Програма підвищення якості підготовки фахівців у Національному університеті дпс україни на період до 2015 року
| Вид материала | Документы |
- Програми підвищення якості шкільної природничо-математичної освіти на період до 2015, 304.49kb.
- Програми підвищення якості шкільної природничо-математичної освіти на період до 2015, 238.92kb.
- Цільова соціальна програма підвищення якості шкільної природничо-математичної освіти, 51.5kb.
- Положення про науково-дослідну роботу студентів у Національному університеті харчових, 68.49kb.
- Міська цільова соціальна програма підвищення якості шкільної природничо-математичної, 209.54kb.
- Державні цільові програми: Державну цільову соціальну програму розвитку дошкільної, 261.1kb.
- Соціальної програми підвищення якості шкільної природничо-математичної освіти на період, 208.58kb.
- Кабінет Міністрів Українипостановля є: Затвердити Комплексну програму підтримки розвитку, 1813.92kb.
- Міністерство освіти І науки україни, 721.8kb.
- Міністерство освіти І науки україни, 708.72kb.
ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ДЕРЖАВНОЇ ПОДАТКОВОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ
зАТВЕРДЖЕНО
Наказом Національного університету
ДПС України № 200 від 09.02.2011 р.
Програма підвищення якості підготовки фахівців у Національному університеті ДПС України
на період до 2015 року
Розглянуто і схвалено
на засіданні Вченої ради університету і рекомендовано до затвердження
протокол №5 від27.01.2011р.
Ірпінь, 2011
Програма підвищення якості підготовки фахівців у Національному університеті ДПС України на період до 2015 року
ЗМІСТ
Вступ
І. Базова освітня діяльність.
1.1. Профорієнтаційна робота.
1.2. Формування номенклатури напрямів підготовки фахівців.
1.3. Оптимізація організаційних засад надання освітніх послуг.
1.4. Моніторинг якості навчального процесу.
1.5. Нормативно-правове забезпечення навчального процесу. Створення Центру моніторингу якості освітніх послуг.
1.6. Інформаційно-телекомунікаційне забезпечення навчального процесу.
1.7. Кадрове забезпечення навчально-виховного процесу.
1.8. Навчально-методичне забезпечення навчально-виховного процесу.
1.9. Організаційне забезпечення якості навчального процесу.
1.10. Практична підготовка студентів.
ІІ. Гуманітарна освіта та виховання.
2.1. Забезпечення гармонійного розвитку фахівця як особистості, здатної до високоефективної самореалізації.
2.2. Соціальний захист.
ІІІ. Наукова діяльність.
3.1. Організація наукових досліджень.
3.2. Матеріально-технічне та інформаційне забезпечення наукових досліджень.
3.3. Підготовка науково-педагогічних кадрів.
3.4. Науково-дослідна робота студентів.
3.5. Рекламно-іміджева робота.
ІV. Міжнародна діяльність.
Вступ
Соціально-економічні й політичні зміни у суспільстві, зміцнення державності України, входження її в цивілізоване світове співтовариство неможливі без структурної реформи національної системи вищої освіти, спрямованої на забезпечення мобільності та конкурентоспроможності випускників ВНЗ. Підготовка майбутніх фахівців до роботи в умовах інноваційної економіки вимагає отримання ними принципово нового освітнього рівня. Йдеться про становлення нової філософії освіти.
Необхідність створення «Програми підвищення якості підготовки фахівців у Національному університеті ДПС України на період до 2015 року» (далі - Програма) зумовлена динамічним процесом розвитку навчального закладу та модернізації державної податкової служби України.
В основу програми покладені положення Національної доктрини розвитку освіти, Закони України «Про освіту», «Про вищу освіту», «Про державну податкову службу в Україні», «Про державну службу», Статут Національного університету ДПС України, інші законодавчі та нормативно-правові акти України з питань науки, освіти та державної служби, а також пріоритетні завдання, окреслені на перспективу Міністерством освіти і науки України.
Програма має на меті:
- забезпечити подальший інноваційний розвиток університету;
- підвищити якість освіти;
- зміцнити науково-педагогічний потенціал;
- інтеграцію вузу до світового освітньо-наукового простору, високого рівня
соціального захисту працівників та демократизації усіх сфер діяльності.
