Міністерство освіти І науки україни чернівецький національний університет імені юрія федьковича факультет іноземних мов european Credit Transfer System
| Вид материала | Документы |
- Міністерство освіти І науки україни чернівецький національний університет імені юрія, 3131.05kb.
- Міністерство освіти І науки україни чернівецький національний університет імені юрія, 2382.22kb.
- Міністерство освіти І науки україни чернівецький національний університет імені юрія, 6718.7kb.
- Міністерство освіти І науки україни чернівецький національний університет імені юрія, 3361.25kb.
- Міністерство освіти І науки україни чернівецький національний університет імені юрія, 8176.59kb.
- Міністерство освіти І науки, молоді та спорту України Чернівецький національний університет, 479.77kb.
- Міністерство освіти І науки україни чернівецький національний університет імені юрія, 5355.91kb.
- Міністерство освіти І науки україни чернівецький національний університет імені юрія, 3398.91kb.
- Міністерство освіти І науки україни чернівецький національний університет імені юрія, 5658.45kb.
- Міністерство освіти І науки україни чернівецький національний університет імені юрія, 4781.7kb.
1.3 Компетенції, якими має оволодіти студент у процесі вивчення дисципліни
1. Фонетика німецької мови:
а) оволодіти основними поняттями фонології;
б) правильно вимовляти голосні закриті й напружені, відкриті й ненапружені, лабіалізовані голосні переднього ряду, нескладові голосні, дифтонги; передньоязикові приголосні, африкати, оглушувати дзвінкі приголосні у кінці слова, морфеми та складу тощо;
в) розрізняти головний і другорядний наголос у слові;
г) ознайомитись зі словесним наголосом, основними комунікативними моделями інтонації – завершення, продовження, питальна та оклична.
д) оволодіти технікою читання прози та віршів, вивчення скоромовок, прислів’їв та віршів;
2. Граматика німецької мови:
а) в межах опрацьованого граматичного матеріалу правильно оформляти усне й письмове мовлення;
б) знати правила, що стосуються вивченого граматичного матеріалу:
- Дієслово. Основні форми дієслова.
1.1. Презенс. Відмінювання правильних та неправильних дієслів у теперішньому часі.
1.2. Претерит. Відмінювання правильних та неправильних дієслів у претериті. Вживання претериті. Вживання претерита.
1.3. Перфект. Утворення перфекта. Вживання дієслів haben та sein у складі аналітичних часових форм. Утворення партиципа ІІ. Значення та вживання перфекта.
2. Категорія способу. Наказовий спосіб.
2.1. Утворення форм наказового способу в однині та множині.
2.2. Значення та вживання форм наказового способу.
3. Іменник. Значення та синтаксичні функції. Семантична класифікація.
3.1. Категорія роду. Засоби вираження роду за допомогою іменників, що означають назви істот та неістот. Географічні назви.
3.2. Категорія числа. Множина. Утворення множини іменників чоловічого, жіночого та середнього родів. Іменники, що вживаються тільки в однині (Singulariatantum). Іменники, що вживаються тільки в множині (Pluraliatantum). Основні типи утворення множини. Особливі випадки утворення множини.
3.3. Категорія відмінка. Поділ іменників на відміни. Відмінкові закінчення іменників першої відміни. Відмінкові закінчення іменників другої відміни. Відмінкові закінчення іменників третьої відміни. Відмінкові закінчення іменників перехідної групи. Особливі випадки відмінювання іменників.
3.4. Категорія визначеності / невизначеності. Форми артикля: означена, неозначена, нульова. Відмінювання означеного та неозначеного артикля. Основні випадки вживання артикля.
4. Прикметник. Значення та синтаксичні функції.
4.1. Поділ прикметників на відміни. Відмінкові закінчення прикметників першої відміни. Відмінкові закінчення прикметників другої відміни. Відмінкові закінчення прикметників третьої відміни. Особливі випадки відмінювання прикметників.
4.2. Ступені порівняння якісних прикметників. Утворення та вживання порівняльних форм.
5. Числівник. Значення та синтаксичні властивості.
5.1. Класифікація числівників: кількісні та порядкові.
5.4.2. Кількісні числівники, їхні стилістичні та граматичні особливості.
5.3. Порядкові числівники. Відмінювання порядкових числівників.
6. Займенник. Значення та граматичні особливості.
6.1. Розряди займенників за значенням.
6.2. Відмінювання особових, вказівних та присвійних займенників.
6.3. Безособовий займенник es. Значення та вживання.
6.4. Неозначений займенник man. Значення та синтаксична функція.
7. Прислівник. Семантичні та граматичні властивості.
7.1.Сематична класифікація прислівників.
7.2. Часові і просторові прислівники.
8. Прийменник. Значення та вживання.
8.1. Прийменники bis, durch, für, gegen, ohne, um, wider… з іменником у знахідному відмінку.
8.2. Прийменники аus, bei, entgegen, gegenüber, mit, nach, von, zu... з іменником у давальному відмінках.
8.3. Прийменники з іменниками у знахідному та давальному відмінках.
8.4. Прийменники з іменниками у родовому відмінку.
9. Просте речення. Типи простого речення. Порядок слів у простому реченні.
10. Складне речення. Класифікація складних речень.
3. Усне мовлення:
а) оволодіти технікою читання;
б) вміти користуватись словниками загального типу;
в) знати та вміти правильно вживати в усному та письмовому мовленні опрацьований лексичний матеріал;
г) вміти літературно правильно перекладати з німецької мови тексти середньої складності;
д) вміти переказати знайомий текст або прочитаний чи прослуханий невідомий текст, що загалом містить опрацьовану лексику;
е) вміти вести бесіди на вивчені теми, реагувати на запропоновані імпульси, грати діалоги;
є) вміти літературно правильно перекладати з німецької мови тексти середньої складності;
ж) вміти перекладати з рідної мови німецькою речення, що містять вивчений граматичний та лексичний матеріал.
2. Структура змістових модулів , навчальних елементів
дисципліни “Третя іноземна мова (німецька)” та навчальної діяльності студент
5 СЕМЕСТР
Змістовий модуль1. Лексико-граматичний комплекс І «Навчання в університеті»
НЕ1.1. Особливості німецьких голосних звуків. Типи речень. Види пауз, інтонацій.
НЕ 1.2. Л.: Ми вивчаємо іноземні мови. Г.: Особовий займенник. Відмінювання слабких дієслів у теп. часі. Вживання артикля. Порядок слів в простому розповідному і питальному реченнях.
Змістовий модуль 2. Лексико-граматичний комплекс ІІ: «Опис приміщення. Родинні зв’язки»
НЕ 2.1. Л.: В аудиторії
Г.: Відмінювання іменників в однині і множині. Сильна, слабка і жіноча відміни. Відмінювання власних імен. Окремі випадки відмінювання іменників.
НЕ 2.2. Л.: Сім`я Мюлерів
Г.: Відмінювання сильних, неправильних дієслів в теперішньому часі.
Присвійний займенник.
НЕ 2.3. Л.: Лист.
Г.: Іменник у давальному відмінку. Особовий займенник у давальному та знахідному відмінках. Прийменники з дав.відмінком.
6 СЕМЕСТР
Змістовий модуль 3. Лексико-граматичний комплекс ІІІ: «Житло. Пошта»
НЕ 3.1. Л.: Житло
Г.: Дієслова з відокремлюваними та невідокремлюваними префіксами.
НЕ 3.2. Л.: Вільний день Петера.
Г.: Зворотні дієслова. Відмінювання зворотніх дієслів у презенсі. Перфект. Утворення та вживання.
НЕ 3.3. Л.: Пошта.
Г.: Теперішній час модальних дієслів. Кількісні числівники.
Змістовий модуль 4. Лексико-граматичний комплекс ІV: «У магазині»
НЕ 4.1. Л.: У магазині.
