Модуль 3 «Медіакультура в кіберпросторі та основи безпечної поведінки в Інтернеті» зміст

Вид материала

Документы

Содержание 3.2. Віртуальні спільноти і медіа-залежність Психофізіологічні норми і ергономічні вимоги Організація робочого місця кіберкористувача 3.Не можна! Фізичні вправи Вправи для шиї Вправи для спини Вправи для очей Перелiк вправ для профiлактики зорової втоми i короткозоростi, що виконуються на уроках у школі Психологічні профілактичні заходи Віртуальні спільноти і медіазалежність Поняття, причини виникнення, симптоми, наслідки медіазалежності. Комп'ютерна залежність - це хвороба Обов'язковою умовою успішного лікування комп'ютерної залежності є усвідомлення проблеми й бажання лікуватися з боку залежної люд Перший етап лікування комп'ютерної залежності - діагностика причин Основою лікування комп'ютерної залежності є психологічна корекція Найважливіший етап лікування комп'ютерної залежності це залучення страждаючого нею людину в процеси, не пов'язані з комп'ютерами На першій стадії На другій стадії Третя стадія ... Полное содержание

Подобный материал:

• Методичні рекомендації щодо вивчення предмета «Основи здоров’я», 114.41kb.
• Бібліоміст. Тестування бібліотекарів в Тренінгових центрах, 295.61kb.
• Зміст програми модуль основи цитології та загальної ембріології завдання для самостійної, 41.88kb.
• Програма для вступу на освітньо-кваліфікаційний рівень „магістр" після окр „бакалавр", 174.35kb.
• Розробка виховного заходу на тему: «Право людини на життя, свободу, недоторканість»., 552.25kb.
• Загальна програма з математики для підготовки до тестування на 2-ий курс радіофізичного, 24kb.
• Аналіз роботи міського методичного об’єднання вчителів основ здоров’я за 2010-2011н, 66.5kb.
• Поради лікаря. Шановні відвідувачі нашого сайту!, 168.02kb.
• Поради лікаря. Шановні відвідувачі нашого сайту!, 362.76kb.
• Зміст передмова з розділ Основи організації бухгалтерського обліку в бюджетних установах, 5637.85kb.

МОДУЛЬ 3

«Медіакультура

в кіберпросторі та основи безпечної поведінки в Інтернеті»


ЗМІСТ

1. Що я знатиму і вмітиму?..........................................с.152
   
2. Медіагігієна. Профілактика негативних психофізіологічних ефектів взаємодії з кіберпростором………………………………………с.155
   

А) Психофізіологічні норми і ергономічні вимоги до діяльності з інформаційно-комп’ютерними технологіями………с.156

Б)Порушення, які виникають у кістково-м’язовому апараті, органах зору, нервовій системи кіберкористувачів. Профілактика захворювань . Фізичні вправи……………………….с.161

В) Психологічні профілактичні засоби……………..с.166

3. Віртуальні спільноти і медіа залежність.
   

А) Різні типи інтернет- середовищ і віртуальні спільноти. Специфічні інтернетні загрози і небезпеки. Психологічні та психічні зміни, що відбуваються внаслідок контакту з мультимедіа…………………………………………...с.167

Б) Поняття, причини виникнення, симптоми, наслідки медіазалежності. Кіберзалежність як деструктивна форма поведінки в інтернеті. Психологічні методи діагностики, корекції та профілактики інтернет-залежності………………..с.168

4. Практика: завдання для учнів…………………………с.184

5. Список літератури………………………………………с.191

1. Що я знатиму і вмітиму?
   

Модуль 3: Медіакультура в кіберпросторі та основи безпечної поведінки в Інтернет
3.1. Медіагігієна. Профілактика негативних психофізіологічних ефектів взаємодії з кіберпростором. Психофізіологічні норми і ергономічні вимоги до діяльності з інформаційно-комп’ютерними технологіями. Організація робочого місця кіберкористувача. Порушення, які виникають у кістково-м’язовому апараті, органах зору, нервовій системи кіберкористувачів. Профілактика захворювань	описує: психофізіологічні норми та ергономічні вимоги до діяльності з інформаційно-комп’ютерними технологіями; характеризує: можливі психофізіологічні порушення здоров’я, які виникають унаслідок контакту із мультимедіа; уміє: організовувати робоче місце кіберкористувача відповідно до санітарно-гігієнічних вимог користування персональним комп’ютером; аналізувати взаємозв’язок використання Інтернету та ризиків і порушень психофізіологічного здоров’я кіберкористувачів.
3.2. Віртуальні спільноти і медіа-залежність Різні типи інтернет-середовищ і віртуальні спільноти. Специфічні інтернетні загрози і небезпеки. Психологічні та психічні зміни, що відбуваються внаслідок контакту з мультимедіа. Поняття, причини виникнення, симптоми, наслідки медіазалежності. Кіберзалежність як деструктивна форма поведінки в інтернеті. Психологічні методи діагностики, корекції та профілактики інтернет-залежності	описує: специфічні інтернетні загрози; особливості прояву віртуальної залежності; характеризує: технології і способи захисту особистості користувача під час його перебування у просторі Інтернету; наводить приклади: прийомів роботи з інформацією в мережі, яка може бути використана з освітньою метою; відсіювання непотрібної і негативної інформації; пояснює: основні психологічні і моральні засади безпечного перебування в Інтернеті; уміє: здійснювати експрес-оцінку рівня свого здоров’я та експрес-діагностику схильності до залежної від Інтернету поведінки; здійснювати цілеспрямований пошук інформації в Інтернеті різними способами, оцінювати інформацію з погляду її організації, залучати мережеву інформацію до системи знань, які формуються у школі; раціонально планувати та ефективно використовувати власний час взаємодії з медіа.

