Постановою Кабінету Міністрів України від 23. 09. 2003 р. №1494, „Положення про дистанційне навчання, затведженн­ого мон україни від 21 січня 2004 р. №40 та інших нормативних актів мон україни та Університету. „ методичні рекомендації

Вид материала

Методичні рекомендації

Содержание 1. Загальні положення Технології дистанційного навчання Електронна форма Практичне заняття Лабораторне заняття Підсумковий контроль ( 2. Структура дистанційного курсу та зміст його окремих елементів 2.1. Анотація курсу. Обсяг роботи студента становить 54 години, що дорівнює 1,5 кредитам у системі ECTS. 2.2. Робоча програма дисципліни (РПД). Календарний план Назва – визначає назву заходу коротким описовим текстом. («Тема 3», «Самоко­нтроль» і т.д.). Старт 5)Можливість оцінки 2.4. Підручник(Конспект лекцій). 2.5. Методичні рекомендації щодо організації самостійної роботи студентів. Список рекомендованої літератури. 3. Вимоги до технічного оформлення навчально-методичних матеріалів Вимоги до підготовки тестів Елемент тесту Тип елемента тесту ... Полное содержание

Подобный материал:

• 1 Положення про дистанційне навчання (далі Положення) розроблене на виконання постанови, 1153.09kb.
• 1 Положення про дистанційне навчання (далі Положення) розроблене на виконання постанови, 829.18kb.
• Затверджені наказом мон №847 від 24., 28.87kb.
• Про затвердження змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства транспорту України, 497.18kb.
• Методичні рекомендації складено згідно з Примірною інструкцією з діловодства у міністерствах,, 1004.38kb.
• Про внесення змін до наказу Держмитслужби від 09. 07. 97 N 307, 1889kb.
• Кабінету Міністрів України від 02. 07. 08 №594; інших чинних актів національного закон, 434.6kb.
• Програми розвитку системи дистанційного навчання на 2004-2006 роки та з метою забезпечення, 316.12kb.
• Кабінету Міністрів України від 28. 03. 2008 р. N 274, згідно з наказом Головного контрольно-ревізійного, 274kb.
• Стини другої статті 81 Митного кодексу України, пункту 7 Положення про Державну митну, 900.46kb.

Київський національний торговельно-економічний університет


Методичні рекомендації

щодо структури, змісту та обсягів дистанційних курсів


Київ – 2007


Укладачі: В.А. Барміна, М.І. Бендюженко, Т.А. Ротова


Методичні рекомендації щодо структури, змісту та обсягів дистанційних курсів/- КНТЕУ, 2007. - 37с.


Рецензенти: О.А. Харченко, доц., завідувач кафедри економічної кібернетики;

М.О. Цензура, доц., в.о. завідувача кафедри інформаційних технологій та систем.


ВСТУП


„Методичні рекомендації” розроблено на основі законів України „Про освіту” від 23 травня 1991 р., ”Про вищу освіту” від 17 січня 2002р., „Програми розвитку системи дистанційного навчання на 2004-2005 роки”, затвердженою Постановою Кабінету Міністрів України від 23.09.2003 р. №1494, „Положення про дистанційне навчання”, затведженн­ого МОН України від 21 січня 2004 р. № 40 та інших нормативних актів МОН України та Університету.

„ Методичні рекомендації” – регламентний документ, який визначає вимоги до складу навчально-методичних матеріалів та порядку їх підготов-­ки для створення дистанційних курсів у Київському національному тор­говельно-економічному університеті. „Методичні рекомендації” поширюються на всіх учасників педагогі­чного процесу, що забезпечують дистанційне навчання в Університеті, і можуть бути корисними викладачам та Web–дизайнерам, а також іншим фахівцям, які причетні до розробки ди­станційних курсів.

1. Загальні положення

Дистанційне навчання є однією з форм навчання у системі освіти Укра­їни, яка зокрема, як форма навчання, рівно­цінна з очною, вечірньою, заочною, екстернатом та реалізується, в основ­ному, із застосуванням сучасних інформаційних технологій. Незначна частина навчаль­ного процесу дистанційної освіти може здійснюватися за очною формою (складання іспитів, заліків, лабораторні роботи, тощо), що особливо доцільно на початкових етапах її впровадження, а також з ураху­ванням особливостей окремих дисциплін.

