Методика використання мультимедійних технологій на уроках профільного навчання. 25

Вид материалаУрок

Содержание


Методичні особливості застосування мультимедійних технологій на уроках профільного навчання
2.2. Методичні рекомендації щодо застосування засобів мультимедіа у самостійній роботі учнів
Додаток а
Список використаних джерел
Подобный материал:
1   2   3

Висновки до першого розділу

Сучасне життя потребує активної творчої особистості. Виховати її можна лише впроваджуючи у педагогічну практику стратегії розвитку критичного мислення.

Засоби мультимедіа є ефективним засобом підвищення пізнавального інтересу школярів, створюють умови для побудови індивідуальних навчальних траєкторій учнів. Застосування мережевих технологій у системі середньої загальноосвітньої освіти сприяє інтеграції загальноосвітніх шкіл різного типу, поширенню передового педагогічного досвіду.

Але потрібно пам’ятати, що мультимедійні засоби не можна сприймати як рецепт для розв’язання навчальних завдань.

Бо, як наголошував К.Д.Ушинський, важливим є не метод чи засіб сам по собі, а ідея, що закладена в ньому. Тому лише творча мудрість вчителя, яка опирається на наукові засади, може забезпечити оптимальний підхід до використання методів навчання з метою підвищення ефективності процесу профільного навчання.

РОЗДІЛ 2

МЕТОДИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ МУЛЬТИМЕДІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ НА УРОКАХ ПРОФІЛЬНОГО НАВЧАННЯ


2.1. Методика використання мультимедійних технологій на уроках профільного навчання


Мультимедійні засоби, завдяки своїм унікальним можливостям, все частіше використовуються в різних галузях людської діяльності. Тут не може бути осторонь і навчально-виховний процес у навчальних закладах. Нині елементарна комп'ютерна грамотність складова частина професійної підготовки фахівців у будь-якій галузі господарства країни. Водночас можливості мультимедійних технологій роблять комп'ютер також привабливим засобом реалізації самого процесу навчання.

Зараз із використанням мультимедійних технологій змінюється перш за все роль педагога, головне завдання якого спрямоване на підтримку й спрямування процесу розвитку особистості учнів, їхнього творчого пошуку, організації спільної роботи. За цих умов потрібен перегляд організаційних форм навчальної діяльності, що склалися нині - збільшення самостійності, індивідуальної та групової роботи, відхід від традиційного навчання, зростання обсягу практичних, лабораторних робіт пошукового та дослідницького характеру.

Наприклад, сучасна електронна книга, як і звичайна друкована, складається із сторінок. Проте на відміну від звичайної книги, її сторінки складають не лінійну, а розгалужену структуру. У кожному вузлі цього розгалуження є інформація, подана у вигляді не лише тексту, а й графіків, схем, анімації, звуку та живого відеозображення. За відокремленими ключовими словами та зонами екрана читач має можливість виконати перехід на іншу сторінку книги та одержати, таким чином, пояснення або анімаційні фрагменти. Розгалужена структура має також і лінійні відрізки, рух якими виконується за успадкованим від звичайної книги принципом «наступний-попередній». Окрім цього, як у звичайній книзі, тут є доступ до окремих розділів або тем (параграфів), що виконується за допомогою піктографічного меню. Прямий доступ до інформації можливий також за допомогою індекса, який є аналогом предметного (алфавітного) покажчика. Усвідомлене і контрольоване переміщення від сторінки до сторінки забезпечується прямими гіперпереходами і піктограмою «крок назад». Доповненням до цих засобів навігації є закладки користувача, що забезпечують безпосереднє входження до необхідних сторінок. У такі книги вмонтовано візуальні бази даних, що дають змогу недосвідченому в роботі з базами даних «читачеві» одержати потрібну інформацію простим добором піктограм. Електронна книга ще має додаткові можливості, наприклад, вести свої записи, виводити на принтер текстову та графічну інформацію.

