Geum.ru

2 Європейська історія жанру та його основні ознаки…

Вид материалаДокументы

Содержание


Висновки до ІІI розділу
Загальні висновки
Список використаної літератури
Подобный материал:
1   2   3   4

Висновки до ІІI розділу;


На початку роботи над поемою Н.В.Гоголь писав В.А.Жуковському: “Який величезний, який оригінальний сюжет! Яка різноманітна купа! Вся Русь з’явиться в ньому”. Так сам Гоголь визначив обсяг - вся Русь. І письменник зумів показати в повному обсязі сторони життя Росії тієї епохи. Задум Гоголя був грандіозний: подібно Данте зобразити шлях Чічікова спочатку в “пеклі”- I тім “Мертвих душ”, потім “у чистилище” - II тім “Мертвих душ” і “у раї” - III тім. Але цей задум не був здійснений до кінця, до читача в повному обсязі дійшов тільки I тім, у якому Гоголь показує негативні сторони російського життя. Найбільше широко на сторінках поеми представлені образи поміщиків. Це і є “мертві душі” поеми.

Внутрішню примітивність своїх героїв Гоголь розкриває за допомогою особливих художніх прийомів. Будучи портретні глави, Гоголь підбирає такі деталі, які показують своєрідність кожного поміщика. У результаті образи поміщиків яскраво індивідуалізовані й різко, опукло обкреслені. Застосовуючи прийом гіперболи, підкреслюючи й загострюючи найважливіші риси своїх героїв, Гоголь підсилює типовість цих образів, зберігаючи разом з тим їхня життєвість і реальність; кожний з поміщиків своєрідний, не схожий на інших. Однак всі вони - поміщики - кріпосники, а тому в них є й загальні, класові риси, породжені феодально - кріпосницьким ладом. Ці риси наступні:
  1. паразитизм, життя за рахунок кріпосного селянства;
  2. низинні тваринні інтереси, відсутність яких -або високих ідейних спонукань; вульгарність, притуплення всіх людських почуттів, грубий егоїзм
  3. відсутність суспільно - корисної діяльності. Всі вони - “Мертві душі”.

Чічіков – головний персонаж поеми, шахрай, родинний західноєвропейському типу пікаро.

Риси Чічікова, властивому традиційному героєві шахрайських романів:
  • Уміння почати що-небудь у потрібний момент, спланувати “справу”, що приносить прибуток. Практичність, винахідливість.
  • Цілеспрямованість.
  • Уміння вести “справи” (з розряду нечистих).
  • Уміння підтримувати розмову, широта інтересів.
  • Знає людську психологію. (Чічіков легко перевтілюється й легко переходить від однієї манери поведінки до іншої, не змінюючи, однак, ні в чому ні собі, ні своїм цілям.)
  • Уміє зробити приємне враження.
  • Типова зовнішність ділової благополучної людини.
  • Мімікрія, пристосовність. (Виявляючись у новій обстановці, у будь-якому середовищі він відразу ж здобуває її кольори, її фарби, усюди стаючи “своїм”, близькою людиною. Постійна пристосовність прекрасно відшліфувала Чічікова: різкі, гострі риси далекі його вигляду, печатка якоїсь обтічності лежить і на його зовнішньому портреті)
  • Уміння вистояти “під ударами долі”. (Шахраєві, або пікаро, властива переривчастість життєвого шляху: у зіткненні з обставинами він досягає те удачі, то зазнає поразки; він увесь час готовий почати спочатку, щоб домогтися своєї мети...)



ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ


Отже, шахрайський роман має певну схему, що злегка варіюється в різних авторів. Це автобіографія «шахрая», що дитиною біг з рідного дому або був викинутий на вулицю внаслідок повної вбогості батьків виявився змушеним сам піклуватися про свою їжу, перемінив безліч хазяїв, перепробував масу професій. Нарешті, він зробився дорослою людиною, побував у самих неймовірних становищах, вивчив всі виверти й хитрощі, пройшовши до кінця «школу життя», і тепер, навчений досвідом, пише свої спогади. Така форма дає авторові можливість створити широку галерею суспільних типів, показати осіб різноманітних професій і станів, з якими героєві доводиться зіштовхуватися,-і купців, городян, сановників, суддів, священиків і ченців, солдатів, акторів, трактирників, лікарів, лакеїв, і т.і.; причому показ цей носить переважно сатиричний характер. До цих двох елементів - біографії героя окресленню суспільного середовища - приєднується звичайно третій, не обов'язковий, але присутній у тому або іншому ступені в більшості цих романів - морально-філософські міркування героя із приводу його власної долі й того, що йому доводиться спостерігати.

