Т. Г. Шевченко художник (усний журнал)
| Вид материала | Документы |
- Урок-конференція, усний журнал, урок узагальнення, 2860.51kb.
- Тарас Григорьевич Шевченко, поэт и художник биография, 20.72kb.
- Тема: Т. Г. Шевченко співець краси рідного краю, 30.33kb.
- Т. Шевченко видатний художник. Цінність його живописної спадщини Відомо, що поезія, 75.03kb.
- «Агентство гуманитарных технологий», 75.45kb.
- Положение о проведении II международной выставки- конкурса детского изобразительного, 16.43kb.
- Тарас Шевченко народився 9 березня 1814, 335.74kb.
- Т. Г. Шевченко. “Мені тринадцятий минало, 91.33kb.
- Т. Г. Шевченко Бендерский политехнический филиал методические указания, 1001.84kb.
- Тарас Григорович Шевченко для українського народу І які життєві урок, 332.9kb.
БЕРЕГИНЯ З ГЛИБИНИ СТОЛІТЬ - ПИСАНКА
Мета уроку: ознайомити з історією писанкарства; формувати вміння читати символи на писанках, навчити техніки розпис писанок; прививати любов до писанкарства; розвив фантазію, .ініціативу, самостійність.
Тип уроку: комбінований.
Техніка виконання: розпис писанок.
Обладнання: для вчителя —, альбоми зразків писанок, плакат, картки із символікою писанок, аудіозапис молитов;
для учнів — яйце з видаленим білком і жовтком, писачок, бджолиний віск, свічка, сірники, мисочка з барвниками, простий олівець, полотнинка.
ХІД УРОКУ
І. Організаційний момент
II. Повідомлення теми та мети уроку
III. Вивчення нового матеріалу
Розповідь учителя.
Багато див подарувала нам природа. Але, мабуть, одне з найзагадковіших, найчудесніших — яйце. Так, звичайнісіньке пташине яйце, в якому закладено все для зародження нового життя. Тож зрозуміло, чому люди ще з давніх часів ставилися з особливою повагою до цього носія продовження роду, оточивши його символічними обрядами та ритуалами.
За легендою, найперше яйце мало всередині не жовток з білком, а зародок цілого світу. Яйце символізує перехід із небуття в буття, є символом життя, родючості, сонця.
Найдавніші писанки, знайдені на слов'янських землях, належать до X—XI ст. Правда, яєчна шкаралупа неміцна, тому наші пращури виготовляли писанки із каменю, кераміки, слонової кістки, золота, срібла, бронзи.
(Учитель демонструє ілюстрації.)
За часів язичества писанки розписували до свята весни, а за часів християнства — до Великодня — свята воскресіння Ісуса Христа.
Існує багато легенд про писанки. Ось послухайте кілька.
Повідомлення учнів.
Перший учень. Коли Ісуса розіп'яли на хресті,;то з ран його потекла кров. Вона крапала на землю і перетворювалась на червоні крашанки. А сльози Матері Божої, яка в цей час стояла під хрестом, молилася і гірко плакала, капали на ті червоні крашанки, і кожна з них перетворювалась на чудову писанку.
Зібравши всі писанки та крашанки в хустинку, Богородиця пішла до царя Пілата, який засудив Ісуса до страти, щоб просити дозволу поховати свого сина. Дорогою вона дарувала писанки дітям і наказувала їм жити в злагоді та мирі. Прийшовши до Пілата, Матір Божа зомліла, а писанки і крашанки з хустини розкотилися по всьому світі. З того часу жінки та дівчата розписують писанки, дарують родичам, знайомим зі словами: «Христос Воскрес!». А їм у відповідь кажуть «воістину Воскрес!» — і щиро дякують.
Другий учень. Коли Христа вели на муки, Матір Божа писала уночі писанки. Сльози падали на них, і утворювалися цяточки. Тому і капають писанкарки на крашанку воском і отримують крапанку зі сльозами Матері Божої.
Третій учень. Злий Ірод — підземний злий дух, прикутий у пеклі,— кожного року посилає своїх слуг на землю і питає в них, коли повернуться:
- А чи люди писанки пишуть чи ні?
- Пишуть усі люди,— відповідають слуги.
Він аж захлинається від злості, бо люди, котрі пишуть писанки, його вороги. Плаче Ірод, зривається з ланцюгів, але ковалі ще сильніше приковують його, і злий дух не має сили розірвати залізні пута.
Отож, доки українські жінки писатимуть писанки, в Україні буде добро і злагода, як перестануть писати, то запанує зло, бо вирветься з підземелля злий Ірод.
