Міністерство освіти І науки україни чернівецький національний університет імені юрія федьковича факультет іноземних мов european Credit Transfer System

Вид материалаДокументы

Содержание


Підручники та посібники
1.1. Мета викладання дисципліни
1.2. Завданнями вивчення дисципліни
1.3. Компетенції, якими має оволодіти студент у процесі вивчення дисципліни
2. Структура змістових модулів, навчальних елементів дисципліни
Змістовий модуль 2: Явища синонімії та омонімії.
Література до дисципліни
2. Змістово-діяльнісна структура модулів навчальної дисципліни
1.1. Мета викладання дисципліни
1.2. Завданнями вивчення дисципліни є
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6   7   8

Література


з навчальної дисципліни „Аспектний переклад”

для 2-го курсу німецького відділення

на 3-4 -й семестр

Підручники та посібники:




  1. Завдання з аспектного перекладу: Збірник текстів iз завданнями для занять з письмового та усного німецько-українського перекладу / Укл. Олексишина Л.Г. – Чернівці: Рута, 2007. – 28 с.
  2. Karl-Dieter Bünting “Mein grroβes Buch der Märchen”, Köln, 2003.- 408 S.
  3. Аспектний переклад: Збірник вправ / Укл. Сеник Г. І., Олексишина Л. Г. – Чернівці: Рута, 2008. – 76с.
  4. Крушельницкая К.Г., Попов М.Н. Советы переводчику: учеб.пособие по нем.яз.для вузов. – 2-е изд., доп. – М.: Астрель: АСТ, 2006. – 316 с.
  5. Основи перекладознавства: Навчальний посібник / За редакцією
  6. А. Є.Нямцу – Чернівці: Рута, 2008. – 312 с.
  7. Аудіодиски „Die Märchen von Brüder Grimm“ 2000р.
  8. Відеокасети навчальної серії „Alles Gute“, Бонн, 1998 р.
  9. Аудіокасета навчального курсу „Themen neu“, Ізманінг, 1992 р.
  10. Karl-Dieter Bünting “Mein grroβes Buch der Märchen”, Köln, 2003.- 408 S.
  11. Крушельницкая К.Г., Попов М.Н. Советы переводчику: учеб.пособие по нем.яз.для вузов. – 2-е изд., доп. – М.: Астрель: АСТ, 2006. – 316 с.
  12. Основи перекладознавства: Навчальний посібник / За редакцією А.Є.Нямцу – Чернівці: Рута, 2008. – 312 с.
  13. Аудіодиски „Die Märchen von Brüder Grimm“ 2000р.
  14. Відеокасети навчальної серії „Alles Gute“, Бонн, 1998 р.
  15. Аудіокасета навчального курсу „Themen neu“, Ізманінг, 1992 р.
  16. Завдання з аспектного перекладу: Збірник фахових текстів з галузі економіки для занять з усного та письмового німецько-українського перекладу / Укл.: Король А.А. – Чернівці: Рута, 2009. – 80 с.
  17. Коптілов В.В. Теорія і практика перекладу. – К.: Юніверс, 2003. – 280 с.
  18. Корунець I.B. Теорія i практика перекладу. – Вінниця: Нова книга, 2001. – 448 с.
  19. Кухаренко В.А. Интерпретация текста. – Одесса: Латстар, 2002. – 288 с.
  20. Гачечиладзе Г. Введение в теорию художественного перевода. – Тбилиси, 1970.
  21. Долинин К.А. Интерпретация текста. – Л.: Просвещение, 1985. – 288 с.

Вступ до перекладознавства

Шифр дисципліни - 6.020303/00/2.03

Курс 2; семестр 4; всього годин – 108; 3 кредити.

