Виступ на засіданні педради
| Вид материала | Документы |
- Виступ начальника управління освіти І науки виконкому міськради С. Кіслова на засіданні, 291kb.
- Виступ на засіданні педагогічної ради вчителя Рудківської, 99.74kb.
- Верховної Ради України В. М. Литвина на Розширеному засіданні Бюро Парламентської асамблеї, 821.03kb.
- Харківської міської ради харківської області проектна технологія як засіб реалізації, 89.72kb.
- Урок тема: Виступ під час дискусії, 22.95kb.
- Активні форми роботи психолога з педпрацівниками, 1206.18kb.
- Методичні вказівки та тематика курсових робіт, 275.56kb.
- Програма державного іспиту освітньо-кваліфікаційний рівень, 844.71kb.
- Програма державного іспиту освітньо-кваліфікаційний рівень, 1164.64kb.
- Укладачі: О. М. Денисюк,, 526.86kb.
Виступ на засіданні педради
Компетентність як педагогічне явище
Компетенція – це сукупність взаємопов’язаних якостей особистості.
За старими програмами – це сукупність знань, умінь, навичок та способів діяльності, за новими – рівень навчальних досягнень.
Компетентність – це володіння людиною відповідною компетенцією, що містить її особистісне ставлення до предмета діяльності.
Тобто під компетенцією слід розуміти задану вимогу, норму освітньої підготовки учня, а компетентність – як його реально сформовані особистісні якості та мінімальний досвід діяльності.
Перелік ключових компетенцій визначається на основі провідних цілей загальної освіти, основних видів діяльності учня, які дозволяють йому оволодівати соціальним досвідом, формувати навички життя та практичної діяльності в суспільстві.
Розглянемо основні види компетенцій:
- Ціннісно-смислова компетенція, яка пов’язана з ціннісними уявленнями учня, його здатністю до орієнтування в житті, усвідомлення свого місця в ньому, до вибору цільових та смислових установок для своїх дій та вчинків, до прийняття рішень. Від сформованості цієї світоглядної компетенції залежить освітня траєкторія учня та програма його життєдіяльності в цілому.
- Загальнокультурна компетенція як коло питань, у яких учень має бути добре обізнаним, мати знання та досвід певної діяльності. Це особливості національної та загальнолюдської культури, культурологічні засади сімейних, соціальних, суспільних явищ та традицій, роль науки та релігії в житті людини, компетенції у сфері побуту та культурного дозвілля.
- Навчально-пізнавальна компетенція як сукупність компетенцій учня у сфері самостійної пізнавальної діяльності: знання та вміння ціле покладання, планування, аналізу, рефлексії, самооцінки навчально-пізнавальної діяльності. У межах цієї компетенції визначаються вимоги відповідної функціональної грамотності: вміння розрізняти факти від домислів, володіння вимірювальними навиками, використання різних методів пізнання.
- Інформаційна компетенція, яка пов’язана з формуванням уміння самостійно шукати, аналізувати, відбирати необхідну інформацію, трансформувати, зберігати та транслювати її. Ця компетенція забезпечує навички роботи учнів з інформацією, що міститься в навчальних предметах і освітніх галузях, а також в оточуючому світі.
- Комунікативна компетенція, яка містить оволодіння мовами та способами взаємодії з людьми, навички роботи в групі. Учень має вміти відрекомендувати себе, написати листа, заяву, анкету, поставити запитання, вести дискусію.
- Соціально-трудова компетенція як оволодіння знаннями і досвідом у громадянсько-суспільній діяльності, у соціально-трудовій сфері, у галузі сімейних стосунків, у питаннях економіки і права та в професійному самовизначенні.
- Компетенція особистісного самовизначення, яка спрямована на засвоєння способів фізичного, духовного та інтелектуального саморозвитку, емоційну саморегуляцію та самопідтримку. Вона пов’язана з безперервним самопізнанням, розвитком необхідних особистісних якостей, формуванням психологічної грамотності, культури мислення й поведінки. До цієї компетентності слід віднести правила особистої гігієни, турботу про власне здоров’я, внутрішню екологічну культуру, комплекс якостей, пов'язаний з основами безпечної життєдіяльності.
Слід ще раз підкреслити головну особливість компетентності як педагогічного явища, а саме: компетентність - це не специфічні предметні вміння та навички, а конкретні життєві операції, необхідні людині будь-якого віку, професії, сімейного стану – взагалі будь-якій людині. Досить довгий час школу обвинувачували в тому, що вона не готує дитину до життя. У сучасному стрімкому світі витрачати час спочатку на навчання, а потім на підготовку до життя – то просто гаяти час. Предметне навчання – це тільки основа для формування компетентностей як інтегрованого результату навчальної діяльності учнів. Але наші навчальні програми були і є предметними; вони регламентують зміст предметного матеріалу, перелік вимог до засвоєння предмета. Вчитель, викладаючи свою навчальну дисципліну, може формувати компетентності учнів засобами свого предмета. Звісно, завдання щодо формування всіх груп компетентностей стоять перед учителем будь-якого предмета.
