Програма з філософії для студентів 4-го курсу спеціальності „Комп’ютерні системи І мережі факультету інформаційних технологій (заочна форма навчання) мета І задачі дисципліни, її місце в навчальному процесі
| Вид материала | Документы |
- Програма з філософії для студентів 3-го курсу спеціальності „Мікробіологія біологічного, 137.07kb.
- Програма з філософії Відродження для студентів 2-го курсу філософського факультету, 192.16kb.
- Програма та методичні вказівки з виробничої практики для студентів спеціальності 091501, 245.48kb.
- Робоча навчальна програма навчальної дисципліни " Системне програмне забезпечення", 184.72kb.
- Навчальна програма дисципліни Комп’ютерні мережі в системах управління Напрям підготовки, 70.88kb.
- Програма фахового вступного випробування для навчання за освітньо-кваліфікаційним рівнем, 138.81kb.
- Програма фахового вступного випробування для навчання за освітньо-кваліфікаційним рівнем, 132.16kb.
- Робоча програма з дисципліни " Комп’ютерні мережі" (за вимогами кмсонп) Освітньо-кваліфікаційний, 251.7kb.
- Робоча навчальна програма з дисципліни «комп’ютерні та інформаційні технології» для, 204.08kb.
- Навчальна програма з дисципліни «комп’ютерні та інформаційні технології» для студентів, 131.31kb.
Програма з філософії для студентів 4-го курсу спеціальності „Комп’ютерні системи і мережі” факультету інформаційних технологій (заочна форма навчання)
- МЕТА І ЗАДАЧІ ДИСЦИПЛІНИ, ЇЇ МІСЦЕ В НАВЧАЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ.
Дана дисципліна спирається на знання історії та психології і може стати фундаментом для курсів з історії наукових теорій та методів наукових досліджень, соціальної філософії, філософії історії, культури, людини.
Мета викладання дисципліни.
Сприяти отриманню студентами знань з основних проблем філософії і виробленню вмінь щодо самостійного використання отриманих знань
Сприяти підвищенню світоглядної та методологічної культури студентів факультету інформаційних технологій.
Задачі вивчення дисципліни:
- вивчити основні проблеми, що їх розроблено найвидатнішими філософами, в царині онтології, гносеології та методології наукового пізнання, філософії історії, соціальної філософії, культури, людини.
Студент повинен знати:
- специфіку філософського погляду на світ;
- основні методи наукового пізнання;
- основні проблеми гносеології й онтології;
- основні проблеми філософії історії й соціальної філософії;
- основи філософського вчення про людину;
- основні філософські проблеми культури;
- філософів, що внесли основний доробок у вказану проблематику.
Студент повинен вміти:
- використовувати в процесі дослідження відомі йому з курсу методи пізнання;
- аналізувати і порівнювати між собою підходи відомих йому з курсу філософів до основних філософських проблем;
- аргументовано відстоювати власну точку зору, толерантно ставлячись до думки опонента;
- розрізняти філософський, науковий, релігійний підхід до світу.
- СТРУКТУРА КУРСУ І ЗМІСТ ДИСЦИПЛІНИ
| | | Всього годин | |
| № теми | Назви тем | Лек-ції | Семі-нари |
| 1 | Філософія, її предмет та основні функції | 2 | |
| 2 | Методологічна функція філософії | 5 | 1 |
| 3 | Гносеологічна функція філософії | 3 | 1 |
| 4 | Онтологічні проблеми філософії | 3 | 1 |
| 5 | Світоглядна функція філософії | 1 | 1 |
| 6 | Історіософська функція філософії | 1 | 1 |
| 7 | Загальносоціологічна функція філософії | 3 | 1 |
| 8 | Антропологічна функція філософії | 1 | 1 |
| 9 | Культурологічна функція філософії | 1 | 1 |
| Усього годин | 20 | 8 | |
Тема 1. Філософія, пРОБЛЕМА її предметА, МЕТОДА та основні функції
Поняття суб’єкту, об’єкту та предмету дослідження. Специфіка філософського погляду на реальність. Відмінності та подібне у філософії та науки; філософії та релігії; філософії та звичайного Світогляду.