Г.: Прикметник. Слабка, сильна і мішана відміна прикметників. Особливі випадки відмінювання прикметників. Утворення прикметників. Питальні займенники.
НЕ 4.2. Л.: Різдво.
Г.: Неозначено-особовий займенник. Відмінювання власних назв. Минулий час (претеріт) дієслів „haben”, „sein”.
Основна література до дисципліни:
Семестр 1
До ЗМ 1:
1. Завьялова В.М., Ильина Л.В. Практический курс немецкого языка (для начинающих). – Издание испр. и доп. – М.: ЧеРо, 1999. – 336.
2. Юнг, В. Граматика немецкого языка. – Спб.: Лань, 1996. – 544 с.
3. Бибин О.А., Дмитриева В.Т., Маркова А.Н. Немецкий язик. – М.: Просвещение, 1986. – 383 с.
4. Лабовкіна Г.А., Палига Г.С., Гіков Л.В. ”Розмовні теми і граматичний довідник з німецької мови”. Частина 1. Чернівці, ЧНУ, 1997р., 86 с.
5. Лабовкіна Г.А., Палига Г.С., Гіков Л.В. “Розмовні теми і граматичний довідник з німецької мови”. Частина 2. ЧНУ, 1997р., 80 с.
До ЗМ 2:
1. Завьялова В.М., Ильина Л.В. Практический курс немецкого языка (для начинающих). – Издание испр. и доп. – М.: ЧеРо, 1999. – 336.
2. Драйер Шмитт. Совершенствуем знание неметкого язика. Грамматика с
упражнениями, Киев, 1986, 332 с.
3. Юнг, В. Граматика немецкого языка. – Спб.: Лань, 1996. – 544 с.
4. Бибин О.А., Дмитриева В.Т., Маркова А.Н. Немецкий язик. – М.: Просвещение, 1986. – 383 с.
5. Лабовкіна Г.А., Палига Г.С., Гіков Л.В. ”Розмовні теми і граматичний довідник з німецької мови”. Частина 1. Чернівці, ЧНУ, 1997р., 86 с.
6. Лабовкіна Г.А., Палига Г.С., Гіков Л.В. “Розмовні теми і граматичний довідник з німецької мови”. Частина 2. ЧНУ, 1997р., 80 с.
Додаткова література до кожної теми до ЗМ 1:
6. Бориско Н.Ф. Україна: читаємо, говоримо, дискутуємо. Київ, 2004, 262 ст.
7. Щербань Н.П., Лабовкіна Г.А., Бачинський Я.В., Кушнерик В.І. “Німецька мова”, Чернівці, 2005р., 500 с.
8. Axel Hering u.a. Übungsgrammatig. Deutsch als Fremdsprache, München, 2002, 248 S.
9. Michaela Perlmann Balme Em neuer. Brückenkurs. Deutsch als Fremdsprache. Niveaustufe. B. 1. München, 2006, 128 S.
Додаткова література до кожної теми до ЗМ 2:
7. Тагиль И.П. Грамматика немецкого языка, Санкт-Петербург, 2001 г., 335с.
8. Бориско Н.Ф. Україна: читаємо, говоримо, дискутуємо. Київ, 2004, 262 ст.
9. Щербань Н.П., Лабовкіна Г.А., Бачинський Я.В., Кушнерик В.І. “Німецька мова”, Чернівці, 2005р., 500 с.
10. Axel Hering u.a. Übungsgrammatig. Deutsch als Fremdsprache, München, 2002, 248 S.
11. Michaela Perlmann Balme Em neuer. Brückenkurs. Deutsch als Fremdsprache. Niveaustufe. B. 1. München, 2006, 128 S.
Основна література до дисципліни:
Семестр 2
До ЗМ 3:
1. Завьялова В.М., Ильина Л.В. Практический курс немецкого языка (для начинающих). – Издание испр. и доп. – М.: ЧеРо, 1999. – 336.
2. Юнг, В. Граматика немецкого языка. – Спб.: Лань, 1996. – 544 с.
3. Бибин О.А., Дмитриева В.Т., Маркова А.Н. Немецкий язик. – М.: Просвещение, 1986. – 383 с.
4. Лабовкіна Г.А., Палига Г.С., Гіков Л.В. ”Розмовні теми і граматичний довідник з німецької мови”. Частина 1. Чернівці, ЧНУ, 1997р., 86 с.
5. Лабовкіна Г.А., Палига Г.С., Гіков Л.В. “Розмовні теми і граматичний довідник з німецької мови”. Частина 2. ЧНУ, 1997р., 80 с.
До ЗМ 4:
1. Завьялова В.М., Ильина Л.В. Практический курс немецкого языка (для начинающих). – Издание испр. и доп. – М.: ЧеРо, 1999. – 336.
2. Драйер Шмитт. Совершенствуем знание неметкого язика. Грамматика с
упражнениями, Киев, 1986, 332 с.
3. Юнг, В. Граматика немецкого языка. – Спб.: Лань, 1996. – 544 с.
4. Бибин О.А., Дмитриева В.Т., Маркова А.Н. Немецкий язик. – М.: Просвещение, 1986. – 383 с.
5. Лабовкіна Г.А., Палига Г.С., Гіков Л.В. ”Розмовні теми і граматичний довідник з німецької мови”. Частина 1. Чернівці, ЧНУ, 1997р., 86 с.
Додаткова література до кожної теми до ЗМ 3:
6. Бориско Н.Ф. Україна: читаємо, говоримо, дискутуємо. Київ, 2004, 262 ст.
7. Щербань Н.П., Лабовкіна Г.А., Бачинський Я.В., Кушнерик В.І. “Німецька мова”, Чернівці, 2005р., 500 с.
8. Axel Hering u.a. Übungsgrammatig. Deutsch als Fremdsprache, München, 2002, 248 S.
9. Michaela Perlmann Balme Em neuer. Brückenkurs. Deutsch als Fremdsprache. Niveaustufe. B. 1. München, 2006, 128 S.
Додаткова література до кожної теми до ЗМ 4:
7. Тагиль И.П. Грамматика немецкого языка, Санкт-Петербург, 2001 г., 335с.
8. Бориско Н.Ф. Україна: читаємо, говоримо, дискутуємо. Київ, 2004, 262 ст.
9. Щербань Н.П., Лабовкіна Г.А., Бачинський Я.В., Кушнерик В.І. “Німецька мова”, Чернівці, 2005р., 500 с.
10. Axel Hering u.a. Übungsgrammatig. Deutsch als Fremdsprache, München, 2002, 248 S.
11. Michaela Perlmann Balme Em neuer. Brückenkurs. Deutsch als Fremdsprache. Niveaustufe. B. 1. München, 2006, 128 S.
Порівняльна стилістика
Шифр дисципліни – 6.020303/21/2.18 90год 2,5 кредитів
Пояснювальна записка
Порівняльна стилістика — це галузь лінгвістики, що вивчає принципи та результати вибору та використання лексичних, граматичних, фонетичних мовних засобів для передачі інформації та вираження думок, волевиявлення та емоцій у текстах оригіналу та перекладу.
Метою викладання курсу є формування у студентів чіткої уяви про порівняльну стилістику як макростилістичну (семантико-стилістичну) дисципліну, що співставляє змістовні та стилістичні моменти оригіналу i перекладу, а також як макролінгвістичну дисципліну, котра бере до уваги лінгвістичні та екстралінгвістичні (літературознавчі, історико-культурні та інші) чинники.
Специфіка курсу полягає в його орієнтованості на висвітлення питань стилістики мовлення та на текстовий рівень порівняльно-стилістичного аналізу. Після стислого огляду деяких загальнотеоретичних проблем порівняльної стилістики i співставлення базових засобів мовної образності з „культурними” конотаціями в обох мовах головна увага зосереджується на питаннях адекватного відтворення українською мовою семантики різножанрових текстів.