Бесіда.
(На кожну парту вчитель кладе картку із зображенням символів, віддруковану на ксероксі.)
Діти, а хто з вас знає, що то за значки та лінії зображають писанкарки на писанках?
Розповідь учителя.
Подивіться уважно на цей: плакат. (Учитель показує плакат «Символи на писанках».) Основними символами-оберегами, які надавали писанці добродійної сили, були сонячні знаки: сонце, зірки, свастики, які в народі називають «качиними шийками», «ламаними хрестами», «круторогами». Свастика символізує багатство, радість, добру волю. Писанки, прикрашені символами сонця, охороняли власника від недуг, нещастя, злого ока.
Наступний символ — безконечник (в народі «хвилька», «вусик», «меандр», «кривулька») нагадує вічний рух спокійної морської хвилі й не має ні початку, ні кінця. Отож зло, яке приходить у хату, потрапить у цю пастку, не зможе з неї вийти і ніколи більше не турбуватиме господаря.
Рослинні символи: квітка у вазоні або дерево, які символізують життя; дубовий листок — сила; вишня — символ дівочої краси, причаровує любов і щастя; гілка смереки — символ вічного життя; виноград — братерство, вірна любов; троянди — обличчя ненароджених дітей (їх малювали бездітні жінки, щоб Бог послав дитину); інші квіти допомагали рослинам рости і дозрівати.
Тваринні символи: олень — довге життя і заможність; птахи - відновлення життя і природи; кінь — сила, витривалість, а також сонце; бджола — душевна чистота; павук — наполегливість, терплячість та художній промисел.
Геометричні символи: ромб — символ родючості; квадрат, поділений на частини з крапками,— засіяний лан; сорок клинців — сорок трикутників, кожний має призначення виконати одне бажання; граблі — символ води; драбина. -— пошуки кращого життя; решето — відділяє добро від зла.
Богиня Берегиня — жіноча постать із піднятими догори руками зображує Велику Матір усього живого — богиню життя і родючості.
Християнські символи: хрести, «серце Ісуса», написи «Христос Воскрес!», церкви.
Зараз писанки розписують лише до свята Великодня, а раніше їх розписували на всі великі свята:
- на Стрітення — ламаним і навскісним хрестом, щоб сонце посилало більше тепла;
- на свято Колодія — ружу. Дівчата такі писанки дарували хлопцям на знак своєї приязні й кохання;
- на Сорок святих — сорок клинців;
- на Благовіщення — все те, що росте: дерева, листя, хмелики;
- на Вербну неділю — сонечка, прутики, деревця;
- на проводи — робили писанки темні і сумні.
(Під час розповіді вчитель демонструє слайди.)
Перед тим як сісти писати писанки, писанкарка чистенько вдягалася, закутувала нову хустку, застеляла стіл вишитим рушником і виставляла на стіл усе потрібне для писання. Писати писанку потрібно лише з добрими намірами. Якщо жінка була посварена із сусідкою, то вона неодмінно ішла миритися, щоб із чистою совістю починати писати, бо писанка не буде мати магічної сили. І обов'язково потрібно було прочитати молитву.
(Учні встають і слухають аудіозапис.)
IV. Практична робота
Інструктаж учителя (з демонстрацією етапів роботи).
А тепер приступаємо до писання. Яйце беремо в ліву руку трьома пальцями, писачок — у праву теж трьома пальцями. П'ятий, мізинний, впирається в яйце прямо. Тепер нагріваємо писачок над полум'ям свічки і набираємо віск, який приклеюємо до великого пальця лівої руки (щоб ближче носити до яйця). Писачком і рухом яйця від себе лівою рукою проводимо пряму лінію навколо яйця, уздовж. (Можна попередньо намалювати олівцем.) Потім таку ж лінію — упоперек яйця. Поділене яйце опускаємо в жовту фарбу.
Після того як яйце підсохло, на жовтому яйці пишемо подільські символи — грабельки і свастику — рух сонця. Опускаємо яйце в червону фарбу. Потім над свічкою розплавлюємо віск і витираємо полотнинкою (за бажанням можна фарбувати у більшій кількості барвників). •
Запитання класу. Як вам здається, на що схоже народження писанки?