2. Медіагігієна
   

Профілактика негативних психофізіологічних ефектів

взаємодії з кіберпростором

Ключові слова: гігієна, медіагігієна, профілактика, психологічне здоров'я, психологічне нездоров'я, фізичні вправи, вправи для очей, психологічні настановлення.


Гігієна — галузь медицини, що розробляє й упроваджує методи запобігання захворюванням, вивчає вплив умов життя й праці на здоров'я людини, її працездатність, тривалість життя.

Психологічне здоров'я — високий рівень прояву інтелекту людини, емоційної та регулятивної сфер. Це визначення близьке до поняття «духовне здоров'я», яке характеризує людину з позиції її найвищих можливостей осягнення світу, самовдосконалення, здійснення самої себе, здатності до співпереживання, сорому тощо.

Профілактика (грец. ргорпуіакіікоз — запобіжність) — сукупність заходів, спрямованих на запобігання виникнення та поширення чого-небудь, на збереження порядку тощо.

В умовах інформаційного суспільства на психіку людини її свідомість тисне надмірний обсяг інформації і медіаінформації зокрема. Медіаінформація, представлена у вигляді поліформатної та різнозмістової медіапродукції, не завжди є конструктивною.

Не знайома із захисними засобами людина може стати жертвою інформаційної обробки, підпасти під маніпулятивний вплив, перенаситити свою свідомість непотрібними образами та смислами, що у свою чергу може призвести до руйнування її як особистості.

Гігієна у сфері медіа — медіагігієна спрямована на запобігання шкідливому впливу медіаінформації на здоров'я людини. Навички медіагігієни, спрямовані на запобігання негативному впливу візуальної медіаінформації на особистість і наслідків користування медіазасобами, розділяють на фізіологічні та психологічні.

До фізіологічних профілактичних заходів можна віднести фізичні вправи та вправи для очей.

Зауважимо, що профілактичні фізіологічні заходи, спрямовані на запобігання розвитку сколіозів, серцево-судинних захворювань, синдрому гіподинамії тощо, актуальні, насамперед, для тих, хто довго дивиться телевізор, працює за комп'ютером. Щоб запобігти перевантаженню організму необхідні систематичні перерви: для підлітків 12—14 - ти років кожні 45 хв., для старших підлітків 15—17 - ти років — щогодини. Перерва має тривати не менше 15 хв.

Зрозуміло, що фільм переглядають, як правило, біля двох годин без перерви. Тому фізична розминка після цього має бути тривалішою та реалізуватися у активнішій формі. До речі, якщо фільм транслюється по телебаченню, то для фізичної розминки можна ефективно скористатися рекламною паузою!

Психофізіологічні норми і ергономічні вимоги

до діяльності з інформаційно-комп’ютерними технологіями

Корисні поради для тих, хто працює за комп'ютером

1. Дисплей потрібно оптимально налаштувати: яскравість має бути не високою, за нею слід постійно стежити і змінювати відповідно до освітлення; контрастність може бути біля 50 %, хоча її підбирають індивідуально. Смисл полягає у тому, що необхідно постійно відстежувати зазначені параметри та завжди звертати увагу на комфортність свого зорового сприймання.
   
2. Коли працюєте з текстом на папері, аркуші треба розташовувати якнайближче до екрана. Це допомагає уникати частих рухів голови, які призводять до переключення зору на різну відстань. Такі рухи є причиною того, що очі не встигають пристосовуватися до різних зорових об'єктів на різній відстані (монітор, клавіатура, шрифт на папері тощо).
   
3. Не працюйте у темряві. Крім екрана монітора має бути хоча б невеличке джерело світла. При цьому воно має розташовуватися так, щоб світло не потрапляло на екран чи прямо в очі.
   