Лекції з курсу спрямовані на ознайомлення студентів з предметом порівняльної стилістики, її завданнями та проблематикою, з деякими ключовими поняттями теорії мовленнєвих актів, функціональної стилістики та стилістики художнього мовлення, що є релевантними для перекладацької діяльності.
Завдання курсу полягають у тому, щоб розвинути у студентів навички порівняльно-стилістичного аналізу, вміння застосовувати набуті у кypci знання на конкретному мовному та мовленнєвому матеріалі, визначати засоби створення загальної стилістичної тональності чи певного стилістичного ефекту в текстах оригіналу та перекладу.
Особлива увага приділяється формуванню навичок самостійного критичного мислення, вміння виявити „стилістичний ключ”, що уможливлює адекватне відтворення текстів первинної та вторинної семіотичних систем.
Kypcoві та дипломні роботи з порівняльної стилістики мають на меті контроль знань з цієї дисципліни, перевірку вміння студента критично осмислювати наукову літературу, розкрити обрану тему, логічно та лінгвістично грамотно викласти свої думки. Вони розглядають актуальні проблеми порівняльної стилістики, які не знайшли достатнього висвітлення у наукових працях.
Методи i форми поточного контролю:
- індивідуальне та фронтальне опитування;
- бесіда;
- дискусія.
Іспит перевіряє набуті знання з дисципліни, вміння визначити комунікативно-стильовий статус тексту, прокоментувати його семантико-стилістичні особливості та засоби їx відтворення у перекладі, пояснити стратегію перекладацького рішення у різножанрових текстах.
Практичне значення курсу: засвоєння теоретичних знань з порівняльної стилістики, набуття практичних навичок та умінь порівняльно-стилістичного аналізу сприятиме підготовці студентів
Модуль 1.
НЕ 1.1 Стилістика як лінгвістична дисципліна Стилістика як наука: об’єкт, предмет, зв’язок з іншими галузями мовознавства
Історичний огляд розвитку стилістики
Лінгвостилістика і літературознавство
Основні теоретичні засади сучасної стилістики: поняття стилістичної норми, виразних засобів, стилістичного прийому
НЕ 1.2 Функціональні стилі німецької мови Поняття функціонального стилю
Офіційно-діловий стиль
Науково-технічний стиль
Публіцистичний стиль
Газетний стиль
Проблема розмовного та художнього стилів
НЕ 1.3 Стилістична лексикологія Денотативне та конотативне значення слова
Основні типи конотації: емоційна, оцінна, експресивна, функціонально-стилістична
Нейтральна і стилістично маркована лексика
НЕ 1.4 Стилістична лексикологія (продовження) Літературний словник: книжкові слова, терміни, поетизми, варваризми, іноземні слова, архаїзми, анахронізми
Нелітературна лексика: розмовні слова, сленг, жаргонізми, вульгаризми, професіоналізми, діалектизми
НЕ 1.5 Стилістична фонетика, графо-фонеміка, графіка Стилістичні потенції фонем та інтонації
Фонетичні засоби стилістики: а) ономатопея; б) алітерація; в) асонанс
Графічні експресивні засоби
Особливі випадки графічної організації тексту
НЕ 1.6 Стилістична семасіологія Особливості взаємодії різних типів лексичного значення
Стилістичні прийоми, які грунтуються на взаємодії логічного та номінативного значення: антономазія
Стилістичні прийоми, які базуються на взаємодії логічного та контекстуального значень: 1) метафора; 2) персоніфікація; 3) алегорія; 4) символ; 5) метонімія, іронія
НЕ 1.7 Стилістична семасіологія (продовження) Використання полісемії зі стилістичною метою: полісемантичний ефект
Стилістичні прийоми, засновані на взаємодії основного та похідного значень: 1) зевгма; 2) гра слів
Стилістичні прийоми, що надають додаткової характеристики об’єкту опису: 1) порівняння; 2) перифраза; 3) синонімічний повтор; 4) евфемизм; 5) дисфемізм; 6) гіпербола; 7) мейозіс
Стилістичні прийоми, засновані на взаємодії логічного та конотативного значень: епітет, оксюморон
НЕ 1.8 Підсумковий контроль Письмові тестові завдання
Модуль 2
НЕ 2.1 Фразеологічні експресивні засоби та стилістичні прийоми. Фігури вертикального контексту Стилістичні потенції фразеологізмів
Прислів’я та поговірки
НЕ 2.2 Фразеологічні експресивні засоби та стилістичні прийоми. Фігури вертикального контексту (продовження) Цитати
Поняття вертикального контексту.
НЕ 2.3 Стилістичний синтаксис Синтаксичні експресивні засоби: довгі та короткі речення, комунікативні типи речень, порядок слів, надфразова єдність
Стилістичні засоби, побудовані на редукції синтаксичної моделі: еліпсис, одночленні речення, асиндетон, апозіопезис, апокоіну
Стилістичні засоби, побудовані на експансії синтаксичної моделі: повтор та його різновиди, перечислення, плеоназм, полісиндетон, кульмінація, антикульмінація, затримка
НЕ 2.4 Стилістичний синтаксис (продовження) Стилістичні прийоми, засновані на формальній та смисловій взаємодії декількох синтаксичних конструкцій: паралелізм та його види, хіазм. антитеза
Стилістичні прийоми, засновані на транспозиції значення синтаксичної структури речення у певному контексті: риторичні питання
Стилістичні прийоми, засновані на зміні порядку розташування компонентів синтаксичної моделі: інверсія, відокремлення
НЕ 2.5 Типи оповіді Мова автора
Діалог
Внутрішнє мовлення
Невласне пряма мова
Композиційні форми
НЕ 2.6 Структура літературного дискурсу Мікро-компоненти художнього тексту: тропи та фігури мовлення
Макро-компоненти художнього тексту: літературний образ, тема, ідея, сюжет, літературний час, літературний простір,
НЕ 2.7 Структура літературного дискурсу (продовження) Динаміка та статика літературного тексту
Образ автора та образ читача
НЕ 2.8 Стиль та синтаксис Стилістичні типи структури речення
Методи дослідження стилю літературного тексту
Підходи до аналізу літературного тексту
НЕ 2.9 Підсумковий контроль Письмові тестові завдання
ЛІТЕРАТУРА ДО ДИСЦИПЛІНИ
1. Арнольд И.В. Стилистика современного английского языка. Стилистика декодирования. — Л.: Просвещение, 1981. — 303 с.
2. Арнольд И.В. Семантика. Стилистика. Интертекстуальность. – СПб, 1999.
3. Брандес М.П. Стилистика немецкого языка. — М.: Высш.шк., 1990. — 320 с.
4. Виноградов В.В. Стилистика. Теория поэтической речи. Поэтика. — М.: Изд-во АН СССР, 1963. — 255 с.
5. Гальперин И.Р. Очерки по стилистике английского языка. — М.: Изд-во лит-ры на иностр. языках, 1958. — 459 с.
6. Гачечиладзе Г. Введение в теорию художественного перевода. – Тбилиси, 1970.
7. Долинин К.А. Интерпретация текста. — Л.: Просвещение, 1985. — 288с.
8. Карабан B.I. Переклад англійської наукової та технічної літератури. – К.: Наукова книга, 2001.
9. Корунець I.B. Теорія i практика перекладу. – К., 1986.
10. Кусько К.Я., Тимошник О.М. Контрастивна лінгвістика: проблеми, завдання, прикладна орієнтація // Іноземна філологія. – Вип. 96. – С. 86-95.
11. Кухаренко В.А. Интерпретация текста. — Л.: Просвещение, 1979. — 327 с.
12. Левицкий В.В. Звуковой символизм. Основные итоги. – Черновцы, 1998. – 130 с.
13. Мороховский А.Н., Воробьева О.П., Лихошерст Н.И., Тимошенко З.В. Стилистика английского языка. — К.: Вища шк., 1991. — 272 с.
