Методика використання мультимедійних технологій на уроках профільного навчання. 25
| Вид материала | Урок |
- Використання мультимедійних технологій як один із засобів впровадження інтерактивних, 53.75kb.
- Використання інформаційних та мультимедійних технологій на уроках географії, 72.49kb.
- Використання інтерактивного навчання І комп'ютерних технологій на уроках трудового, 339.47kb.
- Мультимедійних технологій на уроках фізики, 122.09kb.
- Досвід роботи з упровадження інтерактивних І мультимедійних технологій на уроках української, 259.95kb.
- Андрієць Марини Миколаївни з теми Використання інтерактивних технологій на урок, 29.97kb.
- Використання інформаційно-комунікаційних технологій у проблемному навчанні на уроках, 72.79kb.
- Ішній час стрімкого розвитку науково-технічного прогресу, невпинного потоку інформації,, 91.42kb.
- Інтерактивні технології навчання у розвитку творчих здібностей учнів на уроках української, 19.18kb.
- Використання інноваційних технологій на уроках фізики, 99.15kb.
Аналіз стану проблеми у педагогічній теорії, практиці роботи шкіл.
Вивчення літератури, висунення гіпотези, завдань, формування структури.
Теоретичний аналіз проблеми.
Узагальнення і систематизація матеріалів.
Наукова і практична значущість роботи:
-
Дано теоретичний аналіз і розглянуто сучасний стан проблеми застосування мультимедійних технологій навчання.
- Дано порівняльний аналіз ефективності застосування мультимедійних технологій навчання.
- Розглянуто процедуру оптимального вибору мультимедійних технологій у практиці сучасної СЗШ І-ІІІ ст.
- Результати дослідження можуть бути корисними в практичній діяльності студентів-практикантів і вчителів трудового та профільного навчання.
РОЗДІЛ 1
ЗНАЧЕННЯ МУЛЬТИМЕДІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ У ПІДВИЩЕННІ ЕФЕКТИВНОСТІ ПРОФІЛЬНОГО НАВЧАННЯ
- Зміст поняття мультимедійних технологій та їх значення в організації самостійної роботи учнів
Визначна роль у розвитку сучасного суспільства безперечно належить інформатизації. За характером і значущістю для майбутньої людської цивілізації процес інформатизації можна порівняти з переходом людства від аграрного суспільства до індустріального або з появою письменності, тобто це є якісним скачком у розвитку людства. Під інформатизацією суспільства розуміємо загальний соціальний прогрес виробництва та використання інформації як об'єктивного ресурсу, що забезпечує інтенсифікацію економіки, прискорення науково-технічного прогресу, процес інтелектуалізації суспільства. Інформатизація передбачає масове впровадження методів і засобів збирання, оброблення, передавання та зберігання інформації на базі засобів обчислювальної техніки та засобів передавання інформації. Вона в ідеалі спрямована на підвищення рівня життя та соціальних потреб народу, інтенсифікацію економіки і прискорення прогресу [ 2]. Перебудова середньої загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів вимагає не тільки перегляду і вдосконалення змісту загальної освіти відповідно до нових завдань сучасного суспільства, а й активізації методів організації навчального процесу. Важливого значення з огляду на це набуває питання використання у педагогічному процесі мультимедійних засобів навчання (МЗН). Під МЗН розуміємо сукупність різних засобів навчання, як-то текстів, графічних зображень, музики та відео, спрямованих на здобуття знань, вдосконалення вмінь і навичок учнів.
МЗН забезпечують різні види діяльності, що базуються на комплексному використанні різних типів інформаційних процесів у межах єдиного технічного комплексу.