Шляхи формування компетентностей учнів
Формування компетентностей учнів зумовлене реалізацією не тільки відповідного оновлення змісту освіти, але й адекватних методів та технологій навчання. Перелік цих методів є досить широким, їх можливості – різноплановими, тому доцільно окреслити провідні стратегічні напрями, визначивши, що єдиного рецепту на всі випадки життя , звісно, не існує.
Потенціал методик та технологій є дуже високим і реалізація його безпосереднім чином впливає на досягнення такого результату навчання як компетентність.
Продуктивне навчання забезпечує засвоєння знань та умінь, володіючи якими випускник школи знаходить підґрунтя для свого подальшого життя.
« Продуктивні – означає необхідні, дієві, міцні, постійно актуальні, сформовані на належному рівні знання та вміння ».
І.Підласий, підкреслюючи, що продуктом школи є людина, особистість, відзначає основні задачі, які підлягають реалізації:
- Створення умов для розвитку та самореалізації учнів;
- Задоволення запитів та потреб школяра;
- Засвоєння продуктивних знань, умінь;
- Розвиток потреби поповнювати знання протягом усього життя;
- Виховання для життя в цивілізованому громадянському суспільстві.
Ці задачі, як видно, певною мірою співзвучні до переліку завдань основних груп компетентностей. Чим же має керуватись вчитель для їх розв’язання ? Витяг із об’ємного, змістовного комплексу педагогічних правил може бути інформацією до роздумів вчителів незалежно від стажу їх роботи, категорії та технології, яку вони використовують.
- Не навчальний предмет формує особистість учня , а вчитель своєю діяльністю, пов’язаною з вивченням предмета.
- На виховання активності не варто шкодувати часу. Сьогоднішній активний учень – завтрашній активний член суспільства.
- Допомагайте учням оволодіти найбільш продуктивними методами навчально-пізнавальної діяльності, навчайте їх вчитися.
- Пам’ятайте, що насправді знає не той, хто переказує, а той, хто застосовує на практиці.
- Привчайте учнів думати і діяти самостійно. Поступово відходьте від механічних переказів, дослівного відтворення.
- Творче мислення розвивайте всебічним аналізом проблем, пізнавальні задачі розв’язуйте кількома способами, частіше практикуйте творчі завдання.
- Вчителі з будь-якого предмета, не тільки мови і літератури, мають слідкувати за способом та формою висловлення думки учнів.
- Слід частіше показувати учням перспективи їх навчання.
- Вивчайте і враховуйте життєвий досвід учнів, їх інтереси, особливості розвитку.
- Будьте обізнаними з останніми науковими досягненнями із свого предмета.
- Заохочуйте дослідницьку діяльність учнів. Практикою доводьте необхідність наукових знань, які вивчаються у школі. Навчайте так, щоб учень розумів, що навчання є для нього життєвою необхідністю.
- Пояснюйте школярам, що кожна людина знайде своє місце в житті, якщо навчиться всьому, що необхідно для реалізації її життєвих планів.
Проект рішення
- Вчителям початкових класів та вчителям – предметникам:
1.1 Повторно опрацювати вимоги державних програм щодо формування основних компетентностей учнів з навчальних дисциплін.
Березень 2008
1.2. Встановити взаємозалежність між вимогами програм щодо основних компетентностей учнів з навчальних дисциплін та шляхами формування основних життєвих компетентностей.
Березень 2008
1.3. Забезпечити педагогічну підтримку формування основних життєвих компетенцій, використовуючи активні методи організації навчання.
Постійно
2. Керівникам науково-методичних кафедр:
2.1. На підсумкових засіданнях кафедр здійснити аналіз впливу
викладання конкретних навчальних предметів на формування основних життєвих компетентностей.
Травень 2008
2.2. Розробити практичні рекомендації щодо формування основних компетентностей учнів при викладанні навчальних дисциплін та в позаурочній роботі.
Травень 2008
- Практичному психологу здійснювати вплив на формування компетентностей учнів через діагностичну та корекційну роботу.
Постійно
- Адміністрації НВК:
- Здійснити моніторинг сформованості основних
- Здійснити моніторинг сформованості основних
компетентностей учнів.
Травень 2008
- Забезпечувати педагогічну підтримку творчій діяльності вчителів та розвитку здібностей учнів.
Постійно
