Державний вищий навчальний заклад
| Вид материала | Документы |
Содержание3.2. Інвестиційно - інноваційна спрямованість розвитку виробничого потенціалу в умовах ринкових перетворень Висновки до 3 розділу |
- Державний вищий навчальний заклад, 466.69kb.
- Державний вищий навчальний заклад, 1960.81kb.
- Молоді та спорту України, 63.5kb.
- Державний вищий навчальний заклад Київський національний економічний університет імені, 355.61kb.
- Доктор юридичних наук, доцент, 3894.02kb.
- Державний вищий навчальний заклад запорізький національний університет, 520.84kb.
- Державний вищий навчальний заклад, 1353.58kb.
- Стеценко Богдан Станіславович. Акціонерні товариства на ринку капіталів України: дис, 207.8kb.
- Міністерство аграрної політики та продовольства україни державний вищий навчальний, 1931.11kb.
- Міністерство аграрної політики та продовольства україни державний вищий навчальний, 3279.57kb.
3.2. Інвестиційно - інноваційна спрямованість розвитку виробничого потенціалу в умовах ринкових перетворень У зростанні показників соціально-економічного розвитку будь-якого регіону, забезпеченні відповідного рівня життя населення, реалізації прогресивних структурних зрушень в економіці окремих територій і держави в цілому, важлива роль належить реалізації чинників інвестиційно-інноваційної діяльності. Як вважає академік В.М.Геєць, широкомасштабна модернізація економіки України та її динамічне зростання можливі за умов наявності сприятливого інвестиційного та підприємницького клімату, і тільки швидкий розвиток насамперед національного капіталу при забезпеченні економічної свободи перетворить Україну в державу привабливу для інвестицій. Вчений наголошує, що проведення цілісної та збалансованої інвестиційної політики України включає декілька критично необхідних компонентів: - визначення пріоритетних сфер розвитку і пропозиція проектів локомотивного характеру; - фіксований ріст капіталовкладень із середнім темпом не нижче 15 % на рік при активному включенні в дію фінансових механізмів підтримки економічного зростання; - структурний інвестиційний маневр на користь секторів, здатних забезпечити конкурентоспроможність української економіки у світовому господарстві; - інноваційне наповнення інвестицій при визначенні пріоритетних і критичних технологій інноваційного спрямування [42,с.131,134] Практика господарювання підтверджує, що оздоровлення економіки не можливе сьогодні без активізації інвестування, пошуку надійних і стабільних джерел інвестицій, створення умов для функціонування сприятливого інвести-ційного клімату. Інвестиції відіграють особливу роль у відродженні економіки України. Як було наголошено у Посланні Президента України до Верховної Ради України «Україна: поступ у ХХІ століття. Стратегія економічної та соціальної політики на 2000-2004 рр.» - «досягнення мети – стабільного економічного розвитку – потребує нарощування інвестиційних ресурсів, послідовного збільшення частки капітальних вкладень у ВВП, поліпшення структури інвестиційних джерел та оптимізації напрямів їх вкладення» [172,с.9]. В міжнародній практиці економічного аналізу, і зокрема в системі національних рахунків ООН, застосовується термін «реальні інвестиції», які на відміну від фінансових повністю спрямовуються на збільшення виробничого капіталу, тобто в основний капітал і на приріст товарно-матеріальних запасів, а також у нематеріальні активи. Виділяють наступні види реальних інвестицій:
В ринкових умовах господарювання нарощування виробничого потенціалу підприємств і галузей виступає основним резервом стабільного функціонування господарських суб'єктів, запорукою успішного забезпечення розвитку економіки регіону. В Закарпатській області виробничий потенціал народногосподарського комплексу в контексті інвестиційно-інноваційної спрямованості його розвитку слід розглядати і оцінювати з позиції пріоритетності основних видів економічної діяльності: промисловості, агропромислового, лісопромислового і рекреаційно-туристичного комплексів, за видами економічної діяльності. При цьому слід враховувати, що в силу історичних, природно-господарських і економічних факторів область донедавна належала до регіонів з низьким рівнем розвитку продуктивних сил, індустріального розвитку, фактично депресивної території держави. Однак, незважаючи на складні умови, в яких опинилась область в період реформ, в аналізовані роки є певні зрушення в економічному зростанні. За даними аналітичного центру «Інститут реформ», починаючи з 2003 і 2004 рр. Закарпатська область була найдинамічнішим регіоном України по зростанню індексів промислової і сільськогосподарської продукції. За підсумками господарю-вання у 2005 р. обсяг виробництва промислової продукції зріс на 7,7 % (в Україні - 3,1 %), обсяг продукції сільського господарства - на 1,5 % (в Україні на рівні попереднього року). В області отримано доходів місцевих бюджетів (без трансфертів), на 47,9 % більше, ніж у 2004 р. (в Україні - на 33,2 %), абсолютний приріст доходів місцевих бюджетів на одну особу склав 118,8 грн. Фінансовий результат діяльності суб'єктів господарювання у 2005 р. в 1,6 рази більший поперед-нього року. В області найменша кількість збиткових підприємств. На розвиток виробництва та зміцнення фінансового стану підприємств агропромислового комплексу за всіма програмами надійшло 16,1 млн.грн, отримано 60,7 млн, грн. пільгових кредитів [166,с.5]. Важливість активізації інвестиційно-інноваційної спрямованості розвитку економіки Закарпатської області зростає у зв’язку з необхідністю реалізації розроб-леної і затвердженої рішенням сесії обласної ради (грудень,2006 р.)«Стратегії економічного та соціального розвитку Закарпатської області до 2015 року» [166]. Слід зазначити, що Закарпаття - економічно самодостатній, екологічно чистий, рекреаційно-туристичний, центральноєвропейський прикордонний регіон України із збереженими та примноженими: унікальною природою, самобутньою культурою та історико-архітектурною спадщиною, з високою освіченістю та духовністю громадян і відродженими традиціями самоврядності громад. Край, в якому забезпечуються і підтримуються сталий розвиток, рівні можливості для всіх мешканців та безпека їх життєдіяльності, міжнаціональна злагода, гармонія між містом і селом, розвиток підприємництва та дружні і взаємовигідні зв’язки з сусідніми областями і країнами. Ставиться завдання забезпечення добробуту та високої якості життя теперіш-нього та майбутнього поколінь в умовах розвитку конкурентноспроможної та інноваційної економіки регіону на засадах збереження унікальних культурно-етнічних традицій та природних особливостей краю. Серед визначених основних стратегічних цілей розвитку області, як регіону розвитку соціально-орієнтованої економіки, регіону культури, рекреації та туризму, регіону транскордонної співпраці та транзитного потенціалу, важливе місце належить стратегічній цілі - регіон інтенсифікації інноваційного розвитку. За останні три роки економіка Закарпатської області перейшла від тривалого спаду до певного економічного зростання. В економічній сфері відбулися структурні і якісні зміни, утверджуються нові форми власності і господарювання, зроблені акценти на стимулювання залучення інвестицій, ефективне використання власного природно-ресурсного потенціалу, створення конкурентного середовища через сприяння розвитку малого та середнього бізнесу, що дозволило досягнути певної стабілізації в економіці краю. Узагальнюючий показник - валова додана вартість, що характеризує рівень розвитку економіки на регіональному рівні, у 2005 р. становив 6215 млн. грн., що у 2,9 рази більше показника 2000 р.. Разом з тим, за показником валового регіонального продукту в розрахунку на одну особу, який у 2005 р. становив 5373 грн., область суттєво відставала від загальнодержавного показника (9372 грн.), і займала 23 місце серед 25 адміністративно-територіальних одиниць країни [158,с.577]. Основні показники функціонування господарського комплексу Закарпатської області у 2006 р. свідчать про збереження позитивних тенденцій економічного і соціального розвитку. У промисловості обсяги виробництва зросли проти 2005 р. на 27,2 %, що у 3,5 рази більше минулорічного приросту (7,7 %). Збільшення промис-лового виробництва досягнуто в 11 із 18 адміністративно-територіальних одиниць області. Обсяг валової продукції сільського господарства у всіх категоріях господарств за 2006 р. зріс порівняно з 2005 р. на 2,2 %. Збільшилось поголів’я великої рогатої худоби на 0,8 %, свиней – на 3,1 %, овець і кіз – на 1,8 %, птиці – на 4,5 %. Обсяг роздрібної торгівлі, включаючи продаж товарів на ринках та підприєм-цями – фізичними особами, склав 4907,0 млн.