З самого початку впровадження мультимедійних технологій у навчальні заклади ключовим питанням було їх використання в усьому освітньому процесі.

У переважній більшості випадків це здійснюється поетапно. Можна виділити три етапи розвитку комп'ютеризації навчальних закладів:
  1. Запровадження комп'ютерного обладнання в школи як допоміжного засобу освіти. Комп'ютер розглядається як доповнення до навчання.
  2. Використання комп'ютерів та іншої техніки в процесі навчання. Забезпечення кожному учневі та вчителю доступу до комп’ютера.
  3. Зміни програм навчання, методів і системи навчання загалом у зв'язку з застосуванням мультимедійних технологій.

Необхідність ознайомлення учнів з використанням комп'ютерів у сучасному виробництві зумовлена потребами цього виробництва в грамотних кадрах.

Аналіз програм профільного навчання дозволив виявити деякі напрями використання мультимедійних технологій на уроках:

 демонстрація трудових дій і операцій у динаміці (наприклад, побудова ескізу, пошук оптимального варіанту розкрою матеріалу тощо);
  • використання комп'ютерної техніки як джерела інформації, необхідної для розробки технологічних карт, побудови за допомогою графопобудувача (плотера) креслень, ескізів і т.ін.;
  • повторення на підвищеному рівні складності вказаних напрямів, спостереження виконання робіт.

Особливості вивчення комп’ютера в навчанні полягають у можливості ознайомлення учнів з їх використанням у промисловості, сільському господарстві, побуті тощо. Так, у промисловості, наприклад, комп’ютер може використовуватися, як виконавець робочих операцій та дій у технологічному процесі; в проектуванні, конструюванні та технологічному плануванні; в здійсненні контролюючих функцій.

Деякі комп'ютерні програми з профільного навчання розроблені в дослідженнях О. Ващук й І. Петрицина, використовуються в загальноосвітніх школах і ВНЗ Бердянська, Вінниці, Дрогобича, Києва, Самбора, Тернополя, Борислава та ін. [8].

Такі програми надають можливість:
  • презентувати різноманітний ілюстративно-інформаційний матеріал високої якості зображення;
  • одночасно демонструвати реальний об'єкт або динамічний процес та їх схематичні образи, що полегшує розвиток абстрактного мислення;
  • засвоєння поданого матеріалу в індивідуальному для кожного учня темпі сприймання;
  • залучення до навчання всіх без винятку учнів;
    • підтримання пізнавального інтересу до набуття нових знань, що підсилюється усвідомленням значення електронно-обчислювальної техніки в сучасному суспільстві.

Функціонально комп'ютер може бути помічником у прцесі вивчення нового навчального матеріалу, для перевірки знань, умінь та навичок учнів, його можна використовувати як репетитор під час виконання домашніх завдань.

Наприклад, контролююча програма слугує для перевірки та оцінки знань учнів на різних етапах уроку. Найбільш цінними є ті випадки, коли контролюючі програми відповідно до сучасних дидактичних підходів мають кілька різних рівнів засвоєння навчального матеріалу.

Так, перший рівень містить у себе запитання на розпізнавання, їх можна подавати альтернативними тестами, що передбачають відповіді типу "так" або "ні", "правильно" або "неправильно", або тестами з вибірковими відповідями.

Інший рівень подано запитаннями на відтворення або розв'язування задач за аналогією. Завдання презентуються тестами з вільною . (конструктивною) відповіддю або з множинним вибором.

Третій рівень містить запитання на використання знань у випадку частково зміненої ситуації або розв'язування нетипової задачі, що після незначного перетворення може бути подана як типова.

Четвертий рівень  самостійне розв'язання завдання, часто без еталону.

Особлива увага нині приділяється впровадженню сучасних мультимедійних технологій у процес викладання різних дисциплін, створення електронних посібників.

