Donetsk compartment of shevchenko scientific society
| Вид материала | Документы |
СодержаниеВисокошановний Федоре Якимовичу! Письмо (открытка) № 5 Письмо (открытка) № 6 |
- Donetsk compartment of shevchenko scientific society, 3938.75kb.
- Donetsk compartment of shevchenko scientific society, 4086.35kb.
- Donetsk compartment of shevchenko scientific society, 3610.42kb.
- Donetsk compartment of shevchenko scientific society, 16031.76kb.
- Donetsk compartment of shevchenko scientific society, 1319.59kb.
- Donetsk compartment of shevchenko scientific society, 2424.3kb.
- Донецьке відділення наукового товариства ім. Шевченка donetsk compartment of shevchenko, 3687.32kb.
- Донецьке відділення наукового товариства ім. Шевченка donetsk compartment of shevchenko, 3817.8kb.
- Донецьке відділення наукового товариства ім. Шевченка donetsk compartment of shevchenko, 3413.53kb.
- Донецьке відділення наукового товариства ім. Шевченка donetsk compartment of shevchenko, 398.96kb.
Високошановний Федоре Якимовичу!
Вашого шановного листа ад 2 марта с. р. одержав. Дуже мені приємно, шо в Вашій Високошановній особі я найшов широго чоловіка, який співчуває розвою артистичної рідної штуки і не тілько словом, але й ділом змагається ширити меж українським суспільством Кубанщини любов до рідної малярскої штуки. Тим з більшою приємностию я радий запомогти Вам у Вашій справі і посилаю на Вашу виставу два своїх образи (картини) олійними фарбами. Дякую Вам від щирого сердця за Вашу ласкаву запомогу висловлену у Вашому листі “дать моим произведениям дорогу на Кавказе серед нашого рідного українського народу”.
Посілаю тепер дві картини: жанрову “Просветитель”, яку я бажав би продати на таких умовах: для музея ціна 225 рубл., а для покупуця з публіки 600 рубл. і пейзаж “Дорога в село” (Киевской губернии село Майданівка) для музея 350 рубл., а для стороннього купця 900 рубл.
На жаль заведения в оправу, упаковка і т. і. трохи спізнило висилку картин. Але я посилаю нарочито багажем, хоч воно і коштує значно дорожче, сподіваючися, що сі гроші не будуть пропащі, як що, спасибі Вам, ся справа улаштується з Вашою запомогою, так як я того напевне сподіваюся задля обопільної користи і в інтересі Вашого музея і моїх власних.
Роспаковку ящика треба починати з теї сторони, на якій написано “верх”. Вийнявши картини з осторогою, треба іх обтерти чимсь мякеньким та чистим од пилу, а потім треба подивитись чи не покосилось полотно у рамі, та може ще треба буде підбить кілочки з заду що б полотно виправилось.
Портрет Шевченко сими днями вишлю.
По полученії картин прошу звістить, чи дійшли до Вас гаразд.
Бажаю Вам від щирого сердця успіху в Ваших культурних заходах, котрих не може не цінити високо кажний з нас українців.
Дай Боже щоб було більше такіх щирих діячів на Вкраїні!
Глибоко поважаючий і щіро прихильний до Вас
Ваш Фотий Красицкий.
P. S. При сьому посілаю багажную квитанцію.
Письмо № 3
25.III. 1908 Київ
Високошановний Федоре Якимовичу!
Вашого шановного листа з повідомленням, шо мої картини получені Вами в благополучному виді сього 23 Марта я одібрав, за шо й дякую.
З приводу портрета Т. Г. Шевченка, котрого я послав для картинної галлереї Вашого високоповажного імені, я мав Вам писать і ось тепер пишу, шо такого портрета у продажі овсі нема, а продається подібний до нього друкований літографскою машиною. Сей портрет, якого Ви одібрали, есть один із десяти оттисків, які зроблені були ручним способом, а не машинним з каменя, їх я сам на ньому рисував для літографіі і через те именно істнцє велика ріжниця меж сим десятком портретів і тисячами инших портретів, друкованих машиною. Надісланий Вам екземпляр через те саме есть оттиск детальний, який передає усі перходи од світа к тіні мягко, меж тим як звичайно друковані машиною портрети темніші відтінком на лиці, а разом з тим на ньому багато півтонів пропало. Коли я нарисував сей портрет на камені і хотів було усі оттиски робить ручним способом, то ні один майстер не захотів взятись за се діло, бо дуже було тяжко друкувати його руками. От через що лучилося що я маю лишень тільки один десяток таких кращих портретів, призначиних мною тілько для музеїв і якого я надіслав і Вам.
Взагалі такої великої літографіі портрета ні з одного пісьменника нема. Я майже півтора року потратив на роботу портрета на літографському камені і коли скінчив, то навіть літографи спеціалісти з здивованнєм казали, шо в нашому літографскому ділі се найзначнійша по техничним трудностям і художественному виконанню робота. Така заява спеціалистів звичайно мені була приємна, але я після друку остався все таки не задоволненим, бо друк машинним способом, як я сказав значно псував артистичну сторону діла, дякуючи не одній правда машині, а й майстрам, які керували машиною.
