

У залежності від структури об'єктів, що ревізуються, ревізії розрізнюють: галузеві - перевіряється діяльність підприємств всієї галузі (ревізія операцій по використанню паливно-енергетичних ресурсів, збереження власності і ін.); наскрізні - ревізується діяльність всіх підприємств однієї ланки управління: територіального об'єднання, компанії, асоціації, будівельного концерну і ін.; наскрізні - перевіряється діяльність однієї господарської ланки підприємства.

За змістом і призначенню ревізії поділяються на тематичні, вибіркові, комплексні.

При тематичних ревізіях перевіряються окремі сторони діяльності підприємства, об'єднання, галузі (виконання плану будівництва житла, випуску товарів народного споживання і т.п.). Ці ревізії проводяться у всіх ланцюгах народного господарства в міністерствах, підприємствах різними відомствами в плановому, неплановому і перманентному порядку. Призначення їх полягає в оперативному реагуванні на конфліктні ситуації в системі господарської діяльності з метою регулювання поведінки системи відповідно до заданих параметрів її функціонування (невиконання плану виробництва і постачання продукції, накопичення наднормативних і залежаних товарів, що не користуються попитом у покупців, і ін.). Відрізняються вони від тематичних перевірок і обстежень тим, що висновки та документально обгрунтовані результати оформляються актом з участю представників ревізуючого органу і підприємства, що ревізується, тоді як тематичні перевірки і обстеження можуть мати оглядовий характер, а висновки і результати контрольних дій не підтверджуються первинними документами господарських операцій, що перевіряються.

Результати тематичних перевірок і обстежень оформляються в основному довідкою, службовою запискою на ім'я посадової особи, яка видала завдання на контрольну перевірку. Хоч з цими документами знайомлять керівника підприємства, що перевіряється, але участь у їх складанні він не приймає, а головному бухгалтеру часто зовсім не повідомляють про зміст проведеної перевірки, якщо вона не входить в його компетенцію.

Вибіркові ревізії проводяться аналогічно тематичним з тією лише різницею, що в них конкретизуються періоди та об'єкти контролю, вибрані для перевірки окремих видів ресурсів, господарських процесів або операцій. Наприклад, ревізії операцій по заготівлях і реалізації швидкопсувних овочів (помідорів, огірків) в період їх масового збору; операцій по виробництву дитячого одягу, введення в експлуатацію шкіл, дитячих установ і т.п. Призначення вибіркових ревізій таке ж, як і тематичних, але вони можуть дати початкову інформацію для проведення повної комплексної ревізії за неохоплені нею періоди.

При комплексних ревізіях перевіряється одночасно виробнича і фінансово-господарська діяльність підприємства і його структурних підрозділів бригадою фахівців різних професій. Призначення їх є найбільш повна і правильна оцінка діяльності підприємства за період, що ревізується, виявлення резервів і напрямів здійснення його роботи на подальший період.

Таким чином, усі види ревізій знаходяться в системному взаємозв'язку, спрямовані на удосконалення діяльності різних ланок народного господарства, раціональне використання ресурсів, дотримання нормативно-правових актів.


2. 2. Планування контрольно-ревізійної роботи


Планування контрольно-ревізійної роботи здійснюється відповідно до нормативних документів про відомчий контроль за фінансово-господарською діяльністю об'єднань, підприємств, організацій і установ. Залежності від часового інтервалу розрізняють перспективні і поточні плани контрольно-ревізійної роботи.

Перспективні плани складаються міністерствами, відомствами і на підприємствах. У них планується розвиток контрольно-ревізійної роботи на тривалу перспективу. Розробляються ці плани контрольно-ревізійними підрозділами. Зміст перспективних планів контрольно-ревізійної роботи включає заходи, що плануються щодо виконання науково-дослідних робіт в області контролю, проектування автоматизованих систем контрольно-ревізійних процесів на ЕОМ, розробки методик по застосуванню апаратно-програмного контролю в процесі ревізій і ін. У перспективних планах передбачаються також підготовка і підвищення кваліфікації фахівців з контролю і ревізії з розподілом по роках навчання, навчальним закладам, регіонам. Перспективне планування вдосконалення контрольно-ревізійної роботи на базі наукових досліджень, використання ЕОМ і інших технічних засобів - усе це забезпечує неухильний розвиток контролю в господарському механізмі відповідно до покладених на нього функцій у процесі розширеного відтворювання.

