«Стан парків та скверів в містах Херсон та Нова Каховка»
| Вид материала | Документы |
- Про затвердження Програми інвестиційного розвитку міста Нова Каховка до 2015 року, 735.83kb.
- Про затвердження Програми інвестиційного розвитку міста Нова Каховка до 2015 року, 740.27kb.
- Ань техногенної та пожежної безпеки, готовності органів управління І сил реагування, 610.35kb.
- Альний науковий селекційно-генетичний центр з вівчарства вівчарство міжвідомчий тематичний, 4366.2kb.
- Програма розвитку та збереження зелених насаджень у м. Алчевську на 2010-2015 роки, 369.31kb.
- Коломийський коледж права І бізнесу, 56.62kb.
- Город херсон украина крупные города ресурсы социально – экономического развития, 220.82kb.
- Освіта. Виховання. Навчання, 400.56kb.
- -, 883.39kb.
- Інформація про стан виконання річного плану заходів з реалізації Стратегії розвитку, 142.78kb.
Причорноморський центр політичних і соцальних досліджень
Херсонська обласна організація Комітету виборців України
Херсонське міське громадське об’єднання «За майбутнє Херсону»
«Стан парків та скверів в містах Херсон та Нова Каховка»
(Результати аналітичного дослідження)
Херсон - 2010
«Стан парків та скверів в містах Херсон та Нова Каховка»
Вступ.
1. АНАЛІЗ НОРМАТИВНО-ПРАВОВОЇ БАЗИ.
1.1. ПЕРЕЛІК НОРМАТИВНИХ АКТІВ
1.2 ВИТЯГИ З НПА
1.3 ПРОПОЗИЦІЇ ЩОДО НАПРЯМКІВ ВДОСКОНАЛЕННЯ НПА
2. МОНІТОРИНГ ПРЕСИ.
3. СОСТОЯНИЕ ПАРКОВ И СКВЕРОВ В НОВОЙ КАХОВКЕ
4. НА ШЛЯХУ ДО КОНЦЕПЦІЇ РОЗВИТКУ ПАРКІВ ТА СКВЕРІВ.
4.1 ПЕРЕЛІК ПАРКІВ ТА СКВЕРІВ В ХЕРСОНІ ЗГІДНО ІНФОРМАЦІЇ МІСЬКОГО УПРАВЛІННЯ ЗЕМЕЛЬНИХ РЕСУРСІВ
- АКТУАЛЬНІСТЬ ТА ЗАГАЛЬНІ ПРИНЦИПИ ФОРМУВАННЯ КОНЦЕПЦІЇ
4.3. ПАРКИ ТА СКВЕРИ В ІСТОРІЇ ХЕРСОНА
ВСТУП
Загальні висновки дослідження.
Проект «Громадські ініціативи по захисту парків та скверів в містах Херсонської області» здійснюється Херсонською обласною організацією Причорноморський центр політичних та соціальних досліджень в партнерстві з ХМГО «За майбутнє Херсона» та ХОО Комітету виборців України.
Партнери об’єднались навколо проблеми захисту від знищення зелених зон в містах області, їх відновлення та розвитку, покращення загального екологічного стану.
Дійсно, в містах Херсонської області швидко скорочуються обсяги зелених насаджень. На картах поступово зникають парки та сквери.. На їх місці виникають приватні котеджі або будівлі бізнес-структур Подібна ситуація породжує цілий комплекс проблем господарського, етичного, соціального характеру але найбільша з них проблема екологічна. За даними обласного управління статистики, на сьогоднішній день кількість зелених насаджень на одну людину в місті Херсоні в 6 разів менше норми, що негативно впливає на стан здоров’я городян, особливо молоді і дітей
Причина такої ситуації криється в першу чергу в політиці міської влади, яка, використовує не завершеність робіт по визначенню меж скверів, парків та санітарно-захисних смуг. У зв’язку з цим, зазначені зони зелених насаджень у кадастровій документації визначені як землі запасу і їх передають комерційним структурам. із зміною статусу як землі комерційного, промислового призначення, або приватної житлової забудови. Згідно Генерального плану міста в його престижних районах залишилось обмаль вільних для виділення для бізнесу земель, і таким чином «черга» дійшла до зелених зон.
Друга причина: криється в нераціональному використанні бюджетних коштів, що виділяються на утримання рекреаційних зон. Вкрай непрозора процедура їх розподілу та використання, відсутність публічної звітності за використання, створюють умови для корупційних дій, та прямого розкрадання коштів. Вирішення вказаних проблем не можливе без широкого залучення громадськості. Тому даний проект направлений на те, щоб силами громадських організацій провести незалежний моніторинг стану зелених зон в містах Херсон та Нова Каховка, використання коштів на їх утримання, і на основі отриманих результатів підготувати пропозиції владі щодо покращення ситуації.
Отже таким чином визначено мету проекту:
відновлення та розвиток «зелених зон» міст Херсона та Нової Каховки шляхом впровадження комплексних пропозицій, розроблених в межах проекту.
Основним завданням першого етапу проекту було проведення дослідження стану в якому знаходяться парки і сквери міст Херсон та Нова Каховка, визначення проблем які виникають із використанням земель та коштів на їх утримання.
Дослідження проводилось за такими головними напрямками:
- проведення моніторингу нормативно – правової бази, яка регулює відносини в питаннях пов’язаних з утриманням та розвитком зелених зон, використанням земель на яких вони знаходяться. Завдання моніторингу – встановити відповідність нормативної бази діям міської влади щодо розпорядження рекреаційними зонами, підготувати попередні пропозиції щодо вдосконалення місцевих нормативних актів.
- аналіз передвиборчих програм та передвиборчих обіцянок міських голів Херсону та Нова Каховка, депутатських фракцій міських рад які стосуються захисту та використання парків та скверів та їх виконання. Завдання моніторингу – зробити висновок щодо виконання зазначеними суб’єктами власних передвиборчих обіцянок.
- моніторинг преси, який дозволить через газетні статті виявити конфлікти між владою та громадою в питаннях використання територій парків та скверів та коштів на їх утримання; преса дуже чутлива до зазначених проблем, тому швидко реагує на всі випадки. Зазначений моніторинг дозволить визначити позицію громади, її ставлення до визначених проблем;
- дослідження ефективності та законності використання бюджетних коштів виділених на утримання рекреаційних зон, шляхом направлення інформаційних запитів, до міськвиконкомів;
- визначення реального тану зелених зон міста, перспектив їх розвитку, підготовка пропозицій щодо створення Концепції розвитку парків та скверів в містах Херсонської області.