4. Коли людина «сидить» за комп'ютером, око майже не рухається, не омивається слизовою оболонкою. Тривале «сидіння» за комп'ютером спричиняє комп 'ютерний зоровий синдром або синдром сухого ока. Один із важливих, нескладних прийомів для запобігання цьому є часте моргання очами, під час якого очі зволожуються.
   

6. Порада тим, хто багато «працює очима». Пам'ятайте!
Очі потребують постійної підтримки:

• більшої дози вітамінів та мікроелементів. Однак штучними вітамінами не можна замінити натуральні свіжі овочі та фрукти. У вашому раціоні постійно має бути морква, петрушка (як зелень, так і коріння), чорниця у сезон і ті продукти, які мають природні вітаміни А, Є, С, каротин тощо;
  
• для відновлення сил і працездатності очей бажано спати не менше 8— 9 годин на добу.
  

7. Комп’ютер є електричним приладом, тому для власної безпеки потрібно пам’ятати, що до кожного робочого місця підведено небезпечну для життя електричну напругу!


Організація робочого місця кіберкористувача


1. Щоб вчитися було комфортно, щоб не зашкодити своєму організму ви повинні вміти правильно організовувати своє робоче місце. Правильна робоча поза допомагає позбутися перенапруги в м’язах, сприяє кращому кровообігу та диханню.

2.Оптимальна відстань від ока до екрана — 50—60 см. Екран має знаходитися нижче рівня зіниці ока. У нагоді може стати крісло, яке можна відрегулювати.

3.НЕ МОЖНА!

• Торкатися екрану ПК руками. Для цього є указки.
  

• Сидіти криво та на своїх ногах. Сидіть рівно, спираючись на спинку стільця.
  

• Близько наближатися при читанні до монітора. Дотримуйтесь безпечної відстані.
  

• Торкатися проводів та кабелів руками, приєднувати та відключати їх. Не чіпайте кабелі та дроти.
  

• Приймати їжу та пити при роботі на ПК. Зробіть перерву та поїжте в їдальні.
  

• Довго працювати на ПК та перевтомлювати свій організм. Живе життя ніколи не замінить віртуального світу.
  

4.Руки повиннi вiльно лежати на столi.

5.Пiд ноги можна поставити пiдставку, щоби вони були зiгнутi в колiнних та кульшових суглобах приблизно пiд прямим кутом.

6.Стiл повинен стояти в добре освiтленому мiсцi.

7. Розташуйте комп’ютер у кутку або ж задньою поверхнею до стiни.

8.Щоденно виконуйте вологе прибирання примiщення, де розташований ваш комп’ютер; до i пiсля роботи протрiть екран спецiальною ганчiркою або губкою.

9.Частiше провiтрюйте кiмнату.

10.Для збiльшення вологостi в примiщеннi заведiть акварiум або прилаштуйте iнший посуд iз водою.


Порушення, які виникають у кістково-м’язовому апараті, органах зору, нервовій системи кіберкористувачів

Профілактика захворювань

ФІЗИЧНІ ВПРАВИ


Потягування

Для послаблення м'язового напруження спинного відділу дуже корисні потягування. Потягуватися можна, не встаючи зі стільця: руки «в замок» підняти догори й зробити нахили тулуба в різні боки. Ефект полягає не в кількості рухів, а в якісному потягуванні, щоб м'язи трохи «тягнуло».

Повторіть вправу до 10 разів. До речі, згадайте, як часто протягом дня потягуються «брати наші менші» — кішки й собаки!

Вправи для шиї

Вправа 1

Робимо повільні нахили голови почергово на кожне плече, ніби намагаючись дістати його вухом.

Однак у цій вправі, як і в попередній, важлива не кількість нахилів чи їх швидкість, а саме розтягування м'язів, протилежних від плеча, до якого робиться нахил. Повторіть вправу до 10 разів у кожний бік.

Вправа 2

Крутимо головою по колу «зліва направо»: починаючи повільно, можна трохи набрати «швидкість»; тепер «справа наліво»; однак не потрібно уподібнюватися деяким рок-музикантам, які це роблять швидко й тривало — нам вистачить 10 разів по колу в кожний бік.


Вправа 3

Тягнемо підборіддя догори, а плечі одночасно опускаємо якомога нижче. Також до 10 разів.




Вправи для спини

Вправа 1

Нахили тулуба почергово в різні боки.

Стоячи, ноги ширше плечей, ліва рука на поясі, права піднята вгору:

• 1, 2, 3 — ритмічні, енергійні нахили вліво, права п' ятка може відірватися від підлоги, головне, щоб розтягування, починаючи від пальців правої руки по ребрах правого боку, було відчутним;
  
• 4 — повертаємося у вихідне положення, міняємо руки: праву на пояс, а ліву догори; відповідно 1, 2, 3 — нахили робимо у правий бік.
  

5 разів у кожний бік буде достатньо.

Вправа 2

Повертання тулуба за колом: ноги й таз якомога більш нерухомо, а тулуб рухається з максимальною амплітудою спочатку «за годинником», потім «проти».