Розповідь учителя. Отже, народження писанки схоже на народження метелика Руки писанкарки виводять лінію за лінією, міняючи кольори фарб від найсвітлішого до найтемнішого. Це схоже на загадкове перетворення, що відбувається під сірою невиразною оболонкою лялечки. Та ось остання найтемніша фарба обсохла — метелик сформувався. Від тепла свічки починає танути віск, потроху відкриваючи яс ний кольоровий малюнок — метелик розітнув оболонку лялечки і звільнив з-під неї ще складені крильця. Віск продовжує стікати вже добре видно райдугу кольорів — метелик розправив тремтячі крильця. Останній рух — писанкарка стерла залишки темного воску — метелик змахнув яскравими крильцями і полетів. Маленьке диво — барвиста
неповторна писанка народилась.Ой писали писанку,
Писанку-колисанку
Різними розводами —
Символи знаходили.
Ой писали писанку,
Мов мережку, вишивку —
До богів розмову
Сяйну, кольорову.
Писанки з мережками
Стали обережками,
В них чаклунь записана,
Зло вбиває списами...
Готові писанки треба посвятити у церкві та дарувати їх свої друзям, родичам або залишити собі, щоб оберігали вашу оселю.
Колись писанки виносили на Юрія у поле, котили по руках або закопували в землю, щоб урожай був багатим, давали хворим для зцілення, носили коло себе від вроків.
V. Закріплення нових знань і вмінь
Бесіда.
Що символізує яйце?
Які легенди ви знаєте про писанки?
Поясніть символіку писанок.
Поясніть технологію виготовлення писанок.
Підсумок уроку
Учитель демонструє й оцінює кращі роботи учнів.
VII. Домашнє завдання
Виготовити дряпанку. На темну крашанку олівцем нанести орнамент. Гострою голкою чи шилом видряпати нанесений орнамент. Працювати разом із батьками або під їх наглядом. З обережністю користуватися голкою.
ВИТИНАНКА
Мета уроку: відродити забуте народне витинальне мистецтво; навчити техніки витинання; закріпити навички побудови декоративної композиції; розвивати фантазію і композиційні засоби виразності.
Тип уроку: комбінований.
Техніка виконання: витинання.
Обладнання: для вчителя — виставка витворів народного мистецтва, роботи вчителя (ілюстрації до українських народних пісень), зразки витинанок, книги про національні костюми, книжка X. Білоус «Вертепна зірка», учнівські роботи із методичного фонду, діапроектор, екран, слайди із зображенням витинанок;
для учнів — кольоровий папір, ножиці, клей, простий олівець.
ХІД УРОКУ
І. Організаційний момент
II. Повідомлення теми та мети уроку
III. Вивчення нового матеріалу
Бесіда.
Розглянемо ось ці картини. (Учитель демонструє свої роботи.) Це ілюстрації до українських народних пісень «Несе Галя воду», «Ой, дубе, мій дубе», «Мала мати одну дочку» та ін.
Сподобалися вони вам?
Як ви думаєте, вони намальовані чи зроблені з паперу?
Ці ілюстрації витнуті з паперу і тому називаються витинанками.
Розповідь учителя. Я вам розповім одну бувальщину, яку повідала мені моя бабуся. В їхньому селі жила неперевершена майстриня витинанки ти виготовлення паперових квітів тітка Ліна. Напередодні Великодня до неї завітали три молодиці, благаючи витнути їм паперові прикраси до свята в їхні вибілені домівки. Тітка Ліна спробували відмовитись, бо роботи було багато: тісто сходило на паски, в городі треба було докопати та й скотину попорати. Але молодиці не вгавали. Вони таки впросили тітку Ліну, а натомість усю роботу хатню згодились переробити. З радістю вручили тітці тонкий цигарковий папір, який придбали в Липовці на ярмарку і заходились роботу за неї робити. І пасок напекли, і город докопали, і худобу попорали. А майстриня тим часом повитинала їм гарні фіраночки на вікна, мережки — стрічки ца божницю та до мисника, з кольорового паперу півнів на піч та хрести і зірки на сволок хати. Задоволені молодиці, подякували їй і поспішили додому, щоб почіпляти прикраси.
Запитання класу. Який висновок можна зробити, послухавши цю бувальщину?
Слово вчителя. Отже, в селах дуже цінувалась творчість жінок – майстринь, а прості паперові витинанки були прикрасою житла українські селян.
Давайте з вами в уяві перегорнемо ще одну сторінку із книзі життя українського народу та дізнаємось про історію виникнеш витинанки в Україні. А допоможуть нам у цьому юні Історики.
Повідомлення учнів.
Перший учень. Ажурні візерунки зі шкіри, хутра та повсті знайдені археологами, належать ще до V ст. до н. є. Кочові народи виготовляли килими та кінську збрую, використовуючи вирізували зі шкіри, повсті.