Мультимедійні технології навчання − це всі технології, що використовують спеціальні технічні засоби (комп’ютер, аудіо, кіно, відео). Коли комп'ютери стали широко використовуватися в процесі освіти, з'явився термін «нова інформаційна технологія навчання". Проте деякі дослідники підкреслюють, що говорити про нову інформаційну технологію навчання можна лише в тому випадку, якщо вона задовольняє основні принципи педагогічної технології (попереднє проектування, відтворюваність, цілісність і т.д.), розв’язує завдання, що раніше не були теоретично чи практично розв’язані та якщо засобом передачі інформації учню є комп'ютерна й інформаційна техніка [13].
Мультимедійні технології − це широкий спектр цифрових технологій, що використовуються для створення, передавання й поширення інформації та надання послуг (комп'ютерне обладнання, програмне забезпечення, телефонні лінії, стільниковий зв'язок, електронна пошта, стільникові та супутникові технології, мережі бездротового і кабельного зв'язку, а також Інтернет) [7].
Усі мультимедійні засоби, що застосовуються в системі освіти можна розділити на два типи: апаратні і програмні.
Апаратні засоби:
Комп'ютер - універсальний пристрій обробки інформації.
Принтер дозволяє фіксувати на папері інформацію, знайдену і
створену учнями або вчителем для учнів.
Мультимедійний проектор підвищує рівень наочності в роботі вчителя, а також дає можливість представляти учню результати своєї роботи всьому класу.
Телекомунікаційний блок дає доступ до світових інформаційних ресурсів, дозволяє вести навчання і листування з іншими школами.
Пристрої для введення текстової інформації та маніпулювання екранними об'єктами − клавіатура і миша. Особливу роль відповідні пристрої мають для учнів з проблемами здоров’я.
Пристрої для записування (введення) візуальної та звукової інформації (сканер, фотоапарат, відеокамера, аудіо- і відеомагнітофон) дають можливість безпосередньо включати в навчальний процес інформаційні образи навколишнього світу.
Пристрої реєстрації даних (датчики з інтерфейсами) істотно розширюють клас фізичних, хімічних, біологічних, екологічних процесів, що включаються в освіту за скорочення навчального часу, що витрачається на рутинну обробку даних.
Керовані комп'ютером пристрої дають можливість учням різних рівнів здібностей освоїти принципи і технології автоматичного управління. Внутрішньокласна та внутрішньошкільна мережі дозволяють більш ефективно використовувати наявні інформаційні, технічні та часові (людські) ресурси, забезпечують загальний доступ до глобальної інформаційної мережі Інтернет. Аудіо-, відео засоби забезпечують ефективне комунікативне середовище для виховної роботи та масових заходів.
Програмні засоби:
Загального призначення та пов'язані з апаратними (драйвери тощо.) дають можливість роботи з усіма видами інформації.
Джерела інформації − організовані інформаційні масиви-енциклопедії на компакт-дисках, інформаційні сайти та пошукові системи Інтернету, в тому числі спеціалізовані для освітніх застосувань.
Віртуальні конструктори дозволяють створювати наочні та символічні моделі математичної і фізичної реальності й проводити експерименти з цими моделями.
Тренажери дозволяють відпрацьовувати автоматичні навички роботи з інформаційними об'єктами: введення тексту, оперування з графічними об'єктами на екрані тощо.
Тестові середовища дозволяють конструювати і застосовувати автоматизовані випробування, в яких учень повністю або частково одержує завдання через комп'ютер, і результат виконання завдання також повністю або частково оцінюється комп'ютером.
Комплексні навчальні пакети (електронні підручники) − поєднання програмних засобів перерахованих вище видів − найбільшою мірою автоматизують навчальний процес в його традиційних формах, найбільш трудомісткі в створенні, найбільш оптимізують самостійність учителя і учня.
Інформаційні системи управління забезпечують проходження інформаційних потоків між всіма учасниками освітнього процесу: учнями, вчителями, адміністрацією, батьками, громадськістю.
Експертні системи − програмна система, що використовує знання фахівця-експерта для ефективного розв’язання завдань у будь-якій предметній галузі.
