Поняття та кваліфікація втягнення неповнолітнього у злочинну та іншу антигромадську діяльність

Вид материалаМетодичні рекомендації

Содержание


Особливості проведення окремих оперативно-слідчих дій
Допит неповнолітнього
Допит батьків або осіб, що виконують їх обов’язки
Допит педагогів, вихователів й інших осіб.
Допит однолітків неповнолітнього
Допит дорослої особи, яка втягнула неповнолітнього у злочинну чи іншу антигромадську діяльність
Подобный материал:
1   2   3   4   5

Особливості проведення окремих оперативно-слідчих дій



Відповідно до ст. 65 КПК, докази встановлюються показаннями свідків, потерпілих, підозрюваних, обвинувачуваних, протоколами слідчих і судових дій й іншими документами. По справах про втягнення неповнолітніх основними джерелами доказів, безперечно, є показання всіх тих, кому відомо про факти втягнення, залучення, схиляння й інших подібних дій з боку дорослих відносно неповнолітніх. На перше місце варто поставити опитування тих, хто може бути джерелом такої інформації.

Раціональні прийоми і тактика опитування повинні сприяти одержанню об’єктивних, повних і достовірних даних. Тільки незнанням тактики опитування (допиту) і специфіки, що обов’язково повинна враховуватися при розслідуванні даної категорії кримінальних справ, можна пояснити поверхневі допити як неповнолітніх, так і дорослих, які належним чином не доказують факту втягнення неповнолітнього у злочинну чи іншу антигромадську діяльність. З огляду на це, у даній частині роботи будуть розглянуті особливості проведення допиту неповнолітніх, батьків, дорослих осіб, які втягнули неповнолітніх у злочинну чи іншу антигромадську діяльність, та інших осіб, які можуть надати інформацію, що підтвердить провину дорослої особи у втягненні неповнолітніх у злочинну чи іншу антигромадську діяльність або її спростує.

Допит неповнолітнього. Неповнолітній може бути допитаний як свідок, потерпілий, підозрюваний й обвинувачуваний. Це залежить від того, у якому віці неповнолітнього було втягнуто у злочинну чи іншу антигромадську діяльність, чи може він за віком притягуватись до кримінальної відповідальності, у який вид антигромадської діяльності його було втягнуто.

Правове положення неповнолітнього залежить не тільки від участі у вчиненні злочину, але і від тих дій, які вчиненні дорослою особою відносно нього, від наслідків, що наступили від цих дій. Саме тому неповнолітній повинен дати показання про злочин який було вчинено по відношенню до нього.

Втягнення неповнолітніх у злочинну або іншу антигромадську діяльність найчастіше відбувається без свідків, сам на сам. Збір доказів втягнення залежить від обраної оперативним працівником (слідчим) тактики допиту. Допит неповнолітнього повинен проводитися як невідкладно слідча дія і передувати допиту дорослого співучасника злочину, тим самим буде виключений вплив на підлітка як з боку самого дорослого, так і з боку його родичів, друзів та інших осіб.

При допиті неповнолітнього, який не перебував у родинних стосунках з дорослою особою, яка втягнула його у злочинну чи іншу антигромадську діяльність необхідно з’ясувати наступний комплекс питань:
  • де, коли і при яких обставинах він познайомився з дорослим, як проводив час після знайомства, як часто зустрічалися;
  • які розмови вів дорослий під час зустрічей, чи розповідав про своє минуле, минулі судимості, перебуванні в місцях позбавлення волі, про скоєні раніше злочини;
  • якщо вживали спиртні напої і злочин було вчинено у нетверезому стані, то встановити на чиї гроші та за чиєю пропозицією були придбані спиртні напої, як часто відбувалося спільне розпивання спиртних напоїв, де, коли, і ким придбались спиртні напої, у яких торговельних місцях;
  • при яких обставинах відбувалася змова вчинити злочин, яка роль у вчиненні злочину відводилась неповнолітньому; чи застосовував дорослий фізичну силу до неповнолітнього, чи погрожував йому;
  • яка роль відводилась неповнолітньому після вчинення злочину у приховуванні слідів злочину, у реалізації цінностей здобутих злочинним шляхом;
  • чи навчав дорослий неповнолітнього способам вчинення злочинів, використанню знарядь вчинення злочинів;
  • що обіцяв дорослий за вчинення злочину, що фактично підліток отримав (це особливо важливо при вчиненні майнових злочинів);
  • чи знав дорослий про вік неповнолітнього.

