Програма фахового вступного випробування для навчання за освітньо-кваліфікаційним рівнем спеціаліст за спеціальністю: 05010201 „Комп’ютерні системи та мережі

Вид материала

Содержание

Зміст програми
1. Загальні положення
2. Перелік питань до фахового вступного випробування
Об’єктно-орієнтоване програмування
Системне програмування
Організація баз даних
Комп’ютерна схемотехніка
Комп'ютерні мережі
3. Список рекомендованої літератури
4. Критерії та методика оцінювання тестових завдань фахових вступних випробувань

Подобный материал:

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ХЕРСОНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ФАКУЛЬТЕТ КІБЕРНЕТИКИ

КАФЕДРА ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ

	ЗАТВЕРДЖЕНО
	Голова приймальної комісії ХНТУ
	Ю.М.Бардачов
	«02» квітня 2012 р.

ПРОГРАМА

фахового вступного випробування

для навчання за освітньо-кваліфікаційним рівнем спеціаліст

за спеціальністю:

7.05010201 „Комп’ютерні системи та мережі”

	Програму схвалено методичною
	радою факультету кібернетики

Розглянуто на засіданні кафедри інформаційних технологій ХНТУ,

Херсон 2012

ЗМІСТ ПРОГРАМИ

1. Загальні положення………………………………………………3

1.1. Мета та завдання фахового вступного випробування….……3

1.2. Перелік дисциплін фахового вступного випробування….…..3

2. Перелік питань до фахового вступного випробування….….…4

3. Список рекомендованої літератури……………………………18

4. Критерії оцінювання знань……………………………………..19

1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

1.1. Мета та завдання фахового вступного випробування

Мета та завдання фахового вступного випробування для навчання за освітньо-кваліфікаційним рівнем спеціаліст за спеціальністю 7.05010201 „Комп’ютерні системи та мережі” є виявлення рівня знань студентів за визначеними дисциплінами фахового спрямування з отриманого освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавр.

1.2. Перелік дисциплін фахового вступного випробування

Дисципліни, що винесені на вступні випробування для осіб, які вступають до ХНТУ для отримання освітньо-кваліфікаційного рівня спеціаліст з фаху 7.05010201 „Комп’ютерні системи та мережі”:

Програмування
Об’єктно-орієнтоване програмування.
Системне програмування.
Організація баз даних.
Комп’ютерна схемотехніка.
Комп’ютерні мережі.

2. ПЕРЕЛІК ПИТАНЬ ДО ФАХОВОГО ВСТУПНОГО ВИПРОБУВАННЯ

ПРОГРАМУВАННЯ

1. Історія виникнення, класифікація, сучасний стан мов програмування. Місце мови Сі серед сучасних мов програмування. Етапи розробки програми. Виконання програми на Сі – препроцесор, компілятор, завантажник.

2. Використання пам'яті в програмі на Сі. Моделі пам'яті. Покажчики: призначення, синтаксис, приклади. Операції над покажчиками. Ініціалізація покажчиків.

3. Використання функцій у програмі на Сі. Передача параметрів функції й повернення значення функцією. Формальні й фактичні параметри. Передача параметрів за значенням і за посиланням. Параметри функції main(). Рекурсивні функції.

4. Структура типової програми на Сі. Лексичні елементи мови Сі. Операції: види, правила виконання, приклади. Ідентифікатори й зарезервовані слова. Константи. Пріоритет і порядок виконання операцій. Приведення й перетворення типів.

5. Керуючі структури Сі. Порожній і складений оператори. Конструкції вибору. Цикли. Приклади.

6. Використання структур у програмі на Сі. Структурний шаблон і структурні змінні. Доступ до полів структури. Передача структур у функції. Бітові поля. Об'єднання. Приклади.

7. Файлове введення-виведення у Сі. Потоки. Структура типу FILE. Відкриття і закриття файлу. Посимвольне й порядкове введення-виведення файлу. Прямий доступ до файлу. Приклади.