Повторіть вправу 10 разів у кожний бік.


Вправа 3

Потягнутися з прогинанням спини, руки догори, трохи назад, для рівноваги можна відставляти назад по черзі ноги.

Усі вправи виконуються для подолання скутості, розтягування м'язів, їх активізацію. Це можна відчути під час виконання вправ.

ВПРАВИ ДЛЯ ОЧЕЙ

Як ми знаємо, найбільша частина медіапродукції має візуальний формат. Через очі людина отримує понад 80 % інформації з навколишнього світу. Навантаження на очі, спричинене такими засобами масової комунікації як телебачення, комп'ютер, кіно, рекламні зображення (й не тільки), безперечно, значне. Тому ми маємо подбати про власні очі, щоб вони служили нам до кінця життя. Зберегти зір можна, якщо виконувати вправи для очей.





Перелiк вправ для зняття зорової втоми, що виконується вдома


1. Мiцно заплющити очi на 3-5 секунд, потiм розплющити їх на 3-5 секунд, повторити 6-8 разiв. Вправа знiмає втому, змiцнює м’язи повiк, сприяє полiпшенню кровопостачання, розслабленню м’язiв ока.

2. Швидко моргати протягом 1-2 хвилин. Вправа сприяє полiпшенню кровообiгу.

3. Дивитись у далину прямо перед собою 2-3 секунди. Поставити палець правої руки по середнiй лiнiї обличчя навпроти перенiсся на вiдстанi 25-30см вiд очей. Перевести погляд на кiнець пальця i дивитись на нього двома очима 3-5 секунд. Опустити руку. Повторити 10-12 разiв. Вправа знiмає втому акомодацiйного м’яза, полегшує зорову роботу на близькiй вiдстанi.

4. Закрити повiки. Проводити масаж їх з допомогою рухiв по колу пальцями протягом 1 хвилини. Вправа знiмає спазм м’язiв очей i полiпшує кровопостачання.

5. Поставити палець правої руки по середнiй лiнiї обличчя на вiдстанi 25-30см вiд очей. Дивитись двома очима на кiнець пальця 3-5 секунд. Закрити долонею лiвої руки лiве око на 3-5 секунд. Забрати долоню, дивитись двома очима на кiнець пальця 3-5 секунд. Потiм аналогiчна вправа виконується при фiксацiї пальця лiвої руки з прикриттям правого ока. Повторити 5-6 разiв. Вправа сприяє роботi обох очей.

6. Голова нерухома. Вiдвести напiвзiгнуту праву руку в бiк. Повiльно переміщувати палець справа налiво i злiва направо, стежити очима за пальцем. Повторити 10-12 разiв. Вправа змiцнює м’язи ока горизонтальної дiї i удосконалює їх координацiю.

7. Одночасно трьома пальцями лiвої руки легко натиснути на верхню повiку лiвого ока i трьома пальцями правої руки легко натиснути на верхню повiку правого ока. Через 1-2 секунди зняти пальцi з повiки. Повторити 3-4 рази. Вправа полiпшує циркуляцiю внутрішньоочної рідини.

8. Дивитись у далину перед собою 2-3 сек. Потiм перевести погляд на кiнчик носа на 3-5 сек. Повторити 6-8 разiв. Вправа розвиває здатнiсть утримувати погляд на близькiй вiдстанi.

9. Голова нерухома. Пiдняти напiвзiгнуту праву руку вгору. Повiльно перемiщувати палець згори вниз i стежити за ним очима.

Повторити 10-12 разiв. Вправа змiцнює м’язи очей вертикальної дiї i вдосконалює їх координацiю.

10. Голова нерухома. Витягнути напiвзiгнуту руку вперед i вправо. Виконати рукою на вiдстанi 40-50 см вiд ока повiльнi руки по колу за годинниковою стрiлкою і стежити при цьому очима за кiнцем пальця. Виконати цю вправу лiвою рукою, здiйснюючи рухи по колу проти годинникової стрiлки. Повторити 3-6 разiв. Вправа розвиває координацiю рухiв очей i сприяє змiцненню вестибулярного апарату.

11. Голова нерухома. Пiдняти очi вгору, опустити вниз. Повернути очi в правий бiк, потiм в лiвий. Повторити 6-8 разiв. Вправа удосконалює складнi руки очей.

12. Стати перед вiкном. На вiдстанi 25 см на рiвнi очей на вiкнi прикрiпити мiтку (дiаметр 2-3 мм). По черзi фiксувати то мiтку, то який-небудь об’єкт за вiкном, який мiститься на рiвнi мiтки на вiддалi не менше 1 м. Першi 3 днi вправу продовжувати 3 хвилини, потiм 3 днi — 5 хвилин i 7 хвилин кожний наступний день. Вправа розвиває здатнiсть оцiнювати вiдстань i координує роботу внутрiшнiх і зовнiшнiх м’язiв ока.