Плюралізм філософського знання, його теоретичний характер. Функції філософії: світоглядна, онтологічна, гносеологічна, методологічна, логічна та ін.
Проблема філософського методу. Б. Спіноза, І. Кант, Г.В.Ф. Гегель про метод філософії. Відсутність у філософії «єдиного вірного» метода. Відповідність метода аксіологічним засадам системи. Загальноаксіологічний характер методів науки.
Тема 2. Методологічна функція філософії.
Поняття методу і методології. Історичні відомості про методологію. Внесок школи Р.Луллія, Я.Дзабарелли, Ф.Бекона, Р.Декарта та ін. у розробку наукової та філософської методології. Коло питань методології. Ієрархія методів. Варіанти класифікації методів.
Елементарні методи всякого пізнання: аналіз, синтез; абстрагування та конкретизація. Їх реїстичність, атрибутивність, реляційність. Види абстракції. Значення методу абстрагування для природознавства.
Основні форми умовиводу як «логічні методи». Дедукція та силогізм. Індукція повна і неповна. Доробок Ф. Бекона і Дж. С. Мілля. Аналогія і моделювання. Аналогія як єдино можлива форма умовиводу для номіналіста.
Методи емпіричного пізнання. Спостереження та експеримент. Специфіка наукових спостережень та дослідів. Методи встановлення каузальних зв’язків (наукової індукції) Дж. С. Міля. Емпіричний рівень пізнання як фактофіксуюча діяльність. Факт як основна форма емпіричного знання.
Теорія як засіб проникнення у сутність речей. Поняття сутності та явища. Просування від сутності першого порядку до сутності вищих порядків. Сутність і закон.
Форми теоретичного знання: проблема, гіпотеза, теорія. Теорії наукові та філософські. Ідеалізація як метод створення теоретичних об’єктів. Деякі недоліки ідеалізації.
Формалізація як більш слушний метод утворення теоретичних конструктів. Логічна та математична формалізація. Категорії форми та матерії, форми і змісту. Форма і структура. Методи побудови наукової теорії. Аксіоматичний метод, його використання за межами геометрії, математики. Гіпотетично – дедуктивний метод. Відмінне та подібне у цих методах.
Системний метод як реалізація наукою принципу універсального зв’язку. З історії системних досліджень О.О. Богданов і його «Тектологія». Л. фон Берталанфі і його «Загальна теорія систем». Системний рух. Елементи параметричної загальної теорії систем. Основні чинники системи: елементи, структура, концепт. Поняття системи і його подвійне визначення. Двозначні і багатозначні системні параметри. Розгляд і вивчення об’єктів як систем.
Тема 3. Гносеологічна функція філософії
Світоглядний, аксіологічний характер теорії пізнання. Основна проблематика гносеології. Проблема пізнання світу та ступеня цього пізнання. Гносеологічний оптимізм більшості філософів. Еволюція скептицизму. Античні скептики та їх попередники: софісти, пірроністи, „академіки”, Енесидем, Агріппа ,Секст. Скептицизм Відродження і Нового часу. Монтень і Декарт, специфіка їх поглядів.
Каузальний агностицизм Юма. Невдала спроба вирішити проблему універсального і необхідного знання Кантом. Річ-сама-по-собі - і явище. Конститутивні і регулятивні начатки. Обмеження знання вірою. Значення агностичних висновків Юма і Канта для подальшого розвитку гносеології.
Сенсуалізм у гносеології. Суб’єктивність та об’єктивність сенсуалізму. Tabula rasa у Локка. Дві лінії його послідовників. Гносеологічний емпіризм. Поняття досвіду, що походить від Ф.Бекона та його критичний перегляд емпіріокритиками. Неопозитивізм як логічний емпіризм.
Гносеологічний раціоналізм Нового часу і його попередники в античності і середньовіччі. Загальні риси і специфіка вчень Р. Декарта, Б. Спінози і Г.-В. Лейбніца. Цілісний процес пізнання як синтез надбання протилежних гносеологічних напрямів.