14. Тимченко Є.П. Порівняльна стилістика німецької та української мов. Навчальний посібник. – Вінниця: Нова книга, 2006. – 240 с.
15. Пелевина Н.Ф. Стилистический анализ художественного текста. — Л.: Просвещение, 1980. — 272 с.
16. Пономарів О.Д Стилістика сучасної української мови. – Тернопіль, 2000.
17. Райхштейн А.Д. Сопоставительный анализ немецкой и русской фразеологии. – М.: Высшая школа, 1980. – 143 с.
18. Риффатер М. Критерии стилистического анализа // Новое в зарубежной лингвистике. Лингвостилистика. – М.: Прогресс, 1980. – Вып. IX. – С. 69-97.
19. Сошальская Е.Г., Прохорова В.И. Стилистический анализ. — М.: Высшая школа, 1976. — С. 7-12; 33-37.
20. Хованская З.И. Стилистика французского языка. — М.: Высшая школа, 1984. — 344 с.
21. Fleischer W., Michel G., Starke G.: Stilistik der deutschen Gegenwartssprache. Peter Lang, Frankfurt u.a. 1993.
22. Sowinski B.: Deutsche Stilistik. Fischer, Frankfurt 1986.
23. Sowinski B.: Stilistik. Metzler/ Poeschel, Stuttgart 1991.
24. Sandig B.: Stilistik der deutschen Sprache. de Gruyter, Berlin/ New York 1986.
Аспектний переклад
Шифр дисципліни – 6.020303/21/2.19 72год 2 кредити
Пояснювальна записка
до курсу „Аспектний переклад”
для студентів 3 курсу
спеціальності „Німецько-український переклад”
Мета курсу полягає у формуванні у студентів перекладацьких навичок письмового та усного перекладу, правильного застосування перекладацьких трансформацій та адекватне відтворення змісту оригіналу в мові перекладу; правильне дотримання граматичних та стилістичних особливостей в мові перекладу; у засвоєнні слів та виразів, характерних для тих чи інших комунікативних ситуацій; у виробленні вміння мовно-адекватно реагувати на розвиток комунікативних ситуацій певних типів.
Практичні заняття забезпечують розвиток компетенцій, якими має оволодіти студент у процесі вивчення курсу:
- правильного утворення відповідних мовних форм;
- ситуативно-логічного та адекватного мовних форм, що вивчаються, у комунікативній ситуації;
- знати та вміти застосовувати правила транслітерації, транскрипції;
- поглибити володіння розмовною німецькою мовою та розширити вміння вживати розмовні мовні варіанти у ситуативних мовленнєвих вправах;
- вміти вірно відтворювати часові форми, їх співвідношення в двох мовних системах.
На основі отриманих знань студенти повинні граматично правильно виконувати тестові та творчі завдання, робити письмові та усні переклади з німецької та української мов.
Модуль 1. Типи перекладу
Знати основні стратегії перекладу.
Вміти доречно вживати їх. НЕ 1.1
Основи теорії і практики письмового перекладу.
Вміти адекватно перекладати Самостійна робота Виконання
практичних завдань
Знати основні типи перекладу.
Вміти доречно вживати їх НЕ 1.2
Типи перекладу.
Вміти адекватно перекладати речення за основними типами Самостійна робота Виконання
практичних завдань
Знати основні форми транслітерації та транскрипції.
Вміти доречно вживати їх. НЕ 1.3
Транслітерація, транскрипція, запозичення.
Вміти адекватно перекладати речення з необхідністю транслітерації та транскрипції Самостійна робота Виконання
практичних завдань
Знати основні форми передачі часових форм у двох мовних системах
Вміти доречно вживати їх НЕ 1.4
Часові форми, їх співвідношення в двох мовних системах та переклад.
Вміти адекватно перекладати речення з вживанням різних часових форм Самостійна робота Виконання
практичних завдань
Знати основні типи семантичних відповідностей.
Вміти доречно вживати їх. НЕ 1.5
Типи семантичних відповідностей.
Вміти адекватно перекладати речення із сильними дієсловами Самостійна робота Виконання
практичних завдань
Знати основні способи відтворення без еквівалентної лексики.
Вміти доречно вживати їх. НЕ 1.6
Способи відтворення безеквівалентної лексики.
Вміти адекватно перекладати речення без еквівалентною лексикою Самостійна робота Виконання
практичних завдань
Знати основні ознаки філологічного перекладу та способи перекладу змісту.
Вміти доречно вживати їх. НЕ 1.7
Філологічний переклад і переклад змісту.
Вміти робити філологічних переклад Самостійна робота Виконання
практичних завдань
Знати основні особливості описового перекладу
Вміти доречно вживати їх. НЕ 1.8
Особливості описового перекладу.
Всього годин 28 16 35
Модуль 2. Лексико-граматичні трансформації
Знати можливості лексико-граматичних замін.
Вміти доречно вживати їх НЕ
2.1 Лексико-граматичні заміни в письмовому перекладі, опущення та введення нових слів, обєднання та ділення окремих речень, перенесення окремих слів з одного речення в інше.
.
Вміти адекватно перекладати речення, застосовуючи лексико-граматичні зміни Самостійна робота Виконання
граматичних завдань
Знати що таке лінгвосиноніми.
Вміти доречно вживати їх у комунікації НЕ 2.2
Лінгвосиноніми, їх роль в досягненні адекватного перекладу.
Вміти адекватно перекладати речення із лінгвосинонімами Самостійна робота Виконання
практичних завдань
Знати особливості перекладу означених та неозначених артиклів.
Вміти доречно вживати їх НЕ 2.3
Переклад означених та неозначених артиклів.. .
Вміти адекватно перекладати речення із означеними та неозначеними артиклями Самостійна робота Виконання
практичних завдань
Знати основні складові, на яких базується лінгвокраїнознавча компетенція.
Вміти доречно вживати їх НЕ 2.4
Формування у студентів лінгвокраєзнавчої компетентності в забезпеченні функціонально правильного перекладу.
Вміти адекватно перекладати тексти з лінгвокраїнознавчою інформацією Самостійна робота Виконання
практичних завдань
Знати основні Стилістичні та граматичні проблеми перекладу та методи їх вирішення
Вміти доречно вживати їх НЕ 2.5
Стилістичні та граматичні проблеми перекладу .
Вміти знаходити вірне рішення при наявності стилістичних та граматичних проблем Самостійна робота Виконання
практичних завдань
Література до дисципліни:
- Алексеева С.И. Устный перевод. Немецкий язык. Курс для начинающих. – СПб.: Издательство «Союз», 2002. – 320 с.
- Завдання з аспектного перекладу: Збірник текстів ыз завданнями для занять з письмового та усного німецько-українського перекладу / Укл. Олексишина Л.Г. – Чернівці: Рута, 2007. – 28 с.
- Крушельницкая К.Г., Попов М.Н. Советы переводчику: учеб.пособие по нем.яз.для вузов. – 2-е изд., доп. – М.: Астрель: АСТ, 2006. – 316 с.
- Нестаченко В.М., Гринюк Г.А. Немецкий язык: Учеб.пособие для студ.мед.учеб.заведений. – 2-е изд., испр.и доп. – К.: О-во «Знання», КОО, 2003. – 246 с.
- Основи перекладознавства: Навчальний посібник / За редакцією А.Є.Нямцу – Чернівці: Рута, 2008. – 312 с.
- Цвейг.С. Новели. – Харків: Фоліо, 2006. – 223 с. – Нім.та укр..мовами
Основна мова
Шифр дисципліни – 6.020303/21/2.01 234год 6,5 кредитів
Пояснювальна записка
1.1 Мета викладання дисципліни – забезпечити студентів знаннями з другої іноземної мови, різних видів мовленнєвої діяльності, як письмової, так і усної у рамках літературної норми на основі комунікативного, ситуативного та текстуального підходу.
