Медіакультура
| Вид материала | Конспект |
- Модуль 3 «Медіакультура в кіберпросторі та основи безпечної поведінки в Інтернеті», 788.42kb.
- Упорядник: Шутяк Л. В., провідний бібліограф, 793.7kb.
- Програма спеціального медіаосвітнього курсу для старшокласників зош «медіакультура», 332.47kb.
Додаток 3
ТЕХНОЛОГІЇ, МЕДІА ТА КОМУНІКАЦІЇ: ПРОГНОЗ КОМПАНІЇ "ДЕЛОЙТ"
14 лютого 2011 року фахівці практики ТМТ (Високі технології, медіа та телекомунікації) компанії "Делойт" представляють результати глобальних прогнозів для медіа-індустрії у 2011 році.
За словами Саулюса Бакаса, партнера "Делойт", лідера групи спеціалістів з обслуговування підприємств галузі високих технологій, медіа та телекомунікацій, розміщення он-лайн реклами в Україні зростатиме швидшими темпами, ніж ринок реклами загалом. Проте телебачення залишатиметься основним засобом масової інформації в Україні, що формуватиме найбільшу частину бюджетних надходжень. У той же час, на його думку, телевізори, обладнані функцією пошуку, не здобудуть популярності у 2011 році у зв’язку із обмеженим інформаційним контентом.
Реклама у соціальних мережах: чи буде подальше зростання? Неймовірно велику кількість рекламних банерів – близько 2 трильйонів – буде розміщено у соціальних мережах у 2011 році. Тим не менше, доходи від реклами залишатимуться доволі скромними - близько $5 млрд., що становить менше одного відсотка від загального обсягу індустрії. Доходи у розрахунку на одного користувача також залишаються низькими. Однак, зважаючи на відсутність потреби у великих капіталовкладеннях, соціальні мережі можуть отримати вражаючі валові прибутки, особливо у порівнянні з традиційними медіа компаніями, з якими вони конкурують.
До кінця 2011 року соціальні мережі можуть подолати межу в один мільярд користувачів – це практично половина загальної кількості користувачів глобальної мережі, які використовують для цих цілей комп’ютер. Проте подальше зростання, імовірніше за все, уповільниться: соціальним мережам буде надзвичайно складно утримувати нинішню траєкторію росту кількості бажаючих зареєструватися.
Телебачення залишається безумовним лідером поміж інших медіа У 2011 році очікування, що телебачення неминуче відживе, знову не виправдаються. Навпаки, статус телебачення - «супер-медіа» - посилиться. Близько 40 мільйонів нових глядачів налаштують телевізійні частоти вперше, а інформаційного матеріалу буде переглянуто на 140 мільярдів годин більше у світовому масштабі. Частка платного телебачення збільшиться на 20%, і, очікується, що світові доходи від реклами збільшаться на $10 млрд. і сягнуть $91 млрд. Телебачення демонструє ріст вже п’ятий рік поспіль, а його вплив на інші різновиди медіа, такі як книги або музика, зростатиме.
Телеприймачі розширюють функції. Боротьба за глядача триває. Кожен рік відкриває нові можливості для удосконалення та розширення можливостей телеприймачів. У 2011 році буде продано десятки мільйонів телевізорів з функцією пошуку, що дозволить глядачам «витягувати» бажану передачу через прикладні програми пошуку на меню екрана або під час трансляції. Проте, традиційно пасивний характер перегляду телевізійних програм упродовж тривалого часу стоятиме на заваді зміні у поведінці глядацької аудиторії, перешкоджаючи масовому поширенню нових можливостей.
Комп’ютерні ігри виходять у мережу: аудиторія збільшується, але якою ціною? У 2011 році доходи індустрії комп’ютерних і відео ігор у світовому масштабі зростатимуть завдяки надходженням із різноманітних джерел, серед яких: і щомісячна передплата, і додаткові програми, і оплата послуг, і покупки, які необхідно здійснити під час гри, і реклама на ринку безкоштовних ігор та ін. Наприкінці 2012 року загальні доходи, отримані з таких, порівняно нових, джерел, сягнуть $10 млрд. або 16% загальних доходів індустрії ігор. У майбутньому до 50% доходів індустрії може надходити з таких джерел.
