Geum.ru

Розділ I загальні положення 5

Вид материалаКодекс

Содержание


Стаття 5Страхування та компенсація ризиків, відшкодування шкоди
Подобный материал:
1   ...   8   9   10   11   12   13   14   15   ...   31

Стаття 5Страхування та компенсація ризиків, відшкодування шкоди


1. Громадянам України, особам без громадянства, а також іноземним громадянам, які проживають на території України, забезпечується право укладання договору добровільного страхування особи та майна від ризику радіаційного впливу.

Виплати по добровільному страхуванню особи та майна від ризику радіаційного впливу провадяться незалежно від виплат по державному соціальному страхуванню, соціальному забезпеченню, компенсації за перевищення річної основної дозової межі опромінення, відшкодуванню шкоди, зумовленої негативним впливом іонізуючого випромінювання та відшкодуванню ядерної шкоди.

Порядок та умови страхування визначаються законодавством.

2. Населення територій, на яких розміщуються підприємства з видобування і переробки уранових руд, ядерні установки, об'єкти, призначені для поводження з радіоактивними відходами, має право на соціально-економічну компенсацію ризику від їх діяльності, у тому числі на:

використання частини коштів, що інвестуються в будівництво підприємства з видобування і переробки уранових руд, ядерних установок і об'єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, на будівництво об'єктів соціального призначення;

створення та підтримання у справному стані об`єктів спеціальної соціальної інфраструктури, у тому числі захисних споруд (призначених для укриття і захисту населення, техніки та майна від дії радіаційного опромінення у випадку радіаційної аварії). Забезпечення засобами індивідуального захисту та препаратами стабільного йоду, відповідно до встановленого порядку та медичних нормативів, в межах отриманих коштів, за переліком та пріоритетами, що встановлюються відповідними органами на території адміністративно-територіальних одиниць, на які покладено реалізацію зазначених заходів, та затвердженими обласними державними адміністраціями;

пільги з оплати за спожиту електричну енергію для населення, яке постійно проживає в 30-кілометровій зоні атомних електростанцій. Тариф для населення та порядок компенсації збитків енергопостачальних компаній встановлюються органом державного регулювання діяльності в електроенергетиці відповідно до Закону України “Про електроенергетику”;

виконання заходів з поліпшення умов проживання та праці населення, яке мешкає на означених територіях, в межах отриманих коштів за напрямками, передбаченими програмами економічного і соціального розвитку відповідних адміністративно-територіальних одиниць, що затверджуються органами місцевого самоврядування (обласними, районними, міськими радами монофункціональних міст – супутників), на територію яких поширюються відповідні зони, згідно із законами України “Про державне прогнозування та розроблення програм економічного і соціального розвитку України” та “Про місцеве самоврядування в Україні”.

Напрями та порядок надання соціально-економічної компенсації ризику, а також визначення адміністративно-територіальних одиниць, на які поширюються заходи соціально-економічної компенсації ризику, встановлюються Кабінетом Міністрів України окремо для кожного ліцензіата.

Соціально-економічна компенсація ризику здійснюється в межах коштів, отриманих від ліцензіата (крім спеціалізованих підприємств по поводженню з радіоактивними відходами), і може бути використана тільки для фінансування адміністративно-територіальних одиниць, на територію яких поширюється зона спостереження, на якій можливий вплив відповідних об'єктів ліцензіата.

3. Фінансування заходів соціально-економічної компенсації ризику населення, яке проживає на території зони спостереження, здійснюється із спеціального фонду Державного бюджету України за рахунок збору на соціально-економічну компенсацію ризику населення, яке проживає на території зони спостереження.

Пункт 3 статті 21 необхідно доопрацювати з урахуванням норм проекту Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо впорядкування питань соціального захисту населення, яке проживає на території зони спостереження”, реєстр. № 6713 від 18.02.2011 (доопрацьований), внесений народними депутатами України Мартиненком М.В. та іншими членами Комітету з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки та ситуації, що склалася з цією проблемою..