Під час проведення дослідження виникла серйозна проблема - закритість інформації. Виходячи із власної зацікавленості в питаннях використання рекреаційних земель влада робить все щоб громадськість та опозиція не мали реального доступу до інформації. Найяскравіший приклад – Генеральний план міста Херсон є документом для службового користування. Таким чином громада не має точного уявлення про те які території є зеленими зонами, а влада успішно маніпулює громадською думкою, проводячи чергове відчуження земельної ділянки. Наглядний приклад – ситуація із Дубовим Гаєм в районі херсонського міського автовокзалу. За всіма даними ця територія має статус парку «Ювілейний», влада стверджує що це санітарно-захисна смуга і дає дозвіл на розміщення на цій території торговельно-розважального комплексу.
В рамках проекту було направлено інформаційні запити до Херсонського та Ново Каховського міських голів. Отримані відповіді лише частково задовольняли потреби дослідження, більшість інформації, яка запитувалась надана не була. Тому, учасниками проекту готуються додаткові уточнені запити, і в разі їх ігнорування будуть зроблені судові позови.
Проблема доступу до офіційної інформації вирішувалась на особистих зв’язках з окремими депутатами та впливовими чиновниками міськвиконкому, завдяки чому зазначена проблема не стала на заваді реалізації проекту.
Для подолання подібних проблем в майбутньому проектом підготована пропозиція для міськвиконкомів: створити на базі міських бібліотек інформаційні центри з питань функціонування зелених зон, в яких представникам громади буде забезпечений вільний доступ до всіх документів, в першу чергу до Генерального плану та іншої містобудівної інформації.
Що зроблено за проектом:
1. Проведено моніторинг нормативно – правової бази. Звіт дивіться за змістом. На онові моніторингу підготовані пропозиції для влади. Вони стосуються переважно трьох питань.
Перше – нормативного забезпечення в місцевих нормативних актах обов’язкових консультацій з громадськістю щодо питань пов’язаних з використанням рекреаційних зон. Друге - прийняття необхідних правових норм, які б унеможливили використання не за призначенням, або зміну цільового призначення рекреаційних зон. Третє – посилення відповідальності за невиконання норм правоохоронного законодавства.
2. Проведено моніторинг преси. Були опрацьовані 4 провідні газети Херсону – «Гривна», «Вгору», «Херсонський вісник» та «Булава» та 3 Ново Каховські: «Ділові новини», «Нова Каховка» та «Час»
За результатами дослідження зроблено звіт, який можна знайти в даному посібнику.
3. Проведено аналіз виконання передвиборчих обіцянок із зазначених проблем фракціями політичних партій та міськими головами Херсону та Нової Каховки.
Наводимо наші оцінки:
Місто Херсон
Партія Регіонів обіцяла.
Екологія Херсона: чиста вода і повітря , затишні парки та сквери стануть предметом щомісячного моніторингу спеціалістів та громадського контролю. Відродження іміджу Херсону – найзатишнішого та зеленого міста України. Наш обов’язок – ефективне використання ресурсів, якими наділено місто, збереження надбань наших батьків.
Ніякого щомісячного громадського моніторингу депутатами фракції Партії Регіонів запроваджено так і не було. Більше того саме цих депутатів пов’язують із більшістю конфліктів, які виникали у зв’язку із використанням земель рекреаційного призначення. Крім того громадськість дорікає регіоналам, які фактично керують міськвиконкомом за вкрай низькі темпи проведення інвентаризації парків і скверів, через що вони в кадастровій документації залишаються землями запасу і можуть бути переданими комерційним структурам.
Блок Сергія Кириченко «Громадський контроль» обіцяв.
Можновладці захоплюють земельні ділянки в парках, скверах, березі Дніпра, землі біля житлових будинків. Пропонується заборону будівництва АЗС в межах міста, обмеження діяльності і закриття незаконно збудованих АЗ; оформлення згідно закону земель під парками та скверами як земель загального користування.
Практично нічого із обіцяного Блоком Кириченко зроблено не було, хоча певний час ця фракція входила до правлячої коаліції. Крім того по окремих питаннях позиція депутатів фракції була вкрай непослідовною. Так, лідер фракції Сергій Кириченко свого часу проголосував в міській раді за рішення про передачу 5 гектарів Дубового Гаю парку «Ювілейного» комерційній кампанії, а тепер виступає проти цього рішення, вимагаючи повністю легалізувати парк.
Народний Союз Наша Україна.
Продовжимо роботу з покращення інфраструктури міста, озелененню вулиць, благоустрою районів, парків, скверів.
Як такої фракції «Наша Україна» в Херсонській міській раді сьогодні фактично немає. Є кілька депутатів які пройшли по її списках у 2006 році, і спільно працювали в рамках громадського руху «Відродження Херсону». Сьогодні, напередодні виборів ці депутати під проводом С.Путілова зібрались під прапорами партії «Третя сила». Депутати «Відродження Херсону» на протязі вже кількох років проводять іміджеві рекламну акцію по відновленню Лебединого Озера в Парку ім. Ленінського Комсомолу. Проведено широку інформаційну кампанію з використанням великої кількості Біг-Бордів, збираються пожертви, проведені благодійні мистецькі акції, в тому числі і концерт провідних рок-груп міста. Збирались підписи громадян під зверненням до міської влади, але ситуація з Озером в незмінному стані, воно майже повністю занедбане. Цікаво, що маючи депутатську фракцію в міськраді не зроблено жодної спроби вирішити питання шляхом ініціювання відповідного нормативного акту.
Активно підключились депутати НУНС до акцій по захисту Дубового Гаю. Слід зазначити що вони голосували проти передачі земельної ділянки комерційній структурі, але експерти пов’язують таку поведінку поразкою в конкурсі. Як відомо комерційні структури, наближені до депутатів НУНС також брали участь в конкурсі на знищення частини Дубового Гаю, але програли його, навіть запропонувавши значно більшу суму. До честі руху «Відродження Херсону» слід зазначити, що силами його активістів в Таврійському мікрорайоні міста висаджений новий сквер.
Комуністична партія України.
Якісно змінити екологічну ситуацію в місті, на річках Дніпро, Верьовчина з виділенням коштів з міського бюджету.
Депутати фракції КПУ в міській раді постійно активно виступають проти знищення зелених зон, особливо це проявилось під час акцій по захисту Дубового Гаю, на прохання громадськості депутат Г.Біличенко внесла до порядку денного сесії міської ради проект рішення про відміну рішення про передачу земельної ділянки під Дубовим Гаєм комерційній структурі.
«Народний блок Литвина».
Обіцяли запровадити програму «Екологія – 2010». Мета – раціональне водовикористання, недопущення забруднення довкілля неочищеними стічними водами, збереження зелених зон, зменшення шкідливого впливу підприємств, об’єктів теплоенергетики та транспорту, захисту земель від деградації.
Депутати Блоку Литвина Херсонської міської ради в своїй діяльності повністю підпорядковані політиці Партії Регіонів і підтримують її практично у всіх питаннях. Обіцяна програма «Екологія – 2010» так і залишилась обіцянкою.