Роздрібна торгівля компакт-дисками втрачає позиції 2011 стане переломним для музичної індустрії, оскільки вперше кількість цифрових продажів перевищить кількість продажів компакт-дисків як мінімум на одному важливому ринку, найвірогідніше на ринку США, ринок Великобританії трошки відставатиме. Проте, зміна позицій виникне, імовірніше за все, внаслідок різкого зменшення продажів CD, ніж через суттєве зростання продажів передплаченої чи завантаженої цифрової музики. Масштаби зменшення стають зрозумілим, коли усвідомлюєш, що три чверті доходів студій звукозапису походило у Великобританії від продажу компакт-дисків.
Серію Прогнозів 2011 складено на підставі внутрішніх і зовнішніх даних, одержаних під час спілкування з клієнтами фірм у складі об’єднання, внесків партнерів та менеджерів фірм-учасниць, які спеціалізуються у галузі ТМТ, дискусій з аналітиками індустрії та інтерв’ю з керівниками провідних компаній світу.
lament.org.ua/analitics/action/article_detail/article_id/3850/
1.3. Типи соціальної інформації та медіапотреби особистості. Аналіз типів соціальної інформації
характеризує:
- типи соціальної інформації за критерієм істинності;
уміє:
- аналізувати особливості кожного типу соціальної інформації,
наводить приклади:
- типів соціальної інформації із проглянутих медіа-текстів.
- Виховувати медіа-культуру учнів
Обладнання:
Перебіг уроку
| Мотивація навчальної | діяльності учнів |
| Актуалізація опорних зань. | Перевірка д/з Аналіз типів соціальної інформації (робота з підручником) |
| Опанування теоретичними та практичними навичками Види інформації За способом сприйняття За формою подання За призначенням |
|
| Закріплення/узагальнення вивченого Засідання творчої групи. Створення проекту «Медіатека школи» 1. Медіатека (бібліотека, фонотека, відеотека, анотований каталог сайтів, збірки тематичних предметних презентацій тощо). 2. Потокова аудиторія типу «відеодисплейний клас». 4. Основні й допоміжний комп'ютерні класи. 5. Навчальна інтрамережа. 6. Місце швидкісного доступу до ресурсів Internet. 7. Молодіжна дослідницька радіостанція. 8. Апаратний комплекс для проведення масових заходів. 9. Група технічної підтримки. | Час дошки та крейди пройшов. Прийшли інші часи. Щоб не відстати в розвитку від навколишнього світу, потрібна неабияка технічна модернізація загальної освіти. А щоб допомогти школі у навчально-виховному процесі потрібна інформаційно-технічна служба. Завдання: Підберіть матеріали для поповнення шкільної медіатеки:
|
| П  ідсумки та коментарі до д/з (робота з підручником) | Завдання №1 : Ділова гра « Неформальна бесіда». Ознайомтесь із порадами « Що робить неформальну бесіду неформальною?». А) Складіть матеріали, які ви б могли використати під час неформальної бесіди на прийнятні теми ( погода, спорт, кіно, література, відпочинок, хобі тощо). Б) Підберіть серію анекдотів, які можна використати під час неформальної бесіди. В) Підберіть цитати-висловлювання видатних людей на актуальні теми, які ви могли б використати під час неформальної бесіди. Д) Розіграйте на уроці неформальні бесіди/діалоги, які могли б відбутися після конференції на екологічну, краєзнавчу чи науково-технічну тему. Завдання № 2: ознайомтесь із порадами «Правила етикету щодо використання мобільних телефонів». Проаналізуйте, на якому рівні сформовано ваш діловий етикет. Відмітьте заком «+» ті пункти, які ви виконуєте, а « - « ті пункти, яких ви не дотримуєтесь. Кожен «+» - 1 бал, «-»- 0 балів. Скільки балів ви набрали? |
ізуальна — сприймається органами зору. Ми бачимо все довкола.
