Із досвіду роботи Тридубського освітнього округу мнвк – центр здобуття робітничої професії

Вид материалаДокументы

Содержание


Методична рада рекомендує
Науково-методичний супровід
Роль освітніх округів
МНВК – центр здобуття
Миколаївський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти
Типове положення
2. Мета, завдання, права та обов’язки Лабораторії
Лабораторія має право
Склад і структура Лабораторії інституту
4.  Управління Лабораторією інституту
5. Організація діяльності Лабораторії інституту
6. Організаційний регламент Лабораторії
Номенклатура справ Лабораторії включає
7. Посадові обов’язки працівників Лабораторії Працівники Лабораторії є учасниками навчального процесу інституту.
контроль за виконанням індивідуальних планів роботи працівниками Лабораторії; - зберігання майна, яке закріплене за Лабораторією
Завідувач Лабораторії зобов'язаний
Завідувач Лабораторії має право на
Завідувач Лабораторії повинен знати
Кваліфікаційні вимоги до завідувача Лабораторії
Методист Лабораторії підпорядковується завідувачу
...
Полное содержание
Подобный материал:
1   2   3

Методична рада рекомендує:


І. Миколаївському обласному інституту післядипломної педагогічної освіти:

1.1. Продовжити здійснення науково-методичного супроводу переходу загальноосвітніх навчальних закладів на профільне навчання, зокрема через упровадження мережі освітніх округів та соціального партнерства.

Термін: постійно

1.2. Продовжити моніторингові дослідження щодо визначення якості функціонування профільних педагогічних систем регіонів області.

Термін: постійно

1.3. Вивчити та узагальнити досвід діяльності  освітніх округів у Жовтневому, Первомайському, Єланецькому, Кривоозерському районах.

Термін: упродовж 2011 року

1.4. Вивчити та узагальнити досвід організації соціального партнерства навчальними закладами м. Миколаєва.

Термін: упродовж 2011 року

1.5. Розробити методичні рекомендації щодо створення та організації діяльності освітнього округу.

Термін: лютий 2011 року

1.6. Розробити регіональне Положення про опорний навчальний заклад (діятиме на території Миколаївської області до затвердження аналогічного положення МОН України).

Термін: червень 2011 року

1.7. Розробити регіональне Положення про координаційну раду округу (діятиме на території Миколаївської області до затвердження аналогічного положення МОН України).

Термін: червень 2011 року

1.8. Продовжити розробку багатоваріантних програм підвищення кваліфікації педагогічних працівників, які працюють у профільних класах, зокрема керівників НЗ та методистів РМК (НМЦ) із питань проектування та управління профільними педагогічними системами.

Термін: постійно


ІІ. Начальникам відділів (управлінь) освіти райдержадміністрацій (міських рад):

2.1. Тримати на постійному особистому контролі заходи щодо реалізації ключових положень Концепції профільного навчання в старшій школі.

Термін: постійно

2.2. Підготувати й подати до управління освіти і науки облдержадміністрації пропозиції щодо подальшого реформування регіональної системи освіти у зв’язку з розвитком профільної освіти, які задовольнили б інтереси особистості та потреби регіону з використанням інноваційних моделей реалізації профільного навчання (освітні округи, міжшкільні навчально-виробничі комбінати, центри профільного навчання, ресурсні центри, міжшкільні факультативи, літні (очно-заочні) профільні школи, соціальне партнерство, міжгалузева співпраця та мережева взаємодія).

Термін: щороку до грудня

2.3. Розробити та запровадити регіональні Програми розвитку профільного навчання на 2011 – 2015 роки, у рамках яких передбачити реалізацію цільових проектів «Освітні округи», «Міжшкільні навчально-виробничі комбінати», «Соціальне партнерство».

Термін: березень 2011 року

2.4. Здійснити інвентаризацію матеріально-технічної бази закладів освіти (зокрема міжшкільних навчально-виробничих комбінатів). Забезпечити максимальне збереження та ремонт наявної матеріальної бази, дотримання санітарно-епідемічного благополуччя учасників навчального процесу.

Термін: постійно

2.5. Розробити регіональні програми розвитку матеріально-технічної й навчально-методичної бази профільного навчання в загальноосвітніх навчальних закладах на 2011–2015 роки, представити їх на затвердження до міських рад (райдержадміністрацій).

Термін: березень 2011 року

2.6. Визначити базові опорних навчальних закладів, що забезпечуватимуть реалізацію профільного навчання на відповідній території  обслуговування

Термін: протягом 2011 року

2.7. Розробка та апробація "дорожньої карти" (маршрутів) підвезення учнів сільської місцевості до навчальних закладів, які визначені  опорними для забезпечення профільного навчання; визначення реальної потреби у шкільних автобусах

Термін: протягом 2011 року

2.8. Розробити дієву систему обміну навчальними підручниками, посібниками між навчальними закладами (зокрема й закладами профтехосвіти) згідно з обраним рівнем вивчення навчальних дисциплін.

Термін: до 30.04.11

2.9. Спільно з органами виконавчої влади та місцевого самоврядування:
  • при плануванні видатків передбачити фінансування на підвищення кваліфікації педагогічних кадрів, які викладають у профільних класах;

Термін: постійно
  • забезпечити регулярний підвіз учнів і педагогічних працівників загальноосвітніх навчальних закладів сільської місцевості до опорних шкіл, міжшкільних навчально-виробничих комбінатів та додому;

Термін: постійно

– спланувати відкриття навчально-виховних комплексів, пришкільних інтернатів, освітніх округів;

Термін: до 30.04.11
  • ужити заходів щодо забезпечення сучасними технічними засобами навчання та навчальними кабінетами (майстернями) предметів природничо-математичних і технологічних дисциплін у профільній школі.

Термін: до 2012 року

2.10. Забезпечити загальноосвітні навчальні заклади системи освіти практичними психологами та соціальними педагогами з числа спеціалістів із фаховою освітою з метою підвищення ефективності навчально-виховного процесу в профільній школі, його психологічного супроводу.

Термін: упродовж 2011 року


ІІІ. Завідуючим районними методичними кабінетами, директорам науково-методичних центрів:

3.1. Забезпечити методичний супровід упровадження профільної освіти в шкільну практику відповідно до чинних навчальних програм та державних стандартів.

Термін: постійно

3.2. Систематично проводити відповідну методичну роботу з педагогічними кадрами в міжкурсовий період із метою теоретичного та методичного забезпечення профілізації змісту шкільної освіти.

Термін: постійно

3.3. Передбачити в системі методичної роботи вивчення особливостей функціонування сільських малокомплектних шкіл, навчально-виховних комплексів, шкільних та освітніх округів, навчання учнів за індивідуальними програмами.

Термін: постійно

3.4. Створити творчі групи вчителів-предметників для розробки регіональних авторських програм елективних курсів.

Термін: до 30.03.11

3.5. Створити постійно діючі консультаційні пункти для учнів, їх батьків, педагогів із питань професійної орієнтації молоді.

Термін: до вересня 2011 року


ІV. Керівникам навчальних закладів:

4.1. Створити педагогічним працівникам належні умови щодо переходу на новий зміст освіти та забезпечення профільної освіти.

Термін: постійно

4.2. Посилити контроль за проходженням курсів підвищення кваліфікації вчителів, які працюватимуть у профільних і допрофільних класах.

Термін: постійно

4.3. Передбачити доступ педагогічних працівників до інформаційних джерел із метою поліпшення якості навчального-виховного процесу в профільній школі.