Технології дистанційного навчання – це інформаційні технології створення, передачі та збереження навчальних матеріалів, організації й су­проводу навчального процесу дистанційного навчання за допомогою теле­комунікаційного зв’язку.

Основні технології дистанційного навчання:

• мережна технологія – вид дистанційної технології навчання, що ба­зується на використанні телекомунікаційних мереж та засобів INTERNET для забезпечення студентів навчально-методичними матеріалами, інтерактивної взаємодії з викладачами-тьюторами та організації дистанційного педагогічного контролю;
  
• кейс-технологія – вид дистанційної технології навчання, що базу­ється на використанні наборів (кейсів) текстових, аудіовізуальних та мультимедійних навчально - методичних матеріалів для самостій­ного вивчення студентами при організації регулярних консультацій з викладачами та контролю знань дистанційним або традицій­ним способами;
  
• ТВ-технологія – вид дистанційної технології навчання, що базується на використанні систем телебачення для доставки студентам навча­льно-методичних матеріалів та організації регулярних консультацій у викладачів-тьюторів та контролю знань дистанційним або традиційним способами.
  

Основні технології дистанційного навчання, як правило, у чистому виді не застосовуються. По-перше, при застосуванні будь-якої дистанційної технології, крім неї обов’язково використовуються елементи очної форми навчання (іспити, заліки, практикуми, окремі лекції ). По-друге, з метою зменшення витрат університету на навчальний процес, а також з урахуванням особ­ливостей окремих дисциплін, може застосовуватись поєднання декількох дистанційних технологій. Очна, заочна та інші фо­рми навчання можуть також використовувати і елементи дистанційних технологій. Тому, зважаючи на переважаючу компоненту тієї чи іншої фо­рми навчання називати їх було б доцільно – очно-дистанційна, заочно - дистанційна і т.п.

Усі види забезпечення педагогічного процесу, крім системотехніч­ного, майже не відрізняються від комплексу забезпечення інших форм на­вчання в Університеті.

Системотехнічне забезпечення включає апаратне, телекомуніка­ційне, програмне та інформаційне. Дані „Методичні рекомендації” стосу­ються інформаційної складової системотехнічного забезпечення.

Стержневою складовою дистанційного навчання є дистанційні курси – інформаційні продукти, які створені в електронній формі і є достатніми для навчання за окремими дисциплінами. Тобто, дистанційний курс є ні що інше, як специфічний навчально-методичний комплекс дисципліни (НКМД), розроблений для дистанційної форми навчання.

Достатність дистанційного курсу означає, що він розроблений на основі галузевих стандартів вищої освіти та змістовно й методично охоп­лює всі види навчальних занять, передбачених навчальними планами уні­верситету по конкретній дисципліні.

Електронна форма інформаційного продукту передбачає збере­ження змістовних елементів дистанційного курсу в електронних базах да­них або на оптичних компакт - дисках (CD-ROM)

Відповідно до нормативних актів МОН України дистанційне на­вчання передбачає такі основні види навчальних занять та контрольних за­ходів:

• самостійне вивчення навчального матеріалу дистанційного курсу;
  
• лекція;
  
• консультація;
  
• семінар;
  
• дискусія;
  
• практичне заняття;
  
• лабораторне заняття.
  

Самостійне вивчення навчального матеріалу дистанційного курсу передбачає використання навчальних матеріалів дистанційних курсів, які студенти одержують через Інтернет (інтранет, корпоративну мережу) та/або на магнітному носії (CD-ROM). Вимоги щодо самостійного ви­вчення навчального матеріалу конкретної дисципліни визначаються навча­льною програмою дисципліни, методичними вказівками, інструкціями і за­вданнями, що містяться у дистанційному курсі.

