Висновки та рекомендації Джерела інформації Перелік скорочень бувр басейнове управління водних ресурсів

Вид материала

Документы

Содержание Коментарі і пояснення Висновки і рекомендації Питання 12: ЗМІЦНЕННЯ СПІВПРАЦІ З СУСІДНІМИ КРАЇНАМИ Загальна оцінка

Подобный материал:

• План Загальна характеристика впливу людини на планетарні та космічні ресурси > Основні, 127.97kb.
• Заходи щодо забезпечення державного управління у галузі використання, охорони вод,, 144.04kb.
• Проект порядок визначення вартості та надання платних послуг бюджетними установами,, 98.38kb.
• «Стан парків та скверів в містах Херсон та Нова Каховка», 1915.22kb.
• 1. Мета, завдання та джерела інформації аналізу використання трудових ресурсів підприємства, 218.93kb.
• Тема. Підземні води основні артезіанські басейни України, 39.42kb.
• Висновки І рекомендації перелік використаних джерел додатки, 849.39kb.
• Про затвердження лімітів використання водних живих ресурсів загальнодержавного значення, 671.25kb.
• Робоча навчальна програма з раціонального використання та відтворення водних ресурсів, 401.96kb.
• Реферат на тему: Методи збирання соціологічної інформації, 609.13kb.

КОМЕНТАРІ І ПОЯСНЕННЯ:


1. Загальний коментар. Жоден із річних Планів заходів не передбачав належних заходів для реалізації цього пріоритету. Так, План заходів на 2007 рік передбачав на виконання цього пріоритету «вжиття заходів для укладення Протоколу до Рамкової конвенції про охорону та сталий розвиток Карпат щодо екологічно збалансованого розвитку транспорту та інфраструктури». Важко зрозуміти зв’язок між «підтримкою суб’єктів громадянського суспільства та місцевих органів влади» та укладанням згаданого Протоколу. Плани заходів на 2006 та 2008 роки взагалі нічого не передбачали щодо цього пріоритету. Усі плани заходів містили окремі заходи в контексті «Забезпечення розвитку громадянського суспільства» (пріоритет Плану дій, розділ 2.1, п.5). Такі заходи несли загальний (не спрямований на екологічні питання) характер і, головним чином, стосувались законодавчих ініціатив. У цьому контексті важливим кроком могло бути прийняття Концепції взаємодії держави та громадянського суспільства (яка так і не була прийнята). Тому, оцінка цього питання базується на загальних заходах, що здійснюються в Україні поза контекстом реалізації Плану дій Україна – ЄС.


2. Щодо участі представників громадськості. Головна оцінка питань, пов’язаних із участю громадськості, є предметом окремого питання в рамках цього дослідження. Тому, у цьому питанні оцінювались лише загальні політичні, правові та практичні аспекти цього питання і, як вказано вище, лише в контексті питань, що пов’язані із довкіллям. Так, запитання щодо фінансової підтримки оцінюється лише в контексті підтримки, що надавалась екологічним НУО. Участь в розробці політики на національному та місцевому рівні отримала нижчі бали у зв’язку із загальною практикою не залучати екологічні НУО до розробки галузевої або спеціальної політики на будь-якому рівні.

3. Щодо фінансової підтримки. Інформація про підтримку екологічних НУО практично відсутня. Окремі обласні управління охорони навколишнього середовища оприлюднюють таку інформацію, але без розмірів такої підтримки. Виходячи із результатів особистих інтерв’ю можна зробити висновок, що така підтримка надається головним чином шляхом закупівлі послуг (а не підтримки ініціатив громадськості), конкурси та тендери проводяться непрозоро. Обсяги підтримки ініціатив НУО надзвичайно малі.


4. Спілкування органів місцевої влади з екологічними НУО обмежене. Це пов’язано з кількома чинниками: відносна обмеженість компетенції місцевих органів влади у сфері охорони довкілля, низький рівень механізмів співпраці із НУО загалом, закритістю роботи місцевих органів влади, особливо з питань планування, землевідведення, тощо. Практика надання екологічної інформації місцевими органами влади свідчить про порівняно нижчий рівень доступу до екологічної інформації, якою володіють місцеві органи влади (у порівнянні із міністерством охорони довкілля та його органами).


5. Щодо стратегій спілкування. З часу прийняття Плану дій значно розширилась мережа громадських рад. Створення громадських рад при усіх органах виконавчої влади активно підтримувалось урядом в останні роки. Цей механізм дозволяє налагодити співпрацю та обмін інформацією між державними органами та НУО. Останнім часом Міністерство охорони природи реалізовувало програму створення Оргуських центрів в кожному обласному управлінні. Водночас, такі центри часто носять формальний характер і не здійснюють інформаційної діяльності. Просвітницька діяльність з екологічних питань проводиться екологічними НУО, проте така діяльність не носить системного, періодичного характеру.


