Державний вищий навчальний заклад
Вид материала | Документы |
СодержаниеСписок використаних джерел |
- Державний вищий навчальний заклад, 466.69kb.
- Державний вищий навчальний заклад, 1960.81kb.
- Молоді та спорту України, 63.5kb.
- Державний вищий навчальний заклад Київський національний економічний університет імені, 355.61kb.
- Доктор юридичних наук, доцент, 3894.02kb.
- Державний вищий навчальний заклад запорізький національний університет, 520.84kb.
- Державний вищий навчальний заклад, 1353.58kb.
- Стеценко Богдан Станіславович. Акціонерні товариства на ринку капіталів України: дис, 207.8kb.
- Міністерство аграрної політики та продовольства україни державний вищий навчальний, 1931.11kb.
- Міністерство аграрної політики та продовольства україни державний вищий навчальний, 3279.57kb.
ВИСНОВКИ Основним науковим результатом дисертаційного дослідження є обґрунтування теоретико-методологічних засад, основних тенденцій формування і використання виробничого потенціалу за видами економічної діяльності в умовах трансформації економіки України. На основі проведених досліджень зроблено ряд висновків щодо формування і використання шляхів удосконалення відтворення виробничого потенціалу регіону в умовах ринкових перетворень. 1. В ресурсному підході до концепції виробничого потенціалу чітко виділяються дві наукові «ресурсні» позиції. Згідно першої, виробничий потенціал - це сукупність ресурсів без врахування їх взаємозв'язку та участі в процесі виробництва, а особливість другої полягає в трактуванні виробничого потенціалу, як його можливості і здатності виробляти матеріальні блага. Важливим аспектом дослідження сутності виробничого потенціалу є аналіз його структури, проте, при визначенні і характеристиці складових виробничого потенціалу відсутня єдність поглядів науковців щодо елементів виробництва та характеру їх взаємодії. На нашу думку, у структурі виробничого потенціалу, крім виробничого апарату і рівня технології та природних ресурсів, а також енергії, необхідно врахувати інформацію як специфічний елемент, здатний значно підвищувати ефективність інших складових виробничого потенціалу. 2. Наукові дослідження підтверджують, що виробничий потенціал, як економічну категорію слід розглядати в контексті визначення продуктивних сил. Для більш повної характеристики сутності і оцінки виробничого потенціалу підприємства і регіону в цілому, в дисертаційному дослідженні застосовано ресурсний підхід, оскільки ресурси - основні елементи виробничого потенціалу, які має в розпорядженні система і які використовуються для досягнення конкретних цілей економічного розвитку. У структурі продуктивних сил, як найважливішого елементу економічної системи, поєднання можливостей засобів виробництва і людського потенціалу створює кумулятивний, синергетичний ефект використання наявного виробничого потенціалу і подальшого розширеного розвитку виробництва. 3. На основі всебічного аналізу літературних джерел виокремлено перелік складових виробничого потенціалу, а саме: засоби праці, предмети праці, трудові й інформаційні ресурси, які взаємодіють в процесі використання, і під дією синергетичного ефекту забезпечують результативний виробничий цикл. Оцінка ефективності використання виробничого потенціалу не тільки показує ступінь віддачі ресурсів виробництва, але і створює умови для управління процесами їх формування і оптимізації. Обґрунтовано необхідність врахування вимог сталого розвитку щодо функціонування виробничого потенціалу та подано авторське визначення, за яким «виробничий потенціал» - це здатність ресурсів до виробництва продукції за видами економічної діяльності при повному і сталому їх використанні. 4. Запропоновано визначення екологобезпечного використання лісових ресурсів як елемента виробничого потенціалу на основі їх кількісної характеристики із застосуванням інтегральних індексів екологічності. На основі дослідження існуючої теорії і практики вдосконалено методику економічної оцінки лісових природних ресурсів та запропоновано на базі рентного підходу нову її модель. 5. Недосконалість командно-адміністративної системи управління, яка ґрунтувалася на принципах жорсткої централізації, спричинила її низьку ефективність і призвела до руйнування економіки, що стала неконкурентоздатною в нових умовах господарської діяльності. Отже, нові умови економічної діяльності вимагають нових принципів, на основі яких вона може успішно конкурувати. В зв’язку з цим, проаналізовано основні принципи і методи управління виробничим потенціалом, досліджено особливості їх застосування в сучасних умовах та обґрунтовано зростання ролі і значення маркетингових принципів управління підприємствами. 6. Дослідження використання виробничого потенціалу Закарпатської області в умовах переходу до ринкової економіки показало, що зовнішні і внутрішні фактори формування і розвитку виробничого потенціалу на початку 90-х років двадцятого століття як в Україні, так і в регіоні різко змінились у зв'язку з демонта-жем адміністративно-командної системи, реформуванням відносин власності і докорінної перебудови економічних функцій держави. Аналіз причин спаду обсягів виробництва в Закарпатській області виявив наявність загальних закономірностей цього процесу, притаманних як всій економіці країни, так і особливостям специфіки регіону, в тому числі і його виробничого потенціалу. У структурі виробничого потенціалу регіону проявилася тенденція до збільшення частки галузей, орієнтованих на використання сировинних ресурсів області, насамперед лісу. Важливим підсумком подальшого реформування економіки стало, насамперед, подолання тривалого руйнівного спаду виробництва і вихід на траєкторію економічного зростання. 