Із досвіду роботи Тридубського освітнього округу мнвк – центр здобуття робітничої професії

Вид материала

Документы

Содержание Роль освітніх округів у профільному МНВК – центр здобуття робітничої професії Про створення системи інформаційного супроводу забезпечення якості освіти в загальноосвітніх навчальних закладах Баштанського ра Про мережеву взаємодію освітніх установ як засобу модернізації регіонального освітнього простору Миколаївщини в умовах профіліза Про науково-методичний супровід організації та впровадження профільного навчання та допрофільної підготовки Про роль освітніх округів у профільному самовизначенні старшокласників МНВК – центр здобуття робітничої професії Про затвердження Положення про науково-методичну лабораторію Про рекомендацію до друку Про затвердження навчальних програм Проекти рішень Методична рада рекомендує Створення системи інформаційного супроводу забезпечення якості освіти в загальноосвітніх навчальних закладах Баштанського району Мережева взаємодія освітніх Тридубський освітній округ Соціальне партнерство. Мережева взаємодія Методична рада рекомендує Науково-методичний супровід Роль освітніх округів МНВК – центр здобуття ... Полное содержание

Подобный материал:

• Управління освіти І науки, 70.5kb.
• 10 років роботи на посаді заступника директора з виховної роботи дали мені можливість, 535.23kb.
• Навчально-методичний центр професійно-технічної освіти, 1466.42kb.
• Програма експериментально-дослідної з проблеми «Освітній округ як нова модель управління, 168.96kb.
• Демарецької Тетяни Іванівни м. Пологи 2007р. Зміст І. Фізика у професії майбутніх робітників., 122.9kb.
• Програми дисциплін ● Вступ до практичної соціальної роботи. Теорії І методи соціальної, 315.61kb.
• Тема досвіду, 94.44kb.
• Відділ освіти Хмельницької райдержадміністрації Районний методичний кабінет Картка, 30.11kb.
• Звіт про завершення, 270.63kb.
• Інститут гуманітарних та соціальних наук, 123.02kb.

ЗМІСТ

Порядок денний…………………………………………………….2


Пріоритети сучасної освіти України

в контексті державної інноваційної політики


Організаційна модель професійної діяльності

методиста в сучасному інформаційному середовищі………….4


Створення системи інформаційного супроводу щодо

забезпечення якості освіти в загальноосвітніх

навчальних закладах Баштанського району…………………...9


Мережева взаємодія освітніх установ

як засіб модернізації регіонального освітнього простору

Миколаївщини в умовах профілізації старшої школи………17


Науково-методичний супровід організації

та впровадження профільного навчання і

допрофільної підготовки……………………………………...33


Роль освітніх округів у профільному

самовизначенні старшокласників……………………………...39


Освітній округ – перспективна модель

допрофільної підготовки та профільного навчання учнів

в умовах сільських навчальних закладів

(із досвіду роботи Тридубського освітнього округу)


МНВК – центр здобуття робітничої професії

(із досвіду роботи міжшкільного навчально-виробничого

комбінату Южноукраїнської міської ради)…………………...43


Типове положення

про науково-методичну лабораторію…………………………..47


Порядок денний науково-методичної ради

від 23.02.11 № 1


Про пріоритети сучасної освіти України в контексті державної інноваційної політики

Старєва Анна Михайлівна, кандидат педагогічних наук, доцент, директор МОІППО


Про організаційну модель професійної діяльності методиста в сучасному інформаційному середовищі

Веліховська Алла Борисівна, завідувач науково-методичної лабораторії методики природничо-математичних дисциплін МОІППО


Про створення системи інформаційного супроводу забезпечення якості освіти в загальноосвітніх навчальних закладах Баштанського району

Мухіна Ірина Вікторівна, завідуюча методичним кабінетом відділу освіти Баштанської райдержадміністрації