асова — містить тривіальні відомості і оперує набором понять, зрозумілим більшій частині соціуму"
собиста — набір відомостей про яку-небудь особистість, що визначає соціальний стан і типи соціальних взаємодій всередині популяції.
1.4. Мас-медіа: ефекти і впливи. Дослідження медіа. Мас-медіа: деструктивні впливи, маніпулятивні технології
Мета: сприяти тому, що учень
описує:
- основні ефекти і впливи мас-медіа на свідомість і настрій комуніканта;
уміє:
- виявляти маніпулятивні технології в проглянутих медіа-текстах;
наводить приклади:
- маніпуляцій свідомістю і настроями, виявлені ним у конкретних теле-, радіопередачах, газетних публікаціях тощо.
Виховувати медіа-культуру учнів
Перебіг уроку
| Мотивація навчальної діяльності учнів Новітні інформаційно-комунікаційні технології стали невід’ємною складовою суспільства. Медіа показує дітям, що жорстокість допустима Більшість ЗМІ не показують людей реалістичними. | Отже, зважаючи на те, що медіа займають значне місце в людському суспільстві, припускаємо, що вони можуть впливати на становлення стосунків у дитячих колективах та на соціометричний статус особистості через взаємооцінки, ціннісну сферу та емоції. Адже життя – дітей нерозривно пов’язане з використання медіа: вони не тільки шукають інформацію в інтернеті, дивляться ТБ, читають журнали чи слухають радіо, отримуючи корисну або просто цікаву інформацію, але і одночасно піддаються впливу, а він може бути як позитивним так і негативним, крім того дитяча психіка є особливо сприйнятливою до нього тому, що відбувається процес формування особистості. У комп’ютерних іграх, щоб впоратися з противником потрібно використовувати витончені і досить жорстокі методи боротьби. Герої бойовиків безжально вбивають «поганих хлопців» – спостереження за такою поведінкою може зробити дитину більш жорстокою по відношенню до однолітків. Медіа також впливають на формування підліткових стереотипів. Жінки-моделі в рекламах є занадто худими, а чоловіки нереально широкоплечими і м’язистими. Бажаючи бути схожими на своїх героїв, діти та підлітки піддають своє фізичне та психічне здоров’я значній загрозі. Діти можуть страждати комплексами, та від цього гірше знаходити спільну мову з іншими дітьми. Надмірне використання медіа в розважальних цілях заважає досягненням успіху в школі. |
| Актуалізація опорних знань. | Перевірка д/з: проаналізуйте програму телепередач на тиждень двох-трьох каналів. Спробуйте на основі аналізу тематики запропонованих глядачам передач, художніх та документальних фільмів зробити висновки про жанрову та аудиторну спрямованість телеканалів. Проаналізуйте причини популярності деяких каналів. Чому аудиторія обирає саме їх? |
| Опанування теоретичними та практичними навичками (робота з підручником) |
|
| Закріплення/узагальнення вивченого «Мозковий штурм» Завдання: визначити позитивний та негативний вплив медіа засобів на підлітків. | Дитина дивиться телевізор (грає на комп’ютері чи володіє іншими медіа-засобами) – це впливає емоційну та ціннісну сферу, які визначають її поведінку у колективі дітей та формує певний соціометричний статус. В той же час можна ще виявити інший вплив, коли дитина має якесь місце в групі, в залежності від цього вибирає певні медіа засоби, якими користується, це впливає на її емоції та ціннісну сферу і визначає відповідні форми поведінки. Також медіа, як припускається, можуть напряму впливати на поведінку: особистість бере готові моделі взаємовідносин, і це визначає місце в групі. А статус може впливати на емоції, цінності, які визначають вибір медіа засобів (наприклад, заглиблення в інтернет), та формують певні форми поведінки. Емоційна сфера може впливати на статус в групі, а статус на вибір медіа,а медіа на поведінку