«Стан парків та скверів в містах Херсон та Нова Каховка»

Вид материала

Содержание

Государственный комитет ссср по стандартам
Статут громади м.херсона
Благоустрою території, забезпечення чистоти

Подобный материал:

1 2 3 4 5 6 7 8 9 ... 14

ІНСТРУКЦІЯ

з інвентаризації зелених насаджень у населених пунктах України

1.2. Інвентаризація об’єктів зеленого господарства здійснюється з метою:

одержання достовірних даних щодо кількісних і якісних характеристик зелених насаджень на території населеного пункту;

посилення відповідальності за збереження зелених насаджень балансоутримувачів, власників чи користувачів земельних ділянок, підприємств, організацій, установ, на території яких розташовані зелені насадження;

сприяння створенню та формуванню високодекоративних і екологічно ефективних та стійких до несприятливих умов навколишнього природного середовища насаджень;

використання даних інвентаризації під час розроблення у населених пунктах програм розвитку зеленого господарства;

відновлення, реконструкції та експлуатації об’єктів зеленого господарства та проведення в необхідних випадках профілактичних, лікувальних заходів; організації невиснажливого використання озеленених територій;

установлення відповідності кількості зелених насаджень чинним будівельним та санітарним нормам;

1.3. Ця Інструкція є обов’язковою під час виконання робіт з інвентаризації всіх насаджень у межах населеного пункту. Відповідальними за проведення інвентаризації зелених насаджень, в межах повноважень, визначених законодавством, є органи місцевого самоврядування, балансоутримувачі, власники чи користувачі земельних ділянок, підприємства, організації, установи, на території яких розташовані зелені насадження.

1.4. Інвентаризація зелених насаджень проводиться бюро технічної інвентаризації, підприємствами, організаціями, які мають на це право, а також балансоутримувачами об’єктів благоустрою державної чи комунальної форми власності, які мають технічні можливості, відповідних фахівців (далі — виконавці робіт з інвентаризації зелених насаджень), за погодженням з виконавчими органами міських, селищних, сільських рад раз на п’ять років з квітня до жовтня і передбачає:

визначення загальної площі, зайнятої об’єктами зеленого господарства, у тому числі деревами, чагарниками, квітниками, газонами, стежками тощо;

визначення кількості дерев і чагарників за видами насаджень, породами, віком, діаметром на висоті 1,3 м стовбурів дерев та стану їхнього утримання;

визначення вартості об’єкта загалом і його окремих ділянок;

вчасне внесення змін, які відбулися в зелених насадженнях, у креслення, паспорти об’єктів зеленого господарства та зведені дані

про зелені насадження населеного пункту.

У разі переходу прав на користування земельних ділянок, значної втрати зелених насаджень в результаті аварійних та надзвичайних ситуацій, нанесення зеленим насадженням значних збитків протиправними діями фізичних або юридичних осіб

виконуються поточні інвентаризаційні роботи.

1.5. Будівлі, підземні та наземні споруди, розміщені на об’єктах зеленого господарства, підлягають обліку згідно з Інструкцією про порядок проведення інвентаризації об’єктів нерухомого майна, затвердженою наказом Держбуду України 24.05.2001 N 127.

ПОРЯДОК

проведення ремонту та утримання об’єктів благоустрою населених пунктів

1.2. До об’єктів благоустрою населених пунктів належать:

1.2.1. Території загального користування:

а) парки (гідропарки, лугопарки, лісопарки, парки культури та відпочинку, парки-пам’ятки садово-паркового мистецтва, спортивні, дитячі, історичні, національні, меморіальні та інші), рекреаційні зони, сади, сквери та майданчики;

б) пам’ятки культурної та історичної спадщини;

в) майдани, площі, бульвари, проспекти;

г) вулиці, дороги, провулки, узвози, проїзди, пішохідні та велосипедні доріжки;

ґ) пляжі;

д) кладовища;

е) інші території загального користування.

1.2.2. Прибудинкові території.

1.2.3. Території будівель та споруд інженерного захисту територій.

1.2.4. До об’єктів благоустрою можуть належати також інші території в межах населеного пункту.

1.2.5. До елементів благоустрою належать:

а) покриття площ, вулиць, доріг, проїздів, алей, бульварів, тротуарів, пішохідних зон і доріжок відповідно до діючих норм і стандартів;

б) зелені насадження (у тому числі снігозахисні та протиерозійні) уздовж вулиць і доріг, в парках, скверах, на алеях, бульварах, в садах, інших об’єктах благоустрою загального користування, санітарно-захисних зонах, на прибудинкових територіях;

в) будівлі та споруди системи збирання і вивезення відходів;

г) засоби та обладнання зовнішнього освітлення та зовнішньої реклами;

ґ) технічні засоби регулювання дорожнього руху;

д) будівлі та споруди системи інженерного захисту території;

е) малі архітектурні форми (павільйони і навіси на зупинках громадського транспорту, фонтани, питні фонтани, перголи, альтанки, грибки, гардероби, декоративні скульптури, пам’ятники, кабіни для роздягання, бювети, лави, урни, паркани, огорожі, вази, контейнери для квітів, декоративні басейни);

є) побутове та комунальне обладнання території житлової забудови (сміттєзбірники, майданчики для сушіння білизни, відпочинку населення);

ж) споруди водопостачання на об’єктах благоустрою (насосні станції біля водойм для поливу, пожежні водойми, водойми, в тому числі штучні, гідранти, шахтні та механічні колодязі, пункти заправок водою поливально-мийних машин).