Поки що не має визначення поняття "електронний посібник". Є лише кілька підходів до його визначення. Наприклад: "Програмний засіб, що містить навчальний матеріал з теми, яка вивчається, або з курсу, а також засоби для контролю за їх засвоєнням" [12].


Застосування електронних посібників у навчальному процесі дозволяє:
  • змінити процес викладання дисципліни з урахуванням досягнень у тій чи іншій галузі;
  • за умов використання інформаційних технологій підвищить кваліфікацію викладача;
  • підвищить якість навчання внаслідок розширення можливостей навчання, різноманітності форм і видів подання навчальної інформації [20].

Необхідність ознайомлення учнів з використанням комп'ютерів у сучасному виробництві зумовлена потребами цього виробництва в грамотних кадрах.


2.2. Методичні рекомендації щодо застосування засобів мультимедіа у самостійній роботі учнів


Нині ні для кого не секрет, що академічна успішність школяра визначається не тільки і не стільки його здібностями, скільки бажанням вчитися, тобто мотивацією. Пізнавальні мотиви в самому широкому сенсі - це бажання дитини освоїти нові знання або способи одержання нових знань.

Т.І. Шамова в книзі «Активізація навчання школярів» пише, що ефективність навчання знаходиться в прямій залежності від рівня активності учня в пізнавальній діяльності, ступеня його самостійності у цьому процесі. Активність школярів у навчанні забезпечує розвиток їх творчих можливостей, нових пізнавальних потреб, навичок пізнавальної діяльності.

Включення школярів у навчально-пізнавальну діяльність щодо досягнення цілей навчання забезпечується за допомогою засобів активізації, в якості яких виступають зміст освіти, методи і форми навчання.

Система засобів активізації навчання школярів буде забезпечувати організацію навчання як мотивованого, цілеспрямованого, самокерованого процесу, якщо вона буде відповідати таким вимогам:
  • порушувати і розвивати внутрішні мотиви навчання школярів на всіх його етапах;
  • стимулювати механізм орієнтування учнів, що забезпечує цілепокладання і планування майбутньої діяльності;
  • забезпечувати формування навчальних та інтелектуальних умінь школярів з переробки навчальної інформації;
  • стимулювати їх фізичні та морально-вольові сили по досягненню навчально-пізнавальних цілей;
  • забезпечувати самооцінку навчально-пізнавальної діяльності в процесі навчання на основі самоконтролю і самокорекції.

Конкретні засоби активізації навчання школярів відбираються вчителем відповідно до зазначених вимог, і в цьому плані надається широка можливість для варіювання, що дозволяє врахувати вікові особливості та реальні навчальні можливості учнів даного класу.

Встановлено, що оптимальний рівень активності навчання школярів обумовлений внутрішнім взаємозв'язком діяльності вчителя та учнів, яка визначається урахуванням сукупності наступних чинників: метою, змістом і характером навчанняя, методами навчання, реальними навчальними можливостями і віковими особливостями школярів.

Вивчення школярами нового матеріалу вимагає постановки перед ними пізнавального завдання та активізації способів розумової діяльності, спрямованих на його виконання. Організація і стимуляція пізнавальної активності будуть тим більш необхідними, чим більш складним і важким для розуміння є новий матеріал. Способи активізації розумової діяльності є необхідним інструментом у роботі вчителя, спрямованим на те, щоб кожен учень міцно оволодів знаннями, вміннями та навичками. Нині, коли обсяг необхідних кожній людині знань, умінь і навичок досить значний і постійно зростає, активна розумова діяльність учнів стає найважливішою, фундаментальною умовою їх засвоєння. Без неї засвоєння значного обсягу необхідних знань, умінь і навичок просто не може бути досягнуто.