1.2 Завдання вивчення дисципліни – Згідно з програмою для студентів 3 курсу, матеріал по кожній темі з основних підручників вивчається комплексно, охоплюючи всі основні аспекти мови: фонетичний, граматичний, лексичний.
1.3. Компетенції, якими має оволодіти студент у процесі вивчення дисципліни
В результаті вивчення дисципліни фахівець повинен з н а т и :
- лексичну основу підручника, тобто словник-мінімум, який включає близько 2 000 нових слів, виразів і фразеологізмів;
- лексичні теми згідно з програмою для 3 курсу: німецькомовні країни, подорож по Німеччині, поїздки потягом, літаком, машиною, в готелі, на конгресі;
- граматичні теми: умовний спосіб, абсолютний акузатив, підрядні речення поступки, складнопідрядні речення з підрядними порівняння, наслідку, вживання умовного способу в не прямій мові;
Підготовлений фахівець повинен
в м і т и :
- вести бесіду з пройдених тем і робити повідомлення і реферати на задану тему;
- передати зміст прочитаного уривка з художньої прози, невеличкого оповідання;
- брати участь в дискусіях;
- вміти писати словниковий диктант і переказ з оригінального літературного твору середньої складності;
- граматично правильно виконувати тестові та творчі завдання;
- робити письмовий переклад з німецької мови та навпаки;
ЗМ 1. Лексико-граматичний комплекс 1.
НЕ 1.1. Лексика:
Географічне положення, історія
Граматика:
Утворення та вживання умовного способу
[1, 2, 3, 4, 5, 7, 9]
Самостійна робота
«Німецькомовні країни» [1: 571-574, 599-602, 611-614, 635-637, 641-646; 5]
НЕ 1.2. Лексика: Найбільші міста Німеччини
Граматика: Вживання умовного способу, утворення прикметників з суфіксом -haft
[1, 2, 4, 5, 6, 8, 9]
ЗМ 2. Лексико-граматичний комплекс 2.
не 2.1. Лексика: Поїздка потягом
Граматика: Утворення та вживання партиципа І та ІІ.
[1, 3, 5, 7]
не 2.2. Лексика: В транспорті, на вулиці, в бюро подорожей
Граматика: Вживати підрядні речення способу дії з сполучником indem.
[1, 2, 4, 6]
Самостійна робота.
[1: 658-661]
ЗМ 3. Лексико-граматичний комплекс 3.
не 3.1. Лексика: Подорож літаком
Граматика: Вживання умовного способу в реченнях нереального порівняння
[1, 3, 4, 7]
не 3.2. Лексика: На митниці
Граматика: Вживання підрядних речень уступки
[1, 2, 5, 6]
Самостійна робота.
Переваги подорожі літаком [1: 690-696]
ЕКОНОМІЧНА ТЕОРІЯ
Шифр спеціальності – 6.020303/00/1.05; год на сем 108, кредитів 4
Курс 3
Мета дисципліни: формування у студентів наукового економічного мислення, навичок пізнання реальних економічних процесів і явищ, вміння аналізувати конкретні економічні ситуації та приймати раціональні економічні рішення.
Завдання дисципліни:
• обґрунтування загальних засад економічного життя суспільства;
• розкриття закономірностей розвитку економічної системи та діалектики взаємозв’язку її структурних елементів;
• дослідження ролі економічних знань у розробці шляхів планомірної трансформації вітчизняної економіки в соціально орієнтовану економічну систему;
• з’ясування механізму використання економічних законів, закономірностей, принципів управління людьми у процесі господарської діяльності;
• вивчення специфічного характеру економічної ролі держави у регулюванні різноманітних економічних процесів та явищ на різних стадіях розвитку ринково орієнтованих економічних систем;
• аналіз тенденцій розвитку світової економіки, проблем її глобалізації у сучасних умовах.
Курс поділяється на два змістовних модуля (ЗМ):
ЗМ 1. „Загальні питання економіки та мікроекономіки”;.
ЗМ2. „Макроекономіка і мегаекономіка”
ЗМ1. Загальні поняття економіки і мікроекономіка
НЕ 1.1. Предмет і методи економічної теорії
Виникнення економічної теорії та основні етапи її розвитку. Сучасні напрямки та школи економічної теорії.
Предмет економічної теорії, його визначення в різних економічних вченнях. Завдання та функції економічної теорії.
Теоретичні та емпіричні методи пізнання економічних процесів. Мікро- та макроекономічний аналіз.
Загальні, функціональні та галузеві економічні науки. Економічна теорія, економічна політика, господарська практика.
Економічне мислення, його роль у розвитку суспільства.
НЕ 1.2. Потреби та економічні ресурси
Економічні потреби, їх класифікація та умови задоволення. Безмежність потреб та закономірності їх розвитку. Економічні потреби та економічні інтереси, механізм їх реалізації.
Потреби і споживчі блага. Способи класифікації та характерні риси благ. Економічні та неекономічні блага; приватні, суспільні та квазісуспільні блага; матеріальні та нематеріальні блага. Загальна і гранична корисність споживчих благ. Закон спадної граничної корисності. Вимір корисності. Правило оптимізації корисності
Фактори (ресурси) виробництва та їх види. Плата за ресурси.
Обмеженість ресурсів, варіантність їх використання та необхідність економічного вибору. Виробничі можливості економіки. Альтернативна вартість. Графік межі виробничих можливостей. Ефективність використання ресурсів та умови економічного зростання.
НЕ 1.3. Типи економічних систем
Суть економічної системи, її структура та інфраструктура. Основні елементи структури економічної системи: відносини власності, механізм координації економічних дій, спосіб розподілу виробничих ресурсів, характер розподілу доходів.
Традиційна економічна система та її моделі (первісна, рабовласницька, феодальна економіка). Причини та умови функціонування елементів традиційної економіки в сучасному світі.
Ринкова економічна система вільної конкуренції. Панування приватної власності. Вільна конкуренція. Стихійний порядок координації економічних дій.
Командна економічна система. Монополія державної власності. Ієрархічний порядок координації економічних дій. Неефективність використання ресурсів. Хронічний дефіцит.
Змішана економічна система. Плюралізм форм власності. Поєднання ринкових та державних методів регулювання. Моделі розвитку окремих країн (американська ліберальна, японська корпоративна, західноєвропейська соціальна).
Об’єктивна необхідність переходу від командно-адміністративної до ринкової системи в Україні. Особливості та основні напрямки трансформаційних процесів в Україні.
НЕ1. 4. Попит і пропозиція. Ринкова рівновага
Поняття попиту. Закон і функція попиту. Крива попиту. Нецінові фактори попиту.
Поняття пропозиції. Закон пропозиції. Функція пропозиції. Крива пропозиції. Нецінові фактори пропозиції.
Взаємодія попиту і пропозиції. Ринкова рівновага. Надлишок і дефіцит.
Еластичність попиту і пропозиції. Еластичність попиту по ціні та її вирахування. Фактори інової еластичності попиту. Еластичність попиту по доходу. Перехресна еластичність. Еластичність пропозиції, її вирахування та основні фактори.
НЕ1.5. Виробництво і витрати виробництва
Поняття витрат виробництва. Теорія витрат виробництва та її сучасна концепція. Економічні та бухгалтерські витрати. Види витрат виробництва: валові, середні та граничні витрати.
Витрати виробництва у короткотривалому періоді діяльності фірми. Постійні та змінні витрати. Закон спадної віддачі.
Витрати виробництва у довготривалому періоді діяльності фірми. Ефект масштабу виробництва: позитивні та негативні сторони.
Суть і показники економічної та соціальної ефективності виробництва. Основні напрямки мінімізації витрат та підвищення ефективності виробництва.
