М. Ізмаїл 2009 з м I с т

Вид материала

Документы

Подобный материал:

• Райони споживання: Тернопіль, Біла Церква, Ізмаїл, Дніпропетровськ, Черкаси, 851.66kb.
• Рассмотрено Согласовано Утверждаю на заседании мо заместитель директор учителей музыки, 221.3kb.
• Виробничий перевантажувальний комплекс цррс центр регулювання руху суден «Ізмаїл трафік, 1162.04kb.
• Муниципальной программы развития субъектов малого и среднего предпринимательства, 3248.97kb.
• Российская федерация федеральный закон о защите конкуренции, 1262.52kb.
• О товарных биржах, 342kb.
• Общие положения, 285.55kb.
• Материалы международной студенческой научной конференции 21 апреля 2009 г г. Екатеринбург,, 2547.76kb.
• Положение о Федеральном агентстве воздушного транспорта, 156.28kb.
• Правительства Республики Мордовия от 10 марта 2009 г. №88, от 27 апреля 2009 г. №189,, 3481.75kb.

Фото 11: Коломия (Центр). Міська гімназія





3-ий ходовий день. Субота. 08.08.09 р. ст. 28 з 93





11.45. Дорога знову переходить на правий берег. Слідів від змитого мосту немає зовсім. Тут доводиться робити вже ретельну розвідку. На правому березі продовження дороги не видно. Спочатку розвідуємо наш (лівий) берег. За 100-150 метрів з нашого берега рештки колії впираються в крутий лісовий схил із змитими бортами. На правому березі щось подібне на колію знаходимо вище по течії метрів за 100 від початку броду з нашої сторони. Тому розвідуємо дно Черемошу від заходу в воду. вверх по течії (Фото. 27-29).








3-ий ходовий день. Субота. 08.08.09 р. ст. 29 з 93




13.47. Таку саму ретельну розвідку потребує і перехід четвертого броду. Він починається майже відразу за закінченням попереднього. З правого берега якісь рештки дороги йдуть вздовж нього до залишків мосту але в місці мосту річка звужується – течія швидка, глибина більша за метр, дно з великим камінням. Перейти в цьому місці річку неможливо. Місце для переходу знаходимо значно нижче залишків мосту (Фото. 30).


Глибина тут більша за попередню, течія швидша. Велосипеди може накрити течією на пів баула. Тому готуємо для техніки своєрідні ноші и переправляємо кожен з велосипедів по троє, четвертий підстраховує транспортування (Фото. 31-33).


Фото 31:





Фото 32:





Фото 32: Подолання четвертого броду на траверсі г. Гостовець


3-ий ходовий день. Субота. 08.08.09 р. ст. 30 з 93


14.30. Перейшовши на лівий берег, на нас чекає вже сухопутна перешкода. Від колишньої дороги нічого не залишилось. Зсув по уривчастому схилу зрізав її на досить великій ділянці. Доводиться долати траверс схилу доки не виходимо на більш менш широку стежку (вірніше залишки однієї з колій колишньої дороги) (Фото. 34-37).




Фото 34: Фото 35:




Фото 36-37: Траверс лівого берега під масивом г. Гостовець




Закінчивши проходження траверсу, зупиняємось на обід на маленькому клаптику тераси, що лишилась від колишньої дороги (Фото. 38).


3-ий ходовий день. Субота. 08.08.09 р. ст. 31 з 93








15.15. Від тераси обіду спускаємось до притоку безим’яного струмка в кінці широкого правого закруту Черемошу. Тут викочуємось на залишки дороги. Але вся ділянка залита водою струмка (Фото. 39).


Фото 39








Не більше півкілометра від струмка дорога знову виходить до броду. Скільки можна бачити правий берег до самого повороту – на ньому жодного натяку на дорогу або ж стежину. Продовжуємо рухатись по лівому берегу (Фото. 40). Незабаром і рештки подібності до дороги зникають в кам’янистому схилі берега (Фото. 41). По ньому і проштовхуємо велосипеди доки не виходимо на болотисту колію.


