Geum.ru

Зміст дисципліни “Інформаційні системи обліку, аудиту І контролю” для студентів

Вид материалаДокументы

Содержание


2. Основні файли пакету ФБП та їх призначення.
3. Основні технічні характеристики програми ФБП.
4. Головне меню ФБП та його "прозорiсть".
Палiтра як в Windows
Види операцiй та проводки
Файли форм.
К-сть рядкiв на операцiю
Спочатку всі помилки
Аналiз з операцiями
6. Призначення журналу операцій.
7. План рахункiв.
8. Рахунки і їх субрахунки як об`єкти аналiтичного облiку
9.Дерево операцiй як математична модель системних настройок ФБП.
11.Календар програми як глобальний аналітичний інструмент.
13. Оператори умовного та безумовного переходiв. Цикли.
14. Оператор циклу по рахунках.
15. Звiтнi форми.
18. Приклади побудови звітних форм на фактах. Використання фільтрів і прототипів.
M = [fact_m]
19.Проблеми прискорення обробки великої кількості фактів.
...
Полное содержание
Подобный материал:


Зміст дисципліни “Інформаційні системи обліку, аудиту і контролю” для студентів

п’ятого курсу факультету економіки та підприємництва денної форми навчання спеціальності 7.050102 “Економічна кібернетика”

№1 Мета та завдання курсу.


Принципи побудови комп`ютерних систем бухгалтерського та товарного обліку. Комп'ютерна інформаційна система підприємства (КІСП) сукупність економіко-математичних методів і моделей, технічних, програмних, технологічних засобів і рішень, також спеціалістів, призначена для обробки інформації і прийняття управлінських рішень.

Структурна схема програмного пакету ФБП. Принцип взаємодії окремих її елементів. Принцип дiї ФБП (як i всiх її аналогах) базується на формуваннi вихiдних даних (рiзного роду звiтних форм) якi заповнюються програмою на пiдставi виконаних промiжних обрахункiв (з певним припущенням можна вважати, що вони зберiгаються в оборотному балансi). Цi обрахунки виконуються на пiдставi введених бухгалтером або оператором вхiдних даних за правилами, якi закладаються в настройках програми (в планi рахункiв, "деревi операцiй"). Спрощено кажучи ФБП виконує лише пiдтримку правила подвiйного бухгалтерського запису i закладених в нiй функцiї програмування. А всi останнi настройки (рiзного типу звiтнi форми, наприклад, баланс пiдприємства, шахматна вiдомость, накладнi та iншi документи) мають бути створени людиною в процесi адаптацii ФБП пiд конкретну задачу.


№ 2. Основні файли пакету ФБП та їх призначення.


Програмний пакет складається з наступних файлiв :

fine.exe, finebody.ovl (finw.exe)- виконуємi файли (власне програма)

fin.hlp (finw.hlp) - файл з пiдказками

extrd.dat - файл iз зовнiшньою базою даних *

*.f3p - файли iз операцiями *

acnt.a3p - план рахункiв *

cas.rul - дерево операцiй *

*.rpt - файли форм

*.txa - файли з первинними документами*

*.b *.e- файли, що створюються для перенесення даних в наступний рiк *

fin.lbl - файл iз заголовком для журналу операцiй

fin.flg (finw.fla), fin.opt (finw.g) - файли, в яких зберiгаються настройки програми *

dpmi16bi.ovl, dpmiinst.exe, rtm.exe - службовi файли для роботи програми в захищеному режимi


№ 3. Основні технічні характеристики програми ФБП.


Розробник ФБП – Hackers Design створив свою власну унiкальну технологiю програмування i обробки даних з такими характеристиками, якi набагато випередили найбiльш вiдомi продукти такi як "1С", «Парус», «Инфобухгалтер», «Галактика», «Бэст» та iншi. Пiшовши бiльш важким шляхом, Hackers Design вдалось подолати цiлу гаму технiчних проблем, що тягнули за собою стандартнi технологiї створення подiбних програм, i одержати несподiвано новi характеристики та параметри, яких взагалi немає у її аналогiв.


№ 4. Головне меню ФБП та його "прозорiсть".


Пiсля запуску програми та натисканнi клавiшi F10 з`являється головне меню програми, що складається з наступних пунктiв



#
Документи
Правила
Опції
Вихід

Про ФБП
Операцiї
Рахунки та початковi умови
Палiтра як в Windows
Вихiд

Ресурси
Обороти рах.
Види операцiй та проводки
Балони
Вихiд в MS DOS




Баланс



Проводки в динамiцi






Файли форм.