Про мережеву взаємодію освітніх установ як засобу модернізації регіонального освітнього простору Миколаївщини в умовах профілізації старшої школи

Стойкова Вікторія Володимирівна, завідувач лабораторії профільного навчання МОІППО


Про науково-методичний супровід організації та впровадження профільного навчання та допрофільної підготовки

Манжос Лариса Володимирівна, завідуюча методичним кабінетом відділу освіти Новобузької райдержадміністрації


Про роль освітніх округів у профільному самовизначенні старшокласників

Король Любов Михайлівна, завідуюча методичним кабінетом відділу освіти Кривоозерської райдержадміністрації

Освітній округ – перспективна модель допрофільної підготовки та профільного навчання учнів в умовах сільських навчальних закладів (із досвіду роботи Тридубського освітнього округу)

Майданик Ольга Олександрівна, директор Тридубської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Кривоозерської районної ради


МНВК – центр здобуття робітничої професії

Маленька Любов Михайлівна, завідуюча методичним кабінетом управління безперервної освіти Южноукраїнської міської ради


Про затвердження Положення про науково-методичну лабораторію

Бєлова Ірина Михайлівна, заступник директора з навчально-педагогічної роботи МОІППО


Про рекомендацію до друку:

–  Методичні рекомендації «Формування логіко-математичних умінь у дітей старшого дошкільного віку» / укл. С. О. Калашникова, старший викладач кафедри дошкільної і початкової освіти МОІППО


Про затвердження навчальних програм:

– гуртка оркестру народних інструментів / укл. І. В. Близниченко, керівник гуртка Палацу творчості Миколаївської міської ради;

– гуртка «Юні скаути» / укл.: С. С. Власенко, А. В. Майдибура, керівники гуртка Миколаївського обласного центру туризму, краєзнавства та екскурсій учнівської молоді;

– гуртка «Школа лідерів» / укл. А. В. Клочкова, практичний психолог Миколаївського обласного центру туризму, краєзнавства та екскурсій учнівської молоді.


Проекти рішень

науково-методичної ради


від 23 лютого 2011 року № 1


Організаційна модель

професійної діяльності методиста

в сучасному інформаційному середовищі


Реформування освіти України в епоху переходу людства до інформаційного суспільства поставило перед сучасною наукою завдання раціонального використання ресурсів освітніх глобальних інформаційних мереж і використання їхніх можливостей «упродовж усього життя». Такий рівень можливо забезпечити шляхом розробки раціонально побудованої системи підготовки керівних і педагогічних кадрів, зокрема методистів освітньої системи регіону, до застосування мережних технологій із урахуванням таких етапів її впровадження:

• удосконалення знань, умінь і навичок використання сучасних засобів мережних технологій;
  
• формування мережних компетенцій керівних і педагогічних кадрів як складової інформаційно-комунікаційної компетентності;
  
• виявлення організаційно-педагогічних умов надання освітніх послуг засобами мережних технологій і використання наявних сервісів мережі Інтернет;
  
• забезпечення доступу потенційних споживачів освітніх послуг до мережі Інтернет.
  

Вікова, професійна, соціальна диверсифікація контингенту суб’єктів навчання детермінує варіативність підходів до форм, термінів, загальної методології підвищення рівня професійної майстерності. Формалізація освітніх процедур, методик визначення рівня, якості підвищення кваліфікації фахівців, форми й методи роботи методиста та педагога вступають у протиріччя з можливостями технічних засобів діяльності й самим характером професійної діяльності спеціаліста, який займається науково-методичною діяльністю.

У достатньо складних умовах методична служба обрала інноваційний шлях розвитку, який передбачає змістові та структурні перетворення. Розглядаючи методичні кабінети як структуру, в якій мають бути реінжирінгові процедури, доцільно виділити основний процес, зміни в якому дозволять отримати найбільший ефект. Безумовно, цією складовою являється професійна діяльність методистів.

