Програми фахових дисциплін для вступного випробування за напрямом „філософія для освітньо-кваліфікаційних рівнів „

Вид материала

Содержание

Cеміотична компетенція
Фізична реальність і людська дійсність як два види буття
Загальносеміотичні поняття і концепти
Прагматичний вимір семіотики
Слова і речі: логічні і лінгвістичні витоки сучасної семіотики
Структуралізм і семіотика
Історія семіотики
Простір сигналів і простір сенсу
Семіоз як предмет семіотики
Природа віртуальности і трихотомія досвіду
Рекомендована література
Програма з дисципліни
Тема 2. Міф та філософія історії.
Тема 3. Християнська філософія історії.
Тема 4. Класичні концепції філософії історії XІX ст.
Тема 5. Неогегельянська та неокантіанська філософія історії.
Тема 6. Філософія історії О. Шпенглера
Тема 7. Філософія історії А. Тойнбі.
Тема 8. Західна філософія історії в ХХ ст.
Тема 9. Українська історіософія : історія держави та історія народу.
...
Полное содержание

Подобный материал:

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10

Тема 5

CЕМІОТИЧНА КОМПЕТЕНЦІЯ

І. Сигніфікація: перетворення речей на знаки і об’єкти

ІІ. Код і структура: від відмінності до значення

а) код і значення. Поняття релевантності;

б) структурний код і процесуальний код;

ІІІ. Від слідів до знаків.

а) Структура знака і два роди об’єктів за Ч. С. Пірсом.

б) Семіотична компетенція: основні риси семіотичної компетенції людини та її відмінність від семіотичної компетенції тварини.

Тема 6-7

ФІЗИЧНА РЕАЛЬНІСТЬ І ЛЮДСЬКА ДІЙСНІСТЬ ЯК ДВА ВИДИ БУТТЯ

1. "Umwelt" (видосвіт) як "концепт-трансформер" подолання епістемологічної дихотомії між природою та культурою.

2. "Життєсвіт" як сукупність "видосвітів". Сприйняття як перетворення відчуттів в об’єкти досвіду.

3. Відношення як стан взаємозв’язку між фізичними речами довкілля і когнітивною конструкцією організму.

4. Відмінності між фізичними речами й об’єктами за посередництвом знака.

5. Мова і свідомість. Мова як комунікативна і моделююча система. Відмінність між мовою і мовленням.

6. Повідомлення як інформаційний феномен і його відношення до вербальної мови. Розрізнення між лінгвістичним повідомленням і мовою.

7. Людина як "семіотична тварина". "Об’єктивна реальність" чи фізична реальність і "об’єктна дійсність"?

Тема 8.

ЗАГАЛЬНОСЕМІОТИЧНІ ПОНЯТТЯ І КОНЦЕПТИ

1. Логіка знаків і символів. Назви як знаки і як символи. Символи і дискурс.

2. Сигнал і смисл. Природа лінгвістичного знака. Незмінність та мінливість знака.

3. Мовні вартості. Поняття синтагми і синтагматичні відношення.

4. Знакові системи і комунікативні моделі. Інформація і код. Лексичні і візуальні коди. Поняття лінгвістичного коду.

5. Метафора і проблема подвійного значення. Інтерпретант та інтерпретанта як ментальна подія і проблема референтності.

6. Поняття семіозу та його рівні.

Тема 9.

ПРАГМАТИЧНИЙ ВИМІР СЕМІОТИКИ

1.Узвичаєння знаків в антропосеміозі. Поняття тексту. Культура як семіотичний текст. Коди у культурі. Критика як дослідження текстуальності.

2.Наука як модальність антропосеміозу. Семіоз як модель дискурсу.

Семіотична контекстуальність сприйняття і розуміння світу. Слова і терміни. 3."Семіологічний надлишок" лінгвістичних систем і проблема "семіотичного зволікання". Проблема симулякрів і симуляції в розумінні, повідомленні й активності. Від дійсності до гіперреальності.

4.Тіло як "звалище знаків". Семіотичний потенціал позасемантичного повідомлення.

5.Українська дійсність як семіотично-дискурсивне тіло. Про що промовляє підпорядковане сприйняття поневоленого розуму? Суржик як семіотичне явище.

Тема 10.

СЛОВА І РЕЧІ: ЛОГІЧНІ І ЛІНГВІСТИЧНІ ВИТОКИ СУЧАСНОЇ СЕМІОТИКИ

Характерні риси лінгвістичного повороту у філософії.

Г. Фреге про розмежування сенсу і значення та символічну логіку.

Ф. де Сосюр про місце мови серед явищ людського життя. Семіологія.

Ф. де Сосюр про «свідчення мови в антропології» та про «мовний тип і ментальність соціальної групи».

Семіотичний (семантичний) трикутник. Знак і значення. Природа значення. Знак як сиґніфікат, сиґніфікант і референт. Денотація і конотація. Знак як динамічна мовленнєва сутність.

2.Внесок Л. Вітгенштайна у формування нової філософської парадигми. Стан речей, факт, подія, предмет, знак і символ – у концепції Л. Вітгенштайна.

Творчі завдання «Віденського гуртка».

Тема 11.

СТРУКТУРАЛІЗМ І СЕМІОТИКА

Поняття структури. Структура як онтологічна реальність у К. Леві-Строса.

Структурний аналіз у лінгвістиці та в антропології. Структура як константа й історія як процес.

Семіологія і семіотика: спроба постмодерного погляду на світ.

Семіотика як вчення про знаки і знакові системи.

Тема 12.

ІСТОРІЯ СЕМІОТИКИ

Поняття знака в античності (Платон, Арістотель) та середньовіччі (патристика, схоластика, номіналізм, реалізм); Іберійське середовище і Дж. Поїнсот.

Проблема знака у філософії Нового часу (Ф. Бекон, Т. Гоббс, Дж. Лок, А. Арно, П. Ніколь, Е. Б. де Кондильяк).

Формування семіотики як науки про знаки та знакові системи (Ф. де Сосюр, Ч. С. Пірс, Л. Єльмслєв, Р. Барт, У. Еко, Дж. Ділі).

Тема 13.

ПРОСТІР СИГНАЛІВ І ПРОСТІР СЕНСУ

Поняття знакової системи та основні види знаків. Сигнал, знак, подія, символ. Семіотична концепція походження людини.
Природа символічного. Символи і мітологічне мислення.
Мовні вартості. Поняття парадигми і синтагми; синтагматичні відношення. Синтагматичні та асоціативні відношення у мові і мовленні.
Структура значення і народження сенсу в семіотиці.
Енкратичні й акратичні джерела значень (за Р. Бартом).
Інформація і код. Модифікація кодів. Іконічні знаки і візуальні коди.

Тема 14.

СЕМІОЗ ЯК ПРЕДМЕТ СЕМІОТИКИ

Поняття семіозу та його рівні: фізіо-, фіто-, зоо- й антропосеміоз.

Чинники семіотичного процесу як п’ятичленне відношення: знак, інтерпретатор, інтерпретанта, значення, контекст – (знак, суб’єкт, інтерпретанта, референція, об’єкт, значення (сигніфікація), мова=досвід (контекст).

Поняття об’єкта і суб’єкта як явищ семіотичного сприйняття і досвіду.

Тема 15.

ПРИРОДА ВІРТУАЛЬНОСТИ І ТРИХОТОМІЯ ДОСВІДУ

Визначення природи віртуальности та її роль у процесі зоо- й антропосеміозу. Віртуальність як "чиста" мережа відношень між знаками.

Інтерпретант як чинник опосередкування між фізичним та об’єктним буттям і як чинник ментальности.

Ідеї як знаки. Корекція поняття і змісту досвіду з погляду семіотики. Досвід як формальна об’єктна структура; трихотомія досвіду.