Самостійна робота учнів на уроках є поширеним прийомом активізації розумової діяльності. Постановка перед учнями розумових завдань, мета яких полягає у самостійному одержанні відповіді на поставлене питання, максимально активізує їхнє мислення, спонукає порівнювати факти, формулювати правила, визначення. Види самостійної роботи учнів: робота з навчальною та довідковою літературою; різноманітні форми роботи, пов'язані з розв’язанням завдань; лабораторно-практичні роботи; робота з роздатковим матеріалом, робота зі схемами; рецензування відповідей своїх товаришів на уроках, а також доповідей на конференції.

Важливу роль у навчальному процесі для активізації пізнавальної діяльності та мимовільного запам'ятовування матеріалу відіграє проблемна ситуація, тобто ситуація, коли учень не може розв’язати поставлене перед ним завдання за допомогою відомих йому способів, дій і знань. У цьому випадку виникає внутрішня потреба, що створює внутрішні умови для засвоєння нового навчального матеріалу. Проблемне навчання ставить своєю метою так висвітлювати навчальні питання, щоб викликати самостійну розумову діяльність учнів, а через неї забезпечувати активну, цілеспрямовану увагу, сприйняття, запам'ятовування тощо. Висування проблеми в даному випадку здійснюється з метою активізації мислення школярів у процесі сприйняття нового матеріалу.

Одним з найважливіших методів навчання і засобів активізації пізнавальної діяльності учнів на уроках є евристична бесіда. Відповідаючи на поставлені питання, учні роблять певні висновки, узагальнення, висловлюють свої думки, активно працюють на уроці. Евристична бесіда активізує пам'ять і мислення учнів. Кожне питання змушує їх думати, пригадувати, відтворювати знання, наявний у них досвід.

Розглянуті прийоми активізації розумової діяльності мають багато спільного, і в основі їх ефективності лежать одні й ті ж причини. Всі прийоми збуджують пізнавальну потребу учнів.

Мультимедійні технології дозволяють [20]:

 проведення предметних тестувань і діагностик;

 виконання реферативних, творчих та інших робіт з використанням інформаційних технологій;

 пошук і обробка інформації в рамках досліджуваного матеріалу з використанням Інтернет;

 використання електронних таблиць для розв'язання задач;

 проведення наукових конференцій, презентацій;

 використання мультимедійних технологій при вивченні навчального матеріалу;

 проведення віртуальних практикумів і лабораторних робіт.

Мультимедійні технології підвищують інформативність уроку, ефективність навчання, додають уроку динамізм і виразність.

Основне джерело підвищення інтересу до навчальної діяльності  створення ситуації новизни, актуальності, наближення змісту до важливих відкриттів у науці, техніці, до досягнень сучасної культури, мистецтва, літератури. В цьому випадку учні значно яскравіше і глибше усвідомлюють важливість, значущість досліджуваних питань і від цього ставляться до них зі значним інтересом, що дозволяє їх використовувати для підвищення активізації пізнавального процесу та стимулює бажання для подальшого оволодіння матеріалом самостійно.

Висновки

Сучасне суспільство диктує свої правила, воно вимагає, аби освіта, якщо вона хоче залишатися якісною освітою, удосконалювалася так само, як удосконалюється світ довкола нас. Більш того, в систему освіти інформатизація повинна була увійти першою. Проте через низку обставин (головною з яких є недостатнє фінансування навчальних закладів) використання мультимедійних технологій в процесі освіти лише почало поширюватися. Звідси випливає ще одна проблема – більшість учителів у наших школах були виховані не в такому насиченому інформацією середовищі, як нині. Не всі уміють і вважають за потрібне користуватися якими б то не було нововведеннями. Тоді як сучасний школяр уже не той, що був раніше. І без прийняття думки про те, що сучасна освіта неможлива без використання мультимедійних технологій вчитель не зможе дати школярам ті знання, які будуть необхідні їм в «дорослому» житті. Відмовляючись від використання засобів мультимедіа на уроках педагог втрачає можливість точної реєстрації фактів, зберігання і передачі значного обсягу інформації, угрупування і статистичної обробки даних. Застосування ж мультимедійних технологій на заняттях і в процесі самостійної роботи учнів дозволить оптимізувати управління навчанням, підвищити ефективність і об’єктивність навчального процесу за значного заощадження часу вчителя, мотивувати учнів на здобуття знань.