При залученні неповнолітнього в пияцтво встановлюються наступні моменти:
  • як часто відбувалося спільне вживання спиртних напоїв, де, при яких обставинах, хто крім дорослого приймав у них участь;
  • на які кошти, ким і де придбались спиртні напої;
  • як почував себе підліток після вживання спиртних напоїв;
  • які розмови вів дорослий під час і після вживання спиртних напоїв;
  • як реагували батьки підлітка на його появу вдома в нетверезому стані;
  • як реагували на зв’язок з дорослим батьки, однолітки і друзі неповнолітнього;
  • чи притягувався неповнолітній до адміністративної відповідальності за появу в нетверезому стані в громадських місцях або за розпивання спиртних напоїв у громадських місцях;
  • чи доставлявся неповнолітній після розпивання спиртних напоїв у медичні установи;
  • чи перебував він на обліку в органах внутрішніх справ (за що і протягом якого часу).

При доведенні неповнолітнього до стану сп’яніння особою, у службовій залежності від якого знаходився неповнолітній, повинні бути встановлені наступні обставини:
  • у яких службових відносинах знаходився неповнолітня і дорослий;
  • ким працює дорослий, у чому полягала службова залежність неповнолітнього від дорослої особи;
  • хто кого пригощав спиртними напоями: неповнолітній дорослого або дорослий неповнолітнього; від кого виходила ініціатива розпивання спиртного, за чиї гроші придбалося спиртне, де і ким з них;
  • де відбувалося розпивання спиртних напоїв: на роботі, вдома (у кого), у громадських місцях, кафе, їдальнях, ресторанах тощо;
  • чи затримувався неповнолітній разом з дорослим працівниками міліції у нетверезому стані.

При втягненні неповнолітнього в заняття азартними іграми з’ясовується:
  • у які азартні ігри навчав дорослий підлітка, де і коли;
  • де займалися азартними іграми: у будинку, у друзів (підлітка або дорослого), на вулиці тощо;
  • яка роль в азартних іграх відводилась неповнолітньому;
  • яка винагорода була обіцяна неповнолітньому за умов вдалої гри, що фактично він одержував, хто йому видавав винагороду, у яких розмірах;
  • чи затримувався неповнолітній працівниками міліції за заняття азартними іграми, коли, які наступили наслідки в результаті затримки, скільки разів затримувався;
  • чи притягувалися дорослі до адміністративної відповідальності за заняття азартними іграми, ким, коли, які наслідки;
  • чи програвав підліток дорослому під час гри, чим розплачувався, де брав гроші, цінності для погашення програшу;
  • чи шантажував дорослий, вимагаючи відшкодування програшу, до кого звертався по допомогу; чи інформував неповнолітній про цей факт батьків, чи звертався він по допомогу до правоохоронних органів, який результат цих звернень.

При втягненні в заняття проституцією підлягають з’ясуванню наступні питання:
  • де і при яких обставинах відбулося знайомство неповнолітнього з дорослою особою, хто брав участь у знайомстві, на яких умовах;
  • чи розповідав дорослий як і що необхідно робити, як себе поводити у конкретних обставинах і у конкретних умовах;
  • що саме обіцяв дорослий від заняття цим видом антигромадської діяльності, зокрема, які матеріальні вигоди;
  • чи відомо батькам, близьким родичам про заняття неповнолітнім проституцією, як вони до цього ставляться;
  • яку винагороду одержував неповнолітній, скільки з отриманої суми передавав дорослому або скільки одержував від нього у вигляді винагороди;
  • чи перебував неповнолітній на профілактичному обліку, ким і яка індивідуально-профілактична робота з ним проводилась;
  • чи знаходиться неповнолітній на обліку у вендиспансері, коли вперше був поставлений на облік, чи лікувався від венеричних хвороб, яких і скільки разів.