"Umwelt" – як "актуальний світ досвіду"

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА:

Гайдегер М. Що таке метафізика? (Також: "Вступ" і "Післямова") // Хайдеггер М. Время и бытие: Статьи и выступления, - М.:Республика, 1993. – С. 16-41.

Бергсон А. Вступ до метафізики // Антологія світової літературно-критичної думки ХХ ст./ За ред. М. Зубрицької. – Львів: Літопис,1996.- С. 55-65.

Гусєв В. І. Вступ до метафізики: Навч. посібник,- К.: Либідь, 2004, - С. 15-48.

Скратон Роджер. Коротка історія новітньої філософії. Від Декарта до Вітгенштайна. – К.: Основи, 1998.- С. 297-313 (Розділ: Вітгенштайн).

Шлик М. Поворот в философии //Аналитическая философия. Избранные тексты.- М.: Издательство Московского университета, 1993. – С. 28-33.

Карась А. Трансформація філософії під впливом сучасних викликів // Вісник ЛНУ. Серія: Філософські науки, 2008.  № 11.  С. 38–46.

Лангер Сьюзен. Философия в новом ключе: Исследование символики разума, ритуала и искусства / Пер. с англ. - М.: Республика, 2000. – С. 9-28.

Деррида Жак. О грамматологии. – М.: Издательство "Ad Marginem", 2000. – С. 237-263 (Розділ: Насильство букви: від Леві-Строса до Русо).

Дерріда Ж. Структура, знак і гра в дискурсі гуманітарних наук // Антологія світової літературно-критичної думки ХХ ст. – С. 457-478.

Леш Скот. Соціологія постмодернізму / Пер. з англ. – Львів: Кальварія, 2003.- С. 197-229.

Скратон Роджер. Коротка історія новітньої філософії. Від Декарта до Вітгенштайна. – С. 279-297 (Розділ: феноменологія та екзистенціалізм).

Витгенштейн Л. Мысли о философии // Путь в философию. Антология. – Москва, 2001. – С. 15-33.

Карнап Р. Преодоление метафизики логическим анализом языка // Там само. – С. 42-66.

Апель К.-О. Развитие «аналитической философии языка» и проблема наук о духе // Апель Карл-Отто. Трансформация философии. – Москва: Логос, 2001. – С. 103 – 143.

Карась А. Реальність і філософія у семіотичному аспекті // Записки наукового Товариства імені Шевченка. Праці історично-філософічної секції. – Том 256. – Львів, 2008. – С. 469-484.

Леві-Строс Клод. Структурна антропологія.- Л.: Основи, 1997. – С. 34-68.

Леві-Строс К. Міт і значення // Антологія світової літературно-критичної думки ХХ ст./ За ред. М. Зубрицької. – Львів: Літопис,1996.- С. 343-357.

Ділі Дж. Основи семіотики. – Львів: Арсенал, 2000.

Карась А. Єдність культури і природи з погляду семіотики // Ділі Дж. Основи семіотики. – С. 7 – 15.

Карась А. Реальність і філософія у семіотичному аспекті // Записки наукового Товариства імені Шевченка. Праці історично-філософічної секції. – Том 256. – Львів, 2008. – С. 469-484.

Карась А. Семіотична перспектива інтерпретації реальності як дійсності // Філософська думка. - № 5, 2008. –

Розин В. Семиотические исследования.– М.: ПЕР СЭ; СПб.: Университетская книга, 2001. – С. 5-35 (Семиотический подход и наука).

Масенко Л. Мова і політика.- К.: Соняшник, 1999.- С. 33-49 (Мова і свідомість).

Сепир Э. Избранные труды по языкознанию и культурологии / Пер. с англ. – М.: Прогресс, Универс, 1993. – С. 209-216 (Коммуникация); 223-248 (Язык).

Кісь Р. Мова, думка і культурна реальність (Від О. Потебні до гіпотези мовного релятивізму).–Львів:Літопис, 2002. – С.97-179.

Лангер Сьюзен. Философия в новом ключе: Исследование символики разума, ритуала и искусства / Пер. с англ. - М.: Республика, 2000. – С. 51-73.

Эко Умберто. Отсутствующая структура. Введение в семиологию. – ТОО ТК "Петрополис", 1998. – С. 33-74; 119-161.

Сепир Э. Избранные труды по языкознанию и культурологии / Пер. с англ. – М.: Прогресс, Универс, 1993. – С. 204-209 (Символизм);

Соссюр Фердінан. Курс загальної лінгвістики / Переклад з французької. –К.: Основи, 1998.

Эко У. Отсутствующая структура. Введение в семиологию.

Еко У. Роль читача, Дослідження з семіотики текстів / Пер. з англ.. – Львів: Літопис, 2004. – С. 281-361.

Бодріяр Жан. Символічний обмін і смерть / Пер. з фр. – Львів: Кальварія, 2004. – С. 85-129 (Порядок симулякрів); 167-200 (Тіло, або звалище знаків).

Бодріяр Жан. Симулякри і симуляція / Пер. з фр. – К.:Основи, 2004. – С. 5-65.

Масенко Л. Мова і суспільство. Постколоніальний вимір.- К.: КМ Академія, 2004. – С. 104-115 (Суржик); 143-157 (Мовна поведінка в ситуації білінгвізму).

Співак Ч. Гаятрі. Чи може підпорядковане промовляти? // Антологія світової літературно-критичної думки ХХ ст./ За ред.. М. Зубрицької. – Львів: Літопис,1996.- С. 540-544.

Мукгерджі П. Арун. Чий постколоніалізм і чий постмодернізм? // Антологія світової літературно-критичної думки ХХ ст./ За ред.. М. Зубрицької. – Львів: Літопис,1996.- С. 562-565.

Морис Чарлз Вільям. Значення й означування // Семиотика: Антология/Сост. Ю.С. Степанов. Изд. 2-е. – Москва: Академический проект, 2001. – С. 129-143.

Мечковская Н. Б. Семиотика. Язык. Природа. Культура. Курс лекций. – Москва: Академия, 2007. – С. 129-135.

Павлюк Л. Знак, символ, міф у масовій комунікації. – Львів: 2006. – С. 8-24.

Історія європейської ментальності / Переклад з нім. – Львів: Літопис, 2004, - С. 411-449.

Вітгенштайн Л. Tractatus Logico-Philisophicus. Філософські дослідження. – Л: Основи, 1995. – С. 24-86.

Сепир Э. Избранные труды по языкознанию и культурологии / Пер. с англ. – М.: Прогресс, Универс, 1993. – С. 185-195 (Языки, раса и культура).

Леві-Строс Клод. Структурна антропологія.- Л.: Основи, 1997. – С. 34-68.

Леві-Строс К. Міт і значення // Антологія світової літературно-критичної думки ХХ ст./ За ред. М. Зубрицької. – Львів: Літопис,1996.- С. 343-357.

Розин В. Семиотические исследования.– М.: ПЕР СЭ; СПб.: Университетская книга, 2001. – С. 44-58.

Барт Р. Избранные работы: Семиотика. Поэтика / Пер. с фр. – М.: Прогресс, Универс, 1994. – С. 246-253 (Воображение знака).

Морис Чарлз Вільям. Значення й означування // Семиотика: Антология/Сост. Ю.С. Степанов. Изд. 2-е. – Москва: Академический проект, 2001. – С. 129-143.

Мечковская Н. Б. Семиотика. Язык. Природа. Культура. Курс лекций. – Москва: Академия, 2007.

Витгенштейн Л. Мысли о философии // Путь в философию. Антология. – Москва, 2001. – С. 15-33.

Карнап Р. Преодоление метафизики логическим анализом языка // Там само. – С. 42-66.

