Геноцида 1991 2009 Псевдореформы – это экономический терроризм против украинского народа

Вид материала

Документы

Содержание Утечка «мозгов» за границу На пути к объединению 4. Исходить из того, что межгосударственные и межправительственные договоры по политическим, экономическим Розподіл домогосподарств

Подобный материал:

• Экономический терроризм, 608.48kb.
• Терроризм как угроза национальной безопасности, 130.56kb.
• Програма розбудови українського соборного суспільства книга исхода украинского народа, 11964.74kb.
• -, 561.5kb.
• -, 553.08kb.
• К вопросу о правовых основаниях использования Вооруженных Сил России в операции, 145.75kb.
• Усь, Россию (зубр) в Киеве состоялся Учредительный съезд по созданию Международного, 269.76kb.
• Краткий экскурс в историю терроризма 5 Лицо современного терроризма, 134.72kb.
• Сочинение по русскому языку «Терроризм угроза XXI века», 112.45kb.
• Городских библиотек, 692.67kb.

Утечка «мозгов» за границу

	1991	1992	1993	1994	1995
Количество докторов, уехавших в другие страны	39	57	68	90

На пути к объединению

15 марта 1996 года Государственная Дума Федерального Собрания Российской Федерации приняло постановление N 156-II ГД (подписал Председатель ГД ФС РФ Г.Н. Селезнев) «Об углублении интеграции народов, объединявшихся в Союз ССР, и отмене постановления Верховного Совета РСФСР от 12 декабря 1991 года "О денонсации Договора об образовании СССР", в соответствии с которым, «Имея целью открыть больший простор для последовательной добровольной интеграции братских народов, объединявшихся в Союз ССР, и опираясь на волю большинства населения страны, выраженную на референдуме СССР 17 марта 1991года, Государственная Дума Федерального Собрания Российской Федерации постановляет:

1. Признать утратившим силу постановление Верховного Совета РСФСР от 12 декабря 1991 года "О денонсации Договора об образовании СССР" (Ведомости Съезда народных депутатов РСФСР и Верховного Совета РСФСР, 1991, N 51, ст. 1799).

2. Установить, что законодательные и другие нормативные правовые акты, вытекающие из постановления Верховного Совета РСФСР от 12 декабря 1991 года "О денонсации Договора об образовании СССР", будут корректироваться по мере движения братских народов по пути все более глубокой интеграции и единения.

3. Рекомендовать Президенту Российской Федерации разработать систему мер по дальнейшему углублению интеграции Российской Федерации, Республики Белоруссия и других бывших республик Советского Союза, включая проведение референдума Российской Федерации по вопросу поэтапного укрепления единства народов, составлявших Союз СССР.

4.Предложить Правительству Российской Федерации в рамках имеющихся договоренностей с государствами-участниками Содружества Независимых Государств усилить контроль за проведением интеграционных мероприятий в области экономики, научно-технического прогресса, социально-культурного и оборонного сотрудничества государств, созданных на территории Союза ССР.

5. Депутации Государственной Думы в Межпарламентской Ассамблее государств-участников Содружества Независимых Государств активно содействовать углублению и развитию связей братских народов вобласти государственно-правового и межнационального сотрудничества».

15 марта 1996 года Государственная Дума Федерального Собрания Российской Федерауии приняло постановление N 156-II ГД (подписал Председатель ГД ФС РФ Г.Н. Селезнев) «О юридической силе для Российской Федерации – России результатов референдума СССР 17 марта 1991 года по вопросу о сохранении Союза ССР», в соответствии с которым «Подтверждая стремление народов России к экономической и политической интеграции с народами государств, созданных на территории Союза Советских Социалистических Республик, отвечая на многочисленные обращения субъектов Российской Федерации, учитывая результаты референдума Республики Белоруссия 14 мая 1995 года, имея

целью воссоздание государственного единства народов Союза ССР в любых взаимоприемлемых формах, Государственная Дума Федерального Собрания Российской Федерации постановляет:

1. Подтвердить для Российской Федерации - России юридическую силу результатов референдума СССР по вопросу о сохранении Союза ССР, состоявшегося на территории РСФСР 17 марта 1991 года.

2. Отметить, что должностные лица РСФСР, подготовившие, подписавшие и ратифицировавшие решение о прекращении существования Союза ССР, грубо нарушили волеизъявление народов России о сохранении Союза ССР, выраженное на референдуме СССР 17 марта 1991 года, а также Декларацию о государственном суверенитете Российской Советской Федеративной Социалистической Республики, провозгласившую стремление народов России создать демократическое правовое государство в составе обновленного Союза ССР.

3. Подтвердить, что Соглашение о создании Содружества Независимых Государств от 8 декабря 1991 года, подписанное Президентом РСФСР Б. Н. Ельциным и государственным секретарем РСФСР Г. Э. Бурбулисом и не утвержденное Съездом народных депутатов РСФСР - высшим органом государственной власти РСФСР, не имело и не имеет юридической силы в части, относящейся к прекращению существования Союза ССР.

4. Исходить из того, что межгосударственные и межправительственные договоры по политическим, экономическим,

оборонным и иным вопросам, заключенные в рамках Соглашения о создании Содружества Независимых Государств, сохраняют свою силу для заключивших их государств до их свободного и добровольного решения о воссоздании единого государства либо до их решения о прекращении действия указанных договоров.

5. Предложить Правительству Российской Федерации принять необходимые меры по сохранению единого экономического, политического и информационного пространства, развитию и укреплению интеграционных связей государств, созданных на территории Союза ССР.

6. Депутации Государственной Думы в Межпарламентской Ассамблее государств - участников Содружества Независимых Государств содействовать превращению Межпарламентской Ассамблеи в эффективный инструмент интеграции и сотрудничества государств, созданных на территории Союза ССР.