2.1. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах повноважень визначають на конкурсних засадах відповідно до закону балансоутримувачів об’єктів благоустрою державної та комунальної форм власності. Конкурс проводиться згідно з Положенням про порядок конкурсного відбору підприємств з утримання об’єктів благоустрою населених пунктів, затвердженим наказом Держжитлокомунгоспу України 11.11.2005 N 160

2.2. Балансоутримувач забезпечує належне утримання та своєчасний ремонт об’єкта благоустрою власними силами або може на конкурсних засадах залучати до цього інші підприємства, організації.

2.3. Власник, за поданням балансоутримувача, щорічно затверджує заходи з утримання та ремонту об’єкта благоустрою на наступний рік та передбачає кошти на виконання цих заходів. Затверджується також перелік об’єктів проведення капітального ремонту. Балансоутримувач об’єктів благоустрою несе повну відповідальність за виконання затверджених заходів у повному обсязі.

2.4. На території об’єкта благоустрою відповідно до затвердженої містобудівної документації можуть бути розташовані будівлі та споруди торговельного, соціально-культурного, спортивного та іншого призначення. Власники цих будівель та споруд зобов’язані забезпечити належне утримання поданої їм у встановленому порядку земельної ділянки, а також можуть на умовах договору, укладеного з балансоутримувачем, забезпечувати належне утримання іншої закріпленої за ними території (прилеглої території) та/або брати пайову участь в утриманні об’єкта благоустрою.

2.5. Відповідно до п. 2.3 балансоутримувач затверджує обсяги робіт і необхідну суму коштів на утримання і поточний ремонт кожного об’єкта. Роботи з поточного ремонту і утримання об’єктів благоустрою проводяться згідно з технологічними картами, затвердженими балансоутримувачем в установленому порядку.

4. Зелені насадження

4.1. Відновлення газонів, квітників та розаріїв з посадкою квіткової розсади та саджанців троянд, у тому числі із добавленням землі, мінеральних та органічних добрив, укріплення укосів дереном.

4.2. Омолоджування старих дерев та кущів, знешкодження омели та лікування дупел.

4.3. Видалення дерев та кущів. Заміна в плановому обсязі засохлих і пошкоджених дерев та кущів, садіння нових дерев та кущів, у тому числі великорозмірним посадковим матеріалом з грудкою землі, заміна рослинного ґрунту в посадкових ямах з унесенням мінеральних добрив.

4.4. Роботи, пов’язані з відновленням родючості ґрунту на земельних ділянках, на яких розташовані зелені насадження.

4.5. Улаштування нового або відновлення пошкодженого поливального водопроводу із заміною зношених труб та водопровідної арматури.

4.6. Улаштування та ремонт дорожнього покриття проїзної частини паркових доріг та алей, майданчиків, тротуарів, пішохідних та велосипедних доріжок згідно з пунктами 1.13-1.19 додатка 1.

4.7. Відновлення пошкоджених сходів.

4.8. Улаштування майданчиків для стоянки автомобілів, куточків тихого відпочинку, оглядових площадок тощо.

4.9. Улаштування та ремонт водостоків згідно з пунктами 1.20-1.24 додатка 1.

4.10. Розчищення та поглиблення озер, ставків, малих річок, каналів та інших водойм; копання додаткових каналів.

4.11. Укріплення берегів водойм на території зелених насаджень.

4.12. Відбудова зруйнованих підпірних стінок.

4.13. Перебудова дерев’яних підпірних стінок із заміною матеріалу на камінь, бетон, залізобетон.

4.14. Установка нових та заміна пошкоджених пристовбурних решіток, лав, урн, ваз, контейнерів тощо.

4.15. Відновлення теплиць, парників для вирощування розсади та інші роботи, передбачені проектом.

4.16. Улаштування та відновлення пунктів заправки водою поливально-мийних машин.