Правила захищенi






Сiчень



Баланс до поточної






Лютий



Перевiрка на кожнiй






...



Економити пам'ять






...



Числа з комами






Грудень



Числа з копiйками












К-сть рядкiв на операцiю












Синтаксис пiдсвiчений












Спочатку всі помилки












Зберiгати первиннi












Аналiз з операцiями




№5.Калькулятор програми.


Калькулятор програми використовується для проведення математичних обрахунків та одержання інформації від виконання функцій програми ФБП. Він впливає на динамічний стан обрахункового механиму ФБП.


№ 6. Призначення журналу операцій.


В режимi Опеpацiї (Alt-F2) на екран викликається електронний журнал операцiй. Кожному запису в ньому вiдповiдає одна або група проводок. Програма створена таким чином, щоб бухгалтеровi максимально скоротити час роботи. Отже при заповненнi журналу операцiй вiн користується спецiальними заготовками операцiй, якi зберiгаються в так званому деревi операцiй (див. нижче). За допомогою нього при введеннi операцiй бухгалтеровi пропонуються меню iз назв варiантiв. Рухаючись таким чином, бухгалтер складає певну фразу, що в кiнцi закiнчується проводкою або групою проводок. Звичайно, що в кiнцi такої фрази вводиться i сума цiєї операцiї.. Власне проводки в журналi не вiдтворюються. Можна спостерiгати лише дату, назви та суми операцiй. Такий метод суттєво розвантажує як записи в журналi операцiй, так i полегшує роботу iз ними.


№ 7. План рахункiв.

Режим Рахунки i початковi умови. Паpаметpи. (Alt-F5) дозволяє працювати як з планом рахункiв пiдприємства та їх параметрами. План рахункiв виводиться на екран у виглядi списка, що дещо нагадує оборотний баланс. Рахунки, що мають субрахунки в цьому списку мають спецiальну позначку, в якiй вказана кiлькiсть його субрахункiв. Номер рахунку може складатись з цифр та букв. Допускається створення фiктивних рахункiв як для збереження констант (наприклад, для збереження неоподаткованого мiнiмуму, курсу валют), так i для виконання спецiальних операцiй. Окрiм того в планi рахункiв може iснувати спецiальний службовий рахунок %, який використувується для обмiну даними мiж звiтними формами та журналом операцiй. Кожен рахунок може набути одного з наступних статусiв, який треба вказати при його введеннi рахунку в план рахункiв : А – активний, П – пасивний, Д - активно-пасивний, Н – позабалансовий.


№ 8. Рахунки і їх субрахунки як об`єкти аналiтичного облiку


Для розширення можливостей аналиiтичного облiку, ця програма допускає використання рахункiв та субрахункiв як об`єктiв аналiтичного облiку. Для цього можна використовувати так званi параметри. В кожному рахунку (або субрахунку) iснує 9 чисельних параметрiв та невизначено велика кiлькiсть екстра-параметрiв. Якщо значення параметрiв можна безпосередньо змiнювати в планi рахункiв, то до екстра-параметрiв звертання вiдбувається за допомогою спецiальних команд (див. нижче). В принципi параметри та екстрапараметри можна розглядати як поля бази даних (таблицi), що називається "План рахункiв".


№ 9.Дерево операцiй як математична модель системних настройок ФБП.


Види опеpацiй i пpоводки (Alt-F6). Пpавила, якими керується пpогpама пpи введеннi виду опеpацiї i автоматичному виконаннi пpоводок, представленi в виглядi так званого деpева операцiй. Це є мнемонiчна схема, на якiй у виглядi деревовидної структури наведенi окремi частини фраз, з яких i складаються майбутнi записи в журналi операцiй. Набiр фраз, що прикрiпленi до певних гiлок при введеннi операцiй утворюють невеличкi меню, з яких бухгалтер i складає фрази. Будь яка гiлка обов'язково закiнчується проводкою чи групою проводок i називається "листям". Конструкцiя створюється таким чином, щоб рухаючись вiд її початку (стовбура) вздовж окремих фрагментiв фрази - лексем (так званих гiлок), можна було б утворити певну фразу, що характеризує ту чи iншу операцiю.


№10. Файли-коефiцiенти.