Перелiк вправ для профiлактики зорової втоми i короткозоростi, що виконуються на уроках у школі

1. Відкинутись на спинку стiльця. Вдихнути. Нахилившись уперед до кришки парти, видихнути. Повторити 5-6 разiв.

2. Вiдкинутись на спинку стiльця, прикрити повiки, мiцно заплющити очi, вiдкрити повiки. Повторити 5-6 разiв.

3. Руки на пояс. Повернути голову вправо, подивитись на лiкоть правої руки, повернути голову влiво, подивитись на лiкоть лiвої руки, повернутись у вихiдне положення. Повторити 5-6 разiв.

4. Пiдняти очi догори, виконати ними рухи по колу за годинниковою стрiлкою, потiм зробити ними рухи по колу проти годинникової стрiлки. Повторити 5-6 разiв.

5. Руки витягти уперед, подивитись на кiнчики пальцiв, пiдняти руки вгору (вдихнути), стежити очима за руками, не пiднiмаючи голови, руки опустити (видих). Повторити 4-5 разiв.

6. Подивитись прямо перед собою на класну дошку 2-3 сек, перевести погляд на кiнчик носа на 3-5 сек. Повторити 6-8 разiв.

7. Закрити повiки. Протягом 30 сек проводити їх масаж кiнчиками вказiвних пальцiв.

ПСИХОЛОГІЧНІ ПРОФІЛАКТИЧНІ ЗАХОДИ

Психологічні профілактичні заходи спрямовані на формування у медіаспоживачів спеціальних медіагігієнічних умінь, необхідних для запобігання впливу медіаінформації на свідомість особистості, на її поведінку.

Зазначені вміння формуються як здатність особистості уникати медіаінформації, яка може засмічувати свідомість, руйнувати психіку, спотворювати світосприйняття, впливати на духовні цінності.

Це інформація, яка: принижує честь і гідність особистості; викликає роздратування або інші негативні емоції; пропагує ворожі для особистості цінності або намагається здійснити підміну цінностей; нав'язує позицію, що суперечить поглядам і переконанням людини; намагається впливати на вчинки та поведінку особистості, маніпулювати нею.

Психологічна медіагігієна спрямована на те, що медіаспоживач має розуміти й розрізняти на практиці медіаінформацію із вказаними ознаками. (Згадаймо прийом «фільтрування»!)

Для усвідомлення таких ознак людина має бути психологічно підготовлена, що сприяло б активізації внутрішнього самоконтролю, постійній оцінці свого психологічного та емоційного стану.

Навички психологічної медіагігієни досить специфічні. Вони проявляються не як здатність якісно обробляти медіаінформацію, а як уміння

обмежувати її вплив на власну свідомість, контролювати емоції та відчуття, які вона викликає, об'єктивно оцінювати вчинки, до яких підштовхує, та передбачати можливі негативні наслідки. Особистість, у якої не розвинені, відсутні ці уміння, стає об' єктом впливу, маніпулювання.

3. Віртуальні спільноти і медіазалежність
   

Різні типи інтернет-середовищ і віртуальні спільноти.

Специфічні інтернетні загрози і небезпеки.

Психологічні та психічні зміни, що відбуваються внаслідок контакту з мультимедіа

У відповідь на ситуацію, коли українська громадськість не до кінця усвідомлює всі можливі ризики в Інтернеті, у 2008 році компанія «Майкрософт Україна» ініціювала створення Коаліції за безпеку дітей в Інтернеті. За цей час було проведено багато активностей та науково-освітньої діяльності.

У День безпечного Інтернету (8 лютого 2010 р.) компанія «Майкрософт Україна» презентувала дослідження, що демонструє поведінку в Інтернеті дітей та підлітків – користувачів мережі. Протягом останнього року кількість дітей віком 10-17 років, які опанували Інтернет, становила 96%, але про те, які ризики існують в мережі і як на них реагувати, знає менше половини. Окрім того, багато дітей безтурботно розміщують особисту інформацію і ходять на зустрічі з віртуальними знайомими.
У 2011 році у рамках програми Microsoft «Партнерство в освіті» кафедрою превентивної роботи та соціальної політики ЮНЕСКО в Україні було проведено Всеукраїнське широкомасштабне дослідження «Рівень обізнаності українців щодо питань безпеки дітей в Інтернеті». Детальне дослідження вперше було проведено в Україні. Ключові результати:
• З 96% дітей-користувачів Інтернету віком від 10 до 17 років 51% не знає про небезпеки в мережі.
• 52% дітей виходять в Інтернет передусім для спілкування у соціальних мережах, де залишають свій номер мобільного телефону (46%), домашню адресу (36%), особисті фото (51%).
• 44% дітей знаходяться у потенційній зоні ризику (розміщують особисту інформацію) і 24,3% вже були в ризикованих ситуаціях (ходили на зустріч з віртуальними знайомими). У віковій групі від 15 до 17 років цей показник досягає 60,3%.
• 72,5% дітей хочуть отримувати більше інформації про те, як убезпечити себе в Інтернеті. 77% батьків також висловили бажання більше дізнатися про безпеку Інтернету для дітей.
• У сім’ях діти краще за батьків розбираються у комп’ютері та Інтернеті. З 81% батьків, у яких на домашньому комп’ютері є антивірус, 95% зазначили, що його установкою і налаштуванням займалася дитина.