ПОЛОЖЕННЯ

про систему моніторингу зелених насаджень

у містах і селищах міського типу України

I. Загальні положення

1.1. Система моніторингу зелених насаджень у містах і селищах міського типу України (далі — система моніторингу зелених насаджень) є складовою частиною державної системи моніторингу довкілля і системою спостережень, збирання, оброблення, передавання, збереження та аналізу інформації про стан зелених насаджень у містах та селищах міського типу України, прогнозування його змін і розроблення науково обґрунтованих рекомендацій для прийняття рішень про запобігання негативним змінам стану довкілля та дотримання вимог екологічної безпеки.

1.2. Система моніторингу зелених насаджень спрямована на:

підвищення рівня інформованості органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування про стан зелених насаджень у містах і селищах міського типу України;

підвищення оперативності та якості інформаційного обслуговування користувачів на всіх рівнях;

підвищення ефективності заходів зі створення, відновлення та збереження зелених насаджень;

сприяння розвитку зелених зон та збереженню зелених насаджень усіх видів у містах та селищах міського типу України.

1.3. Основні завдання системи моніторингу зелених насаджень:

забезпечення довгострокових систематичних спостережень за станом зелених насаджень міст та селищ міського типу України;

створення банків даних екологічної інформації для їх багатоцільового колективного використання за допомогою єдиної комп’ютерної мережі, яка забезпечує автономне і спільне функціонування складових цієї системи та взаємозв’язок з іншими інформаційними системами, які діють в Україні і за кордоном;

забезпечення аналізу стану зелених насаджень міст та селищ міського типу, прогнозування його змін, а також розвитку таких зелених насаджень;

інформаційно-аналітична підтримка суб’єктами моніторингу прийняття рішень органами місцевого самоврядування і органами виконавчої влади у сфері утримання зелених насаджень міст та селищ міського типу України для забезпечення охорони довкілля, раціонального використання природних ресурсів та екологічної безпеки;

забезпечення інформаційного обслуговування органів державної влади, органів місцевого самоврядування, а також забезпечення інформацією щодо стану зелених насаджень населення країни і міжнародних організацій.

1.4. Функціонування системи моніторингу зелених насаджень ґрунтується на таких принципах:

узгодженості нормативно-правового та організаційно-методичного забезпечення, сумісності технічного, інформаційного і програмного забезпечення її складових частин;

систематичності спостережень за станом зелених насаджень;

своєчасності отримання, комплексності оброблення та використання інформації щодо стану зелених насаджень, яка надходить і зберігається в системі моніторингу зелених насаджень; об’єктивності первинної, аналітичної і прогнозної інформації щодо стану зелених насаджень та оперативності її доведення до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, громадських організацій, засобів масової інформації, населення, заінтересованих міжнародних установ та світового співтовариства.

1.5. Терміни та поняття, що використовуються в даному документі, уживаються у значеннях, які наведені в Законах України “Про охорону навколишнього природного середовища” (1264-12), “Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення” (4004-12), “Про благоустрій населених пунктів” (2807-15), Положенні про державну систему моніторингу довкілля, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 30.03.98 N 391 (391-98-п); Концепції Державної програми проведення моніторингу навколишнього природного середовища, схваленій розпорядженням Кабінету Міністрів України від 31.12.2004 N 992-р (992-2004-р), та Правилах утримання зелених насаджень у населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 10.04.2006 N 105 (z0880-06), зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 27.07.2006 за N 880/12754.

1.6. Система моніторингу зелених насаджень є відкритою інформаційною системою, пріоритетами функціонування якої є захист життєво важливих екологічних інтересів людини і суспільства, збереження зелених насаджень у містах та селищах міського типу, відвернення кризових змін екологічного стану зелених зон міст та селищ міського типу, запобігання надзвичайним екологічним ситуаціям.

1.7. Об’єктами моніторингу є: зелені насадження об’єктів благоустрою зеленого господарства міст та селищ міського типу України, а саме: парків, парків культури та відпочинку, парків-пам’яток садово-паркового мистецтва, гідропарків, лугопарків, лісопарків, буферних парків, районних садів, скверів, міських лісів, зон рекреації, охоронних та санітарно-захисних зон зон особливого використання земель, прибережних захисних смуг, прибудинкових територій, вулиць і доріг, алей, бульварів, інших об’єктів благоустрою загального користування.

1.8. Під час здійснення моніторингу визначаються стан зелених насаджень, їх кількісні та якісні показники, ступінь пошкодження фітозахворюваннями, зокрема ентомошкідниками тощо.

1.9. Система моніторингу передбачає проведення ряду заходів щодо обстеження зелених насаджень:

ведення звітності;

облік зелених насаджень;

інвентаризація зелених насаджень;

огляд зелених насаджень.

II. Звітність у сфері утримання зелених насаджень у містах та селищах міського типу України

2.1. Система моніторингу зелених насаджень передбачає ведення звітності у сфері утримання зелених насаджень міст та селищ міського типу України для забезпечення формування та реалізації державної політики у цій сфері.