НЕ 1.6. Типи ринкових структур
Поняття ринкової структури. Типи ринкових структур: досконала конкуренція, монополістична конкуренція, олігополія, монополія. Ідеальні і реальні ринкові структури. Чинники ринкових структур: кількість продавців і покупців, диференціація продукту, контроль над ціною, нецінова конкуренція, перешкоди до вступу.
Ринок досконалої конкуренції. Оптимальний випуск фірми. Правило беззбитковості і виходу фірми з ринку. Ціна рівноваги для фірми та галузі в коротко- і довготривалому періодах.
Суть монополії та її ознаки. Причини виникнення і способи класифікації монополій. Оптимальний випуск для монополії. Короткотривала і довготривала рівновага. Економічні наслідки монополії. Регульована монополія. Монопсонія.
Монополістична конкуренція: поняття і поширення. Оптимальний випуск продукції. Рівновага ринку в коротко- і довготривалому періодах. Нецінова конкуренція.
Олігопольний ринок. Взаємна залежність фірм і складність прогнозування ситуації на олігопольному ринку. Форми олігопольної поведінки фірм.
НЕ 1. 7. Види ринків та їх інфраструктура
Основні елементи структури ринку та закономірності її формування. Способи класифікації та види ринків.Суть і функції ринкової інфраструктури.
Ринок товарів і послуг, його структура та інфраструктура. Товарна біржа та її функції. Особливості формування і функціонування товарного ринку та його інфраструктури в Україні.
Ринок природних ресурсів. Земля – як об'єкт купівлі-продажу. Економічна рента. Ціна землі.
Ринок капіталів. Кредит як форма ринку капіталів. Джерела позичкового капіталу. Принципи кредитування. Норма позичкового відсотка. Види кредиту: комерційний, банківський, споживчий, іпотечний, державний, міжнародний. Банки та небанківські фінансово-кредитні установи.
Ринок праці, його особливості. Структура та інфраструктура ринку праці. Біржі праці та їх функції. Фонд зайнятості. Служба зайнятості і ринок праці в Україні.
Ринок цінних паперів. Види цінних паперів та їх роль в ринковій економіці. Дивіденд і курс акцій. Інфраструктура ринку цінних паперів, функції фондової біржі. Фондовий ринок та особливості його формування і функціонування в Україні.
НЕ 1. 8. Підприємництво. Форми організації та механізм управління підприємницькою діяльністю
Суть, принципи, види та умови підприємницької діяльності. Підприємство як організаційна форма господарювання.
Класифікація підприємств за формами власності (приватне, колективне, комунальне, державне, змішане, спільне, іноземне), заснування (унітарне, корпоративне), за розміром (мале, середнє, велике). Особливості казенних підприємств. Господарські товариства. Об’єднання підприємств.
Управління підприємством. Суть та функції менеджменту. Організаційна структура підприємств. Мркетинг, його функції та сучасна концепція.
НЕ 1. 9. Форми доходів в ринковій економіці
Ринковий механізм розподілу доходів. Форми доходів. Проблема нерівності в доходах. Крива Лоренца. Індекс Джині.
Суть, форми і системи заробітної плати. Мінімальна заробітна плата Номінальна і реальна заробітна плата.
Рента як форма реалізації власності на виняткові ресурси. Земельна рента. Типи і види земельної ренти.
Позичковий процент. Норма позичкового проценту. Фактори, що впливають на ставку процента.
Прибуток. Непередбаченість і ризик у бізнесі. Фактори, то зумовлюють диференціацію прибутку. Економічний прибуток.
ЗМ 2. Макроекономіка і мегаекономіка.
НЕ 2. 1 Національна економіка: структура та показники розвитку
Макроекономічний підхід до економіки як до цілого. Галузева й територіальна структури національної економіки. Первинне, вторинне, третинне виробництво. Макроекономічні пропорції.
Оцінка результатів національного виробництва. Національне рахівництво і значення національних рахунків. Валовий внутрішній продукт (ВВП) і його розрахунок. Валовий національний продукт. Чистий внутрішній продукт. Національний доход. Особистий доход до і після сплати податків.
Рівень цін та макроекономічні показники. Реальний та номінальний ВВП. Індекс цін і дефлятор ВВП.
ВВП і суспільний добробут. Рівень життя. Показники рівня життя.
НЕ 2.2. Загальні закономірності макроекономічної динаміки
Сукупний попит (АD), і сукупна пропозиція (AS), нецінові фактори їхньої зміни. Загальна модель макроекономічної рівноваги (АD-АS) та особливості класичного і кейнсіанського підходів до її побудови. Проблеми макроекономічної рівноваги в Україні.
Економічне зростання та його показники. Фактори економічного зростання.
Циклічність як загальна форма економічної динаміки. Суть економічного циклу та його фази. Види та механізм циклічних коливань. Структурні кризи та структурна перебудова економіки. Теорія довгих хвиль Н. Кондратьєва.
Суть, причини і типи інфляції. Показники для вимірювання інфляції та її види. Вплив інфляції на економіку. Інфляція і перерозподіл доходів у суспільстві. Особливості антиінфляційних заходів в Україні.
Зайнятість і безробіття в ринковій економіці. Види і показники безробіття. Вплив безробіття на економічне зростання. Інфляція і безробіття. Засоби боротьби з безробіттям. Державна політика зайнятості в Україні.
НЕ 2.3. Фінансова система країни. Податки та державний бюджет
Необхідність, суть та функції фінансів. Поняття фінансової системи. Фінанси держави, підприємств та домашніх господарств.
Державний бюджет, його надходження та видатки.
Податки та їх функції. Види податків. Прямі, непрямі, та „соціальні” податки. Система оподаткування. Фіскальна політика держави та механізм її реалізаії. Крива Лаффера.
Проблеми бюджетної політики. Причини та наслідки бюджетного дефіциту. Державний борг та методи його регулювання
Податково-бюджетна політика в Україні.
НЕ 2.4. Грошово-кредитна система
Суть і функції грошей. Еволюція грошей і їх види.
Ринок грошей. Пропозиція грошей. Грошові агрегати (МІ, М2, МЗ, L). Попит на гроші для операцій. Попит на гроші з боку активів. Загальний попит на гроші. Рівновага на ринку грошей.
Грошово-кредитна система. Функції і статус Центрального банку. Інструменти грошово-кредитної політики: облікова ставка, резервна норма,операції з цінними паперами. Комерційні банки в банківській системі. Функції та операції комерційних банків.
Грошово-кредитна політика та її ефективність. Сучасна грошово-кредитна політика України.
НЕ 2.5. Економічна політика держави
Фіаско ринку та державне втручання в економіку.
Структура цілей економічної політики держави. Підходи сучасних шкіл і напрямків економічної теорії до досягнення даних цілей. Межі державного впливу на економіку.
Адміністративні та економічні методи державного регулювання економіки. Основні напрямки та інструменти економічної політики держави. Фіскальна та грошово-кредитна політика, соціальна та зовнішньоекономічна політика.
Необхідність соціального захисту населення. Державна політика доходів. Цінова політика. Політика зайнятості. Система соціальної допомоги. Індексація і компенсація доходів. Субсидії. Система соціального страхування. Система соціального захисту населення в Україні.
Економічна політика держави в Україні.
НЕ 2.6. Світове господарство та глобалізація світогосподарських зв’язків
Етапи становлення та основні риси світового господарства. Структура світового господарства.
Теоретичні основи міжнародного поділу праці (МПП). Чинники, що визначають МПП. Суть та структура міжнародних економічних відносин.
Суть, етапи та форми міжнародної економічної інтеграції. Фактори, що визначають інтеграційні процеси. Головні інтеграційні угрупування світу. Участь України у міжнародних економічних організаціях. Проблеми інтеграції України у світову економіку.
Глобалізація як нова форма світогосподарських зв’язків. Характеристика глобальної економіки. Рівні глобалізації. Форми прояву та фактори глобалізації. Вплив глобалізації на розвиток світового господарства. Глобалізація та загострення загально цивілізаційних проблем. Передумови та шляхи вирішення глобальних проблем.