Протягом 2007 – 2010 років у Миколаївській області було здійснено експеримент. Мета експерименту – формування системи професійної діяльності методиста освітньої системи регіону засобами мережних технологій.

Для діагностики потреб педагогічних працівників у застосуванні мережних технологій у 2007 році було проведено опитування методистів ОІППО та директорів ЗНЗ.

Результати анкетування засвідчили, що організація методичної діяльності в мережі потрібна 65 % із опитаних керівників, у той час як задовольнити їх потреби були спроможні лише 12 % методистів. Розширення можливостей сайту та їх ефективного використання потребувало 75 % респондентів із числа директорів, і лише 42 % методистів. Зацікавленість в оновленні методів управління засобами мережних технологій виявили 32 % керівників навчальних закладів і тільки 11 % методистів могли надати їм допомогу з цього питання. Негайного вирішення питань ефективної реалізації професійних функцій засобами мережних технологій потребували 89 % управлінців і тільки 10 % методистів могли їм допомогти у вирішенні даного питання.

Наступним кроком підготовчого етапу стало оцінювання рівня готовності методистів до впровадження мережних технологій у професійну діяльність і визначення тих напрямів їхньої діяльності, які саме цього потребували.

Проведене опитування показало, що в цілому методист недостатньо використовує у своїй професійній діяльності мережні технології і має середній рівень сформованості мережної культури. Найбільш вагому частку свого робочого часу він витрачає на підготовку аналітичних звітів та інформацій, аналітичну роботу та написання довідок (35 %), середні показники мають категорії «розробка методичних рекомендацій» (13 %), «підготовка та проведення колективних педагогічних заходів» (12 %) та «індивідуальне консультування» (11 %). Найнижчий показник мають категорії «самоосвіта» (7 %) та «робота з науково-методичною літературою» (5 %). Проте, саме ці категорії є основними для підвищення якості професійної діяльності методистів із питань трансформації сучасних педагогічних технологій. Серед найбільш ефективних форм методичної роботи, в яких застосування мережних технологій має найбільший ефект, було названо майстер-класи і тренінги (52 %), засідання районних методичних об’єднань (38 %), тематичні консультації (35 %), круглі столи (31 %). На думку методистів та педагогічних працівників, найменш поширеною, проте найбільш ефективною формою методичної роботи, було визначено мережні методичні об’єднання.

Проведене опитування окреслило основні напрями роботи МОІППО, яка й була проведена у ЗНЗ та методичних установах області протягом зазначеного періоду, а саме:

• формування єдиного освітнього інформаційного, забезпечення вільного доступу до мережі Інтернет та освітніх інформаційних ресурсів;
  
• створення мережної системи методичного сервісу, особистісно-орієнтованої траєкторії розвитку методистів із метою проектування результатів дослідження на професійну діяльність;
  
• розробка програми спецкурсу «Використання мережних технологій у професійній діяльності педагогічних працівників» і впровадження його на курсах підвищення кваліфікації при МОІППО;
  
• підготовка методичних рекомендацій для педагогічних працівників щодо ефективного використання мережних технологій у професійній діяльності.
  

Найбільш трудомісткими для розв’язання методистами є питання використання системи електронних поштових розсилок, розробка і застосування можливостей сайту методичної установи та впровадження дистанційної форми методичної роботи. Серед найбільш ефективних форм методичної роботи, в яких її застосування дає найбільший ефект, було названо майстер-класи і тренінги (52 %), засідання районних методичних об’єднань (38 %), тематичні консультації (35 %), круглі столи (31 %).

Методичні та педагогічні працівники зазначили також велику ефективність віртуальних педагогічних інтернет-спільнот. Саме це зумовило подальшу розробку програми відповідного спецкурсу «Використання сервісів Веб 2.0 у професійній діяльності методистів» та її апробацію в ОІППО.

