Навчально-методичний комплекс дисципліни для студентів спеціальності 030201 "міжнародне право"

Вид материалаДокументы

Содержание


Порівняльне конституційне право
Система контролю знань та умови складання заліку та іспиту
5 балів на кожному семінарському занятті); - доповнення – до 10 балів
Оцінка за шкалою
Оцінка за шкалою
Навчальна програма дисципліни
Конституційно-правові засади суспільного ладу. поняття та форми безпосередньої демократії
Держава як категорія конституційного права. форма держави. законодавча влада
Глава держави. виконавча влада. судова влада. місцеве самоврядування. конституційно-правова відповідальність
Робоча навчальна програма дисципліни
Джерела конституційного права. конституційно-правовий статус особи
Конституційно-правові засади суспільного ладу. поняття та форми безпосередньої демократії
Держава як категорія конституційного права. форма держави. законодавча влада
Глава держави. виконавча влада. судова влада. місцеве самоврядування. конституційно-правова відповідальність
Всього годин 126, з них
Зміст лекцій, плани семінарських занять, завдання для самостійної роботи студентів
ТЕМА 1. Конституційне право в системі публічного права
Контрольні запитання до змістового модуля і
Конституційно-правові засади суспільного ладу. поняття та форми безпосередньої демократії
Контрольні запитання до змістового модуля іі
...
Полное содержание
Подобный материал:
  1   2   3   4   5


КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

ІНСТИТУТ МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИН


ПОРІВНЯЛЬНЕ КОНСТИТУЦІЙНЕ ПРАВО


НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНИЙ КОМПЛЕКС ДИСЦИПЛІНИ

ДЛЯ СТУДЕНТІВ СПЕЦІАЛЬНОСТІ

6.030201 “МІЖНАРОДНЕ ПРАВО”


Київський національний університет імені Тараса Шевченка


Інститут міжнародних відносин


Кафедра порівняльного

і європейського права


Укладач: кандидат юридичних наук,

доцент Лисенко О.М.


ПОРІВНЯЛЬНЕ КОНСТИТУЦІЙНЕ ПРАВО


НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНИЙ КОМПЛЕКС ДИСЦИПЛІНИ

для студентів спеціальності

6.030201 “Міжнародне право”


Затверджено

на засіданні кафедри

протокол № 1

від 3 вересня 2009 р.


Завідувач кафедри

_____________ В.І. Муравйов


Директор Інституту

міжнародних відносин

_____________ В.В. Копійка


Київ – 2009

Навчально-методичний комплекс з дисципліни “Порівняльне конституційне право”


Укладач:

кандидат юридичних наук, доцент Лисенко О.М.


Лектор:

кандидат юридичних наук, доцент Лисенко О.М.,


Викладачі:

кандидат юридичних наук, доцент Лисенко О.М.,

кандидат юридичних наук, асистент Попко В.В.

Погоджено

з науково-методичною комісією

“___” вересня 2009 р.

_______________ проф. Коппель О.А.

ВСТУП


Нормативна навчальна дисципліна “Порівняльне конституційне право” є дисципліною освітньо-професійної програми підготовки фахівців за освітньо-кваліфікаційним рівнем “бакалавр” зі спеціальності 6.030201 − “Міжнародне право” напряму підготовки 0304 − “Міжнародні відносини” і має за мету надати студентам базові знання з проблем побудови та функціонування держави, місця в ній індивіда та взаємодії його з державою в країнах, що належать до різних правових систем. Курс знайомить студентів з механізмом побудови держави на рівні вищих органів державної влади в зарубіжних країнах та в Україні, з правовим статусом особи в різних правових системах. Значення даного курсу полягає також у вихованні у студентів навичок аналітичного мислення, оскільки він значною мірою побудований на індуктивному методі і концентрує значну наукову інформацію, отриману через предметно-емпіричні, історичні, порівняльні та інші дослідження.


Об’єктом вивчення навчальної дисципліни “Порівняльне конституційне право” є: правовий статус особи; вищі органи державної влади та їх компетенція.


Предметом вивчення навчальної дисципліни “Порівняльне конституційне право” є: конституційне закріплення основних прав і свобод людини і громадянина; способи набуття та припинення громадянства; форми держав; порядок формування, взаємодія та компетенція вищих органів державної влади України та країн світу.


