Програма з філософії для студентів 3-го курсу спеціальності „Мікробіологія біологічного факультету (заочна форма навчання) мета І задачі дисципліни, її місце в навчальному процесі

Вид материала

Документы

Содержание Задачі вивчення дисципліни Структура курсу і зміст дисципліни Тема 1. Філософія, її предмет та основні функції Тема 2. Методологічна функція філософії. Тема 3. Гносеологічна функція філософії Тема 4. Онтологічні проблеми філософії Тема 5. Світоглядна функція філософії. Тема 6. Історіософська функція філософії Тема 7. Загальносоціологічна функція філософії Тема 8. Антропологічна функція філософії Тема 9. Культурологічна функція філософії Література до курсу Плани семінарських занять Розподіл балів, присвоюваних студентам Методи оцінювання

Подобный материал:

• Програма з філософії для студентів 4-го курсу спеціальності „Комп’ютерні системи, 192.08kb.
• Програма з філософії Відродження для студентів 2-го курсу філософського факультету, 192.16kb.
• Тематичний план лекцій з фармакогнозії для студентів III курсу фармацевтичного факультету, 200.56kb.
• Робоча навчальна програма з дисципліни "Порівняльне конституційне право" для студентів, 431.9kb.
• Робоча навчальна програма дисципліни для студентів 5-го курсу 9-10-й семестр, Напрям, 253.92kb.
• Ик до самостійної праці студентів й виконання курсової роботи з дисципліни „Біогеохімія, 758.65kb.
• Робоча програма з інфекційних хвороб для магістрів медицини випускників вищих медичних, 795.87kb.
• Програма навчальної дисципліни історія української культури напряму підготовки 040102, 264.69kb.
• Програма та навчально-методичне забезпечення курсу для студентів спеціальності "початкова, 2346.29kb.
• Зміст дисципліни “Інформаційні системи обліку, аудиту І контролю” для студентів, 196.48kb.

Програма з філософії для студентів 3-го курсу спеціальності „Мікробіологія” біологічного факультету (заочна форма навчання)

1. МЕТА І ЗАДАЧІ ДИСЦИПЛІНИ, ЇЇ МІСЦЕ В НАВЧАЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ.
   

Дана дисципліна спирається на знання історії та психології і може стати фундаментом для курсів з історії наукових теорій та методів наукових досліджень, соціальної філософії, філософії історії, культури, людини.


Мета викладання дисципліни.

Сприяти отриманню студентами знань з основних проблем філософії і виробленню вмінь щодо самостійного використання отриманих знань

Сприяти підвищенню світоглядної та методологічної культури студентів біологічного факультету.


Задачі вивчення дисципліни:

- вивчити основні проблеми, що їх розроблено найвидатнішими філософами, в царині онтології, гносеології та методології наукового пізнання, соціальної філософії, філософії історії, культури, людини.


Студент повинен знати:

• специфіку філософського погляду на світ;
  
• основні методи наукового пізнання;
  
• основні проблеми гносеології й онтології;
  
• основні проблеми філософії історії й соціальної філософії;
  
• основи філософського вчення про людину;
  
• основні філософські проблеми культури;
  
• філософів, що внесли основний доробок у вказану проблематику.
  

Студент повинен вміти:

• використовувати в процесі дослідження відомі йому з курсу методи пізнання;
  
• аналізувати і порівнювати між собою підходи відомих йому з курсу філософів до основних філософських проблем;
  
• аргументовано відстоювати власну точку зору, толерантно ставлячись до думки опонента;
  
• розрізняти філософський, науковий, релігійний підхід до світу.
  

2. СТРУКТУРА КУРСУ І ЗМІСТ ДИСЦИПЛІНИ
   

		Всього годин
№ теми	Назви тем	Лек-ції	Семі-нари
1	Філософія, її предмет та основні функції	1	2
2	Методологічна функція філософії	2
3	Гносеологічна функція філософії	1
4	Онтологічні проблеми філософії	1
5	Світоглядна функція філософії	1
6	Історіософська функція філософії	1
7	Загальносоціологічна функція філософії	1
8	Антропологічна функція філософії	1
9	Культурологічна функція філософії	1
Усього годин		10	2

Тема 1. Філософія, її предмет та основні функції

Поняття суб’єкту, об’єкту та предмету дослідження. Специфіка філософського погляду на реальність. Відмінності та подібне у філософії та науки; філософії та релігії; філософії та звичайного світогляду.