Платниками збору є експлуатуючі організації (оператори) ядерних установок, а також підприємства, які є замовниками будівництва таких установок або об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, які мають загальнодержавне значення.

Об’єктом оподаткування збором є:

Для експлуатуючих організацій (операторів) ядерних установок:

– обсяг (вартість) реалізованої електричної енергії, що виробляється атомними електростанціями України у податковому (звітному) періоді (без урахування податку на додану вартість), який визначається на підставі актів продажу електричної енергії, складених цим платником та покупцем електричної енергії згідно з договором між членами Оптового ринку електричної енергії України.

для експлуатуючих організацій (операторів) ядерних установок та підприємств, які є замовниками будівництва нових ядерних установок або об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, які мають загальнодержавне значення:

сума фактично освоєних платниками капітальних інвестицій за податковий (звітний) період згідно з даними бухгалтерського обліку, без урахування податку на додану вартість та суми фінансових витрат, капіталізованих відповідно до вимог положень (стандартів) бухгалтерського обліку.

Ставка збору:

для експлуатуючої організації (оператора) ядерних установок встановлюється у розмірі одного відсотку від обсягу реалізації електроенергії, що виробляється на атомних електростанціях України за відповідний період (без урахування ПДВ);

для підприємств, які є замовниками будівництва нових ядерних установок або об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, які мають загальнодержавне значення, встановлюється (у відсотках до вартості його будівництва) окремо для кожної установки або об’єкта. Розмір збору, що сплачується підприємствами, які є замовниками будівництва нових ядерних установок або об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, які мають загальнодержавне значення, встановлюється Верховною Радою України у відсотках до вартості будівництва окремо для кожної установки або об’єкта при прийнятті рішення про розміщення, проектування та будівництво такої установки у порядку, встановленому Законом України “Про порядок прийняття рішень про розміщення, проектування, будівництво ядерних установок і об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, які мають загальнодержавне значення”. Зазначені кошти збору враховуються в кошторисі будівництва нових об’єктів та включаються до вартості об’єкту, що будується. Перерахування збору здійснюється пропорційно до фактично освоєних капітальних інвестицій за даними бухгалтерського обліку.

Базовий податковий (звітний) період для збору дорівнює календарному місяцю.

Платники самостійно складають розрахунок збору у двох примірниках, один з яких подають щомісяця протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) періоду, до органу державної податкової служби за місцем реєстрації платника.

Розрахунки збору подаються платниками збору органам державної податкової служби у строки, визначені для місячного податкового (звітного) періоду, за місцем податкової реєстрації.

Засвідчена платником у встановленому порядку копія розрахунку збору подається ним до відповідного органу Державного казначейства України у триденний строк після подання розрахунку збору до органу державної податкової служби.

Збір сплачується платниками збору у строки, визначені для місячного податкового (звітного) періоду, за місцем податкової реєстрації.

Платники несуть відповідальність за правильність обчислення, своєчасність подання розрахунків, повну і своєчасну сплату збору відповідно до законодавства.

Обсяг відрахувань експлуатуючої організації (оператора) на соціально-економічну компенсацію ризику населення, яке проживає на території зони спостереження, враховується при визначенні тарифу на електроенергію.

4. Кошти від збору на соціально-економічну компенсацію ризику населення, яке проживає на території зони спостереження, спрямовуються у вигляді субвенції із спеціального фонду Державного бюджету України до спеціальних фондів бюджетів обласних, районних, міських рад монофункціональних міст - супутників ядерних установок і підприємств з видобування і переробки уранових руд, на територію яких поширюються відповідні зони спостереження платників збору, і розподіляються між цими бюджетами у такому співвідношенні:

обласні бюджети - 30 відсотків;

бюджети районів та міст обласного підпорядкування зон спостереження (за винятком монофункціональних міст - супутників ядерних установок і підприємств з видобування і переробки уранових руд) - 55 відсотків;

бюджети монофункціональних міст - супутників ядерних установок і підприємств з видобування і переробки уранових руд - 15 відсотків.