7. Комитетам Государственной Думы разработать и представить на рассмотрение Совета Государственной Думы комплекс мер по устранению последствий развала Союза ССР, прежде всего в отношении советских граждан, до сих пор не определивших свою государственную принадлежность».


Обласне Управління СБУ,

вул. Мироносицька, 2, м. Харків - 61002,


Карачевцева Ярослава Миколайовича,


Заява


Відповідно до статистичних даних, що опубліковані в книзі "Статистичний щорічник, Харківська область в 2003 році, Харків, 2004", Обласного статистичного управління, стор. 423, таблиця 18.24:

Розподіл домогосподарств

за рівнем середньодушових сукупних витрат

	2003 рік	2004 рік	2005 рік
Частка домогосподарств із середньодушовими витратами у місяць, нижчими від прожиткового мінімуму	69,9 %	57, 6 %	46,9 %

Аналогічною є ситуація в Україні в цілому.

Загальновідомим, та підтвердженим статистичними даними є той факт, що в середньому населення України зменшується на 330 тис. осіб в рік. В 1991 році в Україні мешкало - 51,9 млн. осіб, а в 2006 - 46,9 млн. Із такими темпами скорочення в Україні в 2148 році не залишиться населення. А з урахуванням витоку населення на заробітки це може статися значно скоріше в цьому сторіччі.

Харківська область не є винятком із загально державної демографічної ситуації.

В зв"язку з чим заявник вважає, що в Харківській області, як і в Україні має місце геноцид, "тобто діяння, умисно вчинене з метою повного або часткового знищення будь-якої національної ... групи шляхом ... створення для групи життєвих умов, розрахованих на повне чи часткове її фізичне знищення, скорочення дітонародження", як на це вказує стаття 442 Кримінального Кодексу.

Що підтверджється наступними доказами:

Відповідно до роз"яснень Міністерства праці та соціальної політики від 19.12.3003 під № 24-К 28272/20 "Прожитковий мінімум - це вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров"я набору продуктів харчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості". Що підтверджується Законом України "Про прожитковий мінімум".

Відповідно до роз"яснень Міністерства праці та соціальної політики від від 16.08.2006 під № 5249/0/14-06/10 "Основними принципами формування наборів непродовольчих товарів та послуг є забезпечення збереження здоров"я та підтримки життєдіяльності організму людини (задоволення мінімальної потреби громадян в одязі, житлі, організації побуту, користування транспортом, закладами культури, освіти та охорони здоров"я)".

Таким чином вищезазначеними роз"ясненнями підтверджено, що якщо видатки громадян менші від прожиткового мінімуму, то здоров"є їх погіршується, організм фунціонує ненормально. Що є умовою, розрахованою на знищення групи людей, то, що має місце в цей час. Статистичні дані підтверджують, що сукупні середньодушові витрати 70 % населення в 2003 році були меншими від прожиткового мінімуму, що означає наявність життєвих умов, розрахованих на знищення більш ніж 70 % населення Харківської області.

Постановою Кабінету Міністрів України від 24 червня 2006 р. № 879 "Про затвердження Стратегії демографічного розвитку в період до 2015 року" визнано, що "На сьогодні демографічна ситуація в Україні перебуває в кризовому стані, ознаками чого є низький рівень народжуваності, зниження тривалості життя ... Основною причиною загострення демографічної кризи є зниження до критичного рівня народжуваності, зумовлене цілим рядом причин - економічних, соціальних, психологічних, біологічних... Глобальна тенденція зниження народжуваності посилилася в Україні в зв"язку з економічною кризою, різким зниженням доходів населення, невпевненістю їх у майбутньому... Причинами втрати здоров"я, зростання смертності та зниження очікуваної тривалості життя є низький рівень і несприятливі умови життєдіяльності значної частини населення, низька ефективність існуючої системи охорони здоров"я..."

Я хотів зробити розрахунок кількості українців та росіян, що були винещені геноцидом 1991 - 2007 років, але із 2001 року в статистичних збірниках не наводяться статистичні дані щодо складу населення Харківької області за найбільш чисельними національностями. В статистичних збірниках не відображаються кількість осіб за напрямками міграції за найбільш чисельними національностями з 1991 року по теперішній час. Що унеможливлює проведення самостійних розрахунків кількості жертв геноциду 1991 - 2007 років. Але об"єктивні дані щодо зменшення населення свідчать, що геноцид має місце. І на мою думку це зумовлено зміною соціально-економічних відносин у суспільстві, яка мала місце в 1991 році.

З аналізу статистичних даних заявник робить припущення, що геноцид має місце відносно де-кількох національностей, а не всього населення взагалі. Але достовірний аналіз можна провести тільки за допомогою статистичних даних Обласного Управління статистики, а не за допомогою бібліотечного фонду.

Заявник, звертає увагу посадових осіб СБУ, що факт відсутності статистичних даних щодо складу населення області за найбільш чисельними національностями (з 2001 року), кількості осіб за напрямками міграції за найбільш чисельними національностями є умисним приховуванням об"єктивної інформації, яка підтверджує факт геноциду. З метою униможливити моніторінг такої статистики були встановлені такі правила обліку та паспортна система, де не вказується національність.