Візерунки як прикраси одягу побутували в минулому, на всій території України. (Учень демонструє ілюстрації, фотографії українського народного одягу.)
Другий учень. Перші паперові прикраси виникли в Китаї (VII XII ст.) у зв'язку з винаходом і розповсюдженням там паперу. Вони стали попередниками традиційних витинанок в Україні.
У XIII ст. паперові прикраси з'явились у Персії .А в ХV ст. через Туреччину потрапили до Європи.
Третій учень. Прототипи української витинанки — паперові кустодії — це підкладка під воскову чи сургучеву печать, що навішувалась до грамот на шнурках. (Учень демонструє зразок.)
Спочатку вони були металеві або шкіряні, пізніше паперові. їх вирізали розетками, зірками, квітками, розміром від 4 до 14 см.
Четвертий учень. Ще один різновид паперових прикрас — так звані силуети — виникли в XVIII ст. у Франції та поширились по всій Європі. Силуетами називали своєрідні портретні зображення і фігурні композиції, намальовані тушшю, вирізані з паперу або гравійовані на дереві. Цим займались Альбрехт Дюрер, Пітер Пауль Рубенс — відомі художники.
Мистецтво силуетів було поширене в Росії й Україні. Ним захоплювались М. Гоголь, Г. Нарбут, І. Рєпін. (Учень демонструє силуети.)
Перший учень. Народні паперові прикраси послужили прототипом витинанок і не були ні наслідуванням, ні прямим продовженням канцелярських паперових кустодіїв і силуетів художників. Мотиви візерунків у народному витинанні з паперу склалися під впливом народних видів художньої творчості, насамперед шкіряних прорізних орнаментів, розпису, вишивки, ткацтва, ажурного металу.
Другий учень. Виникнення і розповсюдження народних витинанок у XIX ст. пов'язані, переважно, з появою на селі паперу та з переходом від курної хати до «чистої». Внутрішнє приміщення домівки стало світлим і чистішим, з'явилися світлиця, чисто вибілена глиною. Стіни стали оздоблювати мальованими та паперовими прикрасами. Виготовляли витинанки перед Новим роком або Великоднем. Вони, до речі, замінили перші прикраси українських осель — пучки зілля, зв'язані навхрест, які розвішувались на стінах. (Учень показує пучки зілля.)
Третій учень. Відомі письменники Г. Квітка - Основ'яненко та М. Коцюбинський описували у своїх творах, як діти та молодиці вирізали з паперу фігурки козаків та квіти і перед святами обліплювали ними стіни від божниці до дверей. Перед образами вішали паперових голубків із ажурними хвостами та крильми. Стало модно декорувати стіни під «шпалери», витинати фіранки, мережки до мисника, на полички. (Учень демонструє зразки, ілюстрації в книгах.)
Четвертий учень. Витинанки приурочувались до основних подій в житті селянина, кожній відповідала певна традиційна композиція: на заручини — заквітчана, на весілля — весільна. (Учень демонструє зразки.
Слово вчителя. Зараз витинанки можна побачити на Новий рік на вікнах будинків, магазинів. Ось такі сніжинки та новорічні композиції.
(Учитель демонструє роботи учнів середніх класів «Різдво Христове», «Снігуронька» та ін.)
Діти, давайте подякуємо нашим юним історикам за цікаву роя повідь про витинанки. (Оплески.)
А тепер подивіться уважно на ці ніжні витинанки, які я розмістила на дошці, і прислухайтесь. (Пауза.) Чуєте, як вони шелестять? Я підслухала, про що вони шелестять, і склала вірш:
Ми легкі ніжні витинанки,
З паперу вирізані всі,
Немов відтворення серпанку,
Зразки чудової краси.
Прозорі, круглі, мов сніжинки,
Легкі, як подих вітерця,
І невагомі, як пушинки,
У
сім зворушуєм серця,Ажурні, витончені стрічки,
Барвисті півні та квітки,
На вікна клеять та полички,
На сволок — хрест святий, зірки.
Ми будем раді за вас, діти,
Хто вміє вправно витинати,
Нас на папері розмістити
І в композиції складати.
Ми — симетричні візерунки,
І ми — мережині стрічки,
Картинки легкі, як цілунки,
Прийшли сюди через віки.
Молода львівська поетеса Христина Білоус випустила книжечку «Вертепна зірка». У ній зібрані вірші для дітей і ілюстрована вона витинанкою. (Учитель демонструє книжку.)
Гра «Придумай назву до витинанки»
(з попутною бесідою).
Кожна витинанка повинна мати свою назву. Давайте спробуємо назвати ось ці витинанки. (Учитель демонструє витинанки учнів - старшокласників.)