2.2. Звітність подається у порядку та за формою, затвердженими центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства та погодженими з центральним органом виконавчої влади з питань статистики.

III. Інвентаризація зелених насаджень

3.1. Інвентаризацію зелених насаджень міст та селищ міського типу здійснюють бюро технічної інвентаризації, підприємства, організації, які мають на це право, а також балансоутримувачі об’єктів благоустрою державної чи комунальної форми власності, які мають технічні можливості, відповідних фахівців (далі — виконавці робіт з інвентаризації зелених насаджень), за погодженням з виконавчими органами міських, селищних, сільських рад раз на п’ять років з квітня до жовтня відповідно до Інструкції з інвентаризації зелених насаджень у населених пунктах України, затвердженої наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 24.12.2001 N 226 (z0182-02) та зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 25.02.2002 за N 182/6470.

3.2. За матеріалами інвентаризації складається паспорт об’єкта (благоустрою, території підприємств, установ, організацій, інших земельних ділянок, на яких розташовані зелені насадження) встановленої форми.

Паспорт об’єкта підлягає плановому поновленню один раз за 5 років.

3.3. Паспорт об’єкта затверджується балансоутримувачем, власником чи користувачем земельних ділянок, на яких розташовані зелені насадження, та підписується виконавцем робіт з інвентаризації.

3.4. Копія паспорта передається у виконавчі органи міських та селищних рад для складання реєстру зелених насаджень.

IV. Облік зелених насаджень

4.1. Ведення органами місцевого самоврядування обліку зелених насаджень та складання їх реєстру за видовим складом та віком передбачено вимогами Закону України “Про благоустрій населених пунктів” (2807-15) та Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства від 10.04.2006 N 105 (z0880-06), зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 27.07.2006 за N 880/12754.

4.2. Облік зелених насаджень міст та селищ міського типу проводиться на основі даних інвентаризації зелених насаджень об’єктів благоустрою зеленого господарства, матеріалів лісовпорядкування в приміських лісах і лісопарках.

4.3. Облік зелених насаджень міст та селищ міського типу передбачає ведення виконавчими органами міських та селищних рад реєстрів та зведених реєстрів зелених насаджень.

4.4. Зведений реєстр зелених насаджень міст та селищ міського типу ведеться на основі даних реєстру об’єктів благоустрою зеленого господарства.

4.5. Поновлення даних реєстрів проводиться:

на об’єктах благоустрою державної чи комунальної власності -

один раз за 2 роки;

на інших територіях — один раз за 5 років.

4.6. Для поновлення даних реєстрів використовується інформація подана балансоутримувачами об’єктів благоустрою зеленого господарства.

V. Система огляду зелених насаджень

5.1. Впровадження системи огляду зелених насаджень на об’єктах благоустрою зеленого господарства міст та селищ міського типу передбачено Правилами утримання зелених насаджень у населених пунктах України, затвердженими наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства від 10.04.2006 N 105 (z0880-06), зареєстрованими у Міністерстві юстиції України 27.07.2006 за N 880/12754.

5.2. З метою контролю за станом зелених насаджень міст та селищ міського типу балансоутримувач об’єкта благоустрою зеленого господарства здійснює їх загальні, часткові та позачергові огляди. Загальні огляди проводяться двічі на рік — навесні та восени. Під час загального огляду обстежують усі елементи, а під час часткового — лише окремі елементи об’єктів благоустрою зеленого господарства. Позачергові огляди проводять після злив, ураганів, сильних вітрів, снігопадів, паводків тощо.

5.3. Весняний огляд проводять з метою перевірки стану зелених насаджень та інших елементів об’єкта благоустрою зеленого господарства (газонів, квітників, доріжок, площадок). Під час огляду уточнюють обсяги робіт з поточного ремонту, садіння дерев та чагарників, багаторічних рослин, газонів. За даними обстежень складають акт та перелік заходів, необхідних для підготовки об’єктів до експлуатації в літній період.

5.4. Під час осіннього огляду перевіряється готовність об’єктів благоустрою зеленого господарства до зими і складається акт.

Періодичність проведення часткових оглядів визначає балансоутримувач об’єкта, власник чи користувач земельних ділянок, на яких ростуть зелені насадження.

5.5. Дані актів, які складаються за результатами оглядів, використовуються балансоутримувачем під час складання звітності.

Охрана природы. Флора.

Охрана и рациональное использование

лесов зеленых зон городов.

Общие требования ГОСТ 17.6.3.01-78

( ГОСУДАРСТВЕННЫЙ КОМИТЕТ СССР ПО СТАНДАРТАМ)

1. Настоящий стандарт устанавливает правила охраны и рационального использования лесов при ведении хозяйства в зеленых зонах городов, расположенных в лесорастительных зонах: таежной, смешанных лесов, широколиственных лесов, лесостепной и степной.