Заявник звертає увагу службових осіб СБУ, що конкретними посібниками геноциду можуть бути власники та співробітники ВАТ "Харківгаз", зокрема, співробітники Балаклійської філії ВАТ "Харківгазу" (вул. 40 років Жовтня,7, м. Балаклія - 64200), які примушують споживачів до сплати непомірно високих тарифів за послуги газопостачання, порушуючи конституційне право громадян на достатній життєвий рівень, так як після сплати рахунків за газопостачання у споживачів не залишається коштів, необхідних для забезпечення прожиткового мінімуму, необхідного для підтримання здоров"я та нормального функціонування організму. Співробітники ВАТ "Харківгазу" порушують статтю 1 Житлового Кодексу України, відповідно до якого сплата за комунальні послуги повинна бути невисокою, не більше 12 % згідно міжнародних норм. Співробітники ВАТ "Харківгаз" відключають за борги помешкання громадян від опалення, залишаючи останніх у холоді. Таким чином вони створюють умови, розраховані на знищення від переохолодження групи громадян.

Конкретною жертвою геноциду є моя бабуся Карачевцева Аза Хомівна.

Наводжу дані щодо наявних доходів Карачевцевої А.Х. у відсотках від прожиткового мінімуму, які залишались у неї після сплати рахунків і заборгованості за спожитий газ:

	2001 рік	2002 рік	2003 рік	2004 рік	2005 рік	2006 рік	2007 рік
Залишок доходу у відсотках до прожиткового мінімуму	31 %	40 %	32 %	54 %	92 %	82 %	70 %

Таким чином у 2001 - 2004 роках Крачевцева А.Х. внаслідок злочинних дій співробітників ВАТ "Харківгазу", та інших осіб, причетних до геноциду, не могла забезпечити себе навіть мінімальним набором продуктів харчування, що негативно вплинуло на стан її здоров"я, що є умовою скорочення тривалості життя, що підтверджено вищезазначеною постановою Кабміну.

Тричі співробітники ВАТ "Харківгазу" відключали її помешкання від опалення. І це було взимку 2001/2002 років, щоб Карачевцева А.Х. замерзла у неопалювальній холодній кімнаті. Зазначене відключення провели представники Балаклійської філії ВАТ "Харківгазу" Савченко, Столбовой.10.05.2007 спіробітники Балаклійської філії ВАТ "Харківгазу" Савченко В.В., Одерій А.В., Шумков Ю.В., представник ЖКХ Карпенко І.В. знову відключили помешкання, в якому мешкає Карачевцева А.Х. від опалення та варочного газу за борги, суттєво погіршивши санітарно-технічні умови проживання людей, та створили умови, розраховані на замерзання від холоду взимку 2007/2008 роках і униможливили приготування гарячого харчування сім"ї Карачевцевої, що за дієтологічною наукою потрібно не менше трьох разів на день, а людям такого віку як бабуся, ця наука рекомендує дробне дієтичне харчування не менше п"яти разів на день. До цього відключення причетні юрист-консульт Рибак В.П., Галкін А.А., Начальник Балаклійської філії ВАТ "Харківгазу"Літвінов В.В. Саме вони винуваті в тому, що з 10 травня 2007 року і по теперішній час в сім"ї Карачевцевої відсутнє гаряче харчування, що є причиною багатьох шлунково-кишкових розладів.

Зазначені випадкі є масовими. В зв"язку з тим, що в діях співробітників ВАТ "Харківгазу" можуть бути ознаки готування та замаху, та вчинення злочинних дій, що посягають на життя та здоров"я осіб, Карачевцев Я.М. звернувся 22.02.2007 із заявою через Прокуратуру Балаклійського району до Балаклійського РВ МВС з проханням перевірити, скільки осіб було відключено від опалення газом, скільки із відключених осіб замерзли від холоду, чи погівршився стан здоров"я осіб, що вижили. Але Начальник Балаклійського РВ МВС до сих пір зволікає із наданням відповіді, фальсифікує відомості про те, що начебто відповідь була надана.

В Стахановке и соседних поселках стала действовать система коммунального геноцида. В декабре 2001 года при 20-градусных морозах без отопления здесь было оставлено около 30 тыс. жителей (5, с. 196).

В зв"язку з вищевикладеним, на підставі статті 97 КПК,


ПРОШУ:

• Порушити кримінальну справу за ст. 442 КК "геноцид".
  
• Для запобігання і припинення геноциду, що має місце, зобов"язати органи державної влади готівкою забезпечити кожній особі, яка мешкає в Харківській області, рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, що передбачено статтями 46, 48 Конституції України, Законом України "Про державні соціальні стандарти (гарантії)". Зобов"язати виробників і виконавців житлово-комунальних послуг безперервно надавати житлово-комунальні послуги в мінімальних розмірах, визначених для отримання субсидії, що передбачено статтями 15, 16, 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги".
  
• Для отримання об"єктивного доказу геноциду зобов"язати Харківське обласне управління статистики провести розрахунки і надати Харківському обласному управлінню СБУ статистичні дані щодо складу населення області за найбільш чисельними національностями, кількості осіб за напрямками міграції за найбільш чисельними національностями, зведені відомості про динаміку зміни кількості осіб населення області за найбільш чисельними національностями, розраховані як різниця між кількістю населення та кількістю осіб, які мігрували. Відомості надати з 1991 року по теперішній час за кожним роком окремо та за весь цей період.
  
• Визнати Карачевцеву Азу Хомівну потерпілою від геноциду.
  
• Притягнути як посібників геноциду співробітників ВАТ "Харківгазу" Столбового, Савченко В.В., Одерія А.В., Шумкова Ю.В., представника ЖКХ Карпенко І.В., юрист-консульта Рибака В.П., Галкіна А.А., Начальника Балаклійської філії ВАТ "Харківгазу"Літвінова В.В.
  
• Провести слідчі дії з метою виявлення інших посібників, виконавців, підбурювачів та організаторів геноциду, у тому числі й тих, які займають посади в судовій, законодавчій і виконавчій владі.
  