Поняття, причини виникнення, симптоми, наслідки медіазалежності.

Кіберзалежність як деструктивна форма поведінки в інтернеті. Психологічні методи діагностики, корекції та профілактики інтернет-залежності


Словосполучення "XXI століття" майже у всіх асоціюється з розвитком новітніх технологій. Якщо 15 років тому комп'ютер був інопланетним гостем для пересічної людини, то зараз ця річ стала невід'ємною частиною нашого життя. Здається, що світова павутина наповнена величезною кількістю корисної інформації, цікавим спілкуванням, блогами, нескінченними дискусіями. Давайте задамо собі питання чи має це все вплив на ваше життя після того, як ви виходите з інтернет-браузера? Дійсно, суттєвий вплив. Що дає нам перечитування безкінченних записів у ЖЖ чи банальні дискусії і суперечки на вічні теми в соціальних мережах та форумах?
Насправді, дискутуючи чи щось читаючи, ми отримуємо хоч і не свідомо інформацію, а найголовніше тратимо свій час. Порахуйте скільки часу ви витрачаєте на «В контакте», icq, Facebook, twitter, ЖЖ. Який результат від того, що ви дізнаєтесь про нового бой-френда чергового віртуального френда в ЖЖ, чи прочитаєте, як хтось зламав ніготь в twitter? Або що вам дасть інформація про те, що у вашого «друга» «В контакте» швидко розвивається «Ферма»? За даними comScore середньостатистичний користувач використовує від 6 годин в місяць виключно на соціальні мережі,

Комп'ютерна залежність - це хвороба!
Однак основною проблемою користувачів, які довго перебувають за комп'ютером, є формування мультимедійної залежності. В такому випадку дуже важливо вміти переключати свою увагу на інші види діяльності, такі, наприклад, як спортивні вправи або творче зайняття. Якщо ж людина не може змусити себе відволіктись від монітору, то вона вже залежить від віртуального світу і варто почати боротьбу з цією хворобою. В США була розроблена програма для боротьби з ігроманією, яка схожа на систему лікування наркоманії та алкоголізму. Такий "рецепт" вже розповсюджений по всьому світу, і Україна не є виключенням. Вже рік в Києві працює медичний центр для лікування ігроманії (тел.: 8-050-997-16-35).


Профілактика комп'ютерної та інтернет-залежності

Комп'ютерна залежність не менш небезпечна, чим наркотична залежність, тому що приводить до значного порушення адаптації в суспільстві (нездатність працювати, нездатність створити родину або просто обслуговувати самого себе).
Обов'язковою умовою успішного лікування комп'ютерної залежності є усвідомлення проблеми й бажання лікуватися з боку залежної людини.

