Geum.ru

Методичні рекомендації щодо використання інформаційно-комунікаційних технологій у викладанні географії

Вид материалаМетодичні рекомендації
Подобный материал:

Методичні рекомендації щодо використання інформаційно-комунікаційних технологій у викладанні географії

Впровадження в навчально-виховний процес інформаційно-комунікаційних технологій дає змогу якісно змінити цей процес та по-новому підійти до розробки методик викладання предметів, зокрема географії, і створення нового інформаційно-освітнього середовища.

Інформаційно-комунікаційні технології на уроках географії можна використовувати: по-перше, на уроках з вивчення нового і закріплення вивченого матеріалу, уроках, які потребують ілюстрацій закономірностей розвитку природи і суспільства, на конкретних матеріалах регіонального змісту; по-друге, у вигляді самостійної роботи з комп'ютером в межах інтегрованих уроків інформатики і географії. На таких уроках учні безпосередно на комп'ютері виконують програмні практичні роботи.

На захист використання інформаційно-комунікаційнихтехнологій в навчан­ні географії можна навести багато прикладів, що будуть переконливи­ми порівняно зі звичайним традиційним навчанням. Це підтверджується ефективністю їх використання на багатьох етапах здобуття географічних знань. Це — пред'явлення географічної інформації учням, засвоєння навчально­го матеріалу в процесі інтерактивної взаємодії з комп'ютером, повторення й закріплення засвоєних знань, умінь і навичок, підсумковий конт­роль і самоконтроль досягнутих результатів навчання, нарешті, це етапі коригування конкретного процесу навчання географії, його результа­тів, що здобуваються шляхом удо­сконалення дозування навчально­го матеріалу, його систематизації тощо.

Особливість побудови мультиме­дійних засобів навчання, на відмі­ну від суто інформаційного викладу навчального матеріалу, передбачає особисте, розумово активне став­лення користувача до змісту про­грами, спонукає аналізувати його, активізувати процес пізнання та за­своєння знань, закладених у змісті використовуваної програми чи на­вчальному середовищі.

Переваги мультимедійних навчаль­них систем зумовлені технічними можливостями комп'ютера:
  • збільшення обсягу пам'яті, що до­зволяє значно розширити й уріз­номанітнити матеріал, який під­лягає засвоєнню, удосконалити його структуру, розвинути управ­лінську функцію програми;
  • швидка дія, що забезпечує своє­часну обробку інформації, якісний діалог між тим, хто навчається, і комп'ютером;
  • наявність звукового супроводу, що сприяє активізації ще одно­го каналу сприймання;
  • якість зображень, що відповідає естетичним та гігієнічним вимо­гам і дозволяє краще унаочнити матеріал, зобразити різні процеси, явища, предмети тощо.

На уроках з використанням інформаційно-комунікаційних технологій застосовується розвивальна система навчання та її структурні елементи: включення інтер­активних методів різних видів до процесу навчання; конструюван­ня навчальної проблеми, створення навчальної ситуації; використання проблемних завдань, диференціа­ція навчання; індивідуальна робо­та, робота творчих груп; створення сприятливої атмосфери; створення учителем ситуації успіху, співробіт­ництва, діалогу, пов'язані з формуванням творчих здібностей, емо­ційної сфери учня.

