Річна фінансова звітність
Вид материала | Документы |
СодержаниеОпераційний ризик Кредитний ризик Пат „укргазпромбанк” |
- Річна фінансова звітність, 1023.91kb.
- Річна фінансова звітність за 2007 рік, 720.32kb.
- Товариство з обмеженою відповідальністю "Фортуна-банк" Річна фінансова звітність, 1327.25kb.
- Публічне акціонерне товариство "Фортуна-банк" Річна фінансова звітність зміст, 1285.5kb.
- Річна фінансова звітність за рік, що закінчився 31 грудня 2010 року, 5185.92kb.
- Товариство з обмеженою відповідальністю "Фортуна-банк" Річна фінансова звітність, 1154.36kb.
- УніКредит Банк Тзов річна фінансова звітність за 2007 рік Зміст, 2397.27kb.
- Про затвердження Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 29 "Фінансова звітність, 751.61kb.
- Публічного акціонерного товариства «закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний, 148.46kb.
- Звіт незалежного аудитора аф «ОБ’єднана аудиторська група», 195.82kb.
Операційний ризик
Управління операційним ризиком має на меті забезпечення належного функціонування внутрішніх процедур та політики, що спрямовані на мінімізацію цього ризику.
Операційний ризик виникає при проведенні операцій через ймовірні помилки персоналу або помилки в роботі технічних засобів, що призводять до фінансових втрат. До втрат ведуть некваліфіковані дії персоналу, розлад у роботі програмного забезпечення і комп’ютерного обладнання, неточність технологічних ланцюжків. Факторами, що формують операційний ризик, є суми угод, строки розрахунків, реквізити платежів, тривалість проведення трансакцій тощо.
Для управління операційним ризиком банк удосконалює технології проведення операцій, визначає точки контролю за їх здійсненням, розділяє проходження документів на етапи: укладання угод, їхнього виконання та перевірки відповідності встановленим параметрам. Здійснює контроль правильності та своєчасності проведення операцій і платежів. Обов’язковою є періодична планова діагностика технологічного обладнання і програмного забезпечення.
Валютний ризик
Банк наражається на валютний ризик у зв’язку з впливом коливання курсів обміну іноземних валют на його фінансовий стан та грошові потоки.
Валютний ризик виникає у банку при невідповідності обсягів активів та зобов’язань у кожній іноземній валюті, а також валютного портфелю в цілому відносно національної валюти. Наявність відкритих валютних позицій наражає банк на ймовірнісні грошові втрати при зміні валютного курсу.
Упродовж 2010 року валютний портфель банку переважно складався з двох валют: доларів США та євро. Інші валюти та монетарні метали у відкритій позиції були представлені невеликими обсягами та з ними впродовж 2010 року не здійснювалося значних операцій, які б наражали банк на валютний ризик.
Упродовж 2010 року офіційний курс НБУ гривні до долара США не зазнав значних коливань – від 7,8861 до 8,01 грн. за 1 долар США. Відповідно до коливань курсу євро до долара США на міжнародних ринках здійснювалось коливання курсу євро по відношенню до гривні.
Можливі втрати від переоцінки відкритої валютної позиції у доларах США, євро та монетарних металів у разі дії несприятливих факторів оцінювалися за допомогою стандартного VaR-методу.
За результатами 2010 року банк не зазнав прямих втрат від переоцінки відкритої валютної позиції.
Процентний ризик
Банк наражається на ризик у зв’язку з впливом коливань домінуючих рівнів ринкової процентної ставки на його фінансовий стан та грошові потоки. Процентна маржа може збільшуватися в результаті таких змін, але може також і зменшуватися або приносити збитки в разі її несприятливих змін.
Процентний ризик виникає при наявності різниці між обсягами активів і пасивів, чутливих до зміни процентних ставок в обрані проміжки часу.
Процентний ризик за міжбанківською позицією оцінювався за допомогою стандартного VaR–підходу. Модель оцінки процентного ризику підлягала зворотному тестуванню. При цьому використовувався статичний метод оцінки процентного ризику, тобто фіксувалася чиста міжбанківська позиція на певний момент часу.
Процедура оцінки процентного ризику передбачала оцінку середніх та найгірших ставок залучення (максимальна) та розміщення (мінімальна). В результаті банк визначав найгіршу зміну відсоткового доходу.