Поточні плани контрольно-ревізійної роботи складаються на наступний календарний рік, квартал, місяць. У них конкретизуються заходи щодо контролю і ревізії, намічаються підприємства, діяльність яких буде контролюватися.


2.3. Зміст і задачі комплексної ревізії


Комплексна ревізія - найбільш дійова форма фінансово-господарського контролю. Вона являє собою один з різновидів подальшого контролю, заснований на системному вивченні економіки виробничого об'єднання або підприємства:

- збереження і раціональність використання виробничих ресурсів - грошових, матеріальних, трудових;

- взаємозв'язків між фінансово-економічними показниками технікою, технологією і організацією виробництва; дотримання планової, звітної і фінансової дисципліни. Одночасно невід'ємними елементами змісту комплексної ревізії є всебічне вивчення і оцінка виконання завдань як по кількісних показниках, так і по показниках ефективності виробництва, праці, упровадженню нової техніки, якості продукції, її собівартості, фінансових результатах і ін.

Одне з важливих завдань комплексної ревізії - це об'єктивна оцінка планових (нормативних) показників, виявлення фактів заниження планових завдань, комплексна ревізія включає також перевірку міри напруженості і оптимальність планових завдань, обгрунтовання матеріальних і трудових витрат, стану нормативного господарства.

Характерною особливістю комплексної ревізії є її спрямованість на зміцнення господарської і фінансової дисципліни, закриття каналів розкрадання власності, більш повну мобілізацію резервів виробництва, розробку пропозицій про перегляд діючих норм, розцінок, тарифних ставок, цін і тарифів, а також про зміну окремих нормативних актів міністерств і відомств.

Отже, критерій комплексності полягає у взаємопов'язаному контролі економічної і технічної сторін виробництва. Характерними особливостями комплексної ревізії є також: участь в її проведенні фахівців, здатних кваліфіковано розбиратися в технології, організації і економіці виробництва; максимально можливе поєднання різних методичних прийомів документального і фактичного контролю з метою виявлення законності, достовірності та економічної доцільності господарських і фінансових операцій.

Участь у комплексній ревізії інженерів, технологів, плановиків, товарознавців та інших фахівців дозволяє кваліфіковано вивчити економічну ефективність, перевірити дотримання технологічної дисципліни, обгрунтованість планових розрахунків, нормативів матеріальних і трудових витрат, розкрити недоліки у виробничій і економічній роботі на тій або іншій ділянці і намітити заходи щодо її поліпшення.

При проведенні комплексної ревізії розглядаються такі питання: збереження власності; напруженість і стабільність передбачених у плані показників: собівартість виробництва, фінансових результатів і ін., виконання плану по основних кількісних і якісних показниках, вплив окремих чинників на відхилення від затверджених планів; причини невиробничих витрат і втрат; зміст господарських операцій за даними первинних документів для встановлення їх законності, доцільності і достовірності; дотримання встановленого порядку ведення бухгалтерського обліку грошових коштів і матеріальних цінностей, а також обгрунтованість кореспонденції рахунків в облікових регістрах; достовірність звітних даних, виявлення приписок і інших спотворень показників звітності; правильність ведення фінансових, кредитних і розрахункових операцій, виконання зобов'язань по платежах до бюджету, дотримання державної дисципліни цін та ін.

2.4. Узагальнення результатів комплексної ревізії і прийняття рішень за її результатами


Якість контрольно-ревізійної роботи оцінюється по її результативності, дієвості заходів, прийнятих до викорінювання порушень державної дисципліни, недостач, розкрадання й інших втрат. Це багато в чому залежить від змісту і оформлення акту ревізії, в якому узагальнюються її результати.