У процесі дослідження:

1. Виявлені дидактичні властивості мультимедійних технологій, що забезпечують можливість їх використання в навчальному процесі з метою активізації самостійної навчально-пізнавальної діяльності учнів та підвищення ефективності профільного навчання.

2. Виявлені способи і умови активізації самостійної навчально-пізнавальної діяльності учнів засобами мультимедіа. На першому етапі комп’ютер або інші засоби мультимедійних технологій виступають предметом навчальної діяльності, в ході якої одержуються знання про роботу комп’ютера, вивчаються мови програмування, засвоюються навички роботи оператора. На іншому етапі цей предмет перетворюється власне на засіб розв’язання будь-яких навчальних або професійних завдань. Самостійна робота учнів на уроках є поширеним прийомом активізації розумової діяльності. Постановка перед учнями розумових завдань, мета яких полягає в самостійному здобутті відповіді на поставлене питання, максимально активізує їхнє мислення, спонукає порівнювати факти, формулювати правила, визначення, що значно підвищує ефективність профільного навчання.

ДОДАТОК А


Навчально-методичний комплекс

«Знаки, символи в українській народній вишивці»

Комплекс презначений для більш глибокого вивчення теми 1.5. Знаки, символи в українській народній вишивці для учениць 10-11 класів СЗОШ І-ІІ ст., що навчаються за профільною програмою «Українська народна вишивка»


У комплексі представлена вся навчальна програма, тематичне планування, є викладення нового матеріалу, практична робота, зразки схем для виконання практичної роботи, відеоролики, де демонструються прийоми вишивання, методи оформлення вишивки, а також розроблений тест для перевірки засвоєного теоретичного матеріалу.

Також, слід зазначити, що у комплексі міститься посилання на програму «Вишивка хрестиком», яка дозволяє будь-яке зображення перетворити у схему для вишивання.











Вікно програми «Вишивка хрестиком»



СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

  1. Актуальні питання трудового і профільного навчання та професійної підготовки // Трудова підготовка в закладах освіти. − 2002. − №1. − С.17-18.
  2. Андрусина В.Ю. Актуальні питання інформатизації загальноосвітніх навчальних закладів / В. Ю. Андрусина // Комп’ютер школі та сім’ї. – 2002 – №6 – С.3 – 10.
  3. Ашеров А.Т. Управління навчально-пізнавальною діяльністю в системі “студент–комп’ютер” / А.Т. Ашеров, Є.В. Громов // Теорія і практика упр. соц. системами: філос., психологія, педагогіка, соціол. – 2001. – № 2. – С.49 – 57.
  4. Білоусова Л.І. Засоби інформаційних технологій навчання як впливовий фактор пізнавальної діяльності / Л.І. Білоусова, О.Г. Колгатін // Засоби навчальної та науково-дослідної роботи: Зб. наук. пр. / Харк. держ. пед. ун-т ім. Г.С. Сковороди. – Х., 2000. – Вип.14. – С.140–150.
  5. Биков В. Інформатизація загальноосвітньої і професійно-технічної школи України: концептуальні засади і пріоритетні напрями /В. Биков // Професійна освіта: педагогіка і психологія: Пол.-укр. щоріч. / За ред. Т.Левовицького, І.Вільш, І.Зязюн, Н.Ничкало. – Ченстохово; К., 2003. – №4. – С. 501 – 514.
  6. Використання комп’ютерів у процесі трудового навчання учнів у школі // Рідна школа. – 2000 – №10 – С. 36 – 38.
  7. Гиркин И.В. Нові підходи до організації учбового процесу з використанням сучасних комп'ютерних технологій / И.В. Гиркин // Інформаційні технології. − 1998. − № 6. − C. 4 – 9.
  8. Гуревич Р. C. Застосування комп’ютерних технологій у дистанційному навчанні /Р.C. Гуревич //Педагог професійної школи: Зб. наук. пр. /Редкол.: Н.Г. Ничкало (голова), І.А. Зязюн, О.І. Щербак (заст. голови) та ін.; Упоряд.: Н.Г. Ничкало, О.І. Щербак. – К.: Наук. світ, 2002. – Вип.2. – С.90 – 96.
  9. Гуревич Р.С. Чи потрібен комп’ютер на уроках трудового навчання // Трудова підготовка в закладах освіти – 2001. – №2 – С.6 – 10.
  10. Даниленко Л.І. Управління інноваційною діяльністю в загальноосвітніх закладах./ Л.І. Даниленко: Монографія. – К: Міленіум, 2004. – 358с.
  11. Закон України «Про загальну середню освіту» // Освіта України. 2000.− 21 серпня.
  12. Зубко Ю.А. Комп’ютеризація освіти як чинник трансформації суспільства в постіндустріальну епоху / Ю.А. Зубко //Вісн. Кн. палати. – 2002. – № 4. – С.17 – 19.
  13. Жидецький Ю.Ц. Вплив інформаційних технологій на світоглядні орієнтири професійної освіти / Ю.Ц. Жидецький //Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання в підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми: Зб. наук. пр.: У 2 ч. / АПН України. Ін-т педагогіки і психології проф. освіти; Редкол.: І.А. Зязюн та ін. – Вінниця: ДОВ “Вінниця”, 2002. – Вип.2, ч.1. – С.402 –406.
  14. Жук Ю.О. Комп’ютерно-орієнтовані засоби навчання у професійній освіті / Ю.О. Жук // Управління якістю професійної освіти: Зб. наук. пр. / Укр. інж. - пед. акад. – Донецьк, 2001. – С.273 – 275.
  15. Ібрагімов І.М., Інформаційні технології та засоби дистанційної освіти: Науково-методичний збірник / Ред. кол.: А.Н. Ковшова. М.: Издательский центр Академия, 2005. 336 с., С. 3 − 26, 84-111.
  16. Коберник О.М. Інноваційні педагогічні технології у трудовому навчанні: Навч.-метод. посібник / За заг. ред. О.М.Коберника, Г.В.Терещука. - Умань: СПД Жовтий, 2008. – 212 с.
  17. Осін А.В. Мультимедіа в освіті: контекст інформатизації / А.В. Осін// Трудова підготовка в закладах . Львів: Новий світ – 2004. – №2. – С.35 – 38.
  18. Програма для профільного навчання учнів загальноосвітніх навчальних закладів. Спеціалізація “Українська народна вишивка”. Профільне навчання 10 −11 класи. - К.: Шкільний світ, 2008.
  19. Собко Р.М. Комп’ютерні технології та інтегративні підходи до навчання / Р.М. Собко, Я.М. Собко // Технологічний підхід у дидактиці. Модульне навчання професій: Матеріали ІІІ міжнар. наук.-практ. конф., м. Донецьк (16 січ. 2001 р.) /АПН України, Донец. ін-т післядиплом. освіти інж.-пед. працівників. – Донецьк, 2001. – С.27 – 28.
  20. Сумський В.І., Сільвейстр А.М. Викладання нового матеріалу за допомогою нових інформаційних технологій / В.І Сумський, А.М. Сільвейстр // Методичні засади конструювання змісту професійної освіти: Науково-методичний збірник / Ред. кол.: І.А. Зязюн (голова), Н.М. Шунда (заст. голови), Н.Г. Ничкало та ін. - Вінниця: ВДПУ імені М. Коцюбинського, 1998: – Ч 2. – 277 с.
  21. Терещук Г.В. Диференційовані завдання як засіб індивідуального підходу до учнів / Г.В Терещук // Трудова підготовка в закладах освіти. – 1998. – №4 (11). – С.7 – 12.