Навчальна дисципліна “Порівняльне конституційне право” забезпечує знання:
  • основних теоретичних понять конституційного права, його об’єкту, предмету та системи;
  • системи та джерел конституційного права сучасних держав;
  • ролі та значення конкретних інститутів конституційного права в різних країнах;
  • перспектив розвитку науки конституційного права та його основних інститутів.


Навчальна дисципліна “Порівняльне конституційне право” забезпечує уміння:
  • застосовувати отримані теоретичні знання, світовий досвід на практиці;
  • аналізувати та оцінювати ситуацію, що склалась в тій чи іншій країні з точки зору дотримання конституційних норм;
  • застосовувати надані можливості для захисту конституційних прав і свобод особи;
  • орієнтуватися у відповідному нормативному матеріалі;
  • аналізувати процеси і зміст вітчизняної законотворчості з огляду на досвід інших держав.


Навчальна дисципліна “Порівняльне конституційне право” складається з чотирьох змістових модулів:
  • джерела конституційного права; конституційно-правовий статус особи.
  • конституційно-правові засади суспільного ладу; конституційні інститути безпосередньої демократії.
  • форма держави; законодавча влада.
  • глава держави; виконавча влада; судова влада; місцеве самоврядування; конституційно-правова відповідальність.


Нормативна навчальна дисципліна “Порівняльне конституційне право” вивчається у першому та другому семестрі в обсязі 126 годин (2,5/1,0 залікових кредити за Європейською Кредитно-Трансферною Системою (ECTS)), в тому числі: 70 годин навчальних занять, з них 40 годин − лекції, 30 годин − семінарські заняття, а також 56 годин – самостійної роботи. Перший змістовий модуль складають теми 1-3, другий − теми 4-5; третій 6-8; четвертий 9-13. Форма підсумкового контролю у першому семестрі – залік, у другому – іспит.


Система контролю знань та умови складання заліку та іспиту

Контроль знань здійснюється за модульно-рейтинговою системою.

Навчальна дисципліна “Порівняльне конституційне право” оцінується за модульно-рейтинговою системою. Вона складається з чотирьох змістових модулів (по два на кожний семестр):
  • джерела конституційного права. конституційно-правовий статус особи;
  • конституційно-правові засади суспільного ладу. поняття та форми безпосередньої демократії;
  • держава як категорія конституційного права. форма держави. законодавча влада;
  • глава держави. виконавча влада. судова влада. місцеве самоврядування. конституційно-правова відповідальність.

Максимальна кількість балів, які студент може отримати за ЗМ150, за ЗМ2 50, ЗМ330, за ЗМ4 30 .


Оскільки формою контролю дисципліни у першому семестрі є залік, то оцінювання знань студентів здійснюється шляхом поточного (модульного ЗМ1, ЗМ2) контролю, а підсумковий результат роботи студента впродовж семестру оцінюється за 100-бальною шкалою і розраховується за формулою:


підсумкова оцінка = ЗМ1(Оцінка в балах) + ЗМ2(Оцінка в балах)


І семестр


Параметри


Змістовий

Модуль 1

(ЗМ1)

Змістовий

Модуль 2

(ЗМ2)

Разом

(підсумкова

оцінка)

Оцінка в балах

50

50

100

(50+50)


Оскільки формою контролю дисципліни у другому семестрі є іспит, то оцінювання знань студентів здійснюється шляхом поточного (модульного ЗМ1, ЗМ2) контролю та семестрового контролю (СК), а підсумковий результат роботи студента впродовж семестру і складання іспиту оцінюється за 100-бальною шкалою і розраховується за формулою:


Підсумкова оцінка = ЗМ1(Оцінка в балах) + ЗМ2(Оцінка в балах) + СК (Оцінка в балах)


ІІ семестр


Параметри


Змістовий

Модуль 1

(ЗМ1)

Змістовий

Модуль 2

(ЗМ2)

іспит

Разом

(підсумкова

оцінка)

Оцінка в балах

30

30

40

100

(30+30+40)


Поточний контроль включає в себе такі форми роботи та порядок їх оцінювання :


- усна відповідь – до 20 балів (до 5 балів на кожному семінарському занятті);

- доповнення – до 10 балів (до 2−3 бали на кожному семінарському занятті);

- виконання домашніх індивідуальних завдань – до 20 балів (до 10 балів за кожне з двох домашніх індивідуальних завдань);

- виконання завдань проміжного залікового модуля – до 50 балів (1 бал за кожну вірну відповідь тестового завдання), проводиться на останньому семінарі змістовного модуля.