Діяльність університету буде спрямовуватися на:
- підготовку кадрів усіх освітніх рівнів;
- широке використання новітніх технологій у навчальному процесі;
- гуманітаризацію освіти та виховання молоді;
- інформатизацію науково-освітніх програм;
- розвиток наукової та міжнародної діяльності;
- зростання матеріальної бази навчального закладу.
Реалізація програми потребує активної участі усіх підрозділів університету наукових та науково-педагогічних працівників, студентів(курсантів), а також сприяння Міністерства освіти і науки України, Державної податкової адміністрації України, місцевої влади. Вона ґрунтується на історичних традиціях ВНЗ, сучасних досягненнях університету, а також вивченні та апробації вітчизняних і зарубіжних програм реформування освіти.
І. Базова освітня діяльність
Освітня діяльність університету спрямована на підтвердження високого статусу національного навчального закладу України, підвищення наукового, освітнього і виховного потенціалу, реалізацію принципу реформування та здійснення перетворень, що сприяє активному міжнародному співробітництву. Університет здійснює підготовку конкурентоспроможного фахівця.
1.1. Профорієнтаційна робота
З метою створення гнучкої системи динамічного формування номенклатури напрямів підготовки фахівців та належної профорієнтаційної роботи університет здійснюватиме:
- моніторинг та системне вивчення ринку праці та прогнозування попиту на окремі спеціальності, вирішення питань працевлаштування випускників вузу;
- аналіз потоків потенційних клієнтів у форматі "ринок освітніх послуг –університет - ринок праці";
- опрацьовування та відкриття сучасних і перспективних освітніх послуг, зокрема, напрямів підготовки фахівців у галузі інформаційних технологій, управління тощо;
- розвиток системи безперервної освіти, довузівської підготовки абітурієнтів, підвищення якості їх відбору та підготовки до вступу в університет;
- запровадження ефективної системи інформування громадськості щодо можливостей здобуття вищої освіти в університеті.
З урахуванням складної економічної та демографічної ситуації набуває актуальності розробка нових форм і методів профорієнтаційної роботи, спрямованих на підвищення її ефективності з метою доведення інформації про досягнення науково-педагогічних працівників та випускників університету до кожного потенційного абітурієнта.
1.2. Формування номенклатури напрямів підготовки фахівців
Надання освітніх послуг здійснюється з метою забезпечення одержання вищої освіти, що визначає такі завдання університету:
- розробка об’єктивних критеріїв конкурсного розподілу студентів (курсантів) за напрямами навчання;
- розширення можливостей одержання вищої освіти за рахунок державного замовлення;
- забезпечення єдиних вимог до організації навчання як за державним замовленням, так і за кошти фізичних та юридичних осіб;
- додержання засад демократичності, прозорості та гласності у формуванні контингенту студентів (курсантів);
- виконання державного замовлення та угод на підготовку фахівців відповідної кваліфікації;
- удосконалення організації та методичного забезпечення навчального процесу у регіональних навчальних центрах;
- відбору талановитої та обдарованої молоді;
1.3. Оптимізація організаційних засад надання освітніх послуг
Під час формування контингенту студентів(курсантів) необхідно забезпечити:
- оптимізацію ліцензованого обсягу прийому студентів(курсантів);
- прогнозування можливостей університету за критеріями матеріально-технічної бази, перспектив капітального будівництва, кадрового забезпечення навчального процесу;
- аналіз навчальних планів підготовки бакалаврів та магістрів факультету податкової міліції щодо оптимізації термінів навчання;
- формування оптимального розкладу навчальних занять з максимальним використанням ресурсів аудиторного фонду та поступовим переходом на формування постійного розкладу на семестр з використанням автоматизованих систем;
- розробку та видання підручників і посібників з грифом МОН України, забезпечення високої якості їх підготовки;
- впровадження елементів дистанційної освіти в рамках заочної форми навчання, створення електронних підручників і навчальних посібників, навчальних відеоматеріалів, тренінгових комп’ютерних програм;
- удосконалення системи підвищення кваліфікації фахівців, розробка необхідного навчально-методичного забезпечення і розширення спектру освітніх послуг цього виду;
- здійснення заходів щодо оптимізації структури програм підготовки магістрів;
- усунення дублювання навчального матеріалу, що подається студентам(курсантам) шляхом об’єднання навчальних дисциплін у модулі.
