Geum.ru

Ліханської Оксани Леонідівни з теми Проектна діяльність школярів на урок

Вид материалаУрок

Содержание


Т Тавтологія
У Уособлення, персоніфікація –
Віршовий ритм
Ліро-епічні твори
Подобный материал:
1   2   3   4   5

Метафора – перенесення рис одного предмета на інший на основі подібності (хлопчик ласкаво жебонів до мами). Різновидами метафори є уособлення та алегорія.

Н


Неологізми – нові слова. Вони позначають все те нове, що з’явилося в житті суспільства.


-5-

П


Порівняння – зіставлення предметів на основі їх подібності (вишні у білому цвітінні; неначе снігом обсипані).

Професіоналізми - слова, властиві для людей певної професії. Так, у поемі А. Малишка «Прометей» є слова і вислови з військової лексики: пілоточка, розвідник, солдат та інші.

Р


Риторичні фігури – синтаксичні засоби художньої мови, які використовуються для того, щоб виразити якесь сильне почуття (радість, туги, зневаги тощо). До них належать:
  • риторичний оклик – окличне речення (« Хай буде мир на всій землі й здійсняться наші мрії!» - В. Сосюра) ;
  • риторичний вигук – мова з більшою силою окремих слів при великому збудженні («Сніжок! Сніжок! Пустіть нас, пустіть нас мамо на двір!» -

М. Коцюбинський).
  • риторичне питання – питальне речення, що не вимагає відповіді («За що мені кара? За що мені муки? Кому я що заподіяла?» - Т. Шевченко);
  • риторичне звертання – звертання до відсутньої людини, явища, предмета і т. д. («Спи спокійно, поет» В. Сосюра).

С


Синекдоха – заміна частини цілим і цілого – частиною, однини – множиною і множини – одниною (випив усе молоко; космічні кораблі линуть на Марси і Венери).

Синоніми – слова, різні за звуковими складами, але близькі за значенням. До одного слова може бути кілька синонімів, які утворюють синонімічні ряди. З них письменник добирає таке слово, яке найбільше відповідає образу, що являється йому, допомагає виразити своє ставлення до зображеного («Добре, мамо, що ти зарання спать лягла» -

Т. Шевченко).

Т

Тавтологія – повторення одного й того ж слова, одно корінних чи близьких за значенням лексем з тим, щоб привернути увагу читача до певної деталі, найважливішої у реченні. Наприклад: рано-пораненьку, вовки-сіроманці, думати-гадати, сум-журба тощо.

Тропи – вжиті в переносному значенні слова та вислови. У такому разі слово або вислів повертається до нас якимсь новим значенням, набирає нового змістовного відтінку. Тропи допомагають виділити якусь важливу рису зображеного предмета, змалювати його поетично, висловити враження письменника до нього, дати оцінку. Проте кожний троп виділяє цю важливу ознаку тільки йому властивим способом.


У

Уособлення, персоніфікація – перенесення рис живої особи на предмет чи явище (вишня пишається білим квітом, грім сердиться).

Усталені звороти мови. До них належать прислів’я та приказки («Хто хоче багато знати , тому треба мало спати» ), крилаті вислови («Послухали лисичку і Щуку кинули у річку» - Л.Глібов).


1.3 Віршування

А


Амфібрахій – трискладова стопа з наголосом на другому складі:

-6-

І хвиля/ гуляє,/ мов чорні-/ї гори

Одна за/ другою/ біжать. (Є.Гребінка «Човен»)

Анапест – трискладова стопа з наголосом на третьому складі:

Обрива/ються звіль/на всі пу/та,

Що в’яза/ли нас з дав/нім життєм. (І.Франко «Товаришам із тюрми»)


В


Віршований – те, що має ритм (твір, текст, уривок, рядок).

Віршовий –те, що творить ритм (наголос, стопа, розмір, пауза, рима, римування, строфа) або зв’язане з ним (форма)

Віршовий ритм – упорядкована повторюваність таких основних елементів, як наголос, стопа, пауза, рима, римування, строфа.

Віршовий розмір визначається двома факторами: видом стопі кількістю їх у рядку («Швачка» П.Грабовського написана чотиристопним і тристопним дактилем, «Вова» В.Сосюри – чотиристопним хореєм).


Д


Дактиль – трискладова стопа з наголосом на першому складі:

З раннього/ ранку до/ пізньої/ ніченьки

Голкою/ денно вер/ти.(П. Грабовський «Швачка»)

П


Пауза – зупинка голосу під час читання.
  • Змістові паузи, які ми робимо на розділових знаках. Розміщені довільно.
  • Ритмічні паузи – зупинки голосу після кожного рядка, строфи та посередині довгих рядків. Розміщені вони упорядковано.
  • Міжрядкові паузи – паузи наприкінці рядка.
  • Строфічні паузи – зупинки голосу після кожної строфи.


Р


Рима – співзвучність прикінцевих складів у рядку, починаючи від останнього наголошеного складу. За місце наголосу розрізняють рими: чоловічі (тверді) - наголос на останньому складі; жіночі (напівм’які) – наголос на другому від кінця рядка складі; дактилічні (м’які) – наголос на третьому від кінця складі.

Римування – спосіб розміщення рим у вірші. Якщо одна рима зв’язує сусідні рядки, то це парне римування; через рядок – перехресне; через два – охоплююче.


С


Стопа – повторювана частина віршового рядка, яка складається з одного наголошеного та одного або двох ненаголошених складів. Вона може збігатися із словом, бути його частиною чи об’єднувати кінець одного слова і початок наступного.