Коефiцiент проводки має змiнюватись в залежностi вiд суми операцiї.. Типовий випадок - це нарахування прибуткового податку фiзичним особам. Шкала нарахування податку залежить вiд нарахованої суми. Для цього замiсть арифметичного коефiцiенту треба вказати файл-коефiцiент. В текстi цього файлу i знаходиться алгоритм нарахування.


№ 11.Календар програми як глобальний аналітичний інструмент.


Календаp (F10, F4-F5) призначений для встановлення початку та кiнця звiтного перiоду, за який вiдбуваються всi обрахунки. Пpи натисканнi клавiшi F4 треба вказати мiсяць та число початку, а пpи натисканнi клавiшi F5 - мiсяць та число кiнця перiоду.


№12. Типи змiнних в ФБП.



Мови програмування файлiв форм ФБП складається iз чотирьох основних груп :

1. Команд, що розумiє i виконує програма ФБП.

2. Форматних вставок.

3. "каркасу" форми.

4. Коментарiв.

Власне форма уявляє собою програму, текст якої i складається з цих компонентiв.

Коментарi. Коментарем вважається будь-який текст, що iде за символом * (вiн має бути обов`язково першим в рядку). Окрiм того коментарем вважається текст, що розташований за оператрами.

Змiннi - це будь-які букви латинської абетки або їх сполучення. Допускається використовувати сполучення з букв i цифр, наприклад : A, X, AS, k5. Кiлькiсть символiв в однiй змiннiй не має бути бiльшим за 2. Змiннi iснують двох типiв - дiйснi та рядковi. Об`являти змiнну та її тип не треба.

Зарезервованi змiннiВ програмi iснують спецiальнi змiннi, значеннями яких можна безпосередньо користуватись для одержання наступної iнформацiї.

В ФБП iснює цiла система функцiй, що дозволяють одержувати практично будь-яку iнформацiю, що пов`язана з бухгалтерскими операцiями. Функцiї завжди пишуться в квадратних дужках. Їх назва складається з букв латинської абетки i для полегшеного їх розумiння наведемо деяку розшiфровку абревiатури :


№ 13. Оператори умовного та безумовного переходiв. Цикли.


При приняттi рiшень можна використовувати такi оператори порiвняння = > < >= <= <> (дорiвнює, бiльше, менше, бiльше або дорiвнює, менше або дорiвнює, не дорiвнює). Звичайно, що цi оператори повиннi супроводжуватись вiдповiдними операторами розгалуження. Їх є декiлька типiв. Найпростiшiй з них – оператор "!", такий оператор виконує функцiю “якщо”. Зона його дiїї обмежуеться або просто знаком “!” або наступним оператором “якщо”.

Такий оператор умовного переходу не допускає подвiйного порiвняння та вкладеностi в нього iншiх оперторiв умовного переходу.

Але є можливiсть використання i «класичних» операторiв розгалуження. Це опеpатоp IF. Працює вiн так:

if «умова1» «дiя(ї)-1» else if «умова2» «дiя(ї)-2» else «дiя(ї)-3»endif

Роздiли ELSEIF та ELSE не є обов`язковими. А ось роздiлiв ELSEIF може бути скiлькi завгодно.В серединi опеpатоpа IF не можна використовувати оператор умовного переходу "!".

Оператор циклу for Цей оператор працює аналогiчно до алгоритмiчних мов програмування i призначений для повторення дiй. Змiння виконує функцiю лiчильника циклу, що послiдовно змiнюється вiд початкового до кiнцевого значення


№ 14. Оператор циклу по рахунках.


Оператор циклу по субрахунках #.Якщо рахунок має субрахунки, то для послiдовного їх "перебору" iснує оператор циклу #, за яким вказується номер рахунку. В процесi роботи сам оператор # послiдовно набуває значень номерiв субрахункiв i тому його можна використовувати для одержання вiдповiдної iнформацiї..

Оператор циклу while-ще одни "класичний" оператор циклу. Вiн повторює дiю дотих пiр, поки "спрацьовує" умова.


№ 15. Звiтнi форми.


В ФБП для створення рiзних документiв використовують спецiальнi програми, якi зберiгаються в файлах з розширенням *.RPT. В цих файлах розташованi програми, що створенi за допомогою нескладної мови програмування ФБП. В процесi роботи цi програми можуть використовувати початковi залишки рахункiв, обороти по дебету, по кредиту, суми проводок мiж рахунками, залишки на кiнець перiоду тощо. Є також i спецiальнi програми (так званi форми-iсторiї), що можуть одержувати додаткову iнформацiю, "продивляючись" журнал операцiй.