особистості. Також можна припустити ще такий вплив як: поведінка – вибір медіа – емоційна сфера – статус в групі. Медіа – це як творчість і як засіб, через який вона реалізується. Наприклад, дитина гарно розуміється на новітніх технологіях (комп’ютерах, іграх, розробці презентацій), інші діти оцінюючи здатності, починають будувати з нею особливі стосунки, що виходять саме з її медіакомпетентності, і цим обумовлена групова динаміка та місце цієї дитини в групі (популярна-не популярна). Медіа також можна розглядати з позиції згуртування та реабілітації, спільна робота (створення презентацій, колажів та ін), можуть об’єднувати членів групи. Медіа здатні використовуватися з різними цілями: нести пізнавальну інформацію, розвивати почуття власної гідності, жадобу до свободи і соціальної справедливості, сприяти компетентній участі у суспільному житті, збагачувати особистість, а також духовно підкоряти, дезінформувати і залякувати, розпалювати ненависть, недовіру і страх та бути одним із чинників, що формує місце особистості в суспільстві, групі. Висновок: Вивчивши проблеми впливу медіакультури можна сказати, що медіа в повсякденному житті займають досить важливе місце. Допомагають соціалізуватися, виконують освітню функцію і в той же час, можуть дестабілізувати, ізолювати людину від групи, послабити контакти. |
| Підсумки та коментарі до д/з |
|
ДОДАТОК 1
Найбільш ефективні знаряддя впливу
у просторі неформальної комунікації на суспільну свідомість
Програмно-комп’ютерні технології. Певні технічні засоби, алгоритми чи загальні технології, дія яких спрямована на ураження комп′ютеризованих систем державного і військового управління супротивника, керування енергосистемами, транспортом, загальною інфраструктурою життєзабезпечення через ініціалізацію та активацію в інформаційних системах супротивника спеціальних руйнуючих програмних засобів (програмно-апаратних закладок, комп’ютерних вірусів, системних «хробаків», інших шкідливих і руйнуючих програм), знищення об’єктів збору, доставки, обробки, накопичення й збереження інформації, руйнування інформаційних масивів тощо.
Навіювання і гіпноз, НЛП (нейро-лінгвістичне програмування), інші техніки сугестивного впливу. Використовують особливості людської психіки піддаватися навіюванню та програмуванню. Передбачають директивність, тобто категоричність і обов’язковість виконання наказу – у разі навіювання наяву, і неусвідомлене беззастережне виконання – під час гіпнотичного впливу. НЛП - застосовує методики розщеплення свідомості, дисоціацію, збентеження та інші для позасвідомого введення в індивідуальну та масову свідомість певної інформації. Побудова асоціативних зв’язків та програмування через «якоріння», використовування метафор та інших методів, які є ні чим іншим, як мовою несвідомого, в арсеналі НЛП.
Лінгвістичні методи і засоби. Передбачають цілеспрямоване використання певних мовних особливостей, тих чи інших спеціальних зворотів, спеціальної термінології, використовування семантично однозначно не визначеної інформації тощо.
Символьно-семантичний апарат впливу, в т.ч. віртуальний символізм, передбачає використання існуючих і штучно сформованих символів, що здібні активувати, перш за все підсвідомо, у суб’єкта певні смисли.
Чутки, плітки. Використовується природність виникнення й поширення чуток та пліток, які за певних обставин у відповідному середовищі можуть бути не тільки скеровані, а й штучно поширені й керовані, в т.ч. в форматі тривалості та ступені впливу (уразливості).
Анекдоти, приказки, прислів’я, що створюються штучно і націлені «вражати» суспільну свідомість, формуючи певні конвенції, які виступають підґрунтям для соціальних та культурних стереотипів та осідають в підвалинах суспільної свідомості.
