Указу Президента України 18 4 Проект закон

Вид материала

Закон

Содержание 1.2. Тенденції вдосконалення законодавчої бази формування та розвитку ринку земель

Подобный материал:

• Указу Президента України 19 4 закон, 4818.25kb.
• Календарний план основних організаційних заходів з підготовки та проведення позачергових, 538.8kb.
• Указ Президента України, який визначив основні напрями його подальшого функціонування, 5488.81kb.
• На виконання статті 3 Указу Президента України від 30 вересня 2010, 33.27kb.
• Указу Президента України від 09. 04. 2010 №533/2010 „Про Раду регіонів та відповідно, 149.95kb.
• Указу Президента України №727 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, 74.27kb.
• Інформацію», «Про захист інформації в автоматизованих системах», «Про державну таємницю»,, 104.38kb.
• Указу Президента України Про першочергові заходи реалізації закон, 88.29kb.
• Указ Президента України №584/2011, 247.49kb.
• Указу Президента України від 15 червня 1993 р. N210 "Про корпоратизацію державних підприємств"., 1343.06kb.

1.2. Тенденції вдосконалення законодавчої бази формування та розвитку ринку земель

Враховуючи значимість та актуальність питання вдосконалення земельного законодавства в частині формування і розвитку ринку земель та його інфраструктури, для подальшого здійснення в Україні сталого, прозорого, конкурентного середовища щодо економічного обігу земельних ділянок та прав на них, створення інфраструктури ринку земель, учасники „круглого столу” на тему: „Законодавче регулювання формування та розвитку ринку земель в Україні”, що відбувся 5 травня 2006 року, розробили наступний план заходів.

1. Кабінету Міністрів України:

а) активізувати роботу з комітетами і фракціями Верховної Ради України щодо законодавчого забезпечення ринку земель;

б) протягом двох місяців забезпечити розробку та внесення до Верховної Ради України змін та доповнень до земельного законодавства, в тому числі до проекту Закону України "Про ринок земель", передбачивши в ньому:

• запровадження дозвільного порядку набуття прав на земельні ділянки сільськогосподарського призначення шляхом встановлення спеціальних вимог до покупців земельних ділянок сільськогосподарського призначення, в тому числі щодо їх фахової підготовки, наявності бізнес-плану ведення сільськогосподарського виробництва і відповідного проекту землеустрою;
  
• забезпечення пріоритетів охорони навколишнього середовища та економічних санкцій у випадках порушень порядку обороту землі;
  
• визначення спеціальних режимів операцій та доходів з перепродажу земельних ділянок на вторинному ринку;
  
• надання можливості придбання земельних ділянок до державної або комунальної власності для державних та комунальних потреб за рахунок відповідних бюджетних коштів;
  
• заборону продажу земельних часток (паїв) до одержання державних актів на право власності на земельні ділянки;
  
• збереження цільового призначення земель сільськогосподарського призначення при їх відчуженні;
  
• встановлення дозвільного порядку на поділ земельних ділянок сільськогосподарського призначення та їх мінімальних розмірів;
  
• встановлення максимального розміру земель сільськогосподарського призначення, які можуть перебувати у власності громадян України та їх близьких родичів, заснованих ними юридичних осіб, у тому числі в межах території відповідної адміністративно-територіальної одиниці;
  
• визначення кола осіб, які мають переважне право на придбання земельних ділянок сільськогосподарського призначення у відповідній адміністративно-територіальній одиниці та унормування порядку реалізації такого права;
  
• визначення порядку набуття прав на земельні ділянки сільськогосподарського призначення юридичними особами, у статутному фонді яких є частка іноземних фізичних чи юридичних осіб та осіб без громадянства;
  
• встановлення обмежень щодо терміну, протягом якого після приватизації власники земельних ділянок сільськогосподарського призначення не мають права їх продажу на вторинному ринку;
  
• запровадження економічних механізмів стимулювання викупу деградованих та малопродуктивних земель сільськогосподарського призначення під залісення, для садівництва, дачного будівництва, рекреаційних потреб чи іншого несільськогосподарського використання;
  