Послідовність відображення матеріалів комплексною ревізією в складеному за її результатами акті така:

- вступна частина;

- дотримання фінансової дисципліни і збереження грошових коштів при здійсненні грошових операцій по касі, поточному й інших рахунках у банках;

- раціональність використання і збереження товарно-матеріальних цінностей;

- ефективність використання і збереження основних фондів;

- використання трудових ресурсів і фонду оплати праці;

- стан розрахункових і кредитних відносин, дотримання розрахунково-платіжної дисципліни;

- витрати на виробництво і реалізацію продукції;

- витрати на виробництво і собівартість продукції; фінансові результати і розподіл прибутку;

- цільове фінансування; виконання планів капітальних вкладень і впровадження нової техніки; діяльність непромислових господарств, що перебувають на балансі підприємства (житлово-комунального господарства, підсобного сільського господарства й ін.);

- стан бухгалтерського обліку, звітності і внутрігосподарського контролю.

У вступній частині акту ревізії вказуються:

- найменування і підлеглість підприємства, що ревізується;

- склад ревізійної групи, коли і на основі якого документа проведена ревізія;

- період, що охоплюється ревізією, прізвище й ініціали керівника і головного бухгалтера підприємства, що ревізується, час їх роботи;

- ділянки діяльності і види операцій, піддані в процесі ревізії суцільній і не суцільній перевірці;

виконання рішень за результатами попередньої ревізії.

У відповідних розділах акту ревізії потрібно охарактеризувати виконання планових завдань, обгрунтованість планування найважливіших виробничих і фінансових показників, внутрігосподарські резерви. При висвітленні цих питань необхідно визначити величину заподіяного матеріального збитку й інші наслідки виявлених порушень, указавши час їх здійснення, прізвища і посади осіб, з вини яких вони були допущені, з посиланням на порушені ними нормативно-правові документи.

Більш скорочена структура акту передбачена для ревізії, що проводиться на вимогу слідчих органів. Цей документ, що використовується як форма збору доказів по карній справі, потрібно оформити таким чином, щоб він містив чіткі прямі відповіді на запитання, поставлене перед ревізією органами слідства, приховане порушення доцільно згрупувати по наступних видах: факти незабезпечення збереження матеріальних і грошових коштів; втрати і непродуктивні витрати внаслідок безгосподарності; недоліки в постановці обліку і звітності (приписки й інші спотворення облікових і звітних даних); інші; порушення законів і підзаконних актів, що регламентують господарську і фінансову діяльність.

Неодмінною умовою правдивості і об'єктивності акту ревізії є участь матеріально-відповідальних осіб, діяльність яких перевіряється, у проведення інвентаризації ввірених ним товарно-матеріальних цінностей. Не менш важливо, щоб зацікавлені особи були присутніми і при інших контрольних діях, направлених на перевірку збереження коштів і законність їх витрачання: при контрольних обмірах виконаних робіт, контрольних запусках сировини і матеріалів у виробництво, взятті проб і зразків на лабораторні дослідження і т.п. Ці контрольні дії засновуються, як правило, на візуальних спостереженнях або експертних оцінках, не маючи інших документальних підтверджень.

Першорядне значення має оперативна фіксація результатів ревізій, коли виявлені порушення або зловживання можуть бути приховані або необхідно вжити термінових заходів до усунення порушень і притягнення до відповідальності винних осіб. У таких випадках, не чекаючи закінчення ревізії, потрібно скласти окремий проміжний акт і зажадати необхідні пояснення від винних осіб, а також копії або виписки з документів, що відносяться до прихованих порушень. Особливо важливо оперативно інформувати слідчі органи про факти розкрадання й інші зловживання.

Викладені в проміжних актах факти відбиваються у загальному (основному) акті ревізії. До нього додаються також складені членами ревізійної групи окремі проміжні акти за результатами ревізії каси, інвентаризації товарно-матеріальних цінностей і основних фондів, контрольних обмірів виконаних будівельно-монтажних і ремонтних робіт і інших ділянок діяльності підприємства, що ревізується. Такі акти підписуються членами ревізійної групи, які відповідають за дільницю роботи, що перевіряється або за збереження цінностей посадовими чи матеріально відповідальними особами. Першочергова вимога до узагальнення результатів ревізії сувора об'єктивність і точність в описі розкритих нестач і порушень. Основою для записів в акті ревізії можуть служити тільки дані і факти, ретельно перевірені і підтверджені первинними документами і записами в регістрах бухгалтерського обліку, зустрічними перевірками фактичного здійснення операцій; результатами інвентаризацій грошових коштів і товарно-матеріальних цінностей; матеріалами проведення контрольних обмірів виконаних робіт, використання сировини і матеріалів у виробництві, лабораторних аналізів сировини, матеріалів і готової продукції; результатами виробленої експертами перевірки якості продукції, дотримання технічних умов і технологічних режимів виробництва, відповідності продукції стандартам і технічним умовам, артикулам і цінам-прейскурантам; письмовими висновками за результатами інших, спеціальних експертиз.