Термін: постійно

4.4. Посилити внутрішкільний контроль за якістю викладання профільних дисциплін, курсів за вибором, спецкурсів, факультативів, гуртків.

Термін: постійно

4.5. Спланувати роботу шкільних методичних об'єднань із урахуванням проблем викладання профільних предметів і забезпечення якісної допрофільної підготовки учнів.

Термін: до серпня 2011 року

4.6. Вивчити соціально-освітнє оточення навчального закладу та запровадити інноваційні форми організації профільного навчання на основі міжгалузевої співпраці, мережевої взаємодії і соціального партнерства.


Науково-методичний супровід

організації та впровадження

профільного навчання

і допрофільної підготовки


В Україні відбуваються кардинальні зміни в усіх галузях життя суспільства. Держава переходить до моделі інноваційного розвитку, що потребує виховання покоління, здатного бути конкурентоздатним. Сучасний старшокласник прагне знати не тільки те, які знання йому треба засвоїти, а й навіщо вони знадобляться в подальшому житті. Вирішити ці завдання засобами інноваційних технологій покликане профільне навчання в школі.

Для організованого переходу загальноосвітніх навчальних закладів на профільне навчання Міністерством освіти і науки України видано наказ від 11.09.09 № 854 « Про затвердження нової редакції Концепції профільного навчання в старшій школі».

Відповідно до Концепції профільне навчання в школі спрямоване на те, щоб старшокласники набували навичок самостійної науково-практичної, пошукової діяльності, розвивали свої інтереси, якості та прагнули до саморозвитку й самоосвіти.

Основна мета профільного навчання – розвантажити шкільні програми і надати школярам можливість поглибленого вивчення тих предметів, які їх більше захоплюють і будуть необхідні для його подальших життєвих планів.

Відділом освіти Новобузької райдержадміністрації для постійного контролю з питання забезпечення учнівською молоддю рівного доступу до здобуття загальноосвітньої профільної та початкової допрофесійної підготовки, відповідно до нахилів, потреб та інтересів у 2007 році розроблено та затверджено районну Програму впровадження профільного навчання. На виконання наказу від 09.01.07 № 1 затверджено план заходів та створено районну творчу групу, до складу якої ввійшли працівники відділу освіти, керівники закладів та педагогічні працівники. Дані заходи спрямовані на пошук нових підходів до освітнього простору нашого регіону, створення реальних умов та адекватних уявлень учнів про майбутню професію.


Узявши на озброєння мету та завдання профільного навчання ще не маючи перед собою Положення про освітній округ, але маючи велике бажання наблизитися до потреб та запитів школярів, сім років тому відділ освіти ініціював створення щось на зразок міжшкільного навчально-виробничого комбінату. На той час, не маючи навіть приміщення, але маючи велику зацікавленість, заручившись підтримкою голови райдержадміністрації, у районі було розпочато створення Центру профільного навчання.

Центр відкрито розпорядженням голови Новобузької РДА від 19.08.03 №786-р і розпочав свою роботу в листопаді 2004 р. (між відкриттям і початком роботи проводився ремонт приміщення та виготовлялись і затверджувались установчі документи відповідно до чинного законодавства). Головною метою ЦПН є задоволення потреб суспільства у поглибленні базової трудової підготовки учнів 10-11 класів, забезпечення рівного доступу учнівської молоді до здобуття загальноосвітньої профільної, початкової допрофесійної та професійної підготовки.

У навчальному закладі організовано навчання для учнів загальноосвітніх навчальних закладів району, які обрали технологічний напрям профілізації, за профілями навчання: автосправа; інформаційні технології; швейна справа. У період з 2004 – 2005 н. р. по 2010 – 2011 н. р. отримали профільну допрофесійну підготовку 685 учнів за профілями навчання:
  • Автосправа – 394 учні;
  • Інформаційні технології – 286 учнів;
  • Швейна справа – 127 учнів.

Спеціальність «Інформаційні технології» у закладі ліцензована.

У 2009 – 2010 н. р. у Центрі профільного навчання отримали профільну допрофесійну підготовку 83 учні (з них 71 учень профілю «Автосправа» і 12 учнів – «Швейна справа»), професійну підготовку отримують 39 учнів (профіль «Інформаційні технології», із них 12 учнів 11 класу. В минулому навчальному році після успішного проходження виробничої практики і виконання кваліфікаційної пробної роботи допущені до Державного кваліфікаційного іспиту на отримання робітничої професії.

Таким чином, створення профільного центру дало змогу створити ще у 2004 році умовний освітній округ. На початок 2010-2011 н. р. Постановою Кабінету Міністрів від 27.08.10 № 777 затверджено Положення про освітній округ, яким визначено правовий статус, порядок утворення та основні засади діяльності освітнього округу. Відділ освіти одразу взяв для керівництва в роботі дане Положення і всю діяльність направив на документальне оформлення.

На даний час 148 учнів 10 закладів освіти із 17 обрали технологічний напрям профілізації і здобувають її на базі Центру профільного навчання. Кожен заклад, учні якого обрали технологічний напрям, профілізації віддав для ЦПН по 6 годин предмета «Технології». До ЦПН старшокласників підвозять «Шкільними автобусами», яких у районі 11. Тобто, відповідно до Концепції та Положення про освітній округ проблема з підвозом вирішена.

Ще у 2004 році в Центрі профільного навчання, спочатку навіть не підозрюючи, ми вже розпочали оптимізацію мережі відповідно до потреб населення, зменшили навантаження на учнів у закладі та надали можливість дітям займатися улюбленою справою.

Профільним навчанням та допрофільною підготовкою в районі охоплені всі загальноосвітні заклади. Крім технологічного профілю

суспільно - гуманітарний напрям у районі обрали 5 закладів (із них один заклад - Новобузька гімназія – економічний профіль). На базі гімназії та Новобузької ЗОШ № 1 створено другий умовний освітній округ. Дані заклади співпрацюють із ВНЗ (Миколаївським державним аграрним університетом, Миколаївським міжрегіональним інститутом розвитку людини «Україна» та Чорноморським державним університетом ім. Петра Могили).

У 2 закладах - природничо-математичний напрям профілізації.

В одному закладі - Червонобаштанська школа - учні обрали художньо-естетичний напрям. У закладі створено всі необхідні

умови для викладання хореографії, естетики, народно-пісенного танцю. Випускники даного закладу обирають для вступу Інститут культури.

Організовуючи профільне навчання та допрофільну підготовку ми зіткнулися з тим, що успіх цих кардинальних перетворень залежить від якості нормативно-педагогічного забезпечення та науково-методичного супроводу.

Науково-методичний супровід профільного навчання ми розглядаємо багатофункціонально: як процес, як педагогічну систему, як технологію. Це дало нам змогу визначити перспективну мету методичної роботи та проміжні завдання: зміст, методи й етапи методичного супроводу.

Перш за все, значну увагу приділяємо на даному етапі (хоча ще рік тому з даного питання в нас були проблеми) підвищенню кваліфікації педагогів, які працюють у профільних класах, та методистів РМК, які опікуються даною проблемою. У цьому значна заслуга МОІППО. За останні 2 роки курсову перепідготовку з проблеми організації профільного навчання пройшли: завідуюча райметодкабінетом, методист РМК та п’ять педагогів (математики , історії, української мови).