Обов’язкова

Мета курсу: ознайомити з предметом перекладознавства як міждисциплінарної галузі знань та його основними розділами; виділити істотні риси перекладу як виду комунікативної діяльності у різних її типах; розглянути історичні особливості перекладацького процесу, еволюцію принципів та прийомів перекладу, суперництво двох основних тенденцій перекладання: якісного, близького відтворення оригіналу та його вільної інтерпретації. Вивчення принципів та методів української школи перекладу у їх історичній динаміці; розкрити зв'язок перекладознавства з суміжними науками; вивчення праць видатних вітчизняних та зарубіжних перекладознавців.

Завдання курсу:
  1. • утворити теоретичну основу до засвоєння практичних навичок та умінь в галузі перекладу;
  2. • розглянути історичні особливості перекладацького процесу, еволюцію принципів та прийомів перекладу, істотні риси перекладу як виду комунікативної діяльності у різних її типах;
  3. • ознайомити студентів з ключовими поняттями загальної та часткових теорій перекладу, історії, критики та редагування перекладів;
  4. • формувати у студентів основи логічного мислення та поповнювати у них професійну ерудицію.


Для засвоєння курсу пропонуються такі джерела:
  1. Вступ до перекладознавства. Підручник. 2008/А5/512/т.лам. Корунець І. В.
  2. Комиссаров В.Н. Теория перевода. (Лингвистические аспекты). – М.: Высш. шк., 1990.
  3. Комиссаров В.Н., Коралова А.Л. Практикум по переводу с английского языка на русский. – Москва: Высш. шк., 1990.
  4. Чужакин А., Палажченко П. Мир перевода, или вечный поиск взаимопонимания. – М.: Валент, 1999.
  5. The Translator's Handbook. Ed. by Owens, R. – London, 1996.


Викладацький склад:

Бялик Василь Дмитрович – к.ф.н., доцент

Мироник Наталія Дмитрівна – асистент

Косенко Анна Володимирівна – асистент


Методика викладання та методи навчання: лекції, практичні та семінарські заняття.

Оцінювання:

поточне: контрольні роботи, тестування, усні відповіді;

підсумкове: залік.

Мова викладання: українська.


Порівняльна лексикологія

Шифр дисципліни – 6.020303/21/2.06; 90 год на сем; 2.5 кредитів

Зростання вимог до підготовки і перепідготовки науково-педагогічних та наукових кадрів, перекладачів, а також до вищої професійної освіти вимагає якісно нового теоретичного і методичного навчання порівняльної лексикології німецької мови.

1.1. Мета викладання дисципліни - ознайомити студентів факультету іноземних мов iз основними принципами сучасної німецької контрастивної лексикології; розкрити властивості слів стосовно їхнього походження, розвитку та вживання; порівняти та описати німецький словниковий склад iз лексикою інших мов; встановити та пояснити відмінності на різних рівнях аналізу лексики сучасних мов.

1.2. Завданнями вивчення дисципліни є:

Лекції з курсу спрямовані на піднесення рівня підготовки студентів з теорії мови, що має сприяти науковому розумінню теоретичних основ вивчення лексики як системи та сучасних методів лінгвістичних досліджень на piвні сучасного статусу науки про мову. Зважаючи на те, що спеціалізація студентів факультету іноземних мов університету проводиться з двох іноземних мов, в лінгвістичний аналіз мовних явищ включається зіставлення з англійською та французькою мовами.

Семінарські заняття з курсу спрямовані на закріплення теоретичних питань контрактивної лексикології німецької мови у порівняльному аспекті; розвиток навичок здійснення контрастивного аналізу лексики у двох аспектах лінгвістичного аналізу: синхронії та діахронії, що є релевантними для студентів третього курсу спеціальності "Німецько-український переклад". Виконання вправ на семінарських заняттях дає змогу студентам практично засвоїти теоретично опрацьований матеріал.

1.3. Компетенції, якими має оволодіти студент у процесі вивчення дисципліни: орієнтуватися в основних напрямках розвитку сучасної порівняльної лексикології; методологічних принципах та методах лексикологічних досліджень в аспекті сучасного мовознавства; в основних поняттях із фразеології, лексикографії та етимології.

