Робоча навчальна програма дисципліни " Вступ до музейництва (Історія І теорія музейної справи) " для студентів спеціальності 020302 Історія

Вид материала

Документы

Содержание Мета та завдання навчальної дисципліни Мета вивчення курсу Завдання курсу Предмет навчальної дисципліни Місце навчальної дисципліни в структурно-логічній схемі Порядок поточного й підсумкового оцінювання знань з дисципліни. Завданням поточного контролю Завдання підсумкового контролю Підсумковий модульний контроль Критерії оцінювання реферату Модульний контроль Підсумковий контроль знань студентів у формі заліку Критерії оцінювання з окремих залікових завдань Сума балів Тематичний план лекцій, індивідуальної та самостійної роботи. Назва теми Історія музеєзнавства Передісторія музеїв. Антична доба Виникнення музеїв Західноєвропейські музеї у XVIII ст. ... Полное содержание

Подобный материал:

• Робоча навчальна програма дисципліни за вільним вибором студентів для студентів спеціальності, 176.29kb.
• Робоча навчальна програма дисципліни за вільним вибором студентів для студентів спеціальності, 280.46kb.
• Робоча навчальна програма дисципліни за вільним вибором студентів для студентів спеціальності, 321.43kb.
• Робоча навчальна програма дисципліни за вільним вибором студентів для студентів спеціальності, 208.66kb.
• Робоча навчальна програма дисципліни для студентів спеціальності 030300 Історія Затверджено, 188.45kb.
• Робоча навчальна програма для студентів спеціальності 030401 «Право» Затверджено, 944.73kb.
• Робоча навчальна програма для студентів спеціальності 020302 Історія. Затверджено, 2136.53kb.
• Робоча навчальна програма дисципліни за вільним вибором студентів для студентів магістратури, 191.68kb.
• Робоча навчальна програма дисципліни за вільним вибором студентів для студентів спеціальності, 284.14kb.
• Програма І робоча програма навчальної дисципліни «історія туризму» (для студентів освітньо-кваліфікаційного, 615.82kb.

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА


ІСТОРИЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТ


Кафедра археології та музеєзнавства


РОБОЧА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА ДИСЦИПЛІНИ

“Вступ до музейництва (Історія і теорія музейної справи)”

для студентів спеціальності 6.020302 – Історія


УКЛАДАЧ:

ас. Карсим І.А.


Затверджено

Вченою Радою історичного факультету

“ “ 2008 р.

Протокол №


КИЇВ-2010


Робоча навчальна програма з дисципліни «Вступ до музейництва (Історія і теорія музейної справи»


Укладач:

к.і.н., ас. Карсим Інна Анатоліївна


Лектор:

к.і.н., ас. Карсим Інна Анатоліївна


Погоджено

з науково-методичною комісією

«____»______________200__ р.


ВСТУП


Дана дисципліна «Вступ до музейництва (Історія і теорія музейної справи)» викладається на 2 курсі 2 семестру в обсязі 72 годин, з них лекцій – 34 години, самостійна робота – 38 годин ; форма підсумкового контролю – залік.


Мета та завдання навчальної дисципліни


Викладання музеєзнавства у вищих навчальних закладах України вимагає відповідного науково-методичного забезпечення. Музеєзнавство є традиційною дисципліною, яка вивчається студентами, котрі спеціалізуються за кафедрою археології та музеєзнавства історичного факультету. Знайомство з історією і основами музейної роботи є обов’язковим для майбутніх фахівців – істориків, археологів, музейних співробітників. Спеціальний курс розрахований для студентів другого курсу денної форми навчання.

Мета вивчення курсу – опанування студентами історії виникнення і розвитку музеїв, теорії музеєзнавства, суті і основних напрямків музейної роботи, вміння застосовувати набуті знання у практичній роботі.

Завдання курсу:

- скласти уявлення у студентів про історію виникнення музеїв і розвиток музейної справи;

- ознайомити студентів з основами теорії музейної справи і головними напрямками діяльності музеїв – науково-фондовою роботою, експозиційною і культурно-освітньою діяльністю;

- виробити у студентів вміння самостійно працювати зі спеціальною літературою, знаходити і аналізувати потрібну інформацію.

Вивчення курсу і досягнення поставлених завдань здійснюється через цикл лекційних аудиторних навчальних занять, а також за допомогою самостійного опрацювання студентами літератури, рекомендованої для курсу.


Предмет навчальної дисципліни


Предметом навчальної дисципліни «Вступ до музейництва (Історія і теорія музейної справи)» є вивчення історії розвитку музеїв і музейної справи, основ теорії музейної справи і головних напрямків діяльності музеїв.


Вимоги до знань та вмінь студентів

Студенти повинні знати:

• історію виникнення музеїв і розвитку музейної справи;
  
• основи теорії музеєзнавства;
  
• загальні поняття про головні напрямки діяльності музеїв – науково-фондову роботу, експозиційну і культурно-освітню діяльність.
  