Наступний етап успішного впровадження профільного навчання та допрофільної підготовки – організація методичної роботи в районі та проведення районних масових заходів. Серед них - засідання районної творчої групи з проблем профільного навчання; засідання ради райметодкабінету; проблемні семінари вчителів-предметників, під час проведення яких звертається увага на обізнаність педагогів із особливостями психолого-педагогічного супроводу учасників навчально-виховного процесу та врахування індивідуального, диференційованого підходу до профільної підготовки в ЗНЗ.

На базі профільного центру у вільний від занять із учнями день (середа) проводяться виїзні засідання ради райметодкабінету, семінари вчителів-предметників із використанням інформаційних технологій та проведення тренінгових занять на комп’ютерах.

Ураховуючи, що профільне навчання ґрунтується на принципах варіативності та доступності, районним методичним кабінетом постійно проводиться системна робота щодо вивчення та впровадження перспективного досвіду викладання елективних курсів, спецкурсів і факультативів.


За останні роки радою райметодкабінету затверджено близько 50 програм факультативів та гуртків, що разом зі спецкурсами визначають спрямованість кожного профілю та доповнюють зміст освіти і задовольняють пізнавальні інтереси учнів.

У 2010-2011 н.р. для загальноосвітніх навчальних закладів району виділено 200 годин варіативної складової (це зроблено не дивлячись на складнощі в бюджетних коштах) на викладання спецкурсів, факультативів та поглиблене вивчення предметів. У школах району працюють 120 оплачуваних гуртків. Усе це дає змогу на достатньому рівні організовувати профільне навчання та допрофільну підготовку.

Але поряд із цим є питання, яке дуже хвилює відділ освіти та навчальні заклади: це зменшення кількості учнів у школах, особливо старшокласників. І навіть освітні округи не зможуть на даний час ліквідувати зазначену проблему, так як у районі є дуже віддалені села, а поруч із ними на відстані 40-50 км. немає жодного закладу.

Ще одна проблема – це батьківська громадськість, яка будь-яке нововведення приймає в штики, навіть зміну профілю, який обирають їх діти, а батьки чомусь хочуть зробити по-своєму.

Вирішальною умовою реалізації Концепції є комплексне розв’язання питань, пов’язаних із фінансовим, кадровим, навчально-методичним, нормативно-правовим і організаційним забезпеченням профільної школи. Дивлячись на це, одним із першочергових завдань ми поставили завдання створення районної психологічної служби, без якої дуже складно на належному рівні організувати профорієнтаційну, діагностичну роботу, здійснювати психолого-педагогічний супровід профільного навчання.

На сьогодні у нас у 9 закладах району працюють шкільні практичні психологи. Керує їх роботою методист РМК, який відповідає за психологічну службу.

У попередні роки охоплення психологічним супроводом закладів освіти вирішувалось за допомогою роботи консультпункта. Але його робота не забезпечувала повністю потреби освітян, тому було прийнято рішення про створення виїзної групи практичних психологів.

Для ефективної роботи виїзної групи методист разом із психологами визначають мету та головні завдання, а також розробляють структурно-функціональну модель.

У процесі впровадження задуму координуються плани роботи виїзної групи з представниками шкіл. Напередодні нового навчального року директорами шкіл заповнюються таблиці, у яких визначаються проблеми навчальних закладів.

За тиждень до виїзду групи психологів класними керівниками подається розгорнута інформація про наявні проблеми, які слід вирішити, у тому числі й профільне навчання. Проаналізована методистом психологічної служби інформація стає темою нарадчого засідання, на якому обговорюються, уточнюються варіанти вирішення зазначених проблем.

Організовуючи психолого-педагогічний супровід у загальноосвітніх закладах району, психологічною службою реалізовується ряд заходів:
  • активізація профорієнтаційної роботи з усіма учасниками навчально-виховного процесу (діагностика, надання професійної інформації та професійної консультації, просвітницька робота, організація Ярмарку професій, екскурсій, зустрічей із представниками вищих навчальних закладів і професійно-технічних закладів тощо);
  • відбір дітей у профільні класи, класи з поглибленим вивченням певного предмета, що обов’язково проводиться за участю практичного психолога;
  • створення умов для доуточнення, систематичного відстеження правильності обраного учнем профілю навчання, виявлення та попередження психологічної та соціальної дезадаптації в умовах виникнення труднощів і стресів;
  • залучення дітей до участі у роботі МАНУ, олімпіадах тощо.

Результати дослідження заносяться практичним психологом в індивідуальну профкартку учня і повідомляються на спільних із учнями батьківських зборах. Батьки й учні спільно аналізують отримані результати. Така форма представлення результатів дослідження, на нашу думку, є найбільш ефективною для подальшого розвитку підлітка.

Педагогам результати дослідження повідомляються на консиліумі у вигляді профкарт класу. При цьому є можливість проаналізувати здібності школярів і оцінити, яку допомогу і підтримку потрібно надати тим підліткам, які цього потребують.

Упродовж року практичними психологами проводяться корекційно-розвивальні тренінги для учнів: «Учимось спілкуванню», «Я - лідер» тощо.

Вибір професій - важливий етап професійного і соціального становлення людини. Впровадження в школі профільного навчання в єдності з профорієнтаційною роботою допомагає учням зробити вибір майбутньої професії. Адже усвідомлений вибір - одна з найважливіших передумов розвитку особистості, виявлення в повній мірі її здібностей, що дає змогу зайняти своє місце в суспільстві, найефективніше застосовувати свої знання.

Отже, науково-методичний супровід профільного навчання в Новобузькому районі відділ освіти, районний методичний кабінет розглядають:
  • як цілісну соціально-педагогічну систему, що забезпечує розвиток особистості;
  • як процес розширення можливостей надання учням профільної освіти та виховання творчої і життєздатної особистості;
  • як комплекс заходів, що наповнюють систему роботи закладу оновленим змістом відповідно до нових запитів особистості та суспільства.

Реалізація даної системи можлива лише при тісній співпраці всіх гілок влади, а також МОІППО, РМК, закладів освіти, педагогів, учнів та батьків.


Роль освітніх округів

у профільному самовизначенні

старшокласників


Повноцінний і всебічний розвиток особистості школяра може забезпечити лише якісна шкільна освіта. Обумовлено це тим, що ми живемо у світі інноваційних технологій в управлінні, навчанні і вихованні, а це ставить завдання максимально наблизити навчання дитини до її конкретних здібностей та планів на майбутнє. Ми маємо допомогти дитині пізнати себе, розвивати таланти, формувати компетентності, щоб вона могла самоствердитися і самореалізуватися як особистість.

Одним із кроків до цього є профільне навчання в старшій школі. Тому свою діяльність відділ освіти, районний методкабінет, загальноосвітні навчальні заклади акцентують саме на виконанні цього завдання. На його реалізацію спрямовують законодавчі документи, Програму діяльності Уряду та Президента України «Україна для людей».

Профільне навчання у Кривоозерському районі започатковане у 2002 році. Ми вже маємо певні здобутки в цьому напрямі.

На нарадах директорів загальноосвітніх навчальних закладів, семінарах порушувалося питання про доцільність і шляхи впровадження профільного навчання з урахуванням особливостей культурно-освітнього середовища села, матеріально-технічного забезпечення та кадрового потенціалу конкретних шкіл, проводилися співбесіди щодо вибору моделі профільного навчання та можливостей школи із забезпечення повноцінного вивчення того чи іншого профілю. Співпраця з батьками, анкетування учнів щодо вивчення потреб та інтересів дітей, консультування з питань професійної орієнтації молоді дало змогу адміністрації шкіл визначитися з профілями.

Структуру профільного навчання в районі відображено на слайді.