Прорив у галузі мультимедійних засобів, що відбувається нині, змушує переглядати питання організації інформаційного забезпечення науково-дослідної діяльності. Можна виділити кілька можливостей використання мультимедійних технологій у самостійній роботі учнів:
1) для пошуку літератури:
а) в електронному каталозі бібліотеки навчального закладу;
б) в Інтернет із застосуванням браузерів типу Internet Explorer, Mozilla Firefox й ін., різних пошукових машин (Yandex.ru, Rambler.ru, Mail.ru, Aport.ru, Google.ru, Metabot.ru, Search.com, Yahoo . com, Lycos.com і т.д.);
2) для роботи з літературою в ході реферування, конспектування, анотування, цитування і т.д.;
3) для автоматичного перекладу текстів за допомогою програм-перекладачів (PROMT XT), з використанням електронних словників (Abby Lingvo 7.0.);
4) для зберігання та накопичення інформації (CD-, DVD-диски, зовнішні накопичувачі на магнітних дисках, Flash-диски);
5) для планування процесу дослідження (система управління Microsoft Outlook);
6) для спілкування з провідними фахівцями (Internet, електронна пошта);
7) для обробки та відтворення графіки та звуку (програвачі Microsoft Media Player, WinAmp, Apollo, WinDVD, zplayer, програми для перегляду зображень ACD See, PhotoShop, CorelDraw, програми для створення схем, креслень і графіків Visio) та ін.;
8) для пропаганди й упровадження результатів дослідження (виступи в відеофорумах, телемостах, публікації в засобах масової інформації, Інтернет).
Також мультимедійні технології можуть надати допомогу в створенні за результатами дослідження навчальних та виховних фільмів, мультфільмів, передач, роликів соціальної реклами для телебачення, навчальних комп'ютерних програм, ігор, інтерактивних подорожей, енциклопедій і т.д.
Методи і прийоми застосування засобів мультимедіа в процесі самостійної роботи учнів спрямовані на формування компетентностей у галузі інформаційної діяльності школярів, виховання їхньої інформаційної культури. Розглядаючи профільне навчання, можна назвати загальнодидактичні методи: пояснювально-ілюстративні, репродуктивні, дослідницькі, корекції знань учнів, стимулювання і мотивації навчання та ін. Застосування засобів мультимедіа вносить певну специфіку у відомі загальнодидактичні методи навчання. Так, пояснювально-ілюстративні методи в процесі використання мультимедійного проектора можуть помітно підвищувати пізнавальну активність учнів за рахунок збільшення наочності та емоційної насиченості (анімація, звук, відео та інші мультимедійні ефекти). Коли вчитель самостійно розробляє мультимедійний дидактичний матеріал, він може використовувати регіональний краєзнавчий матеріал, що посилює виховний момент уроку [17].
Репродуктивні методи навчання при використанні комп'ютерних навчальних систем набувають властивостей особистісно-орієнтованого навчання, при якому учні отримують можливість вибудовувати індивідуальні освітні траєкторії в залежності від успішності навчання та особистісних психологічних якостей (сприйняття, пам'яті, мислення та ін.) У процесі роботи з навчальними системами можна активізувати методи корекції знань учнів, не витрачаючи додатковий час вчителя. Ці засоби освітнього призначення так само можуть бути засобом стимулювання та підвищення мотивації навчання, а також засобом підвищення пізнавального інтересу учнів, оскільки відомо, що для учнів можливість попрацювати за комп'ютером додатковий час є сильним стимулом.