У випадку відсутності студента на лекції або семінарському занятті він зобов’язаний відпрацювати пропущене заняття через усне опитування в позааудиторний час (час консультацій викладача) або відпрацювати пропущене заняття шляхом написання реферату на тему, задану викладачем (але не більше половини від загальної кількості лекцій та семінарських занять). Невідпрацьовані заняття вважаються незданими і за них не нараховується оцінка в балах.


Підсумкова оцінка з дисципліни в балах (шкала Київського національного університету (КНУ) імені Тараса Шевченка) переводиться у національну шкалу.


Шкала оцінювання заліку (у першому семестрі)


Оцінка за шкалою

університету

Оцінка за національною шкалою

60 – 100

зараховано

1 – 59

незараховано



Шкала оцінювання іспиту (у другому семестрі)

Оцінка за шкалою

Університету


Оцінка за національною шкалою

90 – 100

Відмінно

5

75 – 89

Добре

4

60 – 74

Задовільно

3

1 – 59

Незадовільно

2


Якщо студент отримав підсумкову оцінку з дисципліни від 1 до 59 балів йому виставляється за національною шкалою оцінка “незараховано” − у першому семестрі та “незадовільно” − у другому семестрі.


Якщо впродовж семестру студент не з’являвся на заняття (незалежно від причин) або не має модульних оцінок, у відповідних графах екзаменаційної відомості виставляються нулі “0”, а у графі заліку у першому семестрі – відмітка про не зараховано; а у графі іспиту у другому семестрі відмітка про незадовільно.

НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА ДИСЦИПЛІНИ


Змістовий модуль І


ДЖЕРЕЛА КОНСТИТУЦІЙНОГО ПРАВА. КОНСТИТУЦІЙНО-ПРАВОВИЙ СТАТУС ОСОБИ


Тема № 1. Конституційне право в системі публічного права

Поняття конституційного права. Поняття конституційного права як галузі права, науки та учбової дисципліни, поняття порівняльного конституційного права.

Предмет конституційного права.

Методологія науки конституційного права. Компаративістика як специфічний метод науки конституційного права.

Особливості конституційного права як галузі права.

Конституційні правовідносини та їх суб’єкти. Види конституційно-правових відносин.

Конституційно-правова норма та її особливості та структура. Види конституційно-правових норм.

Система конституційного права. Основні інститути та підінститути конституційного права та їх коротка характеристика.


Тема № 2. Джерела конституційного права. Конституція – основне джерело конституційного права


Поняття та види джерел конституційного права.

Закон як джерело конституційного права. Види законів: конституційні, органічні, звичайні (ординарні).

Інші джерела конституційного права.

Поняття, сутність та зміст конституції. Функції конституції.

Розробка та прийняття конституції.

Зміна конституції. Процедура внесення змін до конституції в різних країнах.

Види конституцій. Класифікація конституцій в залежності від встановленого критерію: за структурою, за формою, за змістом, за способом внесення змін до неї.


Тема № 3. Конституційно-правовий статус особи


Поняття конституційно-правового статусу особи в правових системах зарубіжних країн. Елементи правового статусу особи. Принципи правового статусу особи.

Інститут громадянства. Основні ознаки громадянства. Способи набуття громадянства. Процедура натуралізації. Способи припинення громадянства.

Правовий статус апатридів, біпатридів, іноземних громадян та біженців. Виникнення і розвиток ідеї прав людини. Способи закріплення прав людини на національному рівні. Основні міжнародні акти в галузі прав людини.

Класифікації прав людини.

Зміст основних прав і свобод людини і громадянина. Громадянські (особисті) права і свободи. Політичні права і свободи. Економічні, соціальні та культурні права.

Гарантії основних прав і свобод. Посада омбудсмана та його повноваження.

Конституційні обов’язки особи.


Змістовий модуль ІІ


КОНСТИТУЦІЙНО-ПРАВОВІ ЗАСАДИ СУСПІЛЬНОГО ЛАДУ. ПОНЯТТЯ ТА ФОРМИ БЕЗПОСЕРЕДНЬОЇ ДЕМОКРАТІЇ


Тема № 4. Конституційно-правові засади суспільного ладу


Основоположні засади суспільного ладу та їх закріплення на конституційному рівні. Соціалізація конституцій.

Конституційно-правова регламентація економічних відносин.

Конституційно-правова регламентація політичних відносин.