Наприклад:

Густа/ медо/ва теп/лота

Висо/кі на/лива/ жита. (М.Рильський «Урожай»)

Строфа – група віршованих рядків, об’єднаних однією думкою та сталим для даного твору порядок римування. Залежно від кількості рядків розрізняються види строф: двовірш, тривірш, чотиривірш і т. д. Строфа є найбільшою ритмічною одиницею вірша.

-7-


Х


Хорей – двоскладова стопа з наголосом на першому складі:

Ліс і /вітер/ Ніч зи/мова.

Страшно/ страшно/ в тьмі та/кій. (В. Сосюра «Вова»).


Я


Ямб – двоскладова стопа з наголосом на другому складі:

Люблю/ весну/ та хто/ її/ не лю/бить,

Коли/ життя/ цвіте/ як пиш/ний сад. (В. Сосюра «Люблю весну»).


ІІ. Літературні роди і види (жанри)

    1. Епос

Б


Байка – невеликий алегоричний твір повчального характеру. («Щука» Л. Глібова). Крім алегорії, повчання та невеликого обсягу, байці притаманні й такі ознаки: зображення однієї події з життя головного героя; розповідний спосіб викладу художнього матеріалу; описи;своєрідна побудова (розповідна та повчальна частини); віршова форма (рідше прозова).


Г


Гумореска – невеликий художній твір, у якому події та люди зображуються в жартівливому тоні («Перший диктант» О.Вишні) Ці твори бувають віршовані та прозові.


Е


Епос – літературний рід, у творах якого основним способом зображення подій, явищ, людей є розповідь та опис. Крім розповідно-описового способу викладу художнього матеріалу, для опису характерні й такі ознаки: відтворення подій у минулому часі; рівний тон викладу; здебільшого прозова форма.


Л


Літературна казка – фантастичне оповідання, створене письменником. Крім ознак, спільний з оповіданням, літературна казка має і тільки їй властиві: фантастичні події, чудодійні предмети, казкові герої, надприродні явища («Фарбований лис» І.Франка).


О


Оповідання – епічний твір, в якому зображується одна, зрідка кілька подій з життя головного героя. Цьому жанру властиві й такі ознаки: нетривалий час дії, основних дійових осіб – три-чотири, стислість розповіді та описів. Серед епічних творів оповідання за кількістю посідають перше місце.


-8-


П


Повість – епічний твір, в якому розповідається про кілька подій з життя одного-двох головних дійових осіб («Микола Джеря» І.Нечуя-Левицького). Для повісті характерні й такі ознаки: тривалий час дії; широкі описи; прозова форма.


2.2 Лірика

Б


Балада – невеликий віршований твір, в якому розповідається про події, персонажів героїчного, історичного або фантастичного характеру. Цьому жанру властиві такі ознаки: нетривалий час дії; віршована форма; малий обсяг.


Д


Драма – літературний рід, у творах якого, призначених для вистави на сцені, явища життя й характери розкриваються в розмовах та діях персонажів.

Основні особливості драматичних творів: єдність місця і дії; зображення персонажів через їхні вчинки, поведінку, висловлювання; відтворення подій як живого процесу; наявність ремарок; призначення для вистави на сцені; поділ тексту на дії, картини, яви; діалогічна форма. Драматичні жанри – драма(як вид), комедія (гумористична, сатирична), трагедія.

Л


Легенда – фольклорний і літературний твір фантастичного змісту. Латинське слово легенда спочатку означало напис, розрахований на обов’язкове прочитання (тексти на монетах, пам’ятниках). У середні віки легендами почали називати твори, що розробляли сюжети з життя святих. З часом цей жанр перейшов у світську літературу.

Лірика – рід літератури, в творах якого відображуються почуття, думки людей, викликані певними подіями чи обставинами життя. Для лірики характерні такі особливості: зображення людини через відтворення її почуттів, переживань, роздумів; висока емоційність зображеного; інтенсивне використання образотворчих засобів4 стислість викладу художнього матеріалу; віршова форма, малий обсяг.
  • Лірика громадянська відображає почуття і переживання людей, а також роздуми, викликані різними явищами суспільного життя («Заповіт» Т.Шевченка, «Я утверждаюсь» П.Тичини).
  • Лірика особиста («Якби ви знали, паничі…», «І виріс я на чужині…» Т.Шевченка).
  • Лірика пейзажна відтворює картини природи, вигляди сіл, міст і виражає почуття, переживання, роздуми людини, викликанні спогляданням («Зоре моя вечірняя…» Т.Шевченка, «Зима» В.Сосюри).

Ліро-епічні твори – твори, в яких поєднуються ознаки епосу і лірики. Вони діляться на жанри за обсягом та докладністю зображення: малі форми – балада, легенда, співомовка; середні – поема; великі – роман у віршах.


-9-


П


Поема – невеликий за обсягом віршований твір, в якому зображуються видатні події минулого й сучасного, уславлюються люди з незвичайною долею, сильним, героїчним характером. У поемі наявний сюжет з усіма притаманними йому елементами.


С


Співомовка – невеликий за обсягом сюжетний вірш гумористично-сатиричного змісту. Особливості співомовок: описується якийсь один комічний або трагікомічний випадок; подія зображується стисло, розвивається динамічно; розв’язка – несподівана, часом – вражаюча; дійових осіб – одна-дві; твір завершується гострим дотепним висловом. (Співомовки С.Руданського).


Фотопрезентація проектів

1.Літературна вікторина.




2. «Щедрий вечір, добрий вечір»




Засідання гуртка «Джерело»




Проекти до теми «Твір – опис приміщення на основі власних спостережень»

1. «Моя кімната»




2.




3.Проект «Класна кімната майбутнього»



Метод
проектів у таблицях