Технології створення натовпу і керування ним. Передбачають спрямованість людей до утворення різноманітних видів натовпу. Використовують психологічні особливості поведінки людей у натовпі, що визначаються емоційністю і збудливістю, взаємоспрямовані заразливістю, значно зростаючим фактором навіювання, категоричністю сприйняття, деперсоналізацією і безвідповідальністю, і самої юрби, що виявляється в стихійності й одночасній готовності до негайної дії, схильності до масової істерії і паніки, масової міграції, лжепатріотичного угару, у виключній можливості її спрямованості і ведення.
Загальна система обмеженого доступу до інформації. Передбачає примусове відчуження певної категорії інформації з мотивів державної та громадської необхідності, які характеризують її важливість, порядок доступу до неї та ступінь захисту уповноваженими на то органами. Його сутність полягає у встановленні обмежень доступу, зокрема, стосовно державної таємниці - під відповідними грифами: «державна таємниця», «особливої важливості», «цілком таємно», «таємно»; щодо інформації з обмеженим доступом - конфіденційності. Криптографію, тобто шифрування та дешифрування.
Технології заданого інформування і дезінформації. Сукупність маніпулятивних дій з інформацією для здобутку переваги над об’єктом впливу, як-то дозоване цілеспрямоване інформування, ініціалізація умисних витоків інформації, навмисне введення опонента в оману тощо. Дезінформація, як правило, задається в достовірному контексті, семантично різноплановому; має певну ешелонованість, тобто глибину наповненості, що сприяє підвищенню вірогідності.
Цензура. Являє собою систему нагляду за видавництвом та ЗМІ. Передбачає загальне керування інформаційним простором з боку суб’єкту, котрий наділений владним ресурсом.
Пропагандистська діяльність. Націлена на формування певного світосприйняття, морально-етичних норм, створення міфів й ідеалів наслідування через аудіо- і відеопродукцію, посібники і підручники, словники та енциклопедії тощо.
Засоби масової інформації. Сьогоднішнє суспільство – це суспільство натовпу і загального усереднення, де стандартизуються культурні зразки і задаються спрощені прототипи, яким пропонується наслідувати, суспільство стереотипів і тиражування, пануючої сугестивності іміджів, віртуальних образів і віртуалізованих символів, суспільство панування електронних ЗМІ і удосконалених печатних мас-медіа, що є передумовою, основою і об’єктом маніпуляцій, а технологічні здобутки і наукові знання – знаряддям досягнення мети. Мас-медіа впроваджують в масову свідомість світоглядно орієнтируємі оцінки явищ і фактів, диктують прочитання реальності і, як генератор імпульсів, формують свій простір, нав’язуючи масовій свідомості єдине її «правильне» рішення. Створені ЗМІ віртуальні символи конституюються, починають існувати самі по собі, набувають предметності. Досить згадати такі їх приклади, як «Холодна війна», «Буря в пустелі», «Аль-Каїда» тощо.
ссылка скрыта
Додаток 2
ІСТОРИЧНІ ПРИКЛАДИ, ЯК РОБОТА ЖУРНАЛІСТІВ
МОЖЕ ВПЛИВАТИ НА СУСПІЛЬСТВО
Електронні мас-медіа (телебачення і радіо) зазвичай мають велику аудиторію, йдеться про сотні тисяч, мільйони, а подеколи й десятки мільйонів людей. Відтак, електронні ЗМІ, крім інформування, чинять безумовний вплив на формування громадської думки. Відтак, журналісти, які створюють інформаційні програми на телебаченні і радіо, повинні розуміти свою персональну відповідальність. І знати, що недотримання ними професійних стандартів чи етичних норм може вести до важких наслідків для величезної аудиторії, яка буде дезинформована у важливих для суспільства питаннях.
ДВА ПРИКЛАДИ, які не мають відношення до «чистої» журналістики, але наочно демонструють силу електронних ЗМІ для суспільства
У жовтні 1938 року в США сталася надзвичайна паніка, яку викликала трансляція на радіостанції CВS радіоверсії фантастичного роману Герберта Уеллса «Війна світів». Люди реально повірили в те, що в США висадилися загарбники з Марсу, масово покидали міста і тікали світ за очі.