Два принципово відмінні підходи до істини: „платонівський” та „аристотелівський”. Принцип „кореспонденції”, що його використовує наука. Різні філософські концепції істини: апріоризм, конвенціоналізм, утилітаризм та прагматизм тощо. Формальна, когерентна істина. Абсолютність та відносність (релятивність) істини. Світоглядне припущення щодо об’єктивної істини і його значення для науки. Діяльність та активність. Мислення та практична діяльність як складові пізнання. Проблема критерія істини. “Внесення” практичної діяльності до теорії пізнання. Функції практичної діяльності у пізнанні. Інженерна діяльність як різновид практичної діяльності. Специфіка інженерної діяльності.
Тема 4. Онтологічні проблеми філософії
Співвідношення онтології та позитивної науки. Принципи верифікації та фальсифікації як засоби розрізнення наукових та філософських, зокрема онтологічних, положень.
Поняття “буття” в філософії. Ессенціальний та екзистенціальний підходи до буття.
Структурні та світоглядні, сутнісні, аспекти онтології. Поняття речі, властивості, відношення. Основні структурно-онтологічні моделі реальності. Сутність онтології як співвідношення матеріального та ідеального буття. Так зване “основне філософське питання” Ф. Енгельса і його спрощене розуміння.
Простір та час у філософії і науці. Об’єктивна і суб’єктивна, субстанційна та реляційна концепції простору і часу у філософії. Простір і час як форми буття. Плюралізм підходів до цих категорій онтології. Сучасна наука про час і простір.
Тема 5. Світоглядна функція філософії.
Поняття світогляду. “Основне світоглядне питання” .індивідуальний та окремий (колективно-груповий) світогляд: філософія - і наука, релігія, міфологія. Аксіологічний характер світогляду. Свобода як головна цінність філософського світогляду на відміну від інших видів світогляду. Складові світогляду: чуттєво-емоційна та раціональна. Рівні світогляду: звичайний та теоретичний. історичні типи світогляду: міфологічний, філософський та релігійний. Науковий світогляд. Регулятивні засади вченого: існування зовнішнього світу, що його можна пізнавати адекватно з наперед даним ступенем хибності.
Тема 6. Історіософська функція філософії
Філософія історії як розділ філософії.
Християнська філософія історії. Філософія історії нового часу. Філософія історії XX в. Проблема існування закону розвитку історії. Циклічність або поступальність історії. Прогрес і регрес. Концепції Маркса, Тойнбі, Ясперса тощо.
Тема 7. Загальносоціологічна функція філософії
Соціальна філософія, її місце в пізнанні суспільства.
1. Ключові проблеми соціальної філософії. Предмет соціальної філософії. Суспільство в людині. Поняття суспільного виробництва. Людина в суспільстві. Посередники між людьми
2. Людина в його історії. Екологія соціального. Людина в традиційному доіндустриальному суспільстві. Людина в сучасному індустріальному суспільстві (суспільстві модерну). Людина в постсучасному суспільстві (суспільстві постмодерна)
Філософія права
Виникнення права й механізми саморегуляції суспільства у філософських навчаннях стародавності. Влада й право у філософських теоріях середніх віків. Суспільний договір і природне право (Гоббс і Локк). Альтернативи раціоналістичного розуміння природного права: народний суверенітет або дух законів (Руссо й Монтеск'є). Право й модернізація: філософія права в Німеччині й Росії
Тема 8. Антропологічна функція філософії
Філософська антропологія як філософський погляд на людину.
Походження й сутність людини. Метафізика людського буття. Проблема Я. Спроби класифікації людини. Основні характеристики людини. Незвідність. Незумовленість. Незамінність і неповторність. Невимовність. Категорії людського буття. Щастя. Віра. Смерть
Тема 9. Культурологічна функція філософії
Філософія культури, її місце в колі культурологічного знання.
Що означає поняття "культура". "По природі" і "по встановленню". Культура й природа людини. Культура й цивілізація. Культура й культури. Культура й модернізація. Культура й сучасний світ. Чи існує стовпова дорога у філософії культури?
- ЛІТЕРАТУРА ДО КУРСУ:
Основна:
- Уёмов А.И. Формы и методы научного познания. – Одесса,1989.
- Уёмов А.И. Системные аспекты философского знания. – Одесса,.2002.