Профільне навчання здійснюється за різними моделями: класи з поглибленим вивченням предметів (Кривоозерська ЗОШ І-ІІІ ступенів № 2), профільні класи (суспільно-гуманітарний, філологічний напрями в Кривоозерській ЗОШ І-ІІІ ступенів №1), міжшкільний округ технологічного профілю на базі Тридубської ЗОШ І-ІІІ ступенів. Усі форми мають право на існування, але освітній округ дає змогу створити навчальну систему, в якій із початкової школи вивчаються спецкурси, факультативи, елективні курси задля ознайомлення дітей із світом професій, визначення своїх здібностей, нахилів та інтересів.

Ще одна перевага освітнього округу в тому, що можна впроваджувати багатопрофільність, яка дозволить здійснити рівний доступ до освіти всім учням, урахувавши їх потреби для здобуття професії, самореалізації. Важливим напрямом роботи округу і перевагою є співпраця з вищими навчальними закладами області, що передбачає навчання випускників відповідно до профільної освіти в школі.

У зв’язку з цим постала необхідність переглянути загальні принципи та підходи до управління освітою в районі та методичного забезпечення нових форм навчання.




Крім опрацювання законодавчих документів, методичних рекомендацій, вивчення передового педагогічного досвіду, проводилися фахові семінари з профільного навчання, робота у творчих групах, методичні об'єднання, виступи педагогічних працівників на освітянських заходах, батьківських зборах.





Упроваджуючи профільне навчання, ми стикаємося з деякими проблемами:
  • відсутність підручників, навчально-методичних посібників, інших навчальних матеріалів за профілем навчання;
  • недостатня різноманітність програм для спецкурсів і факультативів.

Районним методичним кабінетом, відділом освіти райдержадміністрації визначено шляхи вдосконалення профільного навчання:
  • створення матеріальної бази, поповнення навчально-методичної бази, створення бібліотечних фондів за профілями навчання;
  • творче застосування набутих знань (участь в олімпіадах, змаганнях, турнірах, наукових товариствах, МАНУ);
  • забезпечення необхідного рівня професійної компетентності вчителів;
  • удосконалення психологічного супроводу навчального процесу.

Комплексний підхід до профільного навчання, розвиток профільної освіти дають можливість створити умови для поліпшення якості й доступності освіти.


МНВК – центр здобуття

робітничої професії


Творчість та інноваційний стиль діяльності, готовність до дослідницької роботи та самовдосконалення, співпраця педагога й учня, профільне навчання як запорука вибору майбутньої професії та виховання громадянина – патріота України – кредо педагогічного колективу Южноукраїнського міжшкільного навчально-виробничого комбінату. Саме тому колектив працює над реалізацією методичної проблеми «Роль первинної професійної підготовки в адаптації учнів до свідомого вибору професії».

З моменту відкриття закладу, а це 1991 рік, питання профільного навчання є пріоритетним напрямом роботи колективу, тому з 2004 року випускники закладів освіти міста разом із атестатом про середню освіту отримують свідоцтво про робітничу кваліфікацію. Профільність навчання проходить через:

- Статут МНВК;

- Робочий навчальний план;

- Навчальні плани і програми.

Профільне навчання в закладі науково-обґрунтоване, має чітку структуру, систематизовано за певними напрямами, наповнене відповідним змістом. Увесь навчально-виховний процес спрямований на задоволення потреб міста, держави щодо підготовки робочих професій. На сьогодні заклад має 6 ліцензованих та 10 неліцензованих робітничих професій.

Важливим етапом упровадження профільного навчання є обґрунтована доцільність обраних професій. З цією метою здійснюється вивчення освітніх потреб учнів та їх батьків, організована тісна співпраця МНВК із центром зайнятості.

У цивілізованому світі загальноприйнятим є те, що дитина 13-14 років має для себе визначитися у виборі професії, тому всі навчальні заклади міста активно співпрацюють із МНВК. На рівні міста сплановано роботу семінару-практикуму з проблеми «Профільне навчання. Складові вибору». У роботі даного семінару беруть участь педагоги шкіл, міжшкільного навчально-виробничого комбінату, представники центру зайнятості. На засіданнях обговорюються питання навчання учнів у МНВК, розглядаються результати дослідження щодо визначення професійного напряму учнів, можливості розподілу їх професійних орієнтацій по типах професій, які відкриті в МНВК. З метою інформування дітей про різні професії щорічно проводиться «Ярмарка професій», конкурс професійної майстерності серед учнів «Кращий за професією» та конкурс «Майстер року».

Для здобуття професії створено матеріально-технічне, навчально-методичне, інформаційно-технічне та кадрове забезпечення. У закладі працює 12 педагогів. З них вищу освіту мають шість осіб, базову вищу – три, середню спеціальну – три педагоги. Три педагогічні працівники закладу мають досвід роботи в закладах професійно-технічної освіти. Враховуючи потребу у висококваліфікованих кадрах, адміністрація закладу проводить відповідну роботу серед своїх працівників, рекомендуючи їм отримати вищу освіту шляхом заочного навчання.

Для ефективної реалізації профільного навчання адміністрацією закладу докладено багато зусиль щодо створення за рахунок позабюджетних коштів та спонсорських надходжень мережі спеціалізованих кабінетів і майстерень. Усього в закладі створено 15 спеціалізованих кабінетів.

Методична робота в Южноукраїнському міжшкільному навчально-виробничому комбінаті – це спеціальний комплекс практичних заходів, які ґрунтуються на досягненнях науки, передовому педагогічному досвіді, спрямовані на всебічне підвищення компетентності та професійної майстерності кожного майстра виробничого навчання і викладача. Цей комплекс орієнтований, перш за все, на підвищення творчого потенціалу педагогічного колективу, а в кінцевому результаті – на підвищення якості й ефективності освітнього процесу. Центром цієї роботи є методичний кабінет, основними завданнями якого є :

- Надання допомоги викладачам та майстрам виробничого навчання в підвищенні фахового рівня і педагогічної майстерності;

- Координація змісту, форм і методів самоосвіти викладачів та майстрів виробничого навчання;

- Пропаганда досягнень педагогічної науки та передового педагогічного досвіду;

- Підвищення рівня психолого-педагогічних знань та їх застосування в практичній діяльності;

- Створення спеціалізованих кабінетів та їх оснащення відповідно до сучасних вимог;

- Створення відео- та аудіотеки;

- Інформаційно-комп’ютерне забезпечення навчально-виховного процесу;

- Робота в інформаційно-комунікаційному просторі мережі Інтернет;

- Інформаційне забезпечення закладу через створення бібліотечного фонду.

На базі міста вже не один рік працює методична комісія викладачів та майстрів виробничого навчання, робота якої направлена на реалізацію проблемного питання закладу. Керівник методичної комісії Поживітько Світлана Федорівна, майстер виробничого навчання.

З метою підвищення професійного рівня педагогів закладу, обміну досвідом роботи з колегами щорічно проводяться зустрічі з представниками міжшкільних навчально-виробничих комбінатів області, закладів професійно-технічної освіти.

Першоджерелом інформації, нових здобутків і розробок у галузі допрофільного і профільного навчання є сам директор – Невідомий Сергій Вікторович, який є координатором МНВК області, членом координаційної ради МНВК при МОН України.

Але в організації спільної методичної роботи закладу і міського методичного кабінету є ряд проблем:

1. Забезпечення підвищення професійної майстерності педагогів закладу через курси підвищення кваліфікації. Такі курси проводяться на базі АПН України університету менеджменту освіти міста Донецька.