Часте рішення проблеми починається з консультації родичів і близьких з питань, як допомогти людині, що страждає комп'ютерною залежністю звернутися за лікуванням до лікаря. Спільно з фахівцем виробляється тактика поводження з людиною, що страждає комп'ютерною залежністю обговорюється, як побудувати розмову про необхідність звертання до фахівця за лікуванням комп'ютерної залежності.
Перший етап лікування комп'ютерної залежності - діагностика причин формування комп'ютерної, а також виключення можливих хворобливих розладів, зокрема депресії. У випадку виявлення схованої депресії при необхідності поводиться її лікарське лікування.
Основою лікування комп'ютерної залежності є психологічна корекція, що проводиться індивідуально й у спеціальних тренінгових групах. Психологічна допомога спрямована на поліпшення взаємин із близькими й однолітками, навчання саморегуляції й умінню справлятися із труднощами, вихованню вольових якостей, підвищенню самооцінки, формуванню нових життєвих захоплень.
Найважливіший етап лікування комп'ютерної залежності це залучення страждаючого нею людину в процеси, не пов'язані з комп'ютерами, щоб електронні ігри й процеси не стали заміною реальності. Необхідно показати людині, що існує маса цікавих розваг крім комп'ютера (боулінг, сноуборд, виходи за грибами, походи на байдарках, футбол та інше), які не тільки дозволяють пережити гострі відчуття, але також тренують тіло й нормалізують психологічний стан.
Рекомендації батькам при першому знайомстві дитини з комп’ютером
1. Ознайомлення дитини з комп'ютером повинне відбуватися під керівництвом фахівця, що обізнаний з можливими негативними наслідками (з комп'ютерною залежністю). Якщо немає такої можливості, батькам варто підвищити свою компетентність знання комп'ютера. Добре коли, принаймні, один з батьків орієнтується в можливостях нової техніки, знає, що корисного можна одержати від неї для розвитку дитини, щоб направити його комп'ютерну діяльність у потрібне русло.
2. Батьки повинні знати ознаки комп'ютерної залежності й уміти відслідковувати її появу. Керуючись набором цих ознак, час від часу варто придивлятися до стану дитини.
3. Батьки повинні допомогти дитині крок за кроком розвивати самоконтроль, виховувати внутрішню волю, щоб надалі дитина відчувала себе хазяїном комп'ютера, а не навпаки. Із цією метою необхідно навчити його планувати тривалість комп'ютерної діяльності. Для цього можна, наприклад, запропонувати дитині регулярне виконання таких вправ: призначити собі строк закінчення гри, по завершенню якого, незалежно від етапу гри, обов'язково виключити пристрій; заздалегідь визначити початок роботи на комп'ютері й включити його тільки тоді, коли цей момент настане.
4. Періодично проводити роз'яснювальну роботу про шкідливість надмірного захоплення комп'ютером, про те, що віртуальна реальність - це не життя, це лише паралельний процес, продовжувати вчити сприймати комп'ютер як засіб для здійснення власної творчості. Це може бути: малювання за допомогою комп'ютерних програм, заняття фотографією, літературна діяльність, робота з різноманітними пізнавальними системами, програмування й т.п.
5. Завжди потрібно обмовляти час гри дитини на комп'ютері й точно зберігати ці рамки. Кількість часу потрібно вибирати виходячи з вікових особливостей дитини. Наприклад, до 5 років не рекомендується дитини допускати до комп'ютера, не варто заважати дитині пізнавати мир поступово й без втручання штучного інтелекту. А вже починаючи з 5 до 7 років дитині можна починати знайомити з комп'ютером, але бажано не більше 2 годин у день і не підряд, а по 15 - 20 хв. з перервами. При цьому треба пояснити дитині, що реальне життя й герої комп'ютерних ігор - дві різні речі, не сумісні між собою. З 7 років дитина може самостійно відрізнити віртуальний образ гри від реального. Після 12 років наступає найменш тривожний період, тому що дитина може розрізняти образи різних реальностей. Але це всього лише усереднені дані, завжди потрібно виходити з конкретних особистісних й індивідуальних особливостей дітей у тім або іншому віці.
6. Категорично забороняється грати в комп'ютерні ігри перед сном.

Рекомендації Інтернет-залежному
 Визнайте, що у вас є залежність. Ви не зможете боротися з нею, поки не зрозумієте, що піддано їй. Не обманюйте самі себе.
 Усе більше й більше людей в усім світі попадають в Інтернет-залежність. Тому вам може здаватися, що в цьому немає нічого страшного. Не ви не повинні упокорюватися з нею. Намагайтеся виплисти, навіть якщо всі навколо тонуть.
 Ви хочете припинити проводити в режимі он-лайн так багато часу? Тоді припините! Ви ж хочете цього, правильно? Постійно нагадуйте собі про це. Щораз коли бачите комп'ютер, ви думаєте: «Треба б перевірити свою електронну пошту!». Саме так і проявляється ваша залежність. Встановите певні години для перевірки вашої пошти й дотримуйтеся цього розкладу. Якщо ви дійсно проводите в Інтернеті занадто багато часу, по початку вам буде важко, але потім ви поступово звикнете.
 Заведіть хобі або захоплення. Відвідуйте різні групи й клуби, займайтеся спортом, музикою, танцями, співом і т.д. Займіться разом із другом фізичними вправами. Поспите замість того, щоб сидіти в Інтернеті. Подивіться фільм, сходіть на концерт, почитайте книгу. Знайдіть який-небудь інтерес, який стане для вас альтернативою Інтернету.
 Поповнить запас ваших знань. Напевно, у вашому будинку скопилася безліч книг, які ви давно хотіли прочитати. Таким чином, ви не тільки відволічетеся від Інтернету, але й займетеся самоосвітою.
 Допоможіть на кухні. Ваші домашні будуть ради, якщо ви замість того, щоб сидіти в чате або на якому-небудь форумі, допоможете їм приготувати вечерю. Ви зможете навчитися контролювати себе, вибираючи між Інтернетом і готуванням останнє. До того ж ваша родина буде вдячна вам за приготовлену вечерю.
 Погуляйте із друзями. Заплануйте похід у боулінг, торговий центр або на ковзанку. Уникайте походів у ті місця, де є доступ в Інтернет, наприклад в Інтернет-кафі. Інакше ви можете піддатися спокусі заглянути туди на кілька хвилин.
 Заплануйте сімейний вечір. Замість того, щоб дивитися телевізор або проводити час поодинці, зберіться всі разом, повечеряйте, а потім придумайте спільну розвагу, наприклад, пограйте в настільну гру.
 Установите ліміт часу роботи вашого комп'ютера. Визначите скільки разів у тиждень вам необхідно виходити в Інтернет. Виключайте комп'ютер, якщо у вас немає необхідності в ньому.
 Використайте таймер. Перед тим як сісти за комп'ютер, засічіть на таймері 30 хвилин. Сигнал нагадає вам, як багато часу ви провели за комп'ютером.
 Не їжте сидячи за комп'ютером. Харчування в окремому місці допоможе вам відволіктися від режиму он-лайн.


