Проектна технологія на уроках

Вид материалаУрок
Подобный материал:


Проектна технологія на уроках

української мови та літератури


Яценко Г.В.,

учитель української мови

та літератури Харківської гімназії №144, спеціаліст

І кваліфікаційної категорії


На ярмарок педагогічних ідей у 2009-2010 навчальному році від Харківської гімназії №144 було представлено дві роботи: «Проектна технологія на уроках української мови та літератури» (спільна робота вчителів методичного об’єднання) та моя власна розробка «Сучасний інноваційний урок української літератури (метод проектів)», які нагороджені Дипломами ІІ ступеня.

Вивченням методу проектів наша гімназія і зокрема методичне об’єднання вчителів української мови та літератури займається вже два роки. Попередньо вчителі пройшли курси «Intel® Навчання для майбутнього”, на яких було запропоновано можливості використання інформаційно-комунікаційних технологій при викладанні навчальних предметів згідно з державним стандартом загальної середньої освіти.

Проектування – це особливий тип інтелектуальної діяльності, відмінною особливістю якої є перспективна орієнтація дослідження, що має практичне спрямування. Реалізувати проект можна в різний спосіб: як з використанням інформаційно-комунікаційних технологій, так і без них. Якщо порівнювати результати дослідницької діяльності, представлені без використання комп’ютера та з ним, то можна помітити, що учнівська презентація суттєво нагадує реферат. Однак, вона має значні переваги. По-перше, тема – це проблемне питання. По-друге, учнями пропонуються гіпотези. По-третє, презентація є більш наочною і структурованою, бо кожен слайд розкриває певний момент проблеми. До того ж читання реферату швидко втомлює слухачів, а демонстрація презентації, особливо якщо вона яскрава з певною кількістю спецефектів, тільки зацікавлює учнів-глядачів.

Ми використовуємо презентацію як вид реалізації інформаційного проекту. На початку вивчення теми, наприклад, вчитель Козлова Ю.Ю. створила досить розгорнуту презентацію про життя і творчість О. Довженка, яка стала демонстраційним матеріалом на уроці із відповідними завданнями та акцентами. Учнівську презентацію представила Коньовшій М.І. за темою «Багатозначність слів». На слайдах учні розкрили поняття різних типів переносних значень, таких як метафора, метонімія, синекдоха.

Починаючи працювати з учнями за методом проектів, використовуємо найчастіше мультимедійні презентації як наочність, поступово навчаючи школярів застосовувати презентацію як вид оформлення самостійної дослідницької діяльності. Розтлумачуємо необхідність при цьому обов’язкової постановки проблемного запитання і знаходження відповіді на нього впродовж дослідження, доборі незаперечних аргументів, використанні додаткової літератури під час дослідження. Пояснюємо учням середніх класів, як правильно оформлювати список використаної літератури, оскільки це їм знадобиться при написанні наукових робіт у навчальному товаристві гімназистів «Еврика» та для участі в конкурсі-захисті робіт МАН.

Отже, більшість проектів – дослідницькі, які вчимо створювати дітей індивідуально, в парах, групах. Оформлення таких презентацій відбувається зазвичай вдома, оскільки є обмеження з використанням комп’ютерів на уроках. Прикладом такого проекту є презентація «Велике таїнство творення в романі П.Загребельного «Диво» (учитель Пилипенко О.В.) або «Хто такий справжній друг» (учитель Яценко Г.В.) за твором В. Нестайка «Тореадори з Васюківки».

Безумовно, навчальний процес потребує урізноманітнення. Не можна весь час повторюватись, бо учні пристосовуються і втрачають інтерес. Тому на допомогу приходить комп’ютерна програма Publisher, яка дозволяє оформити досліджений матеріал у вигляді різноманітних публікацій: газет, буклетів тощо.

Елементом дослідження може бути публікація, яка розкриває один із аспектів проблеми. Наприклад, негативний аспект характеру чи поведінки головних героїв повісті В. Нестайка «Тореадори з Васюківки». Ця публікація групи «журналістів» є до певної міри провокативною, оскільки покликана висвітлити лише негативні риси героїв твору і таким чином спонукати шестикласників до дискусії.