Поняття та сутність політичних партій. Інституціоналізація політичних партій.

Порядок утворення, призупинення та припинення діяльності політичних партій.

Класифікація політичних партій за різними критеріями.

Види партійних систем. Багатопартійні, двопартійні та однопартійні системи.

Фінансування політичних партій. Членські внески, відкриті та таємні пожертвування фізичних та юридичних осіб; державне фінансування.

Взаємозв’язки політичних партій з різними складовими державного механізму: з парламентом, урядом.


Тема № 5. Конституційні інститути безпосередньої демократії


Поняття та форми безпосередньої демократії. Зміст принципу народного суверенітету.

Поняття представницької демократії та її співвідношення із безпосередньою.

Конституційно-правовий інститут виборів. Поняття виборчого права. Принципи виборчого права.

Виборчий процес та його стадії. Класифікація виборів.

Виборчі системи. Мажоритарна виборча система та її різновиди. Пропорційна виборча система, різновиди. Змішана виборча система.

Конституційно-правовий інститут референдуму. Референдум і плебісцит. Референдум і всенародне обговорення: спільні риси і відмінності. Класифікація референдумів.

Правові наслідки референдуму.

Народна ініціатива, як форма безпосередньої демократії. Види народної ініціативи: референдна, законодавча, конституційна.


Змістовий модуль ІІІ

ДЕРЖАВА ЯК КАТЕГОРІЯ КОНСТИТУЦІЙНОГО ПРАВА. ФОРМА ДЕРЖАВИ. ЗАКОНОДАВЧА ВЛАДА


Тема № 6. Держава як категорія конституційного права


Держава як інститут конституційного права: загальна характеристика. Ознаки держави.

Державний суверенітет як передумова існування незалежної держави.

Атрибути держави. Державні символи та їх різноманіття в країнах світу. Державна мова. Мова офіційна, не офіційна та мова зі спеціальним статусом.

Теорія розподілу влади та її втілення в країнах з різними формами правління. Особливості розподілу влади в Україні.


Тема № 7. Конституційні форми сучасної держави


Поняття форми держави. Елементи форми держави.

Форма державного правління. Монархія та її види. Риси абсолютної та обмеженої монархій. Республіка: поняття та ознаки. Види республік. Парламентарна монархія та парламентарна республіка: спільність ознак. Форма правління України.

Форма територіального устрою. Унітарна держава та її ознаки. Федеративна держава та її ознаки. Види федерацій. Способи розмежування компетенції між федерацією та суб’єктом федерації. Автономія та її правовий статус. Види автономій. Конфедерація: її правова природа. Міждержавні утворення (ЄС, СНД та ін.)

Форма державно-правового режиму. Демократичний держано-правовий режим, ознаки. Авторитарний державно-правовий режим. Тоталітаризм та його ознаки.


Тема № 8. Законодавча влада


Поняття законодавчої влади. Загальна характеристика інституту парламенту.

Порядок формування та внутрішня структура парламенту. Палати парламенту та їх призначення. Фракції. Комітети.

Компетенція парламенту. Основні функції парламенту. Функція законотворення. Законодавчий процес. Установча функція. Бюджетно-фінансова функція. Зовнішньополітична функція. Контрольні повноваження парламенту.

Порядок роботи та прийняття рішень парламентом.

Розпуск парламенту. Суб’єкти, які наділяються таким правом. Підстави розпуску. Аналіз Указу Президента України від 02.04.2007 “Про дострокове припинення повноважень Верховної Ради України”.

Правовий статус депутата парламенту. Поняття депутатського мандата. Припинення дії депутатського мандата. Депутатський індемнітет. Депутатський імунітет.


Змістовий модуль IV

ГЛАВА ДЕРЖАВИ. ВИКОНАВЧА ВЛАДА. СУДОВА ВЛАДА. МІСЦЕВЕ САМОВРЯДУВАННЯ. КОНСТИТУЦІЙНО-ПРАВОВА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ


Тема № 9. Інститут глави держави в конституційному праві


Конституційний статус глави держави.

Правове положення монарха. Системи престолонаслідування.

Порядок обрання президента (прямі та непрямі вибори). Вимоги, що ставляться до кандидата у президенти.

Повноваження президента.

Нормотворчість глави держави.

Припинення повноважень президента. Відповідальність у формі імпічменту. Стадії процедури імпічменту.


