Ліханської Оксани Леонідівни з теми Проектна діяльність школярів на урок
Вид материала | Урок |
- Проектна діяльність як засіб формування життєвих компетентностей молодших школярів, 32.03kb.
- Урок започатковує вивчення блоку "Перебудова в СРСР та Україна" (4-й урок теми 4 Всесвітньої, 1254.61kb.
- Людмила Миколаївна Москаленко, 107.96kb.
- Загальна характеристика роботи актуальність теми, 296.03kb.
- Проектна діяльність у початковій школі, 209.06kb.
- Загальна характеристика роботи актуальність теми, 286.77kb.
- Аналіз уроку із застосуванням інформаційно-комунікаційних технологій, 31.73kb.
- Теми рефератів з дисципліни «Комунікаційна діяльність», 7.24kb.
- Проектна діяльність школи, 168.83kb.
- Проектна методика на уроках англійської мови, 51.79kb.
ПРОЕКТНА ДІЯЛЬНІСТЬ ШКОЛЯРІВ НА УРОКАХ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ТА ЛІТЕРАТУРИ
З досвіду роботи
учителя української мови та літератури
комунального закладу
«Нікопольська середня
загальноосвітня школа І – ІІІ ступенів № 23»
Ліханської О.Л.
2011 р
ВІЗИТНА КАРТКА
ЛІХАНСЬКА ОКСАНА ЛЕОНІДІВНА
УЧИТЕЛЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ТА
ЛІТЕРАТУРИ
СПЕЦІАЛІСТ ВИЩОЇ
КВАЛІФІКАЦІЙНОЇ КАТЕГОРІЇ
СТАЖ РОБОТИ 21 РІК
ПРЕДСТАВЛЕННЯ
Адміністрація КЗ «НСЗШ № 23» вважає, що досвід учителя української мови і літератури Ліханської Оксани Леонідівни з теми «Проектна діяльність школярів на уроках української мови та літератури» заслуговує уваги.
Ліханська О.Л. працює в школі протягом 21 року, досвідчений педагог, має високу науково-теоретичну підготовку. Ії уроки відзначаються майстерністю, насиченістю, глибоким змістом та різноманітними методами, прийомами, що допомагають творчій роботі учнів, сприяють розвитку учнівської особистості, вихованню свідомих громадян.
Оксана Леонідівна добре знає своїх учнів, допомагає у процесі пізнання, у свідомому засвоєнні програмного матеріалу. Ії учні добре володіють рідною мовою, вміють самостійно мислити, активні у пізнавальній діяльності.
Роботу вчителя характеризує:
- творчий підхід до навчально-виховного процесу;
- систематичність та послідовність вивчення теми;
- застосування інноваційних та інтерактивних методів навчання;
- вивчення науково-педагогічного досвіду вчителів-новаторів;
- власні методичні розробки уроків;
- творчий пошук.
У досвіді розкривається загальний зміст проектної діяльності учнів
викладаються види проектів та їх можливі етапи. Посібник складається з двох частин :теоретичної та практичної. Практична частина представлена розробками уроків з елементами проектної діяльності, з ілюстрацій - результатів проектної діяльності учнів на уроках української словесності , які представлені як зразки можливих проектів. Цінним у досвіді є можливість використання його в практичній діяльності учителя словесності, у позакласній факультативній та гуртковій роботі.
На початку XXI століття закономірно постає питання про нову школу, яка створила б умови для повноцінного фізичного, психічного, соціального та духовного розвитку дитини і плекала людину, здатну будувати демократичну державу. Сучасна школа повинна допомогти учням відчувати себе впевненими на ринку праці, вміти адаптуватися до соціальних змін і криз у суспільстві, бути психологічно стійкими, розвивати здатність до самоорганізації. Це вимагає пошуку нових форм організації навчально – виховного процесу.
Сьогодні метод проектів вважається одним із перспективних видів навчання, тому що він створює умови для творчої самореалізації учнів, підвищує мотивацію для отримання знань, сприяє розвитку їхніх інтелектуальних здібностей. Учні набувають досвіду вирішення реальних проблем з огляду на майбутнє самостійне життя, які проектують у навчанні.
Німецький педагог А. Флітнер характеризує проектну діяльність як навчальний процес, в якому обов`язково беруть участь розум, серце і руки ( “Lernen mit Kopf, Herz und Hand”), тобто осмислення самостійно набутої інформації здійснюється через призму особистісного відношення до неї і оцінку результатів в кінцевому продукті.
Саме тому початок нового століття означений складним пошуком нової філософії навчання та виховання дітей і юнацтва. ЇЇ стрижень – життєтворчість, виховання відповідальної особистості, здатної до саморозвитку, самостійного будівництва своєї долі, стосунків зі світом, реалізації життєвого призначення через особистісний вибір.