Ці міркування, так само як і кінцевий висновок самих авторів романів, украй песимістичні. У шахрайських романах оголюються всі виразки тодішнього панского суспільства й з ясністю розкривається порочність суспільної системи, що приводить до торжества лицемірства, плутні й користі. У них з'являється картина страшної вбогості й руйнування, у які ввергнута основна маса селища, і те хворий стан суспільства, у яке його привела великодержавна політика іспанського абсолютизму. Читача й автора не радують відносні вдачі героя, тому що вони супроводжуються моральним його розбещенням, якщо тільки він уже не розбещений до моменту першого свого явища в романі. По силі реалізму й своєму пізнавальному значенню шахрайські романи являють собою одне з вищих досягнень іспанської літератури «золотого століття».

Історико-літературне значення шахрайського роману полягає в тому, що він відкрив дорогу реальному роману; викладаючи пригоди своїх героїв, зображуючи суспільні прошарки, що попутно різноманітили, і риси вдач, він привчав до відтворення літературо неприкрашеної дійсності. Згодом шахрайський елемент відступив на другий план, потім вийшов з моди, зображення злодійських кубел, ігорних будинків і т.п. перестало цікавити публіку, - але традиції реалізму, протиставлені шахрайським романом всьому манірному й штучному, продовжували жити в області оповідальної творчості.


СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

  1. Алеман М. Гусман де Альфараче, ч. I / М. Алеман. – M.: Гослитиздат, 1963. – 76 с.
  2. Белинский В.Г. о Гоголе: статьи, рецензии, письма / В.Г. Белинский. – М.: ОГИЗ, 1949. – 512 с.
  3. Белый А. Мастерство Гоголя / А.Белый.— Л.: ГИХЛ, 1934. – 81 с.
  4. Вайскопф М. Сюжет Гоголя: Морфология. Идеология. Контекст / М. Вайскопф.— М.: Рос. гос. гуманит. ун-т, 2002.
  5. Гинзбург Л.Я. О литературном герое / Л.Я. Гинзбург.— Л., 1979.
  6. Гинзбург Л.Я. О психологической прозе / Л.Я. Гинзбург.— Л., 1971.
  7. Гиппиус В. Гоголь; Зеньковский В. Н.В. Гоголь / В.Гиппиус, В.Зеньковский. – СПб.: «Logos», 1994.
  8. Гоголь Н.В. Загадка третьего тысячелетия. Первые гоголевские чтения. Сборник докладов. – М.: Книжный дом. Университет, 2002.
  9. Гоголь Н.В. и мировая культура. Вторые гоголевские чтения. Сборник докладов. – М.: Книжный дом Университет, 2003.
  10. Гоголь Н.В. «Мертвые души»/Н.В.Гоголь.— М.: Просвещения.1975г., Том 1
  11. Гоголь Н.В. Повести. Драматические произведения. Серия "Классики и Современники" / Н.В.Гоголь.— Л.: "Художественная литература", 1983. – 327 с.
  12. Гоголь. Н. В. Материалы и исследования, т. I / Н.В.Гоголь.— М.— Л.: Изд-во АН СССР, 1936. – 262 с.
  13. Гоголь Н. В. Полное собр. соч., т. 6 / Н.В.Гоголь.— М.: Изд-во АН СССР, 1951. – 224 с.
  14. Горфункель А.Х. Философия Возрождения / А.Х. Горфункель.— М.: «Наука», 2001. – 297 с.
  15. Голенищев-Кутузов И.Н. Романские литературы: Статьи и исследования / И.Н. Голенищев-Кутузов.— М.: «Прогресс», 1995. – 192 с.
  16. Гуковский Г.А. Реализм Гоголя / Г.А. Гуковский – М.- Л.: Гослитиздат, Ленингр. отд-е, 1959.
  17. Европейская новелла Возрождения / Вступ. ст. П.Балашова, А. Михайлова, Р. Хлодовского. М.: «Просвещение», 1994. –362 с.
  18. Ермаков И.Д. Психоанализ литературы / И.Д. Ермаков. – М.: НЛО, 1999.
  19. Ермилов В.Е. Н.В. Гоголь. – 2-е изд., доп. – М.: Советский писатель, 1953. – 445 с.
  20. Золотусский, И.П. Гоголь / И.П. Золотусский. – М.: Молодая гвардия, 1979. – 512 с.
  21. Иваницкий А.И. Гоголь. Морфология земли и власти / А.И. Иваницкий. – М.: Российск. гос. гуманит. ун-т, 2000.
  22. История всемирной литературы: В 9 т. М.: «Наука», 1985. – 394 с.
  23. История зарубежной литературы. Средние века и Возрождение / Алексеев М.П., Жирмунский В.М., Мокульский С.С., Смирнов А.А.  М.: Высш. школа, 1978.
  24. Катенин П. А. Размышления и разборы / П. А. Катенин. – М., 1981.—76 с.
  25. Кеведо Ф. История жизни пройдохи, по имени дон Паблос, пример бродяг и зерцало мошенников / Ф. Кеведо. – К.: Деряйтвидав, 1956.— 159 с.
  26. Ковалева Т.В. Литература средних веков и эпохи Возрождения / Т.В. Ковалева. – М. : «Беларусь» 2001. – 482 с.
  27. Кожинов В. В. Происхождение романа / В. В. Кожинов. – М.: «Советский писатель», 1963. – 219 с.
  28. Кривкевич А.М. Комментарии к поэме «Мертвые души» / А.М. Кривкевич. – М..: Высшая школа, 2005. – 659 с.
  29. Крутикова, Н.Е. Н.В. Гоголь: исследования и материалы / Н.Е. Крутикова. – К: Наукова думка, 1992. – 312 с.
  30. Лотман Ю. М. Проблема художественного пространства в прозе Гоголя.—«Уч. зап. Тартуского ун-та», 1968, вып. 209, с. 6.
  31. Манн Ю.В. Динамика русского романтизма / Ю.В. Манн. – М.: Аспект пресс, 1995.
  32. Манн Ю.В. Поэтика Н.В. Гоголя. – 2-е изд., испр. и доп. / Ю.В. Манн. – М.: Худож. лит-ра, 1988.
  33. Манн Ю.В. Поэтика русского романтизма / Ю.В. Манн. – М.: Наука, 1976.
  34. Маркович В.М. От Пушкина до Белого: Проблемы поэтики русского романтизма XIX – XX вв / В.М. Маркович. – СПб.: Изд-во С-Петербургского ун-та, 1992.
  35. Маркович В.М. Петербургские повести Гоголя / В.М. Маркович. – Л.: Худ. лит. Ленинградское отд-е, 1989.
  36. Машинский С.И. Художественный мир Гоголя / С.И. Машинский. – М.: Просвещение, 1979.
  37. Машинский С.И. Гоголь Н.В. / С.И. Машинский. – М.: Просвещение, 1976.—321 с.
  38. Машинский С. И. Художественный мир Гоголя. / С.И. Машинский. – М.: «Просвещение», 1971.—324 с.
  39. Машинский С. И. Художественный мир Гоголя. / С.И. Машинский. – М.: «Просвещение», 1982.— с. 320.
  40. Мелетинский Е.М. Введение в историческую поэтику эпоса и романа.  М.: Наука, 1986.
  41. Мочульский К.В. Гоголь. Соловьёв. Достоевский. / К.В. Мочульский. – М.: Республика, 1995.
  42. Переверзев В.Ф., «У истоков русского реализма» / В.Ф.Переверзев. – М.: «Современник», 1989г.— 67 с.
  43. Пискунова С.И. «Дон Кихот» Сервантеса и жанры испанской прозы XVI – XVII веков / С.И. Пискунова.  М.: Изд-во МГУ, 1998.
  44. Пискунова С.И. «Жизнь Ласарильо де Тормес»: симуляция реальности // Сквозь шесть столетий. Метаморфозы литературного сознания. М.: «Диалог - МГУ», 1997. – с. 51-72
  45. Пискунова С.И. Типологические особенности культуры испанского Возрождения // Пискунова С.И. «Дон Кихот» Сервантеса и жанры испанской прозы XVI – XVII веков. М.: «Диалог-МГУ» 1998. – с. 13-34
  46. Пинский Л. «Гусман де Альфараче» и испанский плутовской роман.— В кн.: Алеман М. Гусман де Альфараче, ч. I М.: Изд-во МГУ, 1998.
  47. Пинский Л. «Гусман де Альфараче» и испанский плутовской роман.— В кн.: Алеман М. Гусман де Альфараче, ч. II М.: Изд-во МГУ, 1998.
  48. Пинский Л. Указ. соч., с. 44.
  49. Плавский З.И. Литература Возрождения в Испании. Спб. Изд—во С.-Петербургского ун-та, 1991. – 168 с.
  50. Плавский З.И. Литература Возрождения в Испании / З.И. Плавский.  СПб., 1994.
  51. Рахманов А.Б. К социологии плутовства / А.Б. Рахманов.  М.: Аграф, 2004
  52. Рохас Ф. де. Селестина. Трагикомедия о Калиосто и Мелибее / Предисловие Е. Лисенко. М.: «Советская школа» 1989. – 194 с.
  53. Смирнов А.А. Из истории западноевропейской литературы М.: «Наука», 1995. – 289 с.
  54. Смирнова-Чикина Е.С. Поэма Н.В. Гоголя «Мертвые души». М.: Просвещение, 1974.— 313 с.
  55. Стороженко Н.И. Из области литературы. Статьи, лекции, речи. Издание учеников и почитателей / Н.И. Стороженко.  М., 1902.
  56. Тамарченко Д. Е. «Мертвые души».— В кн.: История русского романа в 2 т., т. I. M.— Л., Изд-во АН СССР, 1962, с. 344.
  57. Терц Абрам В тени Гоголя. / А. Терц. – М.: Аграф, 2001.
  58. Томашевский Н. Плутовской роман // Плутовской роман. Библиотека всемирной литературы. Т. 40.  М.: Художественная литература, 1975.
  59. Храпченко М. Б. Творчество Гоголя / М. Б. Храпченко.  М.: «Советский писатель», 1959.—383 с.
  60. Эстетика Ренессанса: Антология в 2 т. / Сост. В. П. Шестаков. М: «Просвещение», 1991. – 347 с.
  61. Стихотворный "Маскерад" по произведению Н.В.Гоголя "Мертвые души"//Режим доступа: .ru/author.phpl?svetlala&book=30#30
  62. W.L.Reed. An Exemplary History of the Novel. The Quixotic versus the Picaresque. Chicago, London. 1981