1.4. Моніторинг якості навчального процесу
Здійснювати постійний моніторинг рівня навчальних досягнень студентів, рейтингове оцінювання роботи студентів(курсантів), науково-педагогічних працівників кафедр і факультетів університету, моніторинг якості освітніх послуг з урахуванням думки роботодавців, дослідження потреб ринку праці у фахівцях з вищою освітою.
1.5. Нормативно-правове забезпечення навчального процесу. Створення Центру моніторингу якості освітніх послуг
З метою забезпечення навчально-виховного процесу нормативними документами рівня вищого навчального закладу:
- удосконалити Положення про науково-методичне забезпечення навчально-виховного процесу університету всіх видів і форм навчання;
- розробити методологію формування інтегрованих навчальних планів для всіх форм і видів підготовки фахівців;
- забезпечити стабільність навчальних планів протягом циклу навчання;
- вводити нові навчальні плани тільки для студентів(курсантів) нового набору:
З метою оновлення змісту освіти відповідно до демократичних цінностей та сучасних науково-технічних досягнень передбачається:
- забезпечити якість освіти згідно з новітніми досягненнями науки, техніки, культури і соціальної практики;
- сприяти реалізації цілісної державної стратегії навчання студентів (курсантів) серед науково-педагогічного персоналу, науковців та працівників вузу з питань безпеки життєдіяльності людини, охорони праці та здоров’я, пожежної безпеки, безпеки дорожнього руху, охорони навколишнього природного середовища і цивільного захисту;
- створити індивідуальні модульні навчальні програми різних рівнів складності залежно від конкретних потреб.
З метою методичного забезпечення навчальних занять та самостійної роботи студентів(курсантів), за всіма видами та формами будуть реалізовані такі заходи:
- оцінка стану забезпечення навчальних занять методичними матеріалами сучасного дидактичного рівня;
- впровадження елементів дистанційного навчання;
- удосконалення методології розробки, вимог до складу і змісту методичного забезпечення різних видів навчальних занять та самостійної роботи з урахуванням досягнень педагогічної науки;
- розробка та реалізація планів методичного забезпечення за всіма видами та формами навчання на сучасному рівні.
1.6. Інформаційно-телекомунікаційне забезпечення навчального процесу
З метою інформаційно-телекомунікаційного забезпечення навчального процесу здійснюватиметься:
- впровадження новітніх інформаційно-телекомунікаційних технологій у всі сфери діяльності;
- моніторинг забезпечення напрямів та спеціальностей навчальною літературою;
- комплексний підхід до створення підручників та навчальних посібників за напрямами підготовки фахівців, в тому числі електронних;
- підвищення дидактичних якостей навчальної літератури, що видається університетом;
- оснащення кафедр сучасним технічним обладнанням (комп’ютерною технікою, електронним проекційним обладнанням та необхідним програмним забезпеченням);
- створення та обладнання при кожній з кафедр університету навчальних (навчально-наукових) лабораторій з метою посилення практичної складової підготовки студентів(курсантів);
- оснащення лекційних аудиторій стаціонарною електронною проекційною технікою;
- формування університетської електронної бібліотеки та локальних електронних бібліотек на кафедрах;
- створення методик дистанційного навчання, адаптованих електронних курсів, віртуальних лабораторій;
- подальший розвиток загальноуніверситетської комп’ютерної мережі;
- створення електронних методичних посібників і підручників;
- інформатизація всіх сфер діяльності університету: управлінської роботи і документообігу, навчального процесу та його інформаційного забезпечення, бібліотечного обслуговування.
З метою удосконалення технологій викладання здійснюватиметься:
- коригування навчально-методичних матеріалів щодо застосування кредитно-модульної системи організації навчального процесу з урахуванням набутого досвіду;
- розробка методичних матеріалів з проблем підвищення дидактичного рівня технологій навчання в університеті.