- Терентьева Л.Н. Философские семинары. – Одесса,1992.
- Мамардашвили М.К. Как я понимаю философию. – М.,1992
- Касьян В.І. Філософія, - К.,2006..
- Філософія: Підруч. для вищої школи. — Харків, 2004.
- Петрушенко В Л. Філософія: Навч. посіб. для вузів Ш-IV рівнів. — К-Львів, 2002.
- Канке В.А. Философия. – М., 2001
- Введение в философию. – М.,1990. -Ч.1,2.
- Філософський енциклопедичний словник. — К, 2002.
- Философия: Энциклопедический словарь/ Под ред. А.А. Ивина. – М., 2004.
- Додаткова:
- Горський В. С. Історія української філософії. – К.,1996.
- Зеньковский В.В. История русской философии. В 2-х т. – Л.,1991.
- Рассел Б. Історія західної філософії. – К.,1995.
- Скирбекк Г., Гилье Н. История философии. - М., 2003.
- Уёмов А.И. Практическая логика. – Одесса, 1997.
- Новейший философский словарь: 3-е изд. – Мн., 2003.
- Антология мировой философии. В 4-х т. – М., 1969-1972
- Чанышев А.Н. Курс лекций по древней философии. – М.,1979.
- Философская энциклопедия. В 5-и т. – М.,1960 -1970.
- ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ
| Тема 2. Методологічна функція філософії | Год. |
| 1 |
| Основна література:
| |
| Додаткова література:
| |
| Тема 3. Гносеологічна функція філософії | Год. |
| 1 |
| Основна література:
| |
| Додаткова література:
| |
| Тема 4. Онтологічні проблеми філософії | Год. |
| 1 |
| Основна література:
| |
| Додаткова література:
| |
| Тема 5. Світоглядна функція філософії | Год. |
| 1 |
| Основна література:
| |
| Додаткова література:
| |
| Тема 6. Історіософська функція філософії | Год. |
| 1 |
| Основна література:
| |
| Додаткова література:
| |
| Тема 7. Загальносоціологічна функція філософії | Год. |
| 1 |
| Основна література:
| |
| Додаткова література:
| |
| Тема 8. Антропологічна функція філософії | Год. |
| 1 |
| Основна література:
| |
| Додаткова література:
| |
| Тема 9. Культурологічна функція філософії | Год. |
| 1 |
| Основна література:
| |
| Додаткова література:
| |
- Питання для повторення курсу.
- Філософія, проблема її предмета й методу, основні функції.
- Аналіз і синтез реїстичні, атрибутивні й реляційні.
- Абстрагування й конкретизація, їхні види.
- Дедуктивні умовиводи. Силогізми.
- Індуктивні умовиводи. Повна й неповна індукція.
- Умовиводу за аналогією. Моделювання.
- Методи емпіричного пізнання.
- Методи встановлення каузальних (причинних) зв'язків (подібності, розходження, супутніх змін, залишків).
- Форми й рівні наукового знання. Теорії наукові та філософські.
- Методи створення теоретичних об'єктів (конструктів).
- Основні методи побудови наукових теорій.
- Проблема пізнаванності (можливості пізнання) світу. Скептицизм.
- „Гносеологічний оптимізм” і агностицизм.
- Сенсуалізм, його об'єктивність і суб'єктивність.
- Емпіризм у гносеології. Емпіріокритицизм.
- Раціоналізм у теорії пізнання.
- Різні підходи до істини і її концепції у філософії й науці.
- Абсолютність і відносність істини, її об'єктивність.
- Проблема критерію істини. Практична діяльність і її функції у пізнанні.
- Особливості інженерної діяльності як виду практичної.
- Еволюція поняття «буття». Сутність онтології як співвідношення ідеального й матеріального. Структурні онтологічні моделі світу.
- Простір і час у науці й філософії. Основні філософські концепції простору й часу.
- Світоглядна функція філософії. Складові, рівні й форми (історичні види) світогляду.
- Основні проблеми філософії історії. Її виникнення й розвиток.
- Концепції Карла Маркса, Карла Ясперса й Арнольда Тойнбі. Формації або цивілізації. «Осьова епоха».