Апель К.-О. Развитие «аналитической философии языка» и проблема наук о духе // Апель Карл-Отто. Трансформация философии. – Москва: Логос, 2001. – С. 103 – 143.

Контрольні питання:

Що таке фонологія і чому її виникнення змінило стан у вивченні лінгвістики і соціології?
Чому, на думку К. Леві-Строса, фонологія відіграла оновлювальну роль щодо соціальних наук? Що таке фонема?
Що таке системи спорідненостей за Леві-Стросом? Чи терміни спорідненості мають лише соціологічний характер чи також мовний? Поясніть це на прикладах.
Що таке мовна діяльність? Назвіть і витлумачте різні форми мовної діяльності.
Філософія і метафізика: визначення обсягу понять та підстави розмежування.
Ф. де Сосюр про роль мови у сприйнятті і розуміння світу.
Л. Вітгенштайн про завдання прояснення "логіки нашої мови" і про можливості ясного висловлювання думки.
Запропонуйте визначення метафізики у відмінності до визначення філософії.
Мова як знакове і структурне опосередкування між людиною і буттям: від загальної лінгвістики до структурної антропології Клода Леві-Строса.
Внесок Л. Вітгенштайна у формування нової філософської парадигми.
Семіотичний внесок Ч. Пірса. Розрізнення між семіологією і семіотикою.
Фердінан де Сосюр про місце мови серед явищ людського життя. Семіологія.
Запропонуйте визначення метафізики у відмінності до визначення філософії.
Свідчення мови в антропології. Мовний тип і ментальність соціальної групи.
У чому полягає суть історичної критики метафізики і які критичні концепції ви можете назвати?
Окресліть внесок Л. Вітгенштайна у формування нової філософської парадигми.
Визначення основних рис та особливостей "повороту у філософії" на початку ХХ ст.
Назвіть чотири риси картезіанської (класичної) філософської парадигми за Ч. Пірсом.
Що таке метафізика? Які філософські напрями ХХ століття вважають філософію наукою і не визнають себе метафізичними? Запропонуйте коротку характеристику кожному з них.
Що таке семіологія і в чому полягає її предмет?
Позитивізм О. Конта як неметафізичний напрямок: предмет та завдання.
Охарактеризуйте картезіанську парадигму у філософії.
Що означає визначення філософії через світогляд відносно метафізики і неметафізики? З’ясуйте позицію М. Гайдеґера.
Свідчення мови в антропології. Мовний тип і ментальність соціальної групи.
Лінгвістичний поворот у філософії. Мова як структурне і знакове опосередкування між людиною і буттям.
У чому полягає суть структурного аналізу у лінгвістиці?
Що таке мовна діяльність? Назвіть і витлумачте різні форми мовної діяльності.
Поняття структури. Структура як онтологічна реальність у К. Леві-Строса. У чому К. Леві-Строс завбачав «поступку натуралізмові»?
Що таке логіцизм: поясніть його витоки та мету, вкажіть на засновника. Вкажіть на чотири значення дієслова «Є».
Запропонуйте визначення пошукових завдань структуралізму. Чим вони відрізняються від завдань позитивізму?
У чому полягає суть структурного аналізу у лінгвістиці? Розкрийте зміст поняття «структура» у творчості Ф. де Сосюра і К. Леві-Строса.
Що таке мовна діяльність? Назвіть і витлумачте різні форми мовної діяльності.
У чому полягає дух картезіанства за Ч. Пірсом? Які недоліки картезіанства він називає?
У чому полягає суть переходу від традиційної або класичної філософії – до новітньої, некласичної?
Кому належить запитання «чи існує якесь знання, не обумовлене попереднім пізнанням і знанням?». Запропонуйте свою відповідь на це питання.
Які нові можливості для філософського розуміння світу пропонує семіотичний підхід? Запропонуйте власне розуміння його виникнення.
Ф. де Сосюр про роль мови у сприйнятті і розумінні світу.
Як ви розумієте пошукове завдання виникнення філософії структуралізму, визначене К. Леві-Стросом?
Л. Вітгенштайн про завдання прояснення "логіки нашої мови" і про можливості ясного висловлювання думки.
Мова як знакове і структурне опосередкування між людиною і буттям: від загальної лінгвістики до структурної антропології Клода Леві-Строса.
З’ясуйте ставлення структуралізму до історичного підходу у визначенні соціальних відносин. Структура як константа й історія як процес.
У чому полягає відмінність між поняттями «самосвідомості» і «самості» у тлумаченні Ч.С. Пірса?
У чому суть альтернативності семіотики відносно класичного епістемологічного підходу у філософії?
Окресліть основні риси філософії Ч.С. Пірса.
Охарактеризуйте уявлення про ЗНАК в історії філософії: Античність – Середньовіччя – Новий час – сучасність.
Окресліть відмінності між поняттями «довкілля» і «середовище». Що таке «Umwelt»?
У чому полягає відмінність між «фізичною річчю» та «об’єктом»? Як називаються відношення між об’єктами?
Охарактеризуйте поняття «репрезентація», «референція», «сигніфікація» і поясніть яким чином вони ідентифікують процес історичного розвитку філософії.
Охарактеризуйте базові функції (первинну і вторинну) семіотичної компетенції.
Поясніть поняття інтенції (настанови) відносно феноменології та семіотики.
Що таке НАРАТИВ і яка його роль у семіотичній компетенції?
Що служить передумовою виникнення (нового) знака? Поясніть свою думку.
Що таке КОД і на основі чого він може виникати?
Що таке «семіотична компетенція»?
Поясніть поняття «бінарна опозиція» і вкажіть яким чином воно може характеризувати наше мислення.
У чому полягають відмінності між СТРУКТУРНИМ КОДОМ і ПРОЦЕСУАЛЬНИМ КОДОМ?
У яких відношеннях перебувають між собою КОД і СТРУКТУРА?
Що таке ЗНАК? Запропонуйте найпростішу характеристику.
Охарактеризуйте три основні функції знака.
Що є передумовою розпізнавання знаків?
З яких трьох елементів, за Ч. Пірсом, складається знак? Подайте їхню характеристику.
Які роди ОБ’ЄКТІВ розрізнив Ч. Пірс?
Запропонуйте вичерпну характеристику ІНТЕРПТЕТАНТИ.
У чому полягає відмінність між семіотичними компетенціями людини і тварини?
Запропонуйте характеристику семіотичної компетенції людини
У чому суть тріадичної природи знака, за Ч. Пірсом?
Поняття знакової системи та основні види знаків
Що таке семіотика – запропонуйте визначення її предмету і охарактеризуйте її функції та підрозділи предмету.
Назвіть ключові поняття семіотики як філософського напрямку і запропонуйте визначення п’яти основних понять (на вибір)
Що таке знак? У чому полягає його природа? Запропонуйте класифікацію знаків за Ч.С. Пірсом.
Поняття семіотичної компетенції, основні функції семіотичної компетенції
Вкажіть на основні елементи будови (структури) знака і розкрийте зміст поняття «сигніфікація». Визначте складові семантичного трикутника.
У чому полягає найвагоміший внесок Ф. де Сосюра у розвиток ідеї знака?
Охарактеризуйте кожен з трьох типів знаків за Ч. Пірсом. Що таке «семантичний трикутник»?
У чому полягає природа символу як типу знаку. Що є достатньою підставою перетворення знака у символ?
Що таке синтагма і синтагматичний порядок ? Що означає поняття «мовна вартість» (за Ф. де Сосюром).Синтагматичні відношення у мові, мовленні і семіотиці?
Знак і значення. Назвіть компоненти значення і поясніть, що таке референт, денотат, конотація, означник? Вкажіть чинники творення конотацій.
Значення і сенс. Що є джерелом сенсу?
Знак, значення і код. Назвіть і охарактеризуйте основні форми кодів.
Енкратичні та акратичні джерела значень, за Р. Бартом.
Семіотика як вчення про знак, текс і генерування значень. Визначення класичного семантичного трикутника.
Поняття семіозу та його рівні: фіто-, фізіо-, зоо- й антропосеміоз. Поняття сприйняття.
Чинники семіотичного процесу: знак як універсальний посередник: три види знаків; знак як концепт і звукообраз, або означуване і означник;
Річ – об’єкт; об’єктивність – суб’єктивність;
Інтерпретанта, інтерпретант, інтерпретація
Мова і мовлення з погляду семіотики: основні функції
Розуміння досвіду у контексті семіозу. Досвід як формальна об’єктна структура. Трихотомія досвіду.
Віртуальність і поняття «видосвіт» (umwelt).
Прагматичний вимір семіотики. Розрізнення реальності і дійсності.
Проблема симуляції розуміння і поняття «симулякр». «Суржик», як семіотичне явище.

