Використання інформаційно-комунікаційних технологій у проблемному навчанні на уроках фізики

Вид материала

Урок

Содержание Тема. Пароутворення і конденсація. Критерії оцінювання Питання задачі Питання задачі

Подобный материал:

• Рибалко О. О. Використання майбутніми педагогами інформаційно-комунікаційних технологій, 142.04kb.
• Використання інформаційно-комунікаційних технологій при викладанні фізики, 33.25kb.
• Методичні рекомендації щодо організації навчання вчителів основ інформаційно-комунікаційних, 66.79kb.
• Методичні рекомендації щодо використання інформаційно-комунікаційних технологій у викладанні, 82.13kb.
• Положення про кабінет інформатики та інформаційно-комунікаційних технологій навчання, 170.3kb.
• Інформаційно-комунікаційні технології (ікт) та їх роль в освітньому процесі, 64.97kb.
• Навчально-тематичний план курсів 6 програма курсу, 335.74kb.
• «Використання інформаційно-комунікаційних технологій у викладанні суспільних дисциплін», 117.97kb.
• Волинський інститут післядипломної педагогічної освіти, 270.26kb.
• Опанування іноземними мовами є важливою складовою комунікативної компетенції сучасної, 50.5kb.

Використання інформаційно-комунікаційних технологій

у проблемному навчанні на уроках фізики

Зубрицький Роман Петрович,

учитель фізики (І категорія)

Ладижинська ЗОШ І-ІІІ ст.

Уманський р-н, Черкаська обл.

Як свідчить шкільна практика, технологічний підхід в освіті розкриває нові можливості в управлінні навчальною діяльністю учнів і дозволяє: 1) більш точно передбачати результати педагогічного процесу; 2) аналізувати і систематизувати на науковій основі педагогічний досвід; 3) сприяти розвитку особистості учня [3].

З іншого боку, велика кількість педагогічних технологій ставить питання про їх оптимальне поєднання в умовах класно-урочної системи. В даній статті наведено результати поєднання (точніше інтеграції) відразу двох технологій – інформаційно-комунікаційної та технології проблемного навчання. Перша пов’язана із швидким розвитком комп’ютерних технологій та їх упровадження у шкільну практику через різноманітні медіа засоби, комп’ютери, комп’ютерні мережі тощо. Друга технологія передбачає застосування проблемних методів навчання.

Під проблемними методами розуміють методи створення проблемних ситуацій, які передбачають активну пізнавальну діяльність учнів [1]. Остання полягає у пошуку учнями розв’язків складних питань, що вимагає від них актуалізації знань, аналіз нестандартних ситуацій (із застосуванням раніше отриманих знань), уміння побачити за окремими ніби розрізненими фактами і явищами, закономірності, що ними керують і пояснюють механізм протікання.

Методичні особливості проблемного навчання обумовлюються цілями та особливостями організації навчального процесу. Основна мета проблемного навчання – не тільки засвоєння навчального матеріалу, але й усвідомлення учнями самого процесу отримання знань і наукових фактів, розвиток пізнавальних і творчих здібностей учнів [2]. Разом з тим, логічна структура проблемного уроку має нелінійний характер [4]. Дійсно, адже якщо на початку уроку поставлена проблема, а подальший хід уроку спрямований на її розв’язання, то вчителю неминуче прийдеться періодично повертатися до початку уроку, до постановки проблеми. Це не завжди є виправданим в умовах, коли бракує навчального часу. Забігаючи наперед, можна сказати, що уникнути цього можна, якщо використовувати для постановки проблемної ситуації комп’ютерні засоби. Тому можна стверджувати, що поєднання різних навчальних технологій дозволить оптимізувати навчальний процес.

Г.К.Селевко вказує наступні методичні прийоми створення проблемних ситуацій [4]:

• учитель підводить учнів до протиріччя і пропонує самостійно його пояснити;
  
• зводить протиріччя практичної діяльності;
  
• викладає різні точки зору на одну проблему;
  
• пропонує класу самостійно поглянути на явище з різних позицій;
  
• спонукає учнів робити порівняння, узагальнення, висновки, спів ставляти факти;
  
• формулює запитання, які вимагають від учнів узагальнення, конкретизації, логічних розмірковувань;
  
• визначає проблемні теоретичні і практичні завдання;
  
• формулює проблемні задачі.
  