НЕ 2.7. Форми міжнародних економічних відносин
Міжнародна торгівля і світовий ринок. Попит і пропозиція на світовому ринку. Формування світових цін.
Міжнародна кооперація та науково-технічне співробітництво. Спільні підприємства та спільні проекти. Спеціальні (вільні) економічні зони.
Міжнародні валютні відносини. Структура та етапи розвитку МВС. Міжнародні фінансово-кредитні заклади та їх роль у регулюванні світогосподарських зв’язків. Міжнародний рух капіталів: сутність, форми, масштаби, динаміка і географія. Інвестиційний клімат та інвестиційні ризики.
Міжнародна міграція робочої сили.
Торговий і платіжний баланс, їх складові та методи регулювання.
Місце України в системі міжнародних економічних відносин.
Основна література:
1. Галушка З.І., Комарницький І.Ф., Нікіфоров П.О. Економічна теорія. Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів. – Чернівці: Рута. – 2007. – 300 с.
2. Економічна теорія: Курс лекцій / За ред. Комарницького І.Ф. – Чернівці: Рута, 2006. – 332 с.
3. Економічна теорія: Політекономія: Підручник. – За редакцією Базидевич В.Д.. – 4-те вид., стер. – К.: Знання-Прес, 2005. – 615 с.
4. Основи економічної теорії: політекономічний аспект: Підручник / Відп. ред.. Г.Н. Климко. – 5те вид., випр. – К.: Знання-Прес, 2004. – 615 с. Посилання в Інтернеті: b.info/text/Econom/polit/ index.phpl.
5. Основи економічної теорії. Підручник / А.А.Чухно, П.С. Єщенко, Г.Н. Климко. – К.: Вища школа. – 2001. – 606 с.
Викладацький склад: Дисципліна читається викладачами кафедр економічної теорії та менеджменту
Методика викладання та методи навчання: лекції, семінарські і практичні заняття, проведення наукової студентської конференції, індивідуальні консультації.
Оцінювання: іспит
Основи теорії мовної комунікації
Шифр дисципліни: 6.030500/21/2.15
Курс 4, семестр 7, всього годин – 54, 1 год. на тиждень (1Л), 1,5 кредиту.
Обов’язкова.
Попередні умови - 6.030500/21/2.01.
Мета курсу: формування у студентів системи сучасних прагмалінгвістичних знань про структуру, закономірності та найважливіші аспекти мовної (в тому числі міжкультурної) комунікації, вмінь використовувати набуті знання у практиці іншомовного спілкування, перекладу і в науковому аналізі мовленнєвої взаємодії.
Теоретичний курс складається з 8 тем: "Структура теорії мовної комунікації та й понятійний апарат", "Одиниці мовленнєвої комунікації", "Принципи і закономірності діалогічної взаємодії", "Універсальні і етноспецифічні аспекти мовного спілкування та бар'єри міжкультурної комунікації, "Перлокутивний і іллокутивний аспекти мовної комунікації", "Комунікативні хиби та невдачі", "Мовне спілкування у європейській культурі", "Продукування і сприйняття мовлення у спілкуванні". Семінарський курс складається з 8 тем, половина яких розширює і закріплює лекційний матеріал, а друга половина присвячена вивченню і обговоренню найновішої актуальної наукової літератури з теорії мовного спілкування, лінгвопрагматки і риторики.
НЕ 1.1 Типи комунікації Структура теорії мовної комунікації: компоненти, визначення, різні трактовки. Аналіз складу моделі мовленнєвої комунікації
НЕ 1.2 Модель комунікації Комунікативна модель, її ознаки та характеристики, структура комунікативної моделі
НЕ 1.3 Функціональні стилі мовної комунікації Поняття стилю, типи мовної комунікації, функціональні стилі мовлення
НЕ 1.4 Фактор мовця Мовець та його роль у комунікації; головні характеристики мовця; роль мовця у ефективному спілкуванні
1.5. Принципи діалогічної взаємодії Універсальні й етноспецифічні аспекти мовного спілкування та бар єри між культурної комунікації. Перлокутивний і іллокутивний аспекти мовної комунікації
1.6 Комунікативні хиби та невдачі Кореляція вербальної та невербальної комунікації. Продукування та сприйняття мовлення у спілкуванні. Підготовка різного ряду форми мовленнєвої комунікації
1.7 Публічний виступ Структура та підготовка публічного виступу
НЕ 1.8 Підсумковий контроль Письмові тестові завдання
Модуль 2
НЕ 2.1 Фактор реципієнта Реципієнт та його роль у комунікації; головні характеристики реципієнта; роль реципієнта у спілкуванні
НЕ 2.2 Типи зворотнього зв’язку Характеристика зворотного зв’язку у мовленнєвій ситуації
НЕ 2.3 Прагматика комунікації Основні види комунікаційних ситуацій, моделей, мистецтво художньої слова у комунікації, риторика
НЕ 2.4 Невербальна комунікація Види та форми невербальної комунікації; ефективність невербальної комунікації
2.5. Дискурс та комунікативні максимуми Поняття дискурсу: характеристики, структура, прагматика. Типи інформації та її відповідність до правил комунікації
2.6 Мовне спілкування у європейській культурі Співвідношення мови та культури. Спілкування та культура
НЕ 2.7 Підсумковий контроль Письмові тестові завдання
Сучасні інформаційні технології
Шифр дисципліни - 6.030500/21/3.04
Курс 4; семестр 7; всього годин – 54, на тиждень – 3 год. (л/с); 1,5 кредиту.
Обов’язкова.
Попередні умови - 6.030500/21/2.01, 6.030500/00/2.13
Мета курсу: розробка й впровадження інтенсивної методики з використанням електронних засобів навчання.
Для засвоєння курсу пропонуються такі джерела: 19
- 1. Principles of Language Learning and Teaching. D. Brown. – 3rd Ed. Prentice Hall Regents, Englwood Cliffs, NJ, 1994. – 347 р.
- 2. Strategic Communication / Ed. By D.O'Hair, G.W.Friedrich, L.D. Shaver. – Geneva, IL: Houghton Mufflin Company, 1995. – 487 р.
- 3. Teaching English as a Foreign Language. – 2nd Ed. Ed. By Marianne Celce-Murcia. – Boston, MA: Heinle & Neinle Publishers, 1994. – 567 р.
- 4. Методика навчання іноземних мов у середніх навчальних закладах: Підручник / Кол. авторів під керівн. С.Ю. Ніколаєвої. – К.: Ленвіт, 1999. – 320 с.
- 5. Основы публичной речи: Learning to speak in Public: Учеб. Пособие для студентов высш. учеб. заведений. – М.: Гуманит. Изд. Центр ВЛАДОС, 2000 – 96 с.
- 6. Современная методика обучения иностранным языкам. Н.Д. Гальскова. – М.: Аркти-Глосса, 2000. – 165 с.
Викладацький склад:
Бочан Петро Олгович – к.і.н. асистент
Методика викладання та методи навчання: лекції, практичні та семінарські заняття.
Оцінювання:
поточне: контрольні роботи, тестування, усні відповіді;
підсумкове: залік.
Мова викладання: англійська
“ПОЛІТОЛОГІЯ”
108 год. (3 кредити)
Мета викладання дисципліни: оволодіння студентами знаннями і уміннями орієнтуватися в основних світових і вітчизняних політологічних школах і напрямках, вирізняти теоретичні, духовні, прикладні, інструментальні компоненти політичного життя, уявлення про політичні явища та процеси у світі, геополітику, геополітичний статус України, сформувати у студентства навички політичного аналізу, вміння застосовувати політичні знання у своїй професійній, громадській та політичній діяльності.