- Предмет і проблематика соціальної філософії.
- Два підходи до проблеми "людина і суспільство". Макс Вебер і Еміль Дюркгейм.
- Людина в суспільстві традиційному, сучасному індустріальному (суспільстві модерну) і постсучасному (суспільстві постмодерна). Екологія соціального.
- Філософське обґрунтування права. Співвідношення природного права, позитивного права й осмислення проблеми правового статусу індивіда.
- Проблема людини й різні її аспекти.
- Походження й сутність людини. Проблема антропогенезу.
- Проблематика філософії культури. Культура й природа людини
- Співвідношення культури й цивілізації. Різні підходи до проблеми.
- Культура й сучасний мир. Поняття постмодерну.
- РОЗПОДІЛ БАЛІВ, ПРИСВОЮВАНИХ СТУДЕНТАМ:
-
Вид звітності
Усього балів
Контрольна робота
0 - 50
Іспит
0 - 50
- Методи навчання:
Лекції, семінари, контрольні роботи.
- МЕТОДИ ОЦІНЮВАННЯ:
Контрольна робота; підсумковий іспит.
- МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ:
Конспекти лекцій, методичні розробки до курсу (окремо).
- Ресурси:
| ссылка скрыта | Бібліотека ОНУ ім.І.І.Мечникова |
| ссылка скрыта | Сайт ОНУ ім.І.І.Мечникова |
| ссылка скрыта | Бібліотека ім. М. Горького |
| ссылка скрыта | Бібліотека ім. В.Вернадського |
| ссылка скрыта | Бібліотека ім. Максимовича КНУ ім. Т.Шевченка |
| ссылка скрыта | Інститут філософії ім Г.Сковороди |
| ссылка скрыта | Сайт Філософського факультета ОНУ ім.. І.І. Mечникова |
| ссылка скрыта | Найвидатніші філософи світу та України |
| ссылка скрыта | Кафедра філософії та методології науки філософського факультету КHУ ім. Т.Г.Шевченко |
| ссылка скрыта | Електронна бібліотека кафедри філософії та методології науки філософського факультету КНУ ім. Т.Г. Шевченко |
| ссылка скрыта | Філософія в Росії. Найбільш повне відображення філософії в Інтернеті російською мовою. Велика бібліотека філософських текстів. |
| ссылка скрыта | Електронна бібліотека Іхтіка. Багато філософської літератури: книжки, автореферати, дисертації, статті, збірники матеріалів конференцій і дуже багато підручників по філософії. |
| ссылка скрыта | Російський гуманітарний інтернет-університет |
| ссылка скрыта | The renowned 1911 Edition of the Encyclopaedia Britannica. |
| ссылка скрыта | Філософська Інтернет- енциклопедія. (Англійською мовою). |
| ссылка скрыта | Словник термінів по філософії (російською мовою) |
| ссылка скрыта | Підбірка посилань на філософські сайти і бібліотеки. |
- ДОДАТКИ
Зразок контрольної роботи (5-й варіант. Всі варіанти див. окремо на цьому сайті).
Завдання 1
Оцініть істинність або хибність наступних висловлень. Коротко обґрунтуйте свій висновок.
- Абстрагуючий метод природознавства узагальнює, а конкретизуючий метод гуманітарних наук - індивідуалізує.
- Емпірія в перекладі із грецького означає досвід у вузькому змісті слова, експеримент.
- Факт може бути безпосередньо використаний у теоретичному науковому пізнанні.
- Гіпотеза за формою подання не відрізняється від теорії.
- Не існує єдино вірної епістемології, філософської теорії пізнання.
- Скептики затверджують, що пізнання неможливо.
- Раціоналісти думають, що свідомість людини являє собою немов би чистий аркуш паперу, порожню кімнату.
- Сутнісна онтологія безпосередньо пов'язана з «основним питанням філософії».
- Відповідно до абсолютної, субстанціональної, концепції простору й часу, вони являють собою порядок існування окремих речей і процесів.
- Філософський світогляд виникає з міфологічного, а міфологічний - з релігійного.
Завдання 2
Перелічіть основні питання наступного розділу філософії. Надайте їх стислу характеристику.
- Філософія історії.