Плюралізм філософського знання, його теоретичний характер. Функції філософії: світоглядна, онтологічна, гносеологічна, методологічна, логічна та ін.

Тема 2. Методологічна функція філософії.

Поняття методу і методології. Історичні відомості про методологію. Внесок школи Р.Луллія, Я.Дзабарелли, Ф.Бекона, Р.Декарта та ін. у розробку наукової та філософської методології. Коло питань методології. Ієрархія методів. Варіанти класифікації методів. Проблема філософського методу. Б. Спіноза, І. Кант, Г.В.Ф. Гегель про метод філософії. Відсутність у філософії «єдиного вірного» метода. Відповідність метода аксіологічним засадам системи. Загальноаксіологічний характер методів науки.

Елементарні методи всякого пізнання: аналіз, синтез; абстрагування та конкретизація. Їх реїстичність, атрибутивність, реляційність. Види абстракції. Значення методу абстрагування для природознавства.

Основні форми умовиводу як «логічні методи». Дедукція та силогізм. Індукція повна і неповна. Аналогія і моделювання.

Методи емпіричного пізнання. Спостереження та експеримент. Специфіка наукових спостережень та дослідів. Методи встановлення каузальних зв’язків (наукової індукції) Дж. С. Міля. Емпіричний рівень пізнання як фактофіксуюча діяльність. Факт як основна форма емпіричного знання.

Теорія як засіб проникнення у сутність речей. Поняття сутності та явища. Сутність і закон.

Форми теоретичного знання: проблема, гіпотеза, теорія. Теорії наукові та філософські. Ідеалізація як метод створення теоретичних об’єктів. Деякі недоліки ідеалізації. Формалізація як більш слушний метод утворення теоретичних конструктів. Логічна та математична формалізація.

Методи побудови наукової теорії. Аксіоматичний метод, його використання за межами геометрії, математики. Гіпотетично – дедуктивний метод. Відмінне та подібне у цих методах.

Системний метод як реалізація наукою принципу універсального зв’язку. Елементи параметричної загальної теорії систем. Двозначні і багатозначні системні параметри. Розгляд і вивчення об’єктів як систем.

Специфіка біологічного дослідження. Сукупність методів, котрі використовуються на емпіричному і теоретичному рівнях в біології. Використання методів різних суміжних наук в практиці мікробіології.

Тема 3. Гносеологічна функція філософії

Світоглядний, аксіологічний характер теорії пізнання. Основна проблематика гносеології. Проблема пізнання світу та ступеня цього пізнання. Гносеологічний оптимізм більшості філософів. Еволюція скептицизму. Античні скептики та їх попередники. Скептицизм Відродження і Нового часу.

Каузальний агностицизм Юма. Невдала спроба вирішити проблему універсального і необхідного знання Кантом. Річ-сама-по-собі - і явище. Обмеження знання вірою. Значення агностичних висновків Юма і Канта для подальшого розвитку гносеології.

Сенсуалізм у гносеології. Суб’єктивність та об’єктивність сенсуалізму. Tabula rasa у Локка. Дві лінії його послідовників. Гносеологічний емпіризм. Неопозитивізм як логічний емпіризм.

Гносеологічний раціоналізм Нового часу і його попередники в античності і середньовіччі.

Цілісний процес пізнання як синтез надбання протилежних гносеологічних напрямів.

Два принципово відмінні підходи до істини: „платонівський” та „аристотелівський”. Принцип „кореспонденції”, що його використовує наука. Різні філософські концепції істини. Формальна, когерентна істина. Абсолютність та відносність (релятивність) істини. Діяльність та активність. Мислення та практична діяльність як складові пізнання. Проблема критерія істини. Функції практичної діяльності у пізнанні.