У школі життєвої компетентності реалізуються діяльнісний підхід, компетентісний підхід, ідеї проективної, особистісно орієнтованої педагогіки. Навчання та виховання мають стати керівництвом індивідуальним становленням людської особистості.
Проектна діяльність може знаходити застосування на різних етапах навчання й виховання, маючи опорою струнку систему філософських і психологічних концепцій. Сферою цілепокладання є створення умов для розвитку творчої активності учнів і самореалізації сутнісних сил.
Життєвий проект – результат свідомої побудови особистістю свого індивідуального життя, використання ресурсів особистісного зростання, намагання усвідомити свою неповторність і своєрідність, результат життєвого пошуку та стратегічного мислення.
Вимоги реформування передбачають виведення освітнього процесу на технологічний рівень, тобто вибір індивідуальних маршрутів навчання й виховання. Упровадження методу життєтворчих проектів – важлива необхідна умова проблемно- зорієнтованих пошуків учнів на основі реальної життєвої практики. Життєтворчий проект – розвивальна інновація нової школи, простір майбутнього дитини.
Що може бути краще для становлення особистості, ніж відчуття успіху й особистої значущості в процесі своєї праці? Проектні технології, до впровадження яких так активно закликають сучасних учителів, спрямовані на стимулювання інтересу учнів до нових знань, на розвиток дитини через вирішення проблем і використання цих знань у конкретній практичній діяльності. Особливо актуальним є застосування методу проектів сьогодні, коли сучасна освіта переорієнтовується на профільне навчання.
Метод проектів був запропонований і розроблений американським філософом Джоном Дьюї в першій половині XX ст. Він запропонував будувати навчальний процес на активній основі, спираючись на цілеспрямовану діяльність учнів з урахуванням їх особистої зацікавленості в цих знаннях. Американці змогли конструктивно підійти до суті методології й усвідомити величезні переваги нових підходів. Саме тому з моменту появи технології на арені педагогічної думки і дотепер вона активно використовується в практиці американської школи.
Нині, коли в українській школі виникла необхідність у якісно нових характеристиках освітніх систем (поліфункціональність, цінніснодоцільність, варіативність тощо), метод проектів користується попитом і популярністю.
В основі методу проектів лежить:
• розвиток пізнавальних умінь і навичок учнів;
• уміння орієнтуватися в інформаційному просторі;
• уміння самостійно конструювати свої знання;
• уміння інтегрувати свої знання з різних галузей науки;
• уміння критично мислити.
Метод проектів орієнтований на самостійну діяльність учнів (індивідуальну, парну, групову) у відведений для нього час (від декількох хвилин уроку до декількох тижнів, а іноді й місяців). Це завдання особистістно - зорієнтованої педагогіки.
Проектна технологія передбачає наявність проблеми, що вимагає інтегрованих знань і дослідницького пошуку її вирішення. Результати запланованої діяльності повинні мати практичну, теоретичну, пізнавальну значимість. Головною складовою методу є самостійність учня. Дуже важливою також є структуризація змістовної частини проекту із зазначенням поетапних результатів. Використання дослідницьких підходів у проекті є свого роду наріжним каменем технології. Причому послідовність цих методів можна поставити в такий ряд: визначення проблеми (визначення завдань, які випливають із дослідження) — висунення гіпотези вирішення завдань -обговорення методів дослідження — оформлення кінцевих результатів — аналіз одержаних даних — підбиття підсумків — корегування — висновки.
Учителеві варто озброїтися усім арсеналом дослідницьких і пошукових методів. Він повинен уміти організовувати і проводити дискусії, не нав'язуючи своєї точки зору, не пригнічуючи учнів своїм авторитетом.
Чи можна поставити під сумнів користь проектної технології, якщо в ході її застосування учень вчиться самостійно здобувати знання і використовувати їх для вирішення нових пізнавальних і практичних завдань? Діти придбають комунікативні навички та вміння, працюючи в різноманітних групах та виконуючи різні соціальні ролі (лідер, виконавець, посередник і т.п.), ознайомляться з різними думками щодо однієї проблеми. Особливо цінним активізуючим стимулом діяльності є те, що проектне навчання не порушує принципу невимушеності, у міру виконання роботи зростає ступінь захопленості нею. Діти вчаться на власному досвіді й досвіді своїх товаришів, бачать результат своєї власної праці.
Який би різновид проектної технології не застосував учитель — чи то груповий, чи то парний, чи то індивідуальний, він обов'язково переконається в її спроможності одержати успішний педагогічний результат. Я активно голосую за метод проектів у загальноосвітній школі.