Ставки за кредитами в реальний сектор економіки менш мінливі ніж ставки на ринку МБК, проте вони також можуть змінюватися в тривалому часі. А зважаючи на досить великий розмір частки кредитного портфелю в загальних активах, їх зміна протягом часу може суттєво вплинути на ризик, на який наражається банк. Тобто при зростанні ставок довгострокові кредити, надані за фіксованою ставкою, стануть менш ефективними, а ефективність виданих в минулому короткострокових кредитів підвищиться завдяки можливості перерозміщення активів за більш високою ставкою і навпаки. Таким чином, основними інструментами управління цим ризиком є диверсифікація кредитного портфелю за строками та освоєння нових ринків кредитування. Аналіз процентного ризику за кредитами в реальний сектор проводиться за допомогою VAR та GAP-технологій. Починаючи з другої половини 2010 року спостерігалось деяке падіння ставок за депозитами, яке було спричинено надлишковою ліквідністю банків. Відповідно до падіння ставок депозитів банк зменшував ставки за кредитами із звуженням чистої процентної маржі.
Ринковий ризик
Ринковий ризик складається з різних видів ризику: процентного, валютного, переоцінки цінних паперів тощо та їх комбінацій.
Банк наражається на ринкові ризики, що виникають у зв’язку з відкритими позиціями процентних ставок, валют та цінних паперів, які великою мірою залежать від загальних та конкретних ринкових змін.
Огляд управління процентним та валютним ризиками розглянуто вище.
Ринковий ризик, пов’язаний з переоцінкою цінних паперів, оцінювався відділом цінних паперів. Ринковий ризик розглядається та контролюється Комітетом управління активами та пасивами банку. Періодично Комітет розглядав питання, пов’язані з поточним станом фондових ринків та перспективами зміни вартості цінних паперів, їх доступністю та привабливістю.
Для диверсифікації портфелю активів та пасивів здійснювався регулярний розгляд перспективних видів банківських продуктів, що дозволяло банку при кризі на одному з сегментів фінансового ринку швидко переорієнтуватися на інші.
Ризик ліквідності
Ризик ліквідності визначається як ризик, що виникає, коли термін погашення активів та зобов’язань не збігаються. Банк щодня стикається з ризиком у зв’язку з вимогою щодо використання вільних грошових коштів за депозитами „овернайт”, поточними рахунками, депозитами, строк погашення яких настає незабаром, наданням позик та гарантіями. Банк не тримає грошові ресурси, достатні для покриття всіх цих потреб, оскільки досвід показує, що мінімальний рівень реінвестування коштів, строк погашення яких настає, можна передбачити з високою ймовірністю.
Управління ризиком ліквідності здійснюється Комітетом з управління активами та пасивами банку, управлінням ризик-менеджменту та казначейством. Комітет з управління активами та пасивами банку щотижня розглядає стан ліквідності банку на підставі інформації, яка готується управлінням ризик-менеджменту та казначейством. Оперативне (щоденне) управління ліквідністю банку здійснюється казначейством.
Зважена політика банку щодо визначення наявних обсягів кредитних ресурсів для середньо та довгострокового кредитування дозволила банку протягом 2010 року виступати на міжбанківському ринку виключно як нетто-продавцю ресурсів. Завдяки цьому управління ризиком ліквідності не викликало труднощів. Протягом 2010 року фінансовий стан банків, на які були відкрити кредитні ризики, ретельно контролювався.
У своїй діяльності щодо управління ліквідністю банк керувався Загальною концепцією ліквідності ПАТ “УКРГАЗПРОМБАНК”. Головними елементами управління ризиками ліквідності були кількісний вимір ризиків ліквідності і врахування параметру доступності фінансових ринків.
Ризик ліквідності, пов’язаний із непередбаченим кредитним попитом клієнтів, оцінювався різницею обсягу зобов’язань з кредитування та суми наданих кредитів. Ризик незбалансованої ліквідності визначався шляхом розрахунку згідно з платіжним календарем розривів між обсягами активів і пасивів, що погашаються в обрані періоди часу.
Ризик ліквідності, пов’язаний з раптовим відтоком коштів до запитання, вимірювався на основі історичних даних руху коштів на поточних рахунках клієнтів за допомогою статистичних методів. Створені системи статистичних розрахунків дозволяли із задовільною достовірністю прогнозувати можливі відтоки грошових коштів з рахунків за зобов’язаннями банку та визначити статистично достовірний мінімальний рівень залишків на клієнтських рахунках до запитання.