8. Препроцесор Сі. Директиви препроцесора для включення файлів, підстановки імен, умовної компіляції. Приклади.

9. Використання масивів у програмі на Сі. Одномірні й багатомірні масиви. Зв'язок між покажчиками і масивами. Вільні масиви. Особливості використання масивів символів. Приклади.

10. Використання змінних в Сі. Типи даних й займані обсяги пам'яті. Локальні і глобальні Змінні. Класи пам'яті. Автоматичні, реєстрові, зовнішні, статичні, зовнішні статичні змінні. Приклади.

ОБ’ЄКТНО-ОРІЄНТОВАНЕ ПРОГРАМУВАННЯ

1. Об’єктно-орієнтоване програмування: інкапсуляція, спадкування, поліморфізм. С++ як мова об’єктно-орієнтованого програмування.

2. Реалізація спадкування як парадигми об’єктно-орієнтованого програмування в мові Сі++. Створення базового і похідного класів. Передача параметрів конструкторам базового і похідного класів. Приклади.

3. Перевантаження операторів як метод реалізації поліморфізму в мові Сі++. Правила і синтаксис перевантаження операторів. Перевантаження унарних та бінарних операторів. Перевантаження операторів за допомогою функцій-членів і дружніх функцій. Приклади.

4. Програмування на Сі++ з використанням класів. Створення опису класу. Дані-члени і функції-члени класу. Відкриті, закриті, захищені члени класу. Створення об'єктів класу і покажчиків на об'єкти. Доступ до членів класу. Приклади.

5. Використання конструкторів і деструкторів класу. Конструктори з параметрами. Перевантаження конструкторів. Створення масивів об'єктів класу. Приклади.

СИСТЕМНЕ ПРОГРАМУВАННЯ

1. Використання групи команд логічних операцій в мові Assembler. Навести фрагменти програм в якості прикладів.

2. Команди пересилання. Операнд PTR.

3. Використання команд циклічних переходів в мові Assembler. Навести фрагменти програм в якості прикладів.

4. Використання команд LEA і XLAT в мові Assembler. Навести приклади програм.

5. Використання групи команд арифметичних операцій в мові Assembler. Навести фрагменти програм в якості прикладів.

6. Використання групи команд передачі керування в мові Assembler. Навести фрагменти програм в якості прикладів.

7. Використання групи команд пересилання даних в мові Assembler. Навести фрагменти програм в якості прикладів.

ОРГАНІЗАЦІЯ БАЗ ДАНИХ

1. Мова SQL. Визначення й обробка даних. Домени й базові таблиці. Операції вибірки. Операції відновлення. Вбудований SQL. Приклади.

2. Поняття про системи керування базами даних. Апаратне і програмне забезпечення. Користувачі. Переваги баз даних. Адміністрування.

3. Описати трьохрівневу архітектуру сучасних баз даних.

4. Реляційні бази даних. Реляційні об'єкти даних – домени й відношення. Визначення даних. Відношення й предикати. Види відношень. Приклади.

5. Цілісність реляційних даних. Потенційні й первинні ключі. Зовнішні ключі. Правила зовнішніх ключів. Приклади.