Студенти повинні вміти:

• опрацьовуючи тематичну літературу, самостійно збагачувати свій науковий та творчий потенціал, застосовувати прогресивні та раціонально виважені методи оволодіння знаннями;
  
• орієнтуватись у науковій та періодичній музеєзнавчій літературі із актуальних проблем дисципліни, відбирати з цієї інформації найголовніше, вміти систематизувати її;
  
• працювати з науково-методичними посібниками.
  

Місце навчальної дисципліни в структурно-логічній схемі


Спеціальна навчальна дисципліна «Вступ до музейництва (Історія і теорія музейної справи)» є складовою циклу професійної підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр», є базовою для вивчення таких спеціальних дисциплін як «Науково-фондова робота музеїв», «Експозиційна робота музеїв», «Культурно-освітня робота музеїв».


Порядок поточного й підсумкового оцінювання знань з дисципліни.


Контроль здійснюється за модульно-рейтинговою системою.

Зміст курсу поділений на 2 змістових модулі. Кожний змістовий модуль включає в себе лекції та самостійну роботу студентів, які завершуються рейтинговим контролем рівня засвоєння знань програмного матеріалу даної частини курсу.

Оцінка успішності знань студентів здійснюється в двох формах: поточний контроль (письмові роботи – реферати, контрольні) і підсумковий контроль (залік).

Завданням поточного контролю є перевірка розуміння певного матеріалу, вироблення навичок самостійного опрацювання матеріалу, здатності його осмислення та уміння представити засвоєні знання письмово.

Завдання підсумкового контролю полягає в перевірці розуміння студентами програмного матеріалу в цілому.


Співвідношення складових у змістовому модулі.


Загальна сума балів – 100 балів (з них поточний модульний контроль 40 балів, підсумковий контроль – 60 балів).

Змістовий модуль 1. Історія музейної справи		Змістовий модуль 2. Основи теорії музейної справи		Підсумковий модульний контроль
20 залікових балів		20 залікових балів		60 балів
Самостійна робота	Модул. контроль	Самостійна робота	Модул. контроль
10 балів	10 балів	10 балів	10 балів

3.1.2. Самостійна робота студентів.


Самостійна робота студента є основним видом засвоєння навчального матеріалу у вільний від аудиторних занять час.

Метою самостійної роботи є вироблення у студентів навичок і вміння працювати з літературою, віднаходити головні, стрижневі аспекти проблем, що потребують твердого засвоєння, здатності визначити свою позицію щодо дискусійних ідей чи концепцій і аргументовано її обґрунтувати.

Предметом самостійної роботи студентів є опрацювання ними як окремих тем програми курсу в цілому, так і деяких розділів тем, написання рефератів, підготовка реферативних матеріалів з наукових публікацій з важливих проблем даної навчальної дисципліни.

Перевірка рівня засвоєння матеріалу самостійно опрацьованих тем чи окремих розділів здійснюється у вигляді написання реферату або тестування.

Самостійна робота студентів оцінюється в діапазоні від 0 до 10.


Критерії оцінювання реферату:

- глибоке розкриття проблеми, відображена власна позиція - 9-10 балів

- обґрунтоване розкриття проблеми - 7-8 балів

- тема розкрита неповно - 5-6 балів

- реферат суто компілятивного рівня - 3-4 бали

- розкритий лише окремий аспект - 1-2 бали

- реферат не зарахований - 0 балів


Тестування


На тестування виноситься 10 запитань (до кожного з них 4 варіанти відповіді). Правильна відповідь оцінюється в 1 бал.


Модульний контроль


По завершенні вивчення кожного змістового модуля студент складає модульний контроль (МК). Участь всіх студентів в контрольному заході обов’язкова. МК проводиться у письмовій формі.

Максимальна кількість балів, яку можна набрати на МК – 10 балів.

Якщо студент не з’явився на МК, у поточній рейтинговій відомості зазначається «не з’явився» та виставляється 0 балів за змістовний модуль. Студент, який з поважної причини пропустив МК, зобов’язаний надати відповідний документ і викладач за погодженням з деканатом призначає нову дату проведення МК.


Критерії оцінювання модульного контролю у вигляді контрольної роботи (оцінюється в діапазоні від 0 до 10 балів):

Теоретичне питання:

а) глибоке розкриття теоретичного питання – 8 - 10 балів;

б) повна коротка відповідь – 7 - 8 балів;

в) неповна відповідь – 4 - 6 балів;

г) незадовільна відповідь чи повністю відсутня – 0-3 бали.

Підсумковий контроль знань студентів у формі заліку


Заліковий білет з курсу «Вступ до музейництва (Історія і теорія музейної справи)» містить 3 питання, відповідь на кожне з яких оцінюється у діапазоні від 1 до 20 балів.