Для вдосконалення системи поточного та підсумкового контролю засвоєння знань і державної атестації випускників вживатимуться заходи:
- створення банку тестових завдань відповідно до програм підготовки;
- коригування комплексних контрольних завдань державної атестації випускників з урахуванням оновлення професійних функцій та завдань фахівців у сучасних умовах;
- удосконалення системи оцінювання знань.
1.7. Кадрове забезпечення навчально-виховного процесу
Відповідно до статті 48 Закону України «Про вищу освіту», до основних посад педагогічних і науково-педагогічних працівників, вищих навчальних закладів четвертого рівня акредитації належать: асистент, викладач, старший викладач, доцент, професор, завідуючий кафедрою, декан. На посади науково-педагогічних працівників обираються за конкурсом, як правило, особи, які мають наукові ступені або вчені звання, а також випускники магістратури, аспірантури та докторантури. Науково-педагогічні працівники кожні п'ять років проходять атестацію, за результатами якої визначається відповідність працівників займаній посаді. Позитивне рішення атестаційної комісії може бути підставою для підвищення на посаді, а негативне - підставою для звільнення педагогічного працівника з посади у порядку, встановленому законодавством.
Кадрове забезпечення формується шляхом залучення до викладацької та наукової діяльності кращих випускників університету, які мають здібності до педагогічної та наукової роботи. Одним із важливих напрямів покращення якісного рівня науково-педагогічного персоналу є залучення провідних вчених наукових установ НАН, галузевих академій наук України на постійній основі, за сумісництвом та на умовах погодинної оплати праці.
На 01.01.2011 науковий потенціал університету складається з 76 докторів наук, 283 кандидатів наук, на умовах сумісництва працює 54 доктори наук і 91 кандидат наук.
| Зведені дані кількості науково-педагогічного персоналу Національного університету ДПС України на 2010- 2011 н.р. станом на 18 жовтня 2010 р. | ||||||||
| Назва факультетів та кафедр | Всього | Професор | Доцент | За осн. місцем роботи | % | |||
| | | | пост. | сум. | пост. | сум. | | |
| Факультет фінансів та банківської справи | Кафедра фінансів | 46 | 2 | 8 | 4 | 8 | 6 | 13 |
| Кафедра фінансових ринків та фін. послуг | 48 | 1 | 4 | 3 | 11 | 4 | 8 | |
| Кафедра банківської справи та фін.моніторингу | 19 | 1 | 1 | 2 | 2 | 3 | 16 | |
| Кафедра фінансового менеджменту | 15 | 0 | 0 | 4 | 2 | 4 | 27 | |
| Кафедра української словесності та культури | 13 | 0 | 0 | 3 | 0 | 3 | 23 | |
| Кафедра сучасних європейських мов | 35 | 0 | 0 | 2 | 4 | 4 | 11 | |
| Обліково -економічний факультет | Кафедра економічної теорії | 27 | 1 | 0 | 6 | 3 | 7 | 26 |
| Кафедра бухгалтерського обліку | 30 | 0 | 0 | 5 | 3 | 5 | 17 | |
| Кафедра аудиту та економічного аналізу | 26 | 1 | 3 | 5 | 1 | 6 | 23 | |
| Кафедра вищої математики | 8 | 1 | 0 | 3 | 2 | 4 | 50 | |
| Кафедра статистики та математичних методів в економіці | 11 | 0 | 0 | 5 | 0 | 5 | 45 | |
| Кафедра техногенно-екологічної безпеки | 12 | 1 | 0 | 5 | 1 | 6 | 50 | |
| Факультет економіки та оподаткування | Кафедра податків та оподаткування | 23 | 1 | 1 | 3 | 1 | 4 | 17 |
| Кафедра міжнародної економіки та підприємництва | 44 | 0 | 2 | 4 | 9 | 4 | 9 | |
| Кафедра соціології та соціальної роботи | 20 | 1 | 0 | 3 | 1 | 4 | 20 | |
| Кафедра інформаційних систем і технологій | 9 | 0 | 0 | 2 | 0 | 2 | 22 | |
| Кафедра інтелектуальних систем прийняття рішень | 13 | 0 | 2 | 4 | 1 | 4 | 31 | |
| Кафедра економічної кібернетики | 5 | 0 | 0 | 2 | 0 | 2 | 40 | |