Резюме


Дипломная работа состоит из вступления, трех разделов и выводов, общих выводов, списка использованной литературы.

Во вступлении была сформулирована актуальность темы, определенные объект и предмет исследования, поставленна цель работы и соответственно цели сформированы основные задачи. Также были указаны основные исследовательские приемы, которые применялись в данной работе, практическая ценность работы. Дипломная работа посвящена исследованию традиций европейского плутовского романа в русской литературе XIX века.

В первом разделе рассматривается история изучения проблемы.

Во втором разделе определяется идейно-художественная своеобразность плутовского романа, основные признаки , история жанра.

Третий раздел посвящен сравнительному анализу классического типа авантюрного героя и главного героя Чичикова в поэме Н. В. Гоголя «Мертвые души», определению сюжетно-копмозиционной своеобразности поэмы,социальной..проблематики.

Summary


The research work consists of the introduction, three chapters, the conclusions, the list of the used literature. In the introduction the relevance of the theme, the object and subject of the research were defined, the aim of the work was set and according to the aims the basic problems were formed. The basic research techniques were also observed that were used in the given work. The research work is devoted to the study of the traditions of European picaresque novel in the Russian literature of the 19th century.

In the first chapter the history of the case study is considered.

In the second chapter the artistic pecularity of the picaresque novel, its leading features, the history of the genre are defined.

The third chapter is devoted to the comparative analysis of a chronic type of adventure character and the main character Chichikov in the poem "Dead Souls" by Gogol, to the definition of the poems plot-composite pecularity and social range of problems.