• Провести дії по встановленню потерпілих від геноциду: осіб, дохід яких протягом року був меншим від прожиткового мінімуму, осіб, яким було припинено постачання житлово-комунальних послуг у зв"язку з заборгованістю. Визначити ступінь тяжкості ушкоджень здоров"я потерпілих, моральну і майнову компенсацію. Пропоную розрахувати матеріальну компенсацію як різницю між прожитковим мінімумом і реальним доходом.
  
• Звертаю вашу увагу, що розгляд цієї заяви потребуватиме значних зусиль, оскільки тількі в Харківській обасті кількість потерпілих від геноциду складає більше мільйона осіб, політика геноциду може бути організована державними зрадниками, диверсантами, шпигунами та спецслужбами інших держав, про що неодноразово у своїх політичних промовах стверджували і стверджують політичні і громадські діячи, депутати, службові особи. Зокрема колишній полковник СБУ Григорій Омельчинко, Ярмак. Інформація, яка була ними поширена, не була спростована правоохоронними та іншими державними органами. За чутками, які поширюються серед населення, планом "золотого міліарду" предбачено зменшення кількості українців в Україні до 5 мілійонів, а кількості росіян в Росії до 15 мільйонів.
  
• Про результати розгляду цієї заяви прошу повідомити мене письмово, у тому числі надати мені запитувані статистичні дані.
  

Звертаю Вашу увагу про необхідність надання мені відповіді, що відповідає вимогам статті 15 Закону України "Про звернення громадян", яким передбачено, що "Відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов"язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення п орушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов"язки. Рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у заяві (клопотанні), доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на Закон і викладенням мотивів відмови, а також із роз"ясненням порядку оскарження прийнятого рішення", тобто у разі визнання вимог і обставин безпідставними, особа, яка розглядає заяву зобов"язана за кожною вимогою і обставиною окремо надати мотиви відмови, факти та обставини, які спростовують факти та обставини, наведені в заяві, та на підтвердження своїх мотивів послатися на закон.

Додатки:

• Копія довіреності.
  
• Роз"яснення Міністерства праці та соціальної політики від 19.12.3003 під № 24-К 28272/20 та роз"яснення Міністерства праці та соціальної політики від від 16.08.2006 під № 5249/0/14-06/10.
  
• Копії актів про відключення.
  
• Копія заяви прокурору від 22.02.2007
  

25.05.2007

Я.М. Карачевцев


Як відомо, на виконання Закону України "Про прожитковий мінімум" Кабінет Міністрів України 14 квітня 2000 року ухвалив Постанову КМУ № 656 "Про затвердження наборів непродовольчих товарів та наборів послуг для основних соціальних і демографічних груп населення", який конкретизував поняття прожиткового мінімуму та визачив його складові частини.

Як відомо, згідно із Законом України "Про прожитковий мінімум", прожитковий мінімум - це вартісна величина наборів продуктів харчування, наборів непродовольчих товарів та послуг, необхідних для підтримнання здоров"я людини.

Згідно із Законом України "Основи законодавства України про охорону здоров"я", здоров"я - це стан повного фізичного, душевного і соціального благополуччя, а не тільки відсутність хвороб і фізичних дефектів.

В зв"язку з чим у мене до Вас виникають запитання:

• для підтримання фізичного стану і благополуччя необхідно займатися спортом: відвідувати спортивні клуби з легкої атлетики та інш видів спорту, відвідувати басейни, придбавати гантелі, лижі та інше спортивне знаряддя, але вартість цих послуг не входить в поняття прожиткового мінімуму. В зв"язку з чим прошу вас внести зміни до ПКМУ № 656 і передбачити витрати на спорт. Прошу пояснити мені, чому витати на спорт не включені до наборів послуг, передбачених ПКМУ № 656. Чи означає це, що такі спортивні послуги повинні надаватись безкоштовно, якщо це так, то яким є мінімальний гарантований обсяг безкоштовного користування спортивними послугами? За моїми оцінками розмір витрат на спортивні послуги складає 100 гривень на міс. на одну особу.
  
• для підтримання належного санітарного стану жилих приміщень, який забезпечує вимоги для здорового проживання людей, необхідно проводити поточний ремонт: замінювати внутриквартирні труби холодного та гарячого водопостачання, водовідведення, змінювати віконні рами, придбавати кухонні печі, крани, змивні бачки, змішувачі, обклеювати стіни обоями, фарбувати труби, ремонтувати електропроводку, штукатурити стіни, стелі, фарбувати рами, балкони та інш., прибдавати унітази, змивні бачки та інш. але ці обов"язкові видатки, необхідні для підтримання здоров"я (так як ці послуги забезпечують санітарні вимоги щодо проживання у жилих приміщеннях, поганий вигляд квартири, незручності аварійних труб, електропроводки негативно впливают на здоров"є громадян, так як мешканці почувають стрес) не вкючені в прожитковий мінімум. Згідно із Наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Міністерства економіки України, Державного комітета статистики України від 17.05.2000 № 109/95/157 "Про затвердження Методики визначення прожиткового мінімуму на одну особу та для осіб, які відносяться до основних соціальних і демографічних груп населення", згідно із додатком № 4 вартість ремонту житла складав 1 гривню 68 копійок в рік. Ця величина є заниженою, так як для того, щоб виконати вищевказаний ремонт необхідно витрачати за моїми оцінками 200 гривень на рік на сім"ю. В зв"язку з чим прошу вас внести зміни до ПКМУ № 656 та Наказу № 109/95/157 і передбачити витрати на реальний ремонт квартири. Прошу пояснити мені, чому витрати на вищевказаний ремонт не включені до наборів послуг, передбачених ПКМУ № 656. Чи означає це, що такі послуги повинні надаватись безкоштовно, якщо це так, то яким є мінімальний гарантований обсяг безкоштовного надання таких послуг? Чи означає це те, що плата за вищевказані послуги включена до квартплати (експлуатаційного збору) ЖЕД?
  
