Програма підвищення якості підготовки фахівців у Національному університеті дпс україни на період до 2015 року

Вид материала

Документы

Содержание ІІ. Гуманітарна освіта та виховання Головними завданнями гуманітарної освіти та виховання є засвоєння студентами(курсантами) нових соціальних ролей та навиків створення сприятливих умов для соціального становлення та самореалізації студентства сприяння реалізації молодіжних програм та ініціатив 3.3. Підготовка науково-педагогічних кадрів

Подобный материал:

• Програми підвищення якості шкільної природничо-математичної освіти на період до 2015, 304.49kb.
• Програми підвищення якості шкільної природничо-математичної освіти на період до 2015, 238.92kb.
• Цільова соціальна програма підвищення якості шкільної природничо-математичної освіти, 51.5kb.
• Положення про науково-дослідну роботу студентів у Національному університеті харчових, 68.49kb.
• Міська цільова соціальна програма підвищення якості шкільної природничо-математичної, 209.54kb.
• Державні цільові програми: Державну цільову соціальну програму розвитку дошкільної, 261.1kb.
• Соціальної програми підвищення якості шкільної природничо-математичної освіти на період, 208.58kb.
• Кабінет Міністрів Українипостановля є: Затвердити Комплексну програму підтримки розвитку, 1813.92kb.
• Міністерство освіти І науки україни, 721.8kb.
• Міністерство освіти І науки україни, 708.72kb.

ІІ. Гуманітарна освіта та виховання

2.1. Забезпечення гармонійного поєднання фахівця як особистості, здатної до високоефективної самореалізації

Спрямованість і характер гуманітарної освіти та виховання в університеті базується на широкому спектрі вихідних принципів, застосування яких потребує подальшого удосконалення. Це гуманізм і толерантність, повага до студента(курсанта) як особистості, врахування його індивідуальних здібностей та особливостей характеру, партнерство між викладачем і студентом(курсантом), підтримка і стимулювання молодіжних ініціатив, розвитку студентського самоврядування, єдності навчання, науково-дослідної роботи і виховання. Вони реалізуються у відповідності з положеннями Державної національної програми “Освіта” (“Україна ХХI століття”) (1994), Концепцією гуманітарної освіти України  (1997), Законами України “Про освіту”, “Про вищу освіту” , “Про мови в Україні”, положеннями університетської програми “Гуманізації та гуманітаризації технічної освіти”(1999), Національної доктрини розвитку освіти (2002), Концепції виховної роботи зі студентами(курсантами) Національного університету ДПС України та Статуту університету.

Характерною особливістю сучасного українського суспільства є поступова втрата духовно-моральних, історичних та культурно-гуманітарних пріоритетів і цінностей. Тому актуальною проблемою діяльності університету є поєднання гуманітарної підготовки з професійною класифікацією майбутніх спеціалістів. Саме у процесі вирішення цих проблеми закладається фундамент майбутнього розвитку суспільства, хоча прогрес сучасної цивілізації багато в чому обмежив можливості всебічного розвитку людини. Професійна кваліфікація повинна включати в себе не тільки професійну майстерність, але й професійну соціалізацію. Освіта сьогодні страждає ізольованістю гуманітарного циклу дисциплін, що згубно впливає на становлення особистості фахівця, який не володіє духовною спадщиною і не має навичок екстраполяції досягнень у галузі інших наук на сферу своєї діяльності. Якщо в умовах ринку вимоги до професійної підготовки постійно зростають, то гуманітарний комплекс наук не витримує конкуренції зі спеціальними дисциплінами.

Потреба в самоосвіті, в духовній самостійності, критична спрямованість мислення, її продуктивність у засвоєнні знань і людської культури – це риси, яких не вистачає нинішньому студентові(курсантові), це ознаки гуманітарної культури, яка формується на всіх рівнях педагогічного процесу в начальній, науковій і культурній діяльності студентів (курсантів), і є однією із складових загальної культури спеціалістів. При цьому освіта і виховання слугують підґрунтям, яке формує тенденції гуманізації суспільства, його основні якісні характеристики, рівень цивілізованості.

Головними завданнями гуманітарної освіти та виховання є:

• формування фахівця як особистості, здатної до високоефективної самореалізації, до координації та здійснення наукових досліджень у галузі гуманітаризації вищої освіти;
  
• моніторинг соціальних запитів студентства та його аналіз;
  
• організація на базі університету наукових форумів міжнародного рівня.
  

Для створення умов реалізації державної молодіжної політики передбачається:

• розвиток студентського самоврядування, розширення його функцій та напрямів діяльності відповідно до вимог Болонської декларації;
  
• сприяння реалізації молодіжних програм та ініціатив;
  
• визнання та забезпечення статусу студента(курсанта) як партнера, відповідального за зміст та якість вищої освіти;
  
• підвищення добробуту студентів(курсантів).
  

