Geum.ru

Розділ I загальні положення 5

Вид материалаКодекс

Содержание


Стаття 4Фінансове забезпечення цивільної відповідальності за ядерну шкоду
Стаття 1Прийняття рішень
Подобный материал:
1   ...   16   17   18   19   20   21   22   23   ...   31

Стаття 4Фінансове забезпечення цивільної відповідальності за ядерну шкоду


1. Оператор зобов’язаний мати фінансове забезпечення для покриття його відповідальності за ядерну шкоду з моменту звернення за отриманням чи продовженням дії ліцензії на експлуатацію ядерної установки в межах суми, еквівалентної 150 мільйонам (для дослідницьких реакторів еквівалентної 5 мільйонам) Спеціальних прав запозичення за кожний ядерний інцедент.

Порядок та умови фінансового забезпечення для покриття відповідальності оператора за ядерну шкоду встановлюються Кабінетом Міністрів України.

2. Фінансове забезпечення цивільної відповідальності за ядерну шкоду здійснюється оператором шляхом:

страхування цивільної відповідальності за ядерну шкоду, яка може бути заподіяна внаслідок ядерного інциденту;

отримання інших видів фінансового забезпечення, передбачених законами України.

У частині, не покритій іншими видами фінансового забезпечення, страхування цивільної відповідальності за ядерну шкоду, яка може бути заподіяна внаслідок ядерного інциденту, є обов’язковим.

Оператору ядерної установки Кабінетом Міністрів України може бути надана державна гарантія фінансового забезпечення цивільної відповідальності за ядерну шкоду.

3. Об’єктом обов’язкового страхування цивільної відповідальності оператора ядерної установки за ядерну шкоду, яка може бути заподіяна внаслідок ядерного інциденту, є майнові інтереси оператора, пов’язані з необхідністю відшкодування цієї шкоди.

Обов’язок оператора щодо оплати будь-яких судових витрат і відсотків, встановлених судом, може бути тільки окремим від цивільної відповідальності за ядерну шкоду об’єктом страхування.

Страхування таких витрат і відсотків не є обов’язковим.

Передбачена на покриття витрат і відсотків страхова сума не розглядається як фінансове забезпечення цивільної відповідальності за ядерну шкоду для цілей частини першої цієї статті.

4. Страховим випадком при обов’язковому страхуванні цивільної відповідальності за ядерну шкоду є набрання законної сили судовим рішенням про відшкодування ядерної шкоди або укладення договору про відшкодування ядерної шкоди, стороною яких є відповідний страховик.

5. Виплата страхового відшкодування здійснюється у строк, який не перевищує одного місяця з моменту настання страхового випадку.

6. Порядок обчислення тарифів при обов’язковому страхуванні цивільної відповідальності за ядерну шкоду визначається Кабінетом Міністрів України.

7. Страховик, який здійснює обов’язкове страхування цивільної відповідальності оператора ядерної установки за ядерну шкоду, яка може бути заподіяна внаслідок ядерного інциденту, зобов’язаний мати ліцензію на здійснення цього виду страхування відповідно до законодавства України та бути членом ядерного страхового пулу. Порядок утворення та функціонування ядерного страхового пулу регулюється положенням, що затверджується Кабінетом Міністрів України.

8. За договорами страхування цивільної відповідальності за ядерну шкоду страховики можуть укладати договори перестрахування із страховиками-нерезидентами за умови членства цих страховиків-нерезидентів у відповідних іноземних ядерних страхових пулах.

9. Якщо розміру страхового відшкодування та інших видів фінансового забезпечення цивільної відповідальності оператора за ядерну шкоду недостатньо для відшкодування шкоди за поданими позовами, то таке відшкодування забезпечується державою.

Держава має право регресу до оператора, який не забезпечив відшкодування ядерної шкоди у розмірі, встановленому частиною один статті 55 цього Кодексу.

10. Держава надає кошти для відшкодування ядерної шкоди, якщо виконавчий документ про відшкодування ядерної шкоди було повернуто стягувачеві у разі відсутності у боржника майна, на яке може бути звернене стягнення у порядку, визначеному Законом України “Про виконавче провадження”.

Для отримання коштів на відшкодування ядерної шкоди від держави стягувач подає до органу, уповноваженого Кабінетом Міністрів України на здійснення виплат з відшкодування ядерної шкоди:

заяву довільної форми про відшкодування ядерної шкоди;

виконавчий документ про відшкодування ядерної шкоди;

постанову державного виконавця про повернення виконавчого документа стягувачеві.

За наявності вказаних документів, орган, уповноважений Кабінетом Міністрів України, зобов’язаний протягом місяця прийняти рішення про виплату належних стягувачеві за виконавчим документом коштів. Виплата здійснюється за рахунок передбачених законодавством джерел.