• Для належного підтримання здоров"я необхідно мати здоровий відпочинок, а саме: один раз на рік відпочивати на курорті або в санаторії. Середня вартість путівки (вартість відпочинку в Автономній Республіки Крим) для однієї особи складає 3000 гривень на рік. В зв"язку з чим прошу вас внести зміни до ПКМУ № 656 та Наказу № 109/95/157 і передбачити витрати на реальний відпочинок. Прошу пояснити мені, чому витрати на відпочинок не включені до наборів послуг, передбачених ПКМУ № 656. Чи означає це, що такі послуги повинні надаватись безкоштовно, якщо це так, то яким є мінімальний гарантований обсяг безкоштовного надання таких послуг?
  
• Для належного підтримання здоров"я необхідно мати нормальний відпочинок, а саме: мати кошти, щоб відвідувати кафе, ресторани, нічні клуби, дискотеки та інші заклади для відпочинку, але ПКМУ № 656 не передбачає витрат на ці важливі для людини складові її життя. За моїми оцінками витрати на послуги відпочинку складають 100 гривень на місяць на одну особу. В зв"язку з чим прошу вас внести зміни до ПКМУ № 656 та Наказу № 109/95/157 і передбачити додаткові витрати на відпочинок.
  
• Для належного підтримання здоров"я у разі хвороби громадяни повинні лікуватися амбулаторно або стаціонарно. Сереня вартість амбулаторного лікування становить 300 гривень на рік, а стаціонарного 700 грівень на рік. В зв"язку з масовою епідемією погіршення здоров"я (згідно із даними медичної статистики в Україні немає здорових осіб. Кожен має де-кілько хвороб. Кожний другий має серцево-судинні хвороби, кожен третій має хвороби нервової системи, кожень третій хворіе на ендокринні порушення, кожен третій хворіє на алергію, кожен другий має статеві поршення. Хворобами верхній дихальних шляхів страдає кожен другий). В зв"язку з чим витрати на лікування складають 2000 гривень на рік на одну особу. В зв"язку з чим прошу вас внести зміни до ПКМУ № 656 та Наказу № 109/95/157 і передбачити витрати на реальне лікування. Прошу пояснити мені, чому витрати на стаціонарне та амбулаторне лікування не включені до наборів послуг, передбачених ПКМУ № 656. Чи означає це, що такі послуги повинні надаватись безкоштовно, якщо це так, то яким є мінімальний гарантований обсяг безкоштовного надання таких послуг?
  
• Для того, щоб люди не відчували стрес через невпевненість у майбутнє, страх через відсутність захисту від нещасного випадку, непербдачених обставин, для підтримання їх здоров"я необхідно, щоб громадяни мали можливість вносити на банківській рахунок 10 % від прожиткового мінімуму. Таким чином розмір прожиткового мінімуму має бути збільшено на 10 %. В зв"язку з чим прошу вас внести зміни до ПКМУ № 656 та Наказу № 109/95/157 і передбачити витрати на забезпечення громадян від непередбачуваних обставин.
  
• В зв"язку із ростом корумпованості влади, масовим порушенням прав людині, кожна особа, у середньому витрачає на рік 400 гривень на правові послуги. В зв"язку з чим прошу вас внести зміни до ПКМУ № 656 та Наказу № 109/95/157 і передбачити витрати на правові послуги.
  
• Існуючи нормативи в ПКМУ № 656 та Наказі № 109/95/157 є значно заниженими. Так, транспортні послуги для працездатних осіб складають 524 поїздки на душу населення на рік. Це означає користування одним видом транспорту 5 разів на тиждень, щоб доїхати до роботи і повернутися обратно. Але, насправді, щоб потрапити на роботу більшість громадян користується двома-трьома видами транспорту. І щоб відвідати театри, бібілотеки, поїхати на ринок необхідно користуватися транспортом. Тому я прошу збільшити нормативи транспортних послуг і передбачити 1200 поїздок на душу населення на рік. Це 473 гривні на рік на одну особу. В зв"язку з чим прошу вас внести зміни до ПКМУ № 656 та Наказу № 109/95/157 і передбачити додаткові витрати на транспортні послуги.
  
• Існуючи нормативи в ПКМУ № 656 та Наказі № 109/95/157 є значно заниженими. Так, транспортні послуги для непрацездатних осіб складають нуль поїздок на душу населення на рік. Насправді в багатьох селах і містах працюють не державні автотранспортні організації, водії вимогають із пенсіонерів сплату вартості проїзду в повному обсязі. В таких містах і селах є пільгові рейси (5 рейсів на добу на один район, або одне безкоштовне посадочне місце для пільговика), але не кожен пенсіонер, тобто непрацездатний громадянин, може скористатися своєю пільгою, так як безкоштовних місць мало, а пенсіонерів багато. В зв"язку з чим прошу передбачити для осіб, які втратили працездатність 600 поїздок на душу населення на рік. В зв"язку з чим прошу вас внести зміни до ПКМУ № 656 та Наказу № 109/95/157 і передбачити витрати на реальні транспортні послуги. Прошу пояснити мені, чому витрати на транспортні послуги не включені до наборів послуг, передбачених ПКМУ № 656. Чи означає це, що такі послуги повинні надаватись безкоштовно, якщо це так, то яким є мінімальний гарантований обсяг безкоштовного надання таких послуг? Прошу роз"яснити, чи можуть автотранспортні організації встановлювати обмеження для осіб, які мають пільги на безкоштовний проїзд (встановлювати пільгові рейси або квоти безкоштовних посадочних місць)?
  