Критерії оцінювання з окремих залікових завдань:

• глибоке, теоретично обгрунтоване, фактологічно наповнене розкриття проблеми з відображенням авторської позиції – 20 балів;
  
• розкриття проблеми з фактологічною аргументацією – 15 балів;
  
• лаконічне розкриття проблеми – 10 балів;
  
• неповне розкриття проблеми – 5 балів;
  
• відсутність відповіді з питання – 0 балів.
  

Студент, який дав повну відповідь на всі (або окремі) питання залікового білету, додає до свого активу певну суму балів, яка додається до балів набраних студентом за результатами поточного контролю.

До залікової відомості вноситься підсумковий рейтинговий бал, який поряд переводиться в традиційну 4-бальну систему.

СУМА БАЛІВ	НАЦІОНАЛЬНА СИСТЕМА ОЦІНЮВАННЯ
90-100	Зараховано
85-89
75-84
65-74
60-64
35-59	Не зараховано
1-34

Повторне складання заліку допускається не більше двох разів: один раз викладачу, другий – комісії, яка створюється деканом факультету.

Якщо студент набрав з дисципліни 1-34 балів, до перескладання він не допускається, відраховується зі складу студентів (після поновлення у складі студентів він має прослухати дисципліну повторно).


Тематичний план лекцій, індивідуальної та самостійної роботи.

№ тем	Назва теми	Кількість годин
		Загал	Лекції	Самост. робота	МК
Змістовий модуль 1. Історія музеєзнавства
1.	Вступ до курсу	4	2	2
2.	Передісторія музеїв. Антична доба	4	2	2
3.	Колекціонування доби Середньовіччя	4	2	2
4.	Виникнення музеїв	4	2	2
5.	Західноєвропейські музеї у XVIII ст.	4	2	2
6.	Виникнення російських музеїв	4	2	2
7.	Розвиток європейських музеїв у ХІХ ст.	6	3	3
8.	Виникнення і розвиток музеїв у країнах Америки, Австралії, Азії та Африки	4	2	2
9.	Музеї світу в ХХ ст.	5	2	3
	Всього з модуля	39	19	20	2
Змістовий модуль 2. Основи теорії музейної справи
10.	Музей як соціокультурна інституція	4	2	2
11.	Музей як науково-дослідна установа	4	2	2
12.	Поняття про фонди музею	4	2	2
13.	Науково-фондова робота	7	3	4
14.	Музейна експозиція	6	2	4
15.	Культурно-освітня діяльність музеїв	6	2	4
16.	Менеджмент і маркетинг в музейній справі	5	2	3
	Всього з модуля	33	15	18	2
	Всього	72	34	38	4

Зміст курсу


Змістовий модуль 1.

Історія музеєзнавства (39 годин)


Тема 1. Вступ до курсу (4 години).

Поняття про музеєзнавство – музеологію. Історія наукової розробки та сучасні визначення поняття. Об’єкт, предмет і метод музеєзнавства. Структура музеєзнавства. Музеєзнавство в системі наук. (2 години).

Завдання для самостійної роботи

(2 години):

1. Погляди сучасних дослідників на визначення поняття «музеєзнавство».

2. Основні складові структури музеєзнавства.


Тема 2. Передісторія музеїв. Антична доба (4 години).

Колекціонування античної доби. Феномен колекціонування. Колекціонування у стародавній Греції. Передісторія музеїв. Колекціонування у стародавній Греції. Приватні та громадські зібрання Стародавнього Риму (2 години).

Завдання для самостійної роботи

(2 години):

1. Зародження основних напрямків музейної роботи за античної доби.


Тема 3. Колекціонування доби Середньовіччя (4 години).

Традиції середньовічного колекціонування. Храми та їх скарбниці. Світські скарбниці та приватне колекціонування. Середньовічний Схід: традиції країн ісламу, Японії, Китаю (2 години).

Завдання для самостійної роботи

(2 години):

1. Загальні напрямки та особливості середньовічного колекціонування.


Тема 4. Виникнення музеїв (4 години).

Історичні передумови виникнення музеїв. Кабінети та галереї епохи Відродження. Ренесансні експозиції: проблеми термінології. Студіоло. Антикварії. Галерея Уффіці. Кунсткамери. Природничонаукові кабінети XVI – XVII ст. Художнє колекціонування у XVII ст. Експозиції галерей у палацах. Народження музеєграфії (2 години).

Завдання для самостійної роботи

(2 години):

1. Проблеми термінології і види ренесансних експозицій.


Тема 5. Західноєвропейські музеї у XVIII ст. (4 години).

Ідеологія просвітителів та концепція публічного музею. Музеї Англії. Картинні галереї Німеччини та Австрії. Музеї Італії. Музеї Франції (2 години).

Завдання для самостійної роботи

(2 години):

1. Порівняння особливостей створення публічних музеїв у різних європейських країнах.


Тема 6. Виникнення російських музеїв (4 години).

Кабінети і галереї кінця XVII – першої чверті XVIII ст. Петербурзька кунсткамера. Імператорський музей Ермітаж. Кабінети учбових та наукових закладів. Іркутський музеум.

Завдання для самостійної роботи

(2 години):

1. Особливості створення перших російських музеїв.