При втягуванні в споживання наркотиків, допінгу, лікарських і інших речовин, що викликають одурманення і підвищене збудження організму, повинні встановлюватися наступні обставини:
  • коли вперше дорослий запропонував спробувати наркотик або інші речовини, що мають одурманюючий ефект, при яких обставинах, хто при цьому був присутній; які аргументи наводив дорослий, схиляючи неповнолітнього до їх споживання;
  • коли вперше тренер запропонував таблетки, які раніше підліток-спортсмен не одержував від лікарів, що при цьому говорив тренер, чим обґрунтовував свої дії; яку дію здійснювали таблетки при проведенні змагань, як себе почував у цей час неповнолітній; як часто тренер давав такі таблетки;
  • який наркотичні засоби, лікарські або інші речовини пропонував дорослий, яким шляхом вони приймалися, які відчуття були при їх споживанні; де вперше спожив ці речовини, у присутності кого;
  • чи відомо батькам про споживання наркотиків або лікарських засобів, які відносини з батьками у дорослого;
  • чи затримувався підліток працівниками міліції, де, коли, куди доставлявся, з ким затримувався, як реагували батьки на затримку в стані наркотичного сп’яніння;
  • як часто дорослий постачав неповнолітньому наркотики та на яких умовах (за гроші, вчинення злочинних дій, визначених дорослою особою, залучення інших неповнолітніх до споживання цих речовин);
  • чи застосовував дорослий насильство для того, щоб змусити неповнолітнього спробувати наркотик, хто при цьому був присутній; які способи втягнення застосовував дорослий: побої, катування, погрози застосування насильства, переконання в необхідності спробувати й одержати незвичайні відчуття, переконання в нешкідливості споживання цих речовин;
  • де зазвичай неповнолітній вживав наркотики або інші речовини, які мали одурманюючу дію;
  • чи залучав неповнолітній до споживання цих речовин інших неповнолітніх;
  • де здобував сировину для готування наркотиків, яку роль у придбанні сировини відігравав дорослий, з ким знайомив, через кого передавав;
  • чи звертався до лікаря-нарколога, у наркологічний диспансер за допомогою, коли, до кого, яка допомога надавалась;
  • чи перебуває на обліку у наркодиспансері, з якого часу, чи проходив він курс лікування для позбавлення від наркотичної залежності, чи використовував неповнолітній можливість анонімного лікування, чи ухилявся від лікування, чи ставилося питання про його направлення на примусове лікування від наркотичної залежності, коли був поставлений діагноз “наркотична залежність”;
  • чи перебував на профілактичному обліку в ОВС, коли був поставлений і за яких обставин, які заходи індивідуально-профілактичного впливу до нього застосовували;
  • який спосіб для втягнення неповнолітнього у споживання наркотиків або речовин, що викликають одурманення, використовував дорослий.

При втягненні неповнолітнього у жебрацтво з’ясуванню підлягають питання:
  • у яких відносинах перебуває неповнолітній з дорослим, якщо дорослий не батько і не родич, то при яких обставинах познайомився з ним, коли і хто брав участь або був присутній при їх знайомстві;
  • чим займається дорослий, чи працює, де і ким, чи має своїх дітей, чи вживає спиртні напої, наркотики;
  • протягом якого часу дорослий не займається суспільно корисною діяльністю і проживає за рахунок кошт, здобутих неповнолітніх шляхом жебрацтва;
  • коли вперше дорослий залучив неповнолітнього до жебрацтва, при яких обставинах, де це відбулося;
  • яким способом доросла особа втягнула неповнолітнього у заняття жебрацтвом: пропонував, просив, умовляв, застосовував силу, погрожував залишити без піклування, вигнати з будинку тощо;
  • чи знаходиться неповнолітній на обліку в ОВС, за якими підставами поставлений на облік, з якого часу і хто саме проводить індивідуально-профілактичну роботу;
  • чи навчав дорослий формам впливу на людей для виклику в них жалю, співчуття тощо;
  • як використовував дорослий гроші, речі, продукти харчування, принесені неповнолітнім після жебрацтва: продавав для придбання спиртних напоїв, реалізовував з метою одержання грошей, використовував для особистого споживання тощо;
  • чи звертався неповнолітній за допомогою для звільнення від впливу дорослого, до кого, який результат цих звернень;
  • чи знали батьки про те, що неповнолітній займається жебрацтвом, як на це реагували.