Таким чином, застосування проблемного підходу у навчанні розпочинається із створення проблемної ситуації.

Як справедливо відзначав О.І.Бугайов, сутність проблемної ситуації складає невідповідність між вже засвоєними знаннями, уміннями і тими фактами і явищами, які учителю необхідно пояснити [2]. Тому ознайомлення учнів з проблемною ситуацією, уведення їх до її суті складає ключовий момент проблемного навчання. Як свідчить практика, саме успішність усвідомлення школярами проблемної ситуації, і бажання її розв’язати цілком визначає ефективність проблемного методу. Звідси випливає висновок – труднощі, пов’язані із аналізом проблемної ситуації мають бути посильними для учнів, у них повинно виникати бажання подолати представлену проблему. Одним з розв’язків цього є застосування відео фрагментів задач (експериментального характеру), які учитель демонструє за допомогою, наприклад, мультимедійного проектора і комп’ютера.

Наприклад, збірник відеозадач «Фізика навколо нас», який складається з шести тематичних папок: «Військова справа», «Побут», «Пожежна справа», «Фізика в живій природі», «Фізика в неживій природі», «Різне» і є матеріалом для створення проблемних ситуацій на уроках шляхом аналізу конструкцій побутових приладів, військової та пожежної техніки і спорядження, виявленню законів фізики, на яких ґрунтується принцип їх дії. Не залишено без уваги фізику у живій та неживій природі.

Крім того, даний збірник може бути використаний для факультативних занять та проведення тематичних брейн – рингів.

Збірник відеозадач «Фізика навколо нас» буде корисним для всіх, хто цікавиться фізикою.

Нижче наведено методичні особливості постановки проблемної ситуації на уроці фізики у 8 класі із урахуванням викладеного вище.


Тема. Пароутворення і конденсація.

Фрагмент уроку: закріплення знань.

Закріплення знань проводиться шляхом розв’язування якісних задач. Перед учнями ставиться проблемна ситуація у вигляді відеозадач. При цьому в учнів виявляються задіяними не лише слух, а й зір, що сприяє кращому сприйняттю і осмисленню проблеми. Крім цього, споглядання відео фрагменту, як правило, викликає підвищення інтересу, а відтак швидше «затягує» учнів у проблему і спонукає шукати шляхи її розв’язання. Після перегляду відеозадачі вчитель пропонує знайти відповідь до неї самостійно, або ж з допомогою питань-підказок. Використання питань-підказок:

а) стимулює творче мислення;

б) направляє на правильний шлях знаходження відповіді;

в) розвиває логічне мислення, вчить використовувати наукові методи у процесі пізнання;

г) дає змогу здійснювати диференційований підхід до оцінювання знань учнів.

Відповідь до задачі має бути представлена у вигляді: відповідь-гіпотеза плюс аргументи на її користь.

Критерії оцінювання:

11 – 12 балів – правильна, розгорнута відповідь без використання питань-підказок.

10 балів - правильна, розгорнута відповідь з використанням 1 – 2 питань-підказок.

9 балів – правильні відповіді на всі питання-підказки плюс правильна розгорнута відповідь на запитання задачі.

1 - 8 балів – правильні відповіді на частину питань-підказок.

Відеозадача №1 «Собака у спеку» із тематичної папки «Фізика в

живій природі»

Питання задачі: «Чому у спеку або після бігу собака висовує язик з рота?»

Питання-підказки

1. Від чого страждає собака у спеку або під час бігу?
   

Відповідь. Від підвищення температури свого тіла.

2. Чи передається тепло рухом крові від одних частин тіла собаки до інших?
   

Відповідь. Так.

3. Чи вдасться уникнути або зменшити перегрів тіла, якщо буде охолоджуватись одна із частин тіла собаки?
   

Відповідь. Так.

4. Язик сухий чи вологий?
   