Проекти учнів різноманітні за формою, змістом. Це групові й індивідуальні роботи, інтегровані й монопроекти. Результатами діяльності учнів стають:
• електронні версії розділів підручника;
• брошури - збірки віршів, авторами яких є самі учні;
• словники різноманітної тематики ;
• театралізовані вистави, сценарії яких написані самими учнями ;
• відеофільми, задумані й зняті учнями та ін..
Пам'ятка
Підготовка презентації проектної роботи
|
Практична частина |
Нові принципи особистісно – зорієнтованого навчання, індивідуального підходу, суб’єктності у навчанні, вимагають нових технологій, методів, форм.
У своїй практиці опробовую такі форми і методи : робота в групах, мозковий штурм, «Мікрофон»,вільне письмо, перефразування.
Та найбільшу увагу приділяю методу проектів. Чому? Вважаю, що для того , щоб учень сприймав знання як дійсно необхідні, особистісно важливі – необхідна проблема, що виділяється з реального життя, знайома і значуща для учня, для вирішення якої йому необхідно застосувати уже отриманні знання і навички, а також і нові , які ще доведеться набути.
«Вирішити проблему» - означає застосувати в даному
випадку необхідні знання і навички із різних галузей життя, отримавши реальний і чуттєвий результат.
У п’ятому класі на уроках літератури це проекти власних казок , легенд, переказів (творчий проект).
У шостому класі застосовую такий метод під час вивчення тем : «Твір – опис приміщення на основі власних спостережень», «Твір – опис природи.»
Учням заздалегідь надається завдання щодо здійснення майбутнього проекту. Час підготовки визначається відповідно до складності роботи. За бажанням діти об’єднуються в групи або пари. Учитель надає кожній групі (парі): «Картку– план підготовки до твору…» (практико – зорієнтований проект).
Сьомий клас – урок - вистава за творами вивчених письменників та поетів, що увійшли до теми « Про далекі минулі часи» (рольовий проект).
Восьмий клас – проект путівника по рідному місту (інформаційний проект).
Дев’ятий клас – « Лист – послання у майбутнє» - за темою «Полемічна література».
Десятий – одинадцятий – проекти словників – довідників ( мова ); театралізація класичних творів «Украдене щастя» І.Франка; «За двома зайцями»М. Старицького.
Отже, у своїй роботі дотримуюсь не тільки позиції керівника , але й особистим прикладом заохочую дітей до роботи, бо вважаю , що лише у співдружності «учитель – учень» можна досягти бажаного результату.
11 клас -Полторак А. у ролі Миколи ( «Украдене щастя» І.Франка )
11кл. – Ващенко Г. у ролі Ганни(«Украдене щастя»)
ТВІР – ОПИС ПРИМІЩЕННЯ НА ОСНОВІ ВЛАСНИХ СПОСТЕРЕЖЕНЬ
РОЗРОБКА УРОКУ З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ
У 6 КЛАСІ
Моя хатина - це мій оберіг, Бо навіть стіни вдома нам допомагають. Тепло оселі, як весни привіт, - В негоді серця душу зігрівають! Моя хатина - свідок всіх подій, Що у родині з дня у день минають, Бо саме тут радіють разом всі, І разом всі у горі співчувають ! Ліханська О.Л. |
ТЕХНОЛОГІЧНА КАРТКА УРОКУ З ПРЕЗЕНТАЦІЇ ПРАКТИКО – ЗОРІЄНТОВАНОГО ПРОЕКТУ |
Тема уроку. Твір – опис приміщення на основі власних спостережень | Примітки |
Мета : спрямувати роботу учнів на досконале ознайомлення з елементами сучасного інтер’єру; формувати вміння самостійно збирати та систематизувати матеріал стосовно теми, розвивати творчі здібності, художній та естетичний смак учнів; виховувати бережливе ставлення до шкільного майна. | |
Цілі. Учні повинні знати : типи і стилі мовлення, за допомогою яких складаються описи приміщення; характерні особливості опису інтер’єру. Учні повинні вміти : складати усний і письмовий опис приміщення; виділяти окремі елементи інтер’єру, відповідати на питання , презентувати власні проекти. | |
Очікувані результати : навчити учнів плануванню своєї діяльності, збору та аналізу інформації, застосуванню її на практиці ( створення власного проекту приміщення; удосконалення навичок публічного виступу; оцінювання своєї і колективної праці. | |
Кінцевий продукт : макет приміщення. | |
Презентація : учні представляють проект групи , описуючи його. | |
Опис проекту : поділившись на групи , учні дотримались і виконали всі пункти , що зазначені у картці – плані підготовки до твору. По закінченню презентації проектів, учні обговорюють результати своєї діяльності. | |
Рефлексія та оцінювання : а) усна рефлексія ( «Мікрофон»): «Після цього уроку я навчився..» або «…відкрив у собі…»; б) письмова взаємооцінка (у кожної групи картка «Оцінка роботи учнів у групі» за А. Фасолею) | |
КАРТКА – ПЛАН ПІДГОТОВКИ ДО ТВОРУ – ОПИСУ ПРИМІЩЕННЯ НА ОСНОВІ ВЛАСНИХ СПОСТЕРЕЖЕНЬ
№п/п | Завдання | Примітки |
1. | Визначтесь, яке приміщення Ви хотіли б описати у своєму творі. | |
2. | З’ясуйте : а) розмір приміщення, його площу; б) які елементи інтер’єру переважають у приміщенні ( запишіть назви предметів(іменники) і доберіть до них відповідні прикметники , які характеризують предмет за кольором, формою, матеріалом). | |
3. | Визначтесь ,у якому стилі мовлення Ви будете викладати свій твір; які типи мовлення будете використовувати. | |
4. | Запропонуйте власний макет приміщення. | |
5. | Підготуйтесь до захисту проекту | |
МАТЕРІАЛИ ДО УРОКУ
ТИПИ МОВЛЕННЯ
Розповідь - це висловлювання . в якому йдеться про послідовні дії
предмета. До розповіді можна поставити запитання : що трапилося?