У квітні 1985 року в Києві сталася справжня паніка, люди кидали роботу, хапали дітей і намагалися втекти від смертельної небезпеки – на Київ ішло цунамі! 10-метрова хвиля, яка мала поховати майже все місто, внаслідок прориву греблі Київської ГЕС. Насправді на одному з Київських підприємств відбувалися навчання з громадянської оборони. Не маючи власної радіомережі, вони орендували київську частоту на час обідньої перерви. І те, що мало стати навчальною тривогою для одного підприємства, стало панікою для всього міста. Лише до вечора ситуація нормалізувалася, але для цього довелося (і це прецедент для мас-медіа СРСР) декілька разів оголошувати по радіо і телебаченню, що це була навчальна тривога, а Київське море стоїть на місці і не збирається поховати столицю України.
ІСТОРІЯ ЧОРНОБИЛЯ (коли «мовчанка» мас-медіа призвела до трагічних наслідків для мільйонів людей). Повна засекреченість ядерної тематики призвела до того, що в країні було збудовано декілька АЕС з потенційно вибухонебезпечними блоками. За рік до Чорнобиля схожа аварія почала розвиватися на Ленінградській АЕС (однотипній з Чорнобильською), але там лише сприятливі обставини вберегли від вибуху реактора. Радянська преса про цю аварію не писала нічого. Для суспільства вона залишилася таємницею.
«Мовчання» радянської преси в дні аварії призвело до того, що люди в Україні, Білорусі і частині Росії, які потрапили під найбільші радіоактивні випади, не були поінформовані щодо небезпеки. Досить сказати, що перша публікація на цю тему сталася лише на четвертий день після аварії – програма «Время» повідомила, що на ЧАЕС «сталася незапланована зупинка реактора, але ситуація під контролем, небезпеки для людей нема». А всі ці дні зруйнований реактор продовжував викидати в повітря високоактивні продукти поділу ядер! Слід також додати, що справжні масштаби радіаційного забруднення і можливі наслідки для наступних поколінь журналісти не «розкопали» й до сьогоднішнього дня, хоча з часів аварії минуло вже майже чверть століття.
СВИНЯЧИЙ ГРИП І ЗАГИБЕЛЬ ЛЮДСТВА (або до якої дезинформації суспільства призводить непрофесіоналізм журналістів). Чергова «апокаліптична» тема – «свинячого грипу» нещасливо збіглася в часі з нашою передвиборною кампанією. І кандидати в Президенти України, кожний по-своєму, зацікавилися темою, як способом зробити собі піар і поцупити додаткових грошей. Робота у політиків така – боротися за владу будь-якою ціною.
Але українські журналісти в цій ситуації до своєї роботи (і, зокрема, до стандартів своєї професії) поставилися халатно. І просто почали ретранслювати в ефір «апокаліптичні» виступи політиків-кандидатів на тему «смертельного для людства свинячого грипу». Кілька тижнів такої кампанії на «великих» телеканалах будувалися на грубому порушенні стандартів. Головними експертами-вірусологами в сюжетах журналістів виступали політики. Звісно, це спричинило до справжньої паніки серед людей. І людей можна зрозуміти: грип крокує країною щороку, але ніколи раніше ЗМІ йому не приділяли навіть і 10-ї частини тієї уваги, як восени 2009-го! Коли кожного дня продовжуються повідомлення на тему «люди продовжують вмирати» - це справді страшно. У журналістів же кілька тижнів навіть не було гадки хоча би порівняти кількість смертей від грипу цього року зі статистикою попередніх років. Тоді б усе стало на свої місця. Так, грип – хвороба погана і може бути небезпечною в окремих випадках. І їй треба приділяти увагу. І журналістам, і владі. Але робити це треба не для того, щоб нагнітати паніку і створювати вигідні умови для спекуляції ліками чи марлевими пов’язками, а для того, щоб суспільство було добре поінформоване і про хворобу, і про заходи профілактики.