• визначення органу виконавчої влади, наділеного повноваженнями щодо управління землями державної власності;
  
• визначення системи та механізмів державної підтримки стабільності цін на ринку земель;
  
• визначення порядку внесення прав власності громадянами на земельні ділянки сільськогосподарського призначення до статутних фондів господарських товариств з урахуванням застережень щодо можливого відчуження таких ділянок у результаті банкрутства цих товариств;
  
• встановлення кінцевого терміну безоплатної передачі у власність земельних ділянок державної та комунальної власності, реалізації права громадян на отримання державних актів на право приватної власності на земельні ділянки в обмін сертифікатів на право на земельну частку (пай);
  
• встановлення вимог до засновників земельної біржі, визначення порядку проведення біржових земельних торгів, аукціонної діяльності на ринку земель, страхування земель та прав на них, випуску та обігу іпотечних цінних паперів на землю;
  

в) у двомісячний термін розглянути доцільність створення та діяльності сільських товариств з регулювання обігу земель сільськогосподарського призначення з урахуванням необхідної правової та фінансової бази для їх функціонування;

г) у першому півріччі забезпечити виконання положень пункту 58 статті 9 Закону України “Про ліцензування певних видів господарської діяльності” щодо ліцензування проведення земельних торгів;

д) у першому півріччі затвердити порядок рецензування звітів з експертної грошової оцінки земельних ділянок та порядок ведення Державного реєстру оцінювачів з експертної грошової оцінки земельних ділянок;

2. Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним, Київській та Севастопольській міським державним адміністраціям разом з органами місцевого самоврядування:

• забезпечити широку роз'яснювальну роботу серед населення з питань формування та регулювання ринку земель, а також захисту прав власників земельних ділянок, порядку та умов їх переходу, гарантій та обмежень щодо реалізації права власності в умовах ринку земель тощо;
  
• сприяти розвитку інфраструктури ринку земель, налагодження системної роботи щодо консультування та допомоги власникам земельних ділянок у процесі реалізації їх права власності на землю;
  
• організувати проведення навчальних семінарів із керівними працівниками та фахівцями відповідних органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо вивчення земельного законодавства та порядку функціонування ринку земель;
  

3. Держкомзему України разом з відповідними центральними та місцевими органами виконавчої влади:

• забезпечити належну підготовку фахівців у сфері діяльності ринку земель, зокрема оцінювачів земельних ділянок, відповідно до вимог законодавства;
  
• передбачити проведення спеціальних семінарів з питань формування та регулювання ринку земель;
  
• запровадити періодичну атестацію навчальних закладів та викладачів, що залучаються до процесу підготовки оцінювачів земель, сприяти підвищенню фахового рівня цих викладачів;
  
• створити необхідні умови для роботи та забезпечити дотримання державної політики у діяльності саморегулюючих громадських організацій оцінювачів земель, консалтингових та ріелторських підприємств;
  
• забезпечити проведення серії науково-практичних конференцій, «круглих столів», громадських слухань та обговорень щодо проблемних питань функціонування ринку земель та оціночної діяльності;
  
• розширити вивчення практики функціонування ринку земель у країнах Європейського Союзу;
  
• організувати й провести соціологічні опитування різних верств населення щодо проблемних питань функціонування ринку земель;
  
• залучити до роботи у сфері ринку земель громадські та інші організації і проекти;
  
• запровадити видання спеціальної друкованої продукції (буклетів, рекомендацій, інформаційних листів тощо), у яких висвітлювати правила та досвід ефективного використання ринкового потенціалу земель;
  
• сприяти створенню та функціонуванню земельних бірж;
  
• створити механізми забезпечення прозорості на ринку земель (громадські обговорення, публічність при укладанні угод щодо земель сільськогосподарського призначення);
  
• створити загальнодержавний, регіональні й місцеві банки даних попиту та пропозицій на ринку земель;
  
• запровадити консультування власників землі та землекористувачів з питань функціонування ринку земель;
  

4. Рекомендувати Національній академії наук України, Українській академії аграрних наук, іншим науковим та навчальним закладам активізувати дослідження у сфері використання ринкового потенціалу земельних ресурсів країни.