Реалізація основних завдань професійної діяльності методистів засобами мережних технологій сприяла створенню мережного освітнього ресурсу для вчителів математики та інформатики, який інкорпоровано в освітній портал «ВікіОсвіта».

Даний ресурс створено вчителями під керівництвом методистів, роль яких полягає в модернізації освітніх ресурсів та оптимізації створеного мережного контенту. На тематичній сторінці МиколаВікі (ссылка скрыта) знаходяться посилання на: методичні розробки проблемних тем галузі; конспекти уроків; сценарії позакласних заходів; матеріали для проведення практикумів; програми спецкурсів. Сайт доповнено новинами математичної та інформативної освіти Миколаївщини, візитними карточками методичних об’єднань учителів. Переваги роботи для педагогів і методистів за технологією побудови гіпертекстів у середовищі Вікі полягають у тому, що кожен, хто відвідав цей ресурс, має можливість узяти участь в обговоренні опублікованих матеріалів, обмінятися думками з автором, поставити запитання.

Сьогодні кожен слухач курсів підвищення кваліфікації при МОІППО по закінченні навчання на кусах може мати власні публікації в Інтернеті.

Порівняльний аналіз витрат часу методистів експериментальних і контрольних установ показав, що методисти контрольних установ витрачають більше часу на виконання зазначених функцій, ніж методисти експериментальних установ (за умов однакового рівня якості). Ця різниця складає приблизно 15 – 28 %.

Потрібно визнати чільну роль в очікуваних перетвореннях мережних технологій і, як наслідок, перейти від епізодичного вирішення складових професійних завдань засобами ІКТ до системного, функціонально-цільового перетворення професійної діяльності новітніми інформаційними технологіями. Однією з цих технологій, яка визнана й успішно розвивається в європейських державах, є мережна технологія.

Заслухавши та обговоривши доповідь Веліховської А. Б., завідувача науково-методичної лабораторії методики природничо-математичних дисциплін МОІППО,

методична рада вирішила:

1. Взяти до відома інформацію Веліховської А. Б. стосовно результатів професійної діяльності методиста в сучасному інформаційному середовищі.

2. Визнати ефективною організаційну модель професійної діяльності методиста щодо раціонального використання ресурсів освітніх глобальних інформаційних мереж.

3. Відзначити як позитивне роботу науково-методичної лабораторії методики природничо-математичних дисциплін МОІППО щодо раціонально побудованої системи підготовки керівних і педагогічних кадрів, зокрема методистів освітньої системи регіону, до застосування мережних технологій.


Методична рада рекомендує:

1. Миколаївському обласному інституту післядипломної педагогічної освіти:
   
   1. Продовжити роботу щодо оновлення змісту та форм методичної роботи з педагогічними кадрами.
      
   2. Розширити тематику лекцій із упровадження мережних технологій у професійну діяльність педагогічних працівників для слухачів курсів підвищення кваліфікації.
      
   3. Створити творчу групу щодо методичного забезпечення програми впровадження мережних технологій у професійну діяльність методистів і педагогічних працівників області.
      
2. Завідуючим районними (міськими) методичними кабінетами (центрами):
   
   1. Передбачити модернізацію системи методичних заходів відповідно до потреб програми впровадження мережних технологій у професійну діяльність методистів, створення, крім традиційних, різновидів професійного навчання та надання допомоги як майстер-класу, творчих груп із варіативного та календарного планування науково-методичної роботи тощо.
      
   2. Здійснити діагностування педагогічних працівників для виявлення проблемних питань, що виникатимуть у процесі впровадження мережних технологій у професійну діяльність педагогічних працівників.
      
   3. Визначити категорії педагогічних працівників, розподілити їх для роботи в районних, міських семінарах, методичних об’єднаннях.
      
   4. Організувати інформаційно-довідкову службу, забезпечити накопичувальний фонд наукових та методичних матеріалів.
      