• Існуючи нормативи в ПКМУ № 656 та Наказі № 109/95/157 є значно заниженими. Так, вартість телекомунікаційних послуг (телефон, мобільний зв"язок, інтернет, телеграми, комерційні служби довідок) складає насправді 10 гривень в місяць на одну особу. В зв"язку з чим прошу вас внести зміни до ПКМУ № 656 та Наказу № 109/95/157 і передбачити додаткові витрати на телекомунікаційні послуги.
  
• Існуючи нормативи в ПКМУ № 656 та Наказі № 109/95/157 є значно заниженими. Так, норма листування в межах України складає 1 конверт на середньостатистичну сім"ю, хоча на справді, у середньому, громадяни пишуть 5 листів на місяць в межах України, 1 лист на місяць в межах СНД, 1 лист на півроку у країни Європи та Америки. Статиистичні показники є заниженими, так як через скрутне матеріальне становище громадяни не можуть дозволити собі листуватись із своїми друзями, рідними. При цьому треба врахувати, що листи необхідно направляти рекомендовані, так як відповідно до вимог Цивільного Кодексу України правочини між фізичними і юридичними особами мають вчинятися у письмовій формі. В зв"язку з чим середні витрати громадян становлять 20 гривень на місяць на одну особу. В зв"язку з чим прошу вас внести зміни до ПКМУ № 656 та Наказу № 109/95/157 і передбачити додаткові витрати на послуги зв"язку та інформативні.
  
• Існуючи нормативи в ПКМУ № 656 та Наказі № 109/95/157 є значно заниженими. Так, у послугах зв"язку та інформативні передбачено користування 1 антеною на середньостатистичну сім"ю, але зараз XXI сторіччя. Всі користуються кабельним телебаченням, вартість користування яким складає 15 гривень на місяць на середньостатистичну сім"ю. В зв"язку з чим прошу вас внести зміни до ПКМУ № 656 та Наказу № 109/95/157 і передбачити додаткові витрати на послуги зв"язку та інформативні.
  
• Існуючи нормативи в ПКМУ № 656 та Наказі № 109/95/157 є значно заниженими. Так, ПКМУ для чоловіків працездатного віку передбачає норму користування 1 парою зимового взуття на 5 років, 2 парами осінньо-весняних черевиків на 5 років, але сьогодні якість товарів є дуже поганою. Черевики стають непридатними вже через 2 -3 місяця, через що громадяни змушені придбавати нові. Сорчки - сентитичні, непридатні для здорового способу життя. Льняні коштуют в 10 - 30 разів дорожче. Ковбаси, що продаються - виготовлені не із справжнього м"яса. Масло коров"є виготовлене із значним вмістом маргарину. Враховуючи те, що значна частина населення перебуває в скрутному матеріальному становищі й тому придбає не якісні товари, середньостатистичні дані, які застосовуються для обчислення прожиткового мінімуму Державним комітетом статистики, є заниженими. Тому насправді вартість наборів продуктів харчування та непродовольчих товарів треба збільшити не менш ніж на 50 %. Тобто на суму не менш ніж 200 гривень на одну особу на місяць.
  
• Враховуючи той факт, що інфляція випереджає ріст прожиткового мінімуму, прожитковий мінімум треба завищити на коефіцієнт очикуваної інфляції, наприклад на 5 %.
  
• Вартість послуг культури є значно заниженою Так, книжки коштують 50 - 150 гривень, а вартість квитків до театру, кінотеатру 15 - 30 гривень, а не 1 гривню 72 коп у 2000 році, як на це вказує Наказ № 109/95/157. Що в середньому складає 50 гривень на місяць на одну особу
  
• Відповідно до концепції безперервної освіти, для того щоб громадяни не відставали від суспільного розвитку вони повинні вчитися все життя. Для відвідування навчальних курсів, придбання навчальної та науковлї літератури та інш. необхідно витрачати 100 грн. у місяць на одну особу.
  
• вартість житлово-комунальних послуг? не второпаю
  

Розрахунок добавки до прожиткового мініму: 100 + 200/12/3 + 3000/12 + 100 + 2000/12 + 400/12 + 473/12 + 10 + 20 + 15/3 + 200 + 50 + 100 = 1080 грн.

1080 + 15% = 1242 грн.

Розмір реального прожиткового мінімуму: 480 + 1242 = 1722 грн.


В зв"язку з тим, що розмір прожиткового мінімуму є значно заниженим у мене складається враження, що експертизу визначення норм прожиткового мінімуму проводили вороги України. Чи погоджуєтесь ви з цим висновком?


В зв"язку з вищевикладеним, на підставі Законів України "Про звернення громадян", "Про інформацію",

ПРОШУ

• Надіслати на мою адресу повну назву та реквізити НПА, що визначає порядок проведення науково-громадської експертизи відносно визначення норм прожиткового мінімуму.
  
• Надати мені письмову інформацію на вищевказані питання та прохання.
  
• Провести перерахунок нормативів з урахуванням реального становища, яке має місце в державі з урахуваням моїх пропозицій.
  
• Про результати розгляду цього звернення прошу повідомити мене письмово.
  

Киевский районный суд,

судья Садовский К.С.,


Спринсияна Леонида Александровича,


по жалобе Справедливцева В.И.