ПРОГРАМА З ДИСЦИПЛІНИ

«ФІЛОСОФІЯ ІСТОРІЇ»

Тема 1.

Історія як предмет філософського осмислення.

Поняття історії. Теорія історичного процесу. Природа історичного пізнання: теорія і логіка. Суб'єкт історичного пізнання. Методи дослідницької діяльності у процесі створення історичних знань. Філософія історії в системі соціальної філософії. Соціальна філософія і філософія історії. Соціологічний напрям філософії історії. Проблеми філософії історії в соціологічній концепції М.Вебера та Г.Зіммеля. Філософська культурологія та філософія історії. Проблема співвідношення понять "історіографія", "історіософія","методологія історії", "філософія історії". Основні школи філософії історії та методології в історичній європейській та українській традиції ХІХ-ХХ ст.

Тема 2.

Міф та філософія історії.

Минуле і сьогоденне в архаїчному світогляді. Космос та історія в традиційному суспільстві. Антична філософія історії. Теократична історія і міф. Міфологічний тип світогляду як спосіб осягнення історії. Міфологічний антропо- і соціоморфізм. Синкретизм міфологічного бачення історії. Проблеми сучасного розуміння міфологічного осягнення історії. Історична міфологія XX ст. Міфи і архетипи історії. Постмодерністсьий варіант історичної міфології.

Тема 3.

Християнська філософія історії.

Релігійне розуміння історії: єдність стихійної і свідомої складової. Історичні релігії та історія. Історія в світлі християнського вірування. Світосприйняття як рівень релігйного історичного світогляду. Телеологічність релігійного сприйняття історії. Основні напрямки християнської філософії історії в ХХст. Неотомістська історіософія. Неопротестантизм про “драму історії”.

Тема 4.

Класичні концепції філософії історії XІX ст.

Становлення філософії історії як самостійної філософської дисципліни. Філософія історії в добу Просвітництва. Філософія історії Г.Гегеля. Матеріалістичне розуміння історії. Філософія історії і філософський ірраціоналізм: історіософія школи "філософія життя"

Тема 5.

Неогегельянська та неокантіанська філософія історії.

Неокантіанська філософія історії.Неогегельнська філософія тотожності історичного буття і мислення. Філософія історії Б. Кроче: історичний процес та історичне знання. Філософія історії Р.Дж. Коллінгвуда.

Тема 6.

Філософія історії О. Шпенглера

Нелінійне тлумачення історичного процесу в морфології історії

О.Шпенглера. Культура як предмет морфології. Душа культури. Історичні культури. Габітус культури. Етапи існування і ритм культури. Ідея історії як символічного світу. О.Шпенглер про слав'янську культуру та її майбутнє.

Тема 7.

Філософія історії А. Тойнбі.

Некласична цивілізаційна концепція історії А.Тойнбі. Філосоія історії А. Тойнбі в руслі філософсько-культурологічної традиції М.Данілевського, та ін. Бачення історії у А.Тойнбі та "історицизм"в концепції К.Поппера.

Тема 8.

Західна філософія історії в ХХ ст.

Історія в екзистенціальній філософії. Франкфуртська школа філософії історії. Постмодерністьске бачення історії.

Нові тенденції в розвитку філософії історії в другій половині XX ст. “Школа Анналів”. Антропологічна історія. Структурна антропологія та історія. Наративна філософія історія.

Тема 9.

Українська історіософія : історія держави та історія народу.

Становлення традиції української історіософії. Концепція всесвітньої історії М.Грушевського. Історіософія В.Липинського. Проблеми сучасної української філософії історії.

Тема 10.

Сенс історії та її мета.

Проблеми створення єдиної концептуальної картини всесвітньої історії.

Суб'єкти історії, носії історичного смислу. Поступальний, кумулятивний розвиток історії.

Смисл та перспективи історії.

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА:

Бердяев Н.А. Смысл истории. М., 1990. Христианство и история. С.84-100.

Блок М. Апология истории или Ремесло историка. М., 1973.

Бойченко І.В. Філософія історії. К., 2000. Міфологічний світогляд — перший тип осягнення історії. С. 17-38

Бродель Ф. Материальная цивилизация. Экономика и капитализм. XV-XVIII вв. В 3-х томах. М., 1986-90. Т. 1-3.

Васильєва Т.С. Сущность и смысл истории. Пермь, 1996.С. С. 15-31.

Винар Л. Силуети епох. Дрогобич. 1992. С. 87-97.

Винниченко В. Відродження нації. К., 1990.

Гегель Г. Лекции по философии истории. Германський мир СПб. 1993. С.366-459,

Гердер И. Идеи к философии истории человечества. М., 1977. С.122-138.

Гидденс Э. Постмодерн //Философия истории. М., 1995.С. 340-346

Гобозов И .А. Введение в философию истории М., 1999.

Грушевський М. Історія України-Руси. К., 1991-1997. Т. 1-8.

Грушевський М. На порозі нової України. К., 1991.

Грушевський М. Соціально-виховуюче значення вивчення історії // Хто такі українці і чого вони хочуть. К., 1991

Губман Б.Л. Смысл истории: очерки современных западных концепций М., 1991.

Гуревич А.Я. Исторический синтез и школа «Анналов». М., 1993.

Дашкевич Я. Дорогами української Кліо// Пам'ять століть. 1996. № 3.

Делез Ж Логика смысла. М., 1995.

Делез Ж. Различие и повторение. СПб. 1998.

Димитрова Л.М. Філософія історії. К., 1997.

Донцов Д. Націоналізм. Торонто. 1966.

Дорошенко Н.М. Становление й развитие методологии истории. Калинин,1987.

Досон К. Христианский взгляд на историю//Философия истории. М., 1995.С. 248-261.

Зашкільняк Л.О. Методологія історії від давнини до сучасності. Львів, 1999. С.9-36

Зиммель Г. Проблеми философии истории // Зиммель Г. Избранное. Том 1. Философия культури М.,1996.

Ивин А.А. Философия истории М., 2000.

Іщенко Ю. Пошук моделі нац. ідентичності/Порівняльний аналіз історіософського дискурсу М.Данілевського і Д.Донцова //Політологічні читання 1994. № 2.

Калинников Л.А. Проблемы философии истории в системе Канта. Л., 1978.

Кант И. Идея всеобщей истории во всемирно-гражданском плане // Кант И. Соч.: В 6-ти т. М., 1966. Т.6. С.5-23.

Каримский А.М. Философия истории М., 1988.

Кимелев Ю.А. Философия истории. Системно-исторический очерк// Философия истории. Антология. М., 1995.

Колінгвуд Р.Д. Ідея історії. К., 1996.С. 54-66, 278-307.