Я як внук по прямій лінії від старшої сестри Тараса Григоровича, Катерини, поставив святим обовязком жизні моєї виконати портрет свого діда Тараса, яж мога краще, сказать би ідеально, і от взявся за се діло, потратив на нього багато часу, але дякуючі нашім майстрам, печатникам, я побачив, шо в Россіи я не зможу дать такого портрета, якого я хотів і от тепер я знов роблю нового портрета Шевченка тілько вже у фарбах і видам його у найліпшій майстерні за гряницею. Це діло, звичайно, потребує значних коштів, а в мене йіх бракує. Я разом з сим починаю видавництво дешевих картин для народа на українські теми. Позаяк для виконання сієї мети теж потрібні значні кошти, а се діло має велике культурнне значіння для нашого народа, то я навіть накинув на себе обовязок учителювання в гімназії, аби, як кажу, зібрати потрібний видавничий фонд, початок якого вже заснований тепер, завдяки запомозі нашого щирого українського мецената, який дав на се 500 карбованців. Опріч того я твердо вірю, що всякий культурний захід (стремленіе) на користь українського народу, напевно, встрітить щире стівчуття токож і з Вашого боку, яко відомого жертвлюбивого діяча на сім полі, основателя одного з українських музеїв, і що Ви ласкаво виповнете обіщане Вами реалізованнє продажу одної або обох з присланих мною на виставу картин, гроші з которого дуже потрібний додаток до того видавничого фонду.
Бажаючи Вам від щирого сердца найкращого поспіху у Вашому доброму і вельме користному ділові для українського народа, прошу Вашого пробачення, як що я над
ав деякої турботи Вам з моєю влистною справою по продажу картин.
Дякую ще раз заздалечідь за Ваші ласкаві відносини до мене.
Щиро прихильний до Вас і глибокоповажаючий
Фотий Красицкий.
Письмо № 4
28.V.1908
Високоповажании Федоре Якимовичу!
Вашого шановного листа од 24 с. мая получив, а також получив і газети.
З приводу Вашоі пропозіції купить мою картину “Дорога в село” за 200 руб., я мужу Вам дать той рахунок у шо обійшлась ся моя картина мені. Нужно сказать шо я ії малював цілком з натури два місяці, для того загадав столяру здробить по моєму рисунку “мольберт-візок”, на котрому ся картина возилась що дня найнятим хлопцем на то місто де я малював. Так як я у одно літо не міг сю картину скінчить, то ще і на друге літо їздив у те село кінчать ії. Їздив я з Київа на південь Київщини у Звинагородський повіт залізницею, та ще кіньма 32 версти. Ось рахунок:
- Візок-мольберт – 15 рублів
- Полотно и краски 10
- Рама 25
- Хлопиць, що возив що дня 12
- Дорога з Київа 2 рази і назад 2 25
- Кватира і харч за 2 місяці 50
- Посилка у Екатеринод. багаж упаковка 28
- І т. 165 рублiв
Комісія
+ (уступка) 10% на виставку 35 руб.
200 руб.
Значить з 350 руб. мені остаеться за работу за 2 місяці: 150 рублів по 75 руб. у місяць. Се мені здається дуже скромне “вознагражденіе”. І я був би задоволнений як би то воно й таке було у свій час. Правда я не ввесь день сидів над сею картиною, а робив ще етюди, котрі також робились у поміч до сеї картини, але їх на гроші перевести не можна, бо на них купця не знайдеться, та вони для того й не роблені. От як бачите шо менче як за 315, а то на гірший віпадок за 300 руб. оддать картини я не можу, бо я мушу с цього жить, та й то хиба життя! Постоянний риск. От і в данном разі, то як у Вас знайдеться тих 100 руб. бо 200 даже щоб купить картину, то затрачені на упаковку та пересилку 28 руб. пропащі гроші.
Правда в данном разі я не лічу се за риск, бо затратив сі гроші заручившись од Вас певною подiєю, що сі гроші не пропадуть: я остаюсь в тім самiм вiрi, бо боюсь зневірря – то смерть моя!
Гроши получить я готов і в январі місяці 1909 р. Картину “Просветитель” пришлете мені вже аж у кінці Августа, бо за 2 тижкі я виїду з Київа.
Дуже радий шо ся виставка, як мені здається, мала поспіх. Бажаю Вам і на далі щастя!
Поважаючий Вас Ф. Красицький
Письмо (открытка) № 5
19/VI. 1908
почт. от. Козацкое
Кіевской губ.
Вельмешановний Федоре Якимовичу!
Ваш шановний лист от 10 с. іюня я одібрав. Тепер маю до Вас послідню прозьбу: будьте ласкаві пришлить мені мої обидві картини у Київ по відомому Вам адресу з таким розщотом шоб посилка прийшла у Київ к 25 августу с. г., бо до сьго числа я буду на селі. За 200 руб. я не можу картини продать: Вам відомо, шо вона мені стоїть сі гроші.
Уважающий Вас Ф. Красицкий.
Письмо (открытка) № 6
1-е іюля [1908]
с. Козацкое
Киев. губ.
Вельмешановний Федоре Якимовичу!
Получив Вашу откритку от 27 іюня 1908 г. якою Ви сповіщаєте, шо вішлете мої картини 5 іюля. 5 іюля, мені здається, дуже зарано висилать, я ще раз прошу Вас прислать мені картини у Київ, по відомому Вам адресу, так шоб вони прийшли у Київ не ранше 15 августа с. р.
З пошаною до Вас Ф. Красицький.