Здійснивши відшкодування ядерної шкоди, держава набуває права регресу до боржника, яке реалізується шляхом пред’явлення відповідного виконавчого документа до виконання на свою користь протягом п’яти років з моменту здійснення нею відшкодування.


Розділ XРозміщення, проектування, будівництво, реконструкція, введення в експлуатацію та експлуатація уранових об’єктів, ядерних установок та об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами




Стаття 1Прийняття рішень


1. Пропозиції щодо розміщення, проектування та будівництва ядерних установок та об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, які мають загальнодержавне значення, а також щодо розміщення та будівництва інших уранових об’єктів, ядерних установок та об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, мають право вносити органи державної влади та самоврядування, окремі юридичні та фізичні особи.

Пропозиції вносяться до Кабінету Міністрів України.

Для розгляду пропозиції особа, що її вносить, подає підготовлені у встановленому порядку матеріали, які містять обґрунтування необхідності спорудження уранового об’єкта, ядерної установки або об’єкта, призначеного для поводження з радіоактивними відходами і не менше як три варіанти майданчиків для їх розміщення (крім гірничодобувних уранових об’єктів).

Для розгляду пропозиції щодо розміщення, проектування та будівництва ядерної установки або об’єкта, призначеного для поводження з радіоактивними відходами, які мають загальнодержавне значення, обґрунтування необхідності їх спорудження подається у формі техніко-економічного обґрунтування створення такої установки або об’єкта та вибору запропонованого майданчика для їх розміщення, яке підлягає затвердженню Кабінетом Міністрів України у встановленому порядку.

У поданих матеріалах обов’язково мають бути:

загальні характеристики уранового об’єкта, ядерної установки або об’єкта, призначеного для поводження з радіоактивними відходами, загальні обсяги та характеристики радіоактивних матеріалів, які будуть використовуватись або виникати, та технологій поводження з ними;

характеристика навколишнього природного середовища в районі можливого розміщення цього об’єкта або установки;

оцінка впливів на персонал, населення та навколишнє природне середовище цього об’єкта або установки на всіх етапах їх життєвого циклу, починаючи з будівництва;

опис передбачених заходів із запобігання або зменшення негативних впливів цього об’єкта або установки на персонал, населення та навколишнє природне середовище;

висновки про впливи цього об’єкта або установки на персонал, населення та навколишнє природне середовище;

висновки державної екологічної експертизи, державної експертизи з ядерної та радіаційної безпеки та інших експертиз, обов’язковість яких щодо поданих матеріалів передбачена законодавством;

рішення про погодження розміщення цього уранового об’єкта, ядерної установки або об’єкта, призначеного для поводження з радіоактивними відходами, на відповідній території.

Висновки обов’язкових державних експертиз повинні бути доступними для ознайомлення громадян та їх об’єднань.

Для ядерної установки або об’єкта, призначеного для поводження з радіоактивними відходами, які мають загальнодержавне значення, у поданих матеріалах обов’язково мають бути також:

результати консультативного референдуму стосовно розміщення цієї установки або об’єкта, якщо він проводився в адміністративно-територіальних одиницях;

звіт щодо заходів з інформування суміжних держав про можливий вплив цієї установки або об’єкта у транскордонному контексті.

2. Рішення про погодження розміщення на територіях адміністративно-територіальних одиниць уранового об’єкта, ядерної установки або об’єкта, призначеного для поводження з радіоактивними відходами, приймають місцеві органи виконавчої влади і органи місцевого самоврядування з урахуванням думки відповідної територіальної громади (відповідних територіальних громад), висловленої під час проведення громадських слухань.

Регіоном, де розглядається можливість розміщення уранового об’єкта, ядерної установки або об’єкту, призначеного для поводження з радіоактивними відходами, вважається територія адміністративно-територіальних одиниць (районів, міст, селищ, сіл), на якій можливе встановлення особливого режиму території у місці розташування такої установки або об’єкту. Розміри даного регіону визначаються у обгрунтуванні необхідності спорудження такого об’єкта або установки, погодженому та затвердженому у порядку, встановленому законодавством.

Рішення про погодження розміщення в зоні відчуження та безумовного (обов’язкового) відселення уранового об’єкта, ядерної установки або об’єкта, призначеного для поводження з радіоактивними відходами, приймає центральний орган виконавчої влади, до компетенції якого належить питання правового режиму території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи.

3. Рішення про розміщення, проектування, будівництво ядерних установок і об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, які мають загальнодержавне значення, приймаються Верховною Радою України шляхом ухвалення відповідного закону про розміщення, проектування, будівництво ядерної установки або об’єкта, призначеного для поводження з радіоактивними відходами, які мають загальнодержавне значення.