| Юридичний факультет | Кафедра теорії та історії держави і права | 29 | 0 | 2 | 5 | 2 | 5 | 17 |
| Кафедра цивільно-правових дисциплін | 30 | 0 | 3 | 2 | 1 | 2 | 7 | |
| Кафедра господарсько-правових дисциплін | 21 | 0 | 0 | 2 | 3 | 2 | 10 | |
| Кафедра фінансового права | 34 | 1 | 2 | 4 | 4 | 5 | 15 | |
| Кафедра кримінального права, процесу та криміналістики | 32 | 2 | 4 | 2 | 3 | 4 | 13 | |
| Кафедра філософії та політології | 19 | 0 | 1 | 9 | 2 | 9 | 47 | |
| Факультет податкової міліції | Кафедра фізичного виховання і спорту | 20 | 1 | 1 | 1 | 0 | 2 | 10 |
| Кафедра організації оперативно-розшукової діяльності | 13 | 0 | 0 | 3 | 3 | 3 | 23 | |
| Кафедра фінансових розслідувань | 5 | 0 | 0 | 2 | 0 | 2 | 40 | |
| Кафедра управління та адміністративної діяльності | 20 | 2 | 2 | 2 | 2 | 4 | 20 | |
| Кафедра спеціальних дисциплін та організації професійної підготовки | 17 | 1 | 0 | 3 | 0 | 4 | 24 | |
| Кафедра військової підготовки | 14 | 0 | 0 | 2 | 1 | 2 | 14 | |
| Кафедра державного управління і менеджменту | 6 | 1 | 0 | 4 | 0 | 5 | 83 | |
| | Разом | 664 | 18 | 36 | 107 | 69 | 126 | |
Головним завданням кадрової політики є формування системи, яка б забезпечувала ефективну діяльність висококваліфікованого науково-педагогічного потенціалу, орієнтованого на підготовку фахівців для податкової служби, фінансових, юридичних установ, ринкових структур тощо.
Для реалізації визначеної мети необхідно:
- створити теоретичну, науково-методичну та нормативно-правову базу системи управління людськими ресурсами;
- розробити єдину систему кваліфікаційно-професійних характеристик відповідно до функціональних обов’язків та напрямів діяльності;
- розробити систему просування по службі на підставі особистих професійних заслуг;
- розробити систему оцінювання результативності та ефективності виконання своїх функціональних обов’язків працівниками відповідно до посадових інструкцій;
- вдосконалити систему управління кадровими процесами;
- вдосконалити систему стимулювання працівників за результатами оцінки роботи.
З метою реформування системи кадрового забезпечення передбачається:
- створити систему тестування на фахову відповідність для заміщення вакантних посад;
- визначити перелік баз стажування науково-педагогічного персоналу;
- вдосконалити систему підготовки науково-педагогічних кадрів з числа здібних студентів(курсантів) за схемою: бакалаврмагістраспіранткандидат наукдоктор наук;
- створити систему підготовки та відбору кандидатур на заміщення вакантних посад на кафедрах із складу студентів(курсантів) (починаючи з 3-4 курсу, з урахуванням діяльності студентів(курсантів) на кафедрі, у студентському науковому товаристві, самоврядуванні тощо);
- посилити контроль за завідувачами кафедр, науковими керівниками з метою забезпечення дотримання встановлених термінів захисту дисертацій;
- надавати перевагу випускникам аспірантури під час заповнення вакантних посад наукових і науково-педагогічних працівників університету;
- залучати аспірантів до наукової та науково-педагогічної діяльності;
- переглянути та привести у відповідність до чинного законодавства порядок планування навчального навантаження педагогічних та науково-педагогічних працівників;
- зробити обов’язковими елементами підвищення кваліфікації педагогічних та науково-педагогічних працівників оволодіння сучасними педагогічними технологіями, засвоєння навичок роботи з комп’ютерною технікою, досконале знання державної мови та набуття молодими викладачами практичного досвіду відповідно до напрямів підготовки студентів(курсантів).