Кроче Б. Антологія сочинений по философии СПб., 1999 Теория истории С. 175-245.

Кузнецов В.Н. Французское неогегльянство М., 1982.

Кузнецов Т.К., Миллер Т.А. Античная эпическая историография: Геродот, Тит Ливий. М., 1984.

Лосев А.Ф. Античная философия истории. М., 1977.С. 3-39.

Марцинюк І. Історія людства — історія народів чи цивілізації// Вісн.ПАН України. 1996. № 1/2.

Марцинюк І. Концепція всесвітньої історії М.Грушевського і сучасна українська історіографія//.Вісн.НАН України.1995. № 11-12.

Могильницкий Б.Г., Николаева Н.Ю., Гульбин Г.К. Американская "психоистория": критический очерк. Томск, 1985.

Могильницький Б.Г. Введение в методологию истории. М., 1989.

Немировский А.Й. Рождение Клио: у истоков исторической мысли. Воронеж, 1986.

О.Шпенглер.Закат Европи: Очерки морфологии мировой истории.Т.1. Образ и действительность. Мн.1998.С.147-177.

Олдак П. Колокола тревоги. Проблемі бесконтрольности й судьба цивилизации. М., 1990.

Павленко Ю. Історія світової цивілізації. Соціокультурний розвиток людства. К., 1996.

Пріцак О. Історіософія та історіографія М. Грушевського. Київ-Кембрідж. 1991. С.5-43.

Рассел Б. Человечество в опасности // Вопросы философии. 1992. № 8-10.

Риккерт Г. Философия истории. СПб 1999

Тавризян Г.М. О.Шпенглер, Й.Хейзинга: две концепции кризиса культури. М., 1988.

Тиллих П. История й Царство Божие//Философия истории. М., 1995.С. 232-247.

Тойнби А. Христианское понимание истории.//Философия истории. М.,1995. С. 220-231.

Тойнби А.Дж. Постижение истории. М., 1991.

Тойнбі А.Дж. Дослідження історії. К., 1995.Т.1. С. 14-58.

Февр Л. Бои за историю. М.. 1991.

Философия истории. Учебное пособие/ Под ред. А.С.Панарина. М., 1999

Философия истории: диалог культур. М., 1989

Франко І. Що таке поступ? // Зібр. творів: У 50 т. К., 1986. Т.45.

Хабермас Ю. О субьекте истории. Краткие замечания по поводу ложньїх альтернатив.// Философия истории. Антология.М., 1995. С.283-289.

Чесноков Г.Д. Философия истории А.Дж.Тойнби: сильные и слабые стороны его концепции // Соц. теория й современность. М., 1993. Вьш.7.

Шарифжанов И.И. Судьбы либеральной философии истории: Актон и современная англо-американская историография. Казань, 1989.

Шафф А. Куда ведет дорога// Философия истории. М., 1995. С. 311-339.

Шпенглер О. Закат Европи М. Т.2. / /Самосознание европейской культури XX века: Мыслители и писатели Запада о месте культури в современном обществе. М., 1991.

Элиаде М. Аспекты мифа. М., 1994.

Элиаде М. Космос и история //Избранние работы. М., 1987 С.139-144.

Яковенко Н. Вступ до історії. К., 2007. С. 17-41.

Ясперс К. Истории истории и ее цель. М., 1994. С.

Ясперс К. Ницше и христианство М., 1994.

Ясперс К. Про сенс історії // Сучасна зарубіжна філософія. Течії і напрями. Хрестоматія/ Упорядники В.В.Лях, В.С.Пазенок. К.,1996. С.183-213.

Ящук Т.І. Філософія історії К., 2004. С.7-53

Контрольні питання:

Поняття історії.
Теорія історичного процесу.
Природа історичного пізнання: теорія і логіка.
Суб'єкт історичного пізнання.
Методи дослідницької діяльності у процесі створення історичних знань.
Філософія історії в системі соціальної філософії.
Соціальна філософія і філософія історії.
Соціологічний напрям філософії історії.
Проблеми філософії історії в соціологічній концепції М.Вебера та Г.Зіммеля.
Філософська культурологія та філософія історії.
Проблема співвідношення понять "історіографія", "історіософія","методологія історії", "філософія історії".
Основні школи філософії історії та методології в історичній європейській та українській традиції ХІХ-ХХ ст.
Минуле і сьогоденне в архаїчному світогляді.
Космос та історія в традиційному суспільстві.
Антична філософія історії.
Теократична історія і міф.
Міфологічний тип світогляду як спосіб осягнення історії.
Міфологічний антропо- і соціоморфізм.
Синкретизм міфологічного бачення історії.
Проблеми сучасного розуміння міфологічного осягнення історії.
Історична міфологія XX ст.
Міфи і архетипи історії.
Постмодерністсьий варіант історичної міфології.
Релігійне розуміння історії: єдність стихійної і свідомої складової.
Історичні релігії та історія.
Історія в світлі християнського вірування.
Світосприйняття як рівень релігйного історичного світогляду.
Телеологічність релігійного сприйняття історії.
Основні напрямки християнської філософії історії в ХХст.
Неотомістська історіософія.
Неопротестантизм про “драму історії”.
Становлення філософії історії як самостійної філософської дисципліни.
Філософія історії в добу Просвітництва.
Філософія історії Г.Гегеля.
Матеріалістичне розуміння історії.
Філософія історії і філософський ірраціоналізм: історіософія школи "філософія життя"
Неокантіанська філософія історії.
Неогегельнська філософія тотожності історичного буття і мислення.
Філософія історії Б. Кроче: історичний процес та історичне знання.
Філософія історії Р.Дж. Коллінгвуда.
Нелінійне тлумачення історичного процесу в морфології історії О.Шпенглера.
Культура як предмет морфології.
Ідея історії як символічного світу.
О.Шпенглер про слав'янську культуру та її майбутнє.
Некласична цивілізаційна концепція історії А.Тойнбі.
Філософія історії А. Тойнбі в руслі філософсько-культурологічної традиції М.Данілевського, та ін.
Історизм та "історицизм"в концепції К.Поппера.
Історія в екзистенціальній філософії.
Франкфуртська школа філософії історії.
Постмодерністьске бачення історії.
Філософія історії “Школи Анналів”
Антропологічна історія.
Структурна антропологія та історія.
Наративна філософія історія.
Становлення традиції української історіософії.
Концепція всесвітньої історії М.Грушевського.
Історіософія В.Липинського.
Проблеми сучасної української філософії історії.
Проблеми створення єдиної концептуальної картини всесвітньої історії.
Суб'єкти історії, носії історичного смислу.
Поступальний, кумулятивний розвиток історії.
Смисл та перспективи історії.

11. ПРОГРАМА З ДИСЦИПЛІНИ

«СОЦІАЛЬНА ФІЛОСОФІЯ»

Тема 1.

Соціальна філософія як соціогуманітарна дисципліна.

Традиційне філософування та соціально-філософська проблематика. Гуманістична спрямованність соціальної філософії. Поняття предмету соціальної філософії Соціальна філософія як систематизація соціальних проблем в історії філософії.. Соціальна філософія і наука. Соціальна філософія в системі гуманітарних наук. Співвідношення соціальної філософії та соціальної психології, соціології, історії, релігієзнавства, політології, правознавства, антропології, культурології та ін. Методологічні засади, принципи і категорії соціальної філософії.

Функції соціальної філософії та зростання її значення у процесах державотворення в Україні.

Тема 2.