Фото 40





Майже два кілометри виположеної ділянки через ліс по болотистим розмитим коліям і ми в’їжджаємо до початку широкої улоговини в місці притоку струмка Гостовець (Фото. 41/1).





3-ий ходовий день. Субота. 08.08.09 р. ст. 32 з 93





16.57. Тут жиле обійстя і ми, врешті решт, порозмовлявши з господарем, отримуємо чітку інформацію про стан долини Черемоша до самих витоків. А стан, чим вище по течії, тим гірше. До лісоучастку Перкалаб від Нижньої Яловичори ще з минулої повіні не ходять, навіть важкою технікою. Дорогу в верхів’ях змило повністю. Більше того – перейти до долини Чорного Черемошу буде неможливо з-за відсутності єдиної (що була) дороги через Пнів’є. Тому вирішуємо починати перехід через хребет по долині Гостовця.


Фото 42: Початок лісовозної дороги р. Гостовець







Звертаємо лісовозною дорогою вверх по долині притоку. Дорога така сама – розбита, з заболоченими ділянками, глибокими коліями (Фото. 42). Залишки мостів є але в такому аварійному стані, що ми вимушені бродити річку попід ними (Фото. 43).





18.08. Пройшовши ще три таких же мости минаємо нежилу хату і ще за 7-10 хвилин проїжджаємо діючий гуртожиток Гостовець.

Погода, що почала псуватись ще від повороту з Черемошу, погіршується. З верхів’їв затягує дощовими хмарами. Від гуртожитку, перейшовши вбрід під містком, виходимо на верхню поляну з нежилим будиночком. Поряд з ним ставимо табір та влаштовуємо «сушилку» після всіх бродів (Фото. 44).




За день подолано - 28,5 км., за 2 год. 50 хв. чистого ходового часу.

Сумарна кількість автошляхів – 0 км.

Організація переправ вбрід – чотири за 3год. 40 хв. (без розвідок).

Сумарний добовий набір висоти – 480 м.

3-ий ходовий день. Субота. 08.08.09 р. ст. 33 з 93


Неділя 09.08.2009 р.


ІV–ий ходовий день: Ур. Ризовата – полонина Яворів –
полонина Гаджугі










- 34 -


Вночі короткочасний невеликий дощ. Зранку мала хмарність. Вітер середній, західний. Температура близько 14⁰С.





08.00. Від місця ночівлі переводимо велосипеди вбрід під розвалений міст. Дорога відразу перетворюється на мішанину болота та каміння по глибоким коліям (Фото. 45).










З півкілометра більш-менш рівного руху і починаються різкі підйоми по бортам ущелини Гостовця в такій самій болотистій колії (Фото. 46), яка змінюються підйомом по суцільному камінню, залитому струмками (Фото. 47-48).


Фото 46:











Фото 47-48:


4-ий ходовий день. Неділя. 09.08.09 р. ст. 35 з 93





Все перемішується виположеними ділянками, які, в свою чергу, в глибоких коліях (в які не вміщуються шатуни) та залиті потоками стокових струмків (Фото. 49).


Фото 49:




08.58. Піднявшись до верхнього будиночка ур. Ризовата бродуємо основне русло Гостовця (Фото. 50).





За 10-13 хвилин бродимо знову на лівий берег (Фото. 51).


За ним зупиняємось на привал на галявині старої лісорозробки.


Фото 51:





За кількасот метрів від неї, пройшовши рівну болотисту ділянку, починаємо четвертий брід, який згодом переходить в просто рух по річищу (Фото. 52). З нього виходимо на правий, зарослий лісом, борт ущелини, до різкого зльоту по лісовозній дорозі, в колії якої велосипеди застряють по самі штани баулів.


Фото 52:


4-ий ходовий день. Неділя. 09.08.09 р. ст. 36 з 93





10.05. З лісу, проштовхуючи велосипеди по-двоє, виходимо крутим підйомом до поляни на розвилці верхньої лісорозробки (Фото. 53).


Праворуч дорога переходить в мішанину тракторних розробок, ліворуч починає різкий підйом по такій самій, як і попередня, з глибокими коліями «лісовозці».


Тут нас настигає холодний рясний дощ.