Акт ревізії не повинен містити юридичної кваліфікації дій посадових або матеріально відповідальних осіб. У ньому потрібно викладати конкретні факти порушень державної і фінансової дисципліни, недостач і інших втрат, не кваліфікуючи ступінь вини тих або інших осіб у розкраданні і зловживаннях.

Важливим моментом в оформленні ревізійних матеріалів є чіткість і лаконічність викладу в акті результатів ревізії. У акті ревізії приводяться лише підсумкові дані на кожний вид порушень (їх кількість за ревізований період, повторюваність) з посиланням на відповідний додаток, підписаний ревізуючим і головним бухгалтером підприємства, що ревізується.

Акт ревізії підписують керівник ревізійної групи, керівник і головний бухгалтер підприємства, що ревізується. Останні повинні підписати акт і при наявності заперечень або зауважень по ньому, прикласти до нього свої письмові пояснення. До акту додаються і пояснення інших посадових осіб, винних у розкритих ревізією порушеннях. Один примірник акту ревізії вручається керівникові підприємства.

У середньому до 20 % робочого часу ревізори тратять на оформлення і реалізацію матеріалів ревізії. У зв'язку з цим важливе значення набуває уніфікація та стандартизація однотипної ревізійної документації (проміжні акти за результатами ревізії каси, контрольні обміри, звірки розрахунків, відомості однорідних порушень і т.д. ).

Коли ревізією встановлені грубі порушення державної дисципліни або розкрадання власності, ревізійні матеріали передаються органам слідства і одночасно керівництву підприємств або вищестоящої організації, де вирішується питання про зняття з роботи винних посадових і матеріально відповідальних осіб.

Матеріали, що передаються, повинні містити: супровідний лист, в якому вказуються суть зловживання або порушення законодавчих актів, винні особи, величина заподіяного збитку; підписаний акт, оригінали документів і проміжні акти, підтверджуючі розкриті ревізією порушення; висновки спеціальних експертиз; пояснення посадових матеріально відповідальних осіб, що дозволяють з'ясувати обставини здійснення зловживань; висновки ревізуючих по цих поясненнях. Іноді письмові пояснення посадових матеріально відповідальних осіб не містять прямих, точних і досить повних відповідей по суті виявлених порушень. Тому доцільно ширше впроваджувати практику, що виправдала себе, коли ревізори, не чекаючи закінчення ревізії, передають у письмовій формі запитання особам, від яких необхідно отримати пояснення. У разі їх відмови від дачі письмових пояснень, про це складають окремий документ.

Висновки

1. Контрольно-ревізійна робота - це сукупність трудових процесів, пов'язаних з виконанням контрольно-ревізійних процедур, а також з створенням необхідних умов для їх проведення.

2. Ревізії є основною формою подальшого фінансово-господарського контролю.

3. Планування контрольно-ревізійної роботи здійснюється відповідно до нормативних документів про відомчий контроль за фінансово-господарською діяльністю об'єднань, підприємств, організацій і установ.

4. Комплексна ревізія - найбільш дійова форма фінансово-господарського контролю, заснована на системному вивченні економіки виробничого підприємства (об'єднання); збереження і раціональності використання виробничих ресурсів, взаємозв'язків між фінансово-економічними показниками, технікою, технологією і організацією виробництва; дотриманні планової, звітної і фінансової дисципліни.

5. Якість контрольно-ревізійної роботи оцінюється по її результативності, багато в чому залежить від змісту і оформлення акту ревізії, в якому узагальнюються її результати.