Тема 7. Розвиток європейських музеїв у ХІХ ст. (6 годин).

Наполеонівські війни і музейне будівництво. Музей Наполеона. Пінакотека Брера. Рейксмузеум. Прадо. Реституція культурних цінностей. Старий музей і Новий музей у Берліні. Гліптотека і Стара пінакотека у Мюнхені. Дрезден, Петербург, Москва: від закритих зібрань – до національних музеїв. Музей національної історії та культури: проекти і втілення. Музеї національного мистецтва. Роль музею у збереженні традиційної культури. Наука і музей. Музейна спеціалізація. Музеї науки і техніки. Наукові принципи комплектування та експонування музейних зібрань. Музеї зліпків. Музеї і просвітництво. Загальнодоступні експозиції, екскурсії, лекції. Музей і освіта. (3 години)

Завдання для самостійної роботи

(3 години):

1. Музей і національна самосвідомість.

2. Формування основних напрямків музейної діяльності протягом ХІХ ст.


Тема 8. Виникнення і розвиток музеїв у країнах Америки, Австралії, Азії та Африки (4 години).

Музеї Америки і Австралії. Музейне будівництво на Американському континенті. Музеї США: загальне і особливе. Музеї Австралії. Африканські музеї. Музеї країн Азії. Музеї Індії. Музеї Туреччини. Музеї Японії. Музеї Китаю. (2 години).

Завдання для самостійної роботи

(2 години):

1. Виникнення і розвиток музеїв Європи і Америки: спільні риси і відмінності.

2. Роль музею у сучасній східній культурі.


Тема 9. Музеї світу в ХХ ст. (5 годин).

Музейне будівництво в СРСР. Збереження культурного надбання. Радянська влада і завдання музеїв. Формування державної музейної мережі. Музей у тоталітарному суспільстві. Музеї та пропаганда. «Чистки» і розпродажі музейних зібрань. Кадрова політика. Нові тенденції розвитку музейної сфери у другій половині ХХ ст. Культурні центри. Дитячі музеї. Екомузеї. Інтегрований музей і «нова музеологія». (2 години).

Завдання для самостійної роботи

(2 години):

1. Вплив тоталітарних систем влади ХХ ст. на музейне будівництво і розвиток музеїв.

2. Квебекська декларація і сучасне музейництво.


Джерела та література до змістового модуля 1.


Основна:

1. 
   Грицкевич В.П. История музейного дела до конца XVIII века: В 2-х частях. – СПб., 2001.
   
2. История музейного дела в СССР. – Т. 1. – К., 1957.
   
3. Очерки истории музейного дела в России. – Вып. 2. – М., 1960; Вып. 3. – М., 1961.
   
4. Очерки истории музейного дела в СССР. – Вып. 4, 5, 6, 7. – М., 1962-1971.
   
5. Юренева Т.Ю. Музееведение: Учебник для студентов. – М., 2003. – 560 с.
   

Додаткова:

6. Государственная политика в области музейного дела: XVIII – ХХ в.в. – М., 1991. – 323 с.
   
7. Квебекская декларация: основные принципы новой музеологии // Museum. – 1985. - № 148.
   
8. Лурье В.Г. Из истории массовой работы музеев 1945-1967 г.г. (исторический очерк) // Вопросы массовой работы музеев. – Вып. 4. – М., 1972.
   
9. Лысикова О.В. Музеи мира: Учебное пособие. – Саратов, 2001. – 412 с.
   
10. Музееведение. Музеи мира: Сб. научных трудов / НИИ культуры. – М., 1991.
    
11. Музеї України: Науково-популярний журнал. – К., 2004-2005.
    
12. Розен Б.Х. Период выживания: музеи в девяностые годы // Museum. – 1994. - № 182.
    
13. Российская музейная энциклопедия. – М., 2001.
    
14. Тучков И.И. Классическая традиция и искусство Возрождения. – М., 1992.
    
15. Україна. Закони. Закон України про музеї та музейну справу (за станом на 21 березня 2000 р.). – К., 2000. – 19 с.
    
16. Чистяков Г.П. Эллинистический мусейон. Александрия, Пергам, Антиохия // Эллинизм: Восток и Запад. – М., 1992.
    
17. Чубова А.П., Иванова А.П. Античная живопись. – М., 1966.
    
18. Юренева Т.Ю. Музей в мировой культуре. – М., 2003. – 532 с.
    

Контрольні запитання та завдання до змістового модуля 1

1. Дати визначення терміну «музеєзнавство».

2. Дати визначення об’єкту, предмету й методів музеєзнавства.

3. Елементи структури музеєзнавства.

4. Місце музеєзнавства в структурі наук.

5. Історія феномену колекціонування.

6. Колекціонування у стародавній Греції. «Мусейон».

7. Колекціонери та колекції доби еллінізму.

8. Приватні зібрання стародавнього Риму. Їх зберігання та експонування.

9. Громадські зібрання стародавнього Риму.