Тема 4. Онтологічні проблеми філософії

Співвідношення онтології та позитивної науки. Принципи верифікації та фальсифікації як засоби розрізнення наукових та філософських, зокрема онтологічних, положень.

Поняття “буття” в філософії. Ессенціальний та екзистенціальний підходи до буття.

Структурні та світоглядні, сутнісні, аспекти онтології. Поняття речі, властивості, відношення. Основні структурно-онтологічні моделі реальності. Сутність онтології як співвідношення матеріального та ідеального буття. Так зване “основне філософське питання” Ф. Енгельса і його спрощене розуміння.

Простір та час у філософії і науці. Об’єктивна і суб’єктивна, субстанційна та реляційна концепції простору і часу у філософії. Простір і час як форми буття. Плюралізм підходів до цих категорій онтології. Сучасна наука про час і простір.

Тема 5. Світоглядна функція філософії.

Поняття світогляду. “Основне світоглядне питання” .індивідуальний та окремий (колективно-груповий) світогляд: філософія - і наука, релігія, міфологія. Аксіологічний характер світогляду. Свобода як головна цінність філософського світогляду на відміну від інших видів світогляду. Складові світогляду: чуттєво-емоційна та раціональна. Рівні світогляду: звичайний та теоретичний. історичні типи світогляду: міфологічний, філософський та релігійний. Науковий світогляд. Регулятивні засади вченого: існування зовнішнього світу, що його можна пізнавати адекватно з наперед даним ступенем хибності.

Тема 6. Історіософська функція філософії

Філософія історії як розділ філософії.

Християнська філософія історії. Філософія історії нового часу. Філософія історії XX в. Проблема існування закону розвитку історії. Циклічність або поступальність історії. Прогрес і регрес. Концепції Маркса, Тойнбі, Ясперса тощо.

Тема 7. Загальносоціологічна функція філософії

Соціальна філософія, її місце в пізнанні суспільства.

1. Ключові проблеми соціальної філософії. Предмет соціальної філософії. Суспільство в людині. Поняття суспільного виробництва. Людина в суспільстві. Посередники між людьми

2. Людина в його історії. Екологія соціального. Людина в традиційному доіндустриальному суспільстві. Людина в сучасному індустріальному суспільстві (суспільстві модерну). Людина в постсучасному суспільстві (суспільстві постмодерна)

Філософія права

Виникнення права й механізми саморегуляції суспільства у філософських навчаннях стародавності. Влада й право у філософських теоріях середніх віків. Суспільний договір і природне право (Гоббс і Локк). Альтернативи раціоналістичного розуміння природного права: народний суверенітет або дух законів (Руссо й Монтеск'є). Право й модернізація: філософія права в Німеччині й Росії

Тема 8. Антропологічна функція філософії

Філософська антропологія як філософський погляд на людину.

Походження й сутність людини. Метафізика людського буття. Проблема Я. Спроби класифікації людини. Основні характеристики людини. Незвідність. Незумовленість. Незамінність і неповторність. Невимовність. Категорії людського буття. Щастя. Віра. Смерть

Тема 9. Культурологічна функція філософії

Філософія культури, її місце в колі культурологічного знання.

Що означає поняття "культура". "По природі" і "по встановленню". Культура й природа людини. Культура й цивілізація. Культура й культури. Культура й модернізація. Культура й сучасний світ. Чи існує стовпова дорога у філософії культури?

3. ЛІТЕРАТУРА ДО КУРСУ:
   

1. 
   Основна:
   

1. Уёмов А.И. Формы и методы научного познания. – Одесса,1989.
   
2. Уёмов А.И. Системные аспекты философского знания. – Одесса,.2002.
   
3. Терентьева Л.Н. Философские семинары. – Одесса,1992.
   
4. Мамардашвили М.К. Как я понимаю философию. – М.,1992
   
5. Касьян В.І. Філософія, - К.,2006..
   
6. Філософія: Підруч. для вищої школи. — Харків, 2004.
   