Методи застосування засобів мультимедіа при викладанні профільних дисциплін спрямовані на вдосконалення процесу навчання в рамках заданої наукової галузі знання. Якщо в процесі профільного навчання засоби мультимедіа можуть виступати і як засіб навчання, і як об'єкт вивчення, то в процесі викладання вони можуть бути тільки засобом навчання. Названі вище загальнодидактичні методи навчання так само будуть мати місце і збережуть свою специфіку, що в кінцевому рахунку буде сприяти підвищенню якості навчання школярів за рахунок збільшення пізнавального інтересу учнів, можливості індивідуалізації навчання, інтенсифікації методів корекції знань учнів без збільшення робочого часу вчителя. Особливо необхідно відзначити збільшення частки дослідницьких методів навчання, таких як метод проектів. Сучасні структура і зміст методу проектів орієнтовані на активне застосування засобів обчислювальної техніки та мережевих технологій. Крім того, особливістю методу проектів є його інтеграційний характер, що дозволяє посилити міжпредметні зв'язки між дисциплінами.
Підводячи підсумок, відзначимо, що застосування мультимедійних технологій у системі загальної освіти, перш за все, спрямоване на вдосконалення існуючих технологій навчання та управління. Разом з цим необхідно відзначити, що вони привносять у відомі методи навчання та управління специфічний момент за рахунок посилення дослідницьких, інформаційно-пошукових і аналітичних методів роботи з інформацією. Засоби мультимедіа є ефективним засобом підвищення пізнавального інтересу учнів, створюють умови для побудови індивідуальних освітніх траєкторій школярів. Застосування цих засобів в навчально-виховному процесі, особливо в самостійній роботі, вимагає розвиненості критичного мислення, на що необхідно звертати особливу увагу вчителям і батькам. Застосування мережевих технологій в системі освіти сприяє інтеграції загальноосвітніх закладів різного типу, поширення передового педагогічного досвіду.
- Застосування мультимедійних педагогічних програмних засобів на уроках профільного навчання
Сучасна середня загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів має не тільки сформувати в учнів певний набір знань і вмінь, а й пробудити їх прагнення до самоосвіти, реалізації своїх здібностей. Необхідною умовою розвитку цих процесів є активізація навчально-пізнавальної діяльності. Важлива роль у розв’язанні цього завдання приділяється мультимедійним технологіям. Мультимедійні технології створюють великі можливості активізації навчальної діяльності. Широке застосування мультимедійних технологійу прцесі вивченні більшості предметів дає можливість реалізувати принцип «навчання із захопленням», і тоді будь-який предмет матиме рівні шанси стати улюбленим дітьми.
Будь-який метод навчання збагачується за рахунок інтеграції в нього мультимедійних технологій. Щоб краще зрозуміти, як це відбувається, розглянемо дидактичні властивості і функції мультимедійних технологій.
Дидактичні властивості мультимедійних технологій − це природні, які можна використовувати з дидактичними цілями в навчально-виховному процесі. Можна виділити такі функціональні можливості, реалізація яких створює передумови для інтенсифікації освітнього процесу, а також створення методик, орієнтованих на розвиток особистості учня. Перерахуємо ці можливості [14]:
- комп'ютерна візуалізація навчальної інформації про об'єкти чи закономірності процесів, явищ, які реально відбуваються, так і "віртуальних";
- архівне зберігання досить значних обсягів інформації з можливістю її передачі, а також легкого доступу та звернення користувача до банку даних;
- автоматизація процесів обчислювальної та інформаційно-пошукової діяльності, а також обробки результатів навчального експерименту з можливістю багаторазового повторення фрагмента або самого експерименту;
- автоматизація процесів інформаційно-методичного забезпечення, організаційного управління навчальною діяльністю;
- інтерактивний діалог − взаємодія користувача з програмною (програмно-апаратну) системою, що характеризується на відміну від діалогового, який передбачає обмін текстовими командами (запитами) і відповідями (запрошеннями), реалізацією більш розвинених засобів ведення діалогу (наприклад, можливість задавати питання в довільній формі, з використанням "ключового" слова, у формі з обмеженим набором символів); у процесі цього забезпечується можливість вибору варіантів змісту навчального матеріалу, режиму роботи;
- управління реальними об'єктами (наприклад, навчальними роботами, що імітують промислові пристрої або механізми);
- управління відображенням на екрані моделей різних об'єктів, явищ, процесів, у тому числі тих, що реально проходять;
- автоматизований контроль (самоконтроль) результатів навчальної діяльності, корекція за результатами контролю, тренування, тестування.