Характеристика образів персонажів літературного твору найкраще проводити через творчі проекти. Наприклад, відеофільм, який створили учні 10 класу під керівництвом Шпаковської О.М., вийшов яскравим та захоплюючим. Цікавим виявився підбір за характером сучасних акторів для виконання певних ролей п’єси. Мультиплікація теж розвиває образне мислення та художні творчі здібності учнів, і прикладом цьому в брошурі є мультфільм «Пропаща сила» (образ Чіпки).

Ігрові проекти представляють собою обігрування різних сюжетних ситуацій, рольову гру, вистави, рекламні акції тощо. Мною було проведено урок-рольову гру в 8 класі «Людина і гроші» за п’єсою І. Карпенка-Карого «Сто тисяч» без використання ІКТ. Проект-змагання рекламних агенцій «Хижий звір» та «Дике птаство» за «Мисливськими усмішками» Остапа Вишні потребував створення рекламних буклетів з допомогою комп’ютерної програми Publisher. Такі проекти дозволяють учням спробувати себе в певній ролі, що наближає їх до відповідної життєвої ситуації, до майбутньої професії, вчить переконувати інших у власній позиції.

На уроках узагальнення матеріалу теж можна використати комп’ютер. Наприклад, під час доповідей представників дослідницьких груп, за їхніми висновками з різних народознавчих аспектів повісті М. Стельмаха «Гуси-лебеді летять», учні-програмісти створили узагальнюючу схему. Узагальнити тему «Творчість Т.Г.Шевченка» в 9 класі ми спробували також за допомогою публікації (Додаток 2 у брошурі). Учні 5 класу на уроці української мови створювали буклети «Мовні скарби (у світі цікавої лексики та фразеології)» для систематизації вивченого матеріалу (учитель – Козлова Ю.Ю.)

Створенням веб-сторінок ми ще мало займалися, тому це є перспективою для нашого розвитку.

Відомо, що особистість, яка зацікавлена, хоче пізнати матеріал, засвоює його набагато краще, ніж та, що не зацікавлена змістом того, що вивчає. Використання методу проектів вносить істотні зміни у діяльність педагога та розвиток учня як особистості, ставить нові вимоги до викладання предмету, вимагає чіткої організації та індивідуальної роботи з кожним учнем під час навчально-виховного процесу.

Практичне застосування методу проектів на уроках української мови та літератури в Харківській гімназії №144 показало, що школярі зацікавилися новою технологією, виявляють при організації та реалізації певних проектів високий творчий потенціал, бажання і вміння мислити нестандартно.

Проектна технологія дає можливість педагогові, застосувавши розмаїття інтерактивних вправ, змінити роль авторитарного транслятора інформації на координатора навчального процесу. Крім того, учні здобувають знання, порівнюючи, зіставляючи, даючи оцінку вчинкам, стосункам людей, суспільним і культурним явищам та процесам, спостерігають і роблять власні висновки. Адже нинішньому суспільству потрібна вільна, мисляча й активна особистість.

Отже, слід по можливості більше впроваджувати проектну технологію на уроках у 5-9 класах, що забезпечить цілісність сприйняття учнів, мотивацію навчальної діяльності, практичне спрямування роботи на конкретний результат, створить умови для профільного навчання в старшій школі. Для учнів 10-11-х класів треба наближати завдання навчальних проектів максимально до життєвих ситуацій, щоб школярі могли себе випробувати в певній професії.

І особливо важливим є те, що метод проектів має широкі перспективи для розвитку як на сучасних інноваційних уроках, так і в позакласній роботі.

Запропоновані в розробках уроки передбачають роботу над короткотривалими проектами з української мови та літератури, які виконуються як окремими групами учнів у процесі са­мопідготовки, так і всіма учнями класу під час нав­чального заняття. Подальша робота з проблеми засто­сування проектної технології буде спрямована на розробку довготривалих проектів з української мови і літератури, що перед­бачають різні види пізнавальної діяльності, та реко­мендацій щодо організації роботи над ними.

Таким чином, інноваційні технології є джерелом розвитку саморегуляції та свободи вибору майбутніх фахівців, потребою усвідомлення особистої відповідальності. Інноваційні технології дають можливість вивести гімназистів на більш високий рівень компетентності, підготовленості і професіоналізму.

Як відомо, “урок – творчість, а остання не терпить надмірної стандартизації й шаблону, вона передбачає новизну, оригінальність, відхід від традиції, переборення стереотипів”. Тому творімо разом!