Незалежно від того, втягнений неповнолітній у злочинну чи в антигромадську діяльність, у процесі допиту його і його батьків повинний бути встановлений збиток, який заподіяно злочинними діями дорослого здоров’ю підлітка, його нормальному фізичному і моральному розвитку.

Допит батьків або осіб, що виконують їх обов’язки. Допит батьків, осіб, що їх заміняють, доцільно проводити за наступними питаннями:
  • що їм відомо про відносини неповнолітнього з дорослою особою, яка втягнула його у злочинну чи іншу антигромадську діяльність, коли і при яких обставинах їм стало відомо про негативний вплив дорослого на неповнолітнього, з яких джерел виходила ця інформація;
  • що відомо про дорослого, під вплив якого потрапив неповнолітній (де працює, навчається, мешкає, чи має родину, дітей тощо)
  • чи вступали вони в контакт із цим дорослим, чи вимагали від нього припинення відносин з неповнолітнім, чи зверталися з цим питанням до дільничного інспектора міліції, співробітників КМСД, який результат цих звертань;
  • які причини, на їх погляд, сприяли втягненню неповнолітнього у злочинну чи іншу антигромадську діяльність;
  • чи відвідував дорослий їх будинок, які вів з ним розмови про дитину;
  • чи знав дорослий про вік підлітка, хто йому про це говорив або за яких обставин він про це дізнався;
  • чи приносив підліток додому чужі речі, що викликали підозру в батьків, чи з’ясовувалося ними питання про те, звідки ці речі, кому вони належать; що в наступному відбулося з цими речами: він них продав, виніс з дому, сам користувався ними, користувалися ними члени родини; чи помітили батьки появу в підлітка грошей, яких вони йому не давали, чи з’ясовували джерела появи цих грошей;
  • чи приходив підліток додому в стані наркотичного сп’яніння (у начебто нетверезому стані, однак ніякого запаху спиртного не відчувалося), як поводився в цьому стані (сонливість, млявість, нервова збудженість, брутальність і т.д.), чи викликалася у цьому випадку швидка медична допомога для надання кваліфікованої допомоги;
  • які зміни відбулися в характері й особистості підлітка в цілому після появи дорослого товариша, чи змінилися відносини до батьків, братів; чи продовжувалася дружба неповнолітнього з його колишніми друзями, однолітками, однокласниками, як на це реагували батьки;
  • чи заподіяна дорослим шкода неповнолітньому, у чому вона полягає, як вона ними оцінюється.

Допит педагогів, вихователів й інших осіб. При допиті осіб, яким що-небудь відомо про стосунки між дорослою особою, яка втягнула неповнолітнього у злочинну та іншу антигромадську діяльність, і неповнолітнім, з’ясовуються, крім питань, що характеризують підлітка, наступні питання:
  • коли їм стало відомо про відносини між дорослим і неповнолітнім, звідки надійшла ця інформація;
  • чи зверталися до правоохоронних органів з проханням ужити заходів щодо припинення цих відносин і притягненню дорослого до відповідальності;
  • які зміни відбулися в характері підлітка, у його відношенні до роботи, навчання після знайомства з дорослим; чи заподіяна неповнолітньому, на їх думку, шкода здоров’ю підлітка, його моральному та психологічному розвитку тощо.

Допит однолітків неповнолітнього. При допиті цих неповнолітніх, якими можуть бути однокласники, товариші за місцем роботи, проживання, що постійно спілкуються з тим, хто виявився втягненим у злочинну або іншу антигромадську діяльність, з’ясовуються наступні питання:
  • з ким із дорослих підліток підтримував дружні відносини, який характер вони носили, що їм відомо про те, коли він з ним познайомився, як часто зустрічався, що їм розповідав про це знайомство;
  • як вони оцінюють дружбу свого товариша з дорослим, як вплинуло це знайомство і дружба на їхні взаємини;
  • як часто бачили підлітка в компанії з дорослим, у тому числі при розпиванні спиртних напоїв, при споживанні наркотиків або лікарських препаратів, що викликають одурманення (нервове збудження), при азартних іграх;
  • як, на їхню думку, оцінювали дружбу підлітка з дорослим його батьки: заохочували, забороняли, вимагали припинення цієї дружби, були байдужі до виниклих відносин, які заходи ними вживались для усунення негативного впливу з боку дорослого та припинення їх стосунків;
  • чи змінився характер підлітка у результаті спілкування з дорослим, які були помічені відхилення у його характері, здоров’ї, поведінці тощо.