2. Одночасне підпорядкування закладу двом підструктурам: управлінню безперервної освіти і науки міста та обласному центру професійно-технічної освіти. Як результат цього, атестація закладу, атестація викладачів та майстрів виробничого навчання проходить через навчально – методичний центр ПТО.

3. Відсутність забезпечення навчально-виховного процесу підручниками через «Миколаївкнига». Жодне замовлення навчальної літератури не було виконане, тому підручники із спеціальних дисциплін відсутні. А профільні кабінети поповнюються дидактичними матеріалами, необхідними навчально-методичними посібниками, електронними засобами навчання створеними руками працівників МНВК.

4. Потребує поповнення та оновлення матеріально-технічна база закладу.

Є проблеми, є перспективи. Шляхи їх вирішення знаходить управління освіти спільно з творчим колективом МНВК, тому перед колективом МНВК щорічно ставляться нові завдання, які успішно вирішуються через навчально-виховний процес.



Миколаївський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти

 

Затверджую

Директор МОІППО

_____________ А. М. Старєва

Схвалено

Науково-методичною радою МОІППО

(протокол від 23 лютого 2011 р. № 1)

Типове положення

про лабораторію Миколаївського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти
  1. Загальні положення

Типове положення (далі – Положення) про лабораторію (далі – Лабораторія) Миколаївського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти розроблено відповідно до Законів України «Про освіту», "Про вищу освіту", "Про наукову і науково-технічну діяльність", наказів Міністерства освіти і науки України від 2 червня 1993 року № 161 "Про затвердження Положення про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах", від 7 серпня 2002 року № 450 "Про затвердження норм часу для планування і обліку навчальної роботи та переліків основних видів методичної, наукової й організаційної роботи педагогічних і науково-педагогічних працівників вищих навчальних закладів", Концепції та Положення про післядипломну освіту, Статуту МОІППО та є документом, що регламентує його діяльність.

Положення встановлює організаційні, навчально-методичні та інші основи функціонування Лабораторії в умовах інноваційного розвитку України в галузі освіти.

Положення поширюється на всіх працівників лабораторій МОІППО.

Лабораторія є структурним підрозділом Миколаївського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти й утворена за рішенням ученої ради, яке проведене наказом по інституту; може входити до складу відповідної кафедри. Лабораторія здійснює дослідно-експериментальну, організаційно-методичну, діагностично-аналітичну роботу за пріоритетними напрямами розвитку освіти України та Миколаївської області, що забезпечує функціонування освітньої системи регіону в режимі розвитку.

Лабораторія інституту системно створює, експериментує, апробує, освоює та зберігає соціально значущі освітні нововведення, умови їх забезпечення та впровадження в закладах / установах освіти області.

Лабораторія здійснює свою діяльність відповідно до умов ліцензування, інструкції з охорони праці та посадових інструкцій працівників Лабораторії.

  2. Мета, завдання, права та обов’язки Лабораторії

Головною метою діяльності Лабораторії інституту є наукове, навчально-методичне й організаційне забезпечення системи післядипломної педагогічної освіти, підвищення кваліфікації педагогічних і керівних кадрів, пошук, розробка, апробація та впровадження інноваційних освітніх технологій, спрямованих на оновлення змісту регіональної освіти, виконання інших повноважень, делегованих управлінням освіти і науки облдержадміністрації.

Досягнення визначеної мети передбачає реалізацію таких завдань:

– здійснення освітньої діяльності з метою забезпечення підвищення кваліфікації педагогічних працівників і керівних кадрів дошкільної, загальної середньої, позашкільної та професійно-технічної освіти, методистів районних (міських) відділів освіти, науково-методичних центрів, викладачів вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації, спеціалістів управлінь (відділів) освіти;

– забезпечення оптимальної періодичності та термінів підвищення кваліфікації з урахуванням установленого порядку атестації педагогічних і керівних кадрів;

– розробка, апробація й упровадження в практику роботи освітньої системи або закладів освіти нових концепцій та ідей, спрямованих на оновлення і поглиблення змісту навчально-виховного процесу, управлінських та навчально-виховних технологій;

–  пошук ефективних форм і методів навчання та виховання педагогічних працівників і керівних кадрів;

- удосконалення освітньої системи, управління нею, змісту освіти і виховання, організаційної та методичної роботи;

- здійснення експертизи і рецензування навчально-методичної літератури, творчих робіт учителів-новаторів, навчальних програм тощо;

–  проведення пошукових та експериментальних досліджень, спрямованих на розробку, апробацію та впровадження в освітню систему технологічних нововведень;

–  вивчення, узагальнення та поширення перспективного педагогічного досвіду;

- координація діяльності та надання науково-методичної допомоги районним (міським) методичним кабінетам (центрам), ВНЗ І-ІІ рівнів акредитації з питань програмно-методичного та психолого-педагогічного забезпечення навчально-виховного процесу;

- здійснення моніторингових досліджень якості освіти з метою визначення перспектив розвитку освітньої галузі;

- створення єдиної системи управління процесом профілізації старшої школи в регіоні та його координація;

- ефективне забезпечення педагогічних працівників закладів освіти оперативною інформацією нормативно-інструктивного, науково-методичного, психолого-педагогічного характеру, узагальненим педагогічним досвідом, матеріалами про впровадження інноваційних технологій в освітні заклади області, забезпечення навчального процесу МОІППО необхідною методичною літературою, документацією;

- організація та проведення масових заходів із учнями та педагогами.


Завдання Лабораторії виконуються шляхом інтеграції навчання і практики, повного й ефективного застосування всіх елементів навчально-виховного процесу з урахуванням можливостей сучасних інформаційних технологій.


Лабораторія має право:

- забезпечувати зміст освіти з урахуванням системи державних стандартів післядипломної педагогічної освіти та освітньо-професійних програм;

- розробляти та запроваджувати програми науково-методичної діяльності;

- визначати засоби та форми проведення навчального процесу відповідно до ліцензованої освітньої діяльності;

- проводити дослідно-експериментальну роботу в навчальних закладах щодо вдосконалення навчально-виховного процесу;

- брати участь у діяльності всеукраїнських, міжнародних освітніх організацій.


Усі співробітники Лабораторії користуються правами, передбаченими чинним законодавством України, Статутом інституту, контрактом і посадовою інструкцією працівника.


Працівники Лабораторії несуть відповідальність за збереження майна та правильну технічну експлуатацію, дотримуються безпечних умов праці.


Працівники Лабораторії виконують усі накази, розпорядження директора інституту, доручення заступників директора за напрямами діяльності.
  1. Склад і структура Лабораторії інституту

Загальне керівництво Лабораторією, згідно з функціональними обов‘язками, здійснює завідувач, який призначається і звільняється відповідним наказом директора відповідно до законодавства, та несе дисциплінарну відповідальність за виконання покладених на Лабораторію завдань.

Завідувач Лабораторії – науково-педагогічний працівник, який підпорядковується директору інституту, заступникам директора із наукової, науково-педагогічної роботи.

    До складу Лабораторії, крім завідувача, входять методисти, технічні службовці (фахівці, спеціалісти), які підпорядковуються завідувачу Лабораторії.

Посада методиста відноситься до категорії педагогічних працівників.

Штати працівників Лабораторії визначаються, добираються та призначаються директором інституту. На основі штатного розпису визначається фонд оплати праці Лабораторії.

Функціональні обов'язки співробітників Лабораторії визначені контрактом і відповідними посадовими інструкціями.