Використання комп'ютера на різ­них етапах навчання допомагає реалізувати особистісно орієнтований підхід в освіті принцип діяльності, суть якого полягає в стимуляції учнів до освітньої діяльності, що забезпечує можливість саморозвитку,самовираження і самоосвіти. Комп'ютер є багатофункціональною навчальною машиною. Його дидактичні можливості дозволяють:
  • завдяки новизні і нетрадиційності залучити учнів до активної навчально-пізнавальної діяльності;
  • активізувати навчання шляхом використання привабливих і швидкозмінних форм подачі інформації (мультиплікація, колір, музика), стимуляції пошуку відповідей (наприклад, маленький ведмедик радісно плеще в долоні за правильної відповіді і ллє рясні сльози за помилкової"), духу змагання (учень змагається з машиною і з самим собою);
  • поліпшити сприймання матеріалу за рахунок наочності, підкреслювання, обертання, кольорового зображення, графіки, мультиплікації, музики, відео;- розвивати творче мислення шляхом експериментування, пошуку зв'язків між новою і старою інформацією, встановлення зв'язків і закономірностей в межах набору завчених фактів;
  • розвивати абстрактне мислення за допомогою заміни, демонстрації конкретних предметів схематичними чи символічними зображеннями (кресленнями, графіками, діаграмами, формулами), наочністю;
  • формувати уміння раціонально будувати розумові операції (точно визначати цілі діяльності, завдання, засоби досягнення завдань, цілей)
  • стимулювати рефлексію, аналіз учнями своєї діяльності шляхом отримання наочного зображення наслідків власних дій;
  • реалізувати індивідуалізацію навчання за послідовністю понять, що вивчаються; за методом подачі навчального матеріалу; рівнем складності і кількості пред'явлених задач, часу навчання тощо;
  • керувати навчанням: комп'ютер визначає, які навчальні завдання (питання, задачі, вправи) будуть запропоновані учням, які пізнавальні дії (порівняння, зіставлення, абстрагування та ін.) вони мають виконати, до яких результатів і висновків дійти;
  • здійснити доступ до "банків інформації" - практично безмежного обсягу інформації і її аналітичного опрацювання, що призводить до безпосереднього залучення підростаючого покоління до інформаційної культури суспільства;
  • доступ до мережі Інтернет дозволяє взяти участь у міжнародних освітніх проектах (спільній навчально-пізнавальній творчій або ігровій діяльності учнів-партнерів, організованій на основі комп'ютерних телекомунікацій), яка має спільну мету - дослідження певної проблеми (дослідницької, літературно-творчої, пригодницької, інформаційної та інших);
  • організувати дистанційне навчання з використанням персональних комп'ютерів і мережі Інтернет;
  • забезпечити об'єктивність контролю, можливість реалізації суб'єктивного стилю спілкування, що особливо важливо для учнів із сповільненим темпом сприймання і засвоєння навчального матеріалу.

Аналіз досвіду вчителів загальноосвітніх навчальних закладів свідчить про можливості використання комп'ютерної техніки у всіх ланках навчально-виховного процесу. Розглянемо приклади використання комп'ютера на уроках географії таких типів.

З метою формування навчально-пізнавальних, соціальних, інформаційно-комунікаційних компетенцій пропонуємо урок засвоєння нових знань. Нагадаємо, що уроки цього типу при традиційній методиці мають таку структуру:

1. Перевірка домашнього завдання, активізація опорних знань.

2. Оголошення теми, мети, завдань уроку; мотивація навчальної діяльності.

3. Сприймання і первинне усвідомлення нового матеріалу, осмислення зв'язків і відносин в об'єктах вивчення.

4. Узагальнення і систематизація знань.

5. Підведення підсумків та повідомлення домашнього завдання.Під час проведення уроків цього типу в комп'ютерному класі учні розподіляються на 3 групи. Урок має таку структуру:

1. Актуалізація й корекція опорних знань учнів перевіряється за допомогою комп'ютера (перша група), інші працюють з учнями за запитаннями, картками (5-7 хвилин).

2. Сприймання і первинне усвідомлення нового матеріалу: група учнів з високим рівнем підготовки вивчає матеріал за комп'ютером, інші слухають пояснення вчителя чи працюють над поставленою проблемою за підручником (10 хв.)

3. Систематизація знань: учні з високим рівнем підготовки виконують самостійно завдання за підручником; слабші учні працюють з учителем; третя група перевіряє рівень засвоєння матеріалу за допомогою комп'ютера (15 хв.).

4. Підсумок уроку і домашнє завдання.