10. Зберігання та експонування громадських зібрань стародавнього Риму.

11. Храми та скарбниці доби Середньовіччя.

12. Світські скарбниці та приватне колекціонування доби Середньовіччя.

13. Музейні традиції країн ісламу, Японії та Китаю доби Середньовіччя.

14. Історичні передумови виникнення музеїв.

15. Проблеми термінології ренесансних експозицій.

16. Студіоло.

17. Антикварії.

18. Галерея Уффіці.

19. Кунсткамери.

20. Природничонаукові кабінети XVI – XVII ст.

21. Художнє колекціонування у XVII ст.

22. Експозиції галерей у палацах доби Відродження.

23. Народження музеєграфії як науки.

24. Ідеологія просвітителів та концепція публічного музею.

25. Музеї Англії XVII – XVIII ст.

26. Картинні галереї Німеччини та Австрії XVII – XVIII ст.

27. Музеї Італії XVIII ст.

28. Музеї Франції XVII – XVIII ст.

29. Кабінети і галереї Росії кінця XVII – першої чверті XVIII ст.

30. Петербурзька кунсткамера.

31. Імператорський музей Ермітаж.

32. Кабінети учбових та наукових закладів Російської імперії.

33. Іркутський музеум.

34. Вплив наполеонівських війн на музейне будівництво.

35. Музей Наполеона.

36. Пінакотека Брера.

37. Рейксмузеум.

38. Музей Прадо.

39. Реституція культурних цінностей і її вплив на створення національних музеїв.

40. Старий музей і Новий музей у Берліні.

41. Гліптотека і Стара пінакотека у Мюнхені.

42. Музей ХІХ ст. і національна самосвідомість.

43. Дрезден, Петербург, Москва: від закритих зібрань – до національних музеїв.

44. Музеї національної історії та культури ХІХ ст.: проекти і втілення.

45. Музеї національного мистецтва ХІХ ст.

46. Роль музею у збереженні національної культури у ХІХ ст.

47. Наука і музей у ХІХ ст. Музейна спеціалізація.

48. Музеї науки і техніки ХІХ ст.

49. Наукові принципи комплектування та експонування музейних зібрань у ХІХ ст.

50. Музеї зліпків ХІХ ст.

51. Музеї і просвітництво у ХІХ ст. Загальнодоступні експозиції, екскурсії, лекції.

52. Музей і освіта у ХІХ ст.

53. Музейне будівництво на Американському континенті.

54. Музеї США: загальне і особливе.

55. Музеї Австралії.

56. Африканські музеї.

57. Музеї Індії.

58. Музеї Туреччини.

59. Музеї Японії.

60. Музеї Китаю.

61. Музейне будівництво у СРСР. Збереження культурного надбання.

62. Радянська влада і завдання музеїв.

63. Формування державної музейної мережі у СРСР.

64. Музей у тоталітарному суспільстві. Музеї та пропаганда.

65. «Чистки» і розпродажі музейних зібрань у тоталітарних суспільствах.

66. Кадрова музейна політика у тоталітарних суспільствах.

67. Нові тенденції розвитку музейної сфери у другій половині ХХ ст.

68. Культурні центри др. пол. ХХ ст.

69. Дитячі музеї у ХХ ст.

70. Екомузеї у ХХ ст.

71. Інтегрований музей і «нова музеологія».


Змістовий модуль 2.

Основи теорії музейної справи (33 години)


Тема 10. Музей як соціокультурна інституція (4 години).

Поняття «музей». Музейний предмет і його властивості: інформативність, атрактивність, експресивність, репрезентативність. Предмети музейного значення. Соціальні функції музею: документування, освіти і виховання. Музейна комунікація. Класифікація музеїв. (2 години)

Завдання для самостійної роботи

(2 години):

1. Визначення поняття «музей» у сучасній музеєзнавчій літературі.

2. Специфіка музейної комунікації.


Тема 11. Музей як науково-дослідна установа (4 години).

Основні напрямки і види науково-дослідницької роботи в музеях. Організація науково-дослідницької роботи в музеях. (2 години)

Завдання для самостійної роботи

(2 години):

1. Наукові дослідження у музеях в рамках профільних наук.

2. Наукові дослідження у музеях в галузі музеєзнавства.


Тема 12. Поняття про фонди музею (2 години).

Поняття «фонди музею». Основний фонд і науково-допоміжний фонд. Наукова організація музейних фондів. Склад і структура музейних фондів. (2 години)

Завдання для самостійної роботи

(2 години):

1. Типовий і унікальний музейний предмет.

2. Види музейних колекцій.


Тема 13. Науково-фондова робота (7 годин).

Основні напрямки науково-фондової роботи. Вивчення музейних предметів. Комплектування музейних фондів. Облік музейних фондів. Зберігання музейних фондів. Режими зберігання. Система зберігання фондів. Задачі консервації і реставрації музейних предметів. Пакування і транспортування музейних предметів. (3 години)

Завдання для самостійної роботи

(4 години):

1. Основні етапи вивчення музейних предметів.