Враховуючи атестаційні вимоги до вищих навчальних закладів ІV рівня акредитації та перспективи розбудови університету, довести загальний відсоток докторів наук, професорів та кандидатів наук, доцентів на кафедрах з 45% до 75%.
1.8. Навчально-методичне забезпечення навчально-виховного процесу
Аналіз ринку праці для фахівців в економічній сфері показує, що він потребує спеціалістів з інтегрованою підготовкою, яка включає: фундаментальну підготовку з економіки, базову підготовку з фінансів, обліку і аудиту, банківської справи, інформаційної і економічної безпеки, інформаційних систем і комп’ютерних технологій. Адаптованість системи освіти та професійної підготовки до динамічних змін кон’юнктури попиту та пропозиції на світових ринках праці відповідають потребам соціально-економічного розвитку суспільства, виступають як визначальні чинники росту конкурентоспроможності людських ресурсів.
Для забезпечення навчально-виховного процесу необхідно:
- удосконалювати організацію і навчально-методичне забезпечення навчального-виховного процесу, у тому числі за кредитно-модульною системою;
- розробити й запровадити нові навчальні плани підготовки бакалаврів з урахуванням переходу на нові освітньо-професійні програми гуманітарної та соціально-економічної підготовки, можливості їх вибору студентами (курсантами);
- продовжити роботу над поліпшенням якості державної атестації випускників, розширити практику захисту кваліфікаційних магістерських робіт в окремих ДЕК, наблизивши їх до процедури захисту дисертацій.
З метою підвищення ефективності організації навчального процесу запровадити уніфікацію викладання загальноосвітніх навчальних дисциплін для студентів(курсантів) споріднених спеціальностей, комплектування лекційних потоків з академічних груп споріднених спеціальностей і формування оптимального розкладу навчальних занять з максимальним використанням світлового дня.
Продовжити впровадження елементів дистанційної освіти в рамках заочної форми навчання, створення електронних підручників і навчальних посібників, навчальних відеоматеріалів, тренінгових комп’ютерних програм.
Підвищити ефективність роботи з перепідготовки та підвищення кваліфікації фахівців, розробити необхідне навчально-методичне забезпечення та розширити спектр освітніх послуг цього виду.
Продовжити роботу зі збільшення ліцензованого обсягу підготовки магістрів.
1.9. Організаційне забезпечення якості навчального процесу
Передбачає:
- планування навчального процесу (графік навчального процесу, програми підготовки, навчальні плани, розклад занять);
- організацію контролю за змістом і якістю навчального процесу;
- автоматизацію процесу формування робочих навчальних планів, навчального навантаження науково-педагогічних працівників, формування розкладу занять;
- створення Навчально-методичного (науково-методичного) центру на базі об’єднання окремих підрозділів університету, до складу якого увійдуть:
- відділ (сектор) організації та контролю навчального процесу (до його складу входить диспетчерська служба факультетів);
- відділ (сектор) науково-методичного забезпечення навчального процесу;
- відділ (сектор) практичного навчання;
- відділ (сектор) інноваційних технологій навчання;
- відділ (сектор) організації роботи зі студентами(курсантами);
У процесі реконструкції стадіону передбачити наявність спортивних залів та кортів для проведення занять під час несприятливих погодних умов.
Розробити та затвердити порядок закріплення та обладнання аудиторій за кафедрами університету.
1.10. Практична підготовка студентів
Підготовка висококваліфікованих фахівців передбачає доповнення та закріплення на практиці набутих ними теоретичних знань. Тому практична підготовка студентів(курсантів) є невід’ємною складовою процесу підготовки фахівців у Національному університеті ДПС України.
Організація практичної підготовки студентів(курсантів) в університеті здійснюється відповідно до Положення про проведення практики студентів вищих навчальних закладів України, затвердженого наказом Міністерства освіти та науки України № 93 від 08.04. 1993 р. ( із змінами, внесеними згідно з наказом Міносвіти № 351 від 20.12.1994 р.), методичних рекомендацій до складання програм практики студентів вищих навчальних закладів України (лист Міносвіти України №3. 1-5/97 від 14.02.96р.) та розробленого на підставі цих нормативних документів Положення про проведення практик студентів Національного університету ДПС України.