на постановление СБУ

об отказе в возбуждении уголовного дела

по фактам геноцида и диверсий


Пояснения


Я, Спринсиян Л.А., являюсь нвалидом 3 группы по производственной травме. Пенсионер. Работал монтажником-высотником. После 1991 года покупательная способность моих доходов стала падать. Я стал не полноценно питаться. У меня не было денег на лечение. Что стало причиной ухудшения моего здоровья. Считаю, что в этом виновато государство, так как я пенсионер, являюсь нетрудоспособным. А согласно Конституции Украины государство обеспечивает право граждан, в том числе и мое право на социальную защиту и на достаточный жизненный уровень.

В 2003 году размер моей пенсии составлял 91 грн. 80 коп., в то время как прожиточный минимум для пенсионеров составлял 268 гривен. То есть я получал всего лишь 34 % от прожиточного минимума.

В настоящее время размер моей пенсии составляет _________ гривен. Он меньше прожиточного минимума. В связи с чем, я не могу обеспечит свои минимальные потребности, и мое здоровье ухудшается.

По настоящее время, уже более 15 лет я проживаю в общежитии. Очередь на получение квартиры практически не двигается. Считаю, что это также является проявлением геноцида, так как я проживаю в невыносимых жилищных условиях, которые вызывают стресс и оказывают негативное воздействие на мой психологический статус. Я переживаю, нервничаю, что является причиной ухудшения моего здоровья.

В связи с чем прошу возбудить уголовное по факту геноцида, а мня признать потерпевшим от этого преступления.


08.08.2007

Л.А. Спринсиян


Киевский районный суд,

судья Садовский К.С.,


Пугач Евдокии Гргорьевны, 1912 г.р.,

прописки не имею,

паспорт гражданина Украины

МН 853759


по жалобе Справедливцева В.И.

на постановление СБУ

об отказе в возбуждении уголовного дела

по фактам геноцида и диверсий


Пояснения


Я, Пугач Е.Г. являюсь долгожителем. Ветеран войны и труда. Мне 95 лет.

Я на праве частной собственности имела квартиру по адресу: Салтовское Шоссе, 258, кв. 303 г. Харькова.

11 октября 2002 года моя внучка Терещенко Виктория Ильинична совместно с частным нотариусом Беседа Татьяной Дмитриевной составили подложный договор дарения вышеуказанной квартиры от моего имени на имя Терещенко В.И.

Терещенко В.И. сфальсифицировала мою подпись, а нотариус ее заверила. Пользуясь моим доверием Терещенко В.И. выжила меня из моей квартиры, незаконным путем завладела моей квартирой, продала ее, а меня выселила га улицу. Пыталась убить, чтобя я не обращалась в правоохранительные органы.

Я неоднократно обращалась в различные правоохранительные органы: РОВД Московского и Фрунзенского районов, прокуратуру Московского и Фрунзенского районов, однако никто не желает мне помочь, и наказать лиц, виновных в нарушении моих прав.

Так 9 июня 2005 г. Начальник Фрунзенского РВ ХМУ УМВС утвердил отписку в форме постановления об отказе в возбуждении уголовного дела.

По настоящее время прокурор Московского района не защитил меня и не удовлетворил мое заявлене от 12.05.2007 о возбуждении уголовного дела в отношении нотариуса и внучки.

До сих пор внучка меня избивает, отбирает деньги. В связи с чем, чтобы выжить я собираю бутылки, прошу милостыню. Часто я сплю на улице. Иногда ночую у родственников, которые не дают мне жить.

Пенсия у меня маленькая. Я не могу на нее снять квартиру, правильно и полноценно питаться, покупать одежду, то есть жить полноценной жизнью я не могу.

В 2005 году я обратилась с иском в суд о восстановлении моих жилищных прав и признании за мной права частной собстенности на квартиру, однако иск до сих пор рассматривается, что является нарушением ГПК, согласно которому гражданские дела должны быть рассмотрены в срок не более 3-х месяцев.

Прокуратура до сих пор не вступила в гражданский процесс, не смотря на то, что я являюсь безграмотной и нищей, то есть поддерживать свои интересы в суде я не могу.

Вышеизложенное является доказательством того, что государственные служащие не защищают мои права, часто относятся халатно к своей работе, то есть они причастны к геноциду, так как создают мне невыносимые условия жизни: из-за того, что мои жилищные права не восстановлены, я живу на улице, терплю многочисленные неудобства. Мне негде приготовить горячую пищу, помыться, выполнить гииенические процедуры. Я морально страдаю. Мои моральные страдания усиливаются, так как Терещенко В.И., которая меня избивает, до сих пор не наказана. Она чувствует свою безнаказанность и с каждым днем становиться все более жестокой. Этот стресс и побои являются причиной ухудшения моего здоровья.

В связи с чем прошу возбудить уголовное в отношении частного нотариуса Беседы Т.Д., внучки Терещенко В.И., а также возбудить уголовное дело по факту геноцида. Прошу признать меня потерпевшей по этим преступлениям.


08.08.2007

Е.Г. Пугач


Киевский районный суд,

судья Садовский К.С.,


Бобковой Валентины Фоминичны,


по жалобе Справедливцева В.И.

на постановление СБУ

об отказе в возбуждении уголовного дела

по фактам геноцида и диверсий


Пояснения


В "советское" время, то есть до 1991 года я жила достойно. Материальных затруднений не испытывала. Тогда в УССР мы лечились бесплатно. Однако с 1991 года материальное положение моей семьи стало ухдшаться. Я и мой муж Бобков Иван Семенович превратились в нищих.

У моего мужа Бобкова Ивана Семеновича были хронические заболевания, котрые из-за голода в 1990-х и 2000-х годах, а также из-за платной, недоступной медицины обострились.