Блок Юлії Тимошенко
В програмі херсонського БЮТ про захист зелених зон не було нічого, але слід зазначити що депутати цієї фракції активно виступали проти будь яких спроб забудовувати парки та сквери. Активно підтримали громадські ініціативи по захисту Дубового Гаю. Але заради справедливості слід зазначити, що 10 з 20-ти депутатів цієї фракції свого часу голосували за передачу земельної ділянки під Гаєм комерційній структурі.
Місто Нова Каховка
На відміну від колег з обласного центру в програмах депутатських фракцій Нової Каховки майже нічого не йдеться про захист зелених зон. Лише в програмах БЮТ та СПУ є невеличкі згадки:
БЮТ: перетворимо парк та пляжі на зону відпочинку сучасного рівня;
СПУ: вжити заходів щодо благоустрою зони берега та території парку
Як бачимо мова іде лише за один парк який знаходиться на березі Дніпра і мова іде не про збереження його зелених насаджень, а про створення більш комфортних умов для відпочинку, що не завжди співпадає з першим завданням.
Обидва міські голови обійшли в своїх програмних документах питання парків та скверів але це не знімає з них відповідальності за дотримання екологічного законодавства
4 Зроблено певні кроки на шляху до створення Концепції розвитку парків та скверів в місті Херсоні, документу який прийнятий у великих містах України (наприклад Одесі та Києві) і не тільки захищає зелені зони від знищення але й визначає розвиток конкретних парків та скверів з урахуванням їх історичного призначення. Вже сьогодні можна зробити висновок – громадськість готова запропонувати міській владі свій варіант Концепції. Визначено засади на яких буде розроблятись Концепція. Остаточно документ буде підготований до громадських слухань, які заплановані на листопад.
Як стало відомо з отриманої за нашим запитом інформації, влада теж планує до кінця року підготувати і прийняти Концепцію розвитку, але щодо неї виникає кілька зауважень:
1. В отриманому нами неофіційно переліку парків та скверів немає кількох відомих в місті зелених зон. Виникає питання, чи не готуються вони під майбутню забудову?
2. Влада проводить інвентаризацію зелених насаджень, але робота ця просувається поволі. Згідно офіційної інформації, за період з 2005 року, коли почались ці роботи, було зроблено наступне: встановлені межі 12 ділянок під парками та скверами в січні 2006 року, в вересні цього року була затверджена документація під ландшафтним парком, площею 42 Га у Таврійському мікрорайоні, та сквером «Медиків» площею 1.06 га по Миколаївському шосе. В 2009 році були встановлені межі земельної ділянки під Парком Леніна, яка була віднесена до земель історико-культурного призначення. В тому ж року були профінансовані роботи по інвентаризації зелених насаджень у сквері на проспекті Текстильників.
Ось і все. А як же десятки інших парків та скверів, території яких до проведення інвентаризації згідно кадастрової документації будуть вважатися землями запасу. Влада скаржиться на брак коштів, скудність бюджетного Фонду охорони навколишнього середовища, який дуже мляво поповнюється. Дійсно міський бюджет не гумовий, проблем дуже багато, але давайте подивимось, чи великі це витрати для міста з бюджетом який перевищує 800 мільйонів гривен?
Роботи з інвентаризації проводились державним підприємством з геодезії, картографії та кадастру «Херсонгеоінформ», яке залучало дендрологів з ХДУ. Так от щодо витрат. В 2009 році на проведення робіт в парку Леніна та в сквері на проспекті Текстильників було витрачено 62 тис. грн.
В 2010 році з Фонду передбачено виділити 96 тис. грн.. на інвентаризацію зелених насаджень у Потьомкінькому сквері, парках Слави та по вулиці Полтавській , 89. Як бачимо кошти просто смішні. Пам’ятаєте як в 2008 році тільки на омолодження дерев та кущів з бюджету було виділено 1.9 млн грн.. А чи не можна сьогодні знайти такі кошти, виділити їх на інвентаризаційні роботи і бути впевнені, що через рік дерева за якими ми сьогодні доглядаємо, завтра не будуть знесені якимось забудовником.
Ще трохи про фінанси. Одним з завдань проекту було провести дослідження того як влада витрачає кошти на утримання парків та скверів. Дійсно можна згадати позаминулий рік, коли міська рада «заклала» в бюджет півтора десятка мільйонів гривен на благоустрій міста, в першу чергу наведення порядку в зелених зонах. Скільки розголосу набула та подія. Опозиція звинувачувала про владну більшість в намаганні вкрасти значну частину цих коштів, через неконтрольовані витрати, на кшталт обрізання гілок та лікування дупел. Влада заявляла про те що кошти витрачались виключно за призначенням. Але з’ясувати реальну ситуацію можна лише зробивши незалежну громадську перевірку. Для цього був направлений інформаційний запит, яким запитувалась інформація щодо використання коштів направлених з міського бюджету на утримання парків та скверів, проведення робіт по збільшенню кількості зелених насаджень. Але, на жаль у відповіді міського голови ця інформація була відсутня. Учасникам проекту лише повідомили про те що створене комунальне підприємство «Гарантія» яке займається благоустроєм міста та його озелененням, але як це підприємство витрачає кошти, влада вирішила поки що промовчати. Враховуючи важливість зазначеної інформації буде зроблений повторний запит щодо вказаної інформації з більш докладним поясненням. В разі повторного ігнорування, буде зроблений позов до суду, щодо отримання інформації.
5. На самому початку реалізації проекту в Херсоні розпочалась резонансна акція по захисту від знищення Дубового Гаю який знаходиться біля Автовокзалу. Ще в 2007 році міська комісія з проведення земельних конкурсів вирішила передати земельну ділянку площею 5 га, яка знаходиться на території Гаю комерційні структурі під будівництво торгівельно-розважального комплексу. В жовтні 2009 року сесія міської ради затвердила це рішення, та надала кампанії забудовнику «Аматор» право на виготовлення проекту землеустрою, після затвердження якого зазначена ділянка повинна була стати власністю кампанії. В цій ситуації на захист зеленої зони піднялась громадськість, представники якої почали проводити активні акції, результатом яких стало відкликання Головою ОДА двох погоджень проекту землеустрою, тобто тимчасовим припиненням цього процесу. Активну роль в цих заходах, разом з колегами з Діалогової групи та мережі ГАУ стали активісти організацій учасників проекту: Дємєнтій Бєлий, Олекандр Мошнягул, Галина Бахматова, Олександр Токаленко. Вони прийняли активну участь у всіх акціях по захисту Дубового Гаю.