   Організаційне забезпечення діяльності лабораторій інституту та координацію їх роботи здійснюють заступники директора з науково-педагогічної роботи.

    Для організації та здійснення науково-методичної і дослідно-експериментальної, пошукової роботи педагогів та учнів у закладі або установі освіти, на базі яких функціонує Лабораторія інституту, можуть створюватися науково-методичні об’єднання, циклові комісії, творчі групи тощо.

    Зміст діяльності науково-методичних об’єднань, циклових комісій, творчих груп тощо передбачає:

- вивчення, узагальнення та поширення досвіду роботи педагогів-експериментаторів;

–  участь у наукових і науково-практичних конференціях, семінарах установи-засновника;

– проведення аналізу та зіставлення досвіду роботи вітчизняних та зарубіжних освітян, активне впровадження сучасних освітніх технологій в освітній процес;

–  надання науково-методичної допомоги іншим педагогам навчальних закладів, освітніх установ області з питання, над яким працює Лабораторія.

        Для забезпечення наукового рівня вирішення проблем діяльності науково-методичних об’єднань, циклових комісій, творчих груп тощо директором інституту призначаються науково-педагогічні консультанти з числа працівників Лабораторії, які:

–   здійснюють науково-методичний супровід діяльності такого об’єднання;

–  систематично консультують педагогів із питань управлінської діяльності, сучасних концепцій виховання особистості, методик викладання навчальних предметів;

–   сприяють систематизації та узагальненню практичного досвіду науково-методичної і дослідно-експериментальної роботи педагогів-експериментаторів.              

4.  Управління Лабораторією інституту

     Стратегічне управління діяльністю Лабораторії інституту здійснює керівник закладу, який:

–   затверджує Положення про Лабораторію інституту;

– визначає пріоритетні напрями її розвитку.

Управління діяльністю Лабораторії інституту здійснює завідувач Лабораторії.

Завідувач Лабораторії здійснює організацію і керівництво всіма видами діяльності Лабораторії та несе повну відповідальність за результати її роботи.

Науково-методичний супровід діяльності наукової лабораторії інституту забезпечують учена та науково-методична ради інституту.

Авторські та адаптовані програми, науково-методичні розробки, методичні посібники педагогів-експериментаторів Лабораторії інституту подаються на розгляд і схвалення вченої та науково-методичної рад інституту.

Засідання Лабораторії проводяться 1 раз у квартал (можливе позачергове засідання).

5. Організація діяльності Лабораторії інституту

   Лабораторія інституту працює згідно з річним планом її роботи, який складається відповідно до плану роботи інституту, погоджується із заступником директора з наукової, науково-педагогічної роботи відповідного напряму, завідуючим кафедрою та затверджується директором інституту.

Основні напрями діяльності Лабораторії узгоджуються з відповідними кафедрами, обговорюються на засіданнях Кафедри та Лабораторії, в яких бере участь увесь склад структурних підрозділів.

   Лабораторії інституту звітують про проведення наукової, навчально-методичної, дослідно-експериментальної роботи на засіданнях ученої, науково-методичної радах, а також засіданнях Кафедри, Лабораторії.

Лабораторія здійснює:
  • організаційно-методичний супровід навчання слухачів курсів підвищення кваліфікації та діяльності педагогічних працівників і керівних кадрів за замовленням відділів (управлінь) освіти райдержадміністрацій (міських рад);

– науково-методичний супровід міжнародних, всеукраїнських, обласних, міських, районних масових заходів із учнями та педагогічними працівниками (конференцій, семінарів, тренінгів, майстер-класів, круглих столів, творчих майстерень, конкурсів, олімпіад, турнірів тощо), які проводяться на базі інституту, а також на базі відділів (управлінь) освіти райдержадміністрацій (міських рад).


Лабораторія розробляє освітньо-професійні програми, навчально-тематичні плани курсів підвищення кваліфікації відповідних освітньо-кваліфікаційних рівнів і напрямів підвищення кваліфікації.


Працівники Лабораторії:

– забезпечують навчально-виховний процес із викладання закріплених за Лабораторією навчальних напрямів, що узгоджуються з категорією слухачів курсів підвищення кваліфікації та специфікою Лабораторії;

– рецензують підручники, посібники, навчально-методичні матеріали, що надходять до МОІППО;

– готують і видають матеріали в наукових, науково-методичних, методичних, педагогічних та фахових виданнях.


Лабораторія бере участь у всіх громадських і культурно-просвітницьких заходах інституту.


6. Організаційний регламент Лабораторії

Діяльність Лабораторії здійснюється відповідно до плану роботи на календарний рік, який узгоджується із відповідною Кафедрою,

заступниками з наукової, науково-педагогічної роботи відповідного напряму, затверджується директором інституту.


План роботи Лабораторії може бути спільним із Кафедрою, до якої вона входить, відповідно до структури інституту.


План роботи Лабораторії складається на підставі нормативних

документів, які визначають зміст підвищення кваліфікації педагогічних і керівних кадрів області, планів роботи МОІППО, управління освіти і науки облдержадміністрації та передбачає конкретні заходи (виконавців, терміни виконання) з організаційної, навчально-методичної, громадської і науково-дослідної роботи, зв'язок із практикою, міжінститутські зв'язки, міжнародне співробітництво, удосконалення навчально-матеріальної бази, забезпечення виконання рішень керівництва з організації навчально-виховного процесу, аналіз і оцінку результатів роботи тощо.


Номенклатура справ Лабораторії включає:


1. Положення про Лабораторію (назва). Посадові інструкції співробітників Лабораторії.

2. План роботи МОІППО на рік. План роботи Лабораторії на рік. План підвищення кваліфікації співробітників Лабораторії. Звіти Лабораторії за рік.

3. Документи щодо підвищення кваліфікації педагогічних (керівних) кадрів області:

3.1. План-графік курсів підвищення кваліфікації педагогічних і керівних кадрів області на поточний рік (за 5 років).

3.2. Освітньо-професійні програми (за напрямами).

3.3. Орієнтовні списки докурсових та післякурсових завдань.

3.4. Орієнтовний список тематики курсових робіт (проектів).

3.5. Засоби діагностики педагогічних працівників і керівних кадрів.

4. Список публікацій співробітників.

5. Документи щодо науково-методичної роботи:

5.1. Документи науково-методичної ради.

5.2. Видавничу діяльність.

5.3. Моніторинги, апробацію підручників.

5.4.  Участь у міжнародних програмах, проектах.

5.5.  Матеріали науково-практичних конференцій (міжнародних, всеукраїнських, міжрегіональних, обласних).

5.6.  Матеріали семінарів, педагогічних читань тощо.

5.7. Рецензування (Експертиза).

6. Документи щодо організації методичної роботи:

6.1. Обласні методичні активи.

6.2.  Вивчення перспективного педагогічного досвіду.

6.3. Творчі групи, клуби, асоціації, університети знань, школи педагогічної майстерності тощо.

6.4. Документи щодо атестації навчальних закладів. Тематичне вивчення.

6.5. Всеукраїнські, обласні конкурси.

7.  Документи щодо нормативно-правового регулювання освітньої галузі:

7.1. Накази МОНУ. Листування з ЦІППО, НАПН України тощо.

7.2 . Накази ОДА, УОН ОДА. Матеріали колегії. Листування.

7.3. Листування з районними відділами освіти, навчальними закладами щодо надання практичної допомоги.

7.4. Відомості про школи (класи) з поглибленим вивченням предметів, профільні школи, факультативи.