Історична ґенеза соціальної філософії

Соціально-філософські погляди мислителів Стародавнього Сходу. Природа суспільства і людини, проблема держави у мислителів Стародавньої Греції та Риму. Обґрунтування космосу, людини та суспільства в епоху середньовіччя. Соціально-філософські погляди мислителів доби Відродження та Нового часу. Просвітительство та теорії суспільного договору. Соціально-філософські погляди І.Канта і Г. Геґеля. Соціальна філософія марксизму та її критики. Соціальні пошуки школи "філософії життя". Проблеми соціальної філософії в неокантіанстві та неогеґельянстві.

Тема 3.

Становлення української соціальної філософії

Соціально-філософська традиція в Україні. Київська релігійно-філософська школа (П. Юркевич). Кирило - Мефодіївське товариство: формування філософії української національної ідеї. П.Сорокін. Політична філософія М.Драгоманова. Соціальна філософія І.Франка. Політична філософія Д. Донцова та В. Липинського.

Тема 4.

Розвиток соціальної філософії у XX ст.

Основні напрямки соціальної філософії XX ст.: соціально-філософська концепція К. Поппера; мадридська школа (X.Ортега-і-Гассет); франкфуртська школа (М. Горкхаймер, Т. Адорно, Ю. Габермас); релігійні концепції суспільства ( Ж. Марітен, Е. Жільсон, П. Тейяр де Шарден);екзистенціалізм ( М. Гайдеггер, К. Ясперс, Ж.-П. Сартр, А. Камю); феноменологія ( Е. Гуссерль, А. Шюц, П. Бергер, Т. Лукман); технократичні концепції суспільства (Д. Белл, 3. Бжезинський, Дж. Гелбрейт); психоаналітичний напрям: 3. Фройд та його послідовники як соціальні мислителі; постмодерн і сучасна західна соціальна філософія.

Тема 5.

Соціальна філософія К.Поппера.

Становлення К.Поппера як мислителя. К.Поппер і неопозитивізм. Концепція відкритого суспільства: А.Бергсон, К.Поппер, Дж.Сорос. «Відкрите суспільство та його вороги»: від Платона до Маркса. Критика закритого суспільства Г.Гегеля. «Злиденність історицизму»: історизм та історицизм.

Тема 6.

Соціальна філософія Х.Ортеги-і-Гасета.

Становлення соціальної філософії Мадридської школи. Європа в концепціях іспанських мислителів: від М.Унамуно до Х.Ортеги-і-Гассета. Трагічне в концепції М.Унамуно.

Соціальная філософія Х.Ортегі-і-Гассета від екзистенціалізму до філософської антропології. Опис соціальної реальності в роботі «Людина та люди». Держава і суспільство. «Спортивне походження держави». Бунт мас та еліти. Доктрина генерацій і еволюція соціально-політичних поглядів Х.Отреги-і-Гассета.

Тема 7.

Соціальна філософія Франкфуртської школи

Особливості становлення та розвитку Франкфуртської школи. М.Горкгаймер та Т. Адорно «Діалектика Освіти»: історична криза ХХ ст. як породження репресивного розуму. Відчуження та його подолання.

Г.Маркузе «Розум і революція». «Одновимірна людина»: критика консюмеристського суспільства. Революція 1968 року і Г.Маркузе. Спадщина «нових лівих».

Розвиток ідей Франкфуртської критичної філософії в концепції Ю.Габермаса. «Теорія комунікативної дії».

Тема 8.

Католицька соціальна філософія ХХ ст.

П.Тейяр де Шарден: проблема взаємодії науки та релігії. «Феномен людини» доктрина оптимістичного еволюціонізму.

Ж.Марітен: «томізм» як офіційна доктрина католицької церкви. «Інтегральний гуманізм» Ж.Марітена як соціальний проект майбутнього. Криза гуманістичної культури Європи.

Тема 9.

Постмодернізм та соціальна філософія.

«Структурна антропологія» К.Леві-Строса: дослідження соціокультурних явищ. Три види гуманізму. Структуралізм та пост структуралізм.

Етапи творчої еволюції М.Фуко: 60-ті роки «археологія знання», 70-ті – «генеалогія влади», дослідження дискурсивних форм регламентації поведінки людини. 80-ті – «естетика існування». «Наглядати і карати» становлення дисциплінарного суспільства.

Постмодерн філософія завершеного проекту Модерна. Юбермас дискусія з постмодерністами.

Тема 10.

Природа і суспільство.

Філософсько-світоглядний зміст проблеми ставлення суспільної людини до природи, її специфіка і значення для сучасної науки і практики. Природа як неодмінна передумова існування людини і суспільства.

, Головні гіпотези виникнення, побудови та існування Всесвіту. Проблема походження життя на Землі. Географічне середовище та його роль в житті суспільства. Географічний детермінізм. Вчення В. Вернадського про ноосферу. Історичні форми єдності суспільства і природи. Основні принципи гуманістичного природокористування. Екологічна проблема та її глобальний характер.

Народонаселення як передумова і суб'єкт історичного процесу. Демографічна проблема як глобальна проблема. Синергетика як новий діалог людини з природою.

Поняття суспільства в соціальній філософії. Системний погляд на суспільство. Суспільство і соціум. Аспекти і рівні системного дослідження суспільства. Особливість природних і соціальних систем.

Тема 11.

Проблема людини соціальній філософії.

Місце проблеми людини в системі філософського знання. Філософська антропологія як напрям філософії XX ст. і метод пізнання реальності. Антропологічні пошуки М. Шелера та М. Бубера. Антропоцентризм, космоцентризм, геоцентризм та соціоцентризм.

Основні доктрини антропогенезу: теологічна версія, діяльно-трудова .теорія, біо-психологічна (3. Фройд), символічна (Е. Кассірер).

Антропологічний вимір міфу. Міф як соціальний, культурний та антропологічний феномен. Соціальна міфологія XX ст. Природа і сутність людини. Психофізичне та соціальне в людині. Основні закономірності історичного розвитку особистості. Співвідношення понять "особа", "особистість", індивід", та "індивідуальність".

Буття людини як специфічний спосіб її існування. Проблема життя і смерті. Типологія ставлення до смерті в європейській традиції. Андрогінність людини. Гендерна філософія. Розум, воля та емоції як компоненти суб'єктивності людини. Віра як феномен. Філософська віра.

Персоналістська тенденція в українській філософській традиції.

Тема 12.

Вартості духовного життя сучасного суспільства

Поняття духовного життя суспільства. Співвідношення понять:"духовне життя", "духовне виробництво", "суспільна свідомість". Структура суспільної свідомості. Буденна та теоретична свідомість. Суспільна психологія та ідеологія. Індивідуальна та суспільна свідомість. Самосвідомість людини. Форми суспільної свідомості. Специфіка міфологічного усвідомлення дійсності. Моральне, релігійне, художнє та філософське освоєння світу. Політична та правова свідомість. Національна свідомість. Поняття духовної культури суспільства.

Проблеми вартостей в античній та християнській філософії. Філософія як вчення про вартості. Аксіологія: етапи становлення. Неокантіанська теорія вартостей. Проблема вартостей в працях М.Вебера. Інструменталістська інтерпретація вартостей. Неореалізм Н.Гартмана. Природа вартостей у марксистській філософії.

Вартості як форми існування соціальних смислів. Проблема співвідношення потреб, інтересів і цінностей.

Свобода як онтологічний феномен і соціальна вартість. Вартості в суб'єктивному світі людини: ціннісна структура свободи..

Тема 13.

Філософські проблеми розвитку науки і техніки.

Соціально-філософський зміст понять "наука і техніка". Наука як об'єкт філософського аналізу. Наука як система знань, цінностей, вид діяльності. Наука і філософія: діалектика взаємодії. Наука як соціальний інститут і чинник розвитку суспільства.