Навесні організації, які входять до Діалогової групи «Архітектурне та естетичне обличчя міста» почали збирати підписи громадян проти будівництва супермаркету. На початку травня, вони, разом з представниками мережі ГАУ ініціювали зустріч з лідерами депутатських фракцій міської ради. На зустріч прийшли представники всіх фракцій. Причорноморський центр підготував звернення в якому нагадав партіям про їхні передвиборчі обіцянки та попередив про порушення низки законів в разі передачі земельної ділянки. Практично всі депутати, навіть ті що голосували «За», запевнили що жодне дерево в Гаю не буде зачеплене. Найбільш радикально налаштовані: БЮТ, НСНУ та КПУ пообіцяли що ініціюватимуть відміну рішення на найближчій сесії, яка відбулась за кілька днів. Але для того щоб поставити дане питання до порядку денного сесії «з голосу» забракло голосів.
Тоді громадські активісти вирішили провести ряд акції направлених на захист Дубового Гаю.
22 травня був проведений мітинг проти будівництва супермаркету, поруч з Дубовим Гаєм, який почали називати – Дубки. Витупили провідні громадські діячі, політики, депутати. На мітинг зібралось близько 300 чоловік, переважно мешканців сусідніх будинків.
В той же день буї направлений лист послам європейських каїн, які з’їхались на День Європи, який проходив в Херсоні.
Дементій Бєлий, голова ХОО Комітету виборців України, який є партнером проекту, підготував текст листа до Президента України, яке було підписано всіма представниками громадськості та передано адресату. Про цю подію цілий день повідомляла бігуча стрічка 5-го телеканалу
Також, від Причорноморського Центру було направлено скаргу до міської прокуратури з клопотанням зобов’язати міську раду відмінити рішення про передачу частину Гаю забудовникам. Але прокуратура не знайшла підстав для втручання.
Під час зустрічі з губернатором А.Гриценко, йому була поставлена вимога громадськості щодо недопустимості забудови Дубків. Анатолій Павлович пообіцяв що розгляне це питання, і через деякий час зробив заяву, в які повідомив що надав наказ управлінням екології та архітектури відкликати своє погодження будівництва і звернувся до депутатів міської ради з пропозицією відмінити рішення про передачу земельної ділянки.
5 червня в Дубках був проведений суботник, на якому представник громадськості та місцеві жителі прибрали територію парку та провели громадську інвентаризацію дерев. Кожне дерево було обмотане білою стрічкою, на якій проставлявся інвентаризаційний номер. Під ча інвентаризації в Дубках було виявлено декілька дубових гаїв, софоровий, та гай акацій.
15 червня, за ініціативою громадськості були проведені громадські слухання щодо долі Дубового Гаю. Ведучою слухань була голова виконкому ХОО КВУ Галина Бахматова, головним доповідачем від громадськості керівник Причорноморського центру Олександр Мошнягул. Слухання проходили в атмосфері аншлагу. З 428 присутніх, 410 проголосували за відміну рішення міської ради та проведення інвентаризації дерев парку.
Через кілька днів відбувалась сесія міської ради. Міський голова повідомив про результати слухань. Паралельно із слуханнями громадськість ініціювала через депутатів розгляд питання про відміну рішення ради, яким земельна ділянка була передана комерційній структурі. Але відповідний проект рішення не був підтриманий більшістю депутатів. Але під час сесії відбулась ще одна подія. Радник тільки призначеного губернатора Костяка зачитав його заяву щодо екологічної ситуації в місті та стану зелених зон. Фактично новий керівник задекларував підтримку підходів попередника в питаннях використання зелених зон, в тому числі, Дубового Гаю. Таким чином питання якби заморозилось.
Сьогодні з одного боку є кампанія «Амстор», яка прагне привласнити міську землю, з іншого обласна адміністрація, керівник якої поки ще не дає дозвіл на відчуження ділянки і є громадські організації які завжди готові відстоювати інтереси громади.
1. АНАЛІЗ НОРМАТИВНО-ПРАВОВОЇ БАЗИ.
(розділ підготований експертною групою проекту)
1.1. ПЕРЕЛІК НОРМАТИВНИХ АКТІВ
- КОНВЕНЦІЯ про доступ до інформації, участь громадськості в процесі прийняття рішень та доступ до правосуддя з питань, що стосуються довкілля (ОРХУТСЬКА КОНВЕНЦІЯ, ратифіковано Законом N 832-XIV ( 832-14 )від 06.07.99 )
- ЗЕМЕЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ
- ВОДНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ
- ЗАКОН УКРАЇНИ Про основи містобудування
- ЗАКОН УКРАЇНИ Про архітектурну діяльність
- ЗАКОН УКРАЇНИ Про благоустрій населених пунктів
- ЗАКОН УКРАЇНИ Про планування і забудову територій
- ЗАКОН УКРАЇНИ Про охорону навколишнього природного середовища
- ЗАКОН УКРАЇНИ Про природно-заповідний фонд України
- ЗАКОН УКРАЇНИ Про Державну програму економічного і соціального розвитку України на 2010 рік
- КОНЦЕПЦІЯ національної екологічної політики України на період до 2020 року (СХВАЛЕНО розпорядженням Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2007 р. N 880-р)
- ПОРЯДОК видалення дерев, кущів, газонів і квітників у населених пунктах (ЗАТВЕРДЖЕНО Постановою Кабінету Міністрів України від 1 серпня 2006 р. N 1045)
- ДЕРЖАВНІ САНІТАРНІ ПРАВИЛА планування та забудови населених пунктів (затверджені Наказом Міністкрства Охорони Здоровя України N 173 від 19.06.96)
- ІНСТРУКЦІЯ з інвентаризації зелених насаджень у населених пунктах України (Затверджено НАКАЗОМ ДЕРЖАВНОГО КОМІТЕТУ БУДІВНИЦТВА, АРХІТЕКТУРИ ТА ЖИТЛОВОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ N 226 від 24.12.2001)
- ПОРЯДОК проведення ремонту та утримання об’єктів благоустрою населених пунктів ( затверджено НАКАЗОМ ДЕРЖАВНОГО КОМІТЕТУ УКРАЇНИ З ПИТАНЬ ЖИТЛОВО-КОМУНАЛЬНОГО ГОСПОДАРСТВА від 23.09.2003 N 154)
- ПОЛОЖЕННЯ про систему моніторингу зелених насаджень у містах і селищах міського типу України (затверджено НАКАЗОМ МІНІСТЕРСТВА З ПИТАНЬ ЖИТЛОВО-КОМУНАЛЬНОГО ГОСПОДАРСТВА УКРАЇНИ від 04.08.2008 N 240)
- ГОСТ 17.6.3.01-78 Охрана природы. Флора. Охрана и рациональное использование лесов зеленых зон городов. Общие требования
- ДБН 360 – 92 Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень
- ДБН А.2.2-3-2004 Склад, порядок розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва
- ПРОГРАМА поліпшення екологічного стану та зменшення техногенного навантаження в Херсонській області „Екологія-2010” (затверджено рішенням Херсонської обласної ради від 07.02.2006 р. №552)
- СТАТУТ ГРОМАДИ М.ХЕРСОНА
- ПРАВИЛА БЛАГОУСТРОЮ ТЕРИТОРІЇ, ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЧИСТОТИ І ПОРЯДКУ В М.ХЕРСОНІ (затверджено рішенням міської ради від 28.05.04 № 548)
- ГЕНЕРАЛЬНИЙ ПЛАН М.ХЕРСОНА
1.2 ВИТЯГИ З НПА
Конвенція
про доступ до інформації, участь громадськості в процесі прийняття рішень та доступ до правосуддя з питань, що стосуються довкілля
Стаття 6
Участь громадськості в прийнятті рішень щодо конкретних видів діяльності
1. Кожна із Сторін:
a) застосовує положення цієї Статті відносно рішень з питань про доцільність дозволу на запропоновані види діяльності, перераховані в Додатку I;
b) у відповідності до свого національного законодавства також застосовує положення цієї Статті до рішень із запропонованих видів діяльності, що не наведені в Додатку I, які можуть суттєво впливати на навколишнє середовище. З цією метою Сторони визначають, чи охоплюється такий запланований вид діяльності цими положеннями; і
c) може приймати рішення, якщо це передбачається національним законодавством, в кожному конкретному випадку, не застосовувати положення цієї Статті до запланованих видів діяльності, які служать цілям національної оборони, якщо ця Сторона вважає, що таке застосування може зашкодити цим цілям.