Створення системи інформаційного супроводу забезпечення якості освіти в загальноосвітніх навчальних закладах Баштанського району


«Поліпшення якості освіти є необхідною умовою формування інформаційного суспільства та конкурентоспроможної економіки» – зазначено в Концепції Державної цільової програми впровадження в навчально-виховний процес загальноосвітніх навчальних закладів інформаційно-комунікаційних технологій «Сто відсотків» на період до 2015 року.

Створення такого суспільства неможливе без інформатизації діяльності всіх галузей економіки, соціальної сфери й, у першу чергу, без упровадження передових інформаційних технологій у систему освіти. Саме від того, на якому рівні та як будуть вирішені проблеми інформатизації освіти, залежатиме рівень підготовки фахівців усіх галузей народного господарства, саме це визначить розвиток нашої країни в майбутньому. Інтенсивне впровадження інформаційно-комунікаційних технологій у сфері освіти є національним пріоритетом.

Відповідно районна влада, відділ освіти Баштанської райдержадміністрації докладають максимум зусиль для створення сучасних умов щодо поетапного переходу до нового рівня освіти на основі запровадження в навчально-виховний процес навчальних закладів інформаційно-комунікаційних технологій.

Інформаційно-навчальне середовище системи освіти району ми розуміємо як педагогічну систему, що поєднує традиційні складові (мету, зміст, засоби, методи, форми) і сукупність підсистем:

маркетингової, матеріально-технічної, нормативно-правової, фінансово-економічної, управлінської діяльності;

інформаційної, технічної, навчально-методичної діяльності, що забезпечує функціонування інформаційно-навчального середовища системи освіти району;

соціокультурного середовища, яке передбачає цілісність спеціально організованих педагогічних умов розвитку особистості.

Така система поєднує компоненти, що забезпечують інформатизацію основних видів діяльності:

освітньої (навчально-виховного процесу, роботи з обдарованими дітьми, підвищення кваліфікації педагогів за дистанційною формою навчання);

управлінської (освітнім процесом, контингентом учнів, матеріально-технічними, інформаційними та кадровими ресурсами);

автоматизації управлінських і педагогічних процесів;

узгодженого оброблення та використання інформації;

повноцінного інформаційного обміну.

Інформатизація загальноосвітніх навчальних закладів району здійснюється відповідно до чинних нормативних документів. На виконання завдань, визначених Указом Президента України «Про першочергові завдання щодо впровадження новітніх інформаційних технологій» від 20.10.05 № 1497/2005 та постанови Верховної Ради України «Про Рекомендації парламентських слухань з питань розвитку інформаційного суспільства в України» від 01.12.05 № 3175 Міністерством освіти і науки України було розроблено Державну програму «Інформаційні та комунікаційні технології в освіті і науці» на 2006 – 2010 роки, затверджену постановою Кабінету Міністрів України від 07.12.05 № 1153. Ця програма вперше забезпечує комплексне вирішення питання інформатизації та комп’ютеризації освітньої галузі, а саме:

• оснащення навчальних закладів сучасною комп'ютерною технікою, відповідним ліцензійним програмним забезпеченням навчального та загального призначення;
  
• підключення навчальних закладів до мережі Інтернет;
  
• створення єдиного інформаційно-освітнього простору;
  
• підготовку та перепідготовку педагогічних працівників;
  
• упровадження дистанційного навчання.
  

Робота в цьому напрямі передбачає: з одного боку – удосконалення матеріальної бази закладів освіти, з іншого – підготовку вчителів до впровадження інформаційних технологій.

Одним із найважливіших завдань реалізації програми інформатизації освіти є матеріальне забезпечення установ освіти сучасною технікою. Упродовж останніх п’яти років це питання успішно вирішується завдяки державним та регіональним програмам комп’ютеризації закладів освіти.