З метою формування навчально-пізнавальних, особистісних, інформаційно-комунікаційних компетенцій пропонуємо комбінований урок. Комбінований урок, як відомо, має дві або декілька рівних за своїм значенням навчальних завдань. Наприклад, перевірка раніше засвоєних знань і засвоєння нових знань. Методика проведення комбінованого уроку з використанням комп'ютерів може бути такою:

1. Перевірка засвоєння попереднього матеріалу частиною учнів проводиться за допомогою комп'ютера. До цієї групи входять учні з будь-якими розумовими здібностями, як сильними, так і слабкими, залежно від характеру завдань. З рештою учнів працює вчитель, використовуючи різні форми роботи: фронтальну бесіду, самостійну роботу, роботу з картами тощо.

2. Вивчення нового матеріалу. Учні з високими розумовими здібностями опрацовюють новий матеріал за допомогою комп'ютера, а з рештою учнів працює вчитель.

3. Опрацювавши новий матеріал, учитель і учні переходять до нового етапу уроку - закріплення вивченого. Тут знову ж таки група учнів працює за комп'ютерами самостійно, а інші школярі працюють з учителем. Сильні учні виконують завдання, що складені вже за новим, щойно вивченим матеріалом. Якщо в них виникають проблеми, учитель бачить, на що потрібно звернути увагу під час повторення даної теми на наступному уроці. Наприкінці уроку вчитель підводить підсумки, визначає домашнє завдання.

З метою формування творчих, самоосвітніх, інформаційно-комунікаційних компетенцій пропонуємо урок узагальнення й систематизації знань. Урок має таку структуру:

1. Постановка мети уроку й мотивація навчальної діяльності учнів - 3 хв.

2. Відтворення і корекція опорних знань - 6 хв.

3. Повторення й аналіз основних фактів, подій і явищ - 6 хв

.4. Узагальнення й систематизація понять, засвоєння системи знань і їх застосування для пояснення нових фактів і виконання практичних завдань - 20 хв.Клас ділиться на три групи:а) перша група працює на комп'ютерах 5-7 хв.;б) друга група учнів самостійно працює з картками 5-7 хв. (завдання творчого характеру на розвиток логічного мислення), після виконання поставлених завдань учні міняються місцями; в) третя група учнів працює з учителем, виконує завдання творчого характеру.Перша група після виконання завдань на комп'ютерах працює разом з учителем або одержує індивідуальні завдання.

5. Засвоєння провідних ідей і основних теорій на основі широкої систематизації знань - 5 хв. Учитель ставить проблемні запитання, на які учні дають відповіді.

6. Підведення підсумку уроку - 5 хв. Учитель підводить підсумки роботи учнів, виставляє оцінки, мотивуючи кожну з них. Дає домашнє завдання і пояснює його.Зміна діяльності учнів на уроці від засвоєння інформації з екрану до роботи з підручником, словниками-довідниками, стінними й контурними картами, атласами, роботи в зошиті допомагає забезпечувати необхідну релаксацію, психологічну розрядку, зменшує втомлюваність, підвищує зацікавленість.




Сучасний кабінет географії повинен бути обладнаний комп`ютером, проектором, інтерактивною дошкою або екраном, телевізором. Столи мають бути поставлені так, щоб учні бачили обличчя один одного. Все це допомогає забезпечувати творчу атмосферу на уроці, інтерес до вивчення географії.

Освітні інновації спочатку впроваджують ентузіасти. Однак, як що не буде відповідної організаційної підтримки, то ці інновації належно не поширяться. Така підтримка може мати різні форми:
  • стимулювання щодо створення інфраструктури інформаційно-комунікаційних технологій;
  • створення клімату, сприятливого для використання інформаційно-комунікаційних технологій;
  • політика стимулювання інформаційно-комунікаційних технологій в методику викладання;
  • створення комп`ютерних класів у предметних кабінетах.

Розробка методики створення, а головне, використання інформаційно-комунікаційних технологій в навчанні географії — це новий напрям у методичній науці і практиці. Тому, з одного боку, необхідно розробляти нові підходи до використання електронних мультимедійних видань з географії, а з іншого — критично осмислювати і коригувати уже існуючі зразки таких видань і методик. Для цього необхідна злагоджена спільна діяльність вчених, методистів, розробників електронних видань і вчителів-практиків.