2. Зацікавлена громадськість адекватно, своєчасно та ефективно інформується, залежно від обставин, або шляхом публічного повідомлення, або в індивідуальному порядку на початковому етапі процедури прийняття рішень з питань, що стосуються навколишнього середовища, серед іншого, про:
a) запропонований вид діяльності та заявку, за якою буде прийматися рішення;
b) характер можливих рішень або проект рішення;
c) державний орган, відповідальний за прийняття рішення;
d) передбачувану процедуру, включаючи те, яким чином і коли така інформація може бути надана:
i) про початок виконання процедури;
ii) про можливості для участі громадськості;
iii) про час і місце будь-якого запланованого громадського слухання;
iv) про наявність державного органу, в якому можна отримати відповідну інформацію, та про те, куди відповідну інформацію було передано на розгляд громадськості;
v) про наявність відповідного державного органу або будь-якого іншого офіційного органу, до якого можуть надсилатися зауваження чи запитання, та про строки подання зауважень і запитань; і
vi) про те, яка екологічна інформація, що стосується запропонованого виду діяльності, є в наявності; і з охоплення даного виду діяльності національною або транскордонною процедурою оцінки впливу на навколишнє середовище.
3. Процедури участі громадськості передбачають помірковані строки для різних етапів, що забезпечують достатній час для інформування громадськості у відповідності до пункту 2 і підготовки та ефективної участі громадськості в процесі прийняття рішень з питань, що стосуються навколишнього середовища.
4. Кожна із Сторін забезпечує участь громадськості вже на ранньому етапі, коли відкриті всі можливості для розгляду різних варіантів, і коли участь громадськості може бути найбільш ефективною.
5. Кожна із Сторін ще перед поданням заяви про дозвіл на участь має сприяти, якщо в цьому є необхідність, потенційним заявникам у визначенні зацікавлених кіл громадськості, проведенні обговорення та надання інформації відносно цілей подання заявки.
6. Кожна із Сторін вимагає від компетентних державних органів забезпечувати, як цього вимагає національне законодавство, зацікавлені кола громадськості, після отримання від них запиту, безплатним доступом до всієї інформації, яка стосується процесу прийняття рішень, про що йдеться в цій Статті, та інформацією, наявною на момент реалізації процедури участі громадськості, з метою її вивчення і по мірі її надходження без шкоди для права Сторін відмовити в оприлюдненні певної інформації згідно з пунктами 3 і 4 Статті 4. Така інформація повинна, принаймні без порушення положень Статті 4, включати наступне:
a) опис промислового об’єкта, фізичні та технічні характеристики запропонованої діяльності, включаючи оцінки передбачуваних залишків і викидів;
b) опис найбільш суттєвих факторів впливу на навколишнє середовище;
c) опис заходів, передбачених для запобігання та/або зменшення впливу, включаючи викиди;
d) популярне резюме вищезгаданого;
e) огляд основних альтернатив, розглянутих заявником; і
f) у відповідності до національного законодавства основні звіти та рекомендації, адресовані державному органу на момент, коли зацікавленій громадськості буде надано інформацію згідно пункту 2, наведеного вище.
7. Процедури участі громадськості дають їй можливість подавати в письмовій формі або, в необхідних випадках, під час громадських слухань або розгляду питання за участю заявника будь-які зауваження, інформацію, аналіз або міркування, які, на її думку, мають відношення до запланованої діяльності.
8. Кожна із Сторін забезпечує, щоб у відповідному рішенні належним чином було враховано результати участі громадськості.
9. Кожна із Сторін забезпечує, щоб після прийняття рішення державним органом громадськість була би належним чином поінформована про це рішення у відповідності до належних процедур. Кожна із Сторін надає громадськості текст рішення разом із переліком причин і міркувань, покладених в основу цього рішення.
10. Кожна із Сторін гарантує, що при перегляді чи поновленні державним органом умов ведення діяльності, зазначеної в пункті 1, до положення пунктів 2 — 9 цієї Статті будуть застосовуватись mutatis mutandis, а також у тих випадках, коли це доцільно.
11. Кожна із Сторін в рамках свого національного законодавства та в міру можливостей і доцільності застосовує положення цієї Статті до рішень, які стосуються видачі дозволів на умисне вивільнення генетично змінених організмів у навколишнє середовище.
Стаття 7 Участь громадськості в питаннях розробки планів, програм і політичних документів, пов’язаних з навколишнім середовищем
Кожна із Сторін передбачає відповідні практичні та/або інші положення відносно участі громадськості на принципах прозорості та справедливості в процесі підготовки планів і програм, пов’язаних з навколишнім середовищем, надаючи громадськості необхідну інформацію. В рамках цих принципів застосовуються пункти 3, 4 і 8 Статті 6. Відповідний державний орган з урахуванням цілей даної Конвенції визначає кола громадськості, які можуть брати участь в цьому процесі. В міру можливостей кожна із Сторін прагне забезпечити громадськість можливостями для її участі в розробці екологічної політики.
Стаття 8 Участь громадськості в підготовці нормативних актів виконавчої влади і/або загальнообов’язкових юридичних актів
Кожна із Сторін докладає зусиль для сприяння ефективній участі громадськості на відповідному етапі, доки залишаються відкритими можливості вибору, в підготовці державними органами нормативних положень, які мають безпосередню виконавчу силу, та інших загальноприйнятних юридичних правил, обов’язкових для виконання, які можуть істотно впливати на навколишнє середовище.