Станом на 01.01.11 із 30 загальноосвітніх навчальних закладів різних ступенів 23 забезпечені сучасними навчальними комп’ютерними комплексами, що становить 77 % від потреби. Стовідсотково забезпечені заклади І-ІІІ ступенів, 25% – І-ІІ ступенів, 20 % – І ступеня. Маємо 27 навчально-комп’ютерних комплексів, 414 комп’ютерів. У 2010 році отримано 3 НКК. На один комп’ютер припадає в середньому 10 учнів. Усі заклади підключені до інформаційної мережі Інтернет. Усі сучасні комп’ютерні класи облаштовані локальною комп’ютерною мережею. Це надає можливість вивчати деякі можливості роботи в мережі, а також використовувати навчальне програмне забезпечення, яке розраховане на роботу в мережі.

Ще одним із напрямів упровадження інформаційних технологій у навчально-виховний процес є створення мультимедійних кабінетів, які можна використовувати для роботи з демонстраційними педагогічними програмними засобами майже на всіх навчальних предметах, а також для проведення педрад, семінарів, конференцій та інших заходів. Так, на сьогодні в закладах освіти є 5 комплектів (мультимедійний проектор + переносний екран), 3 інтерактивні дошки. Все це обладнання, як правило, використовується в якості мобільних мультимедійних установок, сюди також входять ПК, засоби відео- та аудіосупроводу. Затверджено заходи на 2011 рік щодо забезпечення мультимедійними комплексами сільських закладів освіти. У 2007 році відділом освіти придбано для Баштанської гімназії сучасний кабінет хімії, база якого використовується як для навчання, так і для позакласної роботи.

Проте інформатизацію освіти не можна розглядати лише як суто технічне завдання: постачання комп’ютерів, підключення до Інтернету, викладання курсу інформатики. Інформатизація повинна пов’язуватися безпосередньо з оновленням змісту, методів і організаційних форм навчання, досягненням нових навчальних результатів, модернізацією всіх сторін життя загальноосвітньої школи, використанням комп’ютера у викладанні навчальних предметів. Вирішення цього завдання неможливе без набуття знань самими педагогічними кадрами. Дива в освіті творять не комп’ютери, а вчителі.

Комп’ютеризація зумовила значні зміни в інформаційному забезпеченні методичної роботи:

• комп’ютерна грамотність стала обов’язковою умовою ефективної діяльності керівника і педагогів;
  
• забезпечила ефективне опрацювання новітніх технологій навчання і виховання;
  
• дозволила індивідуалізувати передачу інформації та стала основою для підвищення рівня професійної компетентності вчителя.
  

Головна мета інформаційного забезпечення – підвищення ефективності науково-методичної роботи, стабільне забезпечення діяльності її форм та впровадження досягнень педагогічної науки.

П’ять років поспіль у Баштанському районі ведеться активна робота щодо формування інформаційної культури вчителів та учнів, навичок ефективного використання інформаційно-комунікаційних технологій при навчанні різних шкільних предметів. З 2004 року при МОІППО за програмою «Intel@Навчання для майбутнього» пройшли навчання понад 200 керівників і вчителів району, за програмою «MICROSOFT. Партнерство в навчанні» – 25 педагогів. РМК активно впроваджується каскадна модель навчання вчителів та учнів за даними програмами. У всіх освітніх закладах складено перспективний план навчання вчителів основ комп’ютерної грамотності, що дозволить забезпечити 93 % навчених до кінця 2011 року.

У 2010 році проводився обласний конкурс учнівських навчальних проектів «Успішний проект». У ньому взяли участь учителі Баштанської ЗОШ № 1 та № 2. Драгуновський С. А. та Бабін А. Ф., учителі Баштанської ЗОШ № 1 представили спільний проект та посіли І місце.

Учителями Баштанської гімназії природничо-математичного циклу створено сайт із метою налагодження спілкування засобами мережі з колегами учнями та їх батьками (ordpess.com) (us.wordpess.com) (n.ua).