2. Охрана и рациональное использование лесов зеленых зон городов должны включать лесоводственные, биотехнические, противопожарные мероприятия и благоустройство территории, обеспечивающие выполнение оздоровительных и средозащитных функции леса и организацию отдыха населения, а также предусматривать ограничение побочного пользования лесом.

Охрана и рациональное использование лесов зеленых зон городов должны обеспечить:

в лесопарковой части - сохранение и формирование устойчивых и декоративных насаждений, пригодных для организации массового отдыха населения;

в лесохозяйственной части - формирование высокопроизводительных насаждений, способствующих оздоровлению воздушного бассейна города удовлетворению потребности в древесине и продуктах побочного пользования лесом, а также создание резерва для расширения лесопарковой части.

2.1. Территориальная организация зеленых зон городов должна предусматривать:

разделение зеленой части города на лесопарковую и лесохозяйственную части по ГОСТ 17.5.3.01-78;

выделение мест отдыха населения и охраняемых территорий, обеспечивающих сохранность экологического равновесия природного комплекса;

размещение лесохозяйственного производства с учетом оздоровительных и средозащитных функций леса.

2.2. Лесоводственные мероприятия должны включать систему рубок и лесовосстановительные работы.

2.2.1. Система рубок в лесах зеленых зон городов должна предусматривать:

в лесопарковой части - рубки ухода, ландшафтные и санитарные рубки;

в лесохозяйственной части - рубки ухода за лесом, санитарные рубки, лесовосстановительные рубки, рубки реконструкции малоценных лесных насаждений, а в частях, предназначенных для расширения лесопарковой части, - рубки, направленные на формирование ландшафта.

Возраст насаждений лесохозяйственной части зеленых зон городов, намечаемых для лесовосстановительной рубки, определяют с учетом состояния насаждении, но не ниже класса возраста, установленного для лесов первой группы.

2.2.2. Лесовосстановительные работы в зеленых зонах городов должны проводиться путем создания культур с учетом лесорастительных условий и проведения мер, содействующих естественному возобновлению леса.

Вблизи промышленных предприятии, выделяющих в атмосферу вредные газы и пыль, лесные культуры должны создаваться из древесно-кустарниковых пород с учетом их газоустойчивости и пылеулавливающих свойств. В лесопарковой части зеленых зон городов лесные культуры должны создаваться с учетом формирования ценных ландшафтов и декоративного оформления дорог, полян, опушек.

2.3. Леса зеленых зон городов должны быть обеспечены системой противопожарных мероприятий в соответствии с правилами пожарной безопасности в лесах СССР.

2.4. Биотехнические мероприятия, проводимые в зеленых зонах городов, должны включать:

защиту лесов от опасных вредителей и болезней;

сохранение и обогащение полезной фауны.

2.4.1. В зеленых зонах городов ежегодно должен проводиться лесопатологический надзор.

Защита лесов зеленых зон городов от опасных вредителей и болезней должна осуществляться биологическими и физико-механическими методами. При возникновении массового размножения опасных вредителей и неэффективности проведения биологических и физико-механических методов допускается применять химические средства зашиты растений наземными механизированными и ручными способами с использованием химикатов, нетоксичных для человека, птиц и полезных насекомых.

2.4.2. Проводимые в лесах зеленых зон городов биотехнические мероприятия по сохранению и обогащению полезной фауны должны включать:

ежегодный учет, охрану и регулирование численности животных;

развешивание искусственных гнездований для птиц; подкормку зверей и птиц в неблагоприятный период; устройство искусственных водопоев; охрану и расселение колонии муравьев; введение плодово-ягодных, древесно-кустарниковых пород, привлекающих полезную фауну и создающих благоприятные условия для ее обитания;

организацию зон фаунистического покоя.

Для регулирования численности животных и птиц, наносящих вред лесным насаждениям и полезной фауне, допускается их отлов и отстрел с обеспечением мер безопасности для отдыхающего населения.

2.5. В зеленых зонах городов сенокошение допускается на специально отведенных площадях.

В лесах лесопарковой части зеленых зон не допускается пастьба скота, промышленная заготовка лекарственных трав, цветов, древесных соков, дикорастущих плодов, орехов, грибов, ягод и технического сырья.

ДБН 360 – 92 Містобудування.

Планування і забудова міських і сільських поселень

2.2 До сельбищної території входять ділянки житлових будинків, громадських установ, будинків і споруд, у т.ч. навчальних, проектних, науково-дослідних та інших інститутів без дослідних виробництв, внутрішньосельбищна вулично-дорожна і транспортна мережа, а також площі, парки, сади, сквери, бульвари, інші об’єкти зеленого будівництва й місця загального користування.