Фото 53: Вихід на верхню лісорозробку





11.15. Дочекавшись перерви, в звертаємо на підйом, який приходиться долати «човником» виштовхуючи велосипеди по-двоє, а, часто-густо, і по-троє (Фото. 54).


Фото 54: :





14.30. Виходимо до вівчарні на полонині Яворів (Фото. 55).


Зупиняємось на обід. Розмовляємо з господарями. Набираємо воду в усі ємкості. Бо по полонинам Пнів’є воду знайти важко.


Від вівчарні починаємо підйом (Фото. 56) через полонину Широку (Фото. 57) до початку полонини Гаджугі





4-ий ходовий день. Неділя. 09.08.09 р. ст. 37 з 93








18.15. Проминувши полонину Широку виходимо вершину відрогу (Фото. 58) до перемички на хребет Пнів’є. На хребті сильний вітер наганяє дощові хмари з заходу.


Ближче до верхового лісу знаходимо невеличке пониження в схилі хребта, більш-менш захищене від вітру і ставимо бівак (Фото. 59).



Фото 58: Підйом до перемички Гаджугі-Пнів’є




Фото 59:


За день подолано - 12,5 км., за 5 год. 10 хв. чистого ходового часу.

Сумарна кількість автошляхів – 0 км.

Сумарний добовий набір висоти – 590 м.











4-ий ходовий день. Неділя. 09.08.09 р. ст. 38 з 93


Понеділок 10.08.2009 р.


V–ий ходовий день: Полонина Гаджугі – вершини 1532 та 1586 –

Пер. Дукка (1435) – г. Стефулець Великий (1543)–

г. Мясни Прислоп (1580) – пол. Озірний – вершина

1538 – ур. Галя Лукова








- 39 -


Зранку ясно. Вітер слабкий, західний, північно-західний. Прохолодно - температура близько 10⁰С.


08.30. Починаємо рух хребтовою дорогою вниз до перемички виходу нашого відрогу на Пнів’є (Фото. 60).




За 15 хвилин руху, після невеличкого підйому виїжджаємо на колію, яка в’ється по верховим полонинам хребта і звертаємо на північний захід..




Спустившись по кам’янистій, розбитій колії в’їжджаємо до острівця лісу, що виходить на хребет і відразу попадаємо в болото (Фото. 61).


Фото 61:


Загалом так буде кожен раз, коли колія дороги проходитиме крізь ділянки лісу. А коли ці ділянки розташовуються на траверсах хребтових вершин, ще й доповнюючись глибокими коліями (Фото. 62).


Фото 62:




Близько кілометра руху – минаємо розвилку доріг і звертаємо на ліву.

На наступній розвилці звертаємо знову траверсом ліворуч. Прямо йде стара дорога через підвищення в хребті вся в завалах і верховому болоті.





09.35. Пройшовши лісний острівець в пониженні гребня, виходимо до початку полонини перед пологим підйомом хребта. Тут, край лісу, старі, зовсім зруйновані будівлі колишньої господи (Фото. 63). Можливо це – полонина Гостів. Взагалі, всі назви полонин ми даємо умовно. Бо саме яка з них, як дійсно називається, спитати ні в кого.





5-ий ходовий день. Понеділок. 10.08.09 р. ст. 40 з 93





Від полонини починаємо довгий підйом до безіменної вершини над відрогом що розділяє долини річок Великий Грамотний і Гостівець, яка має своєрідних три плеча на своєму зльоті.


За вершиною кам’яна дорога в такому стані, що спуск вимушені долати пішки, щораз перетягуючи велосипеди через вимиті брили каміння. Нею спускаємось до сідловини з якої ліворуч відходить ґрунтова дорога в бік Чорного Черемошу (Фото. 64).





Від сідловини за 1-1,5 км входимо до ще одного лісового язичка, що виходить на гребінь. В його кінці дорога роздвоюється. Ліворуч йде до вершини, яка починає східний відріг. Ми звертаємо праворуч на траверсну дорогу (Фото. 65), що обходить східним схилом хребта безіменну вершину.