Інформацію про позицію ліквідності фінансових активів та зобов’язань отримує Казначейство банку. Казначейство забезпечує наявність достатнього портфелю ліквідних активів, який переважно складається з депозитів у банках, депозитних сертифікатів Національного банку України та інших міжбанківських інструментів, для підтримки достатнього рівня ліквідності в цілому по банку.
Упродовж 2010 року банк мав стабільну базу депозитних коштів клієнтів, а також репутацію надійного партнера на ринку міжбанківських кредитів. У 2011 році банк планує збільшення обсягу коштів, залучених на строкових умовах, що в цілому позитивно впливатиме на ризик ліквідності. Цьому сприятимуть розширення мережі відділень та вихід на нові ринки ресурсів.
Кредитний ризик
Банк наражається на кредитний ризик, який визначається як ризик того, що контрагент не зможе погасити суму заборгованості в повному обсязі при настанні строку погашення. Банк структурує рівні кредитного ризику, на який він наражається, шляхом встановлення лімітів ризику, який виникає у зв’язку з одним позичальником або групою позичальників.
Оцінка кредитних ризиків була найважливішим елементом аналітичної роботи при кредитуванні. У Банку розроблено і впроваджено власну систему визначення кредитних рейтингів підприємств і банків-партнерів. Визначення рейтингу проводиться на основі фінансової звітності клієнтів банку (балансів, звітів про прибутки та збитки та інших фінансових звітів), даних із засобів масової інформації тощо.
Рішення про надання кредитів приймалися Кредитним комітетом банку. Кредитний комітет також встановлював ліміти на проведення операцій з банками-контрагентами в розрізі граничних обсягів і термінів погашення. Контроль кредитних ризиків здійснювався відділом кредитування, казначейством, відділом цінних паперів і відділом супроводження операцій.
Для зменшення кредитних ризиків банк використовував внутрішні нормативи щодо здійснення операцій з інсайдерами, визначення граничних рівнів концентрацій кредитів за галузями тощо.
Кредитний ризик за операціями з фінансовими інструментами, що обліковуються на позабалансових рахунках, визначається як можливість зазнавати збитків через те, що інша сторона, яка приймає участь в операції, не виконує контрактних зобов’язань. Банк застосовує таку ж саму кредитну політику щодо умовних зобов’язань, як і до операцій з балансовими фінансовими інструментами: встановлено процедури затвердження, контролю рівня ризику та процедури моніторингу.
Також, протягом звітного року банк приділяв багато уваги концентраційному ризику, як складовій кредитного ризику. На сьогоднішній день кредитний портфель банку складається з кредитів у різні галузі економіки, що дозволяє банку в певній мірі бути незалежним від поточного стану у тій чи іншій галузі.
Також, до концентраційних ризиків відноситься і надання кредитів особам, пов’язаним між собою. З метою зниження цих ризиків у банку розроблена та підтримується спеціальна база даних, що дозволяє виявляти серед клієнтів пов‘язаних осіб та контролювати надання коштів таким групам клієнтів.
Для ефективного управління кредитними ризиками банк формував резерви для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями в повному обсязі та жорстко контролював ліміти на проведення кредитних операцій. Запобіганню втрат від кредитних операцій сприяло отримання ліквідної застави або гарантій третіх осіб; залучення гарантійних депозитів тощо.
Платоспроможність
Платоспроможність банку, тобто здатність своєчасно і в повному обсязі відповідати по своїх зобов’язаннях, характеризує рівень покриття ризикових вкладень Банку власними коштами. Чим вище значення цього показника, тим вище рівень захисту коштів вкладників та кредиторів банку від можливих втрат через неповернення банківських активів.
Виважена політика щодо розвитку активних операцій банку, своєчасне та повне формування резервів за активними операціями та постійне зростання капіталу за рахунок капіталізації прибутку дозволяє ПАТ „УКРГАЗПРОМБАНК” підтримувати значення показників адекватності капіталу на рівні, що значно перевищує встановлені вимоги.
Норматив адекватності регулятивного капіталу банку залишався в межах 22,39 – 31,81 % при мінімальному значенні цього показника, встановленому нормативами НБУ на рівні 10%.
Норматив співвідношення регулятивного капіталу до сукупних активів банку залишався в межах 11,63 – 19,52 % при мінімальному значенні цього показника, встановленому нормативами НБУ, на рівні 9 %.