2. Форми комплектування музейних фондів.

3. Система фондової документації.


Тема 14. Музейна експозиція (6 годин).

Експозиція як важливий напрямок роботи музею. Суть і специфіка музейної експозиції. Музейні виставки. Методи побудови експозиції. Експонат. Експозиційні матеріали. Тексти в музейній експозиції. Підготовка нової експозиції. Наукова концепція експозиції. Розширена тематична структура. Тематико-експозиційний план. Сценарій експозиції. Художнє проектування експозиції. Основні етапи проектування музейних експозицій. Монтаж експозиції. Музейна виставка. Відкриття музейної експозиції. (2 години)

Завдання для самостійної роботи

(4 години):

1. Наукове проектування музейної експозиції.

2. Створення тематико-експозиційного плану експозиції.


Тема 15. Культурно-освітня діяльність музеїв (6 годин).

Історія поняття «культурно-освітня діяльність музеїв». Основні форми культурно-освітньої діяльності музеїв. Музейна аудиторія та її вивчення. (2 години)

Завдання для самостійної роботи

(4 години):

1. Екскурсія як основна форма культурно-освітньої діяльності музеїв.

2. Методи вивчення музейної аудиторії.


Тема 16. Менеджмент і маркетинг у музейній справі (5 годин).

Музейний менеджмент: мета і основні методи. Фандрейзінг. PR – діяльність музеїв. Музейний маркетинг. Дослідження в галузі маркетингу. (2 години)

Завдання для самостійної роботи

(3 години):

1. Складання перспективного плану.

2. ПЕСТ і СМНД аналіз.


Література до змістового модуля 2


Основна:

19. Музееведение: музеи исторического профиля. Учебное пособие для студентов/ под ред. К.Г. Левыкина, В Хербста. – М., 1988.
    
20. Музейные термины // Терминологические проблемы музееведения: Сб. научных трудов. – М., 1986. – С. 36-135.
    
21. Российская музейная энциклопедия. – М., 2001.
    
22. Шляхтина Л.М., Фомин С.В. Основы музейного дела. – СПб., 2000.
    
23. Юренева Т.Ю. Музееведение: Учебник для студентов. – М., 2003. – 560 с.
    

Додаткова:

24. Боярский В.П. Теоретические основы памятниковедения (постановка проблемы) // Памятниковедение: теория, методика, практика / НИИ культуры. – Т. . – М., 1986. – С. 8-31.
    
25. Газалова К.М. Музей как социальный институт в России в ХХ в. // Музей в современном мире: традиционализм и новаторство: Тр. ГИМ. – Вып. 104. – М., 1999.
    
26. Гнедовский М.Б. Проектирование в музейном деле: история и перспективы // Музееведение. Музеи мира. – М., 1991.
    
27. Грегорова А. К основным проблемам музееведения // Музееведение. Музеи мира: Сб. научных трудов / НИИ культуры. – М., 1991.
    
28. Дукельский В.Ю. Памятники истории и культуры в системе музейной деятельности // Памятниковедение. Теория, методология, практика: Сб. научных трудов / НИИ культуры. – М., 1986.
    
29. Дукельский В.Ю. Терминологические проблемы теории музейного предмета // Терминологические проблемы музееведения: Сб. научных трудов./ ЦРМ. – М., 1986.
    
30. Каган М.С. Музей в системе культуры / Вопросы искусствознания. – 1994. - № 4.
    
31. Камерон Д.Ф. Музей: храм или форум // Музей – культура, общество: Сб. научных трудов / ЦРМ. – М., 1992.
    
32. Кнабе Г.С. Вещь как феномен культуры // Музееведение. Музеи мира. – М., 1991.
    
33. Кондратьев В.В. Свойства музейного предмета и пути его использования // Музееведение. Проблемы использования и сохранения музейных ценностей. Сб. научных трудов / НИИ культуры. – Вып. 136. – М., 1985. – С. 5-12.
    
34. Краткий словарь музейных терминов // Музеи и памятники культуры в идейно-воспитательной работе на современном этапе: Сб. научных трудов / НИИ культуры. - № 126. – М., 1984.
    
35. Крейн А.З. Жизнь музея. – М., 1979.
    
36. Крейн А.З. Рождение музея. – М., 1969.
    
37. Кузьмин А.С., Кузьмина Е.Е. О диалектике функций историко-культурного музея (Музей как средство межкультурной трансляции и внутрикультурной рефлексии) // Музееведение. Музеи мира: Сб. научных трудов / НИИ культуры. – М., 1991.
    
38. Культурно-образовательная деятельность музеев (Сборник трудов творческой лаборатории «Музейная педагогика» кафедры музейного дела). – М., 1997.
    
39. Лурье В.Г. Из истории массовой работы музеев 1945-1967 г.г. (исторический очерк) // Вопросы массовой работы музеев. – Вып. 4. – М., 1972.
    