Допит дорослої особи, яка втягнула неповнолітнього у злочинну чи іншу антигромадську діяльність. Опитуванню повинно передувати аналіз і оцінка зібраної інформації про особистість дорослого, що вчинив злочин відносно неповнолітнього. Це дасть можливість зрозуміти його дії, з’ясовувати їх причини, правильно будувати розмову з ним, визначати шляхи і способи впливу на нього.

В усіх випадках, визнає себе дорослий винним у втягуванні або не визнає, повинні бути з’ясовані наступні питання:
  • чи знав він, що особа, яка ним втягувалась у злочинну чи іншу антигромадську діяльність, є неповнолітньою;
  • де, коли і при яких обставинах дорослий познайомився з неповнолітнім;
  • як часто і де зустрічалися, який характер мали ці відносини;
  • як ставилися батьки підлітка до цього знайомства і дружби;
  • чи відвідував дорослий квартиру неповнолітнього, за яких обставин, чи були присутні при цьому батьки неповнолітнього;
  • якщо дорослий піддавався кримінальному переслідуванню (має судимості), чи розповідав він про це неповнолітньому, як ці розповіді сприймав неповнолітній;
  • чи мали місце підготовчі дії з боку дорослої особи, спрямовані на втягнення неповнолітнього у вчинення конкретного злочину чи залучення неповнолітнього до антигромадської діяльності;
  • чи розповідав дорослий про способи вчинення злочину;
  • яка роль відводилась неповнолітньому під час вчинення злочину і після нього;
  • чи розпивали вони з неповнолітнім спиртні напої, як часто, за чиєю ініціативою, на чиї кошти вони були придбані;
  • чи притягувався він до адміністративної відповідальності за доведення неповнолітнього до стану сп’яніння і за яких обставин;
  • чи притягувався дорослий до адміністративної відповідальності за заняття азартними іграми і за яких обставин;
  • чи мало місце попереднє пригощання підлітка спиртними напоями, у якій кількості, за чиї гроші вони придбались, де вживались. Це питання в обов’язковому порядку повинно бути з’ясовано, якщо злочин вчинено групою у нетверезому стані.

Перевірити правдивість показань втягувача, отриманих під час його допиту, необхідно іншими оперативно-слідчими діями, наприклад, допитами інших учасників злочину, батьків, однокласників неповнолітнього та інформацією, отриманою з інших джерел під час проведення оперативно-розшукових заходів тощо.

Для визначення шкоди, завданої психіці неповнолітнього доцільно призначати комплексну експертизу за участю психіатра, психолога та педагога. На її розгляд виносяться такі запитання:
  • чи мають місце відхилення в інтелектуальному розвитку неповнолітнього, які полегшують чи обумовлюють його втягнення у злочинну чи іншу антигромадську діяльність;
  • яка глибина змін психіки, що виникли у неповнолітнього внаслідок впливу дорослого втягувача;
  • чи сформувались негативні установки у психіці неповнолітнього під впливом дорослого втягувача ?

При розслідуванні справ про втягнення неповнолітніх у злочинну та іншу антигромадську діяльність необхідно особливу увагу приділяти відомостям про розумову відсталість неповнолітніх, не пов’язану з душевними захворюваннями, які викликають сумніви у повному усвідомленні неповнолітнім своїх дій. Відповісти на запитання стосовно того, чи усвідомлював значення своїх дій неповнолітній, здатен тільки спеціаліст у сфері юнацької психології і судової психіатрії. В цих випадках необхідно призначати комплексну психолого-психіатричну експертизу.

Для визначення питань щодо педагогічної занедбаності неповнолітнього і можливих причин цього призначається судово-педагогічна експертиза.

Інформація, яка отримана за результатами зазначених експертиз, має важливе значення не тільки для проведення якісного попереднього розслідування, а й для попередження втягнення неповнолітніх у злочинну та іншу антигромадську діяльність.