Осін А.В. в якості основних дидактичних властивостей мультимедійних технологій виділяє [17]:
- інтерактив;
- мультимедіа;
- моделінг;
- комунікативність;
- продуктивність.
Інтерактив у перекладі з англійської означає взаємодія. Саме взаємодія з навколишнім природним і соціальним середовищем є основою розумного існування та пізнання світу.
Інтерактив − взаємодія користувача з програмною (програмно-апаратною) системою, що характеризується на відміну від діалогового, який передбачає обмін текстовими командами (запитами) і відповідями (запрошеннями), реалізацією більш розвинених засобів ведення діалогу (наприклад, можливість задавати питання в довільній формі, з використанням "ключового" слова, у формі з обмеженим набором символів); у процесі цього забезпечується можливість вибору варіантів змісту навчального матеріалу, режиму роботи [15]. Іншими словами, цей термін означає почергові «висловлювання» (у широкому сенсі від видачі інформації до виробничої дії) кожної зі сторін. Причому кожен вислів проводиться з урахуванням як попередніх власних, так і висловлювань з іншого боку. Явною ознакою інтерактиву стає продукування інформації комп'ютером, тобто видача інформації, спочатку не закладених у пам'ять. Прикладом продукування може бути результат математичного моделювання: спочатку в пам'яті комп'ютера, ця інформація продукується на основі вихідних даних за алгоритмом, закладеному у вихідній моделі. Більш складні приклади відносяться до експертних систем, що генерують очікувану інформацію на основі аналізу безлічі вихідних передумов і даних.
Простежимо, як змінюється інформаційна взаємодія між учнем і педагогом у результаті включення в нього інтерактивних засобів навчання.
За рахунок здатності інтерактивних засобів забезпечується зворотний зв'язок інформаційної взаємодії між учителем і учнем і може здійснюватися через інтерактивний засіб навчання.
Рис.1.1. Схема інформаційної освітньої взаємодії з включенням інтерактивного засобу навчання
Мультимедіа (multi - багато, media - способи, засоби) − це подання об'єктів і процесів у всіх відомих на сьогоднішній момент формах (звук, фото, відео, графіка). Дана властивість надає нові можливості якості та кількості. Якісно нові можливості очевидні, якщо порівнювати словесні описи картини, музики чи способів штучного дихання з безпосереднім аудіовізуальним поданням. Кількісні переваги виражаються в тому, що мультимедійне середовище набагато вище за інформаційною щільності, ніж традиційні способи передачі інформації. Відомо, що більшість людей запам'ятовує 5% почутого і 20% побаченого. Одночасне використання аудіо та відео інформації підвищує запам'ятовуваність до 40-50% [17].
Моделінг в сучасних умовах поняття широке. Перш за все, це моделювання реальних об'єктів і процесів з метою їх дослідження. Комп'ютерне моделювання виникло практично разом з виникненням комп’ютера. Імітаційне моделювання, засноване на використанні аналітичних виразів різної складності, розширюється функціональним поданням об'єктів навколишнього світу. На базі мультимедіа технологій все частіше використовуються відтворення природного навколишнього середовища, з тим, щоб наблизити взаємодію користувача з комп'ютерним продуктом до природної поведінки в реальному світі. Моделінг − це нескінченна кількість можливостей від найпростішої параметризації завдань до віртуальної реальності. У сучасних освітніх продуктах моделюється природне довкілля і дії користувача в ньому (робота у віртуальній лабораторії, відвідування музею, екскурсія містом).