З цією метою вживаються наступні заходи:
a) визначаються терміни, достатні для забезпечення ефективної участі;
b) проекти правил публікуються або доводяться до відома громадськості іншим чином;
c) громадськості надається можливість висловлювати свої зауваження безпосередньо або через представницькі консультативні органи.
Результати участі громадськості враховуються в максимальній ступені.
20. Будь-який вид діяльності, про який не згадується вище в пунктах 1 — 19, якщо участь громадськості передбачається в рамках процедури оцінки впливу на навколишнє середовище, згідно з національним законодавством.
ЗЕМЕЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ
Стаття 43. Землі природно-заповідного фонду
Землі природно-заповідного фонду — це ділянки суші і водного простору з природними комплексами та об’єктами, що мають особливу природоохоронну, екологічну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність, яким відповідно до закону надано статус територій та об’єктів природно-заповідного фонду.
Стаття 44. Склад земель природно-заповідного фонду
До земель природно-заповідного фонду включаються природні території та об’єкти (природні заповідники, національні природні парки, біосферні заповідники, регіональні ландшафтні парки, заказники, пам’ятки природи, заповідні урочища), а також штучно створені об’єкти (ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки, парки-пам’ятки садово-паркового мистецтва).
Стаття 45. Використання земель природно-заповідного фонду
1. Землі природно-заповідного фонду можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності.
2. Порядок використання земель природно-заповідного фонду визначається законом.
Стаття 46. Землі іншого природоохоронного призначення та їх використання
1. До земель іншого природоохоронного призначення належать земельні ділянки, в межах яких є природні об’єкти, що мають особливу наукову цінність.
2. Межі земель іншого природоохоронного призначення закріплюються на місцевості межовими або інформаційними знаками.
3. Порядок використання земель іншого природоохоронного призначення визначається законом.
Стаття 51. Склад земель рекреаційного призначення
До земель рекреаційного призначення належать земельні ділянки зелених зон і зелених насаджень міст та інших населених пунктів, навчально-туристських та екологічних стежок, маркованих трас, земельні ділянки, зайняті територіями будинків відпочинку, пансіонатів, об’єктів фізичної культури і спорту, туристичних баз, кемпінгів, яхт-клубів, стаціонарних і наметових туристично-оздоровчих таборів, будинків рибалок і мисливців, дитячих туристичних станцій, дитячих та спортивних таборів, інших аналогічних об’єктів, а також земельні ділянки, надані для дачного будівництва і спорудження інших об’єктів стаціонарної рекреації.
Стаття 52. Використання земель рекреаційного призначення
1. Землі рекреаційного призначення можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності.
2. На землях рекреаційного призначення забороняється діяльність, що перешкоджає або може перешкоджати використанню їх за призначенням, а також негативно впливає або може вплинути на природний стан цих земель.
3. Порядок використання земель рекреаційного призначення визначається законом.
Стаття 83. Право власності на землю територіальних громад
1. Землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю.
2. У комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земель приватної та державної власності, а також земельні ділянки за їх межами, на яких розташовані об’єкти комунальної власності.
3. До земель комунальної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, належать:
а) землі загального користування населених пунктів (майдани, вулиці, проїзди, шляхи, набережні, пляжі, парки, сквери, бульвари, кладовища, місця знешкодження та утилізації відходів тощо);
б) землі під залізницями, автомобільними дорогами, об’єктами повітряного і трубопровідного транспорту;
в) землі під об’єктами природно-заповідного фонду, історико-культурного та оздоровчого призначення, що мають особливу екологічну, оздоровчу, наукову, естетичну та історико-культурну цінність, якщо інше не передбачено законом;
г) землі лісогосподарського призначення, крім випадків, визначених цим Кодексом;
ґ) землі водного фонду, крім випадків, визначених цим Кодексом;
д) земельні ділянки, які використовуються для забезпечення діяльності органів місцевого самоврядування.
ВОДНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ
прибережна захисна смуга — частина водоохоронної зони відповідної ширини вздовж річки, моря, навколо водойм, на якій встановлено більш суворий режим господарської діяльності, ніж на решті території водоохоронної зони;
Стаття 4. Землі водного фонду
До земель водного фонду належать землі, зайняті:
морями, річками, озерами, водосховищами, іншими водоймами, болотами, а також островами;
прибережними захисними смугами вздовж морів, річок та навколо водойм;
гідротехнічними, іншими водогосподарськими спорудами та каналами, а також землі, виділені під смуги відведення для них;
береговими смугами водних шляхів.
Стаття 11. Участь громадян та їх об'єднань, інших громадських формувань у здійсненні заходів щодо використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів
Громадяни та їх об’єднання, інші громадські формування у встановленому порядку мають право:
1) брати участь у розгляді місцевими Радами та іншими державними органами питань, пов’язаних з використанням і охороною вод та відтворенням водних ресурсів;
2) за погодженням з місцевими Радами та іншими державними органами виконувати роботи по використанню і охороні вод та відтворенню водних ресурсів за власні кошти та за добровільною участю членів об’єднань громадян;
3) брати участь у проведенні спеціально уповноваженими державними органами управління у галузі використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів перевірок виконання водокористувачами водоохоронних правил і заходів та вносити пропозиції з цих питань;
4) проводити громадську екологічну експертизу, обнародувати її результати і передавати їх органам, уповноваженим приймати рішення щодо розміщення, проектування та будівництва нових і реконструкції діючих підприємств, споруд та інших об’єктів, пов’язаних з використанням вод, у порядку, що визначається законодавством;
5) здійснювати громадський контроль за використанням і охороною вод та відтворенням водних ресурсів;
6) одержувати у встановленому порядку інформацію про стан водних об’єктів, джерела забруднення та використання вод, про плани і заходи щодо використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів;
7) подавати до суду позови про відшкодування збитків, заподіяних державі і громадянам внаслідок забруднення, засмічення та вичерпання вод;
8) здійснювати інші функції щодо використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів відповідно до законодавства.
Стаття 80. Особливості користування малими річками
З метою охорони водності малих річок забороняється:
1) змінювати рельєф басейну річки;
2) руйнувати русла пересихаючих річок, струмки та водотоки;
3) випрямляти русла річок та поглиблювати їх дно нижче природного рівня або перекривати їх без улаштування водостоків, перепусків чи акведуків;
4) зменшувати природний рослинний покрив і лісистість басейну річки;
5) розорювати заплавні землі та застосовувати на них засоби хімізації;
6) проводити осушувальні меліоративні роботи на заболочених ділянках та урочищах у верхів’ях річок;
7) надавати земельні ділянки у заплавах річок під будь-яке будівництво (крім гідротехнічних, гідрометричних та лінійних споруд), а також для садівництва та городництва;
8) здійснювати інші роботи, що можуть негативно впливати чи впливають на водність річки і якість води в ній.
