Медіакультура
| Вид материала | Конспект |
- Модуль 3 «Медіакультура в кіберпросторі та основи безпечної поведінки в Інтернеті», 788.42kb.
- Упорядник: Шутяк Л. В., провідний бібліограф, 793.7kb.
- Програма спеціального медіаосвітнього курсу для старшокласників зош «медіакультура», 332.47kb.
ЗЕЛЕНОДОЛЬСЬКА ЗАГАЛЬНООСВІТНЯ ШКОЛА №1 І-ІІІ ст..
МЕДІАКУЛЬТУРА
(конспекти уроків-лекцій в 10 класі до модуля 1)
ЛЮДИНА У СВІТІ ІНФОРМАЦІЇ
Учитель: Ковтун Юлія Михайлівна
2011 рік
ЗМІСТ
1.1. Мас-медіа: від gazetta до «Всесвітньої павутини».
Ретроспектива і сучасний стан інформаційного середовища
1.2. Розвиток інформаційного суспільства. Проблема цифрової нерівності
1.3. Типи соціальної інформації та медіа-потреби особистості. Аналіз типів соціальної інформації
1.4. Мас-медіа: ефекти і впливи. Дослідження медіа.
Мас-медіа: деструктивні впливи, маніпулятивні технології
Тема 1.1. Мас-медіа: від gazetta до «Всесвітньої павутини». Ретроспектива і сучасний стан інформаційного середовища
Мета: сприяти тому, що учень
описує:основні етапи розвитку засобів масової комунікації – від папірусів до Інтернету;
характеризує:структуру сучасної системи масової комунікації;
пояснює: поняття «інформаційна культура», «медіакультура», місце структурних понять у системі загальної культури суспільства та особи
виховувати медіакультуру школярів
Обладнання: опорний конспект-таблиця, презентації «Медіакультура», «Історія розвитку медіа-технологій», словник термінів
ПЕРЕБІГ УРОКУ
| І. Всупне завдання: перелік переваг еволюційного розвитку засобів масової комунікації («Мозковий штурм») | Традиційні медіа – радіо, телебачення, відео- та особливо новітні мультимедійні засоби – відкривають величезні можливості для користувача/споживача медіа-продукції:
Інформаційно-комунікаційні технології, як індивідуальні (мобільний зв’язок), так і масові (інтернет), значно розширили комунікативні можливості людини. Засоби масової комунікації створюють умови для становлення самостійного, критичного мислення, сучасного світосприймання, естетичної свідомості, навичок художнього аналізу продукції медіа-мистецтва. | |
| ІІ. Мотивація навчальної діяльності | ||
| Засоби масової комунікації можуть засмічувати свідомість інформаційним шумом, перевантажувати пам’ять, пригнічувати уяву, шаблонізувати мислення, викривлювати вольовий розвиток дитини. В світі інформації без інформаційних меж і обмежень живуть наші діти, молодь, які мають доступ до медіа-продукції всього світу. Засилля низьковартісної в художньому, моральному, змістовому, ціннісно-смисловому аспектах медіа-продукції, постійна репрезентація насильства, агресії, порнографії потребують реагування. Коли цифрові медіа виходять з-під контролю законодавчих органів, особливої ваги набуває така потреба, як виховання компетентності споживання медіа-продукції, забезпечення базової медіа-грамотності населення. | |
| обумовлена об’єктивним існуванням соціального медіа-культурного феномена – медіареальності, яка характеризується небувалим розвитком засобів масових комунікацій і становить вагому частину загального обсягу сучасного інформаційного простору. | |
| Основне завдання полягає в системному і компетентному вихованні підростаючого покоління, яке повинно навчитися не лише адекватно користуватися різноманітними медійними засобами, а й розумітися на закономірностях їх функціонування, знатися на особливостях технологій впливу ЗМК, але головне – критично мислити, розвивати особистісне, оціночне ставлення до продукції мас-медіа в цілому та спиратися на етично-естетичні орієнтири в процесі сприймання візуальної компоненти медіапродукції. Об’єктом вивчення спеціалізованого курсу «Медіа-культура» є суспільний феномен сучасної медіакультури, що являє собою щабель еволюційного розвитку цивілізації людства. Предметом спеціалізованого курсу є особистісна медіа-культура, яка передбачає оволодіння знаннями, уміннями, досвідом у сфері медіа-реальності. До теоретичної бази знань належать: знання із соціальної психології щодо ефективної комунікації, опосередкованої екранними медіатекстами; основи медіа-психології інформаційного впливу; елементи кіберпсихології та медіагігієни. Практичні навички охоплюють: критичне мислення і медіакомунікативну компетентність. | |
| Мета курсу – формування теоретичної бази знань учнів з основ медіаграмотності і практичних навичок ефективної та безпечної взаємодії з інформацією, отриманою з медіаджерел, у тому числі з урахуванням використання засобів сучасних інформаційно-комунікаційних технологій у повсякденній практичній, зокрема навчально-пізнавальній, діяльності учнів та їхньому міжособовому спілкуванні; започаткування основ їхньої медіакультури, вираження себе в сучасному медіапросторі. Досягається через практичне оволодіння навичками аналізу типів комунікації, засобів комунікації; навичками критичного мислення та рефлексивного сприймання медіатекстів; методами аналізу медіатекстів; прийомами психологічного захисту проти непотрібної інформації та навичками безпечної поведінки в медійному просторі; навичками організації особистісного медійного простору (у тому числі й творчими); розвитком мотивації щодо формування індивідуальної медіа-культури | |
| ІІІ. Ознайомлення з теоретичною частиною теми «Мас-медіа: від gazetta до «Всесвітньої павутини» | ||
| Перегляд презентації «Історія ЗМІ. Ретроспектива і сучасний стан інформаційного середовища»
|
| |