В 2004 году размер моей пенсии составлял 204 гривны, а у моего мужа - 233 гривны, то есть чуть больше половины прожиточного минимума. Мы - пенсионеры. Государство должно нас обеспечивать, так как мы всю жизнь работали на него. Однако размер пенсий, который является нашим основным источником существования, не обеспечивал нам достойную жизнь. Мы питались неполноценно. Денег на лечение не было. В связи с чем я была вынуждена подрабатывать сторожем в подъездах, продавать книги, собирать бутылки, работать на огороде. Однако денег, которые я "зарабатывала" таким образом все равно не хватало на диетическое питание и лечение моего мужа. Моему мужу нужна была дорогостоящая операция. Она стоила 10 000 гривен. Однако денег у нас не было. В связи с чем, мы вынуждены были обратиться к его дочерям от первого брака: Липатовой В.И. и Малихановой Л.И. за материальной помощью. Однако они отвернулись от своего умирающего отца. И не дали ни кеопеечки. Это нас и не удивило, так как они и раньше жестоко и аморально относилисб к своему отцу: обзывали его, грубили, материально никогда не помогали, хотя отец все время был добр по отношению к ним, и отдал все свои лучшие годы жизни, чтобы обеспечить дочерям достойную жизнь.

Тогда мы решили приватизировать квартиру, в кторой я проживаю, чтобы продать ее, и оплатить операцию. Квартиру мы приватизировали, однако продать ее мы не успели. Мой муж Бобков Иван Семенович умер из-за того, что мы не смогли своевременно оплатить операцию. Вот это и есть настоящий геноцид, так как лечение у нас бесплатное, а врачи устанавливают драконовские тарифы за лечение. Государство отняло у меня моего мужа. Государство виновато в том, что умер мой муж, так как государство не обеспечило право на бесплатную медицинскую помощь.

Этим мои страдания не закончились. Липатова В.И. подала в суд на меня и потребовала от меня часть квартиры, которую мы приватизировали, чтобы оплатить лечение. Что является крайне аморальным поступком с ее стороны, так как согласно Гражданского Кодекса Украины она утратила право на наследство, которое осталась после смерти ее отца, так как она уклонялась от выполнения своих обязанностей перед наследодателем, который, кроме того был еще и тяжело больным. Однако Московский райсуд в лице с. Оксененко В.А. и Апеляционный суд, грубо нарушив нормы материального и процессуального права, незаконно отдали часть моей квартиры Липатовой. Тем самым государственные служащие судов усилили мои моральные страдания, так как я чувствую себя беззащитной в государстве, где мои права попираются судом. Именно судом, который согласно Конституции Украины обязан восстаноавливать нарушенны права физических лиц.

Из-за этих стрессов, которые причинили мне судьи, из-за нищенской жизни, на которую обрекло меня государство, я терплю нечеловеческие моральные страдания, из-за чего мое здоровье резко ухудшилось. В последнее время я все чаще и чаще теряю сознание и падаю в обморок. Вот это и есть самый настоящий геноцид. Кто ответит за это?

Уважаемый судья Константин Сергеевич! Вся надежда на Вас. Возбудите уголовное дело по факту геноцида в отношении меня и моего мужа. Признайте нас потерпевшими.

С уважением


08.08.2007

В.Ф. Бобкова


Киевский районный суд,

судья Садовский К.С.,


Рубана Владимира Николаевича,


по жалобе Справедливцева В.И.

на постановление СБУ

об отказе в возбуждении уголовного дела

по фактам геноцида и диверсий


Пояснения


Уважаемый суд! Я являюсь мастером спорта. Имею заслуги перед Украиной. Я являюсь неоднократным победителем всеукраинских и международных соревнований.

В 2004 году судья Лазюк Дзержинского райсуда г. Харькова по иску Харьковского Авиационного производственного предприятия незаконно переселил меня из малосемейного общежития в холостятское общежитие, в то время, как согласно разъяснениям пленума Верховного Суда Украины, суды обязаны переселять из общежития только лишь в изолированную квартиру, которая не имеет статуса общежития.

Суд нарушил мои жилищные права, и по настоящее врея я являюсь бездомным. Ночую на улице, на лестничных площадках, в палатках и фургончиках. Из-за этого я морально страдаю, испытываю стресс. Часто болею, так как зимой я не имею квартиры. Гражданское дело о восстановлении моих жилищных прав рассматривается уже 3 года, что является нарушением сроков, установленных ГПК, продолжительностью в 3 месяца.

Зарплата у меня низкая, я не могу удовлетворить свои минимальные потребности. Из-за чего мое здоровье ухудшается. Но я отдаю все свои усилия во имя своей работы. В связи с чем, мне не понятно, куда девается, часть национального дохода, производителем которого я являюсь. По моему мнению власть имущие умышленно занижают нам зарплату, чтобы мы быстрее вымирали. То есть они причасни к геноциду, а я являюсь потерпевшими. Кто эти люди, - должно выяснить следствие, так как я юридического образования не имею. Следствие вести не могу. Этим должны заниматься компететные люди. Однако мне ясно, что в государстве что-то не то твориться. Почему до 1991 года мы жили зажиточно, наши права не нарушались, а после 1991 года мы превратились в нищих, кругом бесправие, круговая порука чиновников и корупция. Считаю, что всему этому нужно положить конец и возбудить уголовное дело по факту геноцида против коренного населения Украины. А меня признать потерпвшим.

Я работаю на авиационном предприятии и я вижу, как уничтожается наша промышленность. Я являюсь свидетелем уничтожения авиационного завода.

Уважаемый Константин Сергеевич! Вся надежда на Вас! Мы ждем луча света среди кромешной тьмы и всеобщего бесправия! Прошу Вас отменить постановление СБУ и возбудить уголовное дело по факту геноцида.