Додаток 3
Сучасний інформаційний простір: вплив на внутрішній світ і поведінку дитини
К.І.Дроздова, методист ММЦ з виховної роботи
Сучасне покоління бере участь у ґрунтовних змінах цивілізації, переходить від промислового етапу до інформаційного. Саме цей перехід зумовив глибоку соціально-психологічну кризу українського суспільства, яка впливає на інформаційно-психологічну безпеку не тільки країни у цілому, але й на безпеку кожного її громадянина зокрема та на формування свідомості дітей та підлітків. Наше суспільство потерпає від домашнього насильства, гендерної нерівності, підвищеної агресивності, розповсюдженості вживання алкоголю, наркотиків, ризикованої сексуальної поведінки серед підлітків.
Психологи помітили такі труднощі у навчанні дітей:
- Нерозвинута мова
- Учні погано читають, їм важко переказати текст
- Творче мислення нерозвинуте
- Часто не можуть сконцентрувати увагу
- Пасивні, байдужі, бездіяльнісні
- Схильні до агресії
- Проявляється негативізм
А все це вплив телебачення, комп’ютера на психофізіологію, психіку та поведінку дитини.
Телевізор не дарма називають хворобою цивілізації. Адже більшість дітей і дорослих свій вільний час проводять якраз перед екраном. Дитина, сидячи перед екраном телевізора, не має змоги діяти активно – тому після такого сидіння відбувається агресивний та неупорядкований вибух накопиченої, невитраченої активності. Творче мислення в такому випадку взагалі не розвивається, адже немає для цього головних умов: власної активності, уваги, живої зацікавленості реальним світом. Телеперегляд негативно впливає на підростаюче покоління, тому що неусвідомлено міняються життєві настанови індивіда, його світосприймання, поведінкова модель в цілому. Крім того, головними від’ємними ефектам впливу телебачення є рання сексуалізація дітей, штучне їх “одорослішання”, наслідування дітьми асоціальної (кримінальної) поведінки кіноперсонажів, формування у дітей викривлених світоглядних цінностей і настанов, зменшення пізнавальних інтересів, інертність психіки, відволікання дітей від реального життя та ін.
Реклама ж – рушій прогресу, невід’ємний атрибут нашого життя – для більшості дітей взагалі являється стресом. Тривожні діти стають невпевненими в собі, з трудом приймають рішення, у них коливається “самооцінка”. Дітей агресивних реклама озлоблює.
Комп’ютерні ігри ж взагалі можуть бути джерелом деструктивної, антигромадянської поведінки. Вони можуть приводити до спалаху необґрунтованої агресії, викликати залежність подібну до наркотичної, а в тих або інших життєвих ситуаціях стати конкретним прикладом застосування жорстокості й насильства. Адже більше 1000 досліджень провідних інститутів і фахівців у галузі психіатрії свідчать про причинно-наслідковий зв'язок між насильством на екрані й агресивною поведінкою дітей. Насильство у іграх веде до сприйняття світу як місця, де панує зло і жорстокість. У дітей, які багато часу проводять перед комп’ютером, з’являються всі ознаки стресового стану – роздратованість, підвищена втомленість. головна біль, страхи, порушення сну, тривожність.
Сьогодні в кожну оселю через телебачення, радіо, Інтернет та інші ЗМІ входять жорстокість, розпуста, насильство. І ці прояви суспільної аморальності все більше і більше розростаються, не зважаючи на вік та духовну силу того, хто їх сприймає. Наші діти, намагаючись бути схожими на героїв сучасних фільмів, забувають культуру поведінки та сором. Приклади розкішного життя та легких заробітків формують апатію до знань та праці. Подружні зради та руйнування родин – також природне явище у суспільстві.
Зараз ми не можемо повністю відмовитися від цих продуктів прогресу, які тісно увійшли у наш побут, але можна зробити так, щоб вони не перетворювалися на основну життєву цінність.
Треба не лише підготувати нове покоління до життя в сучасних інформаційних умовах, але й навчити розуміти і усвідомлювати наслідки їх впливу на психіку людини, на її життя в цілому, навчити її захищатися від сприйняття різної негативної інформації.