Комунікативність − це можливість безпосереднього спілкування, оперативність подання інформації, контроль за станом процесу. Це досягається об'єднанням комп'ютерів у глобальні та локальні мережі. Реалізується контакт віддалених один від одного суб'єктів. Форми організації комунікативності в глобальних мережах:
On line - комунікація в майже реальному часі;
Off line - комунікація відстрочена на тривалий час, коли деякий інформаційний масив записується на носій, а потім вже використовується.
Використання комп'ютерних мереж в освітньому процесі надає значні можливості, а з іншого боку, потребує виваженої оцінки методичних переваг і технічних обмежень мереж для одержання оптимальних розв’язків.
Продуктивність у контексті використання комп'ютера означає автоматизацію нетворчих, рутинних операцій, що забирають у людини багато сил і часу (швидкий пошук необхідної інформації за ключовими визначеннями в базі даних, доступ до унікальних видань електронних бібліотек та інші операції довідково-інформаційного характеру), забезпечення економії часу і сил [10].
«Якщо розглядати перераховані властивості мультимедійних технологій із точки зору освіти, то це п'ять нових педагогічних інструментів» вважає А.В. Осін [17]. Розглядаючи інформаційні технології через призму цих тенденцій у розвитку шкільної освіти, можна визначити дидактичні функції інформаційних технологій, показавши, які унікальні педагогічні завдання можна розв’язувати за їх допомогою. Наприклад: інтерактив дозволяє організувати самоатестацію, тобто перевірити свої знання без участі викладача (зауважимо, що в історії освіти ця можливість з'явилася вперше); комунікативність розв’язує багато питань доставки інформації в найкоротші терміни, дозволяє дистанційно керувати навчальним процесом, забезпечує консультації з педагогом не залежно від місця розташування. Досить порівняти величезні можливості баз даних, електронних енциклопедій, пошукових машин зі старими технологіями пошуку довідкової інформації, необхідних книг, статей і перехід кількості в якість стає очевидним. Концептуально нові можливості дає поєднання інтерактиву, мультимедіа та моделінга. Інтеграція цих інструментів породжує нову якість у поданні та пізнанні світу, оскільки вперше ми одержуємо не опис об'єктів і процесів (книга), не аудіо / відео відображення об'єктів і процесів, а принципово повну модель навколишнього світу, котру можна характеризувати як адекватне уявлення і, за досконалості компонентів, використовувати термін «віртуальна реальність» [9].
Отже, дидактичні функції мультимедійних технологій - це зовнішній прояв властивостей мультимедійних технологій, що використовуються в навчально-виховному процесі з певними цілями. Це їх призначення, роль і місце в навчальному процесі [16].
Підводячи підсумок, перерахуємо основні дидактичні функції мультимедійних технологій. Використання мультимедійних технологій в навчальному процесі на уроках профільного навчання дозволить [14]:
- формувати вміння одержувати інформацію з різних джерел, обробляти і зберігати її;
- формувати вміння передавати інформацію, представлену в різних видах;
- формувати навички дослідницької діяльності за допомогою моделювання роботи наукової лабораторії;
- організувати інтерактивний діалог учня з засобами навчання;
- надати учням можливість управління реальними об'єктами (наприклад, навчальними роботами, що імітують промислові пристрої або механізми);
- надати учням можливість управління інформаційними моделями різних об'єктів, явищ, процесів;
- автоматизувати процеси контролю і самоконтролю результатів навчальної діяльності, корекції за результатами контролю, тренування;
- створити середовище для дослідницької роботи учнів з різних шкіл, різних регіонів та країн;
- формувати в учнів комунікативні навички, культуру спілкування;
- сприяти культурному, гуманітарному розвиткові учнів на основі залучення до найширшої інформації культурного, етнічного, гуманістичного плану.
Повна реалізація розглянутих дидактичних функцій дозволить досягти певної системи цілей впровадження мультимедійних технологій в освіту.