Звiтнi форми можна виконувати або iз списку звiтних форм (ALT_F4), або їх можна прикрiпити до певних проводок дерева операцiй за допомогою команди Створити документ або Create document i тодi вони автоматично виконуються при введеннi операцiй в журнал операцiй.

Якщо в робочому каталозi ФБП iснують файли з розширенням *.RPT, то вони потрапляють в список файлiв форм. Цей список складається з п`ятьох роздiлiв : "Звiтнi форми", ''Файли-коефiцiентни'', ''Форми первинних документiв'', "Iсторiї" та "Загальнi визначення". На екранi вiдтворюються назви файлiв (перша колонка) та текст його призначення (друга колонка). Текст про призначення береться з першого рядку кожного файлу.


№16. Функцiї мови звiтних форм ФБП.


Функцiї мови звiтних форм ФБП:
  1. Залишки на рахунках.
  2. Обороти по рахунках.
  3. Глобальнi параметри, що передаються в файл-коефiцiент.
  4. Суми проводок мiж рахунками.
  5. Значення параметрiв рахункiв.
  6. Позначення та наiменування.
  7. Функцiї введення iнформацiї.
  8. Оператори циклiв.
  9. Функцiї обробки стрiчок.
  10. Функцiї перетворення даних.
  11. Обробка екстрапараметрiв.



№17. Факти.


Як розвиток iдей одержання iнформацiї про операцiї в ФБП розроблений спецiальний iнструмент, який називається механiзмом фактiв. Вiн дозволяє не тiльки одержувати бiльш детальну iнформацiю, але й робити з нею операцiї, що притаманнi системам управлiння базами даних (СУБД) - фiльтрацii, пошуку, сортування, пiдрахункiв. На вiдмiну вiд класичних СУБД, механiзм фактiв взагалi не потребує створення баз даних та iндексiв. Вся необхiдна iнформацiя зберiгається в журналi та деревi операцiй. Особливiсть фактiв полягає в тому, що необхiднi для майбутнiх обрахункiв операцiї непомiтно для бухгалтера маркируються за допомогою спецiального iнструменту.

Оператори пошуку фактів. За аналогiєю роботи з БД в списку фактiв iснує свiй вказiвник (це змiнна CURRENT (поточний)), який можна пересувати вздовж списку для пошуку необхiдних фактiв та роботи з ними. Робота як правило починається iз встановлення вказiвника на перший запис (CURRENT = 1) за допомогою команди REWIND FACTS (факти спочатку).

Команда SEARCH p1, p2, p3, ..., pn - дозволяє шукати факти за зразком. p1, p2, p3, ..., pn - це частини зразку для пошуку факту. Кожна частина зразку - це або фраза iз шаблону (наприклад "передача покупцю"), або формула мови звiтних форм, або конструкцiя типу "?змiнна" , або "??".

Конструкцiя "??" завжди важає свою частину факту пiдходящою i використовується тiльки для пiдтримання формату записiв. Конструкцiя "?змiнна" теж завжди вважає свою частину факту пiдходящою. Але при збiганнi останнiх частин факту вона розташовує в змiннiй значеня його вiдповiдного поля. А от тi частини оператору SEARCH, що мають конкрентi значення, вважаються фiльтрами i спрацьовують тiльки в випадку збiгання значення цiєї частини з полем факту.

Кожен акт пошуку викликає автоматичне пересування вказiвника вздовж списку фактiв i вiдповiдну змiну значення змiнної CURRENT.

Якщо кiлькiсть частин для пошуку в операторi SEARCH бiльша за кiлькiсть частин факту, що описанi в прототипi факту, то в недостаючих частинах з'явиться фраза NO ELEM (немає елементiв).

Для визначення успiшностi пошуку iснує спецiальна функцiя [SUCCESS], яка в процесi пошуку сигналiзує, чи знайденi пiдходящi факти чи нi.


№ 18. Приклади побудови звітних форм на фактах. Використання фільтрів і прототипів.


Отже, розглянемо, що собою уявляє факт в ФБП. Його можна представити як запис в вiртуальному (невидимому) журналi операцiй, що несе iнформацiю про про дату створення операцiї, її назву, та частини (їх можна вважати полями за термiнологiєю СУБД) з додатковими даними. Кожен факт розмiщується в загальному списку FACTS фактiв. Порядок розмiщення фактiв в цьому списку спiвпадає з порядком слiдування операцiй, що були причинами виклику операторiв FACT.