2.4 До ландшафтно-рекреаційної території входять озеленені й водні простори у межах забудови міста і його зеленої зони, а також інші елементи природного ландшафту. До її складу можуть входити парки, лісопарки, міські ліси, ландшафти, що охороняються, землі сільськогосподарського використання та інші угіддя, які формують систему відкритих просторів; заміські зони масового короткочасного і тривалого відпочинку, міжселищні зони відпочинку; курортні зони (у містах і селищах, що мають лікувальні ресурси).

4.11 У санітарно-захисній зоні не допускається розміщувати житлові будинки, дитячі дошкільні установи, загальноосвітні школи, установи охорони здоров’я та відпочинку, спортивні споруди, сади, парки, садівницькі товариства й городи.

До територіально-виробничих утворень, відділених від сельбищної території санітарно-захисною зоною завширшки понад 1000 м, не слід включати підприємства із санітарно-захисною зоною до 100 м, особливо підприємства легкої та харчової промисловості.

5.4 Площу озеленених територій загального користування (парків, садів, скверів, бульварів), розміщуваних на території забудови міських і сільських поселень, треба приймати відповідно до таблиці 5.1.

У значних, найзначніших і великих містах існуючі масиви міських лісів треба перетворювати у міські лісопарки і відносити додатково до озеленених території загального користування, виходячи із розрахунку не більше 5 кв.м/люд.

Таблиця 5.1

--------------------------------------------------------------------

| Озеленені | Групи | Площа озеленених територій, кв.м/чол. |

| території | міст за |-------------------------------------------|

| загального |кількістю|Полісся, |Лісостеп | Степ | Південний |

|користування| насе- | Прика- | II В-2, | III-В, | берег Криму |

| у межах | лення, |рпаття, | II В-3 | III-Б | IV В-2 |

| міста | тис.чол.| Зака- | | | |

| | | рпаття | | | |

| | |II В-1, | | | |

| | | II В-4 | | | |

|------------+---------+---------+---------+---------+-------------|

|Загально- | 100 - | 10 | 11 | 12 | 15 |

|міські | 1000 і | | | | |

| | більше | | | | |

| |---------+---------+---------+---------+-------------|

| |50-100 | 7 | 8 | 9 | 11 |

| |---------+---------+---------+---------+-------------|

| | До 50 | 8 (10) | 9 (11) | 10 (12) | 12 (15) |

| |---------+---------+---------+---------+-------------|

| |Сільські | 12 | 13 | 14 | 17 |

| |поселення| | | | |

|------------+---------+---------+---------+---------+-------------|

|Житлових | 100 - | 6 | 6 | 7 | 8 |

|районів | 1000 і | | | | |

| | більше | | | | |

| |---------+---------+---------+---------+-------------|

| |50-100 | 6 | 6 | 7 | 8 |

Примітка 1. У містах, де розміщуються промислові підприємства|

|I і II класу шкідливості, наведені норми загальноміських|

|озеленених територій загального користування слід збільшувати на|

|15-20%. У містах, де розміщуються залізничні вузли, наведені норми|

|загальноміських озеленених територій загального користування треба|

|збільшувати на 5-10%. У середніх, малих містах і сільських|

|поселеннях, розміщених в оточенні існуючих лісів, у прибережних|

|зонах великих річок і водойм, площу озеленених територій|

|загального користування допускається зменшувати, але не більше як|

|на 20%. |

| Примітка 2. У дужках наведені розміри для малих міст з|

|кількістю населення до 20 тис.чол.

5.5 У структурі озеленених територій загального користування великі парки, парки площею понад 100 га і лісопарки площею 500 га і більше повинні становити не менше 10%.

Час доступності міських парків при пересуванні на транспорті повинен становити не більше 20 хв., а парків планувальних районів — не більше 15 хв.

Примітка. У сейсмічних районах необхідно забезпечувати вільний доступ до парків, садів та інших озеленених територій загального користування, не допускаючи улаштування огорож з боку житлових районів.

5.6 Допустима кількість одночасних відвідувачів території парків, лісопарків, лісів, зелених зон слід приймати відповідно до укрупнених показників, люд./га, не більше:

а) для міських парків 100

б) для парків зон тривалого відпочинку 70

в) для парків-курортів 50

г) для парків зон короткочасного відпочинку 20

д) для лісопарків (лугопарків, гідропарків) 10

е) для лісів 1-3.

Примітка. При кількості одночасних відвідувачів 10-50 люд./га слід передбачати дорожньо-стежинкову мережу для організації їх руху, а на узліссях полян — ґрунтозахисні посадки; при кількості одночасних відвідувачів 50 люд./га і більше — заходи щодо перетворення лісового ландшафту у парковий.

5.8 На територіях з високим ступенем схоронності природних ландшафтів, які мають естетичну і пізнавальну цінність, треба формувати національні і природні парки. Архітектурно-просторова організація національних і природних парків повинна передбачати використання їх територій у наукових, культурно-освітніх і рекреаційних цілях з виділенням, як правило, заповідної, заповідно-рекреаційної, рекреаційної та господарської зон.