Опис - це висловлювання , в якому йдеться про ознаки предмета. Вони можуть бути одноразовими або постійними. До опису можна поставити одне з таких запитань : який? яка? яке? які? В ньому подаються ознаки всього предмета та ( або) його частин.
Роздум - це висловлювання , змістом якого є встановлені людиною зв'язки між предметами та явищами. До роздуму можна поставити загальне питання
чому?
СТИЛІ МОВЛЕННЯ
НАЗВА | Де використовується | Висловлювання |
Розмовний | У побуті | Розмова на побутові теми., лист до близьких ш |
Науковий | У науці та техніці | Наукова лекція, , підручник |
Художній | У художній літературі | Вірш, оповідання, повість, казка, п'єса |
Публіцистичний | У суспільному житті | Промова, виступ, газетна стаття |
Офіційно - діловий | В офіційних службових стосунках | Документи, закони, оголошення |
Назвіть слова
1. Електричний світильник у формі півкулі, закріплений на стелі ( люстра)
2. Нижня частина стіни, виділена оздобленням або фарбуванням ( панель)
3. Велике дзеркало (трюмо)
4. Підлога, викладена маленькими дощечками ( паркет)
5. Тканий барвистий виріб , переважно ворсистий, що використовується для покриття підлоги, стін ( килим )
6. Декоративний килим з художньо витканим зображенням, картиною ( гобелен)
7. Шафа для зберігання посуду, столової білизни, закусок, напоїв (бар, пенал)
8. Переднє помешкання у громадських, рідше житлових будинках (рекреація, хол )
9. Рулони паперу з друкованим візерунком, якими обклеюють стіни приміщень (шпалери ).
10. Завіса на вікно (штора, гардина, портьєра)
Завдання 2.Прослухайте текст, визначте його тему та основну думку. До якого типу і стилю мовлення він належить?
Хата, у яку зайшли подорожні, була чи не найкраща на всю вулицю.
Вздовж двох стін стояли чисто вимиті ослони. У кутку над столом світилися завішані білим рушником образи. Біля запаленої печі метушилася ще нестара жінка в очіпку, з українською привітністю просила сідати.
Подорожні помолилися до образів і попросили дозволу переночувати.( За П.Кулішем )
НАРОДНА МУДРІСТЬ ПРО ПОМЕШКАННЯ ЛЮДИНИ
- Добре тому хто в своєму дому.
- Не надійся на чужу хату, бо під тином доведеться умирати.
- У нас вітер хату мете, а сонечко хліб пече, вода сама ллється, все гаразд ведеться.
- Хата чужая , як свекруха лихая.
- Будуй хату з лободи, а в чужую не веди.
- Чужа хата не гріє.
- Вдома і солома їдома.
- В порожній хаті сумно й спати.
- Де мир, там і лад, там є в хаті благодать.
- Дорогая тая хатка, де родила мене матка.
- Само нічого до хати не прийде, крім біди.
- Хату руки держать.
- Чим хата багата тим і рада.
- В своїй хаті легше й помирати.
- Ліпше своя сяка-така хати, як чужа палата.
- Своя хатка, як рідна матка.
- Кожному свій куток милий.
- Хай буде не пишно, аби затишно.
- За морем тепліше, а дома миліше.
- Не пізно до свого дому й опівночі.
Складні випадки слововживання числівника та
іменника (грошові одиниці)
Урок - дослідження
Творчий доробок нестандартного уроку з українського мови
в 11 класі