Для розвитку напрямів гуманітарної освіти і виховання необхідно:

• підвищення якості кадрового забезпечення соціально-гуманітарних кафедр;
  
• пропаганда здорового способу життя та впровадження сучасних форм фізичного виховання в навчально-виховний процес;
  
• розширення міжкафедральної інтеграції фахової та гуманітарної освіти;
  
• удосконалення інституту кураторів академічних груп;
  
• реалізація комплексної програми профорієнтації за участю студентів (курсантів);
  
• виховання патріотизму та бережливого ставлення до національного багатства країни, культури, традицій;
  
• проведення гуманітарно-освітніх заходів до пам’ятних дат.
  

2.2. Соціальний захист

Головними завданнями соціального захисту є:

• засвоєння студентами(курсантами) нових соціальних ролей та навиків;

• розвиток культури соціальної поведінки з урахуванням відкритості суспільства і динаміки суспільних відносин;

• створення сприятливих умов для соціального становлення та самореалізації студентства

• формування фонду підтримки співробітників і студентів(курсантів), що потребують медичної допомоги;

• сприяння реалізації молодіжних програм та ініціатив;

• створення соціально-психологічної служби університету;
  

З метою поліпшення умов проживання студентів(курсантів) у гуртожитках передбачається:

• забезпечити постійне фінансування ремонтних робіт у гуртожитках, утримання їх приміщень з урахуванням санітарних норм;
  
• створити належні умови для проживання та відпочинку у гуртожитках, передбачити особливі умови для сімейних студентів, студентів-сиріт та інвалідів;
  
• систематично оновлювати твердий та м’який інвентар у гуртожитках;
  
• постійно проводити благоустрій території гуртожитків;
  
• компенсувати вартість проживання та послуг у гуртожитках на відповідному рівні за рахунок власних коштів університету;
  
• розширити повноваження органів студентського самоврядування.
  

З метою соціального захисту студентів(курсантів) за рахунок власних коштів університету вживатимуться заходи:

• створення умов для навчання та соціального захисту студентів окремих категорій (інваліди, сироти, особи з малозабезпечених сімей, студентські сім’ї);
  
• підтримки талановитої молоді;
  
• фінансування та розширення пільгового харчування;
  
• надання матеріальної допомоги на лікування та оздоровлення;
  
• установлення іменних стипендій видатних вчених університету, надбавок до стипендій;
  
• преміювання за досягнення у навчанні, науковій і громадській роботі, спорті;
  
• фінансова підтримка виробничої практики у наукових установах та на виробництві;
  
• одержання на пільгових умовах другої освіти, поглиблене вивчення окремих навчальних дисциплін або спецкурсів, фінансова підтримка наукових публікацій, участі у наукових конференціях та стажуваннях;
  
• матеріальне заохочення виконання наукової роботи, реальних дипломних проектів на замовлення, участі у художній самодіяльності та спортивних змаганнях, роботи в органах студентського самоврядування;
  
• розробка цільової адресної програми підтримки молодих науковців та фахівців за допомогою системи грантів;
  
• розвиток власної соціально-побутової бази, мереж спортивно-оздоровчих, лікувально-профілактичних і культурних закладів;
  
• створення умов для безболісної адаптації студентів(курсантів) перших курсів з числа сиріт;
  
• розробка програми соціальної підтримки ветеранів університету;
  
• формування університетської системи підтримки талановитої молоді;
  
• організація співробітництва зі студентами(курсантами) інших закладів та молодіжними організаціями, участь у вирішенні питань міжнародного обміну, сприяння у працевлаштуванні.
  

ІІІ. Наукова діяльність

3.1. Організація наукових досліджень

З метою реалізації державної політики у сфері науки, науково-технічної та інноваційної діяльності забезпечити подальше підвищення ефективності науково-дослідної діяльності кафедр через:

• формування напрямів наукової діяльності університету відповідно до пріоритетних напрямів розвитку науки і техніки в державі;
  
• широку участь у виконанні державних науково-технічних програм;
  
• удосконалення організаційної структури наукових підрозділів, утворення інноваційних структурних підрозділів у складі науково-дослідної частини (інноваційні центри);
  
• 100% залучення до викладацької діяльності працівників наукових установ університету, що мають ступінь кандидата наук і доктора наук.
  

3.2. Матеріально-технічне та інформаційне забезпечення наукових досліджень

З метою суттєвого покращання матеріально-технічної бази наукових досліджень здійснити заходи з розширення і зміцнення матеріально-технічної бази наукових підрозділів університету, застосування обладнання нового покоління та перспективних інформаційних технологій.

3.3. Підготовка науково-педагогічних кадрів

Нинішній етап розвитку університету в руслі загальносвітових тенденцій визначається зростанням пріоритету людського фактора, посиленням уваги до особистості. Кваліфікований персонал є основним надбанням вузу, його головним ресурсом, ознакою суспільного престижу.

Одним з головних завдань розвитку університету є подальше вдосконалення системи кадрової роботи, яка б забезпечувала залучення, збереження, ефективне використання та розвиток висококваліфікованих науково-педагогічних працівників, орієнтованих на підготовку спеціалістів, необхідних для реального виконання функцій підрозділів податкової служби, фінансових органів, ринкових структур.