КОМП’ЮТЕРНА СХЕМОТЕХНІКА

Комбінаційні схеми. Задачі аналізу та синтезу КС та методи їх рішення.
Дешифратори. Синтез комбінаційних схем з використанням дешифраторів.
Мультиплексори. Синтез комбінаційних схем з використанням мультиплексорів.
Перетворювачі кодів та їх синтез.
Тригери та їх синтез.
Регістри та їх синтез.
Лічильники та їх синтез.
Суматори та їх синтез.
Синтез КА з «жорсткою» логікою як автоматів Мілі.
Синтез КА з «жорсткою» логікою як автоматів Мура.
Канонічна структура ОА і її синтез. Приклад канонічної структури ОА, що реалізує множення і ділення. ОА як композиція операційних елементів.
Функціонування ОА в часі. Характеристики ОА: продуктивність, швидкодія, витрати устаткування, регулярність, універсальність. Властивості канонічних структур ОА .
Забезпечення стійкості функціонування ОА: явище гонок, проскакування станів. Часова діаграма операційного пристрою.
Еквівалентні МО й узагальнені оператори. Структурна організація і синтез І–автоматів.
Структурна організація і синтез М–автоматів: розподіл регістрів по шинах; визначення форматів і значень слів А1 і А2; визначення операторів, що реалізовуються М-автоматом; кодування МО наборами керуючих сигналів; визначення класів еквівалентних МО; побудова узагальнених операторів; побудова структурної схеми автомата; розширники комбінаційної частини автомата; перетворення закодованого графа мікропрограми, пов'язаного з М–автоматом. Забезпечення їхньої стійкості.
Структурна організація і синтез IM-автоматів з паралельною комбінаційною частиною.
Структурна організація і синтез IM-автоматів з послідовною комбінаційною частиною. Область застосування IM-автоматів з паралельною і послідовною комбінаційною частиною.
Клас S- автоматів.
Синтез ОП, що реалізують операцію алгебраїчного додавання.
Синтез ОП, що реалізують операцію множення.
Синтез ОП, що реалізують операцію ділення.
КА з логікою, що програмується. Мікрокоманди та їх структура. ПЗП та їх структура.
Структура і функціонування КА з примусовою адресацією.
Розподіл мікрооперацій по операційним полям мікрокоманди: метод прямого включення.
Оптимальний розподіл мікрооперацій по полям мікрокоманди: метод знаходження максимальних сумісних підмножин.
Визначення кількості операційних полів мікрокоманди. Кодування наборів мікрооперацій.
Примусова адресація мікрокоманд.
Природна адресація мікрокоманд. Операційні і керуючі мікрокоманди та їх структура. Автомат з природною адресацією мікрокоманд та алгоритм його функціонування.
Сегментація ПЗП. Обробка сегментованих адрес при примусовій і природній адресації.
Формування адрес мікрокоманд. Приклади.
Структурні методи підвищення швидкодії автоматів: паралельна вибірка мікрокоманд. КА з паралельною вибіркою мікрокоманд. Мікропрограма обробки паралельно вибраних мікрокоманд.
Структурні методи підвищення швидкодії автоматів: випереджаюча вибірка мікрокоманд. Діаграма функціонування операційного пристрою.

КОМП'ЮТЕРНІ МЕРЕЖІ

1. Функції маршрутизаторів, що підтримують маршрутизацію від джерела, з функціями маршрутизаторів, що підтримують протоколи адаптивної маршрутизації.

2. Порівняльний аналіз стандарту IEEE 802.3. Аналіз взаємодії стека протоколів TCP/IP з семірівневою моделлю OSI. Приклад інкапсуляції пакетів у стеці TCP/IP. Властивості кожного рівня стека TCP/IP.

3. Аналіз стандарту IEEE 802.4. Аналіз основних функцій протоколу IP. Порівняльний аналіз класової і безкласової моделі адресації в стеці протоколу TCP/IP.

4. Порівняльний аналіз стандарту IEEE 802.5. Основні задачі маршрутизаторів. Алгоритм роботи маршрутизатора. Аналіз статичної і динамічної маршрутизації.

5. Метод доступу CSMA/CD. Принцип функціонування, основні обмеження.

6. Мережна технологія FDDI. Основні задачі маршрутизаторів. Алгоритм роботи маршрутизатора.

7. Аналіз базових топологій. Головні достоїнства й недоліки топологій типу загальна шина, зірка, кільце. Топологія односегментної мережі Ethernet, побудована на основі концентратора: загальна шина чи зірка? Відмінність логічної структуризації мережі від фізичної.

8. Термін «мережа». Пояснити його використання у наступних реченнях:

- мережа нашого підприємства включає мережу Ethernet і мережу Token Ring;

- маршрутизатор — це пристрій, що з'єднує мережі;

- останнім часом IP-мережі стають усе більш розповсюдженими;

- гетерогенність корпоративної мережі приводить до того, що на перший план часто виходить проблема узгодження мереж.