Регулятивний капітал банку зменшився з 141216 тис. грн. станом на 01.01.2010 до 136681 тис. грн. станом на 01.01.2011, або на 3,3 %. Структура регулятивного капіталу наведена в таблиці 30.1 Примітки 30.
Ретельний контроль за розвитком операцій на міжбанківському ринку, кредитному ринку та ринку цінних паперів дозволяє мінімізувати ризики та запобігати втратам на які наражається банк, його кредитори та вкладники в процесі діяльності.
Середньомісячні адекватність регулятивного капіталу і співвідношення регулятивного капіталу до сукупних активів банку у 2010 році:
-
Період
Адекватність регулятивного капіталу, %
Співвідношення регулятивного капіталу до сукупних активів, %
Січень
28,75
16,63
Лютий
28,15
16,29
Березень
29,80
17,21
Квітень
30,83
17,04
Травень
30,51
16,69
Червень
30,55
16,36
Липень
29,94
16,84
Серпень
30,70
16,55
Вересень
28,31
16,15
Жовтень
27,22
14,48
Листопад
23,62
12,85
Грудень
24,50
13,67
Припинення (ліквідація) окремих видів банківських операцій
Протягом звітного 2010 року ПАТ „УКРГАЗПРОМБАНК” не припиняв та не ліквідовував ніяких видів банківських послуг, які надаються контрагентам банку.
Обмеження щодо володіння активами
Обмеження щодо володіння активами протягом звітного року відсутні.
Корпоративне управління
До органів управління банку належать:
- Загальні збори акціонерів (вищий орган),
- Наглядова рада,
- Правління (виконавчий орган).
До органів контролю банку належать:
- Ревізійна комісія,
- Аудиторський комітет,
- Відділ внутрішнього аудиту.
До компетенції Загальних зборів акціонерів банку належить прийняття рішень щодо:
- визначення основних напрямів діяльності Банку та затвердження звітів про їх виконання;
- внесення змін до Статуту Банку;
- збільшення та/або зменшення розміру статутного капіталу Банку;
- зміни Банком типу акціонерного товариства;
- обрання голови та членів Наглядової ради Банку та Ревізійної комісії Банку;
- припинення повноважень Голови і членів Наглядової ради Банку та Ревізійної комісії Банку;
- визначення умов трудових договорів (контрактів), цивільно-правових угод, що укладаються з членами Наглядової ради та Ревізійної комісії, встановлення розміру їх винагороди, обрання особи, яка уповноважується на підписання таких договорів;
- затвердження річних результатів діяльності Банку (річний звіт), включаючи його дочірні підприємства, затвердження звітів та висновків Ревізійної комісії, Наглядової ради та зовнішнього аудитора (річної фінансової звітності);
- прийняття рішення за наслідками розгляду звітів Наглядової ради Банку, Правління Банку, Ревізійної комісії Банку;
- розподілу прибутку та збитків Банку за результатами фінансового року;
- затвердження розміру річних дивідендів, строку та порядку їх виплати;
- форми існування акцій;
- розміщення акцій;
- викупу Банком розміщених акцій;
- анулювання викуплених акцій;
- дроблення або консолідацію акцій;
- затвердження положень про Загальні збори акціонерів Банку, Наглядову раду Банку, Ревізійну комісію Банку, Правління Банку, а також внесення змін до них та затвердження інших внутрішніх документів Банку згідно з положенням про Загальні збори акціонерів Банку;
- виділу та припинення діяльності Банку;
- про відшкодування за рахунок Банку витрат акціонерів, пов’язаних з організацією, підготовкою та проведенням позачергових Загальних зборів Банку, скликаних з ініціативи акціонерів або Наглядової ради Банку;
- затвердження кошторисів витрат із забезпечення діяльності Наглядової ради Банку та ревізійної комісії Банку;
- інших питань, що належать до виключної компетенції Загальних зборів акціонерів згідно з Положенням про Загальні збори Банку.