Відповідь. Вологий.

5. Чи випаровується вода з поверхні язика?
   

Відповідь. Так.

6. Чим супроводжується випаровування рідини з поверхні тіла?
   

Відповідь. Охолодженням рідини і тіла.

7. Як зміниться швидкість випаровування, якщо собака висуне язик з рота?
   

Відповідь. Збільшиться.

8. Як вплине зміна швидкості випаровування води з поверхні язика на температуру всього тіла?
   

Відповідь. Температура почне знижуватись.

9. Чи можна стверджувати, що язик собаки відіграє роль регулятора температури тіла?
   

Відповідь. Так.

10. Сформулюйте повну аргументовану відповідь на питання, що прозвучало у відеозадачі.
    

Відповідь. Собака підтримує температуру свого тіла сталою, шляхом передачі надлишку теплової енергії у навколишнє середовище. Для цього він використовує явище випаровування води з поверхні язика.


Відеозадача №2 «Склянка» з тематичної папки «Фізика в побуті»

Питання задачі: «Чому склянку важко відірвати від скатертини?»


Питання-підказки

1. Чи випаровується вода із мокрих стінок склянки?
   

Відповідь. Так.

2. Чим заповнена склянка до моменту опускання її на скатерку?
   

Відповідь. Тепла водяна пара + тепле повітря.

3. Порівняйте значення сумарного тиску повітря і водяної пари в склянці із атмосферним тиском до моменту опускання склянки на скатерку.
   

Відповідь. Вони рівні.

4. Порівняйте температури повітря і водяної пари в склянці і за її межами відразу після того, як склянку поставили догори дном на скатерку.
   

Відповідь. Температура в склянці вища.

5. Як пов’язані температура і тиск повітря між собою?
   

Відповідь. Тиск прямо пропорційний температурі.

6. Чи змінюється концентрація пари і її тиск після того, як склянку поставили догори дном на скатерку?
   

Відповідь. Концентрація зменшиться, бо частина пари конденсується. Тиск також зменшиться, бо зменшиться температура і концентрація.

7. Порівняйте тиск у склянці після її охолодження з атмосферним.
   

Відповідь. Атмосферний тис більший.

8. Яка сила притискає склянку до скатерки?
   

Відповідь. Сила різниці тисків: атмосферного і сумарного тиску повітря і водяної пари в склянці.

9. Сформулюйте повну аргументовану відповідь на питання, що прозвучало у відеозадачі.
   

Відповідь. Склянку важко відірвати від скатерки тому, що їх притискає одну до одної сила різниці тисків: атмосферного і сумарного тиску повітря і водяної пари в склянці. Ця різниця виникає в наслідок зниження тиску повітря і тиску водяної пари в склянці. Зменшення тиску пояснюється зниженням температури повітря і водяної пари, а також зниженням концентрації водяної пари внаслідок її конденсації.

Підсумовуючи, можна стверджувати, що представлена інтеграція навчальних технологій дає ряд методичних переваг перед традиційними методами навчання. Використання відеозадач дозволяє учителю швидко повертатися до постановки задачі, зупиняти відео у тих місцях, де потрібно загострити увагу учнів тощо. Описаний у даній статті підхід, як свідчить власний досвід, значно підвищує інтерес учнів до вивчення фізики, слугує чудовим засобом розвитку логічного мислення, спонукає учнів до творчого пошуку під час розв’язування фізичних задач.

Хто зацікавиться збірником відеозадач, пишіть на e-mail romanpetr@bigmir.net


Список використаних джерел

1. Брушлинский А.В. Психология мышления и проблемное обучение. М.: Знание, 1983. – 213 с.
   
2. Бугаев А.И. Методика преподавания физики в средней школе. М.: Просвещение, 1981. – 288 с.
   
3. Кудрявцев Т.В. Проблемное обучение – истоки, сущность, перспективы. М.: Знание, 1991. – 123 с.
   
4. Селевко Г.К. Энциклопедия образовательных технологий: В 2 т. Т. 1. М.: НИИ школьных технологий, 2006. – 816 с.