Реалізуючи обласну програму «Створення єдиного освітнього простору», районний методичний кабінет співпрацює з Благодійною організацією «Інвестиційний фонд «Інтершкола». Гурток «Інтершколи» діє на базі 3 навчальних закладів (Баштанська ЗОШ № 1 І-ІІІ ст., Привільненська ЗОШ І-ІІІ ст., Новоолександрівська ЗОШ І-ІІІ ст.). Програму спрямовано на підвищення рівня знань учнів та вчителів із сучасних інформаційних технологій і навичок їх використання.

При Міжшкільному навчально-виробничому комбінаті створено єдиний інформаційний центр, який успішно діє уже протягом декількох років.

У 77 % закладів освіти викладаються факультативи, спецкурси, курси за вибором з інформатики. Наочний практичний результат - освоєння учнями нових комп'ютерних технологій: технологій сканування й обробки зображень, підготовки презентації, навики групової роботи, web-дизайну.

Учні навчальних закладів беруть участь в інтернет-олімпіадах, різноманітних конкурсах, у конкурсах-захистах науково-дослідницьких робіт, створюють власні проекти:

• Конкурс із інформаційних технологій серед вихованців позашкільних навчальних закладів у номінації «Програмування» (ІІІ місце Ветушко Микола, Баштанська ЗОШ № 1 І-ІІІ ст.);
  
• Всеукраїнський конкурс із комп’ютерної грамотності «Бобер» – 30 сертифікатів, Всеукраїнський інтерактивний природничий конкурс «Колосок» – більше 300 сертифікатів;
  
• Інтернет – олімпіада з математики (ІІІ місце Ткаченко Андрій, Баштанська ЗОШ № 2 І-ІІІ ст.).
  

Ще одна форма залучення дітей до вивчення інформатики – робота в гуртках.

Результати анкетування, проведеного серед учнів, свідчать, що Інтернет-конкурси викликають безперечний інтерес серед учнів: 89 % усіх респондентів висловили бажання брати участь у різних проектах. Значним фактором виведення освіти району на якісно новий рівень є впровадження якісних педагогічних програмних засобів із різних предметів. Упровадження інформаційно-комунікаційних технологій у вивчення всіх без винятку предметів відкриває широкі перспективи поглиблення теоретичної бази знань, посилення прикладної спрямованості навчання, розкриття творчого потенціалу учнів і вчителів відповідно до їх нахилів, запитів і здібностей.

100 % забезпечення працівників методичного кабінету комп’ютерною технікою та виходом до мережі Інтернет дає змогу швидко та якісно надавати інформаційну, методичну й довідково- бібліографічну допомогу педагогічним працівникам та керівникам закладів, поступово переходячи таким чином, там де це можливо, до безпаперового документообігу.

У своїй практичній діяльності в системі методичної роботи працівники використовують різні джерела інформаційного забезпечення, зокрема:

• нормативні документи;
  
• літературу, підручники;
  
• методичну літературу;
  
• методичні рекомендації, інформаційно-методичні бюлетені;
  
• науково-методичні фахові видання;
  
• засоби масової інформації;
  
• педагогічний досвід і результати дослідження науково-методичної роботи;
  
• заняття в школах передового педагогічного досвіду, творчих групах, школах педмайстерності, опорних школах;
  
• творчі зустрічі, обмін досвідом;
  
• діагностування педагогів і метою наближення методичної роботи до їх запитів та потреб;
  
• педагогічне прогнозування;
  
• атестація педагогічних кадрів, наліз роботи шкіл;
  
• вивчення професіоналізму педагогів;
  
• спілкування педагогів з науковцями, методистами, учнями, батьками, колегами.
  

Рекламою новим педагогічним надходженням є інформаційно-методичний вісник. У цьому виданні подаються короткі анотації новинок педагогічної преси, хроніка освітнього життя району, накази, листи відділу освіти райдержадміністрації, методичні рекомендації та інструкції тощо. Працюємо над створення власної WEB- сторінки.