9. Терміни «протокол» і «інтерфейс». Пояснити різницю у їх вживанні стосовно до багаторівневої моделі взаємодії пристроїв у мережі. Об’єкт стандартизації моделі OSI. Об’єкт стандартизації стеку OSI.

10. Функції кожного рівня моделі OSI. Приклади стандартних протоколів для кожного рівня моделі OSI. Резервні зв'язки і способи їх підтримки концентратором.

11. Відмінність локальних мереж від глобальних на рівні служб і на рівні транспортної системи. Стандартні стеки комунікаційних протоколів.

12. Розширюваність й масштабуємість. Різницю між ними на прикладі технології Ethernet. Поняття колізії.

13. Функції преамбули і початкового обмежника кадру в стандарті Ethernet. Процеси в мережі при передачі кадрів Ethernet різних форматів.

14. Аналіз впливу на мережу коротких і довгих кадрів. Вплив на продуктивність мережі пропускної здатності мережного адаптера і пропускної здатності порту концентратора.

15. Алгоритм доступу до середовища технології Token Ring. Максимальний час обороту маркера по кільцю та його визначення. Подібність і розходження технологій FDDI і Token Ring? Відмовоустойчивість мережі FDDI.

16. Аналіз основних обмежень, що накладаються на фізичну структуру мережі. Обмеження, відоме як «правило 4-х хабов»?

17. Міст/комутатор. Приклад побудови ним своєї внутрішньої таблиці. Робота моста/комутатора під час реконфігурація мережі, наприклад при підключенні нових комп'ютерів.

18. Віртуальні сегменти і потреби у їх створенні. Приклади. Повнодуплексний Ethernet і непідтримка його в концентраторах.

19. Порівняльний аналіз локальних і глобальних мереж. Класифікація мереж за територіальною ознакою. Максимальна кількість підмереж у мережі класу С. Маска і її значення.

20. Порівняльний аналіз стандарту IEEE 802.2. Аналіз основних функцій протоколу TCP: базова передача даних, забезпечення вірогідності, поділ каналів. Аналіз заголовка TCP-сегмента.

21. Найбільш часто використовувані характеристики продуктивності мережі. Передача мультимедійного трафіка: надійність, синхронність.

22. Рівні стеку протоколів TCP/IP та їхні функції. Особливості цього стека у світі мережних технологій. Протоколи стека TCP/IP рівня Internet (рівня міжмережної взаємодії). Прояви ненадійності протоколу IP.

3. СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Микропроцессоры и микропроцессорные комплекты интегральных микросхем. Справочник. // 2т. Аверьямов М.М., Березенко А.И. и др. – М.: Радио и связь, 2008. – 394 с.
Михаил Гук, Виктор Юров. Процессоры Pentium 4, Athlon и Duron. – СПб.: Питер, 2001. – 512 с.: ил.
И. Колесниченко, О. Шишигин. Аппаратные средства PC. – СПб.: BHV, 2009. – 800 с.
Самофалов К.Г., Корнейчук В.Н., Тарасенко В.П. Цифровые ЭВМ. – К.: Вища шк., 1989. – 423 с.
Майоров С.А., Новиков Г.И. Принципы организации цифрових машин. – Л.: Машиностроение, 2004. – 432 с.
Защита програмного обеспечения: Пер. с англ./ Д. Гроувер, Р. Сатер, Дж. Фипс и др./ Под ред. Д. Гроувера. – М.: Мир, 2002. – 285 с., ил.
Глушаков С.В., Ломотько Д.В. Базы данных (учебный курс). Фолио АСТ, 2002
Джексон Г. Проектирование реляционных баз данных для использования в микроЭВМ (перев.с английского). М., «Мир», 1991.
Дейт К. Введение в системы баз данных //6-издание. - Киев: Диалектика, 1998. - 784 с.
Грабер М. Введение в SQL. - М.: Лори, 1996. - 379 с.
Джексон Г. Проектирование реляционных баз данных для использования с микроЭВМ. - М.: Мир, 1991. - 252 с.
Ахаян Р., Горев А., Макашарипов С. Эффективная работа с СУБД. Санкт-Петербург, «Питер», 1997.
Бойко В.В., Савинков В.М. Проектирование баз данных информационных систем. М., «Финанси и статистика», 1989.
Грабер М. Справочное руководство по SQL. - М.: Лори, 1997. - 291 с.
Мейер М. Теория реляционных баз данных. - М.: Мир, 1987. - 608 с.
Кириллов В.В. Структуризованный язык запросов (SQL). - СПб.: ИТМО, 1994. - 80 с.
Боуман Д, Эмерсон С., Дарновски М. Практическое руководство по SQL. - Киев: Диалектика, 1997.
Ульман Д. Основы систем баз данных. - М.: Финансы и статистика, 1983. - 334 с.
Диго С.М. Проектирование и использование баз данных. - М.: Финансы и статистика, 1995. - 208 с.
Попов О.С. Бази знань. Київ, «Освіта»
Мишенин А.И. Теория экономических информационных систем. М., «Финанси и статистика», 2000.
Хансен Г,, Хансен Д. Базы данных. М., «Бином», 1999.
Р.Вайнер, Л.Пинсон. C++ изнутри. Пер. С англ. - Киев: ДиаСофт, 1993.
Б.Страуструп. Язык программирования C++. - Москва: И.В.К.Софт, 1991.
С.Дьюхарст, К.Старк. Программирование на C++.- Киев: ДиаСофт, 1993.
И.М.Двоеглазов. Язык программирования C++, справочное пособие. Киев: Евроиндекс, 1993
Поттс С., Монк Т.С. Borland C++ в примерах.- Мн., ООО „Попурри”, 1996.
Шилдт Г. Самоучитель С++: пер. с англ.- СПб.: BHV-Санкт-Петербург, 1998.
Березин Б.И., Березин С.Б. Начальный курс С и С++. – М.: ДИАЛОГ – МИФИ, 1998.
Бьярн Страустрап. Справочное руководство по C++
И.Ф.Астахова и др. Язык С++. Учебное пособие. – Мн.: Новое знание. 2003
М. Эллис, Б. Строуструп. Справочное руководство по языку C++ с комментариями: Пер. с англ. - Москва: Мир, 1992. 445с.
Стенли Б. Липпман. C++ для начинающих: Пер. с англ. 2тт. - Москва: Унитех; Рязань: Гэлион, 1992, 304-345сс.
Бруно Бабэ. Просто и ясно о Borland C++: Пер. с англ. - Москва: БИНОМ, 1994. 400с.
В.В. Подбельский. Язык C++: Учебное пособие. - Москва: Финансы и статистика, 1995. 560с.
Ирэ Пол. Объектно-ориентированное программирование с использованием C++: Пер. с англ. - Киев: НИИПФ ДиаСофт Лтд, 1995. 480с.
Т. Фейсон. Объектно-ориентированное программирование на Borland C++ 4.5: Пер. с англ. - Киев: Диалектика, 1996. 544с.
Т. Сван. Освоение Borland C++ 4.5: Пер. с англ. - Киев: Диалектика, 1996. 544с.
Г. Шилдт. Самоучитель C++: Пер. с англ. - Санкт-Петербург: BHV-Санкт-Петербург, 1998. 620с.
У. Сэвитч. C++ в примерах: Пер. с англ. - Москва: ЭКОМ, 1997. 736с.
К. Джамса. Учимся программировать на языке C++: Пер. с англ. - Москва: Мир, 1997. 320с.
В.А. Скляров. Язык C++ и объектно-ориентированное программирование: Справочное издание. - Минск: Вышэйшая школа, 1997. 480с.
Х. Дейтел, П. Дейтел. Как программировать на C++: Пер. с англ. - Москва: ЗАО "Издательство БИНОМ", 1998. 1024с.
Андерсен К., Минаси М. Локальные сети, - СПб.: Корона – принт, 1999, - 620с.
Воробьенко П.П., Каразей В.М., Скопа О.О. Протоколи міжмережної взаємодії.- Одеса, УДАЗ ім. О.С. Попова, 1999.- 50 с.
Гурвиц М. В поисках идеальной глобальной сети, - СПб, 1997, - 428с.
Золотов С. Протоколы Internet, - СПб.: BHV,1998. – 129с.
Казаков Ю.С. Основы сетевых технологий. - М., 1995, - 548с.
Компьютерные сети. Учебный курс, - М.: Microsoft Press, Русская редакция, 1998, - 341с.
Компьютерные сети.- Кн. 2: Networking Essentials. Энциклопедия пользователя; Пер. с англ./Марк А. Спортак и др.- К.: Диа Софт, 1999.- 432 с.
Крейг Хант. Персональные компьютеры в сетях TCP/IP; Пер. с англ.- К.: BNV, 1997,- 384 с.
Куинн Л., Рассел Р. Fast Ethernet, - К.: BHV, 1998, - 241с.
Кулаков Ю.А., Луцкий Г.М. Локальные сети – К.:Юниор,1998. – 366с.
Кульгин М.В. Коммутация и маршрутизация IP/ IPХ трафика, - М.: Компьютер-пресс, 1998. – 728с.
Кульгин М.В. Технологии корпоративных сетей. Энциклопедия. - С.: Питер,2000. – 700с.
Локальные вычислительные сети. Справочник. - М,1994,-647с.
Нанс Бэрри. Компьютерные сети; Пер. с англ.- М.: Бином, 1995.- 400с.
Нессер Даниель Дж. Оптимизация и поиск неисправностей в сетях. - К.,1996, - 255с.
Новиков Ю.В., Карпенко Д.Г. Аппаратура локальных сетей, -М, 1998, - 426с.
Олифер В.Г., Олифер Н.А. Компьютерные сети. Учебник. – С.: Питер, 2001. – 668с.