грн., або на 7,2 % більше проти показника попереднього року. За аналізований період на 28,4 % зріс зовнішньо-торгівельний обіг. Зовнішньоекономічна торгівельна діяльність здійснювалася з партнерами 87 країн світу. Значно зросли надходження податків і зборів до бюджетів усіх рівнів (на 31,1 %), поліпшилися фінансові результати суб’єктів господарювання [56,с.13]. Вищенаведені показники стали можливими завдяки нарощуванню виробни-чого потенціалу суб'єктів господарювання області, кращого використання наявних та потенційних можливостей і факторів виробництва, раціонального використання ресурсів. В економіці Закарпаття відбулися структурні і якісні зміни, незворотним став процес утвердження ефективних форм власності, насамперед приватної. За даними статистики станом на 1.01.2007 р. із 17810 господарських суб'єктів області, зареєстрованих згідно єдиного державного реєстру, 11399 одиниць, або 64,0 % приватної форми власності, і 876 та 2411, відповідно 4,9 і 13,5 % державної та комунальної форм власності [55,с.346]. Як підтверджує аналіз, певні здобутки економічного розвитку області тісно пов’язані з використанням інвестицій. Відомо, що інвестиції в основний капітал в кінцевому результаті забезпечують поліпшення структури виробничого потенціалу, приріст матеріальних активів, збільшення виробничих фондів, амортизація яких, у свою чергу, є джерелом подальшого розвитку виробництва. Що ж стосується інвестування оборотного капіталу, то воно необхідне для відтворювальних процесів у виробництві, сприяє його розширенню та збільшенню доходів. У 2006 р. сума інвестицій в основний капітал склала 2018,5 млн.грн,, або зросла проти 20001 р. у 3,9 рази (табл.3.5.) Таблиця 3.5. Інвестиції в основний капітал за видами економічної діяльності Закарпатської області (у фактичних цінах; млн.грн)
Характерно, що за видами економічної діяльності в аналізований період значний приріст інвестицій відмічено в будівництві - 19,1 рази та у сфері послуг: торгівля, ремонт автомобілів та предметів особистого вжитку – 10,9 рази, операції з нерухомим майном, оренда, інжиніринг та надання послуг підприємцям – в 5,4 рази. Порівняльна структура інвестицій в основний капітал за видами економічної діяльності у Закарпатській області за 2001 – 2006 рр. наведена на рис.3.3. За аналізований період, незважаючи на зростання у 1,5 рази суми інвестицій у розвиток транспорту та зв’язку, питома частка капіталовкладень знижена на 20,4 пункти. В основні види економічної діяльності – промисловість та сільське господарство, мисливство та лісове господарство, в яких сума інвестицій зросла   Рис. 3.3. Структура інвестицій в основний капітал за видами економічної діяльності у 2001 та 2006 рр. (%). відповідно в 3,4 та в 2,7 рази, питома частка інвестицій знизилася відповідно на 4.3 та 0,6 пункти. Поряд з тим у 2006 р. зросла питома частка інвестицій в суто обслуговуючі види економічної діяльності: в торгівлі, ремонт автомобілів, побутових виробів та предметів широкого вжитку – в 2,8 рази, а в здійснення операцій з нерухомим майном, оренда, інжиніринг та надання послуг підприємцям – в 1,4 рази. Останнє засвідчує тенденцію задоволення соціальних потреб та розширення побутових послуг населенню, зокрема підприємцям, адже в структурі інвестицій їх питома частка за названими двома видами економічної діяльності складає 38,9 %. Суттєво збільшилася у 2006 р. сума інвестиційних вкладень у будівництво – приріст становив 137,0 млн.