Сучасна середня загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів повинна не тільки сформувати в учнів певний набір знань і вмінь, а й пробудити їх прагнення до самоосвіти, реалізації своїх здібностей. Необхідною умовою розвитку цих процесів є активізація навчально-пізнавальної діяльності. Важлива роль у розв’язанні цього завдання приділяється мультимедійним технологіям.
- Роль засобів мультимедіа у самостійній роботі учнів старшої школи
Освіта нації – запорука її майбутнього. Система освіти впливає на формування духовних, моральних, естетичних і культурних цінностей нації.
Сучасний ринок праці потребує ініціативних, цілеспрямованих і творчих фахівців, які мають високий рівень теоретичної і практичної підготовки, вміють самостійно приймати рішення і є джерелом розвитку і прогресу галузі науки або виробництва, в якій вони задіяні. Тому особливої актуальності набувають функції самостійної роботи.
Самостійна робота – один із обов’язкових видів навчально-пізнавальної діяльності учня, що виконує різні функції, серед яких важливе значення мають:
- навчальна, яка полягає в опрацюванні першоджерел, що сприяє більш глибокому осмисленню вже засвоєної суми знань;
- пізнавальна, призначення якої полягає в опануванні новою сумою знань, розширенні меж світогляду;
- коригуюча, що передбачає осмислення новітніх теорій, концепцій, категорій, підходів до визначення сутності відомих понять, напрямів розвитку науки тощо;
- стимулююча, сутність якої полягає у такій організації самостійної роботи, коли учень одержує задоволення від результатів пізнавальної діяльності;
- виховна, що спрямована на формування таких якостей, як воля, цілеспрямованість, відповідальність, дисциплінованість;
- розвиваюча, що спрямована на розвиток самостійності, творчості, дослідницьких умінь особистості.
Організація самостійної роботи має активно впливати на характер навчального процесу, систематизувати роботу учня впродовж усього періоду навчання. Вона має охоплювати матеріали всіх занять, навчання навичкам конспектування, професійного та термінологічного практикумів, складання опорних конспектів, письмового контролю за проблемою, здійснювати огляд літератури, виконувати самостійні різнорівневі проблемні та практичні завдання.
Ефективне формування досвіду самостійної роботи учнів можливе лише за умов [12]:
- забезпечення оптимального поєднання аудиторної та позааудиторної роботи;
- застосування новітніх технологій організації самостійної пізнавальної, наукової та виробничої діяльності учнів;
- врахування специфіки вивчення навчальних дисциплін;
- стимулювання самостійної роботи.
Впровадження мультимедійних технологій у навчальний процес істотно міняє характер взаємодії між учителем і учнем, орієнтуючи останнього на активне самостійне освоєння знань за допомогою інформаційно-комунікативних технологій. Діяльність педагога в цих умовах направлена не на відтворення інформації, а на надання допомоги, підтримки, супроводу школяра в навчальному процесі.
Завдання вчителя – допомогти учням одержати максимальну віддачу від навчання, стежити за ходом навчання, консультувати школярів, підтримувати їхню зацікавленість у навчанні впродовж усього вивчення предмету.
Приймаючи рішення про використання засобів мультимедійних технологій, учитель має бути готовий до розробки власного електронного (можливо дистанційного) навчального курсу з необхідним навчально-методичним супроводом; або використовувати готові навчальні програми, представлені в електронному вигляді або розміщені в Інтернет.
Методика самостійної роботи на основі електронного навчального курсу включає: створення позитивної мотивації, системи орієнтирів навчальної діяльності; облік рівня навчальної підготовки, потенційних можливостей учня, складності навчального матеріалу; диференційованого обсягу навчальної діяльності; поєднання управління з боку вчителя і самоврядності з боку учня; регулярність і систематичність виконання домашніх завдань; періодичність контролю, інтенсивність зворотного зв’язку в навчанні, систему дій, що коригують.