Методи i форми поточного контролю:
  • індивідуальне та фронтальне опитування;
  • виконання вправ;
  • написання модульних контрольних робіт.

Екзамен перевіряє набуті знання з дисципліни, вміння проаналізувати словниковий склад німецької мови застосовуючи сучасні методи лінгвістичних досліджень, порівняти структуру слів, їхнє значення, особливості вживання та етимологію з словами рідної та другої (третьої) іноземної мови.

Практичне значення курсу: засвоєння теоретичних знань з порівняльної лексикології; набуття навичок та умінь проведення контрастивного аналізу лексики на синхронічному зpiзi, використовуючи елементи діахронії для глибшого пояснення сучасних мовних відмінностей.


2. Структура змістових модулів, навчальних елементів дисципліни

Порівняльна лексикологія” 3 КУРС (5 СЕМЕСТР)

Змістовий модуль1: Лексикологія як наука.

НЕ 1.1. (Лекції) Das Objekt, die Gegenstände und Teilgebiete der Lexikologie.

Die Beziehung der Lexikologie zu anderen Wissenschaften (Angelagerte Disziplinen). Paradigmatische und syntagmatische Beziehungen. Das Wort und seine Definitionen. Phonetische, lexikalische und morlologische Charakteristiken des Wortes.

НЕ 1.2. (Лекції) Die Bedeutung des Wortes.

Die Struktur der Bedeutung. Referent. Denotat. Signifikat. Konnotative Bedeutung. Polysemie als sprachliche Erscheinung. Wortbedeutung. Arten der Wortbedeutung. Motivation der Bedeutung. Verblasung der Motivation. Die Arten des Bedeutungswandels.

(Семінар)

Arten der Bedeutung des Wortes. Der Bedeutungswandel. Hauptbedeutung. Übertragene Bedeutung. Etymologische Bedeutung des Wortes. Volksetymologie (Fehletymologie). Lexikalische Kompatibilität. Valenz der Wörter. Text und Kontext. Arten des Kontextes. Metapher. Ihre Arten und Abarten. Lebendige, verblasste und tote Metapher. Metonymie und Abarten der metonymischen Übertragung. Tabu und Euphemismen. Hyperbel und Litotes.

Змістовий модуль 2: Явища синонімії та омонімії.

НЕ 2.1. (Лекція) Die Wege der Entstehung der Homonyme, Synonyme. Typen der Homonyme. Differenzierungsmittel der Homonyme. Allgemeine Charakteristik von Synonymen. Methoden der Untersuchung der Synonyme und Antonyme. Vollständige und unvollständige Synonyme. Ideographische und stilistische Synonyme. Einteilung der Antonyme: a) nach der Herkunft; b) nach den von ihnen bezeichneten Begriffen. Hyperonyme. Hyponyme. Paronyme. Neologismen. Schlagwörter. Modewörter.Archaismen. Historismen.

(Семінар)

Historische Gliederung des Wortschatzes. Die Wortbildung. Die alterspezifische Lexik. (Jugendsprache).Die gruppenspezifische Lexik (Slang. Jargonismen). Die berufsbezogene Lexik (Professionalismen).

НЕ 2.2. (Лекція) Die Wortbildung. Wortbildung als Hauptweg der Entwicklung und Bereicherung des Wortschatzes. Wortbildungsmodelle der deutschen Sprache. Klassifizierungsprinzipien der Komposita. Echte und unechte Zausammensetsungen. Zusammenbildung. Zusammenrückung. Die Rolle der Ableitung im Deutschen. Klassifikation der Affixe nach verschiedenen Prinzipien. Halbaffixe. Klassifikation der Phraseologismen.

(Семінар)

Eindringen der fremden Elemente ins Deutsche. Lehnprägung. Lehnübersetzung.

Klassifikation der Entlehnungen nach der Herkunftssprache: slawische Entlehnungen, lateinische und griechische Entlehnungen, französische und italienische Entlehnungen. Englische Elemente im Deutschen.

Einteilung der phraseologischen Einheiten nach dem Grad der Umdeutung.Wortpaare.