грн. або 5,3 пункти. Тенденція зростання інвестиційних капіталовкладень мала місце і в січні-вересні 2007 р. - підприємствами та організаціями за рахунок усіх джерел фінансування освоєно 1743,8 млн.грн. капітальних інвестицій, з яких 88,1 % становили інвестиції в основний капітал (1535,8 млн.грн., що на 3,5 % більше, ніж за січень-вересень попереднього року). За технологічною структурою інвестицій в основний капітал в аналізованому році більше половини становили витрати на будівельно-монтажні роботи, що на 3,0 відс. більше відповідного періоду минулого року. За видами економічної діяльності майже чверть (або 356,5 млн.грн.) спрямовано на розвиток промислових вироб-ництв. У 2,5 рази зросли обсяги інвестицій в основний капітал підприємств хімічної та нафтохімічної промисловості, у 1,5 – виробництва харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів. Водночас суттєво скоротились їх темпи на підприємствах легкої промисловості., целюлозно-паперового виробництва, видавничої діяльності та машинобудування. Обсяг інвестицій в основний капітал у розрахунку на особу за девять місяців 2007 р. становить 1236,8 грн., що майже на чверть більше відповідного періоду минулого року [134,с.24]. Закарпатська область є надзвичайно перспективним регіоном з точки зору інвестиційної привабливості капіталовкладень у розвиток виробничого потенціалу галузей промисловості та туристично-рекреаційного комплексу. Адже, область вважається одним з найбільш екологічно чистих регіонів країни, має високий природно-рекреаційний і курортний потенціали, унікальна природна екосистема Карпатського біосферного заповідника віднесена до найцінніших екосистем Землі і входить до міжнародної мережі біосферних резерватів ЮНЕСКО. Проте, поряд з унікальним географічним положенням і природно-ресурсним потенціалом, сприятливими кліматичними умовами для відпочинку та занять гірськолижним туризмом взимку, наявністю родовищ мінеральних та термальних вод з лікувальними властивостями сприятливими умовами для потенційних інвесторів виступають також: наявність відносно дешевої кваліфікованої робочої сили; соціальна і політична стабільність, відсутність міжконфесійних та міжетнічних конфліктів; існуюча інфраструктура, а саме; щільна мережа транспортних шляхів (автомобільне, залізничне та повітряне сполучення), функціонування 17 прикордонних переходів, швидкий розвиток телекомунікацій. банківської системи та туристичної сфери. Стан інвестиційних процесів у Закарпатській області в останні роки відзначається їх активізацією, що характеризує ефективність використання інвестиційної привабливості таа конкурентних переваг регіону, а також відповідає загальній тенденції стабілізації економіки і формуванню передумов економічного зростання. Для прикладу, динаміка інвестицій характеризується різким підвищенням (рис. 3.4.). Причому, темпи збільшення інвестиції в основний капітал значно випереджають темпи економічного зростання. Вырезано. Для приобретения полной версии работы перейдите по ссылка скрыта В умовах переходу до сталого розвитку зростає роль і значення видів економічної діяльності рекреаційно-туристичного комплексу. Першочерговим прак-тичним кроком до популяризації туризму має бути створення позитивного іміджу Закарпаття на туристичному ринку шляхом налагодження потужної реклами внутрішнього туристичного продукту. У секціях С – добувна промисловість та D – переробна промисловість відбува-ються структурні зрушення на користь видів економічної діяльності, які базуються на власних природних та мінерально-сировинних ресурсів. Важливу роль у цьому відіграють створення спеціального режиму інвестування на території пріоритетного розвитку області та реалізація інвестиційних проектів у СЕЗ „Закарпаття”, які необхідно використати в повній мірі на період їх діяльності. Важливим фактором нарощування енергетичних потужностей складових енергетичного потенціалу може стати подальший розвиток альтернативної енерге-тики, зокрема, розвиток нетрадиційних та відновлюваних джерел енергії та малої гідро- і теплоенергетики. Відновлювана енергетика з кожним роком набирає дедалі більшого розповсюдження в світі. Частка інвестицій в неї вже досягла 25 % усіх світових інвестицій у енергетичний сектор. В таких країнах Європи як Австрія частка використання нетрадиційної енергетики становить 22 %, в Швеції - 45, в Норвегії – 25 % [175,с.8]. Що ж до України, то частка використання нетрадиційної енергетики поки що становить 0,7 %, а річне споживання умовного палива при цьому в 2,5 рази перевищує середньоєвропейський показник і становить 207,7 млн.