Учитель виступає в ролі консультанта і керівника. Учень працює з учителем, що рекомендується, електронним посібником. У процесі цього школяр сам вибирає спосіб і темп освоєння матеріалу, що вивчається. За допомогою електронного посібника вчитель контролює кожного школяра: стежить за мірою виконання завдання, виявляє проблему, потім консультує індивідуально кожного учня, відповідає на питання, діагностує причини виникаючої проблеми, дає рекомендації, допомагає визначити шляхи розв’язання.
Ефективне освоєння потенціалу засобів мультимедійних технологій передбачає відповідну підготовку викладача, який має спиратися на наступні положення:
- навчання роботі із засобами мультимедійних технологій є частиною змісту навчання;
- засоби мультимедійних технологій є лише інструментом розв’язання проблем, їх використання не має перетворюватися на самоціль;
- використання засобів мультимедійнх технологій розширює можливості людського мислення у розв’язанні проблем;
- навчання роботі із засобами мультимедійних технологій є методом формування мислення.
Все це забезпечує відмову від заучування фактів і освоєння навичок, характерних для індустріальної моделі освіти, забезпечить формування взаємозв’язаного, взаємозалежного мислення, направленого на розв’язання навчальних проблем.
Докомп’ютерна система освіти орієнтована на “раціональне” мислення, не дає простору оригінальним ідеям, пригнічує спроби поставити під сумнів авторитети, заохочує стандартну поведінку.
Процес опанування інструментарію мультимедійних технологій, перебудови діяльності людини з введенням в її структуру нового елементу давно цікавить психологів. Л.С. Виготський ще в 1937 р. писав про те, що включення інструменту в процес поведінки людини викликає до життя цілу низку нових функцій, зв’язаних з використанням даного інструменту й управлінням ним, робить непотрібним цілу низку природних процесів, роботу яких тепер виконує інструмент, видозмінює перебіг психічних процесів і їх інтенсивність, тривалість, послідовність, заміщає одні функції іншими, тобто перебудовує всю структуру поведінки [16].
Інструментарій диктує специфічну логіку дії з ним. Для того, щоб опанувати інструментарій, необхідно "підкорятися" його логіці. Так, учень, який вчиться користуватися ложкою, має включитися в систему трудових операцій, закріплених за ложкою як культурним засобом. Дитину потрібно відучити від природних прийомів захвату ложки кистю руки біля самого черпака, що вона намагається виконати на початку навчання, і підкорятися вимогам інструментальних прийомів. На початку ложка є для дитини лише простим подовженням руки. В цьому випадку, як вважає П.Я. Гальперін, вона не відкриває для суб’єкта жодних нових можливостей і є лише деякою варіацією вже готових. Поступово дитина відмовляється від спроб використовувати ложку як простий подовжувач руки, остання перетворюється на тримач і рушій інструменту. Виникає інструмент як нова дійсність, включена між людиною і природою. Інструмент у всьому своєму історичному і психологічному значенні. Ложка і комп’ютер як інструменти людської діяльності несуть із собою, звичайно, різні можливості. Проте, психологічні закономірності їх впливу на діяльність і психіку людини, шляхи їх освоєння і використання принципово не відрізняються [19].
Основна схема освоєння інструментальних засобів полягає в тому, аби спочатку підпорядкувати свої дії логіці дій, що задаються цими засобами, а потім підпорядкувати їх цілям і завданням своєї діяльності, діставши нові можливості досягнення результатів цієї діяльності [14].
На першому етапі комп’ютер або інший технічний засіб виступає предметом навчальної діяльності, в ході якої одержуються знання про роботу машини, вивчаються мови програмування, засвоюються навички роботи оператора.
На іншому етапі цей предмет перетворюється власне на засіб розв’язування будь-яких навчальних або професійних завдань. Подібне перетворення предмету на засіб й обумовлює розвиток діяльності та мислення людини, передбачає перебудову звичних дій, форм і способів діяльності.