40. Музееведение: концептуальные проблемы музейной энциклопедии: Сб. научных трудов. – М., 1990.
    
41. Музеи. Маркетинг. Менеджмент / Сост. В.Ю. Дукельский. – М., 2001.
    
42. Музей будущего: Информационный менеджмент / Сост. А.В. Лебедев. – М., 2001.
    
43. Музей в современном мире: традиционализм и новаторство: Труды ГИМ. – Вып. 104. – М., 1999.
    
44. Музей и новые технологии / Сост. Н.А. Никишин. – М., 1999.
    
45. Музей – культура, общество: Сб. научных трудов /ЦМР. – М., 1992.
    
46. Никишин Н.А. Музей в глобальных сетях электронных телекоммуникаций // Музей и новые технологии. – М., 1999.
    
47. Никишин Н.А. «Язык музея» как универсальная моделирующая система музейной деятельности // Музееведение. Проблемы музейной коммуникации в музейной деятельности. – М., 1988.
    
48. Портер Д. Роль музея как средства коммуникации // Museum. – 1983. - № 138. – С. 10.
    
49. Равикович Д.А. Динамика социальных функций музеев научных профилей в современных условиях. – М., 1986.
    
50. Равикович Д.А. Социальные функции и типология музеев // Музееведение. Вопросы теории и методики. – М., 1987. – С. 10-24.
    
51. Разгон А.М. Место музееведения в системе наук // Музей и современность: Сб. научных трудов. / ЦМР. – М., 1986.
    
52. Разгон А.М. Музейный предмет как исторический источник // Проблемы источниковедения истории СССР и специальных научных дисциплин. – М., 1984.
    
53. Разгон А.М. Общетеоретические вопросы музееведения в научной литературе социалистических стран. – М., 1984. (Музейное дело и охрана памятников. Обзор. информ. / Гос. б-ка СССР им. В.И. Ленина. – Вып. 1).
    
54. Раушенбах В.М. Наука в нашем музее // Музейное дело в СССР. – М., 1974.
    
55. Скрипкина Л.И. Музей в системе постмодернистской парадигмы научного знания // Музей в современном мире: традиционализм и новаторство / Труды ГИМ. – Вып. 104. – М., 1999.
    
56. Социальные функции музея? Споры о будущем // Музееведение. На пути к музею ХХI века: Сб. научных трудов / НИИ культуры. – М., 1989.
    
57. Странский З. Понимание музееведения // Музееведение. Музеи мира: Сб. научных трудов / НИИ культуры. – М., 1991.
    
58. Тверская Д.И. Музей как научно-исследовательское учреждение // Музей – культура, общество: Сб. научных трудов / ЦРМ. – М., 1992.
    
59. Тверская Д.И. Музей как научно-исследовательское учреждение // Музейное дело в СССР. – М., 1974.
    
60. Теория и практика музейного дела в России на рубеже ХХ – ХХI веков / Труды ГИМ. – Вып. 127. – М., 2001.
    
61. Терминологические проблемы музееведения: Сб. научных трудов /ЦРМ. – М., 1986.
    
62. Шола Т. Предмет и особенности музеологии // Museum. – 1987. - № 153.
    
63. Шрайнер К. Предмет исследования музееведения и происхождение дисциплины // Музееведение. Музеи мира: Сб. научных трудов // НИИ культуры. – М., 1991.
    

Контрольні запитання та завдання до змістового модуля 2


1. Дати визначення поняттю «музей».

2. Музейний предмет і його властивості: інформативність, атрактивність, експресивність, репрезентативність.

3. Предмети музейного значення.

4. Соціальні функції музею: документування, освіти і виховання.

5. Музейна комунікація.

6. Класифікація музеїв.

7. Основні напрямки і види науково-дослідницької роботи в музеях.

8. Організація науково-дослідницької роботи в музеях.

9. Поняття «фонди музею».

10. Наукова організація музейних фондів.

11. Основні напрямки науково-фондової роботи.

12. Вивчення музейних предметів.

13. Комплектування музейних фондів.

14. Облік музейних фондів.

15. Режим та система збереження музейних фондів.

16. Суть і специфіка музейної експозиції.

17. Методи побудови експозицій.

18. Експонати та експозиційні матеріали.

19. Тексти в музейній експозиції.

20. Підготовка нової експозиції.

21. Наукове, художнє і робоче проектування експозиції.

22. Музейна виставка.

23. Поняття «культурно-освітня діяльність музею».

24. Екскурсія як основна форма культурно-освітньої діяльності музею.

25. Етапи підготовки екскурсій.

26. Форми культурно-освітньої діяльності музеїв.

27. Музейна аудиторія та її вивчення.

28. Музейний менеджмент.

29. Музейний маркетинг.


Проблеми, які виносяться для обговорення під час заліку


1. Дати визначення терміну «музеєзнавство».

2. Дати визначення об’єкту, предмету й методів музеєзнавства.

3. Елементи структури музеєзнавства.