Наглядова рада банку здійснює такі функції:
- затвердження в межах своєї компетенції положень, якими регулюються питання, пов'язані з діяльністю Банку;
- підготовка порядку денного Загальних зборів акціонерів, прийняття рішення про дату їх проведення та про включення пропозицій до порядку денного, крім скликання акціонерами позачергових Загальних зборів;
- прийняття рішення про проведення річних та позачергових Загальних зборів у разі наявності відповідної вимоги акціонерів або органів Банку;
- прийняття рішення про анулювання акцій чи продаж раніше викуплених Банком акцій;
- прийняття рішення про розміщення Банком інших цінних паперів, крім акцій;
- прийняття рішення про викуп розміщених Банком інших, крім акцій, цінних паперів;
- затвердження ринкової вартості майна у випадках, передбачених законодавством;
- обрання та відкликання повноважень Голови та членів Правління Банку;
- відсторонення Голови та членів Правління Банку, тимчасове припинення повноважень Голови та членів Правління Банку до моменту прийняття остаточного рішення Загальними зборами акціонерів Банку, відповідно до законодавства України;
- контроль за діяльністю Правління Банку;
- затвердження умов цивільно-правових, трудових договорів, які укладатимуться з Головою та членами Правління, встановлення умов оплати їх праці;
- прийняття рішення про відсторонення Голови Правління від виконання його повноважень та обрання особи, яка тимчасово здійснюватиме повноваження Голови Правління;
- обрання реєстраційної комісії, за винятком випадків, встановлених законодавством;
- визначення дати складення переліку осіб, які мають право на отримання дивідендів, порядку та строків виплати дивідендів у строк та порядок, що визначені законодавством;
- визначення дати складення переліку акціонерів, які мають бути повідомлені про проведення Загальних зборів акціонерів та мають право на участь у Загальних зборах відповідно до законодавства;
- вирішення питань про участь Банку у промислово-фінансових групах та інших об'єднаннях, про заснування інших юридичних осіб;
- прийняття рішення про вчинення значних правочинів, якщо ринкова вартість майна або послуг, що є їх предметом, становить від 10 до 25 відсотків вартості активів за даними останньої річної фінансової звітності Банку;
- прийняття рішення про вчинення господарських договорів (що не пов’язанні із здійсненням банківських операцій) щодо:
- придбання майна (необоротні активи, послуги та виконані роботи) на суму, що дорівнює або перебільшує 100 000 гривень;
- відчуження одиниці майна (необоротні активи, послуги та виконані роботи), залишкова вартість якого дорівнює або перебільшує 50 000 гривень;
- прийняття рішення про вчинення правочинів за активними операціями Банку, що призводять до виникнення зобов’язань одного контрагента у загальній сумі, що дорівнює або перебільшує 1 500 000 гривень, за винятком правочинів з іншими банками;
- прийняття рішення про вчинення правочинів за пасивними операціями Банку, які призводять до залучення Банком строкових грошових коштів від одного контрагента в сумі, що дорівнює або більше 10 000 000 гривень, за винятком правочинів з іншими банками;
- визначення ймовірності визнання Банку неплатоспроможним внаслідок прийняття ним на себе зобов'язань або їх виконання, у тому числі внаслідок виплати дивідендів або викупу акцій;
- прийняття рішення про обрання оцінювача майна Банку та затвердження умов договору, що укладатиметься з ним, встановлення розміру оплати його послуг;
- прийняття рішення про обрання (заміну) депозитарія цінних паперів та затвердження умов договору, що укладатиметься з ним, встановлення розміру оплати його послуг;
- надсилання в порядку, передбаченому законодавством України, пропозицій акціонерам Банку про придбання особою (особами, що діють спільно) значного пакета акцій Банку відповідно до законодавства України;
- утворення постійних та тимчасових комітетів з числа членів Наглядової ради Банку для вивчення і підготовки питань, що належать до компетенції Наглядової ради;
- обрання зовнішнього аудитора Банку та визначення умов договору, що укладатиметься з ним, встановлення розміру оплати його послуг;
- призначення та звільнення внутрішніх аудиторів Банку; затвердження Положення про Службу внутрішнього аудиту банку;
- обрання Корпоративного секретаря та затвердження Положення про Корпоративного секретаря;
- ініціювання проведення аудиторських перевірок фінансово-господарської діяльності банку внутрішнім аудитом та /або зовнішнім аудитором; встановлення порядку проведення перевірок систем внутрішнього контролю банку;
- затвердження умов оплати праці Голови та членів Правління та умов матеріального стимулювання (преміювання) працівників банку;
- прийняття рішення щодо створення, реорганізації та ліквідації дочірніх підприємств, філій, відділень і представництв Банку;
- прийняття рішення щодо покриття безнадійної заборгованості за рахунок сформованих резервів;
- затвердження та регулярний (щомісяця) перегляд повного переліку пов’язаних осіб (відповідно до Положення про операції з пов’язаними особами), затвердження операцій з пов’язаними особами;
- нагляд за процесами управління ризиками в Банку. Отримання від Правління та аналіз регулярних звітів щодо дотримання внутрішніх положень та методик з управління ризиками в банку. Ухвалення остаточних рішень Аудиторського комітету Наглядової ради щодо контролю за процесом управління ризиками;
- вирішення інших питань, що належать до виключної компетенції Наглядової ради банку згідно із законом.