Розподіл коштів збору між спеціальними фондами бюджетів обласних, районних та міських рад міст обласного підпорядкування здійснюється з урахуванням питомої ваги чисельності населення, яке проживає в зонах спостереження цих адміністративно-територіальних одиниць, та пропорційно до обсягу товарної продукції підприємств ліцензіата, розташованого на відповідній території, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Використання коштів на фінансування заходів щодо соціально-економічної компенсації ризику із спеціальних фондів місцевих бюджетів здійснюється виключно за напрямами і в порядку, встановленими Кабінетом Міністрів України.

Контроль за цільовим використанням коштів на фінансування заходів соціально-економічної компенсації ризику місцевими органами державної влади та органами місцевого самоврядування здійснюється відповідно до закону.

Обласні, районні та міські ради щоквартально звітують перед населенням про використання коштів соціально-економічної компенсації ризику із спеціальних фондів відповідних місцевих бюджетів шляхом публікації звітів у періодичних виданнях органів місцевого самоврядування.

5. Громадяни України, особи без громадянства, а також іноземні громадяни, які проживають або тимчасово перебувають на території України, мають право на компенсацію за перевищення річної основної дозової межі опромінення.

Підставою для компенсації за перевищення річної основної дозової межі опромінення є зафіксований районним (міським) дозовим реєстром опромінення факт перевищення річної основної дозової межі опромінення не з власної вини особи.

При фіксуванні факту перевищення річної основної дозової межі опромінення враховується виключно доза опромінення, отримана особою на території України протягом одного року за рахунок:

опромінення, зумовленого впливом практичної діяльності;

помилкового або неправомірного опромінення при медичному втручанні;

вимушеного споживання забруднених радіонуклідами продуктів харчування та питної води;

радіаційно небезпечних умов проживання, праці та навчання.

Компенсація за перевищення річної основної дозової межі опромінення встановлюється у розмірі 1,2 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян за кожний мілізіверт перевищення річної основної дозової межі опромінення встановленої законодавством.

Виплата компенсації за перевищення річної основної дозової межі опромінення здійснюється у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, за рахунок коштів юридичних осіб або фізичних осіб – підприємців, внаслідок практичної діяльності яких сталося це перевищення.

Спори щодо виплат компенсації за перевищення річної основної дозової межі опромінення розглядаються в судовому порядку.

Положення цього пункту не поширюються на випадки перевищення основної дозової межі опромінення, які сталися до 1 січня 2000 року.

6. Громадяни України, особи без громадянства, а також іноземні громадяни, які проживають або тимчасово перебувають на території України, мають право на відшкодування шкоди, зумовленої негативним впливом іонізуючого випромінювання в повному обсязі відповідно до законодавства.

Підставою для відшкодування шкоди, зумовленої негативним впливом іонізуючого випромінювання, є встановлений згідно із законодавством факт заподіяння такої шкоди на території України.

У разі втрати життя, зумовленої впливом іонізуючого випромінювання, право на відшкодування шкоди мають особи, які перебували на утриманні померлого або мали на день його смерті право на одержання від нього коштів на утримання, а також дитина померлого, яка народилася після його смерті. Відшкодування шкоди, зумовленої негативним впливом іонізуючого випромінювання, забезпечується за рахунок коштів юридичних осіб або фізичних осіб – підприємців, внаслідок практичної діяльності яких була заподіяна така шкода.

Спори щодо відшкодування шкоди, зумовленої негативним впливом іонізуючого випромінювання, розглядаються в судовому порядку.

7. Громадяни України, особи без громадянства, а також іноземні громадяни, які проживають або тимчасово перебувають на території України, мають право на відшкодування ядерної шкоди відповідно до законодавства.

8. Дія частин 5,6 цієї статті не поширюється на осіб, які зазнали впливу іонізуючого випромінювання внаслідок подій, що сталися за межами України, якщо таке поширення не передбачене міжнародними договорами, учасником яких є Україна.