Водокористувачі та землекористувачі, землі яких знаходяться в басейні річок, забезпечують здійснення комплексних заходів щодо збереження водності річок та охорони їх від забруднення і засмічення.
Стаття 88. Прибережні захисні смуги
З метою охорони поверхневих водних об’єктів від забруднення і засмічення та збереження їх водності вздовж річок, морів і навколо озер, водосховищ та інших водойм в межах водоохоронних зон виділяються земельні ділянки під прибережні захисні смуги.
Прибережні захисні смуги встановлюються по обидва береги річок та навколо водойм уздовж урізу води (у меженний період) шириною:
для малих річок, струмків і потічків, а також ставків площею менше 3 гектарів — 25 метрів;
для середніх річок, водосховищ на них, водойм, а також ставків площею понад 3 гектари — 50 метрів;
для великих річок, водосховищ на них та озер — 100 метрів.
Якщо крутизна схилів перевищує три градуси, мінімальна ширина прибережної захисної смуги подвоюється.
У межах існуючих населених пунктів прибережна захисна смуга встановлюється з урахуванням конкретних умов, що склалися.
Уздовж морів та навколо морських заток і лиманів виділяється прибережна захисна смуга шириною не менше двох кілометрів від урізу води.
Стаття 89. Обмеження господарської діяльності в прибережних захисних смугах уздовж річок, навколо водойм та на островах
Прибережні захисні смуги є природоохоронною територією з режимом обмеженої господарської діяльності.
У прибережних захисних смугах уздовж річок, навколо водойм та на островах забороняється:
1) розорювання земель (крім підготовки грунту для залуження і залісення), а також садівництво та городництво;
2) зберігання та застосування пестицидів і добрив;
3) влаштування літніх таборів для худоби;
4) будівництво будь-яких споруд (крім гідротехнічних, гідрометричних та лінійних), у тому числі баз відпочинку, дач, гаражів та стоянок автомобілів;
5) миття та обслуговування транспортних засобів і техніки;
6) влаштування звалищ сміття, гноєсховищ, накопичувачів рідких і твердих відходів виробництва, кладовищ, скотомогильників, полів фільтрації тощо.
Об’єкти, що знаходяться у прибережній захисній смузі, можуть експлуатуватись, якщо при цьому не порушується її режим. Не придатні для експлуатації споруди, а також ті, що не відповідають встановленим режимам господарювання, підлягають винесенню з прибережних захисних смуг.
Закон України „Про основи містобудування”
Стаття 2. Головні напрями містобудівної діяльності
Головними напрямами містобудівної діяльності є:
планування, забудова та інше використання територій;
розробка і реалізація містобудівної документації та інвестиційних програм розвитку населених пунктів і територій;
визначення територій, вибір, вилучення (викуп) і надання земель для містобудівних потреб;
здійснення архітектурної діяльності;
розміщення будівництва житлово-цивільних, виробничих та інших об’єктів, формування містобудівних ансамблів і ландшафтних комплексів, зон відпочинку та оздоровлення населення;
створення соціальної, інженерної і транспортної інфраструктур територій та населених пунктів;
створення та ведення містобудівних кадастрів населених пунктів;
захист життєвого та природного середовища від шкідливого впливу техногенних і соціально-побутових факторів, небезпечних природних явищ;
збереження пам'яток культурної спадщини;
розвиток національних і культурних традицій в архітектурі і містобудуванні;
забезпечення високих архітектурно-планувальних, функціональних і конструктивних якостей об’єктів містобудування, формування і реконструкція містобудівних ансамблів, кварталів, районів і ландшафтних комплексів, зон відпочинку та природних
лікувальних ресурсів;
розробка правових актів, державних стандартів, норм і правил, пов’язаних з містобудуванням;
контроль за дотриманням містобудівного законодавства;
підготовка кадрів для містобудування, підвищення їх кваліфікації;
ліцензування певних видів господарської діяльності у
будівництві в порядку, встановленому законодавством.
Стаття 5. Основні вимоги до містобудівної діяльності
При здійсненні містобудівної діяльності повинні бути забезпечені:
розробка містобудівної документації, проектів конкретних об’єктів згідно з вихідними даними на проектування, з дотриманням державних стандартів, норм і правил, регіональних і місцевих правил забудови;
розміщення і будівництво об’єктів відповідно до затверджених у встановленому порядку містобудівної документації та проектів цих об’єктів;
раціональне використання земель та територій для містобудівних потреб, підвищення ефективності забудови та іншого використання земельних ділянок;
охорона культурної спадщини, збереження традиційного характеру середовища населених пунктів;
урахування державних та громадських інтересів при плануванні та забудові територій;
урахування законних інтересів та вимог власників або користувачів земельних ділянок та будівель, що оточують місце будівництва;
інформування через засоби масової інформації громадян про плани перспективного розвитку територій і населених пунктів, розміщення важливих містобудівних об’єктів;
участь громадян, об’єднань громадян в обговоренні містобудівної документації, проектів окремих об’єктів і внесення відповідних пропозицій до державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій;
захист прав громадян та громадських організацій згідно із законодавством.
ЗАКОН УКРАЇНИ Про архітектурну діяльність
Стаття 1. Об’єкти архітектурної діяльності (об’єкти архітектури) — будинки і споруди житлово-цивільного, комунального, промислового та іншого призначення, їх комплекси, об’єкти благоустрою, садово-паркової та ландшафтної архітектури, монументального і монументально-декоративного мистецтва, території (частини територій) адміністративно-територіальних одиниць і населених пунктів;
Стаття 2. Державне сприяння архітектурній діяльності
Держава забезпечує умови для здійснення архітектурної діяльності шляхом:
підтримки наукових досліджень, сприяння підготовці і підвищенню кваліфікації кадрів в галузі містобудування, архітектури і будівництва;
залучення інвестицій у проектування і будівництво об’єктів архітектури;
проведення містобудівних та архітектурних конкурсів на створення нових, реконструкцію та реставрацію існуючих об’єктів
архітектури загальнодержавного значення;
захисту авторських прав і забезпечення свободи творчості архітекторів;
створення сприятливих організаційних, правових та економічних умов для діяльності творчих спілок архітекторів;
заохочення архітекторів, інших суб’єктів архітектурної діяльності за видатні досягнення у сфері містобудування та архітектури;
забезпечення участі України в міжнародних організаціях та заходах з питань архітектури, містобудування і охорони пам’яток архітектури; забезпечення адаптації нормативно-правової бази та навчальних професійних програм до міжнародних вимог, впровадження фундаментальних наукових знань, нових технологій проектування та будівництва у сфері містобудування;
сприяння діяльності самоврядних професійних організацій архітекторів та інженерів;
забезпечення безпеки будівництва, довговічності будинків та споруд, стимулювання заходів щодо заощадження енергії, захисту навколишнього природного середовища, а також забезпечення економічних та інших аспектів, важливих з погляду задоволення інтересів суспільства;
здійснення інших заходів, спрямованих на розвиток національної архітектури.