5.9 При розміщенні парків і садів слід максимально зберігати ділянки з існуючими насадженнями і водоймами.

Площу території парків, садів і скверів слід приймати, виходячи із конкретних містобудівних і природних умов.

У загальному балансі території парків і садів площу озеленених територій слід приймати за додатком 5.2.

10.4 Розміщення будинків, споруд і комунікацій не допускається:

а) на землях заповідників, заказників, природних національних парків, ботанічних садів, дендрологічних парків і водоохоронних зон;

б) на землях зелених зон міст, включаючи землі міських лісів, якщо об’єкти, які проектуються, не призначені для відпочинку, спорту або обслуговування приміського лісового господарства;

в) у зонах охорони гідрометеорологічних станцій;

г) у першій зоні санітарної охорони джерел водопостачання і майданчиків водопровідних споруд, якщо об’єкти, які проектуються, не пов’язані з експлуатацією джерел;

д) у першій зоні округу санітарної охорони курортів, якщо об’єкти, які проектуються, не пов’язані з експлуатацією природних лікувальних засобів курортів;

е) у другій зоні округу санітарної охорони курортів допускається розміщувати об’єкти, пов’язані з експлуатацією, розвитком і благоустроєм курортів, а також об’єкти обслуговування населення курортів, якщо вони не викликають забруднення атмосфери, ґрунту і вод, перевищення нормативних рівнів шуму і напруги електромагнітного поля. У третій зоні округу санітарної охорони курортів допускається розміщення об’єктів, які негативно не впливають на природні лікувальні засоби і санітарний стан курорту.

ДБН А.2.2-3-2004

Склад, порядок розроблення, погодження

та затвердження проектної документації для будівництва

2.7 Проектувальники при розробленні проектної документації несуть відповідальність та забезпечують:

- відповідність архітектурним і містобудівним вимогам та високу архітектурно-художню якість;

- відповідність вимогам чинних нормативних документів;

- захист навколишнього природного середовища, екологічну безпеку і раціональне використання природних ресурсів згідно з ДБН А.2.2-1;

- відповідність вимогам з енергозбереження;

- експлуатаційну надійність;

- ефективність інвестицій;

- патентну чистоту прийнятих технічних рішень та застосованого обладнання;

- відповідність проектних рішень вихідним даним та дозвільним документам.

2.8 Керівники юридичних осіб-проектувальників повинні призначати відповідними наказами (чи угодами авторів) головних архітекторів проектів (ГАП) для об’єктів цивільного призначення та головних інженерів проектів (ГІП) для об’єктів виробничого призначення — на розробку всіх стадій проектування і передпроектних робіт, які є відповідальними особами за архітектурно-технічні, економічні, екологічні, санітарно-гігієнічні якості проекту уцілому.

При проектуванні технічно складних об’єктів можуть призначатись ГАП та ГІП. При цьому провідна роль покладається на одного з них.

ПРОГРАМА

поліпшення екологічного стану та зменшення техногенного навантаження в Херсонській області „Екологія-2010”

Для досягнення основної мети Програми передбачається реалізувати заходи щодо поліпшення екологічного стану та зменшення техногенного навантаження в Херсонській області (додаються) за такими основними напрямками:

- охорона поверхневих і підземних вод;

- охорона повітря та земельних ресурсів;

- збереження та відновлення лісонасаджень;

- недопущення забруднення довкілля промисловими, сільськогосподарськими та побутовими відходами;

- розвиток та розширення територій природно-заповідного фонду;

- відтворення і охорона рибних запасів та біоресурсів;

- природоохоронна, просвітницька та виховна діяльність.

Виконання заходів Програми передбачене протягом 2006 - 2010 років. Виконавцями Програми є органи місцевого самоврядування, місцеві органи виконавчої влади, великі промислові підприємства, установи природно-заповідних об'єктів.

Організаційне забезпечення Організація виконання Програми здійснюється Державним управлінням екології та природних ресурсів в області.

Фінансове забезпечення Фінансування Програми здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, обласного і місцевих фондів охорони навколишнього природного середовища, міжнародних екологічних фондів, а також залучення коштів підприємств, установ та організацій різних форм власності та фізичних осіб (за їх згодою).

Для фінансування заходів Програми потрібні кошти в обсязі приблизно 2633,718 млн. грн. в цінах 2005 року.

ЗАХОДИ:

Інвентаризація зелених насаджень м. Херсона
Проведення рубок догляду за лісом та інших рубок, пов'язаних з веденням лісового господарства
Відновлення полезахисних лісосмуг

СТАТУТ ГРОМАДИ М.ХЕРСОНА

Частина 1. Комунальна власність міста

Стаття 33.

Матеріальною і фінансовою основою міського самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи міського бюджету та інші кошти, земля, природні ресурси, надра, що є у комунальній власності територіальної громади міста.