Кiлькiсть частин факту не має перевищувати 16 шт., вони не мають нiяких найменувань або закрiплених за ними типiв i кожна з них може зберiгати числове або рядкове значення. Можна говорити лише про першу, другу або iншу частину факту.

Комбiнуючи оператори REWIND FACTS i SEARCH можна шукати факти в прямому напрямку. Але iнколи потрiбно шукати лише новини, тобто останнiй факт з пiдходящого списку. Для цього зручно користоватись оператором NEWS (новини), який шукає факти в зворотньому напрямку. Вiдмiтимо, що NEWS не впливає на роботу операторiв REWIND i CURRENT.

NEWS p1, p2, ..., pn - шукати новi факти за зразком;

Приклад:

*Пошук останнього приходу товару

NEWS Прихiд вiд постачальника, L15, ?Z

! [SUCCESS] = 1

M = [FACT_M]

D = [FACT_D]

D M вiдбувся останнiй прихiд товару L15 в кiлькостi Z

*готово

Результат роботи:

5 10 вiдбувся останнiй прихiд товару L15 в кiлькостi 2000

Для пiдсумкiв пiдходящих за шаблоном результатiв використовують оператор TOTAL (пiдсумок). TOTAL p1, p2, ..., pn - робить пiдсумок i його правила застосування схожi iз попереднiми операторами. В тому мiсцi, де замiсть p стоїть конструкцiя типу "?змiнна" i накопичується сума. Цей оператор не впливає на роботу операторiв REWIND i CURRENT. Якщо в процесi його роботи знайшовся хоча б один пiдходящий факт, то функцiя [SUCCESS] = 1, а функцiя [FOUND] буде дорiвнювати кiлькостi фактiв, що пiдiйшли пiд цей шаблон.


№ 19.Проблеми прискорення обробки великої кількості фактів.


Особливiсть фактiв полягає в тому, що необхiднi для майбутнiх обрахункiв операцiї непомiтно для бухгалтера маркируються за допомогою спецiального iнструменту.

Припустимо, що для майбутнiх обрахункiв нам будуть потрiбнi всi операцiї, що пов'язанi iз рухом товарiв. Для цього в деревi операцiй в кiнцi необхiдних проводок треба розмiстити фiктивну проводку iз спецiальним файлом-коефiцiентом. В ньому за допомогою спецiальної команди FACT буде запам'ятовуватись iнформацiя про цю операцiю. Цiкаво те, що у вже iснуючу бухгалтерiю шляхом вiдповiдного редагування дерева операцiй можна додати проводки для запам'ятовування фактiв i вони автоматично створяться ! Власне кажучi, факти самi по собi взагалi не iснують. Вони кожен раз виникають в процесi побудови оборотного балансу.


№ 20. Функцiї роботи iз зовнiшньою базою даних.


Функцiї для роботи iз дисковою базою даних . Iснують двi функцiї [SED i ,v ] та [GED i ], якi дозволяють зберiгати та користуватись даними iз зовнiшньої бази, що розмiщується в файлi EXTRD.DAT. Функцiя [SED i ,v ] зберiгає в БД значення v i воно записується там за iндексом (адресою) i, який може бути як числовим, так i символьним. SED завжди дорiвнює 0.

Функцiя [GED i] одержує з БД значення, що зберiгається там за iндексом (адресою) i, який також може бути як числовим, так i символьним. Якщо за вказаним iндексом нiчого не знайдено, то функцiя GED дорiвнює 0.

Цi функцiї можна використовувати в листях дерева, в файлах-коефiцiентах, в звiтних формах i первинних документах. Вони зручнi тим, що дуже просто можна створювати та редагувати будь-якi довiдники (банкiвських, податкових реквiзитiв, даних матерiалiв, працiвникiв тощо) в файлi EXTRD.DAT, користуючись всього двома простими функцiями.


№21. Корпоративні системи.

  1. Об`єкти спільного та роздільного користування.
  2. Права користувачів системи.
  3. Проблеми взаємовпливу роботи користувачів в корпоративній системі.
  4. Файл-сервернi системи. Структурна схема та принцип їх побудови. Вимоги до обладнання.
  5. Клієнт-серверні системи. Структурна схема та принцип їх побудови. Вимоги до обладнання.

Порiвняльна характеристика технічних особливостей файл-серверних та клiєнт-серверних систем.
  1. Порiвняльна економічна характеристика файл-серверних та клiєнт-серверних систем.