Походження і природа техніки. Техніка як соціальний феномен. Історична генеза взаємодії, науки і техніки. Технологічний, соціальний та особистісний вимір розвитку науки і техніки. Потреби й інтереси як мотивація розвитку науки і техніки.

. Наука як соціальний інститут і чинник розвитку суспільства. Історична ґенеза взаємодії науки і техніки.

Інформативна та технологічна революція: сучасний етап. Соціальні наслідки інформативно-технологічної революції.

Тема 14. Філософія політики

Політика як вираз соціальної взаємодії. Політичне панування. Структура і функція політики: організації, відносини, політична свідомість. Політика і влада. Соціальні джерела владик Політичне життя. Політичне життя і економіка. Політична культура:

проблеми і суперечності її становлення та розвитку. Політика і мораль. Політична система.

Держава, форма правління та політичний режим. Демократія як соціальний феномен. Демократія і тоталітаризм.

Філософські проблеми становлення громадянського суспільства в Україні. Національне державотворення і громадянське суспільство: поступ і суперечності.

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА:

Адлер А. Понять природу человека. СПб., 1997.
Андрущенко В. П. Історія соціальної філософії: західноєвропейський контекст. – К.: Тандем, 2000.
Андрущенко В., Губерський Л., Михальченко М. Культура, ідеологія, особистість : методолого-світоглядний аналіз. – К.: Знання України, 2002.
Андрущенко В.П., Михальченко М.І. Сучасна соціальна філософія. Курс лекцій. Друге видання. К., 1995.
Антологія світової літературно-критичної думки XX ст. Львів, 1996.
Арато А. Концепция гражданского общества: восхождение, упадок и воссоздание// Полис. 1995. № 3.
Арон Р. Етапи розвитку соціологічної думки. К.: 2003.
Арьес Ф. Человек перед лицом смерти. М., 1992.
Берлін І. Чотири есе про свободу (Дві концепції свободи). К., 1994.
Борулин В.С. Социальная философия. М., 1993. ч. І-ІІ.
Бубер М. Два образа веры. М., 1995. С.233-341
Вебер М. Наука как произведение й профессия // Избр. произведения. М., 1990.
Вебер М. Политика как призвание и профессия // Вебер М. Избр.произв/М., 1990.
Вебер М. Протестантська етика і дух капіталізму. К., 1994.
Вебер М. Хозяйственная этика мировых религий // Избранное. Образ общества. М., 1994.
Вернадский В.И. Философские мысли натуралиста. М., 1988.
Габермас Ю. Залучення Іншого. Львів, 2006.
Гаврилишин Б. Дороговкази в майбутнє. К., 1994.
Гартман Н. Эстетика. М., 1958.
Геллнер 3. Условия свободи: гражданское общество и его исторические соперники // Знание - сила. 1996. № 2, 4-7.
Головаха Є.І. Стратегія соціально-політичного розвитку України. К., 1994.
Головко Б.А. Філософська антропологія. К., 1997.
Горак Г.І. Філософія: курс лекцій. К., 1998. С. 123-208.
Горський В.С. Історія української філософії. К.,1996.
Грушевський М.С. На порозі нової України. К.,1991.
Гуревич П.С. Философская антропология. М., 1998.
Гуссерль Е. Криза європейського людства і філософія // Сучасна зарубіжна філософія-. Течії і напрямки. К., 1996.
Дерріда Ж. Позиції. К., 1994.
Джеван М.А. Людський вимір науки та наукові "виміри" людини. К.,1992.
Джеймс Дж.В. Личность//Психология личности. Тексты. М., 1982. С.61-70
Довгич В.А. Українська ідея в політичній теорії М.Драгоманова. К., 1991.
Донцов Д. Націоналізм. Торонто. Львів, 1966
Драгоманов М. Чудацькі думки про українську національну справу// Драгоманов М. Вибране. К., 1991.
Еллюль Ж. Техніка, або виклик століття//Сучасна зарубіжна соціальна філософія. Хрестоматія: Навч. посібник К., 1996. С.25-58.
Жильсон Є. Философ и теология. М., 1995.
Жмир В.Ф. На шляху до себе (Історія становлення української національної свідомості) // Філос. і соціол. думка. 1991. №2. №4.
Зиммель Г. Философия труда // Избранное. Т.2. Созерцание жизни. М.,1996.
Зыбайлов Л.К., Шопинецкий В.А. Постмодернизм. М., 1993.
КамюА. Бунтівна людина //Твори:. У 2-хт. К., 1997.
Кант И. Идея всеобщей истории во всемирногражданском плане // Собр. соч. в 6.Т. М., 1966. Т.6
Кант И. Рецензия на книгу И.Г. Гердера"Идеи к философии истории человечества" // Собр. соч.: В 6 т.,М.,1966. Т. 6.
Карась А. Філософія громадянського суспільства в класичних теорія і некласичних інтерпретаціях. Львів, 2003.
Кассирер 3. Опыт о человеке: введение в философию человеческой культуры // Проблема сознания в современной западной философии. М., 1988.
Кемеров В.Е. Введение в социальную философию: Учебник для вузов. Изд. 4-е, испр. — М: Академический Проект, 2001. — 314 с.
Князев В.Н. Человек й технология: социально-философский анализ.К.,1990.
Козловський П. Постмодерна культура. // Сучасна зарубіжна філософія. Течії і напрями. Хрестоматія. К., 1996. С.214-245.
Крапивенский С.Э. Социальная философия. Волгоград, 1996.
Кудрявцев В.А. Экзистенциалистическая социология. М., 1988.
Кузнецов Н.С. Человек: потребности й ценности. Свердловск, 1992.
Кульчицький О. Введення у проблематику сутності філософії // Сутність філософії. Париж, Мюнхен, 1981.С.1-87.
Кун Т. Структура научных революций. М., 1977.
Курдюмов С.П., Малинецкий Г.Г., Потапов А.В. Синергетика - новые направлення. М., 1989.
Леш С. Соціологія постмодерну. Львів, 2003.
Лісовий В.С. Драгоманов і Донцов // Філос. і соціол. думка. 1991. №9.
Лук’янець В.С. Соболь О..М.Філософія постмодерна К., 1998.
Манхейм К. Человек й общество в век преобразования М., 1991.
Маритен Ж. Интегральный гуманизм// Маритен Ж. Философ в мире. М., 1994
Маритен Ж. Философ в мире. М., 1994.
Маркузе Г. Одновмірна людина //Сучасна зарубіжна соціальна філософія. Хрестоматія: Навч. посібник К., 1996. С.87-135.
Маркузе Г. Одномерный человек М., 1994.
Мельник В.П. Філософія.Наука.Техніка. Львів, 2009
Мемефорд Л. Міф про машину. Техніка і розвиток людини //Сучасна зарубіжна соціальна філософія. Хрестоматія: Навч. посібник К., 1996. С.58-87.
Методологические й социально-философские проблеми научно-технического прогресса / Отв. ред М.И. Конкин. М., 1989.
Момоджян К.Х. Введение в социальную философию. М., 1997.
Моріак Ф. У що я вірю. К., 1993.
Нестеренко В.Г. Вступ до філософії: онтологія людини. К., 1995.
Николис Г., Пригожин И. Познание сложного. М., 1990.
Новая технократическая волна на Западе. М., 1986.
Ортега-і-ГассетХ. Безхребетна Іспанія // 0ртега-і-ГассетХ. Вибрані твори. К., 1994. С. 140-196.
Ортега-і-ГассетХ. Бунт мас // 0ртега-і-ГассетХ. Вибрані твори. К., 1994. С. 15-139.
Ортега-і-ГассетХ. Вибрані твори. К., 1994.
Ортега-і-ГассетХ. Дегуманізація мистецтва // 0ртега-і-ГассетХ. Вибрані твори. К., 1994. С.238-273.
Печчеи А. Человеческие качества. М., 1980.
Поппер К. Гегель і новий трибалізм//Відкрите суспільство та його вороги К., 1994. С.34-90.
Поппер К. Злиденність "історицизму. К., 1996.
Проблема людини в українській філософії XVI- XVIII ст. / Відп. ред. М.В. Кашуба. Львів, 1998.
Рикер П. Человек как предмет философии // Вопр. философии. 1989. №2.
Сорокин П.О. Человек. Цивилизация. Общество. М., 1992.
Соціологічна думка України / М.В. Захарченко, В.Ф. Бурлачук, М.О. Молчанов та ін. К., 1996.
Степин В.С. Философская антропология. М., 1982.
Сучасна зарубіжна філософія. Течії і напрямки. К., 1996.
Тейяр де Шарден П. Божественная среда. М., 1992.
Тейяр де Шарден П. Феномен человека. М., 1987.
Тоффлер А. Футуршок. СПб., 1997.
Уинч П. Идея социальной науки. М., 1996.С.3-104.
Философия любви. / Сост. А.А. Ивин. М., 1990
Философия техники в ФРГ. М., 1989.
Франкл В. Человек в поисках смысла. М., 1990.
Франко І. Я. Мислі о еволюції в історії людськості // Зібр. творів: У 50т. К., 1986.Т.45.
Франко І. Я. Що таке поступ?//Зібр. творів: У 50т. К., 1986.Т. - 45.
Фрейд Э. Психоанализ. Религия. Культура. М., 1992.
Фромм Э. Анатомия человеческой деструктивности. М., 1994.
Фромм Э. Бегство от свободы. М., 1990.
Фромм Э. Иметь или быть. М., 1986.
Фуко М. Репресивна гіпоетза/ Історія сексуальності. Харків,1997. Т.1. С.77-112
Фуко М. Слова и вещи. М., 1994.
Хайдеггер М. Письмо о гуманизме // Проблема человека в западной философии.М., 1988.
Хайек Ф. Дорога к рабству//Вопр. философии. 1990. №10-12.
Хоркхаймер М., Адорно Т. Диалектика Просвещения. СПб. 1997. С.,
Человек: Мыслители прошлого и настоящего о его жизни, смерти й бессмертии / Сост. П.С. Гуревич. М., 1991. 4.1. 1995. Ч. 2.
Чижевський Д. Нариси з історії філософії на Україні. К., 1992.
Шелер М. Сутність моральної особистості // Сучасна зарубіжна філософія. Течії і напрямки. К., 1996.
Шеллер М. Положение человека в космос//Шеллер М. Избранное М., 1994 С. 129-192
Шюц А. Смысловое строение социального мира//Избранное: Мир светящийся смыслом. М., 2004. С.735-956.
Элиаде М. Космос й история. М., 1987.
Юнг К. Архетип й символ. М., 1991.
Ясперс К. Смысл и назначение истории. М., 1991.