Головною метою програми є розробка основних напрямів розвитку персоналу для забезпечення успішного функціонування університету в сучасних умовах.

Основою системи підготовки науково-педагогічних та наукових кадрів є докторантура, аспірантура, ад'юнктура. Постійно діюча аспірантура була відкрита в університеті згідно з рішенням атестаційної колегії Міністерства освіти та науки України у 2000 році, а докторантура – у 2006 році за такими спеціальностями:

Аспірантура(ад'юнктура):

08.00.08 - гроші, фінанси і кредит;

08.00.05 - розвиток продуктивних сил і регіональна економіка;

08.00.09 - бухгалтерський облік, аналіз та аудит (за видами економічної діяльності);

08.02.03 - економіка та управління національним господарством;

12.00.07 - адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право;

12.00.09 - кримінальний процес та криміналістика; судова експертиза;

Докторантура:

08.00.08 - гроші, фінанси і кредит;

08.02.03 - економіка та управління національним господарством;

12.00.07 - адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право.

У найближчі роки процес розвитку кадрового забезпечення буде визначатися новими вимогами часу, а саме:

• завершенням перебудови освітньої системи на державному рівні;
  
• демографічним спадом;
  
• посиленням конкуренції на ринку освітніх послуг;
  
• невизначеністю попиту суспільства і держави на освіту і фундаментальні наукові дослідження;
  
• посиленням відтоку фахівців з вищої школи і науки.
  

Для забезпечення навчально-виховного процесу і наукової діяльності університету кадрами високої кваліфікації як основи подальшого сталого розвитку передбачається:

• створення умов для розвитку і підтримки існуючих та започаткування нових напрямів наукових досліджень університету;
  
• розширення номенклатури наукових спеціальностей у докторантурі та аспірантурі відповідно до напрямів підготовки фахівців з вищою освітою;
  
• проведення постійного моніторингу програм підготовки дисертацій, підвищення ефективності системи аспірантури та докторантури;
  
• відкриття нових спеціалізованих рад із захисту дисертацій;
  
• розширення участі вчених університету в експертних радах ВАК України;
  
• удосконалення механізмів фінансового і морального стимулювання розвитку системи підготовки кадрів вищої кваліфікації;
  
• поширення практики цільового направлення до аспірантури і докторантури провідних наукових установ НАН України та вищих навчальних закладів;
  
• залучення до наукового керівництва аспірантами і докторантами університету провідних вчених НАН України, галузевих НДІ, інших вузів;
  
• створення сприятливих умов для продовження наукових досліджень молодими вченими і формування резерву в докторантуру;
  
• розширення повноважень та сфери діяльності Ради молодих вчених університету;
  
• удосконалення системи обліку результатів наукової роботи науково-педагогічних працівників в загальній звітності університету;
  
• започаткування премій імені видатних вчених університету для молодих науковців;
  
• створення ефективної системи мотивації до наукової та науково-методичної діяльності викладача;
  
• створення умов для ефективної професійної діяльності науково-педагогічного персоналу, забезпечення належного рівня оплати, підтримання їх високого соціального статусу в суспільстві;
  
• оновлення змісту навчання найновішими фундаментальними знаннями і прикладними результатами;
  
• збереження спадкоємності науково-педагогічних працівників на кафедрах;
  
• активізація участі університету в модернізації національної системи підготовки науково-педагогічних кадрів;
  
• посилення науково-педагогічного потенціалу університету за рахунок молодих перспективних вчених та на цій основі забезпечення інтеграції до державного та європейського освітньо-наукового інформаційного простору на принципах демократичності, законності та інформаційної відкритості;
  
• залучення до науково-педагогічної діяльності талановитої і обдарованої студентської молоді, зокрема випускників-магістрів;
  
• удосконалення системи формування педагогічної компетентності молодих викладачів та науковців;
  
• впровадження системи об’єктивних показників оцінки діяльності науково-педагогічних працівників;
  
• підвищення вимог до навчальної і наукової роботи викладачів;
  
• підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників в контексті неперервної освіти, сприяння проходженню систематичного і періодичного стажування у провідних вищих навчальних закладах і наукових установах як у середині країни, так і за кордоном;
  
• вжиття заходів щодо підготовки та перепідготовки допоміжного персоналу в галузі сучасних інформаційних технологій;
  
• підвищення вимог до атестації науково-педагогічних кадрів;
  
• стимулювання й розвиток наукових досліджень через створення нових наукових структур;
  
• збереження наукового потенціалу університету і забезпечення подальшого його розвитку та зміцнення.
  
• активізації роботи кафедр з організації ефективної наукової роботи кожного викладача;
  
• забезпечення високої якості підготовки та відповідності дисертаційних робіт вимогам “Порядку присудження наукових ступенів і присвоєння вчених звань” ВАК України;
  
• доступ до дисертаційного фонду Російської державної бібліотеки;
  

забезпечення соціального захисту викладацького складу, особливо молодих викладачів і науковців, за рахунок власних коштів університету.