До компетенції Правління належать:
- здійснення управління поточною діяльністю Банку та його підрозділів, організація виконання покладених на них завдань;
- забезпечення виконання рішень Загальних зборів та Наглядової ради банку;
- розгляд питань стратегічного планування, результатів комерційної, у т.ч. зовнішньоекономічної діяльності банку;
- скликання позачергових Загальних зборів акціонерів, організація та проведення чергових та позачергових Загальних зборів акціонерів;
- затвердження внутрішніх нормативних документів банку, що регулюють діяльність Банку (щодо здійснення банківських операцій, підготовки та обігу документів, взаємовідносин з клієнтами тощо), крім тих, що належать до компетенції Наглядової ради та Загальних зборів;
- затвердження відповідних внутрішніх документів (правил, програм тощо), що складають нормативну базу функціонування внутрішньобанківської системи запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом;
- визначення та затвердження організаційної структури банку, його відділень, філій, представництв, затвердження положень про підрозділи банку;
- аналіз результатів діяльності Банку;
- організація перевірки діяльності структурних підрозділів банку, дочірніх підприємств, філій, відділень, представництв;
- ініціювання рішень щодо створення, реорганізації та ліквідації відділень банку – для розгляду та затвердження Наглядовою радою;
- створення системи управління ризиками та забезпечення її ефективного функціонування;
- затвердження типових форм договорів за операціями, що здійснюються банком;
- розроблення проектів річного бюджету та бізнес-планів;
- прийняття рішення про створення постійно діючих комітетів Правління, призначення їх керівників та членів;
- визначення системи оплати праці працівників банку;
- розроблення та подання на затвердження Наглядовій раді системи заохочення (преміювання) працівників банку;
- забезпечення формування фондів, необхідних для статутної діяльності банку;
- організація ведення бухгалтерського обліку та звітності банку. Складання та надання Наглядовій раді квартальних та річних звітів банку до їх оприлюднення та (або) подання на розгляд Загальних зборів акціонерів;
- вирішення загальних питань підбору, підготовки, використання кадрів;
- визначення переліку банківських операцій для філій та відділень банку, надання філіям/відділенням дозволу на здійснення банківських та інших операцій;
- здійснення інших дій, що випливають із Положення про Правління, рішень Загальних зборів та Наглядової ради.
Виконавчі комітети Правління банку
Кредитний комітет, основними завданнями якого є:
- забезпечення об'єктивного, неупередженого аналізу пропозицій щодо надання кредитів та оцінки ризиків з метою ефективного використання кредитних ресурсів;
- прийняття рішень щодо проведення банком активних операцій, що супроводжуються виникненням кредитного ризику;
- забезпечення щомісячної оцінки якості окремих активів банку, підготовка пропозицій щодо формування резервів на покриття можливих збитків від їх знецінення.
Комітет з управління активами та пасивами (КУАП), основними завданнями якого є:
- контроль і управління активами, пасивами та капіталом банку;
- розгляд собівартості пасивів та прибутковості активів і прийняття рішення щодо політики відсоткової маржі;
- визначення політики та заходів щодо управління ліквідністю банку (відповідності строковості активів та пасивів банку);
- визначення, впровадження та координація управлінських заходів щодо приведення структури балансу у відповідність зі стратегічними цілями банку;
- оцінка ризиків активно-пасивних операцій банку.
Тарифний комітет, основним завданням якого є забезпечення оптимальної політики банку з питань операційних доходів, ринкової конкурентоспроможності діючих тарифів з метою оптимізації доходів банку, виконує такі функції:
- розроблення та затвердження тарифів для нових видів послуг та банківських операцій;
- розроблення та затвердження змін та доповнень до діючих ставок комісійної винагороди (тарифів);
- аналіз співвідношення собівартості послуг банку та ринкової кон’юнктури цін на такі послуги;
- розроблення пропозицій щодо політики банку з питань операційних доходів;
- підготовка для розгляду Правлінням пропозицій щодо встановлення індивідуальних тарифів для оплати за середньодобовими залишками коштів на поточних рахунках клієнтів банку.