7. Петрушенко В Л. Філософія: Навч. посіб. для вузів Ш-IV рівнів. — К-Львів, 2002.
   
8. Канке В.А. Философия. – М., 2001
   
9. Введение в философию. – М.,1990. -Ч.1,2.
   
10. История философии: Энциклопедия.— Минск, 2002. —Новейший философский энциклопедический словарь / Ред. Грицанов А.А. - Мн., 2003.
    
11. Філософський енциклопедичний словник. — К, 2002.
    
12. Философия: Энциклопедический словарь/ Под ред. А.А. Ивина. – М., 2004.
    

2. Додаткова:
   

1. Горський В. С. Історія української філософії. – К.,1996.
   
2. Зеньковский В.В. История русской философии. В 2-х т. – Л.,1991.
   
3. Рассел Б. Історія західної філософії. – К.,1995.
   
4. Скирбекк Г., Гилье Н. История философии. - М., 2003.
   
5. Уёмов А.И. Практическая логика. – Одесса, 1997.
   
6. Новейший философский словарь: 3-е изд. – Мн., 2003.
   
7. Антология мировой философии. В 4-х т. – М., 1969-1972
   
8. Чанышев А.Н. Курс лекций по древней философии. – М.,1979.
   
9. Философская энциклопедия. В 5-и т. – М.,1960 -1970.
   

3. ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ
   

Тема 1. Філософія, її предмет та основні функції	Год.
Філософія в порівнянні з наукою, релігією, звичайним світоглядом. Проблема філософського методу як вона розглядалась в історії філософії. Основні функції філософії. Проблематика філософії, її розділів відповідно до функцій.	2
Основна література: Уёмов А.И. Формы и методы научного познания. – Одесса,1989. Уёмов А.И. Системные аспекты философского знания. – Одесса,.2002. Терентьева Л.Н. Философские семинары. – Одесса,1992. Мамардашвили М.К. Как я понимаю философию. – М.,1992 Касьян В.І. Філософія, - К.,2006.. Філософський енциклопедичний словник. — К, 2002. Философия: Энциклопедический словарь/ Под ред. А.А. Ивина. – М., 2004.
Додаткова література: Горський В. С. Історія української філософії. – К.,1996. Зеньковский В.В. История русской философии. В 2-х т. – Л.,1991. Рассел Б. Історія західної філософії. – К.,1995. Скирбекк Г., Гилье Н. История философии. - М., 2003. Новейший философский словарь: 3-е изд. – Мн., 2003.

3. Питання для повторення курсу.
   

1. Філософія, проблема її предмета й методу, основні функції.
   
2. Аналіз і синтез реїстичні, атрибутивні й реляційні.
   
3. Абстрагування й конкретизація, їх види.
   
4. Дедуктивні умовиводи. Силогізми.
   
5. Індуктивні умовиводи. Повна й неповна індукція.
   
6. Умовиводу за аналогією. Моделювання.
   
7. Методи емпіричного пізнання.
   
8. Методи встановлення каузальних (причинних) зв'язків (подібності, розходження, супутніх змін, залишків).
   
9. Форми й рівні наукового знання. Теорії наукові та філософські.
   
10. Методи створення теоретичних об'єктів (конструктів).
    
11. Основні методи побудови наукових теорій.
    
12. Методи в біологічному дослідженні на різних його етапах.
    
13. Методи мікробіології на тлі досліджень біологічних, хімічних тощо.
    
14. Проблема пізнаванності (можливості пізнання) світу. Скептицизм.
    
15. „Гносеологічний оптимізм” і агностицизм.
    
16. Сенсуалізм, його об'єктивність і суб'єктивність.
    
17. Емпіризм у гносеології. Емпіріокритицизм.
    
18. Раціоналізм у теорії пізнання.
    
19. Вчення про індивідуальне і колективне несвідоме.
    
20. Різні підходи до істини і її концепції у філософії й науці.
    
21. Абсолютність і відносність істини, її об'єктивність.
    
22. Проблема критерію істини. Практична діяльність і її функції у пізнанні.
    