ЗАКОН УКРАЇНИ Про благоустрій населених пунктів
Стаття 1. Визначення термінів
1. У цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:
благоустрій населених пунктів — комплекс робіт з інженерного захисту, розчищення, осушення та озеленення території, а також соціально-економічних, організаційно-правових та екологічних заходів з покращання мікроклімату, санітарного очищення, зниження рівня шуму та інше, що здійснюються на території населеного пункту з метою її раціонального використання, належного утримання та охорони, створення умов щодо захисту і відновлення сприятливого для життєдіяльності людини довкілля;
територія — сукупність земельних ділянок, які використовуються для розміщення об’єктів загального користування: парків, скверів, бульварів, вулиць, провулків, узвозів, проїздів, шляхів, площ, майданів, набережних, прибудинкових територій, пляжів, кладовищ, рекреаційних, оздоровчих, навчальних, спортивних, історико-культурних об’єктів, об’єктів промисловості, комунально-складських та інших об’єктів у межах населеного пункту;
Стаття 13. Об’єкти у сфері благоустрою населених пунктів
1. До об’єктів благоустрою населених пунктів належать:
1) території загального користування:
а) парки (гідропарки, лугопарки, лісопарки, парки культури та відпочинку, парки — пам’ятки садово-паркового мистецтва, спортивні, дитячі, історичні, національні, меморіальні та інші), рекреаційні зони, сади, сквери та майданчики;
б) пам’ятки культурної та історичної спадщини;
в) майдани, площі, бульвари, проспекти;
г) вулиці, дороги, провулки, узвози, проїзди, пішохідні та велосипедні доріжки;
ґ) пляжі;
д) кладовища;
е) інші території загального користування;
2) прибудинкові території;
3) території будівель та споруд інженерного захисту територій;
4) території підприємств, установ, організацій та закріплені за ними території на умовах договору.
2. До об’єктів благоустрою можуть належати також інші території в межах населеного пункту.
Стаття 14. Використання об’єктів благоустрою
1. Об’єкти благоустрою використовуються відповідно до їх функціонального призначення для забезпечення сприятливих умов життєдіяльності людини на засадах їх раціонального використання та охорони з урахуванням вимог правил благоустрою території населених пунктів, місцевих правил забудови, інших вимог, передбачених законодавством.
Стаття 15. Утримання об’єктів благоустрою
1. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах повноважень визначають на конкурсних засадах відповідно до закону балансоутримувачів об’єктів благоустрою державної та комунальної форм власності.
Балансоутримувача об’єктів благоустрою, які перебувають у приватній власності, визначають їх власники.
2. Балансоутримувач забезпечує належне утримання та своєчасний ремонт об’єкта благоустрою власними силами або може на конкурсних засадах залучати для цього інші підприємства, установи, організації.
3. Власник об’єкта благоустрою за поданням його балансоутримувача щорічно затверджує заходи з утримання та ремонту цього об’єкта на наступний рік та передбачає кошти на виконання цих заходів. Балансоутримувач об’єкта благоустрою несе повну відповідальність за виконання затверджених заходів у повному обсязі.
4. На території об’єкта благоустрою відповідно до затвердженої містобудівної документації можуть бути розташовані будівлі та споруди торговельного, соціально-культурного, спортивного та іншого призначення. Власники цих будівель та споруд зобов’язані забезпечити належне утримання наданої їм у встановленому порядку земельної ділянки, а також можуть на умовах договору, укладеного з балансоутримувачем, забезпечувати належне утримання іншої закріпленої за ними території (прилеглої території) та/або брати пайову участь в утриманні об’єкта благоустрою.
Межі закріпленої території та обсяги пайової участі визначає власник об’єкта благоустрою.
Стаття 16. Обмеження при використанні об’єктів благоустрою
1. На об’єктах благоустрою забороняється:
1) виконувати земляні, будівельні та інші роботи без дозволу, виданого в установленому законодавством порядку;
2) самовільно влаштовувати городи, створювати, пошкоджувати або знищувати газони, самовільно висаджувати та знищувати дерева, кущі тощо;
3) вивозити і звалювати в не відведених для цього місцях відходи, траву, гілки, деревину, листя, сніг;
4) складувати будівельні матеріали, конструкції, обладнання за межами будівельних майданчиків;
5) самовільно встановлювати об’єкти зовнішньої реклами, торговельні лотки, павільйони, кіоски тощо;
6) встановлювати технічні засоби регулювання дорожнього руху без погодження з відповідними органами Міністерства внутрішніх справ України;
7) влаштовувати стоянки суден, катерів, інших моторних плавучих засобів у межах територій пляжів;
8) випасати худобу, вигулювати та дресирувати тварин у не відведених для цього місцях;
9) здійснювати ремонт, обслуговування та миття транспортних засобів, машин, механізмів у не відведених для цього місцях (крім випадків проведення негайного ремонту при аварійній зупинці).
Стаття 17. Права та обов'язки громадян у сфері благоустрою населених пунктів
1. Громадяни у сфері благоустрою населених пунктів мають право:
1) користуватись об’єктами благоустрою населених пунктів;
2) брати участь в обговоренні правил та проектів благоустрою території населених пунктів;
3) вносити на розгляд місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій пропозиції з питань благоустрою населених пунктів;
4) отримувати в установленому законом порядку повну та достовірну інформацію про затвердження правил благоустрою території населеного пункту та внесення до них змін, а також роз’яснення їх змісту;
5) брати участь у здійсненні заходів з благоустрою населених пунктів, озелененні та утриманні в належному стані садиб, дворів, парків, площ, вулиць, кладовищ, братських могил, обладнанні дитячих і спортивних майданчиків, ремонті шляхів і тротуарів, інших об’єктів благоустрою;
6) вимагати негайного виконання робіт з благоустрою населених пунктів у разі, якщо невиконання таких робіт може завдати шкоду життю, здоров’ю або майну громадян;
7) звертатись до суду з позовом про відшкодування шкоди, заподіяної майну чи здоров’ю громадян унаслідок дій чи бездіяльності балансоутримувачів об’єктів благоустрою.
2. Громадяни у сфері благоустрою населених пунктів зобов’язані:
1) утримувати в належному стані закріплені в установленому порядку за ними території;
2) дотримуватися правил благоустрою території населених пунктів;
3) не порушувати права і законні інтереси інших суб’єктів благоустрою населених пунктів;
4) відшкодовувати в установленому порядку збитки, завдані порушенням законодавства з питань благоустрою населених пунктів.