| Газети (тоді це були памфлети на актуальні теми і листки новин) з'явилися в Європі на початку XVII ст., будучи одним з наслідків «друкарської революції» — появи друкарських верстатів, що зумовило радикальне здешевіння й різке зростання кількості друкованих видань. Протягом XIX ст. преса ставала дедалі дешевшою, масовішою. Одночасно скорочувався час між подією та інформуванням про неї публіки, актуалізувалася інформація в пресі. | |
| Саме завдяки радіо став очевидним ефект одночасної трансляції однієї й тієї ж інформації на широкі верстви населення. Тут доречно згадати трагікомічний ефект, який справила радіопостановка (в 30-ті роки XX ст.) роману Г. Уеллса «Війна світів» на мешканців Сполучених Штатів Америки, що сприйняли ігровий сюжет як офіційне повідомлення про інтервенцію позаземної цивілізації. Відчутним був і ефект консолідації людей, розкиданих війною по обидва боки фронту. У цьому сенсі Друга світова війна була і війною ЗМІ. Ще одним незаперечним досягненням радіо як засобу масової інформації було залучення в контекст соціальної взаємодії сільського населення. Навіть у 90-ті роки XX ст., як з'ясували вітчизняні соціологічні опитування, радіо було у сільській місцевості найпоширенішим джерелом інформування. | |
| Синтезуючи зображення і звук, воно забезпечило користувачам ширші комунікативні можливості, створило недосяжний для інших ЗМІ «ефект присутності», ілюзію безпосередньої участі у важливих політичних та культурних подіях. Завдяки телебаченню соціальний світ став персоніфікованим, унаочненим: люди почали отримувати конкретну інформацію про те, що, де і як відбувається. З точки зору аудиторії, телебачення створює ефект безпосереднього двостороннього спілкування. А відповідна організованість інформації разом з різноманітними зоровими, звуковими та іншими ефектами робить телебачення чи не найвпливовішим ЗМІ сучасності. | |
| Останнім часом дедалі більшої популярності набуває такий засіб масової інформації, як Він відкриває доступ до будь-яких розміщених в ньому інформаційних баз даних (текстової, аудіо- чи візуальної інформації), надає змогу використовувати їх, обмінюватися даними, вступати в комунікацію з необмеженою кількістю осіб. До системи Інтернет підключені тисячі бібліотек, підприємств, органів управління тощо. Однією з рис Інтернету є високий ступінь незалежності інформаційних пакетів, оскільки вони не цензуруються. | |
| ІV. Узагальнення матеріалу | ||
| — широта аудиторії, спрямованість і швидкість інформаційного впливу; — сила, комунікативність, постійність і багатофакторність впливу; — єдність пропагандистського, виховного та інформаційного впливу; — багатство методів і форм впливу; — доступність, поширеність, динамічність інформації. | |
| — інформаційна — спрямована на задоволення інформаційних потреб індивідів і соціальних груп щодо різноманітних подій в суспільстві та світі; — комунікативна — полягає в організації інформаційної взаємодії між різними соціальними верствами населення, а також між громадськістю та джерелом її інформування; — виховна — пов'язана з формуванням, зміною установок та ціннісних орієнтацій індивідів, заохочуванням аудиторії до пропаганди певного способу життя, з формуванням суспільно значущих рис, засвоєнням соціального досвіду; — управлінська — виявляє себе в контролі за взаєминами між членами суспільства, а також між ними і системою керівних органів; — соціальної адаптації та орієнтації — спирається на потреби аудиторії в інформації для орієнтування у соціальних процесах та явищах, адаптації до змін соціальних, політичних, економічних умов життя; — соціальної ідентифікації — базується на потребі людини відчувати свою спільність із певними соціальними групами, верствами тощо; — відтворення певного емоційно-психологічного тонусу — спрямована на зняття психологічної напруги тощо; — рекреативна — пов'язана з відпочинком, розвагами тощо. | |
| Підсумки. Коментарі до д/з | ||
| Завдання №1: Завдання №2: | н  амалюйте « пряму часу», щоб показати послідовність виникнення медіатехнологій в історії нашої цивілізації. За поданими зносками подивіться перші німі фільми, зняті братами Люм’єр. Напишіть відгук про ці кінострічки /анотацію/. Прочитайте свої медіа-тексти однокласникам. Чи вдалося вам зацікавити друзів? ссылка скрыта ссылка скрыта | |
Додаток 1
СЛОВНИК ТЕРМІНІВ
| Засоби масової інформації |
|
| Мáсова комунікáція |
|
| Масова комунікація | систематичне та одночасне поширення однотипних повідомлень у великих аудиторіях з метою інформування та здійснення ідеологічного, політичного, економічного, психологічного, організаційного впливу на думки, оцінки і поведінку людей. |
| Комунікація (лат. communicatio — зв'язок, повідомлення) | передавання інформації від однієї системи до іншої за допомогою сигналів чи спеціальних матеріальних носіїв. |
| Масова інформація | стереотипізована інформація, яка оперативно та регулярно поширюється на велику, географічно розпорошену аудиторію. |
| Медіакультура | це розуміння соціокультурного і політичного контексту закономірностей функціонування медіа в сучасному світі. Розвинена медіа-культура особистості передбачає насамперед актуалізовану здатність до адекватного сприймання, критичного аналізу, обґрунтованого оцінювання різноманітної медіа-продукції, а також здатність як до створення власних медіа-текстів, так і до творчої інтерпретації, переосмислення/переструктурування існуючих. |
| Інтернет («всесвітня павутина») | потужна мережа комп'ютерів, з'єднаних в єдиний інформаційний простір. |