У результаті вивчення навчальної дисципліни студент має набути таких компетенцій: знати основні політологічні напрямки, школи та концепції; основні методи політологічних досліджень в їх порівняльній характеристиці із тими методами, що мають оволодіти майбутні спеціалісти з огляду на їхні медичні фахові кваліфікації; типологію політичної влади, політичні режими та стилі політичного управління в їх тісному взаємозв'язку із характером сучасних політичних процесів: джерела політичної влади та способи її реалізації; основні форми співвідношення суб'єктів і об'єктів політики в різноманітних політичних системах; походження та сутність держави, типологію сучасних держав, проблеми державотворення в сучасній Україні; роль та значення політичних партій в демократичному правовому суспільстві, спектр політичних рухів, партій та об'єднань в політичному житті України; типи виборчих систем, технологію проведення виборчих кампаній; міжнародні політичні організації, характер їхньої діяльності та вплив на політичні процеси в Україні; типи політичних культур та шляхи формування в українському суспільстві культури демократичного типу, взаємозв’язок політичної культури українців з їхнім національним характером.
На основі отриманих теоретичних знань студенти повинні вміти: орієнтуватись в розмаїтті політичних поглядів на сутність політичної системи та сучасної держави в тісному взаємозв'язку з практикою державотворення в сучасній Україні; науково осмислювати сутність сучасної політичної боротьби різноманітного спектру партій, рухів та об'єднань та вміти свідомо визначити своє місце в суспільстві; усвідомити місце політики як специфічного явища суспільного життя в контексті інших соціальних явищ та процесів, економіки, релігії, науки, культури, освіти, медицини; зрозуміти сутність політичного лідерства, основні вимоги до лідера та здійснюваної ним влади; пояснити характер сучасних політичних систем, закономірності переходу від тоталітарної до демократичної політичної системи, до громадянського суспільства та правової держави; пояснити особливості політичної психології та роль психологів у виборчих кампаніях.
Вивчення навчальної дисципліни здійснюється за двома змістовими модулями:
Змістовий модуль 1
СТАНОВЛЕННЯ ТА РОЗВИТОК ПОЛІТОЛОГІЇ. БАЗОВІ ІНСТИТУТИ ТА ПРОЦЕСИ ПОЛІТИЧНОЇ СФЕРИ
НЕ.1.1. Політологія як наука
Поняття “політика” і “політологія”. Предмет науки про політику. Методи політичної науки: історичний, порівняльний, системний, структурно-функціональний, емпіричний, соціологічний, біхейвіористський, загальнологічні методи дослідження. Функції науки про політику: методологічна, науково-теоретична, світоглядна, регулятивна, прогностична, аксеологічна. Структура та система політології. Основні закономірності та парадигми політичної науки. Поняття та категорії політології. Місце та роль політології серед інших соціально-економічних та гуманітарних наук. Виникнення політичної науки як самостійної галузі знання та її боротьба за самостійне існування.
НЕ.1.2. Основні етапи розвитку світової політичної думки
Загальна еволюція концепції політики як соціального. Політичні концепції в країнах Стародавнього Сходу. Політичні ідеї Стародавньої Греції (Сократ, Платон, Аристотель). Політична думка Стародавнього Риму. Цицерон. Середньовічна політична концепція. «Володар» Н. Макіавеллі. Макіавелізм. Т. Гоббс та Дж. Локк про державу та політику. Раціоналістичне трактування політики в працях французьких просвітників. Політична доктрина марксизму. Раціональна ідеологія М. Вебера. Політичні концепції ХХ ст.
НЕ.1.3 Політика як соціальне явище
Історія визначення поняття та категорії “політика”, її сутнісних ознак. Економічні, соціальні, духовні детермінанти політики. Поняття соціального інтересу. Визначення і здійснення всезагальних інтересів як важлива передумова збереження цілісності диференційованого суспільства, порядку, взаємодії індивідів і спільнот між собою. Суб’єкти і об’єкти політики. Основні функції політики: визначення цілей суспільного розвитку, збереження стабільності соціуму, розподіл ресурсів, управління і регулювання суспільних процесів, соціалізація особи. Політика насильства і примусу. Правова і соціально-спрямована політика. Ознаки і принципи сучасного цивілізованого політичного процесу. Політика як мистецтво можливого суб'єктивно бажаного і здійснення об’єктивно необхідного. Проблема типологізації політики.
НЕ.1.4. Політична влада
Влада як явище суспільного життя. Концептуальні підходи до проблеми політичної влади. Сутність політичної влади та її головні властивості. Функції влади. Співвідношення державної та політичної влади. Ресурси та джерела влади. Структура владних, відносин та механізм здійснення політичної влади. Носії влади. Основні способи існування влади. Напрямки та способи функціонування влади. Методи здійснення влади. Типи та види влади. Традиційні форми політичної влади. Концепція поділу влади. Централізація та децентралізація влади.
НЕ.1.5. Політична система суспільства
Місце і роль політичної системи в життєдіяльності суспільства. Сутність і типи сучасних політичних систем. Класичні уявлення про політичні системи. Політична влада як основа політичної системи. Структура політичної системи суспільства. Політичний режим. Типологія і динаміка політичних режимів. Основні риси політичного режиму в Україні на сучасному етапі.
НЕ.1.6. Держава в політичній системі суспільства
Поняття держави, її визначальні ознаки і типи. Виникнення та еволюція держави. Різновиди і типи держави. Форми правління держави. Форми державного устрою. Функції держави. Держава і право. Апарат державного управління. Система центральних, регіональних і місцевих органів державного управління.
НЕ.1.7. Політичні партії та партійні системи
Партія як політичний інститут. Виникнення та еволюція політичних партій. Класичні теорії політичних партій і партійних систем. Основні ознаки партії. Багатоманітність підходів до класифікації політичних партій. Внутрішні та зовнішні функції політичних партій в суспільстві. Поняття і типи партійних систем. Типологія партійних систем.
Змістовий модуль 2.
Форми РЕАЛІЗАЦІЇ ТА ПРОЯВИ ПОЛІТИЧНОГО ПРОЦЕСУ. ПРИКЛАДНА ПОЛІТОЛОГІЯ
НЕ.2.1. Демократія як форма організації суспільно-політичного життя
Сутність поняття «демократія». Основні критерії, принципи та ознаки демократичної організації суспільства. Демократія та її роль в політичному процесі. Основні критерії, принципи та ознаки демократичної організації суспільства. Проблеми становлення демократії в Україні.
НЕ.2.2. Громадські організації та групи тиску
Поняття громадських організацій та рухів. їх місце і роль у політичній системі суспільства. Об'єктивні та суб'єктивні передумови та причини їх виникнення. Мета, завдання та організаційно-структурне забезпечення громадських організацій. Підходи до типології громадсько-політичних організацій та рухів. Функції громадсько-політичних організацій та рухів. Групи тиску, поняття, суспільні функції та технологія діяльності. Характер та можливості впливу груп тиску на політичну владу. Лобізм як політична практика. Типи лобіювання. Форми політичного лобі.
НЕ.2.3. Політичні еліти та лідерство
Сутність політичного елітизму та генеза цього поняття. Класичні теорії еліт. Сучасні концепції еліт. Чинники елітарності суспільства. Політична еліта в структурі влади. Системи рекрутування еліт. Політична еліта та демократія. Природа і соціальна сутність лідерства. Генеза класичних поглядів на політичне лідерство. Типологія політичного лідерства. Класифікація М. Вебера. Соціальна роль та функції політичного лідера. Політичний імідж. Проблеми формування політичних лідерів у сучасній Україні.
НЕ.2.4 Політична свідомість та політична культура
Політична свідомість як форма відображення політичного буття. Політична свідомість суспільства, соціальної групи та особи. Структура та підструктура політичної свідомості. Політична субкультура. Типи політичної свідомості. Сутність, структура, типи політичної культури. Функції політичної культури. Історичні особливості формування політичної культури в Україні, її стан в сучасних умовах.