Стаття 34.

До комунальної власності міської територіальної громади включається рухоме і нерухоме майно, зареєстроване у визначеному законом порядку.

Стаття 35.

Перелік об’єктів комунальної власності міської територіальної громади визначається рішенням міської ради відповідно до чинного законодавства та цього Статуту.

Стаття 36.

Від імені і в інтересах міської територіальної громади права суб`єкта комунальної власності здійснює міська рада.

Загальний контроль за використанням об’єктів комунальної власності здійснює міський голова, який один раз на рік інформує міську раду про стан використання комунальної власності, реєстрацію, відчуження або придбання об’єктів комунальної власності.

Частина 2.Фінансова основа територіальної громади міста

Стаття 37.

Фінанси територіальної громади міста складаються із:

- коштів міського бюджету, в т.ч. коштів цільових фондів, коштів підприємств, організацій і установ, що перебувають у комунальній власності міста; коштів, отриманих від розміщення міських цінних паперів;

-коштів, отриманих від приватизації комунального майна міста;

- фінансово-кредитних ресурсів;

- страхових ресурсів;

- інших фінансових ресурсів.

Стаття 38.

Територіальна громада міста має право отримувати плату за користування землею, лісами, іншими природними ресурсами від природо користувачів, розмір якої встановлюється міською радою в межах, визначених законом. Місто має право на отримання відшкодувань за екологічні збитки, заподіяні на території міста підприємствами, установами і організаціями, незалежно від їх форм власності, а також окремими фізичними особами.

П Р А В И Л А

БЛАГОУСТРОЮ ТЕРИТОРІЇ, ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЧИСТОТИ

І ПОРЯДКУ В М.ХЕРСОНІ

1.3. За санітарний стан:

1.3.1. Навколо підстанцій електромереж, газорозподільчих станцій і пунктів, насосних водопровідних та каналізаційних станцій, тепло-пунктів та інших комунальних об”єктів на відстані 15м від стіни або огорожі – відповідають посадові особи підприємств, організацій, які є власниками або користувачами об”єкта.

1.3.2. Об”єкта, що будується, знаходиться в стадії ремонту або законсервований, та прилеглої до нього території – відповідають замовник та генеральний підрядник, які забезпечують установлення естетичного огородження об”єкта, інформаційних щитів, а також освітлення у вечірній і нічний час.

1.3.3. Територій, на яких проводяться тимчасові роботи з обрізання дерев, ремонту газонів і т.ін., у період проведення робіт відповідає організація, яка провадить ці роботи.

1.3.4. Зелених зон, що знаходяться на прилеглій території, відповідають керівники та інші посадові особи підприємств і організацій усіх форм власності та громадяни.

2.1. Прибирання сміття на територіях провадиться особами, що відповідать за санітарний стан:

2.1.1.При ручному прибиранні – всі території один раз на день до 7.30 ранку.

2.1.2.Місця масового відвідування та відпочинку – не менше ніж три рази на добу.

2.1.3.При механічному прибиранні: проїжджу частину вулиці – 1 раз на добу, а на вулицях, де здійснюється рух громадського пасажирського транспорту (при необхідності), – 3 рази на добу.

2.2. Полив зелених насаджень технічною водою провадиться у вечірні та ранкові години:

2.2.1.Дерева віком до 15 років у суху та жарку погоду слід поливати 15 разів за вегетативний період (з травня по жовтень).

2.2.2. Дерева віком понад 15 років – до 6 разів за вегетативний період.

2.2.3. Дерева в масивах – 2-4 рази на сезон.

2.2.4. Чагарники – 4-5 разів на сезон.

2.16. Забороняється:

2.16.1.Захаращувати вулиці, площі, парки, сквери, газони, квітники, місця загального користування, прилеглі території будинків спорудами, конструкціями, будівельними матеріалами, предметами,побутовими та харчовими відходами, будівельним сміттям, інвентарем, залишками зелених насаджень тощо.

2.16.2.Забруднювати парки та сквери, пляжі, водоймища.

2.16.12. Самовільно встановлювати огорожі, різні конструкції,

знаки тощо на проїжджій частині доріг, тротуарах, газонах, квітниках, у парках, скверах та інших місцях.

2.16.16. Самочинно зносити, пересаджувати та пошкоджувати дерева, чагарники, газони і квітники.

2.16.19. Займати під городи газони, ділянки внутрішньо-квартальних територій та територій, що прилягають до будинків, скверів, інших місць, не передбачених для цього.

2.16.22. Заправляти, мити, ремонтувати автомобілі, човни та інші транспортні засоби біля будинків, на вулицях, тротуарах, на зелених зонах, біля водоймищ.

Blog

«Стан парків та скверів в містах Херсон та Нова Каховка»

Содержание