Контрольні питання:

Поняття предмету соціальної філософії
Соціальна філософія і наука.
Соціальна філософія в системі гуманітарних наук: співвідношення соціальної філософії та соціальної психології, соціології, історії, релігієзнавства, політології, правознавства, антропології, культурології та ін.
Методологічні засади, принципи і категорії соціальної філософії.
Функції соціальної філософії та зростання її значення у процесах державотворення в Україні.
Просвітительство та теорії суспільного договору.
Соціально-філософські погляди І.Канта і Г. Геґеля.
Соціальні пошуки школи "філософії життя".
Проблеми соціальної філософії в неокантіанстві та неогеґельянстві.
Витоки української соціально-філософської думки в Україні.
Київська релігійно-філософська школа (П. Юркевич).
Політична філософія М.Драгоманова.
Соціально-філософські пошуки І.Франка.
Політична філософія Д. Донцова та В. Липинського.
Основні напрями та проблеми розвитку новітньої української соціальної філософії.
Екзистенціальні пошуки соціальтного.
Раціоналістичні проекти суспільного розвитку.
Релігійні концепції суспільства
Феноменологічне конструювання реальності.
Технократизм як соціальна теорія.
Психоаналіз і соціальна філософія.
Становлення К.Поппера як мислителя.
Концепція відкритого суспільства: А.Бергсон, К.Поппер, Дж.Сорос.
«Відкрите суспільство та його вороги»: від Платона до Маркса.
«Злиденність історицизму»: історизм та історицизм.
Становлення соціальної філософії Мадридської школи.
Соціальная філософія Х.Ортегі-і-Гассета від екзистенціалізму до філософської антропології.
«Людина та люди»: опис соціальної реальності.
«Бунт мас» та еліти.
Доктрина генерацій і еволюція соціально-політичних поглядів Х.Отреги-і-Гассета.
Становлення та розвитку Франкфуртської школи.
«Діалектика Просвіти»: історична криза ХХ ст. як породження репресивного розуму.
«Одновимірна людина»: критика конс’юмеристського суспільства.
Розвиток ідей Франкфуртської критичної філософії в концепції Ю.Габермаса.
П.Тейяр де Шарден: проблема взаємодії науки та релігії.
«Феномен людини» доктрина оптимістичного еволюціонізму.
«Томізм» як офіційна доктрина католицької церкви.
«Інтегральний гуманізм» Ж.Марітена як соціальний проект майбутнього.
Структуралізм та постструктуралізм.
Етапи творчої еволюції М.Фуко.
«Наглядати і карати»: становлення дисциплінарного суспільства.
Постмодерн філософія завершеного проекту Модерна.
Ю.Габермас: дискусія з постмодерністами.
Філософсько-світоглядний зміст проблеми ставлення суспільної людини до природи.
Проблема походження життя на Землі.
Екологічна проблема та її глобальний характер.
Демографічна ситуація в світі: шляхи подолання кризи.
Синергетика як новий діалог людини з природою.
Поняття суспільства в соціальній філософії.
Системний погляд на суспільство: аспекти та рівні.
Особливість природних і соціальних систем.
Місце проблеми людини в системі філософського знання.
Філософська антропологія як напрям філософії XX ст. і метод пізнання реальності.
Антропологічні пошуки М. Шелера та М. Бубера.
Основні доктрини антропогенезу.
Міф як соціальний, культурний та антропологічний феномен.
Соціальна міфологія XX ст.
Природа і сутність людини.
Психофізичне та соціальне в людині.
Проблема життя і смерті в соціально-філософській традиції.
Віра як феномен. Філософська віра.
Персоналістська тенденція в українській філософській традиції.
Поняття духовного життя суспільства.
Повсякденність та теоретична свідомість.
Моральне, релігійне, художнє та філософське освоєння світу.
Політична та правова свідомість.
Свобода як онтологічний феномен і соціальна вартість.
Соціально-філософський зміст понять "наука і техніка".
Техніка як соціальний феномен.
Історична генеза взаємодії, науки і техніки.
Технологічний, соціальний та особистісний вимір розвитку науки і техніки.
Інформативна та технологічна революція та її соціальні наслідки.
Політика як предмет філософської рефлексії.
Структура і функція політики: організації, відносини, політична свідомість.
Соціальні джерела влади.
Політична культура: проблеми і суперечності її становлення та розвитку.
Демократія як соціальний феномен. Демократія і тоталітаризм.
Філософські проблеми становлення громадянського суспільства в Україні.
Національне державотворення і громадянське суспільство: поступ і суперечності.

ПРОГРАМА З ДИСЦИПЛІНИ

«ФІЛОСОФСЬКА ПРОПЕДЕВТИКА»

Blog

Програми фахових дисциплін для вступного випробування за напрямом „філософія для освітньо-кваліфікаційних рівнів „

Содержание