7.5. Відомості про кількісний та якісний склад педагогічних працівників за напрямом.

8. Документи щодо масових заходів із учнями (предметні олімпіади, турніри, конкурси, свята тощо).

9. Документи з охорони праці співробітників Лабораторії:

9.1. Журнал реєстрації інструктажів із питань охорони праці.

9.2. Інструкції з питань охорони праці, за якими проводяться інструктажі.

7. Посадові обов’язки працівників Лабораторії




Працівники Лабораторії є учасниками навчального процесу інституту.

Завідувач Лабораторії призначається відповідно до чинних нормативних актів, здійснює керівництво і несе відповідальність за:

- організацію всієї діяльності Лабораторії, спрямовану на забезпечення якості навчального процесу, високого науково-методичного рівня викладання;

- розподіл основних видів роботи між працівниками Лабораторії разом із заступником директора з науково-педагогічної роботи відповідного напряму;

- своєчасну та якісну підготовку навчально-методичної документації й інших документів, які передбачені даним Положенням;

- контроль за виконанням індивідуальних планів роботи працівниками Лабораторії;

- зберігання майна, яке закріплене за Лабораторією;

- підготовку службових атестацій працівників Лабораторії;

- порушення перед керівництвом інституту клопотання щодо присвоєння чергового звання, заохочення згідно зі Статутом МОІППО, дострокове зняття з підлеглого накладеного раніше стягнення;

- зміцнення дисципліни, законності та забезпечення внутрішнього трудового порядку, режиму роботи установи, регламенту підготовки матеріалів на вчену та науково-методичну ради інституту тощо.


Завідувач Лабораторії зобов'язаний:

- здійснювати науково-методичну та науково-дослідну діяльність;

- упроваджувати сучасні теорії та концепції післядипломної педагогічної освіти, інноваційні форми підвищення кваліфікації педагогічних працівників і керівних кадрів;

- володіти інноваційними освітніми методиками й технологіями, активно

використовувати і поширювати їх у професійному середовищі, у тому числі за кредитно-модульною системою організації навчального процесу;

- створювати сприятливі умови для підвищення кваліфікації педагогічних працівників через забезпечення гнучкості змісту навчання, його диференціації;

- забезпечувати рівень викладання предмета за фахом, який відповідає державному стандарту якості освіти з метою забезпечення підготовки спеціалістів відповідного рівня кваліфікації;

- проводити роботу щодо вдосконалення навчально-виховного процесу в Лабораторії, упровадження ефективних методів і засобів навчання та підвищення кваліфікації педагогічних працівників і керівних кадрів області, новітніх досягнень науки та техніки, узагальнення і розповсюдження досвіду роботи кращих педагогічних працівників Лабораторії, а також інших вищих закладів освіти та науково-дослідницьких закладів;

- координувати діяльність Лабораторії з відповідною Кафедрою, керівництвом підрозділів інституту;

- проводити засідання Лабораторії та обговорювати на них найважливіші науково-теоретичні та навчально-методичні проблеми;

- організовувати та здійснювати контроль за підготовкою педагогічних працівників до навчальних занять, якістю їх проведення; узагальнювати й аналізувати результати контролю, обговорювати на засіданнях Лабораторії, визначати заходи щодо усунення виявлених недоліків;

- організовувати розробку документів щодо планування, організації та обліку навчальної, методичної, наукової, організаційної й громадської роботи Лабораторії;

- вивчати ділові та професійні якості особового складу Лабораторії, здійснювати індивідуальну роботу з формування в нього високих моральних рис, свідомого ставлення до виконання своїх службових обов’язків;

- надавати атестаційній комісії документи, що передбачені нормативними документами, та пакет документів за результатами підвищення кваліфікації;

- здійснювати роботу з підготовки й оцінки діяльності членів Лабораторії, вносити пропозиції щодо заохочення (стягнення) з урахуванням особистого вкладу в спільні результати роботи Лабораторії;

- здійснювати організацію і контроль за проходженням підвищення кваліфікації педагогічних працівників Лабораторії з подальшим поданням пакету документів за результатами підвищення кваліфікації заступнику директора інституту з наукової, науково-педагогічної роботи відповідного напряму;

- керувати науково-методичною роботою Лабораторії, запроваджувати результати цієї роботи до навчального процесу під час курсового та міжкурсового періодів;

- проводити роботу щодо створення та вдосконалення навчально-матеріальної бази Лабораторії, розробляти методику її використання в навчальному процесі, уживати заходи стосовно її збереження та підтримання в належному стані;

- готувати проекти наказів щодо діяльності Лабораторії (у межах своєї компетентності);

- здійснювати контроль за оперативним відпрацюванням службових документів і своєчасним їх наданням до відповідних установ;

- здійснювати контроль за дотриманням підлеглими заходів безпеки при проведенні занять, роботі з технікою тощо;

- стежити за дотриманням протипожежного стану.

Завідувач Лабораторії має право на:

- належні умови праці, побуту, відпочинку;

- вільний вибір форм, методів, засобів навчання, виявлення педагогічної ініціативи;

- індивідуальну педагогічну діяльність;

- підвищення кваліфікації, перепідготовку, вільний вибір змісту програм, форм навчання, організацій, установ, які здійснюють підвищення кваліфікації і перепідготовку, у тому числі цільове навчання з проблемних питань освіти, навчання в аспірантурі, докторантурі;

- користування пільгами, установленими законодавством про працю, у тому числі скороченим робочим днем, продовжену відпустку;

- участь у громадському самоврядуванні відповідно до Статуту інституту та колективного договору,

а також:

- бути захищеним від посягання на правові, соціальні та професійні гарантії відповідно до діючих актів законодавства і нормативних актів Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України, Статуту інституту;

- працювати за сумісництвом, а також на умовах погодинної оплати у своєму або в інших навчальних закладах не більше 240 годин на календарний рік, займатися підприємницькою діяльністю відповідно до умов, визначених законодавством і рішенням уряду України;

- одержувати додаткову, крім установленої Єдиною тарифною сіткою, оплату праці за роботу, виконану в закладі освіти;

- брати участь у роботі всіх підрозділів інституту, де обговорюються і вирішуються питання діяльності Лабораторії;

- затверджувати навчальну документацію на рівні Лабораторії;

- здійснювати розподіл функціональних обов’язків між співробітниками Лабораторії;

- подавати директору інституту в установленому порядку пропозиції щодо прийому на роботу, звільнення й переміщення працівників Лабораторії, їх морального і матеріального стимулювання, а також щодо застосування до них дисциплінарного стягнення;

- розслідувати факти порушення навчального процесу, вимагати від працівників пояснення (у разі необхідності – у письмовій формі) причин порушень.


Завідувач Лабораторії повинен знати:

- постанови, накази, розпорядження та інші нормативні та методичні документи щодо організації навчального процесу і науково-дослідної діяльності; наукові та практичні проблеми відповідних галузей знань, основні напрями розвитку науки;

- основи трудового законодавства;

- порядок складання, оформлення та ведення необхідної документації;

- порядок проведення атестації педагогічних працівників і терміни їх атестування;

- діючі положення щодо підвищення кваліфікації педагогічних працівників;

- порядок організації і планування роботи Лабораторії;

- педагогіку і психологію вищої школи;

- методи педагогічної діяльності;

- методику проведення всіх видів навчальних занять;

- порядок складання та виконання замовлень і угод;

- правила і норми охорони праці, техніки безпеки, виробничої санітарії та протипожежного захисту.