4. КРИТЕРІЇ ТА МЕТОДИКА ОЦІНЮВАННЯ ТЕСТОВИХ ЗАВДАНЬ ФАХОВИХ ВСТУПНИХ ВИПРОБУВАНЬ

Фахове вступне випробування проводиться в письмовій формі.

Тривалість тестування – 3 години (180 хвилин).

Тести складаються з 10 завдань:

I рівень – 5 завдань.

Закрита форма тесту - застосування матеріалу за відомими стандартними алгоритмами та зразками, тобто надаються завдання з вибором однієї відповіді з чотирьох варіантів відповідей, одна з яких – правильна.

Кожне завдання оцінюється 4 балами (максимальна кількість за I рівень - 20 балів).

II рівень – 3 завдання .

Відкрита форма тесту - застосування програмного матеріалу у змінених та ускладнених ситуаціях, тобто надаються завдання з вимогою короткої відповіді.

Кожне завдання оцінюється 10 балами (максимальна кількість за II рівень 30 балів).

III рівень – 2 завдання .

Виконання практичної частини (задача). Показує високий рівень навчальних досягнень абітурієнтів. Містить завдання відкритої форми з розгорнутим розв'язанням і розгорнутою відповіддю. Завдання вважається виконаним правильно, якщо крім правильної відповіді в чернетці та чистовику дано повне розв'язання, що свідчить про самостійне отримання результату.

Кожне завдання ІІІ рівня оцінюється 25 балами (максимальна кількість балів за III рівень - 50).

Оцінювання знань вступників на фахових вступних випробуваннях здійснюється за 100-бальною шкалою від 100 до 200 балів.

Кожен абітурієнт отримує індивідуальний варіант тестового завдання, інструкцію з його виконання, титульний лист та листи для виконання тестових завдань (чистовик та чернетка).

Blog

Програма фахового вступного випробування для навчання за освітньо-кваліфікаційним рівнем спеціаліст за спеціальністю: 05010201 „Комп’ютерні системи та мережі

Содержание