Цікаво знати….

Найбільш вражаюча картина інтернет-залежності склалася в Південній Кореї, яка є світовим лідером за рівнем використання широкосмугового доступу в Інтернет. За урядовими оцінками, близько 210 тис. південнокорейських дітей схильні до цієї хвороби і потребують лікування. Причому 80% з них, можливо, будуть потрібні препарати для поліпшення мозкової діяльності, а майже чверть доведеться покласти в лікарню. За деякими повідомленнями, у Китаї залежними можна вважати 13,7% підлітків - користувачів Інтернету, тобто близько 10 млн. чоловік.

Як розвивається захворювання
Завзятого комп`ютерника можна відрізнити відразу. Він звернений усередину себе, не помічає або ігнорує зовнішні події, погано адаптується до реального життя.
На першій стадії це більш-менш легкий розлад. Через захоплення "новою іграшкою", людина перестає займатися усім іншим. Поступово людина віддаляється від родичів і друзів, залишаючи пріоритет за "усесвітньою павутиною". Як правило, користувач приховує від рідних (або співробітників в офісі), скільки часу він проводить на сайтах.
На другій стадії симптоми наростають як сніжний ком. Якщо людину силою відлучити від мережі, вона переживатиме почуття, схожі на муки наркомана, якому не дали чергову дозу. У користувача порушується увага, знижується працездатність, з`являються нав`язливі думки, безсоння, аж до повного відмовлення від сну, різко зростає потяг до стимуляторів - кави, сигарет, спиртних напоїв, наркотиків, причому деколи "на голку" сідають і ті, хто ніколи в житті наркотиків не пробував. Тому можна вважати, що в деяких випадках наркотична залежність є наслідком захоплення спілкуванням у мережі. До психічних розладів додаються головний біль, перепади тиску, ломить кістки.
Третя стадія - соціальна дезадаптація. Користувач, вже не одержуючи задоволення від спілкування через Інтернет, все-таки постійно "висить" на сайтах. Стан депресії призводить до серйозних конфліктів на роботі і в сім`ї. Сильні, вольові особи ще можуть спробувати перемкнути свою увагу на щось інше, наприклад, закохатися, знайти іншу роботу. Слабкішим нічого не залишається, окрім як звернутися по допомогу до фахівців. До речі, у США інтернет-залежність вважають офіційним діагнозом і лікують психологи і психіатри. У нас вони лише розробляються.
Без інтернету у хворих починається ломка

Термін "інтернет-залежність" вперше був запропонований американським лікарем Голдбергом. Під цим поняттям він розумів непереборний потяг до Інтернету, що характеризується "згубною дією на побутову, навчальну, соціальну, робочу, сімейну, фінансову сфери діяльності". За ступенем відходу від реальності інтернет-залежність вельми нагадує потяг до наркотиків, алкоголю, азартних ігор.

Численні  дослідження показали, що інтернет-залежні є низько адаптивними та сором’язливими, що заважає їм знаходити близьких людей і налагоджувати тісні довірливі взаємовідносини як з ровесниками, так і з дорослими. Можливо, що задоволення їх потреб в підтримці, похвалі, спілкуванні зміщується з рамок повсякденного життя до життя віртуального. Також і самооцінка в них суттєво нижча, ніж в здорових підлітків. Відомо, що за такою низькою самооцінкою можуть ховатись два психологічних явища: справжня невпевненість в собі (як правило – почуття неповноцінності) і захисна невпевненість, коли людина переконує сама собе, що в неї, наприклад, відсутні здібності і т.п. Захисна невпевненість дозволяє не докладати ніяких зусиль для адаптації до нових соціальних умов. І як результат, саме фактор одинокості є найбільш небезпечним прогнозуючим фактором розвитку інтернет-залежності.

Тест на інтернет-залежність у дітей

Дайте відповідь на запропоновані запитання, використовуючи наступну шкалу:


   «дуже рідко» -1 бал
   «інколи» -2 бали
   «часто» -3 бали
   «дуже часто» -4 бали
   «завжди» -5 балів