Корпоративна культура
Маючи більш ніж 14-річний досвід роботи на ринку фінансових послуг ПАТ „УКРГАЗПРОМБАНК” постійно працює над зміцненням свого авторитету та довіри у партнерів та клієнтів банку. Позитивний імідж банку – один з основних чинників, що визначає привабливість пропозиції для прийняття рішення щодо співпраці з банком.
Корпоративна культура визначається сукупністю прийнятих у банку норм i правил поведінки по відношенню до клієнтів i партнерів, а також культурою стосунків між співробітниками. Це - втілення „духу банку”, коли всі співробітники - від керівників до виконавців чітко усвідомлюють свої задачі i прикладають максимум зусиль для їх реалізації.
З поняттям корпоративної культури тісно пов’язана система управління. Ефективне корпоративне управління є необхідною умовою забезпечення довіри до діяльності ПАТ «УКРГАЗПРОМБАНК».
Акціонери банку спільно та кожен окремо захищають інтереси банку та його вкладників, активно використовують свої повноваження на Загальних зборах акціонерів – вищому органі управління банку.
Належне корпоративне управління залежить від ефективності та дієвості Наглядової ради. Наглядова рада банку представляє інтереси всіх акціонерів та зацікавлених сторін. Наглядова рада затверджує та контролює стратегічні цілі і корпоративні цінності банку, що доводяться до відома кожного працівника установи.
Керівники банку докладають усіх зусиль для ефективного виконання своїх обов’язків під час будь-яких корпоративних дій, проявляють сумлінність та лояльність відносно банку, діють відповідно до чинного законодавства України та найкращої міжнародної практики.
У банку впроваджено політику забезпечення своєчасного та ефективного виявлення, управління, запобігання та розкриття конфлікту інтересів. Керівники та інші працівники банку мають уникати конфлікту інтересів у своїй роботі та брати самовідвід від участі у прийнятті рішень, якщо у них існує конфлікт інтересів, який не дозволяє належним чином виконувати довірені їм обов’язки в банку.
Система корпоративного управління, що побудована в банку, сприяє своєчасному та відвертому обговоренню проблем, які можуть виникати у процесі його діяльності. У зв’язку з цим працівники мають можливість вільно повідомляти про свою стурбованість стосовно протизаконної, неетичної або сумнівної практики не побоюючись при цьому можливих санкцій.
Банк чітко визначає права, обов’язки та процедуру роботи Правління, забезпечуючи таким чином ефективну, прибуткову роботу банку і зростання його вартості. Склад Правління, схвалений Наглядовою радою, забезпечує принциповий та незалежний підхід до оцінки та прийняття рішень.
У банку запроваджено всеохоплюючий процес управління ризиками (під наглядом Наглядової ради та Правління) для виявлення, ідентифікації, оцінки величини та контролю всіх значних ризиків.
У банку створені адекватні системи дотримання вимог законодавства України, у тому числі нормативно-правових актів НБУ, а також внутрішніх політик, правил, стандартів та процедур, що стосуються діяльності банку.
Частка керівництва в акціях
Частка керівництва в акціях банку станом на 31 грудня 2010 року з урахуванням опосередкованої участі становить 76,0356% в т.ч. пряма участь – 49,6131%, опосередкована – 26,4225 %.
Істотна участь у банку
Власниками істотної участі у банку є наступні фізичні особи:
-
Прізвище, ім’я, по-батькові фізичної особи
Відсоток у статутному капіталі
Пряма участь
Опосередкована участь
1. Діяк Іван Васильович
17,5119
8,0268
2. Діяк Олег Іванович
8,0268
17,5119
3. Клюк Богдан Олексійович
18,4719
6,1983
4. Клюк Олексій Богданович
6,1983
18,4719
5. Сухина Ігор Іванович
6,0964
19,7303
6. Сухина Яніна Іллівна
18,8336
6,9931
7. Сухина Ярослав Ігоревич
0,8967
24,9300
Голова Правління І.Ю.Грицак
Головний бухгалтер Н.В.Ліщенко
18.03.2011
виконавець
Івасенко С.І.
Примітка 1.
Облікова політика
ПАТ „УКРГАЗПРОМБАНК”
Звітний період – за станом на 31 грудня 2010 року (кінець дня).