Тема № 10. Виконавча влада


Поняття виконавчої влади. Організаційний та функціональний підходи до поняття виконавчої влади. Моделі побудови виконавчої влади. Поняття органу державної виконавчої влади та їх класифікація.

Уряд в системі вищих органів державної влади. Способи формування уряду. Склад уряду. Моделі організації уряду.

Порядок роботи уряду.

Компетенція уряду.

Нормотворчість уряду. Регламентарні акти та делегована законотворчість.

Конституційна відповідальність уряду.

Центральні та місцеві органи виконавчої влади.


Тема № 11. Судова влада


Поняття судової влади. Ознаки судової влади. Принципи правосуддя.

Судові системи. Судова система універсальної юрисдикції з внутрішньою спеціалізацією. Судова система із зовнішньою спеціалізацією. Види судів.

Конституційний статус суддів. Порядок формування суддівського корпусу. Принципи, на яких базується статус суддів.

Конституційний контроль. Моделі конституційного контролю. Органи конституційного контролю. Поняття конституційної юрисдикції. Конституційний суд. Способи формування конституційного суду.

Компетенція органів конституційного контролю. Форми конституційного контролю. Повноваження конституційного суду в правових системах різних держав.


Тема № 12. Місцеве самоврядування: конституційні моделі


Засади організації місцевого управління та самоврядування.

Система органів місцевого самоврядування. Порядок формування органів місцевого самоврядування. Структура органів місцевого самоврядування.

Організація роботи органів місцевого самоврядування. Взаємовідносини органів місцевого самоврядування з органами держави.

Функції органів місцевого самоврядування.


Тема № 13. Конституційно-правова відповідальність


Конституційна відповідальність та її види. Поняття юридичної відповідальності. Види юридичної відповідальності. Поняття конституційної відповідальності. Політична відповідальність. Форми конституційної відповідальності.

Конституційна відповідальність парламенту.

Конституційна відповідальність уряду.

Конституційна відповідальність Президента.

Конституційна відповідальність інших органів державної влади, органів місцевого самоврядування.

Конституційна відповідальність громадян та іноземців.


РОБОЧА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА ДИСЦИПЛІНИ

ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН ДИСЦИПЛІНИ

№ теми

Назва теми

Кількість годин

Лекції

Семінари

Самост.

Контроль. модульна

робота


Змістовий модуль І. ДЖЕРЕЛА КОНСТИТУЦІЙНОГО ПРАВА. КОНСТИТУЦІЙНО-ПРАВОВИЙ СТАТУС ОСОБИ


1.

Конституційне право в системі публічного права

4

2

4

-

2.

Джерела конституційного права. Конституція − основне джерело конституційного права

4

4

10

-

3.

Конституційно-правовий статус особи

4

3

20

-

Проміжний заліковий модуль 1

-

-

-

1


Змістовий модуль ІІ. КОНСТИТУЦІЙНО-ПРАВОВІ ЗАСАДИ СУСПІЛЬНОГО ЛАДУ. ПОНЯТТЯ ТА ФОРМИ БЕЗПОСЕРЕДНЬОЇ ДЕМОКРАТІЇ


4.

Конституційно-правові засади суспільного ладу

4

2

2

-

5.

Конституційні інститути безпосередньої демократії

4

3

18

-

Проміжний заліковий модуль 2

-

-

-

1


Змістовий модуль ІІІ. ДЕРЖАВА ЯК КАТЕГОРІЯ КОНСТИТУЦІЙНОГО ПРАВА. ФОРМА ДЕРЖАВИ. ЗАКОНОДАВЧА ВЛАДА


6.

Держава як категорія конституційного права

2

-

-

-

7.

Форма держави

4

4

-

-

8.

Законодавча влада

4

3

-

-

Проміжний заліковий модуль 3

-

-

-

1



Змістовий модуль ІV. ГЛАВА ДЕРЖАВИ. ВИКОНАВЧА ВЛАДА. СУДОВА ВЛАДА. МІСЦЕВЕ САМОВРЯДУВАННЯ. КОНСТИТУЦІЙНО-ПРАВОВА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ


9.

Інститут глави держави в конституційному праві.

2

2

-

-

10.

Виконавча влада.

2

2

-

-

11.

Судова влада.

2

1

-

-

12.

Місцеве самоврядування: конституційні моделі.

2

-

-

-

13.

Конституційно-правова відповідальність

2

-

2

-

Проміжний заліковий модуль 4

-

-

-

1

Всього годин 126, з них:

40

26

56

4