На цій зображено коней. Як би ви її назвали? ( «Бігли коні через степ», «Табун», «Забіг рисаків» тощо.)
А може, ви знаєте пісеньки чи прислів'я про коней? («Гладь коня вівсом, а не батогом», пісенька-гра «Гойда, гойда, гойдаша, де кобила, там лоша...» )
Наступна витинанка — із зображенням півника. Як ми її назвемо? І що ви знаєте про півника? («Ку-ку-рі-ку, півнику!», пісенька «Два півники, два півники горох молотили», загадка «Хто співає на паркані у червоному жупані?» )
Далі спробуємо назвати витинанку, на якій буяють квіти та гойдаються дерева, а між ними походжає зозуля. («Купальський танок», «А ми кривого танцю йдем».)
Гарні назви вмієте придумувати. Молодці!
А тепер скажіть мені, чи загорілися ви бажанням спробувати витинати ось такі барвисті витинанки? І чому?
Тож подивіться, ось перед вами у чарівних футлярчиках лежать чарівні ножиці. Вони не люблять, щоб з ними поводилися погано, бо можна вколотися чи порізатися. Вони чекають, щоб разом з умільцями гарних витинанок зробити чудеса. А хто ці умільці гарних витинанок? Ось послухайте хто:
Блищать у ножицях кружальця,
Приваблюють до себе пальці.
Ті пальчики талановиті,
Рухливі, дружні, працьовиті.
Вони охочі до складанок,
Умільці гарних витинанок.
IV. Практична робота
Інструктаж учителя (з демонстрацією етапів роботи).
Отже, ваші пальчики беруть чарівні ножиці та кольоровий папір. Спочатку ми спробуємо зробити стрічкову витинанку. Ось таку. (Учитель демонструє зразок.) Папір складаємо у кілька разів, як у «гармошечку». Олівцем можна помітити ті місця, які будемо вирізати. Маленькими ножицями витинаємо. Потім розкладаємо й отримуємо стрічкову витинанку.
Тепер спробуємо знайти колір паперу, який підходив би до цієї стрічкової витинанки за контрастом. (Згадуємо, які ми знаємо кольори: хроматичні, ахроматичні, теплі, холодні, світлі й темні.) Підбираємо папір, на якому наклеюємо стрічкову витинанку.
Далі будемо робити круглу витинанку: сніжинку або серветку.
Папір складаємо або вчетверо, або увосьмеро. (На дошці вчитель показує, як намалювати частину сніжинки на складеному папері; діти малюють олівцем, а потім витинають.) Для сніжинки теж підбираємо тло — кольоровий папір.
І нарешті спробуємо зробити симетричну витинанку. Папір для цього складаємо удвоє. Біля згину малюємо піввази, з неї виходить стебельце з листочками і зверху півквіточки. Витинаємо і розкладаємо. Отримуємо цілу квітку з листям у вазі.
V.Закріплення нових знань і вмінь
Бесіда. Коли з'явились перші витинанки? Що було прототипом цих виробів? Навіщо люди придумали витинанки? Як оздоблювали ними житло? Чи була витинанка до чогось приурочена? Які витинанки ми сьогодні зробили?
Слово вчителя. Витинанка в сьогоднішні дні прикрашає інтер'єри житлових будинків; нею ілюструють літературні твори; в класі витинанкою можна оформити портрет Т. Г. Шевченка та інших українських письменників, закладинки в книжки; прикрасити обкладинки книжок, зошитів, папок; оформити листівку до свята та ін.
VI. Підсумок уроку
Учитель аналізує й оцінює кращі роботи.
УКРАЇНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ КОСТЮМ
Мета уроку: ознайомити з традиційним костюмом — важливим елементом матеріальної культури; дати історичні відомості про розвиток національного костюма; розглянути значення опису костюма в літературі; показати функціональні, конструктивні та художні особливості костюма; вчити створювати моделі сучасного одягу в народному стилі за допомогою різних художніх технік.
Тип уроку: комбінований. ,
Техніка виконання: змішана.
Обладнання: для вчителя —слайди із зображенням одягу давніх оріїв, костюмів різних регіонів України, вишиті сорочки, моделі костюмів, виконані учителем, малюнки із зображенням сучасних костюмів у народному стилі (для гри «Придумай назву до костюма»), аудіозапис українських народних пісень; для учнів — гуашеві та акварельні фарби, фломастери, кольоровий папір, ножиці, клей, пензлі, склянка з водою, лінійний малюнок постаті людини.
ХІД УРОКУ