Лекція - один із видів навчального заняття у дистанційному на­вчанні, на якому студенти отримують аудіовізуальну інформацію лекцій­ного матеріалу через засоби телекомунікаційного зв'язку як у синхронному режимі, коли студенти можуть отримувати інформацію від лектора і ста­вити йому запитання у реальному вимірі часу, так і в асинхронному, коли студенти отримують аудіовізуальний запис лекційного матеріалу.

Консультація - це елемент навчального процесу, за яким студенти дистанційно отримують відповіді від викладача на конкретні запитання або пояснення певних теоретичних положень чи аспектів їх практичного застосування.

Семінар - це навчальне заняття, під час якого відбувається обговорення вивченої теми, і до якого студенти готують тези виступів на підставі виконаних завдань. Прово­дяться дистанційно у синхронному режимі (у реальному часі) із викорис­танням телекомунікаційної мережі. Цей вид дистанційного заняття ще прийнято називати “чат”.

Дискусія - це навчальне заняття, проведення якого визначається ви­кладачем у зв'язку з необхідністю вирішення проблеми, що вини­кла у студентів у ході навчання, шляхом обговорення її студентами з ви­кладачем та між собою. Проводяться дистанційно у синхронному (у реальному часі) або в асинхронному режимі ( у розподіленому часі) із використанням телекомунікаційної мережі. Заняття у асинхронному режимі прийнято називати “форум”.

Практичне заняття - це навчальне заняття, під час якого відбува­ється детальний розгляд студентами окремих теоретичних положень на­вчальної дисципліни та формуються вміння й навички їхнього практичного застосування шляхом індивідуального виконання ними завдань, що сфор­мульовані у дистанційному курсі. Практичні заняття виконуються дистан­ційно, результати надсилаються викладачеві електронною поштою.

Лабораторне заняття - форма навчального заняття, яке передбачає, що студенти особисто проводять натурні або імітаційні експерименти чи досліди з метою практичного підтвердження окремих теоретичних поло­жень конкретної навчальної дисципліни, набувають практичних навичок роботи з лабораторним устаткуванням, обладнанням, вимірювальною апа­ратурою, обчислювальною технікою, методикою експериментальних досліджень у конкретній предметній галузі. Лабораторні заняття залеж­но від напряму (спеціальності) підготовки, рівня матеріально-технічної оснащеності реальних лабораторій, можливостей створення й використання віртуальних лабораторій можуть провадитись у формі одного з таких варіантів: очно у спеціально обладнаних навчальних лабораторіях; дистан­ційно з використанням відповідних моделювальних програм (емуляторів), віртуальних лабораторій; за змішаною формою (частина - за першим, а ча­стина – за другим варіантом).

Контроль знань у студентів дистанційної форми навчання передбачає такі контрольні заходи:

• самоконтроль;
  
• вхідний контроль;
  
• поточний контроль;
  
• рубіжний контроль;
  
• підсумковий контроль.
  

Самоконтроль є первинною формою контролю знань студентів, який обов'язково забезпечується дистанційним курсом шляхом надання студентам переліку питань (питань та відповідей на них) або тестів та оцін­ки результатів тестування.

Поточний контроль - здійснюється дистанційно через систему оці­нки безпосередньо викладачем індивідуальних семінарських практичних за­нять.

Рубіжний контроль – здійснюється дистанційно в автоматизова­ному режимі, основною формою якого є тестування.

Підсумковий контроль (семестровий контроль) - іспити та заліки складаються студентами очно в період екзаменаційних сесій або за індиві­дуальним графіком, який затверджується навчальним планом. Основною формою підсумкового контролю також є тестування.

Результати поточного та семестрового контролю оцінюються у порядку, що визначається прийнятою в Університеті системою оцінки знань студентів. Результати семестрового контролю зберігаються в електронному вигляді та дублюються на паперо­вих носіях.

Особливості організації навчального процесу у дистанційній формі навчання вимагають чіткого визначення видів навчальних занять при роз­робці дистанційних курсів. Це обумовлено тим, що саме види занять ви­значають інформаційний зміст дистанційного курсу. З числа наведених видів навчальних занять перевагу отримують самостійні заняття по опануванню теоретичного матеріалу, практичні заняття, консультації та форуми.