Література до дисципліни

Основна література:

до змістового модулю 1

1. Огуй О.Д. Лексикологія німецької мови. Lexikologie der deutschen Sprache: Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів. – Вінниця: Нова книга, 2003. – 416 с.

2. Lexikologie der deutschen Gegenwartssprache: Навчальний посібник / Укл. Кійко С.В., Панчишина Т.А. - Чернівці: Рута, 2007. – 200 с.

3. Oguy O.D. Lexikologie der gegenwärtigen deutschen Sprache: Sprachpraktikum. – Чернівці: Рута, 2003. – 72 с.

до змістового модулю 2

1. Lexikologie. Ein internationales Handbuch zur Natur und Struktur von Wörtern und

Wortschätzen. Hrsg. von D. Alan Cruse, Franz Hundnurscher, Michael Job, Peter Rolf Lutzeier.

Halbband. Berlin/ New York: de Gruyter 2002.

2. Lutzeier, Peter Rolf. Lexikologie. Ein Arbeitsbuch. Tübingen: Stauffenburg 1995.

3. Reichmann, Oskar. Germanistische Linguistik. 2. Aufl. Stuttgart: Metzler 1976.

4. Burger, Harald. Phraseologie. Eine Einführung am Beispiel des Deutschen. Berlin: Erich

Schmidt Verlag 1998.

5. Fleischer, Wolfgang / Barz, Irmhild. Wortbildung der deutschen Gegenwartssprache. Unter

Mitarbeit von Marianne Schröder. 2., durchges. und erg. Aufl. Tübingen: Niemeyer 1995.


Основи наукових досліджень

Шифр дисципліни – 6.020303/21/4.05; 27 год на сем; 1 кредит

Зростання вимог до підготовки і перепідготовки науково-педагогічних та наукових кадрів, а також до вищої професійної освіти вимагає якісно нового теоретичного і методичного забезпечення науково-дослідницької діяльності.

Метою викладання курсу є формування у студентів чіткої уяви про сучасні методи наукових досліджень, методологію, теорію, технологію, організацію науково-дослідницької діяльності, що є інтелектуальною працею, спрямованою на придбання знань, умінь і навичок.

Специфіка курсу полягає в його орієнтованості на висвітлення методів лінгвістичного аналізу. Після стислого огляду деяких загальнотеоретичних проблем організації науково-дослідницької діяльності головна увага зосереджується на питаннях методології дослідження, оформлення результатів наукової діяльності у вигляді рефератів, курсових, дипломних, магістерських робіт, статей, тез доповідей.

Лекції з курсу спрямовані на ознайомлення студентів з науково-дослідницькою діяльністю, її організацією та методологією, з деякими ключовими науковими поняттями (гіпотеза, теорія, умовивід, наукова ідея та ін.), науковими лінгвістичними школами, методикою написання, оформлення та захисту курсової, дипломної робіт, що є релевантними для студентів третього курсу.

Завдання курсу полягають у тому, щоб розвинути у студентів навички лінгвістичного аналізу, вміння застосовувати набуті у кypci знання при написанні курсових робіт, статей та наукових тез, організовувати науково-дослідницьку діяльність, оволодіти навичками дослідження і творчої роботи, переводити наукові знання в площину практичного використання, що допоможе бакалаврам, спеціалістам чи магістрам легко включитися в професійну діяльність.

Особлива увага приділяється формуванню навичок самостійної організації науково-творчої праці, вміння вибрати напрям та тему наукового дослідження, накопичити та обробити наукову інформацію.

Методи i форми поточного контролю:
  • індивідуальне та фронтальне опитування;
  • бесіда;
  • тестування.

Залік перевіряє набуті знання з дисципліни, вміння визначити метод наукового дослідження, необхідний для розкриття заданої наукової теми; розкриття сутності, послідовності виконання, підготовки до захисту курсової, дипломної чи магістерської роботи; написати й оформити наукову публікацію (реферат, доповідь, стаття, тези).