7. Вдосконалення управління виробничим потенціалом потребує аналізу і оцінки сучасного стану його використання, впливу різних форм власності і господарювання на формування та розвиток основних елементів виробничого потенціалу. Дослідження засвідчують, що а останні сім років (2006 в % до 2000 р.) вартість основних засобів області за видами економічної діяльності в цілому мала тенденцію до розширеного відтворення, в тому числі у будівництві, переробній промисло-вості, в лісовому господарстві та інших секціях КВЕД, а в сільському госпо-дарстві, навпаки, відтворення мало звужений характер. За аналізований період показники валового випуску та валової доданої вартості (у фактичних цінах) в цілому підвищилися відповідно з 0,48 та 0,23 до 0,80 та 0,36 грн. в розрахунку на кожну гривню вартості використаних основних засобів. 8. Особливої актуальності в сучасних умовах набирає проблема споживання паливно-енергетичних ресурсів та використання трудових ресурсів за всіма видами економічної діяльності. Дослідження стану використання енергоресурсів показало, що електрозабезпечення області має дві істотні особливості. По-перше, в регіоні уже багато років залишається високим рівень технологічних втрат електроенергії (36,4 % при 21,7 % по Україні). По-друге, область має біля третини гідроресурсів малих річок України, на базі яких може і повинна розвиватися гідроенергетика Закарпаття. Це дозволить вплинути на головну ваду діючої моделі оптового ринку електроенергії - відсутність конкуренції. Аналіз ефективності використання трудових ресурсів як по обсягу валової доданої вартості на одну особу, так і по валовій продукції сільського господарства на одну особу засвідчує, що Закарпатська область відстає від середньоукраїнського рівня з цих показників. Дослідження ефективності використання в області трудових ресурсів за видами економічної діяльності та в розрізі природно-економічних зон засвідчує про наявність ще більшої диференціації. 9. В дисертаційній роботі проаналізовано особливості формування виробничого потенціалу на різних етапах приватизації державного майна в умовах становлення і функціонування різних форм власності за видами економічної діяльності. Приватизація істотно змінила структуру виробничого потенціалу за формами власності. Зокрема, нині більше 2/3 вартості основних засобів зосереджено у недержавному секторі економіки. Використання переважної частини основних засобів на підприємствах колективної власності менш ефективне, ніж на приватних. На найнижчому рівні ефективності перебуває використання основних засобів підприємств комунальної власності. Тому це потрібно враховувати при розробленні програм і заходів щодо оновлення виробничого потенціалу, оптимізації його структури та визначення джерел фінансування. 10. Виходячи з наукових положень, в тому числі і дискусійних, напрями відтворення складових виробничого потенціалу в дисертаційній роботі розглянуто, в контексті видів економічної діяльності регіону, за показниками: випуск товарів і послуг в основних цінах, валова додана вартість (ВДВ). У 2006 р. порівняно з 2003 р. обсяги реалізованої промислової продукції за видами діяльності в цілому у регіоні зросли у 2,3 рази, а порівняно з 2005 р. більш ніж у 1,4 рази. Найвищі темпи розширеного відтворення з цього показника характерні для переробної промисло-вості і, зокрема, для виробництва транспортних засобів та устаткування (підсекція DM), яка займає провідне місце серед усіх видів економічної діяльності промисловості області. Другу позицію займає підсекція DA - виробництво харчових продуктів, напоїв, а третю - секція Е - виробництво та розподілення електроенергії, газу та води. Високі темпи розширеного відтворення ВДВ крім цих секцій харак-терні також для більшості секцій КВЕД сфери послуг. 11. Важливим елементом виробничого потенціалу є основні засоби за видами економічної діяльності, які є однією із складових національного багатства країни. В цілому, коефіцієнт оновлення основних засобів виробництва по області зростає повільно і при щорічному коефіцієнті їх оновлення 5,8 %, який досягнуто у 2006 р., повне оновлення можна забезпечити тільки за 17 років, в той час як у промислово розвинутих країнах цей процес відбувається кожні 7 років. 12. В ринкових умовах господарювання нарощування виробничого потенціалу підприємств і галузей виступає основним резервом стабільного функціонування господарських суб'єктів, запорукою успішного забезпечення розвитку економіки регіону в контексті інвестиційно-інноваційної спрямованості та з позицій оцінки пріоритетності основних видів економічної діяльності. Закарпатська область є надзвичайно перспективною з точки зору інвестиційної привабливості капітало-вкладень у розвиток виробничого потенціалу галузей промисловості та туристично-рекреаційного комплексу, оскільки вважається одним з найбільш екологічно чистих регіонів країни, має високий природно-рекреаційний і курортний потенціали, а унікальна природна екосистема Карпатського біосферного заповідника віднесена до найцінніших екосистем Землі і входить до міжнародної мережі біосферних резерватів ЮНЕСКО. 13. Впродовж останніх років в економіку області зростають прямі іноземні інвестиції. На початок 2007 р. функціонувало 773 підприємства з прямими інозем-ними інвестиціями, яких залучено в економіку регіону 298,2 млн.дол.США, або 239,7 дол. в розрахунку на душу населення. У пріоритетних видах економічної діяльності області суб’єктами підприємницької діяльності залучено інвестицій на 94,1 млн.дол.США. З початку реалізації інвестиційних проектів на території пріори-тетного розвитку реалізовано продукції на 2236 млн.грн., сплачено податків та обов’язкових платежів на суму 109,0 млн.грн., створено 10845 та збережено 8440 робочих місць. Значний виробничий потенціал області задіяно в рамках функціонування суб'єктів підприємницької діяльності у спеціальній економічній зоні «Закарпаття», якими на початок 2007 р. освоєно 212,2 млн. доларів США. В рамках реалізації інвестиційних проектів суб'єктами господарської діяльності зони залучено 52,1 % зовнішніх та майже 48,0 % внутрішніх інвестицій, що сприяє нарощуванню виробничого потенціалу як регіону, так і країни. Д О Д А Т К И Додаток А Вырезано. Для приобретения полной версии работы перейдите по ссылка скрыта СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
Т.20. - 1975. - 682 с.
|