23. Еволюція поняття «буття» в філософії.
    
24. Сутність онтології як співвідношення ідеального й матеріального.
    
25. Структурні онтологічні моделі світу.
    
26. Простір і час у науці й філософії. Основні філософські концепції простору й часу.
    
27. Світоглядна функція філософії. Складові, рівні й форми (історичні види) світогляду.
    
28. Основні проблеми філософії історії. Її виникнення й розвиток.
    
29. Концепція „осьового часу” Карла Ясперса.
    
30. Формаційний підхід до суспільства Карла Маркса.
    
31. Цивілізаційний підхід до суспільства. Концепція Арнольда Тойнбі.
    
32. Гіпотеза „кінця історії” Френсіса Фукуями.
    
33. Теорія «зіткнення цивілізацій» Семюеля Хантінгтона.
    
34. Предмет і проблематика соціальної філософії.
    
35. Два підходи до проблеми "людина і суспільство". Макс Вебер і Еміль Дюркгейм.
    
36. Людина в суспільстві традиційному, сучасному індустріальному (суспільстві модерну) і постсучасному (суспільстві постмодерна). Екологія соціального.
    
37. Філософське обґрунтування права. Співвідношення природного права, позитивного права й осмислення проблеми правового статусу індивіда.
    
38. Проблема людини й різні її аспекти.
    
39. Походження й сутність людини. Проблема антропогенезу.
    
40. Проблематика філософії культури. Культура й природа людини
    
41. Співвідношення культури й цивілізації. Різні підходи до проблеми.
    
42. Культура й сучасний світ. Поняття постмодерну.
    

3. РОЗПОДІЛ БАЛІВ, ПРИСВОЮВАНИХ СТУДЕНТАМ:
   

Вид звітності	Усього балів
Контрольна робота	0 - 50
Іспит	0 - 50

7. Методи навчання:
   

Лекції, семінар, контрольні роботи.

7. МЕТОДИ ОЦІНЮВАННЯ:
   

Оцінки за контрольну роботу; підсумковий іспит.

7. МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ:
   

Конспекти лекцій, методичні розробки до курсу (окремо).

7. Ресурси:
   

ссылка скрыта	Бібліотека ОНУ ім.І.І.Мечникова
ссылка скрыта	Сайт ОНУ ім.І.І.Мечникова
ссылка скрыта	Біліотека ім. М. Горького
ссылка скрыта	Бібліотека ім. В.Вернадського
ссылка скрыта	Бібліотека ім. Максимовича КНУ ім. Т.Шевченка
ссылка скрыта	Інститут філософії ім Г.Сковороди
ссылка скрыта	Сайт Філософського факультета ОНУ ім.. І.І. Mечникова
ссылка скрыта	Найвидатніші філософи світу та України
ссылка скрыта	Кафедра філософії та методології науки філософського факультету КHУ ім. Т.Г.Шевченко
ссылка скрыта	Електронна бібліотека кафедри філософії та методології науки філософського факультету КНУ ім. Т.Г. Шевченко
ссылка скрыта	Філософія в Росії. Найбільш повне відображення філософії в Інтернеті російською мовою. Велика бібліотека філософських текстів.
ссылка скрыта	Електронна бібліотека Іхтіка. Багато філософської літератури: книжки, автореферати, дисертації, статті, збірники матеріалів конференцій і дуже багато підручників по філософії.
ссылка скрыта	Російський гуманітарний інтернет-університет
ссылка скрыта	The renowned 1911 Edition of the Encyclopaedia Britannica.
ссылка скрыта	Філософська Інтернет- енциклопедія. (Англійською мовою).
ссылка скрыта	Словник термінів по філософії (російською мовою)
ссылка скрыта	Підбірка посилань на філософські сайти і бібліотеки.

11. ДОДАТКИ

Зразок теми контрольної роботи (Один з варіантів. Можливі варіанті і вказівки стосовно написання роботи див. окремо на цьому сайті):


„Філософські погляди Джона Локка і моє ставлення до них”.