Методичні рекомендації, вироблені під час науково-практичних конференцій, презентуються на районній виставці, висвітлюються в інформаційних бюлетенях, обговорюються на методичних об’єднаннях, постійних семінарах із метою впровадження в практику роботи навчальних закладів. Комп’ютерний банк районного методичного кабінету містить:

• мережу освітніх закладів усіх типів;
  
• аналіз якісного й кількісного складу керівних та педагогічних кадрів;
  
• дані про кількість дітей та учнівської молоді;
  
• дані про обдарованих дітей, дітей різних соціальних категорій;
  
• картотеку перспективного педагогічного досвіду;
  
• дані про заклади, які впроваджують прогресивні технології та інновації;
  
• поіменні списки керівників освітніх закладів, учителів-предметників, вихователів, керівників гуртків і т.п.;
  
• плани-графіки курсів підвищення кваліфікації, атестації педагогічних працівників, системи методичної роботи тощо. Досягнення освітянської галузі району висвітлюється в засобах масової інформації.
  

Однак існує багато проблем, пов’язаних із упровадженням у навчально-виховний процес загальноосвітніх навчальних закладів інформаційно-комунікаційних технологій, а саме:

• незадовільний стан забезпечення комп’ютерною технікою закладів освіти (І – ІІ ступенів – 25%, І – ступеня – 20). На початок 2010-2011 навчального року на 10 учнів загальноосвітніх навчальних закладів припадав один персональний комп’ютер;
  
• використання застарілої комп’ютерної техніки. В середньому по району потребує оновлення 20 % існуючої в загальноосвітніх навчальних закладах комп’ютерної техніки, що становить 82 персональні комп’ютері – 12 навчальних комп’ютерних комплексів;
  
• незадовільний стан підключення до Інтернету. Більшість закладів сільської місцевості підключено за технологією комутованого з’єднання, що унеможливлює ефективне використання інформаційних ресурсів Інтернету в навчально-виховному процесі;
  
• недостатній рівень підготовки вчителів загальноосвітніх навчальних закладів із питань використання інформаційно-комунікаційних технологій у навчально-виховному процесі. Лише 38 % педагогів пройшли навчання за інформаційно-комунікаційними технологіями;
  
• відсутність служби технічної підтримки, яка забезпечувала б працездатність програмних та апаратних засобів у загальноосвітніх навчальних закладах.
  

Розв’язання зазначених проблем можливе лише за умови об’єднання інтелектуальних зусиль і фінансової підтримки.

Вирішити питання впровадження в навчально-виховний процес загальноосвітніх навчальних закладів інформаційно-комунікаційних технологій можливо шляхом:

• методичного забезпечення, упровадження в навчально-виховний процес загальноосвітніх навчальних закладів Баштанського району інформаційно-комунікаційних технологій;
  
• стовідсоткове забезпечення загальноосвітніх навчальних закладів сучасними навчальними комп’ютерними комплексами та системними і прикладними програмними продуктами;
  
• оновлення змісту, форм і методів викладання навчального предмета «Інформатика»;
  
• надання всім загальноосвітнім навчальним закладам швидкісного доступу до Інтернету;
  
• стовідсоткове підвищення кваліфікації педагогічних кадрів у сфері впровадження інформаційно-комунікаційних технологій у навчально-виховний процес;
  
• створення системи веб-сайтів усіх загальноосвітніх навчальних закладів для підтримки колективної та індивідуальної комунікації, формування мережних професійних об’єднань;
  
• створення єдиного освітнього середовища.
  

Інформатизація – процес переходу до широкомасштабного, комплексного застосування інформаційних технологій у різних сферах життя суспільства. І тому наша стратегічна мета – виростити і виховати компетентних громадян, здатних орієнтуватися та бути суспільно корисними в наш непростий, напружений час.