2. Структура дистанційного курсу та зміст його окремих елементів

Відповідно до прийнятої концепції розвитку системи дистанційного навчання КНТЕУ, дистанційний курс повинен відповідати вимогам галузевих стандартів щодо змісту, обсягу та рівня освітньої та професійної підготовки, діючим в університеті регламентуючим документам щодо розробки навчально-методичних матеріалів, навчальним планам, а також мати у своєму складі наступні струк­турні елементи навчально-методичного та дидактичного забезпечення дис­танційного навчання:

1. Анотація та вступна частина.
   
2. Робоча програма.
   
3. Календарний план вивчення дистанційного курсу.
   
4. Підручник(або навчальний посібник, або конспект лекцій) авторів КНТЕУ.
   

5. Методичні рекомендації щодо організації самостійної роботи студентів.

6. Індивідуальні завдання та методичні рекомендації щодо їх виконання (ІЗ).
   
7. Практичні завдання та методичні рекомендації щодо їх виконання (ПЗ).
   

8. Курсові роботи та методичні рекомендації щодо їх написання та захиту.

9. Тестові завдання для перевірки знань з дисципліни.
   

5. Глосарій.
   
6. Список рекомендованої літератури.
   
7. Автори змістовної частини дистанційного курсу.
   

Примітка: окремі елементи дистанційного курсу можуть бути не включеними до навчально-методичних матеріалів дистанційного курсу, якщо вони не передбачені навчальним планом (наприклад, курсові роботи та методичні рекомендації щодо їх написання та захисту).


2.1. Анотація курсу. Анотація – невеликий за розміром рекламний матеріал щодо дисципліни, який буде постійно знаходитися на сайті системи дистанційного навчання.

В ньому повинні бути висвітлені такі питання: повна на­зва курсу, коротка історична довідка ( події, факти, випадки минулого і теперішнього часу – інформаційний матеріал для зацікавлення студента даним предметом), ос­новна проблематика дисципліни (основні проблеми, що розглядаються даним предметом, їх актуальність, відповідність європейській кредитно-трансфертній системі (ECTS). Анотація готується у довільній формі. Нижче наведено умовний приклад анотації по дисципліні “Маркетингова товарна політика”.


Шановні студенти!

Ми раді вітати Вас у дистанційному курсі

“Маркетингова товарна політика”


Дистанційний курс "Маркетингова товарна політика" містить детальний опис теоретичних питань, практичні задачі із поясненням розв'язку для закріплення вивченого матеріалу, а також навчальні тести з обґрунтуванням правильної відповіді, контрольні питання для самоперевірки знань студентів, міні-лексікон, рекомендовану літературу.

Програма курсу забезпечує базову та комплексну підготовку спеціалістів за такими напрямами: особливості здійснення товарної політики торговельних підприємств маркетингової орієнтації; місця товару і послуги в маркетинговій діяльності підприємства; оцінка та забезпечення конкурентоспроможності товарів; формування та управління товарним асортиментом; здійснення товарної інноваційної політики підприємства; розробка товарної марки; організація сервісу.

Навчання по цьому дистанційному курсу сприятиме більш повному розкриттю здібностей студентів, активізує мислення, виробляє вміння самостійно здобувати знання, шукати і знаходити правильні відповіді. Календарний план навчання по курсу щодо маркетингової товарної політики підприємства можна подивитися >>>>>

Обсяг роботи студента становить 54 години, що дорівнює 1,5 кредитам у системі ECTS.

Автор: Ткаченко Н. Б., к.е.н., доц.


Вступ – невеликий за розміром інформаційний матеріал щодо дисципліни, який розкриває перелік елементів цього методичного комплексу (ДК) та особливості його опанування. У вступі у загальному вигляді формулюється головне завдання на­вчальної дисципліни та мета її вивчення при підготовці фахівця, головні тенденції та перспективи розвитку предмета, зв‘язки з іншими галузями знань – для формування у студентів наукового інтересу, сфера практич­ного застосування, тощо. Вступ готується у довільній формі. Нижче наведено приклад умовного вступу по дисципліні “Маркетингова товарна політика”.