6. Щодо реформи місцевого самоврядування. Питання реформи місцевого самоврядування значно ширше, ніж розподіл повноважень у екологічній сфері. Водночас, в Україні за свідченням експертів нагально потрібна така реформа. Проведення такої реформи могло б і покращити управління у сфері охорони довкілля шляхом вдосконалення розподілу повноважень у цій сфері між центральними законодавчим та виконавчими органами та місцевою владою. З політичних причин така реформа в Україні наразі не проводиться.


ВИСНОВКИ І РЕКОМЕНДАЦІЇ:


План дій Україна - ЄС визначає як ціль «підтримувати суб’єктів громадянського суспільства та місцеві органи влади» (п.15 Реалізація заходів для забезпечення створення умов якісного управління у сфері навколишнього середовища та започаткування їхнього впровадження). Це питання тісно пов’язане з «Покращенням інформування та участі громадськості». Жоден із річних Планів заходів не передбачав належних заходів для реалізації цього пріоритету. Що стосується неурядових організацій (НУО) оцінка охоплює лише екологічні НУО. Власне відсутність будь-яких заходів для реалізації цієї цілі є головною причиною. Серед конкретних проблемних питань відзначається: незначні повноваження місцевих органів влади у сфері охорони довкілля, низький рівень співпраці між НУО та місцевим органами влади, відсутність стратегій спілкування з екологічних питань, низький рівень підтримки громадянського суспільства, зокрема фінансової.


Рекомендації: передбачити у новому практичному інструменті цілі щодо посилення ролі місцевих органів влади у сфері охорони довкілля, підвищення їх спроможності співпрацювати із НУО, збільшення та покращення механізмів фінансової підтримки громадянського суспільства.

Питання 12: ЗМІЦНЕННЯ СПІВПРАЦІ З СУСІДНІМИ КРАЇНАМИ


План дій Україна – ЄС у розділі «Навколишнє середовище» містить пріоритет «Розширення співробітництва у сфері навколишнього середовища» (п.17). Цей пріоритет включає таке завдання: «Визначити можливості розширення регіонального співробітництва з країнами-сусідами, особливо щодо транскордонних питань».

Щорічні Заходи містили такі завдання на виконання цього пріоритету: ратифікація Протоколу про збереження біорізноманіття та ландшафтів Чорного моря” до Конвенції про захист Чорного моря від забруднення (ПЗ-2005), здійснення заходів щодо створення та функціонування транскордонних біосферних резерватів „Західне Полісся” (Україна-Польща-Бєларусь) та „Розточчя” (Україна-Польща) (ПЗ-2006), удосконалення управління транскордонними природоохоронними об’єктами “Східні Карпати” та “Дунайський біосферний резерват” (ПЗ-2007), укладання угоди із Молдовою щодо використання та захисту водних ресурсів р.Дністер (ПЗ-2008).

Оцінка
Запитання	так			ні	Примітки
	відмінно	добре	задовільно
Оцінка	3	2	1	0
Існуючі або можливі угоди про співпрацю з сусідніми країнами
Чи структури, передбачені угодами, створені на практиці?		Х			Як правило це періодичні зустрічі спільних робочих груп на обласному рівні.
Чи ці структури функціонують належним чином (наприклад, чи відбуваються регулярні зустрічі, чи приймаються рішення та ін.)?		Х			В межах прикордонного співробітництва.
Чи передбачає угода обмін інформацією, чи це ефективно відбувається?			Х		Головним чином періодичний обмін даними щодо моніторингу стану окремих об’єктів.
Чи планується підписання угоди про співробітництво з сусідніми країнами?			Х		У планах була лише угода із Молдовою, не укладена.
Якщо так, то чи процес переговорів є ефективним?			Х		Процес переговорів ускладнений будівництвом ГАЕС.
Чи є доступною інформація про виконання та заходи, що відбуваються в рамках двосторонніх угод (зустрічі, обговорення, консультації, тощо)?		Х			Узагальненої інформації недостатньо.
Неофіційна співпраця
Чи були організовані на національному, регіональному чи місцевому рівні зустрічі з транскордонних/регіональних питань?		Х			Особливо в рамках окремих проектів та конференцій.
Чи відбувався обмін інформацією на національному, регіональному чи місцевому рівні?		Х			Нерегулярно.
Чи були зроблені політичні декларації щодо регіональної співпраці?		Х			Йде розробка місцевих програм транскордонної співпраці, укладаються угоди на регіональному рівні.
Чи існують спільні регіональні проекти, включаючи спільну діяльність для зацікавлених осіб з обох країн?			Х		Так, головним чином в межах ініціатив, що підтримуються ЄС. Східні регіони об’єктивно мають нижчі показники.
Чи регіональні/місцеві адміністрації чи інші зацікавлені особи регулярно контактують стосовно екологічних питань?		Х			Головним чином західні та південні регіони.
Загальна оцінка: Оцінка: 18 із 33 можливих балів
Процент: 54,5%