Організація навчальної, економічної, виробничої і переддипломної практик студентів(курсантів) в університеті передбачає розширення баз виробничої практики з урахуванням усіх спеціальностей та контингенту студентів, зокрема:
- налагодження нових виробничих відносин з потенційними роботодавцями;
- удосконалення навчально-методичного забезпечення усіх видів практик;
- документування організаційних заходів та процесів звітування за результатами практики;
- оновлення змісту наскрізних і робочих програм з визначенням усіх видів практик за спеціальностями, розроблених на підставі освітньо-кваліфікаційних характеристик випускників, освітньо-професійних програм підготовки, вимог систем управління якістю;
- чітке визначення етапів проходження кожного виду практики: адаптації, ідентифікації, самореалізації з конкретним переліком завдань і обов’язків для студентів(курсантів) на кожному етапі її проходження;
- постійне оновлення баз практики згідно з напрямами підготовки фахівців.
Бази проходження практики студентами Національного університету ДПС України у 2011-2015 н. р.
| № п/п | База практики | Всього | % | Магістри | Спеціалісти | Бакалаври | Навчальна практика | Примітка |
| | ДПІ | 1006 | 42,5 | 177 | 215 | 400 | 308 | |
| | Банки | 96 | 3,7 | 21 | 26 | 49 | - | |
| | Підприємства | 244 | 9,4 | 74 | 34 | 136 | - | |
| | Міністерства | 28 | 1,1 | 14 | 14 | - | - | |
| | Страхові компанії | 19 | 0,7 | 8 | 4 | 7 | - | |
| | КРУ | 98 | 3,8 | 9 | 32 | 57 | - | |
| | Державні установи | 73 | 2,7 | 32 | 20 | 21 | - | |
| | Прокуратура, адвокатура | 174 | 6,6 | 10 | 22 | 33 | 109 | |
| | Суд | 242 | 9,1 | 27 | 10 | 78 | 127 | |
| | Державні виконавчі служби | 87 | 3,3 | 3 | 3 | 40 | 41 | |
| | Юридичні консультації | 52 | 2,0 | 30 | 13 | 7 | 2 | |
| | Пенсійні фонди | 39 | 1,5 | 11 | 16 | 12 | - | |
| | Казначейство | 11 | 0,4 | 2 | 1 | 8 | - | |
| | ГУ МВС | 3 | 0,1 | - | - | - | 3 | |
| | НУДПСУ | 94 | 3,6 | 8 | 3 | 9 | 74 | |
| | Органи місцевого самоврядування | 246 | 9,4 | 4 | - | - | 242 | |
| | Верховна Рада України | 4 | 0,1 | 4 | - | - | - | |
| | Всього: | 2610 | 100 | 434 | 413 | 857 | 830 | |
На виконання вимог Болонської декларації і плану дій щодо «Забезпечення якості вищої освіти України та її інтеграції в Європейське і світове освітнє співробітництво» затвердженого Наказом МОН України від 13.07.2007 року, з метою зміцнення позицій на ринку освітніх послуг та на ринку праці передбачається:
- укладення угоди про співробітництво з підприємствами, організаціями, установами усіх регіонів України;
- налагодження співпраці з базами практики таким чином, щоб практична інформація надавалася студентам в повному обсязі;
- видача кожному студенту(курсанту) під час проходження практики індивідуального завдання з поглибленим вивченням конкретної проблеми;
- ініціювання впровадження відповідних законодавчих актів, спрямованих на створення системи преференцій і пільг для суб’єктів бізнесу, економіки, інших організацій і установ (різних форм власності) з метою стимулювання практичного навчання та закріплення молоді на робочих місцях;
- скорочення розриву між вимогами ринку праці та практичними результатами освітньої діяльності вищих навчальних закладів.
З метою підвищення ефективності практики як складової навчально-виховного процесу планується:
- підвищення ефективності проходження практики;
- визначення напряму подальшої спеціалізації та вибір майбутнього місця роботи;
- продовження удосконалення системи «Практика - роботодавець - кар’єра”, яка позитивно впливатиме на здійснення тісних контактів і співробітництво університету з організаціями, сприятиме підвищенню якості організації практичної підготовки студентів(курсантів) і працевлаштуванню випускників.