Практичне значення курсу: засвоєння теоретичних знань з організації науково-дослідницької діяльності, набуття практичних навичок та умінь методів лінгвістичного аналізу, ознайомлення з вимогами до написання курсових робіт, оформлення бібліографії, підготовки та написання рефератів, доповідей, тез, статей сприятиме підготовці студентів-філологів до науково-дослідницької, творчої та професійної діяльності.

Поняття про науку (наукова ідея, гіпотеза, закон, судження, умовивід, наукова концепція, принцип, поняття, науковий факт, наукова діяльність, науковий результат, науково-прикладний результат). Наукова комунікація. Наукова школа. Науково дослідницька діяльність студентів. Організація творчої діяльності. Психологія наукової творчості.

Методологія дослідження. Фундаментальна методологія. Загальнонаукова методологія. Методи і техніка дослідження. Використовування методів наукового пізнання. Методи теоретичних дослідження. Лінгвістичні методи досліджень (фонетичний аналіз, морфемний аналіз, словотвірний аналіз, лексикологічний аналіз, фразеологічний аналіз, морфологічний, аналіз, синтаксичний аналіз). Новітні методи лінгвістичних досліджень.

Курсова, дипломна, магістерська роботи як кваліфікаційне дослідження. Послідовність виконання курсової роботи. Підготовчий етап над курсовою (дипломною) роботою. Робота над текстом курсової (дипломної) роботи. Заключний етап роботи над курсовою (дипломною) роботою. Підготовка до захисту та захист курсової (дипломної) роботи. Магістерська робота як кваліфікаційне дослідження студента.

Підготовка публікацій, рефератів, доповідей. Наукова публікація: поняття, функція, основні види. Методика підготовки та оформлення публікацій. Наукова стаття. Тези наукової доповіді. Техніка написання тексту. Реферат, його види, вимоги до написання реферату. Доповідь, її види, вимоги до підготовки доповіді. Мінімальна кількість та обсяг публікацій здобувача.


2. ЗМІСТОВО-ДІЯЛЬНІСНА СТРУКТУРА МОДУЛІВ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

ОСНОВИ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ”

Н.Е. 1.1. Наука та науково-дослідницька діяльність. Поняття про науку: наукова ідея, гіпотеза, закон, судження, умовивід, теорія, наукова концепція, науковий факт, методологія, метод, науковий результат, науково-практичний результат, наукова школа.

Н.Е. 1.2. Розвиток науки. Особливості виникнення перекладознавства як науки. Короткий нарис історії розвитку науки. Виникнення перекладу. Предмет лінгвістичної теорії перекладу. Перекладацькі універсалії.


Н.Е. 1.3. Курсова робота: написання, оформлення, захист. Курсова робота: а) загальна характеристика, б) послідовність виконання, в) робота над текстом, г) заключний етап роботи, д) підготовка до захисту.


Н.Е. 1.4. Структура курсової роботи та вимоги до її оформлення.

Композиція наукової роботи. Вимоги до оформлення курсової роботи. Літературне оформлення курсової (дипломної) роботи. Комп’ютерне оформлення.


Н.Е. 1.5. Магістерська робота як кваліфікаційне дослідження. Загальна схема магістерського дослідження; аналіз наукової літератури з теми; список використаних джерел.


Н.Е. 2.1. Загальна методологія наукової творчості. Методи і техніка дослідження; методи теоретичних досліджень; характеристика окремих видів дослідження.


Н.Е. 2.2. Методи лінгвістичного аналізу. Фонетичний аналіз; морфемний аналіз; словотвірний аналіз; лексикологічний аналіз; фразеологічний аналіз; морфологічний аналіз; синтаксичний аналіз.


Н.Е. 2.3. Підготовка публікацій, рефератів та доповідей. Основні види наукових публікацій; наукова стаття; тези наукової доповіді; методика підготовки та оформлення публікацій. Техніка написання тексту реферату і доповіді.