Рішення щодо розширення існуючої ядерної установки або об’єкта, призначеного для поводження з радіоактивними відходами, які мають загальнодержавне значення, у разі якщо таке розширення пов’язане з будівництвом реакторів або сховищ (крім сховищ у межах промислового майданчика ядерної установки, призначених для зберігання відпрацьованого ядерного палива або радіоактивних відходів), які не були передбачені рішенням про розміщення, проектування, будівництво існуючої установки або об’єкта, приймається в тому ж порядку, що і рішення про розміщення, проектування, будівництво ядерних установок і об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, які мають загальнодержавне значення.

Рішення про розміщення та будівництво інших уранових об’єктів, ядерних установок та об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, приймаються Кабінетом Міністрів України.

Вказані рішення приймаються тільки в разі наявності рішення про погодження розміщення цих об’єктів або установок на відповідній території.

4. До Верховної Ради України проект закону про розміщення, проектування, будівництво ядерної установки або об’єкта, призначеного для поводження з радіоактивними відходами, які мають загальнодержавне значення, подає Кабінет Міністрів України. Проект закону доповідається на пленарному засіданні Верховної Ради України членом Уряду, що відповідає за реалізацію державної політики з відповідних питань.

У проекті закону в обов’язковому порядку зазначаються:

місце конкретного майданчика, де планується розміщення такої установки або об’єкта;

для ядерної установки (крім сховищ відпрацьованого ядерного палива) — кількість реакторів, їх тип та загальна характеристика;

для сховищ відпрацьованого ядерного палива - граничні параметри за обсягами, загальні характеристики палива, термін та загальні характеристики технології зберігання (захоронення);

для об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, — загальні характеристики радіоактивних відходів та технологій поводження з ними, граничні обсяги радіоактивних відходів та термін зберігання;

розмір ставки збору на соціально-економічну компенсацію ризику населення, яке проживає на території зони спостереження, що встановлюється у відсотках до вартості його будівництва та сплачується підприємствами, які є замовниками будівництва нових ядерних установок або об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, які мають загальнодержавне значення, відповідно до вимог статті 21 цього Кодексу.

До проекту закону про розміщення, проектування та будівництво ядерної установки або об’єкта, призначеного для поводження з радіоактивними відходами, які мають загальнодержавне значення, додаються:

техніко-економічне обґрунтування створення такої ядерної установки або об’єкта, призначеного для поводження з радіоактивними відходами, та вибору запропонованого майданчика для їх розміщення;

висновок державної екологічної експертизи;

результати консультативного референдуму стосовно розміщення ядерної установки або об’єкта, призначеного для поводження з радіоактивними відходами, якщо він проводився в адміністративно-територіальних одиницях, або рішення центрального органу виконавчої влади, до компетенції якого належить питання правового режиму території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, в разі їх розміщення у зоні відчуження та безумовного (обов’язкового) відселення;

звіт щодо заходів з інформування суміжних держав про можливий вплив у транскордонному контексті відповідно до законодавства.

5. При прийнятті рішення про розміщення, проектування, будівництво ядерної установки або об’єкта, призначеного для поводження з радіоактивними відходами, які мають загальнодержавне значення, чи рішення про розміщення та будівництво іншого уранового об’єкту, ядерної установки або об’єкту, призначеного для поводження з радіоактивними відходами, мають бути передбачені додаткові заходи, спрямовані на соціально-економічний розвиток регіону. Обсяг та порядок здійснення цих заходів у кожному конкретному випадку встановлюється Кабінетом Міністрів України за погодженням з місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, які приймали рішення про погодження розміщення цього об’єкту або установки на відповідній території.

6. Про прийняття рішення про розміщення, проектування, будівництво ядерної установки або об’єкта, призначеного для поводження з радіоактивними відходами, які мають загальнодержавне значення, чи рішення про розміщення та будівництво іншого уранового об’єкту, ядерної установки або об’єкту, призначеного для поводження з радіоактивними відходами, а також про початок проектно-вишукувальних робіт на запланованому майданчику відповідний ліцензіат повідомляє органи, які приймали рішення про погодження розміщення цього об’єкту або установки на відповідній території.

Протягом шести місяців з моменту прийняття рішення про розміщення сховища радіоактивних відходів ліцензіат укладає угоду з місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, які приймали рішення про погодження розміщення цього сховища на відповідній території.

Усунення розбіжностей між ліцензатом та місцевими органами виконавчої влади чи органами місцевого самоврядування на будь-якому етапі проектування, будівництва, експлуатації, зняття з експлуатації або закриття сховища здійснюється у встановленому законодавством порядку.