Кваліфікаційні вимоги до завідувача Лабораторії:

- повна вища педагогічна або інша фахова освіта з напряму роботи;

- належність до професійної групи – «професіонал»;

- кваліфікаційна категорія «спеціаліст вищої категорії»;

- наявність друкованих наукових і навчально-методичних видань, які використовуються в педагогічній практиці (статті, методичні рекомендації, методичні листи, підручники, посібники тощо);

- стаж науково-педагогічної та організаційної роботи не менше 3 років.


Методист Лабораторії підпорядковується завідувачу, виконує покладені на нього обов’язки відповідно до законодавства України про працю, про освіту, рішень уряду України, нормативних положень Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України, Статуту інституту, Положення «Про порядок наймання та звільнення педагогічних працівників закладів освіти, що є у державній власності».


Методист Лабораторії має право на:

- належні умови праці, побуту, відпочинку, вільний вибір форм, методів, засобів навчання, виявлення педагогічної ініціативи;

- індивідуальну педагогічну діяльність;

- підвищення кваліфікації, перепідготовку, вільний вибір змісту програм, форм навчання, організацій, установ, які здійснюють підвищення кваліфікації і перепідготовку, у т. ч. цільове навчання з проблемних питань освіти, навчання в аспірантурі, докторантурі,

а також:

- користуватися пільгами, установленими законодавством про працю, у тому числі скороченим робочим днем, продовженою відпусткою;

- брати участь у громадському самоврядуванні відповідно до Статуту інституту;

- бути захищеним від посягання на правові, соціальні та професійні гарантії відповідно до діючих актів законодавства та нормативних актів Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України, Статуту інституту;

- працювати за сумісництвом, а також на умовах погодинної оплати у своєму або в інших навчальних закладах не більше 240 годин на календарний рік, займатись підприємницькою діяльністю відповідно до умов, визначених законодавством та рішенням уряду України;

- одержувати додаткову, крім встановленої Єдиною тарифною сіткою, оплату праці за роботу, виконану в закладі освіти.


Методист Лабораторії зобов'язаний:

- здійснювати науково-методичну та науково-дослідну діяльність;

- упроваджувати сучасні теорії та концепції післядипломної педагогічної освіти, інноваційні форми підвищення кваліфікації педагогічних працівників і керівних кадрів;

- володіти інноваційними освітніми методиками й технологіями, активно

використовувати і поширювати їх у професійному середовищі;

- створювати сприятливі умови для підвищення кваліфікації педагогічних працівників через забезпечення гнучкості змісту навчання, його диференціації;

- забезпечувати рівень викладання предмета за фахом, який відповідає державному стандарту якості освіти, з метою забезпечення підготовки спеціалістів відповідного рівня кваліфікації;

- розробляти конспекти лекцій із відповідного напряму;

- забезпечувати підготовку методичних розробок: рекомендацій, вказівок, посібників, необхідних для одержання знань учнями, слухачами;

- брати участь у проведенні науково-дослідної роботи з важливих проблем (за фахом) із держбюджетної тематики, а також на госпрозрахунковій і комерційній засадах;

- проходити підвищення кваліфікації відповідно до чинного законодавства;

- дотримуватися чинного законодавства щодо збереження і набуття майна, збільшення прибутку закладу освіти, у т. ч. структурного підрозділу, зміцнення договірної, трудової дисципліни, захисту відомостей, що є службовою таємницею;

- здійснювати своєчасне подання керівникові закладу, структурного підрозділу щорічного звіту про результати діяльності;

- працювати над удосконаленням навчального процесу, узагальнювати та поширювати досвід кращих науково-педагогічних працівників, передовий досвід інших навчальних і науково-дослідних закладів, розробляти та використовувати ефективні методи і прийоми проведення занять;

- проводити консультації для слухачів курсів і педагогічних працівників області;

- брати участь у розробці та особисто розробляти навчально-методичні матеріали (підручники, навчальні посібники, плани, методичні розробки, завдання тощо) з курсів, спецкурсів і спецсемінарів відповідно до циклів освітньо-професійної програми та специфіки Лабораторії;

- організовувати та брати безпосередню участь у науково-методичній роботі Лабораторії;

- організовувати поточний і підсумковий контроль професійно-фахового зростання слухачів курсів підвищення кваліфікації та під час атестації навчальних закладів області, забезпечувати його об'єктивність, узагальнювати результати й виробляти пропозиції щодо усунення недоліків;

- узагальнювати та поширювати перспективний педагогічний досвід педагогічних працівників і керівних кадрів;

- підтримувати зв'язки з керівництвом навчально-наукових інститутів, факультетів, курсів і підрозділів системи післядипломної освіти, академічними установами;

- своєчасно розробляти та подавати звітну документацію;

- стежити за станом приміщення Лабораторії, виконанням правил протипожежної безпеки, підтримувати внутрішній порядок Лабораторії;

- перед початком навчального року подавати на погодження із заступником директора з науково-педагогічної роботи тематику лекційно-семінарських занять, завідувачу Лабораторії складений ним конспект лекцій (авторський підручник, навчальний посібник), контрольні завдання для проведення моніторингу професійно-фахового зростання слухачів у період підвищення кваліфікації, передбаченого навчальним планом і програмою для даної категорії;

- здійснювати керівництво курсовими роботами, проектами слухачів курсів підвищення кваліфікації;

- проводити індивідуальні навчальні заняття з окремими слухачами.


Методист Лабораторії повинен знати:

- наукові та практичні проблеми відповідних галузей знань, основні напрями розвитку науки;

- постанови, накази, розпорядження та інші нормативні й методичні документи, що стосуються навчального процесу і науково-дослідної діяльності;

- педагогіку і психологію вищої школи;

- методи педагогічної діяльності;

- методику проведення всіх видів навчальних занять;

- основи інформатики й обчислювальної техніки, їх застосування в навчально-виховному процесі;

- порядок складання, оформлення і ведення навчально-методичної та наукової документації;

- діючі положення щодо проходження курсів підвищення кваліфікації педагогічних працівників;

- порядок проведення атестації науково-педагогічних працівників;

- основи трудового законодавства;

- порядок складання та виконання замовлень, угод;

- правила і норми охорони праці, техніки безпеки, виробничої санітарії і протипожежного захисту.

Кваліфікаційні вимоги до методиста Лабораторії:

- посаду педагогічного працівника може обіймати особа, яка має повну вищу освіту за фахом, закінчила магістратуру (аспірантуру), у якої є значний стаж практичної або науково-педагогічної роботи за відповідною спеціальністю;

- належність до професійної групи – «професіонал»;

- стаж педагогічної й організаційної роботи;

- наявність друкованих навчально-методичних (наукових) праць, які використовуються в педагогічній практиці.

8. Атестація завідувача та методиста Лабораторії:

Атестація завідувача та педагогічних працівників Лабораторії здійснюється на основі компетентнісного підходу шляхом самопрезентації професійного портфоліо, експертної оцінки рівня кваліфікації та професійної компетентності, визначення результативності діяльності.


Завдання атестації – визначення відповідності працівників Лабораторії займаній посаді, рівню кваліфікації, залежно від якого встановлюється кваліфікаційна категорія, визначається посадовий оклад.

Атестація працівників Лабораторії проводиться один раз на 5 років відповідно до вимог їх кваліфікаційних характеристик.

5. Фінансування діяльності Лабораторії інституту

    Лабораторія є структурним підрозділом МОІППО і фінансується в межах затвердженого бюджету інституту на поточний рік (згідно зі штатним розписом та планом наукових досліджень Лабораторії).