т.(2006 р.). На думку вчених, найбільш перспективними напрямами альтернативної енергетики є впровадження когенераційних технологій, які дають змогу одночасно виробляти і тепло, і електроенергію. Наступним напрямком є біоенергетика. За підрахунками спеціалістів, енергетичний потенціал біомаси в Україні становить близько 23 млн т.ум.палива на рік. Важливим є і виробництво синтетичного газу, яке може досягти 1 млрд.м.³ з подальшим його збільшенням в наступні роки. Виготовлення синтетичного газу з допомогою установок газифікації вуглецемісної сировини з відходів деревообробки, відходів рослинного походження, торфу, бурого вугілля надасть можливість частково відмовитися від використання природного газу для опалення в соціальній сфері та комунальному господарстві. В Україні вже введено в дію 40 установок з виробництва синтетичного газу. Одним з пріоритетних завдань забезпечення енергетичної безпеки країни є розвиток виробництва біопалива (біодизельне паливо, сумішеві бензини). Програмою розвитку виробництва дизельного біопалива передбачено будівництво 23 біопаливних заводів, робота яких дасть змогу зменшити імпорт нафти до 1,88 млн т. Новим джерелом органічного палива є і використання шахтного метану. Вугільні поклади України мають близько 3 трл м³ зазначеного газу. За умови застосування сучасних та перспективних технологій, а також залучення відповідних інвестицій утилізація шахтного метану в Україні дасть змогу отримати додатково енергоносіїв в обсязі 5 млн т.ум.палива на рік [175,с.8]. Висновки до 3 розділу
Найвищі темпи розширеного відтворення з цього показника характерні для переробної промисловості і, зокрема, для виробництва транспортних засобів та устаткування (підсекція DM), частка якого у 2003 р. становила 20,3 % до всього обсягу реалізованої промислової продукції, а в 2006 р. – 36,7 %. Отже, дана підсекція займає провідне місце серед усіх видів економічної діяльності промисловості області. Другу позицію займає підсекція DA - виробництво харчових продуктів, напоїв, на яку у 2003 р. припадало 18,2 % до всього обсягу реалізованої промислової продукції, а в 2006 р. – 14,9 %. Третю позицію займає секція Е - виробництво та розподілення електроенергії, газу та води, частка якої у загальному обсязі реалізованої промислової продукції становила відповідно 14,9 та 12,0 %.
У 2006 р. залучено 10,6 млн.дол. США інвестицій, у т.ч. іноземних – 8,7 млн., або 82,1 % від загальної суми. З початку реалізації інвестиційних проектів господарсь-кими суб’єктами території пріоритетного розвитку реалізовано продукції на 2236 млн.грн., сплачено податків та обов’язкових платежів на суму 109,0 млн.грн., створено 10845 та збережено 8440 робочих місць. Значний виробничий потенціал області задіяно в рамках функціонування суб'єктів підприємницької діяльності у спеціальній економічній зоні «Закарпаття». Станом на 1.01.2007 р. освоєно 212,2 млн. доларів США. В рамках реалізації інвестиційних проектів суб'єктами господарської діяльності зони залучено інвестицій на суму 93,3 млн. дол. США, 48,7 млн., або 52,1 % зовнішніх інвестицій. Зростають і внутрішні інвестиції вкладені у нарощування виробничого потенціалу. Так, у рамках реалізації проекту розбудови ЗАТ «Єврокар» (машинобудування), залучено 34,7 млн. дол.. США внутрішніх інвестицій. Із суми 505,6 млн.дол. США прямих іноземних інвестицій вкладених за 2004-2005 рр. в економіку області 132,2 млн., або 26,1 % вкладено у галузь машинобудування, в т.ч. четверта частина на ЗАТ «Єврокар». |