Н.Е. 2.4. Психологія і технологія наукової творчості. Організація творчої діяльності. Психологія наукової творчості. Організація науково-дослідної роботи студентів. Науково-дослідницька робота студентів у межах на­вчального процесу. Науково-дослідницька робота студентів поза навчаль­ним процесом.


Література до дисципліни

  1. Апроксимативні методи вивчення лексичного складу: Навчальний посібник / В.В.Левицький, О.Д.Огуй, С.В.Кійко, Ю.Є.Кійко. – Чернівці: Рута, 2000. – 136 с.
  2. Березин Ф.М. История лингвистических учений. – М., 1975.
  3. Мейе А. Введение в сравнительно-исторический метод в историческом языкознании. – М., 1954.
  4. Фортунатов Ф.Ф. Избранные труды. – т. І-ІІ. – М., 1956.
  5. Пражский лингвистический кружок. – М., 1967.
  6. Общее языкознание. Методы лингвистических исследований. – М., 1973.
  7. Трубецкой М.С. Основы фонологии. – М., 1960.
  8. Русанівський В.М. Семантичні процеси розвитку української лексики// Історія української мови. – К., 1983.
  9. Мельничук О.С. Розвиток структури слов’янського речення. – К., 1966.
  10. Кочерган М.П. Зіставна лексична семантика: проблеми і методи дослідження// Мовознавство, № 2-3, 1996.
  11. Скороходько Е.Ф. Сіткове моделювання лексики: лінгвістична інтерпретація параметрів семантичної складності// Мовознавство, № 6, 1995.
  12. Бодуен де Куртене И. А. Избранные труды по общему языкознанию. – т. 1. – М., 1963.
  13. Сепир Э. Язык. – М.-Л., 1934 (гл. 1, 2, 5, 6, 10).
  14. Шейко В.М., Кушнаренко Н.М. Організація та методика науков0-дослідницької діяльності:Підручник. – 5-те видання, стер. – К.: Знання, 2006. – 307 с.
  15. Передрій Г.Р. Лінгвістичний аналіз. Практикум. – К.: Академія, 2005. – 256 с.
  16. Пилипчук М.І., Григор’єв А.С., Шостак В.В. Основи наукових досліджень :Підручник. – К.: Знання, 2007.– 270 с.
  17. Селіванова о. Сучасна лінгвістика: термінологічна енциклопедія. – Полтава: Довкілля, 2006. – 716 с.


Третя іноземна мова

Шифр дисципліни – 6.020303/21/5.02; 72 год на сем; 2 кредити

Курс третьої іноземної мови (німецької) передбачає формування у студентів навичок усного та писемного мовлення за допомогою лексичних, граматичних та лексико-граматичних вправ / завдань, що враховують новітні досягнення в методиці викладання іноземних мов.


1.1. Мета викладання дисципліни - забезпечити студентів знаннями з німецької мови (яку студенти вивчають як третю іноземну мову), ознайомити з різними видами мовленнєвої діяльності (як письмової, так й усної) у межах літературної норми, що ґрунтується на комунікативному, ситуативному та текстуальному підходах.


1.2. Завданнями вивчення дисципліни є:
  • введення корективного курсу фонетики (характеристика голосних та приголосних звуків німецької мови, правила читання, наголос, інтонація, фонетичні вправи);
  • розвиток навичок вимови та усного мовлення (монологічне мовлення, діалоги, полілоги, рольові ігри);
  • систематизація граматичних знань з німецької мови (частини мови, синтаксис, словотвір тощо);
  • систематизувати словниковий запас;
  • розвинути комунікативні навички.


Практичне значення курсу:
  • навчити студентів вірно вимовляти звуки німецької мови за правилами фонетики;
  • писати словникові диктанти німецькою мовою;
  • читати та перекладати рідною мовою тексти середньої складності соціально-побутової тематики;
  • застосовувати на практиці набуті навички з граматики німецької мови;
  • переказувати прочитані тексти;
  • складати власні розповіді на запропоновані теми.