Фото 65:





Наприкінці траверсу дорога заходить до лісового язика і в ньому різко спускається до сідловини у верхів’їв Грамотного Великого (Фото. 66). Стан дороги настільки важкий, що доводиться і на спуску допомагати один одному.


5-ий ходовий день. Понеділок. 10.08.09 р. ст. 41 з 93


Спустившись до сідловини, доходимо до розвилки дороги і звертаємо ліворуч, на ту, що йде західним траверсом хребта, огинаючи бокові відроги з збереженням висоти (Фото. 67).











12.40. Дійшовши до розгалуження доріг (ліворуч до монастиря, праворуч спуск до сідловини перевалу Дукка) зупиняємось на обід (Фото. 68).

Погода погіршилась. Вітер поривчастий, небо поволі затягує хмарами. Температура близько 15 -18⁰С.

Під час обіду кілька разів починається дощ, але поривчастий вітер раз за разом зганяє з хребта дощову хмару











14.50. З обіду, продовжуючи траверс, спускаємось до літнього будиночка вівчарів (Фото. 69).


За планом маршруту – з пер. Дукка мі повинні були спуститись до Чорного Черемошу і звідти дорогою виїхати до селища Буркут. Але з розмови з вівчарями нам стає зрозуміло, що ситуація в долині Чорного ще гірша ніж на Білому - дорога на спуску, ще більш-менш, але по руслу нас чекає змитих 36 мостів та більша частина дороги - по руслу Черемошу. Пам’ятаючи броди, що нами вже пройдені, ми вирішуємо продовжити вихід до Шибене верхами хребта, тим більше, що, знов ж таки, зі слів вівчарів, перед початком відрогу Ватонарка до лісництва Буркут є прийнятна дорога на спуск з Пнів’є.

Насправді все склалось зовсім не так, але це нам стає зрозуміло лише наступного дня.


5-ий ходовий день. Понеділок. 10.08.09 р. ст. 42 з 93





15.41. Спускаємось на сідловину між Каменцем та Стефульцем Великим. Тут перед капличкою розвилка доріг. (праворуч до р. Мозирний). Ми продовжуемо рух по середній колії на східний траверс Стефульця (Фото. 70).





Від Стефульця до Масного Прислопу (Приступу) дорога більш-менш пригідна для проїзду і йде човником по хребту через сідловину, огинаючи проміжну вершинку траверсом із західного схилу (Фото. 71).


Від сідловини лівим траверсом огинаємо наступне підвищення в хребті і за 10 хвилин минаємо розлогу полонину на відходжені відрогу хр. Озирнинський з переважаючою вершиною Тарниця на його початку.

При поганій погоді тут треба пам’ятати, що Озирнинський відріг з сідловини виглядає, як логічне продовження Пнів’є. Насправді з сідловини потрібно звертати круто ліворуч в траверс хребта, під край лісу, що виходить на гребінь з східного схилу. На цей час грозова хмара, що насувається з заходу, ще нас не наздогнала і на цій сідловині ми виразно бачимо сходження гребенів.




г. Мясни Приступ (1581) г. Галя Михайлова (~1605) до полонини Озірний





За кілька хвилин руху по гребню і без того не дуже виразна колія хребтової дороги зовсім губиться. Колія, яка звертає праворуч, стрімко спускається вниз по схилу і складає враження, що спускається до долини Мозирний. На всяк випадок розвідуємо гребінь до його найвищої точки над поворотом відрогу. Прямо перед нами, на північному заході, вершина г. Мясни Приступ (1581.0) (Фото. 72).


5-ий ходовий день. Понеділок. 10.08.09 р. ст. 43 з 93


Дороги по полонині немає. Принципово можна скотити велосипеди просто лукою до виходу на сідловину, але рослинність схилу не дає змоги побачити стан ґрунту під нею. Ще й , якщо нас на такому схилі застигне хоч малий дощ, скинути висоту буде дуже важко.

Вертаємось назад де починався різкий спуск в потрібному нам напрямку (Фото. 73).

Перетнувши острівець лісу, дорога стрімко, надто стрімко, спускається до перемички між вершинами. Тут знов таки доводиться допомагати один одному на спуску, та як колія виглядає, як східці складені з вимитих каменів.