4. Місце музеєзнавства в структурі наук.

5. Історія феномену колекціонування.

6. Колекціонування у стародавній Греції. «Мусейон».

7. Колекціонери та колекції доби еллінізму.

8. Приватні зібрання стародавнього Риму. Їх зберігання та експонування.

9. Громадські зібрання стародавнього Риму.

10. Зберігання та експонування громадських зібрань стародавнього Риму.

11. Храми та скарбниці доби Середньовіччя.

12. Світські скарбниці та приватне колекціонування доби Середньовіччя.

13. Музейні традиції країн ісламу, Японії та Китаю доби Середньовіччя.

14. Історичні передумови виникнення музеїв.

15. Проблеми термінології ренесансних експозицій.

16. Студіоло.

17. Антикварії.

18. Галерея Уффіці.

19. Кунсткамери.

20. Природничонаукові кабінети XVI – XVII ст.

21. Художнє колекціонування у XVII ст.

22. Експозиції галерей у палацах доби Відродження.

23. Народження музеєграфії як науки.

24. Ідеологія просвітителів та концепція публічного музею.

25. Музеї Англії XVII – XVIII ст.

26. Картинні галереї Німеччини та Австрії XVII – XVIII ст.

27. Музеї Італії XVIII ст.

28. Музеї Франції XVII – XVIII ст.

29. Кабінети і галереї Росії кінця XVII – першої чверті XVIII ст.

30. Петербурзька кунсткамера.

31. Імператорський музей Ермітаж.

32. Кабінети учбових та наукових закладів Російської імперії.

33. Іркутський музеум.

34. Вплив наполеонівських війн на музейне будівництво.

35. Музей Наполеона.

36. Пінакотека Брера.

37. Рейксмузеум.

38. Музей Прадо.

39. Реституція культурних цінностей і її вплив на створення національних музеїв.

40. Старий музей і Новий музей у Берліні.

41. Гліптотека і Стара пінакотека у Мюнхені.

42. Музей ХІХ ст. і національна самосвідомість.

43. Дрезден, Петербург, Москва: від закритих зібрань – до національних музеїв.

44. Музеї національної історії та культури ХІХ ст.: проекти і втілення.

45. Музеї національного мистецтва ХІХ ст.

46. Роль музею у збереженні національної культури у ХІХ ст.

47. Наука і музей у ХІХ ст. Музейна спеціалізація.

48. Музеї науки і техніки ХІХ ст.

49. Наукові принципи комплектування та експонування музейних зібрань у ХІХ ст.

50. Музеї зліпків ХІХ ст.

51. Музеї і просвітництво у ХІХ ст. Загальнодоступні експозиції, екскурсії, лекції.

52. Музей і освіта у ХІХ ст.

53. Музейне будівництво на Американському континенті.

54. Музеї США: загальне і особливе.

55. Музеї Австралії.

56. Африканські музеї.

57. Музеї Індії.

58. Музеї Туреччини.

59. Музеї Японії.

60. Музеї Китаю.

61. Музейне будівництво у СРСР. Збереження культурного надбання.

62. Радянська влада і завдання музеїв.

63. Формування державної музейної мережі у СРСР.

64. Музей у тоталітарному суспільстві. Музеї та пропаганда.

65. «Чистки» і розпродажі музейних зібрань у тоталітарних суспільствах.

66. Кадрова музейна політика у тоталітарних суспільствах.

67. Нові тенденції розвитку музейної сфери у другій половині ХХ ст.

68. Культурні центри др. пол. ХХ ст.

69. Дитячі музеї у ХХ ст.

70. Екомузеї у ХХ ст.

71. Інтегрований музей і «нова музеологія».

72. Дати визначення поняттю «музей».

73. Музейний предмет і його властивості: інформативність, атрактивність, експресивність, репрезентативність.

74. Предмети музейного значення.

75. Соціальні функції музею: документування, освіти і виховання.

76. Музейна комунікація.

77. Класифікація музеїв.

78. Основні напрямки і види науково-дослідницької роботи в музеях.

79. Організація науково-дослідницької роботи в музеях.

80. Поняття «фонди музею».

81. Наукова організація музейних фондів.

82. Основні напрямки науково-фондової роботи.

83. Вивчення музейних предметів.

84. Комплектування музейних фондів.

85. Облік музейних фондів.

86. Режим та система збереження музейних фондів.

87. Суть і специфіка музейної експозиції.

88. Методи побудови експозицій.

89. Експонати та експозиційні матеріали.

90. Тексти в музейній експозиції.

91. Підготовка нової експозиції.

92. Наукове, художнє і робоче проектування експозиції.

93. Музейна виставка.

94. Поняття «культурно-освітня діяльність музею».

95. Екскурсія як основна форма культурно-освітньої діяльності музею.

96. Етапи підготовки екскурсій.

97. Форми культурно-освітньої діяльності музеїв.

98. Музейна аудиторія та її вивчення.

99. Музейний менеджмент.

100. Музейний маркетинг.